Уроків 5 клас 2009 р. Рецензент и: Журавська Н.І



Сторінка6/9
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Підсумок

Урок 16. Любов до свого народу.
Мета уроку: формувати загальнолюдські, національні та духовні цінності, враховуючи історичний, народознавчий, релігійний аспект; розвивати прагнення плекати власну душу, зберігати та примножувати духовну та культурну спадщину українського народу; виховувати у розумінні своєї належності до українського народу та бажання і потребу самому творити історію своєї Батьківщини.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Євангеліє від Івана 14:15, перша книга Самуїлова 17.

Біблійна історія: Давид і Голіаф.

Ключовий вірш: «Ніхто більшої більшої любови не має над ту,

як хто свою душу поклав би за друзів своїх»



(Євангеліє від св. Івана 14:15)

Словник понять і термінів: патріотизм

Наочність: ілюстрації, мультфільм «Давид і Голіаф».

Міжпредметні зв’язки: історія, народознавство, література.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з классом

Оголошення теми уроку

Запис на дошці та у зошитах "золотого вірша" :



Ніхто більшої більшої любови не має над ту,

як хто свою душу поклав би за друзів своїх.

(Євангеліє від св. Івана 14:15)

Записати нове поняття : Патріотизм любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них на жертви і подвиги; усвідомлення відповідальності перед Богом за долю народу.



ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Читання оповідання "У чому полягає відмінність між громадянином та патріотом" (підручник "Основи християнської етики" стор.120).

Групова робота.

Поділити дошку на 2 половини та заповнити на одній половині "Кого слід вважати громадянином?", на другій "Кого слід вважати патріотом?"

- Хочете дізнатися чи ви є патріотами своєї Батьківщини?
Відповівши на запитання тесту, дізнаєшся чи ти патріот України.

1. Я розмовляю українською мовою, хоч знаю й інші мови.

а) так; б) ні; в) залежить, якою мовою розмовляє співрозмовник.

2. Я не дозволяю іншим ображати мою мову та державу в моїй


присутності

а) так; б) нi; в) кожен може говори що думає.

3. Я знаю напам'ять гімн України.

а) так; б) нi; в) так, але не вci куплети.

4. Гербом України є тризуб.

а) так; б) не знаю; в) здаеться.



  1. Я знаю iмена та досягнення відомих діячів України.

а) так; б) нi; в) деякі

  1. Я гордий, що я українець.

а) так; б) нi; в) мені все одно, мir би бути й англійцем

7. Я люблю свою Батьківщину

а) так; б) нi; в) не знаю.

Підрахуй, які з відповідей у тебе переважають, та дізнайся результат.

а) Можеш пишатися собою - ти справжній патріот України i


гордий, що є українцем.

б) Сумно визнавати, але, здається, твоя Батьківщина для тебе


мало що значить!

в) Брак віри та щоденні негаразди сіють у твоїй душі сумнів. Але


патріоти теж сумніваються.


  • Що сказано в Біблії про патріотизм?

Читання вчителем біблійної історії "Давид і Голіаф".
Давид і Голіаф

Йшла війна між ізраїльтянами та філістимлянами. Два ворожі війська розташувалися таборами на схилах двох пагорбів одне проти одного.

Якось Давид вирішив провідати своїх братів-вояків. Він прийшов у військовий табір. Та ось гучний голос порушив спокій.

Давид поглянув уперед і побачив велетня Голіафа, який був озброєний з голови до ніг і готовий до бою.

«Гей, ви, ізраїльтяни! — горланив здоровань. — Оберіть найкращого серед вас, нехай подолає мене! Якщо він переможе, ми станемо вам слуг Але якщо я здобуду перемогу — ви станете нашими рабами!»

«Ніхто не має права так принижувати народ Божий. Голіаф не сильніший за нашого Бога», — сказав Давид і вирішив, що буде змагатися з велетнем.

Через деякий час Голіаф вийшов знову, закликаючи охочих помірятися силою. Однак замість переляканих ізраїльтян він побачив людину, яка вийшла з ним на двобій. Та коли він розгледів легку постать неозброєного Давида, то розлютився і почав кепкувати із суперника.

"Як ти наважився вийти супроти мене? — гарчав він. — І навіщо тобі ця палиця? Ти, певно, думаєш, що я собака? Підходь ближче, і я викину твоє мертве тіло на поживу птахам".

"Ти вийшов супроти мене з мечем і списом та зі своєю велетенською силою, – сміливо відповів йому Давид, – а я вийшов в ім'я нашого Бога. Він сильніший за будь-якого вояка. Ти проклинав Його, а Він подарує мені перемогу, щоб усі знали, що Він – єдиний справжній Бог».

І Давид побіг назустріч Голіафові. Він вийняв камінця з торбини і поклав свою пращу. Майстерно розкрутивши пращу над головою, він безпомилково випустив камінь.

Камінь вилетів із смертоносною швидкістю і влучив у Голіафа. Той упав, як підкошений. Давид підбіг, вихопив у Голіафа меч і вбив велетня його ж власним мечем.

Побачивши, що їхнього непереможного Голіафа вбито, філістимляни, нажахані тим, що сталося, кинулися тікати.


Закріплення матеріалу.

Прочитайте біблійну історію і вибери правильну відповідь на запитання. (Зошит з "Основ християнської етики" стор.39-40.

1. Між ким точилася в1йна?

а) ізраїльтянами та єгиптянами;

б) ізраїльтянами та филистимлянами.

2. Скільки Єссевих синів служило у війську ізраїльському?

a) вci шестеро; б) троє менших; в) троє старших.

3. Хто такий Давид?

а) молодший син Єссея; б) царський слуга; в) друг синів Єссеєвих..

4. 3 ким вийшов на двобій Давид?

а) з Голіафом; б) з Гермесом; в) з Геркулесом.

5. Хто погодився на двобій?

а) один iз трьох братів Давида; б) Саул; в) Давид.

6. Яку зброю обрав co6i Давид?

а) меч Саула; б) п'ять камінців i палицю; в) щит i меч.

7. Як закінчився двобій?

а) Голіаф вбив Давида; б) Давид убив Голіафа;

в) Давид переконав Голіафа не битися.




  • Чи можна вважати Давида патріотом?

  • Чи можете ви назвати відомих вам людей, які ціною власного життя захищали Батьківщину?

Розповідь вчителя про подвиг героїв Крут. (16 (29) січня 1918 року).

Відбувалася неоголошена війна Радянської Росії проти УНР. Більшовицькі війська вели наступ на Київ. Для охорони кордонів України з Півночі на залізничній станції Крути (між Бахмачем і Ніжином) прибули 4 українські сотні І-ї Київської юнацької школи ім.. Б.Хмельницького та 1-ша сотня новоствореного Студентського куреня, сформована з добровольців-студентів Українського національного університету, Університету Св.Володимира, гімназистів старших класів українських гімназій. Загальна чисельність українських сил на цьому відрізку фронту становила 20 старшин, близько 500 юнкерів, студентської сотні (115-130 чоловік). На озброєнні яких було 16 кулеметів та бронепотяг. Більшовицьке угрупування, яке було сформоване з солдатів-росіян, московських і брянських червоноармійців та балтійських матросів досягало чисельності приблизно 5600 чоловік.

Біля 9-ої годин розпочався наступ більшовицьких військ та тривав декілька годин. Сили були нерівні. Українські війська почали відступати до ешелону, де близько 17 години зібралися всі підрозділи. Незабаром з'ясувалося, що не вистачає 1-єї чоти студентів, яка стояла найближче до станції. Відступаючи в сутінках, вони вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоноармійцями і потрапили у полон. Коли більшовицький командир П.Єгоров дізнався про втрати, які зазнали його підрозділи (не менше 300 чоловік) він наказав стратити полонених. Надвечір студентів та гімназистів розстріляли у дворі станції Крути. Перед смертю гімназист-галичанин Г.Піпський заспівав "Ще не вмерли України..". Загальні втрати українців в бою під Крутами сягало близько 250 чоловік, серед загиблих сьогодні відомі прізвища 25.

Трагічна загибель захисників Крутів стала символом патріотизму і жертовності.
Дайте відповідь на запитання.


  1. Чи обов'язково здійснювати героїчний вчинок щоб стати патріотом своєї держави?

  2. Що ви робите, щоб бути патріотом України?

III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА



Підведення підсумків уроку.

Як висновок уроку зачитую вірш С.Рачинця "Не зрікайтесь"

Української рідної мови

Не зрікайтесь так легко з роками,

Пригадайте хоч раз колискову

І молитву матусі над вами.

Ще знайдуться, я знаю, злоріки,

Будуть довго на мене сичати.

Але ж діти зростають - каліки,

Научіть їх свого не втрачати.

До вподоби російська вам, ідиш,

Чи англійську вчите гонорово.

Ну, хіба не від того всі біди,

Що своє зневажаємо слово?

Не дивуйтеся мами і татки,

Головою хитаючи скрушно,

Що росте, виростає дитятко

Безсердечне до всіх і бездушне.

Спам'ятаймось нарешті усі ми,

Доки є ще надія й не пізно:

Не Америки і не Росії

Будуть вчити любити Вітчизну.

А вона в нас єдина, як мати,

І не сипте на неї докори.

Хто не вміє своє шанувати,

Той чуже не полюбить ніколи.

І не бійтесь, що в буднях цих сірих

Десь на душу сльозинка проллється,

Якщо дума кобзарська чи ліра

Доторкнеться до самого серця.

Не жалійте зусилля і часу,

Наполегливі будьте, як учні.

Слово Боже і Слово Тараса

Буде з вами нехай нерозлучно.



Урок 17. Віра та довіра.
Мета уроку:

Освітня мета: Розкрити учням зміст поять «віра», «довіра». З’ясувати суть

віри в християнському житті.



Розвиваюча мета: Розвивати в учнів уміння аналізувати вчинки і поведінку

людей в родині, в школі, у спілкуванні з іншими людьми.



Виховна мета: Виховувати в учнів прагнення жити за християнськими

цінностями.



Біблійна основа:

Біблійні вірші:1Царів 18:23-39

Біблійна історія: Пророк Ілля.

Ключовий вірш: « Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду». (Євр. 11:6)

Словник понять і термінів: Віра, довіра.

Наочність: фланелограф, малюнки.

Міжпредметні зв`язки: українська література, історія.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу (питання з попереднього уроку)

Повідомлення теми уроку.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Вчитель: Віра – упевненість у чомусь, у здійсненні чого – не будь; визнання існування Бога.
Що означає вірити.

Кожна людина комусь і в щось вірить. Віра лежить в основі нашого життя. Ти віриш, що після ночі наступає день, що мама прийде з роботи, що влітку будуть канікули. Ми ніколи не бачили планету Земля з космосу, але віримо, що вона кругла і обертається навколо сонця. Ми ніколи не жили в Єгипетському царстві, але віримо, що піраміди збудовані для фараонів. Ці знання ми отримали з різних джерел, і на їх основі з’явилися переконання, впевненість, які є основою віри.



1. Віра означає впевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь. Віра означає також переконання в існуванні чогось надприродного, визнання існування Бога.

Близько до віри є довіра. Довіра виникає на основі віри. Ти довіряєш лікареві, який тебе обстежує і ставить діагноз, але і він іноді помилятися може. Ти довіряєш водієві, який сидить за кермом автомобіля, але не виключено, що може трапитися аварія. Ми також часто віримо словам, почутим від інших.

Я залежу від того у кого я вірую. Пр. Із стільцем.

2. Вірити у християнському розумінні це значить вірити в Бога, в Біблію, в Ісуса Христа.

Якщо я вірую в Ісуса Христа то що це значить для мене?

Віра справжня ставить життя в абсолютну залежність від Бога. Я залежу від Бога.

3. Віра народжується через слухання Слова Божого. Автор Біблії – Бог.
4. «Коли б мали віру, хоч (трішки) як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій:» вирвися з коренем і посадися до моря, - то й послухала б вас!» Лук.17:6

Вірити це значить стояти в вірі. Якщо ти маєш віри хоча б трішки, то ти маєш силу.

Той хто стоїть у вірі він завжди переможе.

«Знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.» Як.1:7 віра має таку властивість як загартовуватись і це можливо тоді коли проявляється терпіння тоді коли віра випробовується.


5. «Віра має властивість жити і померти

Віра житиме тоді коли будуть робитися добрі вчинки. Віра доводиться завжди вчинками.

Якщо говорити лише що вірую і нічого не робити то віра така є мертвою.
Висновок:

1. Вірити в Бога – це означає що моє життя залежить від Нього.

2. Жива і справжня віра доводиться добрими вчинками.

3. Вірити це постійний процес – протистояння спокусам.

Можна поділити людей на дві категорії: ті що вірять і ті, які не вірять, є ті, які хочуть вірити, але не можуть, їм потрібні докази в існування Бога. (Природа, закони фізики і хімії являються саме тими доказами).

Як переконати тих людей що не вірять чи їм важко вірити.


Пророк Ілля.

Ще до народження Ісуса Христа жив такий пророк Ілля, який вірив і поклонявся живому Богу, Творцю неба і землі. А в той час був такий цар Ахав, який не вірив в Бога, Творця неба та землі. Ахав був ідолопоклонником; ідол - це видуманий бог, якого робили із заліза, можливо із срібла, дерева; робили зображення тварини чи людини і присвоювали цій скульптурі божественні властивості ( чудеса та ін.)

Якось пророк Ілля сказав ізраїльському царю Ахаву, що Бог гнівається на нього за поклоніння ідолу Ваалу. Ваал – вважався бог врожаю і приросту худоби. Царю це дуже не сподобалося, і він почав шукати нагоди, щоб убити його. У цей час Ізраїль спіткало лихо – запанувала страшна посуха. Настав голод, вигоріли пасовища, почався падіж худоби.

Ілля став благати Бога послати дощ, щоб зростити поля і луки. Бог почув молитву і обіцяв Іллі невдовзі послати дощ, але перед цим звелів йому піти до царя Ахава і сказати йому: «Збери народ і всіх Валових пророків на гору».

Ілля хотів показати ізраїльському народові, що його Бог є справжнім Богом. Тому він сказав присутнім: «Нехай Ваалові пророки візьмуть собі одне теля, розрубають його і покладуть на дрова. Тоді нехай закличуть ім’я Ваала і вблагають його послати вогонь з неба. Якщо Ваал пошле вогонь, тоді він справжній Бог. Я покладу на інший жертовник ще одне теля, і якщо мій Бог пошле вогонь з неба на жертву, то ви змушені будете визнати, що Він є істинний Бог».

Народові сподобалася пропозиція Іллі, і вони відповіли: «Згода!». Першими поклали своє теля на дрова жертовника пророки Ваала, але вогонь не запалювався. Пророки Ваала вигукували: «Ваале, почуй нас!». Ілля сказав їм: «Волайте голосніше, може, він спить?». Пророки Ваалові кричали і молились від самого ранку до трьох годин дня, але не було ні відповіді, і вогню.

Тоді Ілля зробив жертовника з дванадцяти каменів, поклав на нього дрова, а на дрова – теля. Біля підніжжя гори Кармел протікав струмок, звідки можна було набрати води. Ілля наказав вилити на жертву дванадцять відер води, яка наповнила рів навколо жертовника і жертовник, а дрова були мокрими від надміру води. Після цього Ілля почав молитися: «Господи, Боже! Нехай пізнають цього дня, що Ти єдиний Бог і що я- раб твій. Почуй мене, Господи, почуй мене!».

Раптом з неба злетів вогонь і спалив і жертву, і дрова, і навіть каміння, а вода в рові враз висохла.

Як здивувалися люди, побачивши все це! Вони впали долілиць і сказали: «Господь – це Бог! Господь – це Бог!»
Що таке віра.

Віра народжується в душі людини від Слова Божого. Часто так буває, що людина чує про Бога і не може це слово прийняти в душу через те, що там в душі вже існує якийсь ідол , уявний Бог. Але якщо щиро людина буде шукати Бога, то зрозуміє, де справжній Бог. Там де справжній Бог – там життя. Віра проявляється в ділах, любові до ближнього , милосерді, послуху. Якщо віра наша слабне, то Бог радує нас чудесами.

На той час в людей було перекручене розуміння Бога, тому що вони знали про Ваала. І лише чудо могло їх упевнити і показати справжнього Бога.

Віра у справжнього Бога : віра народжується від Слова Божого.

Віра дає нам надію на спасіння. Віруючий в Сина Божого має життя вічне.

Впевненість, живучи з вірою у душі ти можеш ставити собі цілі. І саме віра допомагає досягати їх . Той хто має віру у серці, він менше розчаровується, тому що віра завжди дає надію.

Ми віримо, тому що Він завжди каже правду. Тому що сам є правдою.

Ті, що не вірують, вони не мають надії і не бачать цілі.
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Запитання для роздумів.

1. Що таке віра?

2. Що є основою для віри людини?

3. Як зміцнити свою віру?

4. Чому важливо вірити в Бога?

5. Яке лихо спіткало одного року Ізраїль?

6. Хто міг врятувати країну і народ від голоду?

7. Що пообіцяв Бог Іллі?

8. Чому Ілля вилив на жертовник воду?

9. Про що молився Ілля?

10.Чому Ілля вірив Богові?

11. Для чого Ілля наказав народові зібратися на вершині гори?

12. Що говорив народ Ваалові?

13. Що говорив їм глузливо Ілля?

14. Чи можемо ми покладатися на Бога та Біблію?

15.Якщо ми кажемо що віруємо, то що це значить?

16. Як саме у моєму серці може з’явитися віра?
Вивчення ключового вірша.

« Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду». (Євр. 11:6)


Робота з підручником.

Прочитати оповідання «Віра і парасолі» с. 133.


Робота в зошиті.

Виконати завдання 1-4, с. 42-44.


Домашнє завдання.

  1. Виконати завдання в зошиті 5-6, с. 45-46.

  2. Прочитати історію про Іллю.

  3. Виконати завдання с.134.


Урок 18. Мужність і непохитність переконань.
Мета уроку:

Освітня мета.

Розкрити учням зміст понять «мужність», «непохитність»,

«переконання». З’ясувати суть вірності у переконанні.

Розвиваюча мета.

Розвивати в учнів уміння аналізувати вчинки і поведінку людей в родині,

в школі з іншими людьми.

Виховна мета.

Виховувати в учнів прагнення проявляти мужність і вірність у

християнських цінностях.

Біблійна основа:

Біблійні вірші: Даниїла 3:1-29; Луки 16:10.

Біблійна історія: Троє юнаків у печі.

Ключовий вірш: « Хто вірний в найменшому, - і в великому вірний;

І хто несправедливий в найменшому, - і в великому несправедливий»



(Лк. 16:10).

Словник понять і термінів: вірність, мужність, непохитність, переконання.

Наочність: малюнки.

Міжпредметні зв`язки: історія.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом

Перевірка вивченого матеріалу (питання з попереднього уроку)

Повідомлення теми уроку.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Що таке вірність переконанням.

Наші переконання – це впевненість у чомусь, система певних цінностей, які сповідує людина. Від наших цінностей залежать наші вчинки. Якщо людина твердо переконана, що обманювати – це гріх, то за будь-яких обставин вона буде казати правду. Навіть якщо за правду доведеться постраждати, людина залишиться непохитною, таку людину можна назвати вірною і на неї завжди можна покластися.
Троє юнаків у печі.

Навуходоносор, цар вавилонський, взяв у полон весь Єрусалим. Багато юдейського народу він взяв до свого вавилонського краю. Попали в цей полон троє молодих юнаків: Шадрах, Мешах, Аведнего. Цар їх назначив служити при царському дворці. Троє молодих юнаків поклонялися єдиному Богу. Вони знали, що немає багато богів а є один істиний, святий Бог, цих троє молодих людей були грамотними добре знали закон Божий. Вони знали який є Бог : «нехай святиться ім’я Твоє як на небі так і на землі». Анголи на небі постійно святять Бога. Він є святий це значить що в нього немає нічого спільного з гріхом і злом. «Бога ніхто ніколи не бачив» (Івн.1:18)

Одного разу Господь промовляв до пророка Ісаї у видінні. Ісая побачив Господа на своєму престолі. Навколо престолу було багато ангелів, які співали хвалу Господу: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його» (Іс.6:3).

Коли Ісая побачив Господа він перелякався. Господь був настільки святий, що Ісая відчув, який він є грішний перед Божою святістю. Він впав ниць і закричав: «Горе мені, бо я занапащений!» (Іс.6:5).

Ми не можемо бачити Бога, тому що ми не можемо дивитись на Його святість. Бог чистий, досконалий. Він немає ні плями гріху, ні вади. Він ненавидить гріх, тому що Він святий (1Цар.2:2 ).

Ніщо зле чи грішне не може знаходитись біля Нього. Святість Божа потребує святості і від людини.

Троє юнаків були на чужині, серед чужого народу і чужих традицій, але вони були вірними Своєму Богу.

Якось цар Навуходоносор наказав зробити золотого бована. Потім наказав сурмити в усі сурми та грати на всіх музичних інструментах, а увесь народ і всі наближені царя, почувши сурми, мали впасти на землю і вклонитися боввану. А хто не вклониться, того повинні були спалити в печі.

У призначений час, коли залунали сурми, всі вклонилися боввану, крім молодих юнаків. Але вони пам’ятали заповіт Бога, що є один Бог і видуманим богам вклонятися неможна. А поклонятися іншим богам це є великий гріх проти Божої святості. Але інші люди донесли царю Навуходоносору:

- Ці юдеї, котрих ти поставив керівниками вавилонського краю, Шадрах, Мешах та Аведнего, не коряться твоєму велінню, богам твоїм не служать і золотому боввану, якого ти поставив, не вклоняються, - сказали вони цареві.

Тоді Навуходоносор у гніві наказав допитати юнаків. Проте ті відповіли:


  • Нехай відомо тобі буде, царю, що ми твоїм богам не служитимемо і золотому боввану не вклонимося. Наш Бог, Якому ми служимо, має силу врятувати нас і від розжареної печі, і від твого гніву.

Навуходоносор розгнівався ще дужче: він наказав розпалити піч усемеро сильніше, ніж звичайно, і вкинути туди юнаків. Вояки негайно зв’язали їх і вкинули в самісіньке пекло. Але через те, що піч була занадто розжарена, полум’я вихопилося з неї і попалило вояків.

І сталося диво: юнаки не згоріли! Вони ходили серед полум’я живі й неушкоджені. Ангол Господній віддалив тоді розпалений вогонь від печі й зробив так, немовби там повівав росистий вітерець. Побачивши це, Навуходоносор у подиві вигукнув:

- Чи не трьох зв’язаних юнаків ми вкинули до вогню? А я бачу чотирьох, ще й не зв’язаних, котрі ходять посеред вогню! І четвертий, схожий на Божого Янгола!

Навуходоносор приступив до розжареної печі й сказав: - Шадраху, Мешаху та Аведнего, слуги Найвищого Бога! Вийдіть із вогню та йдіть сюди!

І юнаки вийшли з печі – і всі побачили, що жодне волоссячко у них на голові не підсмалене вогнем, одежа не змінилася і чад вогню їх не торкнувся.

Тоді Навуходоносор сказав:



  • Нехай благословиться ваш Бог, Який послав Свого Янгола й визволив вас від смерті.

  • Бог таож є вірний. Якщо ми є йому вірні, то і Бог нам вірний.

Тим. 2:13.

Після цього вавилонський цар ще більше підвищив трьох юдейських юнаків і на увесь світ прославив Всемогутнього Бога.

Юнаки зробили подвиг. Справжні християни повинні довіряти Богові і зберігати Йому вірність завжди.

Той хто зберігає вірність своїм переконанням така людина є цілеспрямована.

Вірність починається з самого маленького.

(Лук. 16:10).

«Хто вірний в найменшому, - і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, - і в великому несправедливий».

Мужі зберігли вірність Богу.

Звичайно, нелегко залишатися вірним власним переконанням, але Господь обовязково допоможе тобі. Вірність власним переконанням формується у шкільному віці. Залишитися їм вірними в усіх життєвих ситуаціях – це своєрідний життєвий подвиг.

Робота з підручником

Учні зачитують «Як залишитися непохитним у своїх переконаннях за будь-яких обставин» с. 140.


Вивчення ключового вірша:

« Хто вірний в найменшому, - і в великому вірний;

І хто несправедливий в найменшому, - і в великому несправедливий»

( Лк. 16:10).
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Закріплення матеріалу:


  1. Що таке переконання?

  2. Яку людину можна назвати вірною переконанням?

  3. Назви людей, які є вірними своїм переконанням і завжди так чинять.

  4. Який наказ видав вавилонський цар Навуходоносор?

  5. Хто і чому відмовився поклонитися золотому боввану?

  6. Яким було покарання за невиконання царського наказу?

  7. Що наказав цар своїм царедворцям, побачивши неушкодженими юнаків?

  8. Що відчули троє юнаків, не виконавши наказу царя?

  9. Як ти бережеш вірність своїм переконанням?


Робота в зошиті

Завдання 1-5 с. 46-48.



Домашнє завдання

1. Прочитати оповідання «На захист переконань».

2. Дати відповіді на запитання с. 143.

3. Вивчити ключовий вірш.

4. Виконати завдання в зошиті. Завдання 6-7, с. 48-49.


Урок 19. Мудрість як Божий дар
Мета уроку. Розкрити зміст понять «мудрість», «освіченість», «знання», «блаженний». Пояснити на прикладі Соломона, що мудрість – це Божий Дар. Вчити поводитися мудро у життєвих ситуаціях. Виховувати прагнення до пізнання Бога, який є початком мудрості. Розвивати вміння толерантного ставлення до людей.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: 1 книга Царів 3; книга приповістей Соломона 2:6.

Біблійна історія: Мудрість Соломона.

Ключовий вірш: “… бо Господь дає мудрість, з Його уст – знання й розум!” (Книга приповістей Соломонових 2:6).

Словник понять і термінів: Освічена людина, мудра людина, блаженний.

Міжпредметні зв`язки: українська мова, народознавство, історія, музика.

Література до уроку:

1. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу!”.

«Навіки слава!»



Актуалізація знань

Учитель: - наше щоденне життя складається з буднів та свят. Свята, які ми відзначаємо, багаті на традиції, звичаї, на радість, веселощі та різноманітні зустрічі чи то з рідними, чи то з друзями. Усі вони різні за своїм характером. З одними нам приємно зустрічатися, інших ми тримаємося осторонь, уникаємо. Як ви думаєте, від чого це залежить? (від того, якою є ця людина).

  • З якими людьми нам приємно зустрічатися? ( добрими, милосердними, ввічливими, люблячими, справедливими).

  • Пригадайте, які риси характеру притаманні біблійним персонажам, таким як Ной, Авраам, Йосип, Давид? (Ной – праведність, Авраам – любов, Йосип – прощення, Давид – мужність).

Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: сьогодні ми з вами ознайомимося ще з однією рисою характеру – мудрістю. Спробуємо з’ясувати, що таке справжня мудрість і що означає діяти мудро в житті. Познайомимося з особистостями, які є для нас прикладом справжньої мудрості. А допоможе нам в цьому наш путівник життя «Біблія».

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА



Учитель: Господь Бог, створивши своє найулюбленіше творіння – людину, подбав про те, щоб вона не була самотня. З того часу людина не може існувати без спілкування з іншими людьми. Та іноді в іншому житті трапляються випадки, коли ми не помічаємо, що своїми діями ображаємо тих, хто поруч з нами.

- Придумайте слова-синоніми до слів «хороший вчинок». (добрий, справедливий, чесний, хоробрий, милосердний, мудрий).

  • Що таке мудрість? Яку людину можна назвати мудрою?

  • Придумайте слова-синоніми до слова «мудрий» (навчений, освічений, милосердний, розумний, ввічливий, добрий, справедливий).

Вивчення нового матеріалу

Словникова робота

Діти зачитують у підручнику с. 144 значення слів: освічена людина, мудра людина, блаженний.



Освічена людина – людина, яка має освіту, засвоїла різнобічні знання.

Мудра людина – наділена, обдарована Богом великим розумом; має значний життєвий досвід; черпає розум зі спілкування з Богом.

Блаженний – дуже щасливий, переповнений радістю від спілкування з Богом.
Робота з підручником. Прочитати оповідання «Яка існує відмінність між мудрістю та освіченістю» с. 145.
Бесіда на основі прочитаного:

  1. Чи існує відмінність між освіченістю та мудрістю?

  2. Що характерно для мудрої людини?

  3. Кому належить істинна мудрість?

  4. Що є початком мудрості, на думку Соломона? Чи погоджуєшся ти з цим твердженням?

  5. Чи хочеш ти стати мудрою людиною? Якщо так, то що ти для цього робиш?

Прослуховування пісні «Не сотвори кумира» на слова В.Крищенка.
Біблійне оповідання

Учитель: джерелом мудрості для кожного з нас є Біблія. Саме вона розповідає нам про справжню мудрість та про те, як проявляти мудрість у щоденному житті. Вона дає нам яскраві приклади, на яких ми маємо можливість вчитися. Прикладом справжньої мудрості для нас є уже відомий нам Цар Соломон. Що ж нам відомо про нього?

Презентація біблійної історії (або вчитель розповідає, показуючи ілюстрації до історії). Можна зачитати з Біблії: 1 книга Царів 3 розділ або з підручника с. 146-147.


Бесіда:

  1. Чим був відомий Соломон?

  2. Що Соломон попросив у Господа?

  3. З якою проблемою дві жінки прийшли до царя?

  4. Як би ти вчинив на місці Соломона?

  5. Чи ти звертаєшся з проханнями до Бога?

  6. З якими проханнями ти звертаєшся до Господа?


Робота в зошиті

Завдання 1-2, с. 49-50.


Учитель: Цар Соломон виголосив 3 000 приповістей. Істини, закладені в них, виражають Божу мудрість і є вічними.

Приповісті – це мудрі висловлювання, в яких подається істина з певної тематики. У біблійній книзі Приповістей міститься чимало мудрих висловлювань щодо праці, справедливості, сімейного життя та взаємин між людьми, поведінки у різних ситуаціях, а також поради щодо багатьох практичних питань.

Мудрість життєва набувається з роками, завдяки досвіду, а мудрість Божа – через сприйняття біблійних істин та дотримання їх. Мудрість життєва набувається з роками, завдяки досвіду, а мудрість Божа – через сприйняття біблійних істин та дотримання їх.

У Біблії написано: “А якщо кому з вас не вистачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, - і буде вона йому дана”

(Послання св. апостола Якова, розділ 1, вірш 5)



Поміркуй і дай відповіді:

  1. Чи мудро вчинили вчені, які винайшли і створили атомну бомбу, що знищили сотні тисяч людей?

  2. Чи мудро чинить людина, яка безжально вириває лікарські рослини і продає їх заради власного збагачення?

  3. Чи мудра та людина, яка хизується перед іншими своїми знаннями і висміює тих, хто знає менше, ніж вона?

Прослуховування пісні та вивчення приспіву.

Пісня (співає Дарина Коченджи «Научи меня, Боже, мудрости»)

Научи меня Боже мудрости,

Из Твоей, что исходит вечности,

Чтоб духовной не знать мне скудости,

Чтобы дни не прожить в беспечности.
Вивчення ключового вірша:
“… бо Господь дає мудрість, з Його уст – знання й розум!”
(Книга приповістей Соломонових 2:6)

Кожен ряд розповідає вірш напам’ять окремо, а потім всі разом.


Закріплення матеріалу

Робота з Біблією.

У книзі Приповістей та Екклезіаста діти відшукують відповідні вірші та записують продовження речень (у зошиті завдання 6, с. 51)



У кого мудрість? (Пр. 10:13; 10:31; 11:2; 13:10)

Що дає людині мудрість? (Ек. 7:12; 7:19; 8:1; Пр. 24:3; )

Хто дає мудрість? (Пр. 2:6)
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновок:
Мудрістю неможливо поділитися з іншими, але її можна набувати читаючи та розмірковуючи над Словом Божим – Біблією.
Приклади з Біблії можуть допомогти у важких ситуаціях.

Домашнє завдання

Учитель: Розповісти рідним і близьким про те, що ви почули на уроці та практикувати ті знання, які ви отримали на уроці у своєму житті. Виконати у зошиті завдання 3-5, 7 на с. 50-52 та повторити ключовий вірш даного уроку.
Урок 20. Служіння як відповідь на покликання
Мета уроку: розкрити учням поняття «покликання» та «служіння». Розповісти учням біблійні історії про пророка Ісаю, царицю Естер, вміти порівнювати й аналізувати біблійну та українську історію (життя та діяльність княгині Ольги), робити висновки. Виховувати в учнів патріотизм та любов до рідної землі, усвідомлення своєї відповідальності за долю народу. Обґрунтувати взаємозв’язок між вірою, духовністю та патріотизм, любов’ю до Батьківщини і служінням та відповідальністю за долю народу. Спонукати учнів до розуміння важливості обрання власного життєвого шляху. Розвивати в учнів вміння розпізнавати своє покликання, почуття відповідальності за виконання власної місії.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Книга Естер, Книга пророка Ісаї, розділ 6.

Біблійна історія: пророк Ісая, історія Естер.

Ключовий вірш: «І почув я голос Господа, що говорив: Кого я пошлю і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» ( Книга пророка Ісаї 6:8)

Наочність: презентація до уроку з малюнками та звуками природи.

Міжпредметні зв`язки: українська мова, зарубіжна література,

географія, образотворче мистецтво, природознавство,

математика.

Література до уроку:

1. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Учні повинні знати:

1. Що таке покликання.

2. Роль Бога у людському покликанні.
Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом

Давайте скажемо молитву «Отче наш» за перекладом Біблії І.Огієнка.

Перевірка вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда:

  • що таке мудрість?

  • Що спільного і відмінного між мудрістю й освіченістю?

  • Хто був наймудрішою людиною на землі? Як він здобув мудрість?

  • Розкажіть ключовий вірш минулого уроку («…бо Господь дає мудрість, з Його уст – знання й розум!»)


Гра «Мудрий вибір»

Команди по 4 учні групуються. Вибирають номери. Кожен номер має ігрову ситуацію. Один з команди дає свою відповідь. Діти доповнюють з команди.


Діти розповідають підготовлені вірші:

Сергій Рачинець «Призначення»,

Сергій Рачинець «Слово»,

Сергій Рачинець «Порада».


II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Повідомлення теми і мети уроку
Подумайте, що ви очікуєте від уроку, що ви хочете дізнатися із сьогоднішнього уроку?

(Ватман у вигляді серця та листочки червоні. На листочках написати очікування).


Учитель: сьогодні з вами ми поговоримо про покликання та про роль великих людей у житті народів, про патріотизм і справжню любов до рідної землі. Тому наш урок буде нагадувати подорож у часі: ми розглянемо біблійні історії відомих біблійних героїв, потім помандруємо в часи Київської Русі і поговоримо про ще одну жінку, яка відіграла велику роль для нашої держави.

Але перед нашою подорожжю дайте мені відповіді на такі запитання:


1. Як ви розумієте слово «покликання»?

Очікувана відповідь: місце у світі, професія, призначення, застосування своїх умінь і талантів на благо ближнього та народу.

2. Пригадаймо, кого ми можемо назвати справжнім патріотом?

Очікувана відповідь: Той, хто дбає про свій народ, любить його, береже природу, шанує традиції.

3. Як ви розумієте слово «служіння»?

Очікувана відповідь: виконання заповіді про любов до ближнього, підкорення волі Бога.

4. Що означає любити свою землю?

Очікувана відповідь: ставитися з повагою до історії, культури народу, дбати про рідний край і працювати на його благо, молитися за нього.
Пояснення нового матеріалу

Пояснення нових термінів с.150 – 151

Вирушаємо у подорож.

Читання біблійної історії про пророка Ісаю с. 153

(як варіант: запросити священика, щоб розкрив значення нових слів покликання, служіння та розповів біблійну історію про пророка Ісаю)
Запитання:

1. Ким був Ісая?

2. Як він розумів своє покликання?

3. Хто сказав, що він має робити надалі?



Історія Естер

У старому Заповіті ми знаходимо книгу. Яка розповідає нам дивовижну історію простої єврейської дівчини, яка, ставши царицею, дружиною Ахашвероша, царя Персії, наймогутнішої на той час імперії.


ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Діти читають (або вчитель) історію про Етер на с. 154 – 155.

Запитання:

1. В чому було покликання Естер?

2. Як виявлялася її любов до рідного народу?

3. На кого цариця покладала свої сподівання та від кого чекала допомоги?

4. Яка її роль у долі народу?

5. Хто з відомих дочок українського народу боровся за його кращу долю?

6. Діти, яке ваше покликання на даний час?
Пропоную вашій увазі прослухати пісню у виконанні Оксани Білозір «Повторю молитву»
Чи молитесь ви за свою країну, за людей, за рідний край, за президента, уряд, Верховну Раду, за Боже благословення нашого народу? Нам потрібно молитися за це. Так говорить Біблія. 1п. св. Апостола Тимофія 2: 1-6
А сьогодні ми поговоримо про княгиню Ольгу.

Текст діти читають (або вчитель) с.156


Вивчення ключового вірша:

Ключовий вірш: «І почув я голос Господа, що говорив: Кого я пошлю і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» (Іс., 6:8)

Давайте разом вивчимо цей вірш таким чином: 1 ряд разом промовляє його голосно, 2 – тихіше, 3 – пошепки, а потім у зворотному напрямі.


Запис ключового вірша у зошит с. 52.
Виконання тесту у зошиті на с. 53.
Закріплення матеріалу

Учитель: на початку уроку ми говорили, що наша мандрівка буде й ще у часи української історії, адже і наш народ мав багатьох великих людей, які прославили його, які вболівали за долю народу і часто жертвували навіть своїм життям заради нього.
Діти співають пісню «Любов – найвищий талант»

Знай, найвищий талант, милий друг,

– це любити людей так як себе,

І дарувати любов всім навкруг, навіть,

тому, хто ворог для тебе.
То ж давайте шукати в собі

цей Божий талант – вміння любити,

Щоб скоріше ми разом змогли

На землі Боже Царство створити.


III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновок: сьогоднішня мандрівка сторінками Біблії та дорогами історії Київської Русі-України показала нам значення великих людей, зокрема двох великих жінок – цариці Естер та княгині Ольги – справжніх патріотів у житті народу. А також пророка Ісаї. Який зрозумів своє покликання. Ці історії навчили нас відповідально ставитися до своїх вчинків, думати не тільки про їх вплив на власне життя. Але й на життя оточуючих людей. Патріотизм починається зі своєї сім`ї, зі свого класу, зі своєї школи. Бог любить кожен народ, адже за кожного з нас, людей страждав і помер Ісус Христос, щоб стати нашим Спасителем. Для відродження нації, народу Бог обирає людей, які щиро віддані Йому, які люблять Його, дотримуються Його заповідей і настанов. Такі люди щиро люблять свій край, адже усвідомлюють, що Господь дав їм цю землю для життя та праці на ній у щасті мирі і злагоді. Ми маємо розуміти покликання як служіння Богові й людям та відповідальність за долю народу, якому ми маємо передати Слово Боже.
Домашнє завдання

Поділитись отриманими на уроці знаннями з батьками та іншими членами сім`ї, вивчити напам’ять ключовий вірш, підшукати в історії, в українській літературі розповіді про великих синів та доньок українського народ ( написати невеличкий твір-розповідь). Практикувати на власному досвіді отримані на уроці рекомендації, завдання, повчання, настанови.


Чи здійснилися ваші очікування? Якщо так, то приклейте ваше сердечко на велике сердечко.

РОЗДІЛ III

МОРАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИХОДУ В СВІТ ІСУСА ХРИСТА
Урок 21. Очікування Спасителя людства
Мета уроку: Дати уявлення дітям про те, що прихід Ісуса Христа був сповіщений пророками Старого Заповіту за багато років до Його народження. Допомогти учням усвідомити, що постать Ісуса Христа є втіленням Божої обіцянки послати людям Спасителя. Спонукати учнів довіряти Святому Письму під час життєвих випробувань.
Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Буття, 3: 15, Вихід 19-20.

Біблійна історія: Месія – обіцяний Богом Спаситель світу.

Ключовий вірш: «Бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що Ним би спастися ми мали» (Дії, 4: 12б).
Словник понять і термінів: Спаситель, Месія, Помазаник, пророки, обіцянка.
Наочність: Біблія, репродукція фресок Мікеланджело «Пророки», аудіозапис та текст ораторії Г.Ф.Генделя «Месія».

Міжпредметні зв`язки: українська мова, зарубіжна література,

географія, образотворче мистецтво, природознавство,

математика.
Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

«Навіки слава»



Перевірка вивченого матеріалу

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА


Актуалізація необхідних знань

Мотивація теми

Звучить ораторія Г.Ф.Генделя «Месія».



Учитель: у видатного композитора Георга Фрідріха Генделя є загально відома ораторія «Месія», що була створена у 1741 році і присвячена Ісусу Христу – Месії. Ораторія була написана в цілому на тексти старозавітних пророків. Зокрема в першій частині твору було використано тексти книги Йова (Йов, 19:25-26) та багато текстів з книги пророка Ісаї, що сповіщав про Месію. Друга частина ораторії закінчується відомим хором «Алілуя». Текст фінального хору взятий із книги «Об’явлення», єдиної пророцької книги Нового Заповіту. Сучасники композитора свідчили, що твір «Месія» було написано за дуже короткий термін, а саме 24 дні.

Хор «Алілуя» - найбільш відома частина ораторії «Месія». В ній прославляється Ісус Христос – Месія, який добровільно прийняв на себе хресні страждання. Розповідають, що коли король Георг 2 вперше почув цю частину твору, він піднявся на ноги, демонструючи свою повагу до Ісуса Христа.

Який зв'язок між Ісусом Христом і Месією? Взагалі, хто такий Месія? Що значить це слово?
Словникова робота

Учитель: Тлумачний словник пояснює слово «месія» - посланець Божий, який має з’явитися для врятування людства від зла. У християнстві Месія – це Ісус Христос, Боголюдина. «Помазаник» пояснюють як людину, покликану на особливе служіння, помазану єлеєм. Друге значення Помазаник Божий (Христос) – це обіцяний Богом Месія. Месія у Біблії – це та особистість, через яку Бог виконує Свої обіцянки. Це та Особистість, яка має стати Примирителем людей із Богом. Пророк – провідник волі Божої.
Пояснення нового матеріалу

Учитель: Месія – обіцяний Богом Спаситель світу. Розглядаючи крізь Біблію сутність історії людства, слід наголосити про найбільш вагому подію для людства, а саме прихід Месії – Спасителя, Помазаника Божого. Саме з Його приходом пов’язане відтворення нових стосунків людей з Богом. Чому виникла необхідність у Месії?

Після гріхопадіння, коли перші люди Адам і Єва втратили зв'язок із Богом, їм було дано обітницю, що прийде Той, хто знову примирить людей із Богом.

Ця обітниця уперше пролунала в Едемському саду ще за 5500 років до Р.Х. У книзі Буття, 3:15, написане таке: «І Я покладу ворожнечу між тобою і між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити її в п’яту».

У контексті Святого Письма ці слова є фрагментом вироку Божого змієві (сатані), який спокусив Єву. Наголос у цьому уривку зроблено на Особистість, яка народиться від жінки, «насіння жінки зітре тобі голову». І ця Особистість проголошується Переможцем – це велика надія. Тобто буде Хтось, Хто народиться від жінки і стане переможцем сатани та Спасителем людей. Ця Особистість названа у подальших книгах Біблії Месія, Помазаник Божий.

З того часу, ця обітниця «Насіння» передавалась по родословній через мужів віри Бут. 4:25, 9:26. Нарешті через Авраама Бог вибрав Собі особливий народ, Ізраїль, який буде носієм обіцяного «Насіння», так що «в насінні твоєму благословляться усі народи землі» Бут. 22:18, 26:4. Історія знає, що Христос – Месія дійсно прийшов з ізраїльського народу. Очікування Месії юдейському народі підтверджується двома віршами в Новому Заповіті.

«Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос» (Івана 4:41).

«Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам. …А жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!» (Івана 4:25, 42).

Ці місця із Святого Письма свідчать, що люди знали і постійно очікували Месії, знали прикмети, час приходу і дії, які Він мав чинити.

Про деталі приходу Месії, місце народження, Його поведінку було сповіщено старозавітними пророками Божими, але більш детально про це сповістили пророки Ісая, Захарія та Михей.

Пророк – це людина, яка має певну місію (завдання) від Бога, щоб сповістити народу, або окремим людям щось важливе від Бога. Наприклад, відомий пророк Йона мав донести мешканцям Ніневії лише одне попередження Боже, а саме: «Ще сорок день, - і Ніневія буде зруйнована (Йона, 3:4). Пророк мав завдання лише сповістити, нічого не додаючи до цього, але яких пригод він здобув, ухилившись від доручення.

Розуміючи історичну місію старозавітних пророків, художник Мікеланджело намалював їх портрети на стелі Сікстинської капели у Соборі Святого Петра в Ватикані. Поруч із кожним з пророків художник намалював янголів, що переказують пророкам текст у пророцькі книги. А потім сповіщають людям.

Інколи пророки Божі самі не розуміли зміст тих пророцтв, які вони сповіщали. Здійснення пророцтв відбувалося через багато років, а інколи і століть. Пророка вже не було серед живих на землі, але пророцтво передавалось із покоління в покоління.

Пророцтва Ісаї про Месію були проголошені за 700 років до народження Ісуса, але виповнилися на Ньому до найменших дрібниць.


Закріплення знань

  1. Робота в групах.

Вчитель надає листочки із посиленнями до пророцьких книг у Старому Заповіті та євангелістів у Новому Заповіті. Учням пропонується порівняти старозаповітні пророцтва із їх здійсненням у Новому Заповіті.

Пророцтво Здійснення пророцтв

в Старому Заповіті в Новому Заповіті

Народиться від Діви, Іс., 7:14 Лк., 1:27, 31-32

Дух Божий на Ньому, Іс., 61:1-2 Лк., 4:16 -22

Не відкривав уста, Іс., 53:7 Лк., 23:9

Похований у багатого, Іс., 53: 9-12 Мт., 27:34-35

Їхав на ослі, Захарія 9:9 Лк., 19:35-36

Видано за 30 срібників, Зах., 11:12-13 Мт, 26:14-15

Били по обличчю Мих., 5:1 Ів., 18:22

Народився у Віфлеємі Мих., 5:2-3 Мт.. 2:4-6


  1. Дискусія.

Обговорення зроблених порівнянь та обмін думками стосовно виконання Богом обітниць в Ісусі Христі.

Учитель: чи може бути випадковістю, щоб в одній особі здійснилися усі пророцтва?

  • Що надважливого Ісус зробив для кожної людини?

Ключовий вірш: «Бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що

ним би спастися ми мали» (Дії, 4: 12б).

Пояснити учням, що у Новому Заповіті Ісус Христос оголошується Спасителем, тобто обіцяним Месією, на Якому сповнилися Божі пророцтва. Крім того, наведений вірш повідомляє, що спасіння кожної людини (примирення з Богом, прощення гріхів) тісно пов’язане з Ім’ям Ісуса Христа. Тобто Христос – Месія має безпосередню причетність до кожної людини, її спасіння, вічного життя.
Робота в зошиті

Виконання завдання 1-4, с. 55-57


III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Підсумок

Учитель: Пророцтва Старого Заповіту про Месію та їх здійснення в Ісусі Христі надають впевненості, що Святому Письму, як Слову Божому можна довіряти.
Домашнє завдання

Учитель: Перечитати пророцтва про Месію, викладені у книзі Псалмів, та їх виконання, записані в Євангелії від Матвія.

Пс., 2:7 Мт., 3:17

Пс., 21:17-19 Мт., 27:35

Пс., 68: 22 Мт., 27:34

Завдання в зошиті 5-7, с. 57-58.

Урок 22. Благовіщення
Мета уроку: Розповісти дітям про надзвичайну подію – повідомлення Діві Марії радісної звістки про народження нею Сина Божого – Ісуса Христа; допомогти кожній дитині побачити здійснення найбільшої Божої обітниці – прихід у світ Ісуса Христа. На прикладі покори Діви Марії розвивати в учнів слухняність та смирення; виховувати поважливе ставлення до Ісуса Христа та Діви Марії.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Лк., 1:26-28; Мт., 1:18-24.

Біблійна історія: Благовіщення.

Ключовий вірш: «І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Мт., 1:21).

Словник понять і термінів: обряд заручення, Благовіщення, благословенна людина, Діва Марія.

Наочність: ілюстрації з дитячої Біблії, ілюстрація фресок, картин на тему Благовіщення.

Міжпредметні зв`язки: українська мова, історія, образотворче мистецтво.

Література до уроку:

1. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу!”.

«Навіки слава!»



Перевірка вивченого матеріалу

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА


Актуалізація необхідних знань

Мотивація теми
Бесіда «Надзвичайні події»:

Учитель: згадайте та розкажіть про надзвичайні події, про які вам розповідали або свідками яких ви були (хтось тонув на річці та чудом врятувався; падав з дерева, але не отримав травми; був в автомобільній катастрофі та залишився неушкодженим тощо).

У житті кожної людини бувають надзвичайні події, про які вона розмірковує і пам’ятає упродовж всього життя. В історії людства також відбувались надзвичайні події, про які люди згадують багато тисяч років. Одне з них – Благовіщення Діві Марії про народження нею Ісуса Христа.


Словникова робота

Благодатна – сповнена благодаті Божої; благодать – Божа ласка та Його дари.

Благословенна людина – та, на яку скерована Божа милість.

Благовіщення – повідомлення Діві Марії радісної звістки про народження нею Сина Божого – Ісуса Христа.

Біблійну історію про Благовіщення учні самостійно зачитують з підручника с. 167-168.

Вчитель пропонує учням прочитати і обговорити уривок Лк., 1:32-34.

Учитель: цей уривок сповіщає, що Ісус є Сином Божим і Йому назначено царювати повіки.

Марія була здивована такій місії, адже вона була тоді незаміжня. Але Ангел заспокоїв її, кажучи, що для Бога немає неможливого і пояснив, яким чином це відбудеться.

Діва Марія знову показала свою покірність і промовила:


  • Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!

І після цих слів Ангел відійшов від Марії.

Слід додати, що ця надзвичайна подія не залишилася таємною від Йосипа, з яким Марія була зарученою. За законом, коли наречений раптово дізнався, що його наречена вагітна ще до їхнього весілля, має право оголосити про розірвання договору. Але коли Йосип дізнався про вагітність Марії, вирішив таємно відпустити її, нікому не сповіщаючи. Але Господь прояснив ситуацію збентеженому Йосипу. Він послав Ангела уві сні заспокоїти Йосипа, щоб той прийняв Марію і назвав Дитятком йменням Ісус. Про це ключовий вірш уроку: «І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Мт., 1:21).



Учитель: Діва Марія без найменших нарікань виконала свою нелегку місію, прийняла і породила Сина Божого, і за це вона гідна прийняти похвалу від Бога та людей.
Закріплення матеріалу

Бесіда

Учитель: - чому саме Марія була вибрана стати матір’ю Ісуса Христа? (вона була тихою, богобоязливою дівою);

  • Як вона сприйняла звістку від Ангела? (із покорою);

  • Яким ім’ям вона мала назвати Сина? (Ісусом);

  • Що було сказано Марії про майбутнє Ісуса? (Він стане Спасителем);

  • Якими словами Марія відповіла Ангелу? (процитувати).


Складання таблиці.

Написати з одного боку особисті якості, які були притаманні Діві Марії, а з другого, які діти бажали б виховувати у себе.

Наприклад: смирення, слухняність, терплячість, неквапливість, покірливість.
Формування характеру.

Робота в зошиті завдання 1-4, с. 58-61



Учитель: 1) ти спостерігаєш, що кожного дня запізнюєшся на уроки, став годинник на 15 хвилин раніше, щоб не квапитися;

2) ти чогось дуже бажаєш і готовий отримати це терміново за будь-яку ціну. Стримуй себе, почекай декілька хвилин;

3) обов’язково виконуй доручення батьків та вчителів;

4) якщо тобі хтось робить зауваження – сприйми спокійно і з подякою.

На закріплення слід показати дітям декілька репродукцій картин, фресок та ікон на сюжети «Благовіщення». Діти мають описати, як зображені Діва Марія та Ангел Гавриїл. Звернути увагу, що майстри різних епох глибоко переживали зазначені події, і це відтворено у їхніх роботах. Марія зображена тихою, сором’язливою, покірною Божому повелінню.
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Підсумок

Учитель: події Благовіщення Діві Марії, викладені у Святому Письмі, є ілюстрацією готовності людини виконати будь-яке Боже доручення та бути слухняною у всьому Богові. Діва Марія є прикладом покірливої, слухняної, терплячої та богобоязливої людини і може бути взірцем у вихованні зазначених якостей.

Домашнє завдання

Учитель: розповісти близьким про подію Благовіщення та практикувати слухняність і смирення у щоденному житті. За бажанням намалювати або зліпити з пластелину сюжет зустрічі Марії з Ангелом. Практикувати і розвивати в собі якості притаманні Діві Марії. Згадати імена відомих особистостей, що подібно до Марії присвятили своє життя виконанню Божих доручень.

Прочитати з підручника повчальне оповідання «Добре слово» на с. 168-169 та виконати завдання в зошиті 5-6 на с. 61. Вивчити ключовий вірш уроку.



Урок 23. Дитинство Ісуса Христа
Мета уроку:

Освітня. Пояснити зміст понять “покірність”, “повага”. Донести суть

християнських моральних цінностей.



Розвиваюча: Розвивати в учнів вміння аналізувати в учнів вчинки і поведінку

людей та наводити приклади моральної поведінки : в родині, в школі у

спілкуванні з іншими людьми.

Виховна: Виховувати у дітей прихильне ставлення до ближнього.

Біблійна основа:
Біблійні вірші: Євангеліє від св. Матвія 2:13-23 та Луки 2:21-52.

Біблійна історія: Втеча до Єгипту. Дванадцятирічний Ісус у храмі.

Ключовий вірш: “Діти ,- будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господові приємне!” (Колосян 3:20)

Словник понять і термінів: Покірність, повага.

Наочність: Біблія. Презентація уроку.

Міжпредметні зв’язки: Історія, географія, література.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА



Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом.

Перевірка вивченого матеріалу (питання з попереднього уроку).

Повідомлення теми уроку.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА


1.Що розповідає Біблія про дитинство Ісуса Христа?

2. Які моральні якості і чесноти проявив дванадцятирічний Ісус?

3. Чому важливо бути слухняними своїм батькам?

На цьому уроці ми будемо знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання.


Подача нового матеріалу.

-Учитель: Діти, напевно, ви чули про слово «покірність». Як ви розумієте це слово? Часто вам говорять що потрібно слухатись і не перечити батькам.

Отже, покірність –це чеснота, що характеризує людину, яка не суперечить батькам та старшим, поступається у власних егоїстичних бажаннях; слухняність, смиренність перед Богом та людьми.

-Учитель: А що таке повага?

Повага – почуття шани, прихильне ставлення до ближнього, що грунтується навизнанні гідності іншого, важливості його думок і дій.
Історія.

-Вчитель: Яке значення має дитинство в житті людини? с.171.
Дуже хочеться подорослішати:

-швидше закінчити школу;

-не завжди хочеться йти до школи;

-не завжди хочеться все розповідати батькам.


Період дитячих років:

-це час коли більше піклуються про тебе;

- це час коли ти пізнаєш навколишній світ;

-це час коли ти находишся у колі своєї сімї;

-це найкращий період у житті кожної людини.
Біблія розповідає про дитячі роки Ісуса Христа:

-народився від діви Марії;

-прийшов на землю з величною місією.
-Учитель: Що розповідає Біблія про дитинство Ісуса Христа?
Втеча до Єгипту

Ісус народився у Віфлеємі, за днів царя Ірода. Того часу до Єрусалиму прибули мудреці зі сходу і питали : «Де народжений Цар Юдейський. бо на сході бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому». Як зачув це цар Ірод, занепокоївся. Він таємно випитував мудреців про час, коли з’явилася зоря. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: «Ідіть, і пильно розвідайте про дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому». Ірод, коли дізнався про час та місце Його народження, то придумав страшний план. Він замислив фізично знищити маленького Ісуса.

Вони царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. Ввійшли до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матірю. І вони поклонилися Йому. Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з’явивсь уві сні Йосипові та й сказав: «Вставай, візьми дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб його погубити».

Тим часом Ірод, збагнувши, що мудреці перехитрували його, розлютився і звелів знищити у Віфлеємі та довкола нього всіх малят віком до двох років. Так справдилося те, що у свій час говорив пророк Єремія: «У Рамі чутно голосіння, плачі та гучне ридання, - Рахіль оплакує дітей своїх безпорадно. Бо немає їх».

Родина залишається у Єгипті доти, аж поки цар Ірод не помер. Йосип, Марія та маленький Ісус повернулися на батьківщину вже після смерті Ірода й оселилися у містечку Назарет.
Дванадцятирічний Ісус у храмі.

Хлопчик Ісус жив у домі Марії та Йосипа. Він підростав та зміцнювався духом, сповнюючись премудростю, і ласка Божа була на Ньому. Свято Пасхи було самим значимим для всіх євреїв. В юдейській традиції був звичай брати на свята в Єрусалим хлопчиків, коли їм виповниться 12 років. Діти з нетерпінням чекали цього віку, бо мріяли своїми очима побачити храм Божий і місце, де люди вклоняються Богу і де Бог являв Свою силу, любов і прощення.

Коли Ісусу виконалось 12 років, Він вперше пішов разом із родиною на свято. І звичайно Ісус задавав багато запитань, коли вони йшли по дорозі в Єрусалим. Напевно Йосип об’явив Ісусу, що свято Пасхи – це свято згадування про те, що колись євреї були рабами в Єгипті. І як Бог звільнив їх і за повідував кожного року святкувати це свято. В цей день люди згадують як Бог їх спас.

Ісус усвідомлював, що храм – це дім Його Батька Небесного, і тому шукав можливості поспілкуватися з учителями та лишився у храмі.

А Марія та Йосип не знали цього і поспішили додому. Вони сподівались, що Ісус іде слідом за ними разом з іншими дітьми.

Коли наступив вечір і батьки не знаходять Ісуса.

Марія почала шукати Сина, розпитуючи людей, чи не бачив хто Його. Ніхто не бачив Його. Не знайшовши хлопчика, вони з Йосипом повернулися назад до Єрусалима і на третій день знайшли Ісуса у храмі в оточені вчителів закону.

Серце Марії було готове вистрибнути із грудей від хвилювання. І тому, знайшовши Ісуса, Марія запитала: «Дитино, чому Ти так зробив нам? Ось твій батько та я із журбою шукали Тебе». Ісус відповів: «Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені потрібно бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» Марія зберігала усі ці слова у своєму серці.

Повернувшись додому, Ісус жив у родині і в усьому був слухняний Марії та Йосипу. Завдяки слухняності, Він зростав мудрістю та благодаттю у Бога і людей.
Фізкультхвилинка «Руки»

Вчитель просить дітей поділитися по парах. Він читає вголос, а учні виконують.



Руки. Бог дав нам руки (Діти піднімають руки вперед).

Руки, щоб піднімати їх в молитві до Бога (Діти піднімають руки вгору).

Руки, щоб простягнути їх до людей (Діти розводять руки в сторони).

Руки, щоб будувати (Діти імітують будівництво).

Руки, щоб допомагати (Діти по черзі: одні присідають, інші піднімають тих, хто начебто впав).

Руки, щоб захищати (одна дитина стає перед іншою, ніби захищаючи, та розводить руки в сторони).

Руки, щоб чинити добро один одному (Діти беруться за руки).
III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Закріплення матеріалу:

1. Про що розповіли мудреці цареві Іроду?

2. Що замислив підступний цар?

3. Чи справдилися плани царя Ірода?

4. Коли Йосип та Марія повернулися додому?

5. Як пояснив Ісус батькам своє тривале перебування у храмі?

6. Які риси характеру мав 12 –ти річний Ісус?

7. Який корисний урок ви отримали, дізнавшись про дитинство Ісуса?

8. Чому важливо бути слухняними своїм батькам
Отже, яким був Ісус у дитинстві?

Ісус цікавився духовними цінностями: йшов до храму, спілкувався зі священниками.

Був вічливий: вічливо розмовляв з Марією.

Дружелюбний до всіх: ішов до храму разом з родиною та іншими дітьми.

Слухняний: зростав мудрістю і благодаттю у Бога і людей.
Учитель: Чому важливо бути слухняними своїм батькам?
Ключовий вірш з Біблії

“Діти , - будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господові приємне!” (Колосян 3:20)


Робота з підручником

Прочитати оповідання «Як вчинити Денисові» с. 175


Робота в зошиті

Виконати завдання 1-5, с. 62-63



Домашнє завдання

  • Прочитати історію з Біблії про Дитинство Ісуса (Матвія 2:13-23 та Луки 2:21-52).

  • Виконати завдання в зошиті 6-7 с.64.

  • Напиши, який подарунок ти міг би принести Ісусу?

  • Чого найбільше Ісус потребує від тебе? Поміркуй і порадься з батьками.

  • Намалюй малюнок на тему «Дитинство Ісуса Христа».

  • Поділитись отриманими знаннями з однолітками.

  • Прочитай біблійну історію у підручнику та вивчи напам`ять ключовий вірш.


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка