Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка7/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22
Тема. Зміна приголосних перед закінченням в іменниках жіночого та чоловічого роду. (Вправи 133-137.)

Мета. Ознайомити учнів з чергуванням приголосних в іменниках; форму­вати вміння й навички застосування правил для пояснення правопи­су іменників у давальному і місцевому відмінках однини; закріплю­вати навички правильного відмінювання іменників; розвивати пізна­вальну самостійність; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Малюнки звірів тайги, прислів'я.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 132.)

— Чи можна вважати текст вправи художнім. Чому?

— Як ви поділили його на абзаци?

— Прочитайте кожен абзац вправи, вставляючи іменники, що в дуж­ках, у родовому відмінку однини.

— Як ви зробили звуко-буквений аналіз слова шия?

2. Самостійна робота.

— Прочитайте, поясніть, спишіть. У виділених словах визначте рід, число, відмінок.



І варіант

Краще фунт розуму, ніж пуд краси.

Поганий жнець довго серпа вибирає.

II варіант

Героя народжує боротьба.

Без вітру і трава не колишеться.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення завдання уроку.

— Ми навчилися розрізняти відмінки іменників, а сьогодні розгляне­мо нове мовне явище.



2. Робота над текстом. (Вправа 133.)

— Про що ви дізналися із прочитаного тексту?

— Які недоліки є в ньому? Як їх усунути?

— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закін­чення.

— Спробуйте сформулювати правило про зміну кінцевих приголосних звуків основи в іменниках жіночого та чоловічого роду перед закінченням -і.

3. Робота над усвідомленням правила, с. 68 (перше правило).

— У яких відмінках іменників перед закінченням вживаються приго­лосні [г], [к], [х], а в яких - [з'], [ц'], [с']?

— Чому тверді приголосні змінюються на м'які? (Тому що в давально­му і місцевому відмінках кінцевий приголосний основи стоїть перед -і.



А перед -і вживаються лише м'які або пом'якшені приголосні.)

4. Самостійне дослідження. (Вправа 134.)

— Поставте подані іменники у давальному і місцевому відмінках.

— Зробіть висновок, чи в іменниках чоловічого і середнього роду чер­гування кінцевих приголосних основи відбувається так само, як в імен­никах жіночого роду.

5. Засвоєння правила, с. 68 (друге правило).

(Звертається увага не те, що змінювання приголосних основи відбуваєть­ся у місцевому відмінку однини у деяких іменниках чоловічого і середнього роду.)

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

І. Творче списування. (Вправа 135.)

а) Бесіда за змістом тексту.

— Що нового ви дізналися із тексту?

— Про яких звірів розповідав Василько?

б) Словникова робота.

Тайга — природна географічна зона Росії, поросла хвойними лісами.

Сопка — невелика гора з круглою вершиною.

Росомаха - хижий звір з густою довгою і грубою шерстю, подібний до куниці.

в) Виконання завдань.

— Спишіть текст вправи, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.

— Знайдіть в реченнях однорідні члени і визначіть, якими членами речення вони є.



2. Робота з прислів'ями.

— Поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть, вставивши на місці крапок потрібну букву.

— Поряд запишіть початкову форму іменників, виділіть в обох словах букви, що позначають звуки, які чергуються.



Гостя запрошуй на поро...і.

Хто у кожу...і, тому зима не страшна.

Що на умі, те й на язи...і.

Лихе по людях ходить, а не по лу...і.

3. Виконання вправи 136.

— У кожній групі знайдіть „зайвий" іменник. (Площа, ваза, ніж.)

— Усно провідміняйте іменник площа.

— Вимовте звуки у цьому слові. Якими буквами вони позначаються на письмі?

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Чому потрібно знати про зміну приголосних перед закінченням в іменниках жіночого та чоловічого роду?

Гра „Встав пропущене слово".



Як виконуєш завдання, не забудь про чергування. Як поріг — то на ... (порозі), ну а ріг — пиши на ... (розі). Коли вухо — то у ... (вусі), а кожух — то на ... (кожусі). Як урок — то на ... (уроці), око — порошинка в ... (оці).

VI. Домашнє завдання.

С. 68, правила; вправа 137.

уроку_______ Дата__________

Тема. Чергування звуків [і]з[о],[е]в іменниках жіночого та чолові­чого роду. (Вправи 138-142.)

Мета. Ознайомити учнів з чергуванням голосних звуків в окремих від­мінках іменників чоловічого і жіночого роду на приголосний; ви­робляти уміння визначати звуки, що чергуються; виховувати почуття поваги до старших.

Обладнання. Оповідання В. Сухомлинського „Іменинний обід", загадки, метаграма.

Хід уроку

І.Організація класу до уроку.

— Побажаймо собі успіху! Посміхнімося, і хай гарний настрій нам допоможе працювати.



II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 137.)

— Прочитайте загадки і відгадайте їх.

— У яких іменниках зі зміною форми слова відбувається зміна кінце­вого приголосного основи? Прочитайте записані пари слів.

2. Творча робота.

— Спишіть, розкриваючи дужки.

Зима. Тумани сизі.

А річка спить у (крига).

Замерзла на морозі

берізка при (дорога).

І холодно у лісі

кленку, калині, (вільха).

З зимою наодинці

не страшно лиш (ялинка).

— Визначіть відмінок іменників.

І група — у 3 реченні.

ІІ група — у 4 реченні.

ІІІ група — у 5 реченні.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

— Пригадайте, в яких іменниках відбувається чергування приголосних.

— Коли це відбувається?

— Що відбудеться зі зміною форми слів кіт, повінь?



2. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 138.)

а) Бесіда за змістом тексту.

— Який це текст — розповідь, опис чи міркування? Доведіть свою думку.

— Коли осінь приносить людям радість, а коли — смуток?

б) Складання таблиці.

— Складіть у зошиті таблицю за зразком підручника.

— Складіть правило про чергування голосних звуків у деяких іменни­ках чоловічого і жіночого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення.

3. Засвоєння правила, с. 70.

4. Хвилинка-цікавинка.

Коли „І" кінчає слово,

Е " чи „ О " завжди готові

І" в основі замінити

і за нього послужити.

Порівняй: в печі, до печі,

слово, сказане до речі,

солі, осені і кості,

від хоробрості, від злості...

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником. (Вправа 139.)

а) Відповіді на запитання.

— Про кого ви дізналися з тексту?

— Що можна сказати про родину Юрка? А про самого хлопчика?

— Що ви можете розповісти про свого дідуся? Про свою бабусю?

— Як ви їм допомагаєте?

б) Виконання завдань.

— Випишіть слова, в яких відбувається чергування голосних і приго­лосних звуків.

— Знайдіть у тексті вправи антоніми.



Фізкультхвилинка.

2. Робота із загадками.

— Відгадайте загадки.

— Запишіть слова-відгадки у початковій формі та в родовому відмінку однини.

• Махнула птиця крилом, закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч.)

• Білий камінь у воді тане. (Сіль.)

• Я морозу не боюсь, а хто замерзне — я сміюсь. Бабу гріє не кожух, а веселий теплий дух. (Піч.)

3. Робота з деформованими реченнями. (Вправа 141.)

а) Складання речень і записування за зразком підручника.

б) Звуко-буквений аналіз слова ячмінь.

в) Визначення відмінка іменників за поданими моделями.



4. Гра „Чарівне сито".

— Утворіть від даних слів іменники.

— "Пересійте" утворені слова через "сито" і залишіть тільки ті, що стосуються теми сьогоднішнього уроку.

Юний — ... , болючий — ... ,

щирий — ... , возити — ... ,

вечірній — ... , збоку — ... ,

мудрий — вітати — ... .

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

— Коли відбувається чергування голосних звуків в іменниках жіно­чого і чоловічого роду?

2. Робота над метаграмою.

З „н" — частина я доби, з „п" — я грію щозими, з „р " — предметом стану я. Ось вам загадка моя.

(Ніч, піч, річ)

3. Пограймося разом! (За вправою 140.)



VI. Домашнє завдання.

С. 70, правило; вправа 142.

уроку_______ Дата__________

Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родово­му відмінку однини. (Вправи 143-147.)

Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на (-я) в родовому відмінку однини. Розвивати вміння по­яснювати закінчення іменників жіночого роду в даній формі за допомогою засвоєного правила.

Обладнання. Картини зимової природи, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Не гаймо часу, поспішаймо, урок скоріш розпочинаймо!

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 142.)

— Про яку пору року розповідається у тексті вправи?

— Які вирази вжито в переносному значенні?

— У яких словах відбувається чергування голосних у корені?



III. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Колективна робота з таблицею. (Вправа 143.)

— В яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пи­шеться закінчення -і, а в яких -и?

— Від чого залежать закінчення таких іменників?

3. Засвоєння правила, с. 72.



IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з текстом. (Вправа 144.)

а) Читання тексту і поділ на частини.

б) Коротка бесіда про допомогу дорослих і дітей птахам і звірам взимку.

в) Списування тексту, вставляючи пропущені закінчення іменників.

г) Визначення відмінків іменників.

ґ) Пояснення вимови і написання виділених слів.

2. Робота з прислів'ями. (Вправа 145.)

— Утворіть прислів'я і запишіть їх.

— Як ви їх розумієте?

— Утворіть родовий відмінок однини від виділених іменників і виз­начіть їх закінчення.

Фізкультхвилинка.

3. Творчий диктант.

— Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.

Держава, земля, телеграма, Оксана, миша, береза, задача, праця, хви­ля, роса, книжка, неділя, волошка, пшениця.

— Доберіть спільнокореневі слова до слова хвиля.



4. Каліграфічна хвилинка.

X х Хх хв ля хвиля Тиша в морі... Ледве-ледве колихає море хвилі. (Леся Українка)

5. Робота із загадками. (Вправа 146.)

а) Відгадування загадок.

б) Списування трьох загадок (за вибором).

в) Пояснення закінчень іменників жіночого роду в родовому відмінку однини.

6. Розвиток зв'язного мовлення.

— Складіть усний твір за поданим початком, використовуючи іменни­ки в родовому відмінку однини.



Був морозний ранок. Навколо тиша. І раптом у нашу шибку хтось по­стукав: „Тук-тук! Тук-тук!". Я побачив (побачила) у вікні синичку... (Використовуються картини зимової природи).

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на (-я) мають закінчення – і після ... . Наприклад: .....

— У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на (-я) мають закінчення - и після ... . Наприклад: .....

2. Гра „Впіймай іменник у родовому відмінку однини".

У Марічки, у сестрички

засмутилось кругле личко:

повернулася із річки,

а в косі немає стрічки.

Біля вільхи, край дороги

не знайшла, втомила ноги.

Сльози бризнули в Марічки:

Як же буду я без стрічки?"



VI. Домашнє завдання.

С. 72, правило; вправа 147.

уроку_______ Дата__________

Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на (-я) в орудному відмінку однини. (Вправи 148-152.)

Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на (-я) в орудному відмінку однини; виробляти вміння пояснювати правопис закінчень іменників жіночого роду в даній формі за допомогою засвоєного правила; розвивати вміння аналі­зувати мовні явища, виділяти істотні ознаки, встановлювати при-чинно-наслідкові зв'язки, виховувати увагу до мовленого слова.

Обладнання. Довідковий матеріал, прислів'я, схема-опора, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Відповіді на запитання.

— Які закінчення мають іменники жіночого роду на (-я) в родово­му відмінку однини?

— У яких випадках дані іменники мають закінчення -і, а в яких — закінчення -и. Наведіть приклади.

2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 147.)

— Про що ви дізналися із тексту вправи?

— Прочитайте кожне речення тексту.

— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.

— Як ви виконали звуко-буквений аналіз слова якщо?

3. Довідкове бюро „Чи знаєш ти?"

• Мати-й-мачуха передбачає погоду. Перед дощем її квіти закри­ваються.

• Перед дощем „плачуть" степові і лугові трави, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, помідори, огірки.

• Коли біля жовтої акації кружляє безліч комах, — чекайте негоди.

4. Робота з прислів'ями.

— Відновіть і поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть прислів'я, підкресліть іменники жіночого роду в родово­му відмінку однини.

Без роботи вже й ріка тече.

Людина без Батьківщини — день роком стає.

В усякої справи як соловей без пісні.

Крапля до краплі — початок важкий.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Створення проблемної ситуації.

Одного разу Незнайко писав лист бабусі: „ Мені дуже подобається ма­тематика. Сиджу зараз над ... "і спіткнувся: не знає, як написати — зада­чею чи задачою.

— Хто може йому допомогти?

2. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над правописом іменників жіночого роду в орудному відмінку однини. Спробуємо зрозуміти і запа­м'ятати особливості закінчень таких іменників, щоб не опинитися в такій ситуації, в якій був Незнайко.

3. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 148.)

— Які закінчення мають іменники жіночого роду в орудному відмінку?

— Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи і спробуйте пояс­нити, чому закінчення у них різне.

4. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 74.

— Подані іменники поставте в орудному відмінку однини.



Роса, верба, лінія, пожежа, тиша, круча.

5. Складання опорної схеми.





Фізкультхвилинка.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником. (Вправа 149.)

а) Читання тексту і добір заголовка.

б) Списування тексту, ставлячи слова, що в дужках, в орудному відмінку.

в) Пояснення написання закінчень



г) Звуко-буквений аналіз слова лінія.

г) Повторення правила вживання апострофа після префіксів і пояс­нення написання слова з'являється.



2. Тренувальні вправи.

а) Вправа 150.

— Запишіть письмові відповіді на запитання.

— Подумайте, чому орудний відмінок має таку назву. (Вказівка: вико­ристати подані слова-синоніми.)

б) Вправа 151.

— Відгадайте загадки.

— Спишіть загадки, ставлячи іменники, шо в дужках, в орудному відмінку однини.

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова яєць.

3. Розумова гімнастика.

— Казкові герої Крутивус, Вернидуб і Вернигора вирішили позмагати­ся в орфографії.

— Хто з них переміг?

Крутивус Вернидуб Вернигора

мовою музикою скрипкою

пшеницею черешнею яблунею

душею їжою вежою

— Запишіть слова без помилок.

4. Завдання в групах.

— Запишіть словосполучення, ставлячи іменники в орудному відмінку. Виділіть закінчення іменників.



І група. Сиділи (під чим?) вишня, груша, слива, акація.

ІІ група. Йшли (чим?) стежка, межа, вулиця.

III група. Жити чим?) мрія, надія, пісня.

5. Гра „Зрозумій мене".

— Відгадайте загадку з бабусиної скрині.

• Якщо не маєш сили — виходить, мало її з'їв. Коли безлад у думках — то вона може бути у голові. І, нарешті, якщо вона березова, то може бути дуже боляче. (Каша.)

— Які вислови, пов'язані зі словом каша, ви знаєте?



(Каша в голові, заварити кашу, березова каша, мало каші зів, каші маслом не зіпсуєш.)

— Провідміняйте (усно) іменник каша.



V. Підсумок уроку.

1. Взаємоопитування.

Клас ділиться на дві групи. Учні кожної групи по черзі ставлять запи­тання з теми уроку і відповідають на них.



2. Поетична хвилинка.

Хай іменник візьме —ею

за потребою своєю.

Отже, груш... смачнішою,

А задач... складнішою,

Ну, а вдач... ледачою,

Як і каш... гарячою.

VI. Домашнє завдання.

С. 74, правило; вправа 152.

уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Культура мовлення. Складання тексту-опису за уявою.

уроку_______ Дата__________



Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 153-159.)

Мета. Поглиблювати знання учнів про орудний відмінок іменників; фор­мувати вміння й навички застосування правил для пояснення пра­вопису закінчень іменників чоловічого роду; розвивати пізнаваль­ну самостійність; виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовний матеріал, схема-опора, малюнки людей різних про­фесій.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 152.)

— Яку пору року зображено у вірші?

— Які слова вжито у переносному значенні?

— Визначіть відмінок виділених іменників.



2. Самостійна робота.

а) Робота з картками.



Картка №1.

— Прочитай загадки і відгадай їх.

— Спиши, використай правильні закінчення.

• Білі птахи летять над зем..., згра... сідають.

• Зим... народжуюсь, навесні вмираю, своїм тілом землю зігріваю.

• Ніжна зірка сніжно-біла на рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди, стала крапл... води.



Картка №2.

— Дай повні відповіді на запитання, скориставшись опорними словами.

— Вкажи рід і відмінок іменників.

• Леся працювала з ким?

• Квіти поливали чим?

б) Робота з класом.

— Складіть і запишіть прислів'я.

— Використайте правильні закінчення.

— Вкажіть число, рід, відмінок іменників останнього прислів'я.

Сніданок їж сам, а служба служб...

Голк... дороги то й змія з нори виповзе

Дружба дружб..., а вечер... поділись,

Якщо ласк... манити, не міряють.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ви маєте самостійно сформулювати пра­вило про правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. Цього правила в підручнику немає, бо автори вирішили перевірити вашу кмітливість, уміння самостійно робити висновки.



2. Колективна робота з таблицею. (Вправа 153.)

а) Визначення основи і закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку.

б) Формулювання правила.

3. Робота зі схемою-опорою.





4. Проблемна ситуація.

— Коли учні сформулювали правило про правопис закінчень імен­ників чоловічого роду в орудному відмінку, Незнайко вигукнув: „У мене є доповнення до правила. В іменниках чоловічого роду на [й] кінцевий приго­лосний основи [й] в орудному відмінку однини зникає".



  • Чи правильно міркує Незнайко?

  • Фізкультхвилинка.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з віршем. (Вправа 154.)

— Про що ви дізналися із тексту вірша?

— Поставте запитання за його змістом і дайте на них відповіді.

— Знайдіть іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини і поясніть їх закінчення.



2. Каліграфічна хвилинка.

Р р Рр ро об тя ящ роботящі Роботящі руки гори вернуть.

— Як ви розумієте зміст прислів'я?

— Вимовте звуки у слові роботящі.

— Доберіть спільнокореневі слова до поданого слова.

3. Тренувальні вправи.

а) Вправа 156.

— Визначення типу тексту.

— Списування із завданням: вставити потрібні закінчення іменників.

— Звуко-буквений аналіз слів вщерть, якоїсь (за варіантами).

б) Вправа 157. (Робота в трьох групах).

— Поставити подані іменники в орудному відмінку.

— З одним іменником в орудному відмінку скласти і записати речення.



4. Хвилинка-веселинка.

— Дайте відповіді на жартівливі запитання.

• Під яким кущем сидить зайчик у дощ? (Під мокрим.)

• Яким ключем не відчиниш двері? (Журавлиним, скрипічним.)

• Яким гребінцем не розчешеш волосся? (Тим, що у півня на голові.)

5. Спостереження над мовним матеріалом.

ховатися за будинком з являтися над горизонтом брат із сестрою Мишко з Івасем доріжка перед школою звучить над краєм

— Визначіть відмінок іменників.

— Як називаються слова за, над, із, перед?

— Зробіть висновок про вживання прийменників з іменниками в оруд­ному відмінку однини.



(Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника, с. 78.)

6. Гра „Асоціація".

У тлумачному словнику читаємо.

Асоціація: 1. Добровільне об'єднання осіб або організацій.

2. Зв'язок між уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття викликає інше.

— Нас цікавить друге значення цього слова. Наприклад, художник асоціюється з картиною.

— Продовжіть гру.

Письменник — (з книгою), композитор — (з піснею),

драматург — (з п'єсою), футболіст - (з м'ячем),

кухар — (з їжею), Аладін — (з лампою),

пожежник — (з вогнем), Кирило Кожум'яка — (з мечем),

поет — (з віршем), Котик — (з Півником).

7. Літературна хвилинка. (Вправа 158.)

а) Виконання завдань з підручника.

б) Словникова робота.



Ватра - вогнище, багаття.

Кличе ватра — внучка сонця

всіх дітей у коло дружби.

І ніхто побіля неї

не сумує та й не тужить.

(С. Жупанин)

Легіт — легкий приємний вітерець.

V. Підсумок уроку.

— Над чим ми працювали на уроці?

— Зіставте правила про правопис закінчень іменників жіночого та чо­ловічого роду у формі орудного відмінка однини. Знайдіть спільне і відмінне у правилах.

VI. Домашнє завдання.

С. 76., правило; вправа 159

уроку_______ Дата__________

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка