Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка9/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.87 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Говоримо красиво. Твір-опис за картиною І. Левітана "Золота осінь".

уроку_______ Дата__________



Тема. Вживання прийменників з іменниками в різних відмінках. (Вправи 181-185.)

Мета. Розширювати знання учнів про закінчення іменників у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання. Прислів'я, малюнки лісових тварин, кросворд.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 180.)

— Прочитайте складені вами словосполучення.

— Які закінчення мають виділені іменники?

— Прочитайте речення із утвореним словосполученням, яке ви склали.

2. Самостійна робота.

— З частин складіть прислів'я. Спишіть. Іменники у родовому відмінку множини підкресліть, усно поставте в початковій формі.

I варіант

Прислів 'я — варті однієї правди.

Учіння — слово батьків.

Тисяча неправд джерело знань.

II варіант



На вогонь і воду а проти молодця й сам вівця.

Кіт мишей надій не покладай.

Молодець проти овець, в рукавицях не ловить.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань. (За вправою 182.)

— Визначіть, до якого типу належить поданий текст.

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників і в якому — лише з прийменниками?

2. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 91.

3. Робота з підручником. (Вправа 183.)

а) Бесіда за змістом тексту.

б) Визначення відмінків іменників.

в) Спостереження за вживанням іменників з прийменниками.

г) Встановлення схематичного зв'язку між словами перших двох речень.

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

1. Робота з народною піснею. (Вправа 184.)

— Про що ви дізналися з української народної пісні?

— Доведіть словами пісні, що козак любить свою Батьківщину.

— Випишіть іменники, вжиті з прийменниками, і визначіть їх відмінок.

— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.

2. Вікторина „Чи знаєш ти пісні свого рідного краю?"

Учням пропонується пригадати слова і заспівати пісні, які вони знають, які співають їхні батьки, дідусі, бабусі.

(Вчитель може дітям допомогти: заспівати початок пісні або її приспів.)

3. Каліграфічна хвилинка.



Я візьму той рушник, постелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

— З якої пісні ці рядки? („Пісня про рушник"на слова А. Малишка.)

— Які іменники вжиті з прийменниками?

— Вимовіть звуки у слові щебетання.



4. Творче завдання.

— Спишіть, вставляючи потрібні прийменники.



І варіант

... рецепту... базарі дятел вибрав окуляри. Натягнув собі ... ніс, полетів трудитись ... ліс.



(По, на, на в.)

2 варіант

Змайстрував мій братик Гриць гарну хаточку ... птиць. Он ... дереві вона, ... садку... вікна.



(Для, на, у, біля.)

— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.



5. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 181.)

— За поданим початком і малюнком складіть і запишіть твір. Вказівка: використати у розповіді іменники у родовому відмінку.



V. Підсумок уроку.

1. "Мозкова атака".

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників? Наведіть приклади.

— У якому відмінку іменники вживаються тільки з прийменниками? Наведіть приклади.

— Що ви знаєте про інші відмінки іменників і прийменники? Наведіть приклади.



Кросворд „Загадково-лісовий"

1. Хвіст трубою, спритні ніжки, плиг із гілки на сучок. Носить все вона горішки

в золотий свій „сундучок". (Білка)

2. Ми — лісові мешканці - вправні будівельники, всією громадою будуємо житло із соснових голок. (Мурашки)

3. Влітку ходить, бродить лісом. Все трощить важка нога. Взимку він, накрившись хмизом, у барлозі спать ляга. (Ведмідь)

4. Назва грибів, за якими вирушили до лісу хлопчики із вправи 181 (Опеньки)

5. Я дерево-красень, а звуть мене ... (ясен).

6. Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене ... (лисиця).

7. Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно ... (вовк).

— Прочитайте слово у виділеному стовпці.

VI. Домашнє завдання.

С. 91, правило; вправа 185.

уроку_______ Дата__________

Тема. Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)

Мета. Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у множині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; виховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну.

Обладнання. Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу.

II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185.

— Про що ви дізналися із тексту вправи?

— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.

— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?

— Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.)

— Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Збройний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.)

2. Історична хвилинка.

Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Росією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого.

Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ " — виникла, без сумніву, від слова „сікти"... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка.

К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу.

— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Диктант.

Калина

Найкраще подвір'я в нашому селі у бабусі Марії. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини.

Червона калина — це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною.

2. Завдання.

— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.

1 варіант — у першому абзаці тексту;

2 варіант — у другому абзаці тексту.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні, закінчуючи вивчення теми „Іменник", ми перевіримо своє вміння правильно вживати іменники у місцевому відмінку множини, засвоїмо літературну граматичну форму іменників з прийменником по.

2. Ознайомлення із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини.

а) Робота із текстом вправи 186.

— Доведіть, що прочитане вами — це текст, а не окремі речення.

— У якому відмінку вжито виділені іменники?

— Які закінчення вони мають?

б) Робота над усвідомленням правила, с. 93.

— У яких іменниках пишеться закінчення -ах, а в яких -ях?

— Чи однакове звукове значення має закінчення -ях у іменниках на морях і на лініях?

— Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови?

V. Тренувальні вправи.

1. Вправа 187.

а) Визначення відмінків іменників.

б) Списування із завданням: поставити виділені іменники у місцевому відмінку, використавши прийменники по, на, в.

в) Позначення закінчення іменників.



2. Роботам прислів'ями.

— З частин складіть прислів'я.

— Поставте іменники у правильній формі.

— Підкресліть прийменники.



Сила птаха в (крила), її (друг).

У кого руки в (мозоль), сила людини в (дружба).

Людину пізнають по у того хліб в (скирта).

У корови молоко на (язик), в доярки — на (рука).

3. Вправа 188.

а) Бесіда за змістом прочитаного. (Чагарник — кущові зарості багаторічних дерев'янистих рослин.)

б) Визначення відмінка іменників у множині.

в) Списування тексту вправи із вписуванням пропущених букв.

г) Пояснення написання слів.



4. Хвилинка-цікавинка.

— А у нас в Україні росте ліщина — кущ з їстівними плодами — горіхами, а також чагарник з кущів цієї рослини.



  • Ліщино кучерява,

чому ти стоїш скраю?

— Тому, що я діброву

нову тут починаю.

Як маю сто горішків,

з них буде сто ліщинок,

до царства лісового

аж сто дзвінких стежинок.

(С. Жупанин)

VI. Підсумок уроку.

1. Взаємоопитування (за запитаннями і завданнями для повторення с. 94).

2. Гра „Віднови вірш".

Щоб красувався рідний край

Сосну й дубки малі.

в зеленому гіллі,

посадим на горбочку гай -

(М. Познанська)

— Визначіть відмінок іменників.

— Вивчіть відновлений вірш напам'ять.

VII. Домашнє завдання.

С. 93, правило; вправа 189.

уроку_______ Дата__________

Тема. Контрольна робота. Мовна тема 2. Частини мови. Іменник.

Мета. Перевірити рівень знань, умінь і навичок учнів за темою "Іменник".

Обладнання. Завдання тестового характеру.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Контрольна робота.

1 варіант

1. Прочитайте речення. Визначіть відмінок виділеного іменника.

На високій скелі височать залишки древньої фортеці.

а) родовий;

б) давальний;

в) місцевий.


2. Визначіть, у якому слові відбулося чергування приголосного звука перед закінченням -і.

На широкім лузі, у густій лозі вдалося сховатись дідовій козі.

(К. Дідух)

а) лузі;

б) лозі;

в) козі.
3. З'ясуйте, в якому іменнику відбулося чергування голосного звука [і] з [о].



а) до моря;

б) до поля;

в) до коня.


4. Визначіть, яке закінчення пропущене в іменнику.
жак зібрався ночувати під кущ... колючого терну.

а) -ом;

б) -ем;

в) -см.


5. Знайдіть слово, в якому допущено помилку

а) вдячністю;

б) радісттю;

в) миттю.


6. Виберіть речення, в якому виділене слово записане з помилкою.

а) По дорогам снували автомобілі різних марок.

б) По дорогах снували автомобілі різних марок.

в) Дорогами снували автомобілі різних марок.



2 варіант

1. Знайдіть у вірші іменник, вжитий у знахідному відмінку.

Хмари по небу блукали, з перлів намисто низали. Порвались нитки — бризнули бризки, з шумом на землю упали.

(Марійка Підгірянка)

а) хмари;

б) з перлів;

в) намисто.
2. Визначіть, яку букву треба поставити перед закінченням у виділеному слові.

На бере...і глибокого озера туристи зупинилися відпочивати.

а) г ;

б) з ;

в) г .
3. Знайдіть в реченні іменник, у якому відбулося чергування голосних [е] чи [о] з [і].

На заході України в Карпатських горах розкинулось місто Мукачеве.

а) на заході;

б) в горах;

в) місто.
4. У якому слові допущено помилку в закінченні?

а) замком;

б) ключом;

в) стовпом.
5. Виберіть слово, в якому немає помилки.

а) сіллю;

б) сільно;

в) сілю.
6. Виберіть правильний запис пропущеного в реченні слова.

Важко порахувати, скільки ... принесло Новорічне свято людям.

а) радощів;

б) радостей;

в) радостів.
3 варіант

1. Виберіть правильне твердження. Іменники змінюються за ... .

а) числами і часами;

б) родами та числами;

в) числами та відмінками.
2. Прочитайте прислів'я. Визначте відмінок виділеного іменника.

Під лежачий камінь вода не тече.

а) Називний.

б) Знахідний.

в) Місцевий.
3. Визначте, яке закінчення "пропущене в іменнику.

Під високою круч... хлюпочеться вода.

а) -ою;

б) -єю;

в) -ею.
4. До іменника вулиця доберіть синонім.

а) дорога;

б) тротуар;

в) перехрестя.
5. Знайдіть слово, в якому допущено помилку.

а) дубів;

б) країв;

в) подорожів.
6. З'ясуйте, в якому іменнику відбулося чергування кінцевого при голосного основи.

а) на боці;

б) на ножі;

в) на возі.

4 варіант

1. Виберіть правильне твердження.

а) Іменники змінюються за родами.

б) Іменники належать до одного з трьох родів.
2. Прочитайте речення. Визначте відмінок виділеного іменника.

З моря подув холодний вітер.

а) Місцевий.

б) Родовий.

в) Знахідний.

3. Визначте, яку букву треба поставити перед закінченням у виділеному слові.

У лу…і росте червона калина.

а) з;

б) г;

в) к.

4. До іменника ніч доберіть антонім.

а) день;

б) ранок;

в) вечір.

5. Виберіть слово, написане без помилки.

а) свіжістю;

б) свіжіст'ю;

в) свіжістью.

6. Знайдіть у реченні іменник, вжитий у знахідному відмінку.

Вітер розгойдував на воді човен.

а) вітер;

б) воді;

в) човен.

уроку_______ Дата__________



Тема. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у мовленні. (Вправи 190-193.)

Мета. Проаналізувати знання, уміння й навички учнів, виявлені під час контрольної роботи; організувати опрацювання допущених помилок; закріплювати в учнів поняття про прикметник як частину мови, про його роль у мовленні; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання. Мовний матеріал, прислів'я, малюнки годівничок для птахів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольної роботи.

III. Узагальнення знань про іменник.

1. Робота з віршем.

Тече вода з-під явора

яром на долину.

Пишається над водою

червона калина.

(Т. Шевченко)

Підкреслити іменники і визначити їх відмінок.



2. Творчий диктант.

— Поставити іменники у потрібній формі.



Побачили (зозуля), вода з (криниця), написати (подруга), грає на (скрипка), створити (держава), подарували (дівчинка), допомогла з (радість), посипати (сіль), купили (Мар'янка).

IV. Повторення вивченого про прикметник.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Спостереження за роллю прикметників у мовленні, а) Робота над загадками (за вправою 190).

—Які слова в загадках допомогли вам правильно відгадати їх? (Аналізується кожна загадка окремо).

—Якою частиною мови є ці слова?

—Що ви знаєте про згадану частину мови з попередніх класів?

—Спробуйте самостійно зробити висновок про те, яку роль відіграють прикметники у нашому мовленні.

б) Колективна робота над віршем "Прикметник" (за вправою 191).

— Чому прикметник має таку назву?

— Яку основну роль прикметника в мові розкрила поетеса?

— Запишіть одну строфу вірша, багату на прикметники, і підкресліть їх хвилястою лінією.

в) Порівняльний аналіз текстів (за вправою 192).

— Прочитайте перший варіант тексту, з якого вилучено прикметникові форми.

— Прочитайте опис, створений автором. Зверніть увагу на те, як прикметники поліпшують його.

г) Складання опису сьогоднішнього дня.

— Продумайте опис сьогоднішнього дня, не вживаючи при цьому прикметників.



3. Робота з прислів'ями (записати на дошці).

Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водицю.

Без вірного друга велика туга. Дружній череді вовк не страшний.

— Як ви розумієте зміст кожного прислів'я?

— Знайдіть у прислів'ях прикметники і доберіть до них спільнокоре-неві іменники.

4. Каліграфічна хвилинка.

КК кр ри шз ця криниця

До доброї криниці стежка утоптана.

— Побудуйте звукову модель слова криниця..

— Подайте його звуковий запис.

5. Робота на текстом (за вправою 193).

а) Читання тексту і визначення його теми (Синички — зимуючі пташки.) та мети. (Як треба допомагати взимку пташкам.)

б) Добір заголовка.

в) Розгляд ілюстрації до тексту.

г) Розповідь про синичку на основі власних спостережень.

ґ) Добір синонімів і антонімів.



6. Розвиток зв'язного мовлення.

Учням пропонується розглянути різні зразки годівничок для птахів і розповісти, яку годівничку вони влаштували (або обов'язково влаштують) у себе вдома.



V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

—Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

—Яку роль у мовленні виконують прикметники?

2. Гра "Впіймай прикметник".



Прикметник

Що прикметник означає?

Він прикмети називає —

всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому:

який смак в кого буває,

і за кольором впізнає,

і за розміром, і віком,

яким стане чоловіком.

Почуття він розпізнає,

про характер думку має,

про красу і про вроду,

про навколишню природу,

і про місяць, і про сонце,

ще й загляне у віконце.

Всі ознаки добре знає,

слово точно добирає —

їх багато дуже має.

Коли хтось про щось спитає,

тут же він відповідає:



— Яка мама? — Добра, щира,

і привітна, співчутлива...

— Який тато? — сильний, мужній,

гарний, чуйний, дужий...

Всіх ознак не перелічиш.

Перевір, якщо лиш хочеш.





VI. Домашнє завдання.

С. 97, вправа 193 (третє завдання).

уроку_______ Дата__________

Тема. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми та прикметники — багатозначні слова. (Вправи 194-198.)

Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвивати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Відповіді на запитання.

— Яка частина мови називається прикметником?

— Яку роль у мовленні виконують прикметники?

— Наведіть приклади прикметників, які відповідають на питання яка0, які"?



2. Вправа 193 (третє завдання).

— Прочитайте опис синички, який ви знайшли в тексті вправи.

— За допомогою яких прикметників зображено пташку? Назвіть їх.

— Спробуйте доповнити опис синички, поданий у тексті, власними спостереженнями.



III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми уроку.

— Слова, неначе кольорові камінчики. І недостатньо їх назбирати в купу... треба ще й уміти складати узори з них, а для цього треба розуміти значення слова.

— Сьогодні ми працюємо з прикметниками, близькими і протилежними за значенням, вжитими в прямому і переносному значенні.

2. Спостереження за прикметниками-синонімами.

— Пригадайте визначення слів — синонімів.

— Згрупувати подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і записати.



Дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний.

— Яке слово зайве? (Духмяний.)

— Доберіть до нього синоніми. Запишіть. (Пахучий, запашний.)

— Складіть з ними речення.

—Доберіть синоніми до поданих прикметників у словосполученнях. Добра (людина) — привітна, співчутлива (людина). Добра (страва) — смачна (страва).

3. Спостереження за прикметниками-антонімами.

— Пригадайте визначення слів-антонімів. (Антоніми — пари слів з протилежним значенням.)

— Прочитайте прислів'я, подані у вправі 194, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясніть їх зміст. (Коротка виховна бесіда про значення праці в житті людини.)

— Яку роль відіграють антоніми у прислів'ях?

— До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?

— Спишіть прислів'я із прикметниками-антонімами.

4. Спостереження за прямим і переносним значенням прикметників (за вправою 195).

а) Добір відповідних антонімів до кожного прикметника, поданого в словосполученні.

б) З'ясування значення прикметників (прямого і переносного).

VI. Тренувальні вправи.

1. Робота в парах. (Вправа 196.)

а) Читання словосполучень і з'ясування, з яких частин мови вони складаються.

б) Заміна поданих словосполучень словосполученнями прикметників з іменниками за зразком.

в) Словникова робота.



Фанера —

1) тонкі листи деревини для облицювання столярних виробів;

2) деревний матеріал з кількох склеєних тонких пластинок дерева з перехресним розміщенням волокон.

Спільнокореневі слова. Фанера, фанерка, фанерний, фанерування, фанерувальник. Фартух —

1) частина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду, знищення під час виконування різних робіт;

2) шкіряна, полотняна та ін. запона в колясці, візку для захисту їздця. Синоніми. Фартух, запаска (розм.).

2. Творча робота.

— З ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість крапок найбільш влучне.

Багряний, рум'яний, червоний, рожевий, малиновий.

На сході небо стало... Щічки у дівчинки були... кольору. Ліс восени став...

3. Гра "Скажи без затримки".

— Учасники гри швидко називають антонім до названого вчителем прикметника. У разі затримки відповідає наступний.



Важкий — легкий, великий — малий, висока — низька, верхнє —нижнє, голосний — приголосний, цікавий — нудний, повна — порожня, босе — взуте, лівий — правий, широка — вузька.

4. Складання речень (за вправою 197).

— Складіть речення з поданими словосполученнями. Запишіть одне речення (на вибір).

— Зробіть висновок про значення прикметника гострий у кожному словосполученні.

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

— Сьогодні на уроці ми працювали над ...(прикметником).

— Виконуючи різні завдання, ми вчилися... (розрізняти і вживати в реченнях прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, використовуючи в мовленні прикметники в прямому і переносному значенні).

2. Узагальнення вивченого за опорною схемою.



VI. Домашнє завдання.

С.99, вправа 198.

уроку_______ Дата__________



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка