Уроку. П. Тичина. «Де не глянь колоски»



Дата конвертації23.02.2016
Розмір83.2 Kb.
Хліб на столі - щастя на землі

Матеріал уроку. П. Тичина. «Де не глянь – колоски». Т. Коломієць. «Хліб». Загадка. Народні порівняння

Мета: сформувати в учнів уявлення про хліб як святиню народу, вчити дітей виразно читати, закріплювати вміння виділяти частини тексту, формувати уміння переказувати, виділяти основну думку прочитаного;

розвивати зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: колосся пшениці, паляниця, портрет П. Тичини, картки-блискавки.
ХІД УРОКУ


  1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок,

Працюватимем старанно,

Щоб почули у кінці,

Що у нашім другім класі

Діти просто молодці!



  1. ПІДГОТОВЧІ ВПРАВИ




  1. Скоромовка.

Косар скосив увесь овес.


  • Проговоріть повільно і чітко.

  • Хто може швидше сказати її?

  • А ще швидше?




  1. Чистомовка

На-на-на – рідна … (сторона).

Ай-ай-ай – наш рідненький… (край).

Жу-жу-жу – землю … (бережу).

Ба-ба-ба – золоті (хліба).

Ті-ті-ті – руки (золоті.)



  1. Робота зі складовими таблицями.

Читання складів з «колосків»:

пшо род ячм сон зер жни жит пше паш кос

зол жен кор роб маш сол пал сер кол


  1. Вправи з картками-блискавками.

чко сонечко

чне сонячне золочений пахучий
IIІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШ-НЬОГО ЗАВДАННЯ
Виразне читання оповідання «Древній Київ» Н. Забіли.
Бесіда за змістом.

  • Хто такі поляни?

  • Хто такий князь?

  • Як звали трьох братів та їх сестру, які збудували місто?

  • Де вони оселилися?

(На трьох горбах.)


  • Як зараз звуться ті горби?

  • Яке було довкілля біля тих горбів?

  • На честь кого названа річка Либіддю?

  • Куди вона впадає?


Переказ основної частини оповідання.

—Яка рослина є символом міста Києва?


Виразне читання вірша М. Познанської «Зацвіли каштани». Конкурс «Кращий читець вірша».


III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Український народ має давні родинні традиції. Вони розвивалися протягом віків. Це і шанування роду, поклоніння пам'яті предків, дбайливе ставлення до літніх людей. Ми також маємо продовжувати, розвивати та шанувати родинні традиції. Але для цього треба вивчати звичаї свого народу, його історію.

У народі є такі прислів'я:

«Сухий березень, теплий квітень, мокрий май буде хлібу урожай»,

«Свій хліб кращий чужого книша».


  • Щоб дізнатися про що піде мова далі ви маєте відгадати загадку

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний.

Хоч і дешевий,

Проте дорогий.

Сядемо обідати,

Він на столі.

Люблять його

І дорослі , й малі



(Хліб.)
Так, сьогодні мова піде про хліб. Бо хліб – це не тільки найцінніший продукт харчування, це ще й святиня нашого народу. Ми познайомимося з віршем

П. Тичини «Де не глянь – колоски», з оповіданням Т. Коломієць «Хліб» та за-гадкою-акровіршем про хліб.




    • Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник – всьому голова».

    • Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.

Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, коровая минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі – випікати величезну кількість хлібних виробів – близько 800 видів.










печиво










пиріжки




паляниці




бублики




Хліб




калачі




пампушки




буханці





















ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота над віршем П. Тичини «Де не глянь колоски».

а)Виразне читання вчителем вірша.

—Яка картина природи рідного краю постала у вашій уяві?
б)Читання вірша «відлунням».
в)Гра «Читаймо разом».

Спочатку читає учитель, потім – учні, і навпаки.


г)Самостійне напівголосне читання з метою підготуватися до виразного читання вголос.

(Звертається увага дітей на вигуки: «Гей, / простори які!»; на протиставлення: «Де не глянь / — колоски...»; пояснює, де треба зробити паузу.)

ґ)Виразне читання вірша вголос.

д) Розповідь учителя про хліб.

У давнішні часи хліб жали серпами. Селяни вважали, що лише так можна без найменших втрат зібрати всі колоски.

Приладнавши у затінку їжу і барильце з водою, женчик вклонявся ниві. Вижате збіжжя надвечір зв'язували в снопи. Перший сніп називався «колядою», «воєводою». Він був святим. Його берегли до початку осінньої сівби.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
А ми зерно сіяли, сіяли (сіють зерно)

У земельку чорную, свіжую.

І з’явились перші листочки. (присіли, показали листочки)

Із них повні тугі колосочки (піднятись, показати колосочки)

До сонечка повернулись. (повернулись до вікна, піднялись)

І сонечку усміхнулись. (навшпиньки покружляли)

Вітер колоски хитає (нахили тулуба і рук)

До зерняток промовляє:

Ви і повні, й жовтороті, (руки на пояс, вгору, вперед себе)

Буде урожай хороший!»


Робота над оповідання Т. Коломієць «Хліб».

а) Читання оповідання вчителем.

—Що зробили роботящі руки?
б) Читання «ланцюжком».

в) Читання за частинами.

Прочитайте перший абзац.


  • Чи може він бути зачином?

Прочитайте третій і четвертий абзаци.


  • Як автор пояснює, чому хліб — золотий?

Дочитайте текст до кінця.


  • Про що йдеться у кінцівці тексту?

—Що промовляє нам теплий, ясний, як сонечко, хліб?


Мовно-логічні вправи.

—Як ви розумієте зміст таких висловів:



золота шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колосі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки?
Гра «Хлібороб».

Давайте разом з хліборобами підемо шляхом від зернини до запашної паляниці.




  • Що роблять хлібороби спочатку?

(Сіють зерна.)


  • Які слова підтверджують вашу думку?

  • Потім? Покажіть рухами, як зростає хліб.

(Доглядають, як зростає колосся. Збирають врожай. Молотять колосся, із зерна мелють борошно, з борошна випікають хліб.)
Бесіда.

  • Чи можна назвати хліб важким? Чому?

(Багато сил поклали люди, щоб прийшов хліб до нашого столу.)
Назвіть професії людей, які причетні до хліба.

(Орач, жнець, пекар.)

А чи знаєте ви, що у давнину час народження хліба був справжнім священнодійством?

Перед тим як пекти хліб, чепурили світлицю, чистим рушником витирали руки і зі словами «Бог на поміч» готували тісто. Вчиняли тісто в четвер, а пекли у жіночий день — п'ятницю.

Коли паляницю мали саджати в піч, щільно зачиняли двері хати, щоб зберегти тепло. У цей день в сім'ї не повинно бути сварок. Випечені паляниці клали на рушник, зверху теж накривали рушником, щоб хліб дійшов. На обід із святим хлібом, як на свято, збиралася вся сім'я. Батько різав хліб, притримуючи його лівою рукою і притискаючи до грудей.

Святим правилом було не залишати недоїдків хліба. «Доїж, дитино, хліб, у ньому залишилася вся твоя сила»,— вчили батьки дітей.


  • А які звичаї, традиції є в Україні, що без хліба не відбуваються?

(Весілля, зустріч гостей тощо.)

Пахне хлібом трава,

Що купала мене з дитяти.

Пахнуть хлібом слова,

Що мене їх навчала мати.
Читання акровірша-загадки (с. 58).

—Де можна знайти відповідь на цю загадку?



(У перших буквах кожного рядка.)
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Він і чорний, він і білий, Як навколо об'їси —

І завжди він загорілий. Серединки не проси.

Як до столу ми йдемо, Ми такі гостинці:

То без нього не їмо. (Хліб.) Дірка в серединці. (Бублик.)
Продовж ряд, що стосується теми: хліб — батон, бублик...

(калач, пекар, пшениця, поле...).

Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють чимало мудрих прислів’їв та приказок. Давайте пригадаємо деякі з них.


Хліб – усьому голова.

Не той хліб, що в полі, а той , що в коморі.

Хліб – батько, вода – мати.

Хліб на столі – щастя на землі.


VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 57, вірш виразно читати; с. 57 — 58, оповідання читати, переказувати.



Для допитливих. Знайдіть старовинні рецепти випікання хліба або прислів'я чи загадки про хліб.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка