Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка20/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.87 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22
Тема. Спостереження за роллю у мовленні прислівників-антонімів. (Вправи 177-181.)

Мета. Ознайомити учнів з прислівниками-антонімами. Вчити спостерігати за роллю прислівників-антонімів у тексті. Виробляти вміння добирати прислівники-антоніми й використовувати їх у реченнях, текстах.

Обладнання. Прислів'я, загадки, тлумачний словник.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 176.)

— Зачитайте дібрані до фразеологізмів прислівники-синоніми.

— Які із фразеологізмів викликали труднощі у доборі синонімів?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

— З'єднайте синонімічні вислови з відповідними синонімами. (Завдання завчасно записані на дошці.)

Прийде, як рак свисне. повільно

Працює, як віл у ярмі. ніколи

Знає, як свої п'ять пальців добре

На дворі, хоч в око стрель. мало

Дав, як кіт наплакав. багато

Працює, як сонна муха. дуже темно

Не бачити, як своїх вух. невідомо коли

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Творча вправа з елементами дослідження. (За вправою 177.)

а) Читання вірша, з'ясування значень невідомих слів.

— Назвіть прислівники, вжиті у вірші Д. Білоуса "Українські прикмети". (Сьогодні, завтра, знаменно, наперед, достеменно, зроду, незабаром, невдовзі.)

— З якою метою вжито прислівники? (З метою уточнення.)



  • Які з названих прислівників є словами з протилежним значенням?

— Як називають такі прислівники? (Антонімами.)

— Назвіть прислівники-синоніми у двох останніх строфах. (Незабаром, невдовзі.)

б) Виконання письмового завдання вправи.

Визначте, до якої частини мови належать слова ясний, гострий, рівний. (До прикметників.)

— Утворіть від цих прикметників прислівники, а до утворених прислівників доберіть антоніми.

Ясний — ясно — темно. Гострий — гостро — тупо. Рівний — рівно — криво.

2. Робота в парах. (За вправою 178.)

а) Відновлення і записування розділених прислів'їв.

б) Відшукування і підкреслення прислівників-антонімів.

— З якою метою вжито прислівники у прислів'ях?

3. Каліграфічна хвилинка.

А А А ай го ор лиць горілиць

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

(Л. Костенко)

— Як ви розумієте зміст речення?

— Визначте граматичну основу речення.

— Поясніть значення слова горілиць, словосполучення зайшлися болем.



Горілиць — догори обличчям, навзнак.

Зайшлися болем — відмирають, бо осінь, і вони останні.

— Назвіть звуки у слові останні. ( о, с, т, а, н, і.)

— Назвіть частини мови у реченні.

— Підберіть антоніми до прислівника горілиць. (Ниць.) Ниць — обличчям вниз; долілиць, протилежне горілиць.



Фізкультхвилинка.

4. Творча вправа. (За вправою 179.)

Спишіть речення, використовуючи прислівники з довідки.



5. Самодиктант-загадка. (Текст записаний на дошці.)

а) Робота над віршем-загадкою.

— Прочитайте і відгадайте загадку.

Зранку, вдень і ввечері

я облітаю ліс уздовж і вшир.

Занесу своє яєчко

у чуже гніздечко,

легко всівшись на суку,

я роки лічу: ку-ку.

(М. Романченко)

— Розкажіть, що ви знаєте про зозулю.

— Назвіть всі прислівники, використані в тексті.

— Які серед прислівників є антонімами? (Зранку — ввечері, уздовж — вшир.)

— До яких прислівників можна дібрати антоніми? (Вдень — вночі, легко — важко.)

б) Заучування вірша напам'ять.

в) Самодиктант з наступною самоперевіркою.

6. Робота з кросвордом. (За вправою 180.)

а) Розгадування кросворда.

Мало — багато. Раніше — пізніше. Всерйоз — жартома. Дешево — дорого. Уночі — удень. Швидко — повільно. Влітку — взимку.

б) Складання і запис речень з двома парами прислівників-антонімів (на вибір).



7. Творчий словниковий диктант.

— До названих прислівників доберіть і запишіть тільки антоніми. Високо, широко, назад, праворуч, далеко, вдень, тихо, багато, швидко, прямо, глибоко, вгорі, вперше.



V. Підсумок уроку.

— Яка частина мови називається прислівником?

— Як називають прислівники, протилежні за значенням? (Антоніми.)

— Впізнайте прислівники в усмішці.



Не відкладай

Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, — сказала мама синові.

Добре, мамочко, — весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати.

Що ти збираєшся робити?

Хочу з'їсти завтрашню порцію халви.

Назвіть серед прислівників антоніми. (Сьогодні — завтра.)

Підберіть антонім до прислівника легко. (Важко.)

Чи погоджуєтесь ви з рішенням і діями хлопчика? Чому?



VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 181.

уроку_______ Дата__________



Тема. Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками. (Вправи 182 - 186.)

Мета. Ознайомити учнів з однорідними другорядними членами речення, вираженими прислівниками. Виробляти вміння визначати прислівники, що виконують роль однорідних членів речення, добирати однорідні прислівники, будувати речення з однорідними прислівниками.

Обладнання. Орфографічні словники, тлумачний словник.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Фронтальне опитування.

Скільки частин мови є в українській мові? (10)

Назвіть, які частини мови ви вже вивчили. Підтвердіть це прикладами.

Яку частину мови вивчаєте тепер? Чим вона особлива? (Прислівник — незмінна частина мови.)

На які питання відповідає прислівник? Наведіть приклади.

2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 181.)

Зачитайте утворені словосполучення.

Назвіть прислівники-антоніми у записаних словосполученнях.

3. Вибірковий диктант.

Із прочитаних прислів'їв і приказок виберіть і запишіть парами прислівники-антоніми.



Гарно щебече, та погано слухати.

Улітку пісні співає, взимку сльози проливає.

На рідній землі тепло вдень і вночі.

Хто багато говорить, той мало творить.

Бур'ян росте швидко, а добра трава — повільно.



М'яко стеле, та твердо спати.

Поранити легко, загоїти важко.



III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Робота над текстом. (За вправою 182.)

а) Читання початку казки, з'ясування значень невідомих слів.

б) Розгляд малюнка і підбір заголовка до казки.

в) Складання продовження до казки (усно) з використанням прислівників.



Пригадай! З якою частиною мови прислівники найчастіше зв'язані в реченні? (З дієсловом.)

— Яким членом речення виступає прислівник? (Другорядним.)

г) Відшукування в тексті однорідних прислівників і дієслів, з якими вони зв'язані. (Завдання 2.)

г) Виписування з тексту прислівників з дієсловами, з якими вони зв'язані (за зразком).

Повільно і величаво ховалося. Непомітно і тихо приходила. Ледь чутно і поспішно вибирався. Жваво, обережно підіймав. Постійно і впевнено освітлювали. Крадькома і безшумно ходили.

2. Опрацювання правила-висновку про однорідні прислівники (с.95).

3. Вправа-загадка. (За вправою 183.)

а) Читання і відгадування загадки. (Відгадка — дощ.)

б) Списування загадки, підкреслення прислівників. (Щасливо і дзвінко.)

— З яким дієсловом зв'язані прислівники? (Сміється.)

— Якими членами речення виступають прислівники? (Другорядними.)

— Чи можна їх назвати однорідними членами речення? (Так, бо відповідають на одне і те саме питання (як?) і зв 'язані з одним дієсловом — сміється).



4. Каліграфічна хвилинка.

333 бі бі хв хв еньк есеньк

Зимонько —снігурочко, наша білогрудочко, не верти хвостом.

А труси тихесенько рівненько, гладесенько срібненьким сніжком...

(Леонід Глібов)

— Якою ви уявляєте зиму?

— Відшукайте у вірші прислівники. (Тихесенько, рівненько, гладесенько.)

— З яким словом зв'язані ці прислівники?

— Що можна сказати про ці прислівники? (Однорідні другорядні члени речення.)

— Яка їх роль у вірші? (Живописна роль.)



Фізкультхвилинка.

5. Списування з доповненням. (За вправою 184.)

— Прочитайте текст.

— Що нового ви дізнались із тексту?

— Спишіть текст, вставляючи пропущені прислівники. Якими членами речення вони є?



6. Робота з орфографічним словником.

а) Перевірка правопису прислівників щовечора, щоранку, щохвилини за орфографічним словником.

б) Складання і записування речень із цими прислівниками (на вибір).

7. Творча робота. (За вправою 185.) (Вправа виконується усно.)

— Чи можна всі ці прислівники використати в одному тексті?

— Про що в ньому розповідатиметься?

— Усно складіть такий текст.

8. Лінгвістичний експеримент.

— Прочитайте вірш вголос.

Я охайно, плавно, легко пластилін візьму і стеку.

Розкачаю рухом звичним заготовку циліндричну.

Стисну пальцями злегенька — вийде блюдечко маленьке.

З пластиліну, а чи з глини зроблю конус без вершини.

Візьму стеку в пальці знову — от і чашка вже готова.

Зроблю гарний візерунок — і готовий подарунок.



(Володимир Тименко)

— За тлумачним словником знайдіть значення слова стека.



Стека — дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори під час ліплення.

— Знайдіть у тексті вірша прислівники.

— Чи є серед них ті, які виконують роль другорядних однорідних членів речення?

— А тепер прочитайте вірш без прислівників. Що втрачається? Зробіть висновок про роль прислівників у мовленні.



IV. Підсумок уроку.

  • Які розділові знаки при однорідних членах речення?

Гра "Аукціон".

— Хто останній назве слово, — той виграв.



Я дуже люблю свого тата. Він дуже трудолюбивий. Мій тато працює добре, ...

— До якої частини мови належать слова, які ви дібрали? (Прислівники.)

— Якщо всі ці слова прочитати в одному реченні, що можна сказати про члени речення з перелічувальною інтонацією?

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 186.

уроку_______ Дата__________

Тема. Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах. (Вправи 187 - 195.)

Мета. Вдосконалювати вміння розпізнавати прислівники в усному і писемному мовленні. Розкрити роль прислівників у художніх і науково-популярних текстах. Формувати вміння використовувати прислівники у різних текстах і визначати їх роль.

Обладнання. Орфографічні словники, словники синонімів української мови, індивідуальні картки.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 186.)

— Прочитайте речення з однорідними членами, вираженими прислівниками.

— Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення.

2. Робота з індивідуальними картками (4 — 5 учнів).


1. Запиши речення, вибравши в дужках потрібний прислівник.

(Повільно, спокійно) сходило сонце і світло (похмуро, щедро) осяяло землю, що прокидалася. По небу (легко, тяжко) пливли невеликі хмари. Старий ліс (глухо, таємниче) шумів. Могутні ялини і сосни стояли (мовчазно, величаво). Берізки (завзято, радісно) шелестіли листочками.

2. Підкресли прислівники разом з дієсловами, з якими вони пов'язані в реченні.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Робота над текстом. (За вправою 187.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

чимчикувати — йти кривулякою — дорогою наскипидарює — наповнює

— Який це текст — художній чи науковий? Доведіть свою думку. (Художній.)

б) Добір заголовка до тексту.

в) Списування тексту з визначенням у ньому прислівників і їх ролі в тексті.

г) Робота зі словником синонімів української мови.

— Підберіть синоніми до прислівників:



інколи — іноді, часом, зрідка, час від часу, деколи, вряди-годи, порою.

приємно — прихильно, приязно, люб'язно, мило, втішно.

— Як називають прислівники ліворуч — праворуч?



2. Вибіркове списування з граматичним завданням. (За вправою 188.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

Доведіть, що текст є науково-популярним.

— Назвіть вжиті у тексті прислівники.



(Дружно, назустріч, навздогін, завзято, завжди, влітку, взимку.)

б) Виписування з тексту словосполучень дієслово + прислівник (за зразком).



Рушає (коли?) завжди

3. Творче списування з добором потрібних прислівників. (За вправою 189.)

а) — Спишіть речення, добираючи влучні прислівники з довідки.

— Якими однорідними членами доповнили речення?

б) Розвиток зв'язного мовлення (за завданням 3).

— Спробуйте усно скласти висловлювання за поданим початком.



Під час розмови не можна

— На що наштовхують слова "не можна"?



Під час розмови не можна бездумно і абияк добирати слова, ...

4. Розгадування ребусів. (За вправою 190)

а) Розгадування ребусів.

Назад.

Попереду.



Ліворуч.

Праворуч.

— До якої частини мови належать слова-відгадки? Доведіть. (До прислівників.)

б) Розмірковування про використання відгаданих прислівників — у художньому чи науковому тексті? (Художньому.)



5. Самостійна робота (диференційовано).

Для учнів з високим рівнем знань — вправа 190 (завдання 3).

Для учнів з нижчим рівнем сприймання — вправа 191 (завдання 2).

6. Колективне виконання вправи 192.

7. Робота з орфографічним словником. (Перевірка за словником правопису прислівників спереду, ззаду.)



Фізкультхвилинка.

8. Розвиток зв'язного мовлення. (За вправою 193.)

а) Усне складання розповіді про те, як треба поводитись в гостях. (На допомогу "Пам'ятка гостеві", "Пам'ятка господареві" — записати на дошці.)



Пам'ятка господареві

Будьте привітними господарями — доброзичливо зустріньте гостя, допоможіть йому роздягнутися, запросіть в кращу кімнату, спробуйте розважити.

Будьте уважними господарями — знайдіть час поговорити з усіма гостями, більше уваги приділіть сором'язливій людині та тому, хто в гостях у вас уперше.

Будьте тактовними господарями — не звертайте уваги на помилки гостя, не говоріть на неприємні для нього теми.

Будьте вихованими господарями — незважаючи ні на що, не показуйте гостям свого незадоволення чи поганого настрою.

Будьте щедрими господарями — не жалкуйте часу, зусиль на те, щоб гарно прийняти гостей, зі смаком сервіруйте (накрийте) стіл.



Пам'ятка гостеві

Як поводитися під час їди:

сидіти треба, злегка нахилившись уперед і на всьому стільці, а не на його краєчку;

розмовляти з сусідом праворуч, не повертаючись спиною до того, хто сидить ліворуч;

сидіти треба прямо, під час розмови повертати тільки голову;

ноги перед собою не витягувати, а тримати біля стільця;

на столі можуть бути лише кисті рук, аж ніяк не лікті;

жувати треба з закритим ротом, не плямкати;

з повним ротом не розмовляти; розмовляючи, не треба "жувати жуйку" — нудно й настирливо повторювати те саме;

намагатися, щоб тарілка була якомога менше забруднена — хрящики, кісточки покласти на край тарілки;

класти на тарілку стільки, скільки зможете з'їсти.
б) Запис прислівників, вжитих у розповіді. Розбір цих прислівників за будовою.

9. Розгадування ребусів. (За вправою 194.)

а) Розгадування ребусів. Відгадки: Восени. Влітку. Взимку.

б) Спроби складання ребуса, відгадкою до якого було б слово навесні.

в) Складання тексту з використання усіх слів-розгадок ребусів. Підбір заголовка.

IV. Підсумок уроку.

Зіграти хочеться мені з тобою, друже, в "так" чи "ні". Тобі питання задаю, готуй же відповідь свою. Відгадай, коли мастак

НІ чи ТАК?

— Прислівник — це незмінна частина мови. (Так.)

— Прислівники в реченні виступають головними членами речення. (Ні.)

— Прислівники в тексті найчастіше зв'язані з дієсловами. (Так.)

— Різні форми прислівників утворюються за допомогою зміни їх закінчень. (Ні.)

— Слова вчора, сьогодні, завтра — це прислівники-синоніми. (Ні.)

— Прислівники у художніх текстах надають текстові більшої емоційності і виразності. (Так.)

— Прислівники у наукових текстах надають текстові більшої образності. (Ні.)

— Чи вживаються прислівники в наукових текстах? (Так.)

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 195, с. 100 — завдання для повторення.

уроку_______ Дата__________

Тема. Контроль навчальних досягнень. Списування.

Мета. Перевірити графічні, технічні вміння і навички, швидкість письма, дотримання правил культури запису, оформлення письмових робіт.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Контрольне списування.
Білчина пам'ять
Сьогодні я розглядав на снігу сліди звіряток та птахів. Багато цікавого прочитав. Ось білка добулась крізь сніг до моху, взяла звідти горіхи і відразу з'їла їх. Я шкаралупу знайшов. Потім відбігла з десяток метрів, знову пірнула, знову лишила на снігу шкаралупу.

Що за диво? Не можна ж думати, що вона чула запах горіха крізь шар снігу. Отже, добре пам'ятала з осені про свої запаси.


III. Збір зошитів.

уроку_______ Дата__________



Тема. Текст, його головна думка. Заголовок до тексту. (Вправи 196 — 199.)

Мета. Повторити і закріпити в учнів поняття про текст як зв'язне висловлення певної думки. Розвивати вміння підбирати заголовок до тексту, який би виражав головну думку. Виховувати патріотичні почуття.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням пам'ятників загиблим у Другій світовій війні, тлумачний словник української мови.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого про текст.

— Діти, пригадайте казку про хатинку, в якій поселився хлопчик з дивним ім'ям Текст. Як називалися частини цієї хатки?



— То зі скількох частин складається текст?



  • Яка частина тексту найбільша?

  • Яку ще важливу ознаку має текст?

— Які ви пам'ятаєте типи текстів?

III. Закріплення вивченого матеріалу.



1. Робота над текстом. (За вправою 196.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

— Доведіть, що це текст. (Тут є тема, мета і дібрано заголовок.)

б) Коротка бесіда про День перемоги (з використанням ілюстрацій).

в) Визначення головної думки тексту "День перемоги". (День перемоги — свято перемоги над фашизмом у боротьбі за свободу і незалежність.)

г) Називання звуків і букв у виділених словах.



ґ) Добір споріднених слів (усно), визначення в них кореня і префікса.





2. Списування з граматичним завданням. (За вправою 197.)

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.



Обеліск — архітектурна споруда, пам'ятник у вигляді чотиригранної колони з пірамідальною вершиною.

б) Самостійне списування тексту.

в) Добір заголовка. ("Ніхто не забутий, ніщо не забуте!")

— Підкресліть іменники, зверху скорочено зазначте їх рід і число.

— Розберіть виділені слова за будовою .



Фізкультхвилинка.

3. Каліграфічна хвилинка. УУУУУуУжУкУг



Україна Ужгород Угорщина

Леся Українка — видатна письменниця України.

— Діти, продовжіть цю розповідь, доберіть до неї заголовок.

— Чи можна назвати це текстом? Доведіть.

4. Розвиток зв'язного мовлення.

— Складіть розповідь "У лісі" за поданими словами та словосполученнями.



Йшли далі й далі, заблукали, зустріли лісника, показав дорогу.

— Чи можна цю розповідь назвати текстом? Доведіть. Який це тип тексту. (Розповідь.)

5. Колективне виконання вправи 198.

а) Читання вірша, словникова робота.

б) Відшукування у вірші спонукального речення.

в) Добір споріднених слів.



г) Усне відмінювання іменника хвиля.



6. Тренувальне аудіювання (з фронтальною перевіркою).

Вода

Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути у річку чи озеро сміття, каміння. Не можна було бити по воді. Вода, вважалося, має велику цілющу силу. Вона миє, очищає. Тому з лікувальною метою збирали росу, а воду брали у річці. І неодмінно до сходу сонця, щоб до цього з неї ніхто не черпав.



("Дванадцять місяців ")

Тестові завдання

1. Що дуже шанували наші предки?

а) Хліб;


б) воду;

в) землю.

2. Що вважалося гріхом? Кинути у річку:

а) пісок і глину;

б) дерево;

в) сміття і каміння.

3. Що, як вважалося, мала вода?

а) Цілющу силу;

б) багато мінеральних солей;

в) гарний смак.

4. З якою метою збирали росу?

а) Для їжі;

б) з лікувальною метою;

г) для вмивання обличчя.

— До якого типу належить оповідання "Вода"?

— Які ще типи текстів ви знаєте?



IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 199.

уроку_______ Дата__________

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка