Уроку Дата Тема. Мова і мовлення. (Вправи 1 )



Сторінка9/22
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.79 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Говоримо красиво. Твір-опис за кар­тиною І. Левітана "Золота осінь".

уроку_______ Дата__________



Тема. Вживання прийменників з іменниками в різних відмінках. (Вправи 181-185.)

Мета. Розширювати знання учнів про закінчення іменників у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати любов до природи, дбайливе став­лення до тварин.

Обладнання. Прислів'я, малюнки лісових тварин, кросворд.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 180.)

— Прочитайте складені вами словосполучення.

— Які закінчення мають виділені іменники?

— Прочитайте речення із утвореним словосполученням, яке ви склали.

2. Самостійна робота.

— З частин складіть прислів'я. Спишіть. Іменники у родовому відмінку множини підкресліть, усно поставте в початковій формі.

I варіант

Прислів 'я — варті однієї правди.

Учіння — слово батьків.

Тисяча неправд джерело знань.

II варіант



На вогонь і воду а проти молодця й сам вівця.

Кіт мишей надій не покладай.

Молодець проти овець, в рукавицях не ловить.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань. (За вправою 182.)

— Визначіть, до якого типу належить поданий текст.

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників і в яко­му — лише з прийменниками?

2. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 91.

3. Робота з підручником. (Вправа 183.)

а) Бесіда за змістом тексту.

б) Визначення відмінків іменників.

в) Спостереження за вживанням іменників з прийменниками.

г) Встановлення схематичного зв'язку між словами перших двох речень.

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

1. Робота з народною піснею. (Вправа 184.)

— Про що ви дізналися з української народної пісні?

— Доведіть словами пісні, що козак любить свою Батьківщину.

— Випишіть іменники, вжиті з прийменниками, і визначіть їх відмінок.

— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.

2. Вікторина „Чи знаєш ти пісні свого рідного краю?"

Учням пропонується пригадати слова і заспівати пісні, які вони зна­ють, які співають їхні батьки, дідусі, бабусі.

(Вчитель може дітям допомогти: заспівати початок пісні або її приспів.)

3. Каліграфічна хвилинка.



Я візьму той рушник, постелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

— З якої пісні ці рядки? („Пісня про рушник"на слова А. Малишка.)

— Які іменники вжиті з прийменниками?

— Вимовіть звуки у слові щебетання.



4. Творче завдання.

— Спишіть, вставляючи потрібні прийменники.



І варіант

... рецепту... базарі дятел вибрав окуляри. Натягнув собі ... ніс, полетів трудитись ... ліс.



(По, на, на в.)

2 варіант

Змайстрував мій братик Гриць гарну хаточку ... птиць. Он ... дереві вона, ... садку... вікна.



(Для, на, у, біля.)

— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.



5. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 181.)

— За поданим початком і малюнком складіть і запишіть твір. Вказівка: використати у розповіді іменники у родовому відмінку.



V. Підсумок уроку.

1. "Мозкова атака".

— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників? На­ведіть приклади.

— У якому відмінку іменники вживаються тільки з прийменниками? Наведіть приклади.

— Що ви знаєте про інші відмінки іменників і прийменники? На­ведіть приклади.



Кросворд „Загадково-лісовий"

1. Хвіст трубою, спритні ніжки, плиг із гілки на сучок. Носить все вона горішки

в золотий свій „сундучок". (Білка)

2. Ми — лісові мешканці - вправні будівельники, всією громадою будуємо житло із соснових голок. (Мурашки)

3. Влітку ходить, бродить лісом. Все трощить важка нога. Взимку він, накрившись хмизом, у барлозі спать ляга. (Ведмідь)

4. Назва грибів, за якими вирушили до лісу хлопчики із вправи 181 (Опеньки)

5. Я дерево-красень, а звуть мене ... (ясен).

6. Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене ... (лисиця).

7. Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно ... (вовк).

— Прочитайте слово у виділеному стовпці.

VI. Домашнє завдання.

С. 91, правило; вправа 185.

уроку_______ Дата__________

Тема. Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)

Мета. Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у мно­жині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; ви­ховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну.

Обладнання. Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу.

II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185.

— Про що ви дізналися із тексту вправи?

— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.

— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?

— Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.)

— Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Зброй­ний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.)

2. Історична хвилинка.

Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Ро­сією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого.

Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаш­товували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ " — ви­никла, без сумніву, від слова „сікти"... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка.

К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу.

— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Диктант.

Калина

Найкраще подвір'я в нашому селі у бабусі Марії. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини.

Червона калина — це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною.

2. Завдання.

— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.

1 варіант — у першому абзаці тексту;

2 варіант — у другому абзаці тексту.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні, закінчуючи вивчення теми „Іменник", ми перевіримо своє вміння правильно вживати іменники у місцевому відмінку множини, за­своїмо літературну граматичну форму іменників з прийменником по.

2. Ознайомлення із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини.

а) Робота із текстом вправи 186.

— Доведіть, що прочитане вами — це текст, а не окремі речення.

— У якому відмінку вжито виділені іменники?

— Які закінчення вони мають?

б) Робота над усвідомленням правила, с. 93.

— У яких іменниках пишеться закінчення -ах, а в яких -ях?

— Чи однакове звукове значення має закінчення -ях у іменниках на морях і на лініях?

— Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови?

V. Тренувальні вправи.

1. Вправа 187.

а) Визначення відмінків іменників.

б) Списування із завданням: поставити виділені іменники у місце­вому відмінку, використавши прийменники по, на, в.

в) Позначення закінчення іменників.



2. Роботам прислів'ями.

— З частин складіть прислів'я.

— Поставте іменники у правильній формі.

— Підкресліть прийменники.



Сила птаха в (крила), її (друг).

У кого руки в (мозоль), сила людини в (дружба).

Людину пізнають по у того хліб в (скирта).

У корови молоко на (язик), в доярки — на (рука).

3. Вправа 188.

а) Бесіда за змістом прочитаного. (Чагарник — кущові зарості бага­торічних дерев'янистих рослин.)

б) Визначення відмінка іменників у множині.

в) Списування тексту вправи із вписуванням пропущених букв.

г) Пояснення написання слів.



4. Хвилинка-цікавинка.

— А у нас в Україні росте ліщина — кущ з їстівними плодами — горі­хами, а також чагарник з кущів цієї рослини.



  • Ліщино кучерява,

чому ти стоїш скраю?

— Тому, що я діброву

нову тут починаю.

Як маю сто горішків,

з них буде сто ліщинок,

до царства лісового

аж сто дзвінких стежинок.

(С. Жупанин)

VI. Підсумок уроку.

1. Взаємоопитування (за запитаннями і завданнями для повторення с. 94).

2. Гра „Віднови вірш".

Щоб красувався рідний край

Сосну й дубки малі.

в зеленому гіллі,

посадим на горбочку гай -

(М. Познанська)

— Визначіть відмінок іменників.

— Вивчіть відновлений вірш напам'ять.

VII. Домашнє завдання.

С. 93, правило; вправа 189.

уроку_______ Дата__________

Тема. Контрольна робота. Мовна тема 2. Частини мови. Іменник.

Мета. Перевірити рівень знань, умінь і навичок учнів за темою "Іменник".

Обладнання. Завдання тестового характеру.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Контрольна робота.

1 варіант

1. Прочитайте речення. Визначіть відмінок виділеного іменника.

На високій скелі височать залишки древньої фортеці.

а) родовий;

б) давальний;

в) місцевий.


2. Визначіть, у якому слові відбулося чергування приголосного звука перед закінченням -і.

На широкім лузі, у густій лозі вдалося сховатись дідовій козі.

(К. Дідух)

а) лузі;

б) лозі;

в) козі.
3. З'ясуйте, в якому іменнику відбулося чергування голосного звука [і] з [о].



а) до моря;

б) до поля;

в) до коня.


4. Визначіть, яке закінчення пропущене в іменнику.

Їжак зібрався ночувати під кущ... колючого терну.

а) -ом;

б) -ем;

в) -см.


5. Знайдіть слово, в якому допущено помилку

а) вдячністю;

б) радісттю;

в) миттю.


6. Виберіть речення, в якому виділене слово записане з помилкою.

а) По дорогам снували автомобілі різних марок.

б) По дорогах снували автомобілі різних марок.

в) Дорогами снували автомобілі різних марок.



2 варіант

1. Знайдіть у вірші іменник, вжитий у знахідному відмінку.

Хмари по небу блукали, з перлів намисто низали. Порвались нитки — бризнули бризки, з шумом на землю упали.

(Марійка Підгірянка)

а) хмари;

б) з перлів;

в) намисто.
2. Визначіть, яку букву треба поставити перед закінченням у виді­леному слові.

На бере...і глибокого озера туристи зупинилися відпочивати.

а) г ;

б) з ;

в) г .
3. Знайдіть в реченні іменник, у якому відбулося чергування голос­них [е] чи [о] з [і].

На заході України в Карпатських горах розкинулось місто Мукачеве.

а) на заході;

б) в горах;

в) місто.
4. У якому слові допущено помилку в закінченні?

а) замком;

б) ключом;

в) стовпом.
5. Виберіть слово, в якому немає помилки.

а) сіллю;

б) сільно;

в) сілю.
6. Виберіть правильний запис пропущеного в реченні слова.

Важко порахувати, скільки ... принесло Новорічне свято людям.

а) радощів;

б) радостей;

в) радостів.
3 варіант

1. Виберіть правильне твердження. Іменники змінюються за ... .

а) числами і часами;

б) родами та числами;

в) числами та відмінками.
2. Прочитайте прислів'я. Визначте відмінок виділеного іменника.

Під лежачий камінь вода не тече.

а) Називний.

б) Знахідний.

в) Місцевий.
3. Визначте, яке закінчення "пропущене в іменнику.

Під високою круч... хлюпочеться вода.

а) -ою;

б) -єю;

в) -ею.
4. До іменника вулиця доберіть синонім.

а) дорога;

б) тротуар;

в) перехрестя.
5. Знайдіть слово, в якому допущено помилку.

а) дубів;

б) країв;

в) подорожів.
6. З'ясуйте, в якому іменнику відбулося чергування кінцевого при голосного основи.

а) на боці;

б) на ножі;

в) на возі.

4 варіант

1. Виберіть правильне твердження.

а) Іменники змінюються за родами.

б) Іменники належать до одного з трьох родів.
2. Прочитайте речення. Визначте відмінок виділеного іменника.

З моря подув холодний вітер.

а) Місцевий.

б) Родовий.

в) Знахідний.

3. Визначте, яку букву треба поставити перед закінченням у виділеному слові.

У лу…і росте червона калина.

а) з;

б) г;

в) к.

4. До іменника ніч доберіть антонім.

а) день;

б) ранок;

в) вечір.

5. Виберіть слово, написане без помилки.

а) свіжістю;

б) свіжіст'ю;

в) свіжістью.

6. Знайдіть у реченні іменник, вжитий у знахідному відмінку.

Вітер розгойдував на воді човен.

а) вітер;

б) воді;

в) човен.

уроку_______ Дата__________



Тема. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого про прикмет­ник. Спостереження за роллю прикметників у мовленні. (Впра­ви 190-193.)

Мета. Проаналізувати знання, уміння й навички учнів, виявлені під час контрольної роботи; організувати опрацювання допущених поми­лок; закріплювати в учнів поняття про прикметник як частину мови, про його роль у мовленні; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання. Мовний матеріал, прислів'я, малюнки годівничок для птахів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольної роботи.

III. Узагальнення знань про іменник.

1. Робота з віршем.

Тече вода з-під явора

яром на долину.

Пишається над водою

червона калина.

(Т. Шевченко)

Підкреслити іменники і визначити їх відмінок.



2. Творчий диктант.

— Поставити іменники у потрібній формі.



Побачили (зозуля), вода з (криниця), написати (подруга), грає на (скрип­ка), створити (держава), подарували (дівчинка), допомогла з (радість), посипати (сіль), купили (Мар'янка).

IV. Повторення вивченого про прикметник.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Спостереження за роллю прикметників у мовленні, а) Робота над загадками (за вправою 190).

—Які слова в загадках допомогли вам правильно відгадати їх? (Аналі­зується кожна загадка окремо).

—Якою частиною мови є ці слова?

—Що ви знаєте про згадану частину мови з попередніх класів?

—Спробуйте самостійно зробити висновок про те, яку роль відігра­ють прикметники у нашому мовленні.

б) Колективна робота над віршем "Прикметник" (за вправою 191).

— Чому прикметник має таку назву?

— Яку основну роль прикметника в мові розкрила поетеса?

— Запишіть одну строфу вірша, багату на прикметники, і підкресліть їх хвилястою лінією.

в) Порівняльний аналіз текстів (за вправою 192).

— Прочитайте перший варіант тексту, з якого вилучено прикметни­кові форми.

— Прочитайте опис, створений автором. Зверніть увагу на те, як прик­метники поліпшують його.

г) Складання опису сьогоднішнього дня.

— Продумайте опис сьогоднішнього дня, не вживаючи при цьому прик­метників.



3. Робота з прислів'ями (записати на дошці).

Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водицю.

Без вірного друга велика туга. Дружній череді вовк не страшний.

— Як ви розумієте зміст кожного прислів'я?

— Знайдіть у прислів'ях прикметники і доберіть до них спільнокоре-неві іменники.

4. Каліграфічна хвилинка.

КК кр ри шз ця криниця

До доброї криниці стежка утоптана.

— Побудуйте звукову модель слова криниця..

— Подайте його звуковий запис.

5. Робота на текстом (за вправою 193).

а) Читання тексту і визначення його теми (Синички — зимуючі пташки.) та мети. (Як треба допомагати взимку пташкам.)

б) Добір заголовка.

в) Розгляд ілюстрації до тексту.

г) Розповідь про синичку на основі власних спостережень.

ґ) Добір синонімів і антонімів.



6. Розвиток зв'язного мовлення.

Учням пропонується розглянути різні зразки годівничок для птахів і розповісти, яку годівничку вони влаштували (або обов'язково влашту­ють) у себе вдома.



V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

—Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

—Яку роль у мовленні виконують прикметники?

2. Гра "Впіймай прикметник".



Прикметник

Що прикметник означає?

Він прикмети називає —

всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому:

який смак в кого буває,

і за кольором впізнає,

і за розміром, і віком,

яким стане чоловіком.

Почуття він розпізнає,

про характер думку має,

про красу і про вроду,

про навколишню природу,

і про місяць, і про сонце,

ще й загляне у віконце.

Всі ознаки добре знає,

слово точно добирає —

їх багато дуже має.

Коли хтось про щось спитає,

тут же він відповідає:



— Яка мама? — Добра, щира,

і привітна, співчутлива...

— Який тато? — сильний, мужній,

гарний, чуйний, дужий...

Всіх ознак не перелічиш.

Перевір, якщо лиш хочеш.





VI. Домашнє завдання.

С. 97, вправа 193 (третє завдання).

уроку_______ Дата__________

Тема. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми та прикметники — багатозначні слова. (Вправи 194-198.)

Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та анто­німічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвива­ти словниковий запас учнів; виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Відповіді на запитання.

— Яка частина мови називається прикметником?

— Яку роль у мовленні виконують прикметники?

— Наведіть приклади прикметників, які відповідають на питання яка0, які"?



2. Вправа 193 (третє завдання).

— Прочитайте опис синички, який ви знайшли в тексті вправи.

— За допомогою яких прикметників зображено пташку? Назвіть їх.

— Спробуйте доповнити опис синички, поданий у тексті, власними спостереженнями.



III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми уроку.

— Слова, неначе кольорові камінчики. І недостатньо їх назбирати в купу... треба ще й уміти складати узори з них, а для цього треба розум­іти значення слова.

— Сьогодні ми працюємо з прикметниками, близькими і протилеж­ними за значенням, вжитими в прямому і переносному значенні.

2. Спостереження за прикметниками-синонімами.

— Пригадайте визначення слів — синонімів.

— Згрупувати подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і за­писати.



Дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний.

— Яке слово зайве? (Духмяний.)

— Доберіть до нього синоніми. Запишіть. (Пахучий, запашний.)

— Складіть з ними речення.

—Доберіть синоніми до поданих прикметників у словосполученнях. Добра (людина) — привітна, співчутлива (людина). Добра (страва) — смачна (страва).

3. Спостереження за прикметниками-антонімами.

— Пригадайте визначення слів-антонімів. (Антоніми — пари слів з про­тилежним значенням.)

— Прочитайте прислів'я, подані у вправі 194, вставляючи замість кра­пок антоніми до виділених слів. Поясніть їх зміст. (Коротка виховна бе­сіда про значення праці в житті людини.)

— Яку роль відіграють антоніми у прислів'ях?

— До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?

— Спишіть прислів'я із прикметниками-антонімами.

4. Спостереження за прямим і переносним значенням прикметників (за вправою 195).

а) Добір відповідних антонімів до кожного прикметника, подано­го в словосполученні.

б) З'ясування значення прикметників (прямого і переносного).

VI. Тренувальні вправи.

1. Робота в парах. (Вправа 196.)

а) Читання словосполучень і з'ясування, з яких частин мови вони складаються.

б) Заміна поданих словосполучень словосполученнями прикметників з іменниками за зразком.

в) Словникова робота.



Фанера —

1) тонкі листи деревини для облицювання столярних виробів;

2) деревний матеріал з кількох склеєних тонких пластинок дерева з перехресним розміщенням волокон.

Спільнокореневі слова. Фанера, фанерка, фанерний, фанерування, фа­нерувальник. Фартух —

1) частина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду, знищення під час виконування різних робіт;

2) шкіряна, полотняна та ін. запона в колясці, візку для захисту їздця. Синоніми. Фартух, запаска (розм.).

2. Творча робота.

— З ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість кра­пок найбільш влучне.

Багряний, рум'яний, червоний, рожевий, малиновий.

На сході небо стало... Щічки у дівчинки були... кольору. Ліс восени став...

3. Гра "Скажи без затримки".

— Учасники гри швидко називають антонім до названого вчителем прикметника. У разі затримки відповідає наступний.



Важкий — легкий, великий — малий, висока — низька, верхнє —нижнє, голосний — приголосний, цікавий — нудний, повна — порожня, босе — взу­те, лівий — правий, широка — вузька.

4. Складання речень (за вправою 197).

— Складіть речення з поданими словосполученнями. Запишіть одне речення (на вибір).

— Зробіть висновок про значення прикметника гострий у кожному словосполученні.

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

— Сьогодні на уроці ми працювали над ...(прикметником).

— Виконуючи різні завдання, ми вчилися... (розрізняти і вживати в ре­ченнях прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, використовуючи в мовленні прикметники в прямому і переносному значенні).

2. Узагальнення вивченого за опорною схемою.



VI. Домашнє завдання.

С.99, вправа 198.

уроку_______ Дата__________



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка