Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка3/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Тема. Текст-розповідь. Діалог. (Вправи 35-38.)

Мета. Поглиблювати і поширювати знання про текст. Ознайомити учнів з текстом-розповіддю пізнавального змісту. Формувати вміння роз­пізнавати текст-розповідь.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", портрет Дмитра Павличка, збірки поезій Д. Павличка.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 34.)

1. Зачитування складеної розповіді.

— Назвіть тему і мету цього тексту.



III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Ознайомлення з таблицею "Типи текстів".

Розповідь

Опис

Міркування

Розказуємо про якісь події (що робить особа або предмет). Що сталося ? Що відбулося ?

Розповідаємо, яким є предмет або особа. Який ?

Якщо хочемо щось довести або заперечи­ти (чому предмет або особа там). Чому?

Твердження

Доказ

Висновок


2. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні ви будете знайомитись з текстами-розповідями і не тільки читати, але й складати такі тексти.



IV. Робота над новим матеріалом.

1. Ознайомлення з текстом-розповіддю (за матеріалами вправи 35).

а) Читання тексту, словникова робота.

б) Складання розповіді про те, що дізналися з тексту вправи 35.

— Вкажіть, які слова допомагають пізнати, у якій послідовності ремісник виготовляв папір. Яка роль цих слів у тексті? (Розтовкти, висипав, додав, залив, перетворилося.)

в) Вибіркове списування з граматичним завданням. — Випишіть виділені слова, позначте у них префікси.



Висновок. Текст вправи 35 є розповіддю. Його мета — розповісти про те, як було винайдено папір. (Підручник, с. 20.)

2. Колективне виконання вправи 36.

а) Ознайомлення із збіркою поезій Д. Павличка і портретом поета.

б) Читання поезії "Де найкраще місце на землі?", з'ясування зна­чень невідомих слів.

— Яким за метою висловлювання є останнє речення? (Спонукальне.)

в) Звуко-буквений аналіз виділеного слова.



Фізкультхвилинка.

3. Проблемне завдання.

— Скориставшись таблицею "Типи текстів", визначте тип тексту, який я зараз зачитаю вам, підберіть заголовок, визначте його тему і мету.

... Старого сонячного зайця звали дядечко Ясь. Його дружину — тітонька Тася.

Ну, жінко, — сказав дядечко Ясь, — насамперед гостя треба почас­тувати.



Веснянка не став відмовлятися. По-перше, щоб не образити господарів, а по-друге, тому що добре-таки зголоднів. Сидячи на дуже м'якій і зручній хризантемі, він уже наперед смакував добрячий обід. Та як же він здивував­ся, коли тітонька Тася, поклавши перед кожним серветку з пелюстки білої лілії, поставила на стіл букет квітів і сказала:

Будь ласка, пригощайтесь.



Веснянка розгублено закліпав очима, не бачачи, чим тут можна пригос­титися. А зайчики вибрали собі з букета по квітці й почали нюхати, приц­мокуючи від задоволення. Веснянці нічого не залишалося, як зробити те саме. І він ще більше здивувався, коли відчув, що це одразу почало втамовувати голод. Нюхати квіти було дуже смачно і поживно.

Виявилося, що сонячні зайчики харчуються тільки запахом квітів. 1 той, хто потрапляє до них у країну, теж переходить на таке харчування.

Це був дивний, незвичайний обід: на перше — гостра пряна гвоздика, на друге — жасмин, на третє — солодка медунка.

(В. Нестайко "В Країні Сонячних Зайчиків")

4. Робота в парах (діалог). (За вправою 37.)

а) Читання тексту вправи, усне визначення діалогу як розмови двох або кількох осіб.

б) Списування (оформлення розмови двох людей на письмі) тексту вправи 37.

в) Визначення типів речень за метою висловлювання (текст впра­ви 37 — питальні і розповідні речення).

г) Робота в парах (вправляння у читанні діалогу — вправа 37).



Висновок. Розмова між двома або кількома особами називається діало­гом.

5. Каліграфічна хвилинка.

а) д д і і а а л л о о г г

— Утворіть і запишіть слова з цих букв.



Діалог, гол, дід, ліги, годі і т. д.

— Що таке діалог? (Розмова між двома або. кількома особами).

б) Рольова гра "В тролейбусі".

— Передайте вашу розмову з кондуктором. Чи можна назвати її діало­гом?



V. Підсумок уроку.

— Пригадайте розповідь про Вовка і скажіть, з ким у нього відбувся діалог, коли він прокинувся і не знайшов Вовченятка.

— А що ж було далі? Слухайте і запам'ятовуйте!

...Незабаром Вовк, рибки та Вовченя припливли до Морської Долини, де лежав затонулий піратський корабель. Він був подібний до старого казково­го замку. Все навкруги було таке дивовижне і таємниче, що навіть Вовк відчув себе трішечки вовченям і захотів погратися.

Він ухопився за вершечок корабельної щогли:

Я старий Морський Вовк! Слухайте мою ко ... — А далі сказати не встиг, бо враз, не знати звідки, примчала зубата Риба-пила, перепиляла щоглу — і Вовк шубовснув у чорний водяний вир!..



Усі перелякано зойкнули, а Пила підхопила Вовка й, немов на буксирі, потягла його за собою. Ця грізна риба служила Морському Страховиськові, і тепер тягла Вовка до зловісної печери, з якої ніхто не вертався живим ...

— Визначте тип цього тексту, його тему і мету. Підберіть заголовок.



VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 38, с. 20, 21 - правила.

уроку_______ Дата__________



Тема. Текст-опис. (Вправи 39-42.)

Мета. Закріплювати знання учнів про текст. Ознайомити учнів з текстом описом, звернути увагу на художні описи. Вчити описувати дії, пред­мети, живих істот. Розвивати спостережливість і збагачувати слов­никовий запас учнів.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", портрети знаменитих людей, фото­портрети учнів, таблиця словникових слів. Чистий аркуш паперу, кольорові олівці.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого на попередньому уроці.

— Які типи текстів ви знаєте? (Розповідь, опис, міркування.)

— З якими текстами ви ознайомились на попередньому уроці? Чим вони особливі?

— Якщо у тексті трапляється розмова двох або кількох осіб, як ми називаємо таку розмову?

— Про що був діалог, який ви читали в домашньому завданні? Роз­кажіть.

III. Каліграфічна хвилинка.

1. Розгляд портретів знаменитих людей, фотопортретів учнів.

2. Каліграфічний запис у зошит слова портрет.

— Діти, слово портрет — це словникове слово. На яке питання воно відповідає? Якою частиною мови виражене? (Іменником.) Отже, запише­мо в таблицю до іменників слово портрет.

Створювати портрети можуть художники-живописці, художники-гра­фіки, фотохудожники, а також поети і письменники. Портрети, які пи­шуть художники, ми можемо побачити, а словесні портрети, які створю­ють поети і письменники, ми можемо прочитати або почути. Словесний портрет ще називають описом зовнішності людини.



IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Ознайомлення з текстом-описом. (За матеріалами вправи 39.)

а) Читання тексту, з'ясування значення невідомих слів.

б) Підбір заголовка до тексту.

в) З'ясування типу тексту і його мети (за допомогою таблиці).



Висновок. Це текст-опис. Його мета — описати зовнішність людини, тобто подати її словесний портрет. (Підручник, с. 22.)

2. Конкурс "Портрет на замовлення". (За матеріалами вправи 40.) Замовник — вчитель.

Вправу виконати на уроці. Час для виконання портрета — до 5 хв. Виставити запропоновані учнями роботи, провести відбір найкращих.

Фізкультхвилинка.

3. Самостійна робота (за завданнями вправи 41) — виконується на окремому аркуші.

— Скласти і записати текст-опис зовнішнього вигляду близької лю­дини.

4. Проблемне завдання.

— Послухайте текст, підберіть до нього заголовок, визначте тип дано­го тексту, його тему і мету.

...Потім цей туман поволі розвіявся і Веснянка побачив Країну Сонячних Зайчиків.

Хлопчикові здалося, що він потрапив у величезний незвичайний квітник.

Ніколи в житті він не бачив такої сили-силенної квітів одразу і таких різних. Та деінде це було й неможливо. Навіть у найбільшій оранжереї най­кращого ботанічного саду. Тому що поряд з першими тендітними квітами весни — пролісками — тут росли пізні осінні айстри та хризантеми, що цвітуть аж до самих морозів.

Усі квіти, які тільки є в природі, квітували тут одночасно. Стрункі гордовиті іриси й сором'язлива матіола, що розгортає свої пелюстки й по­чинає пахнути лише в темряві. Самозакохані нарциси та скромні чорно­бривці. Розкішні ясно-червоні канни і непомітна кімнатна примула. Тендіт­на болотяна незабудка мружила свої голубі оченята поряд з мужнім едель­вейсом, що живе високо в горах і не боїться ні вітру, ні холоду. Барвисті братки виглядали з-за пишних півоній, а садові ротики кумедно відкопилювали рожеві губи. І тихенько здригалися сріблясті дзвоники кон­валій ...На перший погляд здавалося, що квіти ростуть тут безладно, як у лісі або в полі. Та коли Веснянка придивився, то побачив, що, переплітаю­чись між собою, квіти утворюють надзвичайно химерні будиночки — з вікна­ми, з дверима, з красивими ґаночками та верандами. Саме в цих квіткових хатинках і жили сонячні зайчики.

(В. Нестайко "В країні Сонячних Зайчиків")

Висновок. У текстах-описах змальовуються не тільки словесні порт­рети, а й описуються предмети і дії. Такі описи називають ху­дожніми.

Увага! Треба знати!

Неабияку роль в озвученні будь-якого тексту має інтонація. Для тексту-розповіді характерний тон повідомлення, швидкий або по­вільний, з підвищеним або зниженим голосом. Опис відрізняється повільнішим темпом, більш одноманітним характером інтонації.



V. Підсумок уроку.

— Продовжуємо гру-казку "А що ж далі?" Простежте за розмовою, описаною у тексті, і скажіть, як вона називається.



...У печері за кам'яним столом розсілося Морське Страховисько, а над ним, наче люстра, висіла клітка з Морським Півником. Бідний Півник теж потрапив у полон: отже, хочеш-не-хочеш, а співай. І не просто так, а хва­лебну пісню про Страховисько, яке вперто величало себе Красовиськом ...

Хто у морі найгарніший ? — тоненько затягав Півник.

Я, Морське Красовисько! — відповів грізний голос.

Хто у морі найдобріший?

Я, Морське Красовисько!

Хто про всіх рибинок дбає ?

Я, Морське Красовисько!

Хто усіх оберігає?

Я, Морське Красовисько!

Страховисько підвелося і підійшло до зв'язаного Вовка.

Що ж мені з тобою зробити, мій заморський гостю? — зашепотіло воно. — Засмажити і з'їсти?.. Ні, це нецікаво ...О, придумав! Нехай кравці з твого хутра пошиють мені камізельку. Гарна вийде камізелька! Тепла! Ха-ха-ха-а!..

— Назвіть тип тексту, який я прочитала. Доведіть. (Розповідь про події, інтонація викладу, як у тексті-розповіді.)

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 42, с. 22 — правило.

уроку_______ Дата__________



Тема. Текст-міркування. (Вправи 43-46.)

Мета. Закріплювати знання учнів про текст. Формувати уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки: твердження, доказ, висновок. Вчити розрізняти типи текстів. Виховувати інтерес до пізнання.

Обладнання. Таблиця "Типи текстів", таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 42.)

1. Зачитування учнями складених діалогів.

2. Відповіді учнів на додаткові запитання.

— Що таке діалог?

— Які типи текстів ви знаєте?

— Чим відрізняється текст-розповідь від тексту-опису? За якими оз­наками можна їх розрізнити?



III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Розгляд таблиці "Типи текстів".

— Текстів якого типу ви ще не вивчали? (Текстів-міркувань.)

2. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні ви ознайомитесь з текстами-міркуваннями, їх характер­ними ознаками.



IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Словникова робота.

Механік, механізм.

— Прочитайте слова, записані в голубій рамочці (с. 22). На які пи­тання вони відповідають? (Хто? Що?) До якої частини мови належать? (Іменник.)

— Отже, у словах механік, механізм орфограма — ненаголошений звук [е] в корені слова. Ці слова є іменниками, до яких і запишемо в таблицю словникових слів.

— У наступній вправі вам зустрінеться слово механізм. Ще раз зверніть увагу на правопис цього слова і запам'ятайте його.

2. Ознайомлення з текстом-міркуванням і його характерними ознака­ми. (За матеріалами вправи 43.)

а) Читання тексту і з'ясування значення невідомих слів

б) Відшукування характерних ознак тексту-міркування: тверджен­ня, доказу і висновку.

в) Списування висновку даного тексту-міркуван­ня з коментарем всіх орфограм.

3. Вибірковий диктант (за вправою 44).

а) Читання тексту-міркування, словникова робота.

б) Визначення у тексті твердження, доведення і висновку.

в) Підбір до тексту власного заголовка.

г) Вибірковий диктант. (Вчитель зачитує для диктанту твердження тексту вправи 44 і спонукає учнів впізнати і довести, яку частину тексту-міркування вони записали.)

Фізкультхвилинка.

4. Каліграфічна хвилинка.

— Для каліграфічної хвилинки пропонуються слова на с. 23.

Міркувати, поміркуймо.

- З одним із слів складіть спонукальне речення.

5. Проблемне завдання.

— Впізнайте тип тексту, доведіть свої міркування.



Твердження

Давно-давно, ще коли він був зовсім маленьким, його найу­любленішою грою було пускати маминим люстерком соняч­них зайчиків.

Тоді хлопчик думав, що люди просто так, жартома називають ту сонячну плямку сонячним зайчиком.

Доказ

Він не знав, що це справді зайчик — з довгими вушками, з лапками і маленьким куцим хвостиком — точнісінько такий, як живий заєць, тільки жовтий, сонячний, бо зроблений із со­нячного проміння. Про це, коли хлопчик підріс, йому розпові­дала його стара бабуся, яка знала все на світі. Бабуся розка­зала йому і про Країну Сонячних Зайчиків, де вони живуть і звідки щоранку розбігаються по всій землі робити свої добрі діла. А вони роблять багато добра і завжди допомагають тому, з ким трапилась біда.

Висновок

Проте сонячні зайчики дуже скромні й не люблять, щоб їм дякували. Тому-то люди й не бачать, що вони — зайчики.

— Підберіть заголовок до цього тексту.

— Які почуття викликає текст?

— Хто вміє пускати сонячних зайчиків? Хто вас навчив цього?

6. Творча робота (за матеріалами вправи 45).

— Залишіть один рядок для заголовка.

— Складіть і запишіть текст-міркування за поданим твердженням, доказом і висновком.

V. Підсумок уроку.

— Які типи текстів ви вже вивчили?

— Чим особливий кожен тип тексту? Які його основні ознаки?


  • Послухайте продовження гри-казки "А що ж далі?" і скажіть, до якого з 3-х типів текстів найбільше підходить уривок, який я зараз зачи­таю.

... Тим часом бідне Вовченя стояло серед моря і гірко плакало.

Гей, мале! — лагідно промовив мудрий Червоний Сом. — Сльози не по­можуть. — Послухай: колись я чув, що Морське Страховисько нічого в світі не боїться, окрім ... морських їжаків. Мерщій до них!..



їжаків довго вмовляти не довелося. Незабаром золоте їжаче військо, наче триста колючих сонць, підкотилося до страшної печери. Та ба!.. Залізні двері було зачинено на закодований замок.

Не журіться. Я знаю, що робити! — сказав морський Скат. Він за­блимав своїми лампочками — блись-блись-блись — і... замок піддався. Двері зі скрипом відчинилися, і їжаки миттю увірвалися в печеру. Страховисько саме засинало під колискову Риби-пили.

Ой! — заревіло воно. — Ой-ой-йой! Хто насипав мені у постіль ко ... ко ... ко ... колючок?!

Не ко-кокай, ти ж не курка! — засміялися їжаки. Страховисько розплющило очі й мало не вмерло з переляку:

Ой! Мамо! їжаки!.. Рятуйте!.. Здаюся! Ось ключі, тільки не коліть! Я боюся уколів!..

— Що найбільше вразило вас у цьому уривку? Які почуття викликав цей текст?



VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 46, с. 23 — правило.

уроку_______ Дата__________



Тема. Будова тексту. (Вправа 47-50.)

Мета. Продовжити закріплювати знання учнів про текст, удосконалювати вміння визначати частини тексту. Вчити будувати текст за даними частинами і власними доповненнями. Виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Обладнання. Схема-таблиця "Текст", таблиця словникових слів, малюнки морсь­ких тварин: восьминіг, скат, краб, дельфін, окунь, морський їжак.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 46.)

1. Запитання для повторення.

— Діти, які типи текстів ви вже вивчили?

— До якого із цих типів належить текст домашньої вправи?

— Про що розмірковується в тексті?

— То який висновок з усіх цих міркувань?

— А ще без праці не було б зошита, книжки, парку, красивого квітни­ка, величавої затишної будови, а ще — не було б письменника, лікаря, інженера, пекаря, пожежника. Бо, якщо хочеш чогось досягти, щось мати, треба спочатку добре попрацювати.

- А яка ваша найголовніша праця на сьогоднішній день?

2. Перевірка граматичних завдань вправи 46.

а) Як можна назвати слова говорить, твердить, каже?

— Підберіть синоніми до слова працювати.



III. Каліграфічна хвилинка.

еле еф тел егр ам фон

— Підберіть і запишіть слова, до яких входять буквосполучення, подані в каліграфічній хвилинці.

Діти пропонують свої варіанти, а вчитель, пропонує записати слова телефон, телеграма.

— Отже, наш словничок поповнюється.

— До якої частини належать слова телефон, телеграма! Доведіть.

— Запишемо ці слова в таблицю до іменників. Зверніть увагу на орфограму у цих словах.

— Складіть речення з одним із цих слів.

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— Діти, як називають розмову, яка ведеться по телефону?

— А до якого типу тексту можна прирівняти текст телеграми, навіть дуже короткої? (Текст-розповідь, бо телеграма найчастіше має характер повідомлення.)

— Отже, продовжуємо вивчати про текст. А саме про будову тексту, і це дуже важливо знати і використовувати свої знання, щоб мовлення було послідовним і логічним.



V. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Проблемна ситуація.

— Діти, мені потрібна ваша допомога. Я сьогодні спостерігала, як один другокласник проходив сюди-туди із заплющеними очима і як заклинання безперервно повторював такі слова.



"зачин, основна частина, кінцівка". Мені дуже соромно, але я не можу пригадати, де я чула ці слова.

— Справді, з таких частин складається саме текст. Я й таблицю маю.

2. Розгляд схеми-таблиці.

3. Повторимо про будову тексту. (За матеріалами вправи 47.)

а) Словникова робота.

Повітка — господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання господарського майна.

б) Читання тексту і підбір заголовка; визначення частин тексту.

в) РЗМ. Стислий переказ основної частини.

Фізкультхвилинка.

4. Творчий диктант "В гостях у казки" (за матеріалами вправи 48).

а) Пригадування назви казки, її зачину і кінцівки.

б) Творчий диктант тексту вправи з творчим продовженням остан­нього речення вправи.

в) Фронтальна перевірка творчого завдання диктанту.

5. Гра-розповідь "Про кульбабку"

— Діти, а зараз — гра-розповідь на увагу.

— Послухайте текст і підберіть до нього заголовок.

— Визначте тип прочитаного тексту.

— Розповідь в ролях.

Хто впізнає зачин, переказує його, хтось — основну частину, хтось — кінцівку.

— Останнє завдання (письмове) — запишіть всі назви рослин, які ви почули в тексті.



Люди вважають, що перші весняні квіти — це проліски, анемони, сон, фіалки. Правда, вони з'являються раніше від кульбабок. Та коли зацвітають кульбабки, сонце вже світить по-справжньому тепло й яскраво, і буяють зелені дерева, і святково горять свічки каштанів — весна переможно йде по землі назустріч літові.

Кульбабки — найдовговічніші весняні квіти. Вже давно зів'яли і проліски, і сон, і фіалки, і до нової весни забули люди їхній запах, уже відцвіли сади і з'явилися в лісі суниці, а кульбабки ще жовтіють у траві, і діти плетуть з них вінки і граються ними. До самої осені можна зустріти в траві квітучу кульбабку.

Цвітуть кульбабки лише тоді, коли світить сонце. Тільки-но сховається воно за небокраєм і настане вечір, кульбабки одразу ж ніби закривають жов­тенькі зонтики — складають свої пелюстки. І лише з першим ранковим про­мінням вони розпускаються знову...

... Є у кульбабок іще одна незвичайна властивість — вони не в'януть і не опадають, як решта квітів, вони старіють і вмирають, як люди. Коли надхо­дить їхній час, жовті головки кульбабок вкриваються сивиною — білими пухнас­тими волосками. Вітер зриває їх і розносить по землі. Іноді йому допомагають діти. Бавлячись, вони обдувають сиві головки кульбабок, і кульбабки мовчки по­кірно вмирають. А сиві волоски падають на землю, і з них навесні знову вироста­ють квіти.

Усе це тому, що кульбабки не звичайні квіти, а чарівні. їх вирощують на землі сонячні зайчики. А діти, навіть не знаючи цього, дуже люблять куль­бабки — чи не найбільше за всі квіти.

6. Творча вправа 49.

— За даним зачином і кінцівкою складіть і запишіть основну частину.

VI. Підсумок уроку.

— Діти, вже який урок поспіль ми завершуємо грою-казочкою "А що ж буде далі?"

Зараз я знову прочитаю уривок, а ви поміркуйте, чи це зачин, основна частина, а може, кінцівка. Доведіть.

Отже, приготуйтесь уважно слухати. Попередній уривок закінчився тим, що Морські їжаки врятували Вовка з печери Морського Страховиська.



...їжаки розплутали Вовка і відчинили клітку з Морським Півником. На­ступної миті Вовк ухопився за сомів вус і опинився біля Вовченятка.

Таточку! — радісно вигукнуло мале і повисло у Вовка на шиї.



Вовк сто разів усім подякував, а Півник заспівав про славних рятівників морських їжаків, які назавжди зачинили Страховисько у його ж печері. Це була перемога! А перемогу слід відсвяткувати. Усі друзі попливли до Теат­ральної Галявини на веселий карнавал.

Вовк переодягся на короля, Дельфін — на водолаза, окунці — на морських янголів, а морські їжаки — на футбольні м'ячі.

Раптом з-за театру виринуло морське Страховисько.

У-у.у-у.у! Я всіх вас розірву-у-у!.. — загукало воно.



Риби злякано відсахнулися, але наступної миті Страховисько зняло мас­ку, і всі впізнали ... Вовченятка. Ото було сміху!..

Морський Скат, неначе підводна електрична станція, освітлював собою всю Галявину. Музики теж були пречудові. Восьминіг із Крабом грали як цілий оркестр.

VII. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 50.)

уроку_______ Дата__________



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка