Уроки з української літератури у 5 класі Народні казки (4 уроки)



Скачати 320.5 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір320.5 Kb.
Уроки з української

літератури у 5 класі
Народні казки

(4 уроки)

Учитель


української мови та літератури

Хижнянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Коломієць Ганна Іванівна

Хижня
Урок № 1

Тема уроку: Усна народна творчість. Казка „ Про правду і кривду”. Одвічне

змагання людської правди й кривди. Теорія літератури. Поняття

про народну казку.

Мета уроку: Поглибити знання учнів про усну народну творчість, її жанри,

дати поняття про народну казку і вчити визначати жанрові особливості казок;

познайомити учнів зі змістом казки „ Про правду і кривду”, висвітлити основну думку твору;

розвивати творчі здібності і формувати в дітей навички логічного мислення;

виховувати почуття справедливості і милосердя.

Обладнання: Ілюстрації із серії „ У світі казки”. Збірки українських

народних казок.



Тип уроку: Урок – подорож у світ казки.

Епіграф: „ Казка – це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке,

дитина пізнає серцем свій народ” (В.Сухомлинський ).


План уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Вступне слово учителя

Діти, у початкових класах ви знайомилися з видами усної народної творчості. Читали прислів’я , забавлянки, загадки, казки. Ви захоплювались безцінними пам’ятками мистецтва слова українського фольклору.

2. Хто скаже, яким другим словом можна замінити слово фольклор?

- Усна народна творчість.

3. Вікторина.

- Давайте пригадаємо, назви яких жанрів належать до усної народної творчості.

Учитель зачитує різні твори чи їх уривки, а учні називають жанр.


  • Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. (Заклична пісенька.)

  • Миром – миром, пироги з сиром. (Мирилка.)

  • На сорок сорок - сорок морок. (Скоромовка.)

  • Хто не працює, той не їсть. (Прислів’я.)

  • Люлю, люлю, мій синочку, справлю тобі колисочку. (Колискова пісня.)

  • Тосі, тосі, свині в горосі, нема кому вигнати – тільки Настусі. (Забавлянка.)

  • Снігові поля, гарні грачі, хочеш розумним бути - то вчи. (Загадка.)

4. Який жанр усної народної творчості ми не згадали?

- Казки.


- Назвіть, які ви знаєте казки.

- „ Курочка ряба”, „ Ріпка”, „Котик і Півник”, „ Коза – Дереза” і інші.

5. На які види поділяються казки?

- Казки про тварин, чарівні казки, побутові казки.

6. А чим відрізняються чарівні казки від побутових?

- У чарівних герої перемагають завдяки чарам, у побутових – герої стають переможцями завдяки своєму розуму, кмітливості, сміливості, хитрості, мудрості.


ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
Народні казки – це казки, створені народом . Вони усно передаються від покоління до покоління з уст людей - оповідачів. Народні казки, як і прислів’я, приказки, загадки, пісні, записуються збирачами усної народної творчості і друкуються. Так потрапили до наших підручників казки „ Про правду і кривду”, „ Мудра дівчина”, яка записана на Черкащині, „ Про жар - птицю та вовка”, „ Красний Іванко і закляте місто”.

Вивчаючи ці казки, ви розкриєте для себе багатий світ, навчитеся бути працьовитими, добрими, щирими, щедрими, великодушними... Тому, що” казка – це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке, ви пізнаєте серцем свій народ”. Ці слова із епіграфу, який ми взяли до нашого уроку. А сказав їх великий педагог В.О.Сухомлинський.



Отже, щоб знати, примножувати і відроджувати духовності нашого народу: його історію, традиції, звичаї, мову, ви повинні любити рідну землю, свій народ, рідну мову. А цього вас будуть навчати казки, у чарівний світ яких ви сьогодні поринете. Я хочу, щоб ви не тільки слухали казки, а й навчилися самостійно їх складати, уміли розповідати близько до тексту, виразно читати.

  • Давайте згадаємо, що називається казкою?

  • Казка – народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.

  • Яку ж будову має казка?

  • Зачин, основна частина і кінцівка.

  • Які жанрові особливості казки? – Елементи дивовижного, фантастичного, триразові повтори, казковий зачин, казкова кінцівка.

ІІІ. Опрацювання казки „ Про правду і кривду”


  1. Робота над заголовком.

  • Поміркуйте, про що може йти мова у казці з такою назвою.

  • Одвічне змагання людської правди й кривди.

  1. Читання казки комбінованим способом.

Учитель читає казку разом з учнями, які гарно читають.

  1. Словникова робота. Пояснюють слово - небіж.

  2. Бесіда за запитаннями.

  1. Над чим постійно думав небіж?

  2. Кого зустріли небіж і дядько? Учні зачитують в особах діалог.

  3. Як ви гадаєте, чому всі троє відповіли, що кривдою жити краще? Чи думаєте ви так?

  4. Чому, на вашу думку, дядько був упевнений, що кривдою краще жити?

  1. Усне малювання. Робота в групах.

  1. якими ви собі уявляєте небожа та дядька? Клас поділений на дві групи; І перша група змальовує небожа, друга – дядька.

  1. Бесіда

  1. Як вчинив дядько з небожем: по правді чи по кривді?

  2. Як небіж дізнався про людські біди?

  3. Що уособлюють у казці чорти?

  4. Які пригоди трапилися з небожем після того, як він підслухав розмову чортів? Зачитати.

  5. Що ви можете сказати про вдачу небожа?

– А може все , що він зробив, робив тільки задля вигоди?

  • Яка ваша думка.

  • То якими рисами характеру наділений небіж?

  1. Як віддячив небіж своєму дядькові за кривду?

  • Правильно він зробив, чи ні?

  • А як би вчинили ви? Чому?

  1. Що ви можете сказати про вчинки дядька? Назвіть риси його характеру.

  2. Як у казці нагороджене добро і покаране зло?

  3. А як буває у житті? Чи буває непокарана людина, яка робить зло? Назвіть приклади з життя.

  4. Визначити головну думку казки.

  • Мрії народу про перемогу справедливості над беззаконням.

  1. Чи є елементи фантастичного у казці? Прочитайте.

  2. А чи буває так у житті? Як ви думаєте?

  3. А як, по – вашому, краще жити нині – правдою чи кривдою?

  4. Назвіть подію, яка сталася в минулому році в нашій державі, коли справедливість перемогла беззаконня .

  • Вибори президента.

  1. А для того, щоб перемогла правда, що потрібно робити?

- Боротися з кривдою.

IV. Підсумок і узагальнення

  1. Бесіда

Визначте, яких персонажів з казки стосуються такі прислів’я:

  • Скупому все мало.

  • Щедрий той, хто дає непросячим.

  • Не той убогий, що мало має, а той, хто багато жадає.

  • За більшим поженись, та й свого рішись. (позбудься)

  • Чужа доля всім завидна.

  • Заздрісному боком вилізе.

  1. Яким українським прислів’ям можна передати основну думку казки?

  • Неправдою світ перейдеш, та назад не вернешся.

  1. То чого вчить нас ця казка?

Якими ми повинні бути.

  • Бути добрими, щедрими, незаздрісними, співчутливими, справедливими...

V. Мотивація оцінок

VІ. Завдання додому

Прочитайте казку „ Мудра дівчина” Підберіть два прислів’я про розум і мудрість.



Урок № 2.

Тема уроку: Українська народна казка „ Мудра дівчина. Кмітливість,

винахідливість, працьовитість, доброта Марусі – типові риси

українки.

Мета уроку: Продовжити знайомити учнів з українськими народними

казками, вчити дітей визначати головну думку твору, визначати засоби, якими у творі досягається мети;

формувати вміння читати в особах, правильно інтонувати мову дієвих осіб;

виховувати здатність виходити з скрутного становища і перемагати;

поглиблювати почуття любові та поваги до батьків.

Обладнання: Ілюстрації до казки „ Мудра дівчина” із серії „ У світі казок”.

Збірки українських народних казок.



Тип уроку. Урок – подорож.

Епіграф: Мудрість – найкраще багатство (Народне прислів’я)
План уроку

І. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас у подорож у світ казки.

А якої казки, то ви дізнаєтесь , коли сполучите стрілочками букви і прочитаєте її назву.


2. Поміркуйте, про що може йти мова в казці з такою назвою. (Діти знають зміст казки, тому легко виконують завдання).

- Про дівчинку, яка була розумна , кмітлива, дуже любила свого тата і допомагала йому. Вона була з бідної сім’ї, але мудрості мала більше як її дядько багатий і пан.

3. Чи відповідає епіграф до нашого уроку.

- Так, відповідає.

4. Чому? Поясніть.

- Бо не багатство красить людину, а її мудрість.

На сьогоднішньому уроці ми поглибимо свої знання про казку, розкриємо для себе прекрасні риси характеру, які притаманні нам, українцям. А якщо їх бракує у нас, то ми їх запозичимо у Марусі – головної героїні нашої казки.

Отже, ви повинні :

Поглибити : знання про казку, її особливості
Уміти: виразно читати казку в особах
Любити : тата, маму, своїх рідних.

ІІ. Повторення вивченого
Для того, щоб відчинилися нам двері у казку, потрібно дати відповідь на запитання.


  1. Що називається казкою?

  • Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.

  1. Яку будову має казка?

  • Зачин, основна частина і кінцівка.

  1. На які види поділяються казки?

  • Казки про тварин, фантастичні або чарівні і побутові.

  1. А до якого виду належать казки про „ Про правду і кривду” та „ Мудра дівчина”?

  • До побутових казок.


ІІІ. Робота з казкою „ Мудра дівчина”


  1. Словникова робота.

Щоб вам у казці все було зрозуміло, ми познайомимось з окремими словами і складемо з ними словосполучення.

а) Хто скаже, що називається словосполученням?

- Два або кілька слів зв’язані між собою за змістом і граматично.

б) Де ми вчимо про словосполучення?

- На уроках рідної мови.

- А зараз прочитайте „пірамідки” слів з дошки і об’єднайте їх правильно і за змістом і граматично.


хорт прудкий

нива колосиста

рундук високий

прясти швидко. майстерно

локіт закручений

полотно біле

гребінка дерев’яна

світлиця простора

днище дерев’яне

ґринджоли швидкі


  1. Бесіда.

  • Назвіть дійових осіб казки.

  • Хто головний герой казки?

  • Де відбуваються події?

  1. Аналіз змісту казки, вибіркове читання.

  • Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили її розв’язати?

  • Прочитайте, чому пан загадав братам загадку? Зачитайте її.

  • Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте загадку , яку запропонувала Маруся.

  • Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала донька бідняка.

  • Скільки ще загадок відгадала дівчинка? Прочитайте текст, де йдеться про другу й третю загадки.

  • Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де посміхалися? Чому?

  • Якими рядками казки можна підписати ілюстрації? (робота з ілюстраціями)

  1. Читання діалогів в особах.

Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів.

Виконавське завдання (на картках):



  • вибрати потрібний тон;

  • уміти переконувати, співчувати, захоплюватись, обурюватись;

  • відтворити в діалогах та поведінці вдачу своїх персонажів;

  • роль жестів, міміки.

  1. Характеристика дійових осіб.

На дошці записані слова:

Маруся батько пан брат

добра добрий ледачий зажерливий

смілива чесний нерозсудливий скупий

кмітлива роботящий самолюбивий дурний

розсудлива боязливий облесливий

винахідлива люблячий

працьовита

мудра


розумна
Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні колонки.

  1. Діти, вам було завдання записати два прислів’я про розум і мудрість . Зачитайте їх.

  • Мудрим не вродився, а навчився.

  • Перед розумом і сила поступається.

  • Розум за гроші не купиш.

  • Розуму не позичиш.

  • Око бачить далеко, а розум ще дальше.

  • Мудрість – велике багатство.

  1. Яким прислів’ям можна охарактеризувати основну думку казки?

  • Не багатство красить людину, а розум.


IV. Підсумок і узагальнення вивченого.


  1. Кому симпатизує народ у казці? Над ким незлобливо кепкує або й відверто насміхається?

  2. Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується?

  3. Ким була Маруся для батька? Які відносини панували між ними? З чого це видно?

  4. Чому батько звертається по допомогу не до поважних, досвідчених людей, а до своєї юної доньки?

  5. А чи з вами радяться батьки? Чи готові ви допомогти їм у скрутній ситуації?

  6. Які риси характеру ви запозичите собі у Марусі?

  7. Чи в чомусь зміниться після прочитання казки ваша поведінка?

  8. То чого вчить нас казка „ Мудра дівчина?”

  9. То які риси характеру притаманні українцям, особливо – україночкам?


V. Мотивація оцінок

VI. Завдання додому.

Прочитати казку „ Про жар – птицю та вовка”. Намалювати ілюстрації до казки і придумати підписи (завдання індивідуальні).



Урок № 3
Тема уроку: Українська народна казка „ Про жар – птицю та вовка”.
Мета уроку: Поглибити знання учнів про фантастичні казки;

виробляти вміння відтворювати в уяві незвичайні художні картини;

формувати навички виразного читання казки, заохочувати дітей до пояснення особистого сприйняття і тлумачення казки;

вчити дітей розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті, виховувати їх гуманістами, духовно багатими людьми.



Обладнання: Ілюстрації із серії „ У світі казок”. Малюнки учнів до казки

„ Про жар – птицю та вовка”. Збірки „ Українські народні казки”.



Тип уроку: Урок – дослідження.

Епіграф: „ Казка вчить – як на світі жить”. (Народна мудрість.)
План уроку
І. Актуалізація опорних знань за схемою
казки про тварин чарівні (фантастичні) казки




1. 1.

2. 2.

3. 3.

побутові казки героїко – фантастичні казки
1. 1.

2. 2.

3. 3.
Чотири учні біля дошки записують у схему назви казок, які вони вивчили у 4 – 5 класах і розписують їх за групами.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Діти, з попередніх уроків ми з вами дізналися, що казка виражає суспільний досвід людей. У ній протиставляється добро і зло, відображаються найкращі риси нашого національного характеру. Про які це казки я говорю?

  • „ Мудра дівчина”, „ Про правду і кривду”.

  • А до якої групи належать ці казки?

  • Побутових.

  • А якщо в казці з’являться фантастичні персонажі, чудодійні предмети, надприродні явища, то яка це казка?

  • Чародійна.

  • Правильно, їх називають ще фантастичними.

Отже, сьогодні перед вами стоїть незвичайне завдання: ви непросто сьогодні учні, а – дослідники. І досліджувати ми будемо фантастичну казку

„ Про жар – птицю та вовка”. Вам потрібно буде з’ясувати проблему:

Чим відрізняються фантастичні казки від побутових.

А дати відповідь на це завдання ви зможете після того, як опрацюємо казку. Зверніть увагу на епіграф до уроку (зачитуємо). Нам потрібно буде дати відповідь: чи вчить нас казка, як жити на світі? Отже, розв’язавши ці завдання, ви навчитеся розрізняти добро і зло не тільки в казці , а й у житті, станете мудрішими, духовно багатшими.


ІІІ. Робота з казкою „ Про жар – птицю та вовка”.


    1. Творча лабораторія.




  1. Учні з малюнків, які вони виготовили, складають діафільм за змістом казки.

  2. Підібрати з тексту казки підписи до кожного кадрика (усно).




    1. Ділова гра.

Літературознавець – учитель.

Дослідники – учні.
Діти, я вам уже казала, що в нас незвичайний урок, тому, що ви будете дослідниками, а я – літературознавцем.



    1. Конкурс „ Казкознавців”.




  1. Як починається казка „ Про правду і кривду”?

  • Жили колись два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати...

  1. Як починається казка „ Мудра дівчина”?

  • Було собі два брати – один убогий, а другий багатий.

  1. А як починається казка „ Про жар – птицю та вовка”?

  • Було в одного царя три сини : два розумних , а третій – дурень.

Учитель оголошує переможців конкурсу.




    1. Гра „ Дослідження”.




  1. Літературознавець: Що спільного ви помітили , коли ми робили конкурс

„ Казкознавців”.
Дослідники: казковий зачин містить натяк на те, що дія відбувається не тепер, а колись. Це особливість початку, майже, кожної казки.


  1. Літературознавець: Що ще особливого ви помітили в казках?

Дослідники: кожній казці характерні триразові повтори.




  1. Літературознавець: давайте в тексті казки „ Про жар – птицю та вовка” знайдемо триразові повтори.




  1. Учні зачитують і коментують:




  1. Три брати: два розумних, і один дурний – часто третій, наймолодший син. - Чому це так пояснити?

  2. Три стовпи, три дороги.

  • Що вони символізують?

Дослідники: життєві дороги.

  • Як характеризує кожного із синів зроблений вибір дороги? (учні пояснюють)

  1. Три завдання, які постали перед дурнем: украсти жар – птицю, коня і панну.

  2. Тричі допомагає хлопцеві вовк.




  1. Літературознавець .

  • Читаючи казку „ Про жар – птицю та вовка”, ми бачимо, що на допомогу наймолодшому синові приходить „ дивовижний” помічник. Давайте назвемо цього помічника.

  • Це вовк.

  • А чому саме наймолодшому синові він допомагає?

Дослідники:

  • Бо він добрий, не пожалів голодному вовкові коня свого, а звірі у казках допомагають лише добрим, мужнім і благородним людям.

  • А які ви ще знаєте казки, в яких героям допомагає вовк?

  • Російські казки – „ Василина Прекрасна” та інші.

  1. Літературознавець .

  • А що ще незвичайного ви побачили в казці?

Дослідники.

  • Дурень їздить на вовкові.

  • Кінь до половини золотий, до половини срібний, та ще й везе.

  • Вовк перетворюється на панну, на коня.

  • Вовк оживляє парубка за допомогою цілющої і живлющої води.

  1. Літературознавець.

  • А чи буває так у житті?

Дослідники.

  • Оці всі незвичайні предмети, події, помічники є фантастичними, тому що в житті таких явищ не буває.

Літературознавець.

  • То яка це казка?

Дослідники.

  • Ця казка фантастична.

  1. Літературознавець.

Дослідники.

  • Ні. Вони з’являються лише в чарівних або у фантастичних казках.

  1. Літературознавець.

  • Отже, зробіть висновок: чим відрізняються фантастичні казки від побутових?

Дослідники.

  • У фантастичних казках є „ дивовижний” помічник, який допомагає героєві, котрий прийшов випробування на доброту і людяність; та фантастичні події і чудодійні предмети.


IV. Підсумок уроку і узагальнення уроку


  1. Що нового ви дізналися про казки?

  2. Які особливості фантастичних казок?

  3. То чого вчить нас казка „ Про жар – птицю та вовка”?

  • Добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть „ дивовижні” помічники.

  1. А чи буває так у реальному житті?

  • І в реальному житті завжди знайдеться хтось, хто прийде на допомогу.

5. То чи вчать нас казки, як жити на світі?
V. Мотивація оцінок.
VI. Завдання додому.


  1. Прочитати казку „ Красний Іванко і закляте місто”.

  2. Написати твір – роздум „ Чого вчить мене казка „ Красний Іванко і закляте місто”.


Урок № 4
Тема уроку: Героїко – фантастична казка „ Красний Іванко і закляте місто”.

Героїчне і фантастичне у казці.


Мета уроку: Поглибити знання учнів про героїко – фантастичні казки;

вчити учнів оцінювати вчинки казкових героїв;

удосконалювати навички виразного читання казки;

виховувати риси мужності та готовність до самопожертви заради інших людей.


Обладнання: Ілюстрації до казок із серії „ У світі казки”. Збірки казок.
Тип уроку: Проблемно – пошуковий.
План уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.


    1. Послухайте початок прислів’їв, згадайте кінцівки, і до якої казки їх можна примінити.

  • Мудрим не вродився, а ... (навчився) „ Мудра дівчина”.

  • Не багатство красить людину, а ... (розум) „ Мудра дівчина”.

  • Щедрий той, хто дає ... (непросячим) „ Про правду і кривду”.

  • Неправдою світ перейдеш, а ... (назад не вернешся) „ Про правду і кривду”.

  • Казка вчить, як ... (на світі жить) до всіх казок.




    1. Які ми казки вивчили, і до яких видів вони належать.

  • „ Про правду і кривду”, „ Мудра дівчина” – побутові казки.

  • „ Про жар – птицю і вовка” – фантастична казка.



ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу
Діти, як ви думаєте, до якого виду належать казки, героями яких є люди з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси народу, гнівно карають ворогів, вступають у двобій із злом та брехнею, у таких казках описані незвичайні пригоди, які обов’язково пов’язані з чарами і дивовижними перетвореннями.

  • Це чарівні або фантастичні казки.

  • Правильно. Але їх ще називають героїко – фантастичними казками.


ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.


  • Сьогодні ми поринемо у світ ще однієї чарівної казки „ Красний Іванко і закляте місто”.

Наше завдання з’ясувати, до якого виду казок вона належить , а зробити ми це зможемо тоді, коли потрапимо в світ казки, яка допоможе нам краще зрозуміти і пізнати глибоке історичне і духовне коріння нашої української культури. Недаремно кажуть: хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Тому що герої казок – це втілення мрії народу про захисників землі української, борців зі злом, носіїв найкращих рис українців.
IV. Робота з казкою „ Красний Іванко і закляте місто”.


  1. Робота над заголовком та ідейним змістом казки.




  1. Чому казка має таку назву?

  2. Що вас найбільше вразило в казці?

  3. Що символізують у казці чорти?

  • Зло, чорні сили.

  1. А що символізує в казці Красний Іванко?

  • Добро, справедливість, мужнього захисника.

  1. Яка ж основна тема казки? Про що в ній розповідається?

  • Як Красний Іванко боровся з чортами (злом) і переміг їх завдяки своїй мужності.

  1. Яка ж ідея казки? Що вона стверджує?

  • Боротьбу добра і зла, і перемогу добра над злом.




  1. Словникова робота.

1) Давайте пояснимо значення деяких слів і виразів, які зустрічаються в тексті (слова записані на сигнальних картках, учні їх читають по черзі).

а) сам нечистий – чорт, відьмак.

б) щезлики – чортенята.

в) файний – гарний, найкращий.

г) гадка – думка.

г) дід – все від – знахар, мудрець, ворожбит.

д) хлопець – неборак – сильний, якого не можна побороти.

ж) красно просити – лагідно просити.

з) легінь – юнак, хлопець, парубок.




  1. Робота над образними засобами казки.




  1. Пояснити значення виразів – фразеологізмів.

ріс як із води – дуже швидко

зарубав собі на носі – запам’ятав

мовчав як риба – не проронив ні слова

скипіти лютим гнівом – дуже розгніватися.




  1. Пояснити діалектне слово.

Най – хай, якщо.


  1. Вибіркове читання. Аналіз змісту казки.




  1. Чому жінка погодилася на угоду з незнайомцем? Як ви поясните її вчинок?

  2. Якою була її реакція, коли вона взнала, що продала своє ще не народжене дитя? Зачитайте з казки.

  3. Розкажіть, як жила мати з сином.

  4. То чому ж вона часто плакала? Чи могла вона зарадити своєму горю?

  5. Як її заспокоював Іванко? Зачитайте з тексту казки.


5. Характеристика Іванка – головного героя казки.


  1. Усне малювання.

Учні розказують, яким вони уявляють хлопчика, а потім – дорослого юнака.

  1. Як Іванко ставився до навчання? Чи допомогло це йому в подальшому житті – як ви думаєте?

  2. А який вчинок Іванка підкреслює його ніжну любов до своєї мами?

  3. А як ви ставитеся до своїх батьків? Чи жалієте ви їх, чи допомагаєте їм?

  4. Якими рисами характеру наділений Іванко? (переможе той, хто назве більше рис).

  • Ніжний, лагідний, добрий, кмітливий, мужній, хоробрий, терплячий, розсудливий...

  1. Подумайте, яких рис характеру головного героя не вистачає у вас? Які б з них ви хотіли б виховати в собі?

  2. Що допомогло хлопцеві подолати труднощі?

  1. Робота в групах.

Завдання для груп.

Обговорити, як поводив себе Іванко, що ним керувало в боротьбі з чорними силами:

Перша група – в першу ніч

(терпів тяжкі знущання і муки, ним керувало бажання рятувати себе і матір).

Друга група – в другу ніч

(терпів тяжкі знущання і муки, ним керувало бажання рятувати себе , матір і дівчину).

Третя група – в третю ніч

(терпів тяжкі знущання і муки, ним керувало бажання рятувати себе , матір, дівчину і місто).

Доповідачі від груп у ролі Іванка висловлюють свої думки.


  1. Як закінчується казка ? (зачитати, прокоментувати).


V. Узагальнення вивченого матеріалу та підсумок уроку.


  1. Який вид казки ми розглядали на уроці?

  • Героїко – фантастичну.

  1. Чому ви так вважаєте?

  • Тому що головний герой казки, Іванко, у боротьбі із злими силами здійснює героїчний подвиг в ім’я людей, справедливості.

  1. То чого вчить нас ця казка?

- Учні зачитують свої твори – роздуми, які вони готували вдома, та висловлюють свої думки.

4. Учитель узагальнює та робить підсумок уроку. Мотивує та оцінює навчальну діяльність на уроці.


VI. Завдання додому.

Підготуватись до конкурсу на кращого оповідача казки.



Урок № 1
Тема уроку: Микола Вороний. „ Євшан - зілля”. Розповідь про

письменника. Історична основа твору


Мета уроку: Дати учням основні відомості про життя і творчість

Миколи Вороного, вчити учнів розповідати про історичну

основу твору , визначати його головну думку;

розвивати навички виразного читання , вміння

висловлюватися, критично мислити;

виховувати почуття патріотизму, вірності батьківщині.


Тип уроку: урок засвоєння та усвідомлення нового матеріалу
Обладнання : портрет письменника, виставка його творів.
Девіз: І кожну їй хвилину

Готов оддать я без жалю!

Мій друже, я Красу люблю –

Як рідну Україну!

М.Вороний
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку в нашому духовному житті, ознайомившись із творчістю Миколи Вороного – великого українського поета і патріота.

Його джерельна творчість живила українську поезію на зламі двох епох. Ні лещата царської цензури, ні суховії пролетарської критики не змогли перепинити цей чистий струмок справжньої лірики, високої краси. Вона розлита всюди . І наше завдання зуміти її відчути, тому ми й взяли за епіграф слова поета: :

І кожну їй хвилину

Готов оддать я без жалю!

Мій друже, я Красу люблю –

Як рідну Україну!


ІІ. Засвоєння нового матеріалу.
1. Хто ж такий Микола Вороний ?

2. Коротка розповідь про письменника. / На дошці записані дати з

хронологічної таблиці творчості письменника. Учитель

розповідає про життя і творчість М.К.Вороного/





Дата

Події

7 грудня 1871 р.

Народився на Дніпропетровщині

1888 - 1893 рр.

Живе і навчається у Харкові і Ростові

1895 р.

Навчається у Віденському університеті

1897 р.

Актор труп М. Кропивницького та П.Саксаганського

1910 р.

Оселяється у Києві

1911 р.

Видає збірку „ Літературні поезії”

1913 р.

Виходить збірка „ У сяйві мрій”

1920 р.

Живе у Варшаві

1921 р.

Живе і працює у Львові

1926 р.

Повертається із еміграції, живе у Харкові, потім у Києві

1928 р.

Відзначають 35 – річчя письменницької діяльності М.К.Вороного

1934 р.

Поета було заарештовано

7 червня 1938 р.

Миколу Вороного розстріляли.

10 листопада 1957 р.

Поета було реабілітовано посмертно

Постійні переслідування, цькування звели митця у могилу, та все ж : „Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край!” –

як писав він у своїй віршах.

Хоч би про що писав Вороний, завжди в його творах присутній образ рідної землі. Для поета не було нічого світлішого за страдницьку, підневільну Україну. То його – „ заповітний сад, де розквітали найкращі квіти рідної краси, вона сама – найвища краса, найдорожча, найсвятіша”. Це підтверджують і рядки, взяті за епіграф до нашого уроку.

Про ці синівські почуття любові до своєї Батьківщини йдеться у поемі

„ Євшан – зілля” , яка була написана у 1899 році .


3. Робота з поемою „ Євшан – зілля”
1. Давайте звернемося до словника літературознавчих термінів і дамо слово нашим Літературознавцям.
1) Що називається поемою?

Літературознавець:



  • поема – це віршований ліро – епічний твір, у якому розвинутий сюжет поєднаний з ліричними відступами.

2) Що називається ліричним відступом?

Літературознавець:



  • це авторський відступ, коли письменник від себе коментує події.

3) То які це ліро – епічні твори?

Літературознавець:



  • ліро – епічні твори – це поетичні твори, в яких поєднані властивості і епічних, і ліричних творів.

4) То який жанр твору „ Євшан – зілля”?

Літературознавець:



  • ліро – епічна поема.

2. Словникова робота.


Звернемося до „ Довідкового бюро”.

Що ж таке євшан – зілля ?

Учень „ Довідкове бюро” :


  • євшан – зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас ніжний, приємний запах.

3. Розповідь учителя про історичну основу поеми „ Євшан – зілля”.

Поема „ Євшан – зілля” побудована на основі літописних джерел. Не одне покоління передавало із рук в руки вікопомне перо, щоб закарбувати діяння давноминулих днів. Закарбувати словом у пам’яті тих, що жили, тих, що живуть, і тих, що житимуть. Красива історична легенда, яку зберегли для нас реліктові пам’ятки, привертала увагу й інших поетів, зокрема Л.Майкова, І.Франка. Проте ожила по – справжньому вона лише у творі М.Вороного.
4. Давайте послухаємо наших Історикознавців.
1) Яка ж історична основа твору „ Євшан – зілля”?
Історикознавець:


  • Тему і сюжет поеми „ Євшан – зілля” М.Вороному навіяв „ Галицько – Волинський літопис” ( за Лаврентіївським списком) , у якому збереглась легенда про чарівну силу степового зілля євшан ( полину). Галицький літописець, виголошуючи похвалу князеві Романові, володареві Галича, порівняв його з рідним дідом , славним київським князем Володимиром Мономахом. У похвалу князям майстер руського літописання вмонтував коротке героїчне оповідання про те , як Мономах розбив половців і вигнав їх за Дін. Менший половецький хан Отрок утік аж в Абхазію , а старший нащадок великого хана Сирчан переховувався у степах за Доном. А коли помер грізний супротивник половецьких ханів – князь Мономах, тоді

Сирчан послав свого співця Оря до Отрока, щоб співець піснями або зіллям розбудив у душі вигнанця почуття туги за рідним краєм і повернув його в землю Половецьку. Однак пісні не схвилювали Отрока , і, тільки понюхавши зілля євшан, юнак згадав свою батьківщину й вирішив повернутися у рідний край.
5. А зараз надаємо слово нашим Текстознавцям.
4 учні по черзі читають поему „ Євшан – зілля”.
6. Бесіда.

- Поясніть: що є спільного в поемі „ Євшан – зілля” і в Літописі?


( Учні пояснюють, наводять приклади. Роблять висновок про історичну основу твору).


  • А що відмінне у поемі від літопису? Чим воно пояснюється?

( Учні пояснюють, що Микола Вороний не просто переказав віршами літописну легенду , а надав їй українського побутово – історичного колориту. У поемі Вороного немає половецьких імен Сирчана, Оря та Отрока і основні події відбуваються не в Абхазії, а в Києві – столиці Давньоруської держави).


7. Учні переказують зміст поеми своїми словами.
8. Зіставте епіграф до поеми з висловлюванням юнака. Що в них спільного ?
9. Яка головна думка цього твору?


  • Найдорожче для людини – її рідний край, батьківщина.

10. Перечитайте епілог . Чому переживає поет, до кого він звертається?


ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
Гра „ Мікрофон” .
1. Над чим мене примусив задуматися твір Миколи Вороного „ Євшан - зілля” ?

2. Чого вчить мене поема „ Євшан – зілля”?

3. А що для мене означає зілля євшан ?
IV. Завдання додому
1. Вдумливо прочитати твір .

2. Підібрати цитати до характеристики образу юнака – половця.

3. Намалювати ілюстрацію до твору.

Урок № 2

Тема: Микола Вороний. Поема „ Євшан – зілля”. Характеристика образу

юнака – половця.


Мета: Вчити учнів аналізувати твір, складати план – характеристики

юнака – половця;

розвивати навички роботи з художнім текстом, формувати вміння

співвідносити давньоминулі події , описані в поемі, з сучасністю,

усвідомлення значення історичної пам’яті для кожної людини;

виховувати національну свідомість та вірність батьківщині.


Обладнання : портрет письменника, малюнки учнів до поеми.
Тип уроку: проблемно – пошуковий
Епіграф:

Нема без кореня рослини ,

А нас, людей, без Батьківщини.

Микола Чернявський


Проблема: Якого ж зілля шукав для нас, українців Микола Вороний?
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
1. Хто ж такий Микола Вороний? Що ви знаєте про письменника?

2. Що називається поемою?

3. Які це ліро – епічні твори?

4. Який жанр поеми „ Євшан – зілля”?


ІІ. Актуалізація опорних знань.
За опорною схемою повторюємо про сюжет твору.
Експозиція Зав’язка






Розв’язка Кульмінація

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку .

Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Сьогоднішній урок я хочу почати словами з поезії „ Рідний край” Миколи Чернявського: У всіх людей одна святиня .

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж зелений в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини .




  • Про що говорить поет у своєму вірші?

2. На нашому уроці ми і поведемо розповідь про найсвятіші почуття, які є у людини – це любов до рідного краю, своєї Вітчизни. Будемо працювати над змістом твору, визначати складові частини сюжету, характеризувати образ юнака – половця і складати цитатний план до характеристики образу.


IV. Основний зміст роботи на уроці
1. Учень читає вступ до поеми „ Євшан – зілля” .

- Як ви розумієте слова:

„ Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування”?

(Учні розповідають, що поет звертається до тих, хто занедбав свою мову, відцурався від отчого краю і шукає десь щастя у чужій стороні. )

2. Де в поемі експозиція?


( Історія полону сина половецького хана та його життя на чужині. Учні зачитують уривок і записують перший пункт плану ).
1) „ Жив у Києві в неволі

Ханський син, малий хлопчина...”


3. Як потрапив хлопчик у неволю? ( Зачитати) .
4. Як йому жилося в полоні?
5. Чому він почав забувати рідний край? Який буде другий пункт плану?
2) „Час минав, і став потроху

Рідний край він забувати ...”


V. Робота в групах
1 група . Дослідити, як жилося хану без рідного сина. Що він вирішив зробити? Де буде зав’язка твору. Підтвердити рядками з тексту.
2 група . Дослідити, які художні засоби використовує автор, описуючи шлях гудця до Києва. Визначити зав’язку у творі . Підтвердити рядками з тексту .
3 група. Дослідити, що спонукало юнака згадати рідний край. Де буде кульмінація у творі. Підтвердити рядками з тексту .
( Учні розповідають, роблять висновки, зачитують рядки з твору ).
6. То які цитати ми візьмемо до наступних пунктів нашого плану .
3) „ Та слова його хлопчину

Не вражають...”


4) „ І понюхать юнакові

Подає оте бадилля...”


5) „ Що ж це враз з юнаком сталось ?”
6) „ Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати...”


7) „ В рідний степ, у край веселий

Простували, поспішали...”


7. Яка мета післямови ? Чи пов’язана вона зі вступом?
8. Які гіркі роздуми й важкі переживання поета звучать у вступі до твору?

( Зачитати).


9. Чи є ці слова зверненням до нас , сучасних українців?


  • Пряме звертання до співвітчизників на початку і пристрасне слово наприкінці поеми утворюють своєрідне композиційне кільце. Коло – символ вічності , тобто вічною і незнищенною залишається відданість Батьківщині .

VІ. Підсумок уроку
1. То що найсвятіше для людини?

- Рідний край, батьківщина.


2. Чи відповідає епіграф нашому уроку ?

- Відповідає. Зачитуємо слова з епіграфа.


3. То яке ж значення має історична пам’ять у житті кожної людини?

- Знати своє минуле, народ, звідки ти родом.


4. Чи розв’язали ми проблему, яку поставили на початку уроку?

- Так. Розв’язали.


5. То яке ж євшан – зілля шукав Микола Вороний для нас, українців?

- Щоб ми любили батьківщину так, як любив свій край юнак – половець і сам поет - Микола Вороний .


6. Чи можна цю поему назвати отим символічним „ євшаном – зіллям” для нас, сучасних українців?

- Так. Можна. Учні висловлюють свої думки.


VІІ. Домашнє завдання
Написати твір – роздум: „ Що є для мене євшан – зілля”.
Уроки з української

літератури у 6 класі
Микола Вороний .

Поема „ Євшан – зілля”

(2 уроки)

Учитель


української мови та літератури

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів с. Хижні

Коломієць Ганна Іванівна

Хижня

2006

Урок – подорож

з математики у 6 класі
Додавання і віднімання раціональних чисел ”

Учитель


математики

загальноосвітньої школи



І-ІІІ ступенів с. Хижні

Коломієць Наталія Пилипівна


Хижня

2006


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка