Уроків 5 клас 2009 р. Рецензент и: Журавська Н.І



Сторінка4/9
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тематичне оцінювання (письмове)
Перший рівень

1. Виберіть правильне твердження:

а) християнська етика – це наука про християнські моральні цінності;

б) християнська етика вивчає етикет;

в) християнська етика навчає людей поведінки.

2. Вставте необхідне слово:

«Біблія – Книга життя та історія спасіння..»

а) людства;

б) світу;

в) душі.
3. Впиши в таблицю по 3 приклади книг:

Старий Завіт Біблії Новий Завіт Біблії

1. 1.


2. 2.

3. 3.
4. Склади зі слів речення із Біблії:

«Створив, за, людину, подобою, Бог, і, образом, своїм»
5. Про кого йдеться в даному уривку?

«Бог поселив їх в чудовому саду. Там вони жили блаженно, не знаючи хвороб, ні смутку. Зі всіх дерев їм можна було їсти плоди, крім дерева «пізнання добра і зла». Але вони не послухали Бога і порушили Його наказ. Господь розгнівався на них і прогнав із раю».



Другий рівень

1. Наведіть приклади моральної поведінки в родині або в школі.

2. Чому Біблію називають джерелом моральних цінностей для людини?

3. Яка роль Божого натхнення при створенні Біблії?

4. Поясніть поняття «світ видимий» і «світ невидимий».

5. Чому людина – вінець Божого творіння?


Третій рівень

1. Чим відрізняється християнська етика від етики?

2. Що об`єднає Старий і Новий Завіт Біблії?

3. Поясніть наслідки зла.


Четвертий рівень
Склади невелику розповідь про добру людину.
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Підсумок уроку.
РОЗДІЛ II

МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ СВЯТОГО ПИСЬМА
Урок 9. Закони Божі і закони людські.
Мета уроку: розкрити учням значення закону в житті людини та суспільства; поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини. Розкрити зміст поняття «заповіді» як основи християнського життя. Виховувати в учнів відповідальність перед законом; любов до Бога, до свого ближнього, а також бажання виконувати заповіді, дані Богом у Його Святому Письмі. Розвивати в учнів уміння правильно ( за законом) діяти в різних життєвих ситуаціях.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Вихід 19 - 20.

Біблійна історія: Десять Заповідей Бога.

Ключовий вірш: „Якщо ви мене любите, Мої заповіді зберігайте!”

(Євангеліє від св. Іоанна(14:15).

Словник понять і термінів: закон, заповідь, Декалог, благословення

Наочність: презентація до уроку з малюнками та звуками природи,

диск з мультиком «Десять Заповідей», біблійний

словник.
Міжпредметні зв`язки: українська мова, зарубіжна література,

математика, історія.


Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом
Мотивація уроку.

Сьогодні на уроці ми повинні дати відповідь на такі питання:



  1. Що таке закон, та яка відмінність існує між людськими законами та законами Божими?

  2. Чого нас навчають десять заповідей Божих?

Для того, щоб кожен гарно засвоїв цю важливу для кожного християнина тему, ми повинні вивчити та запам’ятати такі нові слова та поняття:



Закон – правило, встановлене державою, яке має найвищу юридичну силу і обов’язкове до виконання усім громадянам.

Заповідь – навчання морального характеру, дане людині Богом, а також угода Бога з людиною.

Декалог – Десять Божих Заповідей.

Благословення сходження Божої милості на людину, або від самого Бога, або від людей, які діють за волею Бога.

Бог посилає благословення на всіх людей – добрих і злих.


II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вчитель:

Кожна держава і народ мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.

За час існування людства було створено багато законів. Одні вже втратили свою силу і не діють, інші – переосмислюються, вдосконалюються. Тобто людські закони - недосконалі, скороминущі і з часом змінюються.

Із Біблії ми знаємо про те, що Бог створив людину, подібною до себе. Дійсно, люди наділені свободою вибору і можуть творити. Ми знаємо, що Бог, оберігаючи Адама і Єву, дав їм просту заповідь, але вони цю заповідь порушили.

Світ почав грішити. Тому Бог дав людям заповіді, щоб кожен із нас прожив життя праведно і щасливо.Ці Божі настанови записані у Біблії, зокрема стисло викладені у десяти заповідях, які пояснюють людям, що таке зло і добро, вчать робити добро, а не зло.

Божі заповіді можна порівняти з правилами вуличного руху. Хто з людей порушує ці правила, то це призводить до великих бід та трагедій. А тепер поміркуйте і дайте відповідь на такі питання:




  1. Чим керуються люди у повсякденному суспільному житті?

  2. Що лежить в основі законодавства багатьох країн світу?

  3. Які особливості законів Божих?

  4. Наведіть приклад Божих законів для людей.

Висновок:



  1. Основним державним законом в Україні є Конституція, тобто головний закон життя громадян, правила поведінки людей у державі.

  2. Господні закони незмінні. Вони були взяті за основу при складанні законодавства різних країн.

А тепер звертаємося до Біблійної історії «Десять Божих заповідей»:


Бог вибрав ізраїльський народ, щоб через нього передати Свої заповіді іншим народам на землі. В історії ізраїльського народу було багато видатних особистостей. Особливе місце серед них займає Мойсей – провідник ізраїльського народу, який вивів його з єгипетського рабства. Він провів свій народ через пустелю до гори Синай, де мав зустріч із Богом. На горі Синай Бог уклав угоду з ізраїльтянами. Він дав їм заповіді, але наполягав на тому, щоб у відповідь вони виявили послух, дотримуючись його закону.

Заповіді були написані Богом на двох кам’яних плитах, які називаються скрижалі.

Заповіді – це основні правила поведінки людини стосовно Бога та інших людей. Виконання цих заповідей Бог очікував від ізраїльського народу.

Перші чотири заповіді регулюють відносини між людиною та Богом. В інших шести – регулюються стосунки між людьми.


Десять Божих заповідей.


1. Я – Господь, Бог твій. Хай не буде тобі інших богів переді мною.

Є тільки один істинний живий Бог.

2. Не роби собі різьби і всякої подоби бога.

Ніякі зображення не повинні замінювати людям Бога.

3. Не призивай імені Господа, Бога твого, надаремно.

Не можна вимовляти ім’я Бога ради особистого бажання.

4. Пам’ятай день суботній, щоб святити його.

Люди повинні відвести один день в неділю для того, щоби присвятити його Богу, а також для відпочинку і поповнення сил.

5. Шануй свого батька та матір свою.

Ми повинні поважати і любити своїх батьків.

6. Не вбивай!

Життя людини найцінніший скарб, ця заповідь оберігає людське життя.

7. Не чини перелюбу.

У чоловіка повинна бути тільки одна дружина, а у дружини тільки один чоловік.

8. Не кради!

Ніхто не має права брати те, що належить другому.

9. Не свідчи неправдиво на свого ближнього.

Люди повинні завжди говорити тільки правду.

10. Не жадай...

Не можна заздрити ні тому, що є у другого, ні його положенню.


Завдання до тексту:


  1. Через кого Бог дав заповіді ізраїльському народові?

  2. Як називається гора, де Мойсей отримав заповіді?

  3. На чому були записані заповіді?

  4. Чому важливо дотримуватися Божих заповідей у житті?


Завдання.

Поставте біля кожного речення номер порушеної заповіді.


___ Мама запитала: „Хто їв той пиріг, який я приготувала для родини?”. Коля проковтнув останній шматок шоколадного пирога і тільки потім відповів: „Напевно. Катя. Мені здається, вона зробила це, коли я допивав молоко”.
___ Антону подобався новенький велосипед Слави. Йому так хотілося мати такий самий. Як же його дістати?
___ Аня не розмовляла з мамою два дні. Чому? Тому що мама не дозволяла їй в п’ятницю ввечері запросити додому своїх друзів.
­­­___ Женя вимкнула світло. В неділю вранці їй хотілося спати, і в цю неділю, як і в інші, вона знов не пішла до церкви.
___ Поки мама Данилка ходила до магазину та вибирала продукти, Данилко схопив з прилавку виноград і зразу ж почав їсти.
___ Володя говорив погані слова, вимовляючи при цьому ім’я Господа.
Ігрові завдання
Колесо
Зав’язати одному з учнів очі, прокрутити колесо, попросити витягнути один із секторів під певним номером. Витягнувши номер, учень розповідає про цю заповідь і як ця заповідь впливає саме на нього.
Головоломка
Розрізати квадрат по лініях і скласти фрагмент головоломки. Учень бере по одному фрагменту під певним номером і водночас розповідає про Божу заповідь, що знаходиться під цим номером.
Творче завдання
Намалювати ромашку з десятьма пелюстками і на кожній пелюстці записати одну із десяти Божих Заповідей.
Вибери правильні відповіді і впиши літери в квадратики

  1. Бог дав заповіді ізраїльському народу через .

а- Давида. б- Мойсея. в- Соломона.
2. Бог дав  заповідей.

а- 11. б- 12. в- 10.


3. Гора, на якій Мойсей отримав Божі заповіді називалась .

а- Оливна. б- Синай. в- Арарат.

А тепер перевіримо, що ми засвоїли на сьогоднішньому уроці.

Прочитаємо повчальне оповідання і визначимо до якої заповіді належить воно.


Перед прогулянкою в сад
Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійкові і Тетянці, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, коли тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав на підлогу вазон і розбився. „Ой, як шкода!”, - вигукнула Тетянка і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Тетянку зі зламаною квіткою в руці, сказав: „Доню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон”.

„Таточку, не сердься, - попросила дівчинка. „Бачиш, - відповів тато, - тепер я не можу взяти тебе в сад ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував”.

Дівчинка опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати, і зі слізьми на очах підійшов до тата і сказав: „Ні, тату, це не Тетянка зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома”.

Тато обійняв своїх дітей і сказав: „Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості як зараз, бо я бачу любов між вами”.


Робота в зошиті

Виконати завдання № 3,4, с.23

III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Підсумки уроку

Мотивація оцінок за виконане завдання


Домашнє завдання

  1. За бажанням вивчити напам’ять один із віршів на тему „Божі Заповіді”

(Хрестоматія, с. 72–85).

2. Для всіх. Виконати в зошиті завдання № 1,2,5. До уроку № 9.

3. Питання і завдання до уроку з підручника с.80

Урок 10. Гординя та зарозумілість.
Мета уроку:

Освітня мета: Розкрити учням зміст поять «скромність”, «смиренність»,

«гординя», «зарозумілість», «поступливість». З’ясувати до чого

призводить гординя і що чекає смиренну людину.

Розвиваюча мета: Розвивати в учнів уміння аналізувати вчинки і поведінку

людей в родині, в школі, у спілкуванні з іншими людьми.



Виховна мета: Виховувати в учнів прагнення бути стриманим, вихованим.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Буття 11:1-9

Біблійна історія: Вавилонська вежа.

Ключовий вірш: «Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться» (Луки18:14б)

Словник понять і термінів: Скромність, смиренність, гординя, зарозумілість, поступливість.

Наочність: малюнки, Біблія, друковані зошити, словнички, ілюстрації.

Міжпредметні зв`язки: історія, зарубіжна література.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом

Перевірка вивченого матеріалу (питання з попереднього уроку).

Повідомлення теми уроку.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Актуалізація опорних знань, перевірка вивченого.
Що таке гординя та зарозумілість.

Іноді доводиться зустрічати гордовитих людей. Гординя – надто висока думка про себе та свої можливості і зневага до Бога й людей, пихатість.

Гордовита людина не терпить, коли шанують когось іншого, а не її; ображається, коли на неї звертають мало уваги; дратується, якщо хтось скаже, що вона неправа; не прислухається до порад, які дають інші; хоче, щоб всі визнавали ї найкращою.

Гордовита людина вважає себе самодостатньою і переконана, що може обійтися без Бога.

Натомість слід виховувати у собі скромність, стриманість у поведінці. Не розповідати всім про свої заслуги, хвалитися, вимагати до себе особливого ставлення і подяки. Якщо людина заслужила, то це повинні зробити інші.

Скромний – стриманий, вихований, не підкреслює свої «достоїнства», не хизується, не привертає уваги.
Чому людська гординя вважається гріхом.

Гординя є дуже небезпечною для людей, тому що вона може привести і нерідко приводить до непередбачених, навіть важких наслідків. Так, людина справді є найдосконалішим творінням Небесного Отця. І кожну людину Господь наділив якимось особливим талантом, призначив для виконання певної важливої справи, яку може здійснити лише ця людина. Хтось добре малює, а хтось зачудовує оточуючих прекрасним співом, хтось має хист до військової справи, а хтось є здібним політиком. Однак таланти, дані нам Творцем, не є приводом хизуватися своїми здібностями, підноситися над іншими людьми, а тим більше принижувати їх. Гординя шкодить перш за все самій людині, адже надмірна самозакоханість самозвеличення позбавляє людину можливості критично поглянути на себе. Гордовита людина почувається безкарно, недосяжною для критики, стає своєрідним богом, для якого немає закону. Гордовита людина шкодить іншим людям, оскільки гординя одного приводить до приниження інших людей, а значить до образ і конфліктів. І нарешті, гординя не до вподоби Богові. Адже якою б досконалою не вважала себе людина, вона не може зрівнятися з красою, величчю і досконалістю Божою.

Історія знає немало прикладів, коли людська гординя призводила до гірких наслідків. Так, у 20 ст. людська гордовитість і вседозволеність завершилась нечуваним поширенням розпусти, шкідливих звичок, зокрема пияцтва, наркоманії, безпідставної ворожнечі та світових воєн.

Тому-то гординя вважається найстрашнішим ( а отже, найнебезпечнішим для людей) гріхом, порушенням найголовнішої, першої Божої Заповіді: « Я є Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім мене. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею» Вихід 20:1-4.


Гординя – занадто висока думка про себе та свої можливості і зневага до Бога й людей, пихатість.

Зарозумілий поводиться самовпевнено; зазнається, виявляючи зневагу до інших, вважаючи себе у чомусь вищим від інших.


Смиренність – чеснота, що характеризує людину, яка вміє належним чином себе оцінити, але позбавлена гордовитості, покірна, лагідна, для якої Господня воля важливіша за людську.
Коли Ноя та його сім’я після потопу вийшли з ковчегу, Бог звелів йому і його нащадкам розселятися по всій поверхні землі. Проте люди цього не зробили а продовжували жити разом. На той час на всій землі була одна мова, в якій було небагато слів. Народ вийшли зі сходу і в одному краї рівнину знайшли і оселилися там.

Люди сказали один одному: « Наробимо цегли, і добре її випалимо! « І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

Люди сказали, що побудують собі місто і вежу до неба і зроблять собі ім’я, щоб не розселятися по землі. Отже люди будували місто і вежу. Вежа як обороняючи будова. Це все люди робили, щоб не розселятися по землі.

Був один народ і одна мова і вирішили будувати одну вежу. Люди не відступали від задуманого. Бог побачив людський задум і будівництво.

Однак це не сподобалося Богові, бо величезною вежею люди показали відкритий бунт проти Бога, проти того що задумав Бог.

Ціль збудування вежі – це прославлення свого імені, показати наскільки вони розумні та могутні, що ніхто не може зрівнятися з ними. Людські плани йшли в розріз з Божими планами. Бог оцінив людей, що вони були єдині і не відступали від задуманого. Бог сказав: «Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного» Бут.11:7.

І ось під час роботи всі почали говорити різними мовами, не розуміючи один одного. Хтось просить камінь, а йому подають цеглу, інший просить воду, а йому дають дерево. Згодом люди почали сваритися, дратуватися і врешті – решт залишили будівництво.

Бог не благословив цієї справи і змішав мови людей за те, що вони будували вежу не для користі, а для своєї власної гордині і слави.

Так розселив Бог людей по поверхні землі, - і вони перестали будувати те місто і вежу.

А недобудоване місто стало називатись Вавилон, що означає помішання.


III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Закріплення матеріалу.

1. Якою є гордовита людина?

2. Чому гординя є поганою рисою?

3. Якою є скромна людина?

4. Що наказав Бог робити людям після потопу?

5. З якою метою люди вирішили будувати вежу?

6. Чи сподобався цей задум Богові?

7. Як Бог покарав людей за їхній намір?

8. Який наслідок гордості і зарозумілості?

9. Чи буваєш ти самовпевненим і гордим?


Вивчення ключового вірша:

«…Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!»



(перше соборне послання св. апостола Петра 5:5б)
Робота в зошиті:

Виконати завдання 1-4, с. 24-25.


Домашнє завдання:

  1. Виконати завдання в зошиті 5-7, с.26-27.

  2. Прочитати оповідання «Свій до свого» , дати відповіді на запитання с. 87.



Урок 11. Гостинність та щедрість
Мета уроку.

Освітня мета. Розкрити учням зміст понять «гостинність» та

«щедрість». Показати учням біблійне розуміння гостинності та щедрості прикладі з життя Авраама, а також важливість вияву любові до людей та самого Бога.



Розвиваюча мета. Розвивати в учнів уміння аналізувати не лише

вчинки і поведінку інших людей, а також свої вчинки та заохочувати дітей ділитися тим, що вони мають.



Виховна мета. Виховувати в учнів якості гостинності та щедрості до знайомих та незнайомих людей.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Євреям 13:2; Римлянам 12:13; 1 Петра 4:9; Матвія 5:42;

Приповісті 3:27.



Біблійна історія: Незвичайні гості (Авраам приймає небесних гостей)

Буття 18:1-15.



Ключовий вірш: «Будьте гостинні один до одного без нехоті!»

(1 Петра 4:9).

Словник понять і термінів: Гостинність, щедрість.

Наочність: презентація до уроку з малюнками та звуками природи,

диск з мультиком.



Міжпредметні зв`язки: українська мова, історія.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу!”.

«Навіки слава!»



Налагодження контакту з класом
Вчитель: Любі діти, дякувати Господу, ми маємо сьогодні знову з вами зустріч. Хто із вас на цьому тижні зустрічав гостей? Розкажіть.

Перевірка вивченого матеріалу
Вчитель: пригадайте значення слова «гордість». Назвіть, слово-антонім, тобто протилежне за значенням до слова «гордість».

Розкажіть ключовий вірш, вивчений на попередньому уроці.



Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель: на урок сьогодні я вам щось принесла і хочу з вами поділитися.

Учитель роздає цукерки або печиво так, щоб двом учням не вистачило, після чого просить інших поділитися своїм печивом із тими, кому не вистачило. Хто поділився – варто нагородити їх.

Я думаю, що ви здогадалися про тему нашого уроку «Гостинність та щедрість».
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Актуалізація знань учнів

Учитель: - Скажіть, будь ласка, як ви розумієте слово «щедрість»?


  • А що означає «гостинність»?

  • Хто може навести приклади власної гостинності?

  • Чи проявляється гостинність в українського народу?

  • А чи знаєте ви біблійних героїв, які проявляли щедрість та гостинність?

Пояснення нового матеріалу

Учитель: для початку ми з’ясуємо значення слів щедрість та гостинність (читаємо в підручнику визначення поданих слів с. 88).

Гостинність – це позитивна якість, притаманна людині, яка любить приймати і частувати гостей, привітна до них.

Щедрість – чеснота не скупої і не зажерливої людини, яка охоче ділиться своїм майном, коштами або чимось іншим, у разі необхідності не шкодує витрачати що-небудь своє.

Що ж нам говорить Біблія про такі цінності, хочете дізнатися?

Багато людей подорожували і залежали від гостинності інших у наданні їм їжі та місця для нічлігу. Дуже важливим було виявлення щедрості до чужинців. У наш час це називається гостинністю. Вважалося великою не виявити уваги до мандрівника або допустити, щоб із гостями щось трапилося неприємне.


Розповідь біблійної історії

Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелографі.

Учитель розповідає, переказує на основі тексту з Біблії (Буття 18:1-14). До уваги можна взяти біблійну історію, подану в підручнику для учня.
Бесіда за змістом біблійної історії

Учитель: «… будьте гостинні до чужинців!» (Римлян, 12:13)


  • Як зустрів незнайомців Авраам? Про що це свідчить?

  • Хто були ці мандрівники?

  • Яку новину принесли небесні гості Аврааму та Саррі?

Бесіда за темою уроку:

  • До яких людей ми повинні виявляти гостинність?

  • Яким чином це можна зробити?

  • Чи приймали ви (ваші батьки) коли-небудь чужих незнайомих людей? Як це було?

  • Подумайте: чи приємно вашим друзям відвідувати ваш дім? Чи зустрічають вони привітність та прихильність?

  • Як необхідно ставитися до гостей? (прочитати з підручника с. 92) .

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка