Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка6/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Тема. Повторення вивченого про іменник. (Вправи 96-102.)

Мета. Повторити, закріпити і поглибити знання учнів про іменник, його значення і граматичні ознаки. Вдосконалювати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови.

Обладнання. Таблиця "Іменник — частина мови", таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступна бесіда.

— Діти, з чого складається наше мовлення?



  • Які бувають речення за метою висловлювання та інтонацією?

  • — З чого складається речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками? Пригадайте казку, яку я розповіла вам у другому класі про Царицю Граматику, що вишикувала всі слова мови у 10 довгих рядів.

— Пригадайте, як називались ці ряди. (Іменники, прикметники і т. д.)



2. Гра "Впізнай іменник".

— Я прочитаю вам уривок із поезії Т. Шевченка «І мертвим, і живим», а ви постарайтеся впізнати і назвати іменники.



"Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших.

Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава.

Слава України.

— Назвіть іменники, які почули. Доведіть свою думку.



III. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Розв'язання проблемних завдань за матеріалами вправи 96.

2. Опрацювання таблиці "Іменник — частина мови".

3. Вибіркове списування (за матеріалами вправи 97).

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів, добір заголовка.

б) Вибіркове списування (2 групи іменників в 4 колонки).

в) Визначення роду виділених іменників.

Фізкультхвилинка.

4. Гра "Питання на засипку" (за вправою 98, завд. 1).

5. Уточнення предметності іменника.

а) Вправа 98, завдання 2.

б) Вправа 99, завдання 1-3.

6. Словниковий диктант з граматичним завданням (за вправою 99, завд. 4).

а) Записування слів.



Сад, дорога, поле, лоб, серце, руки, любов, горе, окуляри, сани, ножиці, рукавиці, лінь, сила.

б) Визначення роду іменників.

7. Колективне виконання вправи 100 (усно).

8. Редагування тексту з наступною взаємоперевіркою (за вправою 101).

а) Словник.



Шеренга — група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчям в один бік (переважно про військових); стрій, лава, ряд, лінія; бути розмішеним, побудованим, поставленим і т. ін. в один ряд а рядами.

— До якої частини мови належить слово шеренга? Доведіть.

— Перевірте написання цього слова за орфографічним словником, назвіть орфограму в цьому слові.

б) Колективне редагування тексту (добір іменників-синонімів).

в) Записування речень з дібраними іменниками.

г) Визначення частин тексту вправи, самостійний добір кінцівки.



V. Підсумок уроку.

— Пригадаймо гру, яку ми грали, вивчаючи іменник у третьому класі.



Гра-конкурс "Пригадай іменник".

— Хто добре засвоїв матеріал про істоти та неістоти, про власні та загальні іменники, хто уважно вислухає умови гри-конкурсу, зможе перемогти.



Опис гри-конкурсу

Ведучий (вчитель) пропонує написати у дві окремі колонки щонайбільше іменників (назв істот і неістот), що починаються на одну букву. Виграє той учень (група, ряд), який протягом визначеного часу (3-5 хв.) записав найбільшу кількість таких слів, правильно згрупувавши їх.



VI. Домашнє завдання.

Вправа 102 (завд. 1, 2) — для всіх учнів.

Вправа 102 (завд. 1, 4) — для учнів з високим рівнем знань.

уроку_______ Дата__________



Тема. Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Слова, що звучать і пишуться однаково. (Вправи 103-107.)

Мета. Закріпити знання про іменники-синоніми, іменники-антоніми, іменники-омоніми. Збагачувати словниковий запас учнів, розвивати їх мовлення.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 102.)

1. Зачитування іменників, виписаних з тексту вправи, визначення їх роду.



2. Поетична хвилинка.

— Хто вивчив вірш Д. Білоуса про частини мови?

III. Каліграфічна хвилинка.

день — ніч

любов — ненависть

друг — ворог

- До якої частини мови належать слова каліграфічної хвилинки? Доведіть.

— Як називаються слова, об'єднані в такі пари, як у каліграфічній хвилинці.

IV. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Вибірковий диктант (за матеріалами вправи 103).

— Виписати іменники-антоніми парами.

2. Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу про іменники. (Підручник, с. 51).

3. Повторення про багатозначність іменників (за матеріалами вправи 104, усно).

4. Колективне виконання вправи 105.

5. Творча вправа (текст записаний на дошці).

— Прочитайте текст. Замініть підкреслені слова-антоніми і запишіть. Настала весна. У перелітних пташок — радість. Вони летять на батьківщину.

— Яка роль антонімів у мовленні?

6. Розбір іменника як частини мови (за матеріалами вправи 106.)

а) — Прочитайте і визначіть, чи це текст. (Завдання 1.)

б) Робота над словом (завдання 2).

в) Аналіз іменника як частини мови за схемою підручника (с. 52).

1. Аналізоване слово. (Донбасу.)

2. Частина мови. (Іменник.)

3. Власна чи загальна назва. (Власна.)

4. Назви істоти чи неістоти. (Неістоти.)

5. У якому значенні вжито — прямому чи переносному? (Прямому.)

6. Рід. (Ч.р.)

7. Число. (Однина.)

8. З якими словами зв'язане в реченні? (У шахтах.)

9. На яке питання відповідає? (Чого?)

10. Яким є членом речення — головним чи другорядним? (Другорядним.)

7. Попереджувальний диктант.

— Запишіть під диктовку прислів'я, підкресліть синоніми.

Праця робить людину розумною.

Пташку впізнають у польоті, а людину — в роботі.

Посій труд, а слава вродить.
V. Підсумок уроку.

Гра-конкурс "Хто більше?"

У конкурсі беруть участь 3 команди, кожна отримує чистий аркуш паперу. (3 ряди). Яка команда запише на аркуші, передаючи його кожному бажаючому учасникові, найбільше іменників, що означають почуття, риси характеру, події, явища, властивості — той переможець. Конкурс триває 3-5 хвилин.



VI. Домашнє завдання.

Вправа 107.

уроку_______ Дата__________

Тема. Відмінювання іменників. (Вправи 108-113.)

Мета. Ознайомити учнів з поняттям "відмінювання", із системою відмінків іменників, з відмінюванням як зміною форми слова. Виробляти вміння визначати відмінки іменників у контексті. Розвивати мовлення і збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання. Ілюстрації українських вишиванок, таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 107.)

— Прочитайте складені речення. Іменник орел розберіть як частину мови.



III. Оголошення теми і мети уроку.

— Прочитайте, як називається сьогоднішня тема.

— Яке проблемне питання стоїть перед нами? Прочитайте.

IV. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Вибіркове списування (за вправою 108).

а) Читання тексту вправи, висловлювання вражень від прочитаного.

б) Виписування словосполучень з виділеними словами за зразком.

Приголубити (що?) сніжинку.

2. Робота в парах (за вправою 109).

Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу підручника.



V. Каліграфічна хвилинка.

— Сьогодні повторимо, як пишуться великі букви:

Н Р Д З О М К

— Скільки букв записали?

— Це не просто так підібрані букви. Ними починаються слова — назви відмінків. Прочитаємо про це у правилі.

VI. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила, яке треба запам'ятати.

2. Хвилинка-цікавинка (про відмінки і відмінювання іменників).

Ще грецькі вчені помітили, що іменники мають свою основну форму, пряму, а також непряму, відмінну від прямої. Ці "відмінні" від прямої форми й утворили категорію "відмінка". У сучасній українській мові категорія відмінка об'єднує сім повноправних відмінків, у тому числі й кличний, який чи не найбільше передає специфіку української мови, але довгий час вважався лише кличною формою.

Називний — називає предмети. Він є початковою формою кожного іменника, його "прямою формою" (тому його ще називають "прямим "відмінком, а всі інші відмінки — "непрямі"). Це "гордий" відмінок, який зі словом справляється сам і не потребує допомоги прийменників.

Родовий — означає "одержаний з народження". Таку назву цей відмінок одержав тому, що вжитий з іменником без прийменника він означає особу, яка є творцем, господарем, власником (син Івана, плаття сестри, дім батька). Родовий відмінок є чемпіоном за кількістю вживаних з ним прийменників. Він може поєднуватись аж із 150 прийменниками (а в мові всього прийменників близько двохсот).

Давальний — назва походить від слова "давати". Найтиповіше його значення — назва адресата, тобто особи, якій щось дають. Давальний відмінок довго утримувався без прийменників, а сьогодні вживається в поєднанні з 7 прийменниками.

Знахідний — від слова "знаходити" когось або щось. Із знахідним відмінком вживається 28 прийменників.

Орудний — споріднений зі словом "орудувати", найчастіше називає знаряддя дії (малювати олівцем, різати ножем). Орудний відмінок поєднується з 23 прийменниками.

Місцевий — вказує на місце і вживається усього з п'ятьма прийменниками: в, на, о, по, при (колись місцевий відмінок вживався без прийменників).

Кличний — від слова "кликати", виражає звертання до когось і, як і називний, вживається без прийменників.

Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вживатися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і самостійно.

За частотою вживання перше місце належить називному відмінкові, після нього йде родовий, а на третьому місці — знахідний.

Кількість відмінків у різних мовах неоднакова — від 2 (мова маратхі в Індії) до 48 (в табасаранській мові Дагестану). А болгари уже з давніх-давен не вживають відмінкових закінчень. У них один відмінок, а роль розрізнювачів відмінкових форм виконують прийменники. У німців і французів таку роль виконують артиклі. Отже, кожна мова використовує ті засоби, які наявні в її розпорядженні, але всі ці засоби придатні для висловлення думки.

3. Колективне виконання вправи 110.

а) Розгляд таблиці відмінювання іменників.

б) Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.

в) Усне відмінювання іменника вечір в однині і множині (звернути увагу на питання знахідного відмінка).

г) Письмове завдання.

— Складіть три речення з різними формами іменника вечір. Запишіть.

— Що таке початкова форма іменника? (Правило, с. 55).

— Одне з речень опрацюйте за алгоритмом (додаток 7).

Фізкультхвилинка.

4. Поетична хвилинка (за матеріалами вправи 111) на закріплення назв і значень відмінків.

5. "Вчимось редагувати" (за матеріалами вправи 112).

6. Самостійна робота з фронтальною перевіркою.

— Спишіть текст з дошки. Визначте і надпишіть над словом відмінки виділених іменників.

Вишиванки — один з видів українського народного мистецтва. В народній вишивці втілено чудеса народної вигадки. На вишивці розміщені різні орнаменти. Праця над вишивкою радісна і клопітка. Поруч з нею завжди пісня.

— Про що ви думаєте, дивлячись на ілюстрації з вишивкою? Завдання. Один із виділених іменників усно розібрати як частину мови.



7. Словничок.

Влітку, улітку.

— До якої частини мови належать ці слова? На які питання відповідають?

— В яку колонку таблиці запишемо ці слова?

VII. Домашнє завдання. (Вправа 113.)

VIII. Підсумок уроку.

— Як називається змінювання закінчень іменників за питаннями?

— Скільки всього є відмінків? (7.) Назвіть за порядком.

— Що означає "провідміняти слово"? Провідміняйте слово дорога.

— Що треба зробити, щоб визначити відмінок іменника?

— Яка форма іменників є початковою?

уроку_______ Дата__________

Тема. Особливості відмінювання іменників. (Вправи 114-118.)

Мета. Закріпити знання про відмінювання іменників. Виробляти вміння ставити іменники в початковій формі, визначати відмінок конкретного іменника в контексті речення.

Обладнання. Таблиця з назвами відмінків іменників і питаннями до них.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 113.)

— Яка тема і мета вірша?

— У якому відмінку стоять виділені іменники?

— Що таке початкова форма іменника?

— Прочитайте речення із звертанням, поясніть розділові знаки.

— Назвіть за порядком відмінки і питання до них.



III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Попереджувальний диктант (за матеріалами вправи 114, перший абзац).

а) Читання тексту, словникова робота, добір заголовка.

б) Записування диктанту з наступною самоперевіркою.

в) Завдання до диктанту.

— Знайдіть 5 іменників, визначте відмінок кожного з них, назвіть початкову форму.

2. Вправляння у відмінюванні іменників.

— Провідміняйте усно іменники мама, дід, сонце.

3. Колективне виконання вправи 115.

а) Порівняння початкової форми іменників жіночого роду в таблицях 1 і 2.

— Іменники, що містяться в першій таблиці, належать до жіночого роду і мають в називному відмінку однини закінчення -а (-я).

— До другої таблиці вміщено іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення.

б) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу (підручник, с. 59).

4. "Перевір себе".

— Виправте помилки в тексті, записаному на дошці (скористайтеся таблицею 3, с. 58).



Немає дарунку, чистого двора, готуємось до диктанта, дивитися з екрану, шукати затишка.

Фізкультхвилинка.



5. Науково-дослідницька робота учня (за матеріалами вправи 116).

а) Повторення про будову слова

б) Дослідницька робота (завд. 1, впр. 116).

в) Відмінювання (письмово) двох іменників із запропонованих у першому завданні, позначення в них закінчень.

6. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.

— Запишіть якнайбільше іменників чоловічого роду з основою на м'який приголосний. Наприклад. День, ... .



(День, гай, кінь, кінець, стілець, палець і т. д.).

7. Розвиток зв'язного мовлення (за матеріалами вправи 117).



IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 118.

уроку_______ Дата__________



Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Складання казки за серією малюнків та планом.

УРОК 33

Тема. Диктант.

Мета. Перевірити рівень засвоєння учнями знань за темою "Речення. Однорідні члени речення", та вміння, набуті під час вивчення цих тем.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Диктант
Нечуйвітер

Прохолодними ранками, густими туманами, рясними дощами сповістила про себе золотокоса осінь. Ще стоять теплі дні, та в природі свої закони. Минула зоряна пора для багатьох трав.

Та деякі рослини не підкоряються вимогам осені. В тіні сосен і дубів жовтіє нечуйвітер волохатенький. Вся рослинка густо вкрита світлим пушком. Тож і нагадує кумедне зайченя, що причаїлося в траві.

Вже й листя опало. А нечуйвітер все зеленіє. Впаде на траву сніг, сховає рослину од лютих морозів. Живим і свіжим залишається її стебельце цілу зиму. (82 слова.)
III. Збір зошитів.

уроку_______ Дата__________



Тема. Аналіз контрольного диктанту. Розрізнення відмінків іменників жіночого роду на (-я). (Вправи 119-126.)

Мета. Ознайомити учнів зі способами розрізнення називного і знахідного, давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду на (-я). Виробляти в учнів вміння і навички розрізняти відмінкові закінчення іменників. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Обладнання. Політична карта Європи або світу, ілюстрації з історії Запорізької Січі, таблиця словникових слів, тлумачний словник.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольного диктанту.

III. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 118.)

— Прочитайте записані речення.

— Прокоментуйте визначені відмінки іменників. Доведіть свою думку.

— Чи можна вважати записані речення текстом? Якщо так, то визначте вид тексту і доведіть свою думку.



IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Повторення вивченого про відмінювання іменників в однині (вправа 119).

2. Колективне виконання вправи 120.

а) Читання тексту, словникова робота, добір заголовка.

б) Визначення відмінків іменників, з'ясування відмінностей у закінченнях іменників, що стоять в одному й тому самому відмінку.

в) Завдання 3, вправа 120 — для найспостережливіших.

г) Розвиток монологічного мовлення.

— Перекажіть текст так, ніби ви у прямому ефірі по радіо хочете закликати всіх дітей дбайливо ставитися до живої природи.



3. Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 121).

а) Читання тексту і співставлення його з малюнком на с. 62.

б) Розвиток монологічного мовлення.

— Чи доводилося вам садити дерева? Розкажіть.

в) Визначення відмінків виділених іменників (завд. 3, впр. 121).

г) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу (с. 62).



4. Каліграфічна хвилинка.

Де ер рж жа ав . в а держава

5. Словник.



Держава — апарат політичної влади в суспільстві. Країна з таким апаратом політичної влади. Українська держава.

— Покажіть на карті Європи Україну.

— Яка орфограма в слові держава?

— До якої частини мови належить це слово? Доведіть.

— Запишемо це слово в таблицю словникових слів і запам'ятаймо його правопис.

6. Списування із граматичним завданням (за вправою 122).

До першого завдання вправи можна використати ілюстрації з історії козацтва.

Фізкультхвилинка.

7. Вправляння у визначенні відмінків іменників (за вправою 123).



8. Коментоване списування (за матеріалами вправи 124).

а) Читання тексту, з'ясування значення невідомих слів.

б) Коментоване списування з визначенням відмінків виділених іменників.

в) Розвиток монологічного мовлення.

— Перекажіть текст, користуючись малюнками (с. 64).

9. Самостійна робота (за вправою 125) з наступною фронтальною перевіркою.

10. Творча вправа (матеріал записаний на дошці).

а) Поставте подані в дужках іменники у знахідному відмінку.

б) Складіть два речення (на вибір) з утвореними словосполученнями.

Побачити (зозуля). Любити (матуся). Захищати (Україна). Читати про (природа). Збирати (пшениця). Задивитися на (калина).



V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 126.

уроку_______ Дата__________

Тема. Закінчення іменників у родовому відмінку однини. (Вправи 127-132.)

Мета. Ознайомити учнів із правописом іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини; формувати вміння і навички користуватись орфографічним словником для перевірки закінчення таких іменників; розвивати словниковий запас учнів; виховувати культуру мовлення.

Обладнання. Орфографічні словники, мовний матеріал, прислів'я.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Хто поважає рідну мову — вживає всі її слова безпомилково.

II. Повторення вивченого. Мовна розминка.

— Що називається відмінюванням іменників?

— Як розрізнити в реченні називний і знахідний відмінки іменників, що є назвами неістот?

— Як розрізняти знахідний і родовий відмінки іменників чоловічого роду, що означають назви істот?

— Як можна розрізнити давальний і місцевий відмінки?

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 126).

— Які думки викликав у вас текст вправи?

— У якому відмінку вжито іменники жіночого роду?

— Яким за метою висловлювання є останнє речення?

2. Пояснювальний диктант.



Край села стояла невелика хата. Вузька втоптана стежка вела від порога до глибокої криниці. Вода в ній була завжди студена і прозора. Понад стежкою росли пахучі квіти. Із хати вийшла молода дівчина. У її довгій косі червоніла стрічка. З вишитої сорочки сміялися голубі незабудки.

— Визначте відмінок іменників жіночого роду.



I варіант — у п'ятому реченні.

II варіант — у шостому реченні.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Робота над текстом вправи 127.

— Про що ви дізнались із змісту тексту?

— Як називається місцевість, у якій ми з вами проживаємо?

— Спишіть текст, ставлячи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини.

— Позначте закінчення у таких іменниках і зробіть висновок. 3. Засвоєння теоретичного матеріалу (с. 65).

IV. Тренувальні вправи.

1. Творче списування. Вправа 128.

а) Бесіда за змістом прочитаного .

б) Списування тексту, користуючись орфографічним словником.

в) Фонетико-орфографічна хвилинка. (За таблицею підручника).

г) Словникова скарбничка.

Вночіприслівник (у нічний час).

Спільнокореневі слова. Ніч, ніченька, нічний, нічка, ночувати. Прикмета. Як вночі ясно, то вдень буде хмарно. Вранці (уранці) — прислівник (в ранній час).

Спільнокореневі слова. Рано, ранок, раненько, вранішній, ранній, ранковий.

Антонім. Вранці (уранці) — ввечері (увечері). Приказка. Хто вранці плаче, той увечері сміється.

2. Каліграфічна хвилинка.

В в вр нц ці вранці вночі

Чого вранці не зробили, того ввечері не здоженем.

— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Вимовте звуки у слові вранці.

— Якими буквами вони позначенні на письмі?



Фізкультхвилинка

3. Групова робота (вправа 129).

— Запишіть подані іменники у родовому відмінку однини.

— Перевірте виконання роботи за орфографічним словником.

— Що об'єднує іменники кожного стовпчика?

4. Гра „Виправ помилки".

З дна океана, малювати з портрета, немає гектару, кров з мізинця, готуємось до диктанта, звук сигнала, провід телефона. (Океану, гектара, диктанту, сигналу, телефону).

5. Складання речень (вправа 131).

— Складіть речення з поданими словами, ставлячи їх у родовому відмінку однини.

— Запишіть три речення (на вибір).

6. Робота з прислів'ями.

— Складіть прислів'я, ставлячи слова, що в дужках, у родовому відмінку однини.

Зима без (сніг) — літо без (хліб). (Вовк) боятися — в ліс не ходити .

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Чому потрібно знати закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку однини?

— Як можна себе перевірити, якщо ви не впевнені у правильності виконання завдання?



2. Гра „Знайди зайве слово". (За вправою 130).

— Поставте подані іменники у родовому відмінку однини.

— Знайдіть "зайве" слово у кожній групі іменників. (Жовтень, іній, горох, біль.)

VI. Домашнє завдання. Вправа 132, с. 65, правило.

уроку_______ Дата__________



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка