Уроку з художньої культури «О. Довженко І кіно. Місце Довженка в українській художній культурі»



Скачати 88.01 Kb.
Дата конвертації28.03.2016
Розмір88.01 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ


КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний заклад

“Богуславське вище професійне училище сфери послуг”



Методична розробка
УРОКУ З ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
«О.Довженко і кіно.
Місце Довженка в українській художній культурі»


Ветрова Валентина Іванівна

викладач художньої культури

Богуслав

2013



Тема: Олександр Довженко і кіно. Місце О. Довженка в українському кінематографі, українській художній культурі.
Мета: Поглиблювати знання учнів з історії українського кінематографа, виховання емоційно - ціннісного ставлення до творчості Довженка в кіно, любові до національної культури, почуття гордості та усвідомлення себе українцем, зацікавити творчістю відомого письменника і режисера. Обладнання: презентація.


На екрані телевізора портрет О. Довженка.

До уроку запрошуються вчителі української літератури, історії, бібліотекар навчального закладу.

Викладач художньої культури узгоджує з кожним запрошеним про можливість його участі у висвітленні теми.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання:

- інтегрований;


  • пізнавально-пошуковий;

  • пояснювально-ілюстративний.


Міжпредметні зв’язки:

  • українська література;

  • історія;

Хід уроку

І. Організація групи, перевірка явки учнів, заповнення журналу і рапорта.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

  1. До якого виду мистецтва відноситься кіно: образотворчого, виражального, синтетичного?

  2. Чому Францію називають батьківщиною кінематографа?

  3. Коли вперше відбулася демонстрація фільму і як він називався?

  4. Назвіть приклади ігрового кіно?

  5. Назвіть приклади неігрового кіно?

Слово вчителя:

«Любі друзі! Сьогодні у нас незвичайний урок як за формою, так і за змістом. Адже сьогодні ми доторкнемося до ще однієї сторони творчості відомого українського письменника, кінорежисера, художника і громадського діяча, унікальної постаті в історії художньої культури України. Олександр Петрович Довженко перший серед усіх слов’янських народів навіки закарбував своє ім’я і історії світового кінематографа. Усім нам властива здатність створювати і передавати свої враження від побаченого і побачити себе крізь призму відображеного у мистецтві.

Щодо форми, то ми скористаємося можливостями презентації для ознайомлення з багатющим надбанням Довженка-режисера.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку, планування діяльності.

ІV. Викладення нового матеріалу.

Розповідь учителя:

Олександр Довженко – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом, любов’ю до України, її народу, батьків, природи, літератури,кіно і живопису. Ім’я Довженка як кінорежисера відоме в усьому світові. У його доробку 10 кінострічок, 7 ігрових, 3 документальних. Особливу роль у становленні українського кінематографа відіграли фільми: «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня, а фільми «Звенигора», «Арсенал», «Щорс» - це його погляд у минуле. Унікальність Довженка ще й у тому, що він був наділений талантом художнього слова. Усі ми тут присутні у свій час знайомилися з його літературними творами.

Користуючись присутністю на уроці учителя літератури, послухаємо її характеристику творчості Довженка.

«За своє життя Довженко зазнав стільки ударів долі, такої наруги над своїм талантом, що в розпуці навіть Тарас у солдатчині позаздрив: «Шевченку було легше на засланні, до нього долітали птиці, навколо мене порожнеча, все вимерло, замовкло. Вся Україна.»

Народився в селі Сосниця на Чернігівщині, предки Довженка були козаками і прибули сюди з Полтавщини. Ціла вулиця звалася Довженківська, дітей у родині було 14, а залишились в живих Сашко і сестра Поліна. В один день померли 4 дітей – соловейків, і мати, плачучи, молилася, щоб Сашко залишився живим. Своїх батьків Олександр Довженко згадує в «Зачарованій Десні» «Тричі являлася мені любов» - Розповідь по тексту повісті.

За десять років до своєї смерті Довженко написав у «Щоденнику» «Немає сили ходити болить у мене серце. Болять руки,ноги. Болить голова болить душа. Думаю, що скоро я помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. Я помру скоро тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу, ні. Не робота подолала мене,не пиятство, не жіноцтво. Прибила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість, убила мою радість».



Слово учителя художньої культури: Шлях Довженка в українській культурі був тернистим і не завжди його творчість сприймалася однозначно. Хронологія його життєвого і творчого шляху збігається з чорною сторінкою нашої історії – періодом сталінізму. У немилість до системи Довженко потрапив після написання кіноповісті «Україна в огні».
Послухаємо записи у «Щоденнику» митця від 26 листопада 1943 року

«Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні я узнав від Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалась Сталіну і він заборонив її для друку і постановки. Що його робити ще не знаю. Тяжко на душі. Тоскно. І не тому тяжко що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються враз і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лих. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика.»



Послухаємо запис в «Щоденнику» від 9 грудня 1943 року

«Трагедія мого особистого життя полягає в тому, що виріс я з своєї кінематографії, Велика громадська робота, де б я дійсно міг жити і творити народу добро, мені не судилася. ЇЇ роблять навколо мене довгі роки люде слабі і немічні духом. Я позбавлений творчості, в житті позбавлений радощів і гордощів творчості на користь народу… мене туди не пущено. Тому ізольований і самотній я мучуся в критицизмі і в боязні за долю народу, може часом втрачаючи вірні пропорції і балансі добра і зла).



Слово учителя художньої культури: Що ж так обурила Сталіна і його оточення? У кіноповісті йдеться про перший період війни 1941-1945рр.., коли радянські війська несли колосальні втрати. Однією з причин чи не найголовнішою, як твердять історики, були прорахунки в самій політиці радянського керівництва.

Послухаймо учителя історії.

«Я хочу нагадати те що ми з вами вчили: у період 1937-1939 років за розпорядженням сталінського керівництва р Радянському Союзі відбувалися колосальні чистки інтелігенції, представників науки в тому числі і вищого керівництва Збройних Сил. Розстріляно і заслано до гулагів кращих воєначальників. Таким чином перед війною Радянська армія обезглавлена, це була одна з причин поразки наших військ у першому періоді війни»



Слово учителя художньої культури.

У кіноповісті Олександр Довженко виявив дивовижну на ті часи безкомпромісність – перший у радянській літературі піддав сумніву непогрішність сталінського «генія», пригадавши йому довоєнні пророцтва, що так ганебно провалилися у перші ж години війни. Жодного доброго слова про Сталіна на всю повість. Громадянська мужність Олександра Довженка була поза межами можливого. Послухаємо цитату з кіноповісті «Україна в огні» слово учениці групи)

« Лишившись один, Запорожець з покуття портрет Сталіна


  • прощай товаришу. Не думали ми з вами що так вийде. Та сталося: не малою, великою кров’ю на території,- тихо промовив він до портрета. Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого? Розженуть його по каторгах та по лісах, байраках та гнилих болотах, як вовків сіроманців, та й натруять одне на одного так що й живі завидуватимуть мертвим. Горе нам… Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій, ой важке наше безсмертя.

Слово учителя художньої культури.

Не можна не згадати Олександра Довженка як автора малих літературних форм, зокрема його оповідань. Вражає глибина його художнього слова і уміння словом писати живописну картину, зворушуючи до сліз людську душу моїм улюбленим твором такого плану є його оповідання «Мати». Всього три друкованих аркушів в книжці, а скільки емоцій! Оповідання написане в листопаді 1943 року, коли Україна звільнялася від фашистської окупації, і ворог чинив звірства над мирним населенням «Не ради сліз, і розпачу, скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття, вони вже прокляті і так всіма на світі, а задля слави нашого роду написано і во ім’я любові про цю високу смерть. Хто серед трупів ворожих біжить по селу, що вже догорає. Хто це стогне, біжучи. Чиє серце стугонить у грудях мов вистрибнути хоче в перед? Це Василь з автоматом і бомбами, Марії Стоянихи син.

Хто мертвий висить коло хати під небом? Оце його мати. Підбіг Василь до двору. Отут був двір під самою горою. Спинивсь Василь коло хати а хати не має. Василь у двір, а двору не має, у сад – нема саду. Тільки одна стара груша, а на груші мати. О, тихий жах, о не забутній смутку.» Це хіба не живописна картина? Марію Стояниху повісили німці, бо вона прихистила двох поранених льотчиків збитих у бою фашистами, хлопців з Уралу, Степане Пшеницина і Костю Рябова. Коли німці увірвалися у хату, Марія почала захищати льотчиків і видавати їх за своїх синів. На майдан у селі зігнали всіх людей на очну ставку.

аби не втопити вас у сльозах прошу допомоги у учениці групи.

« - Люди добрі, адже мої діти Василь і Іван. Погляньте – бо, хіба ж не взнаєте? – билася Стояниха, мов чайка об дорогу. – Кажіть же, що мої. Чого ж ви мовчите? Чи ж вам жалько їх признати. Людоньки!... благала німців і людей.

Люди плакали і признавали, навіть староста і поліцай не посміли сказати ні. Одна тільки Палажка, вдова убитого партизана начальника поліції, зловісно мовчала. Палажко, скажи сини, бо прокляну на цьому і на тому світі, - шептала Марія Стояниха.

- Бог тебе спитав, Палазю. Палажка мовчала.

- Фрау Палажка, єсть ето сини? Спитав її комендант і товста його шия стала набрякати. Як у кобри він здогадавсь про змову.

- Ну?

- Сини. - сказала Палажка й потупила очі. Тоді він ударив її з усієї сили у праву і ліву щоку…



- Марію Стояниху взяли під руки і повели, б’ючи по чім попало. Розбили гранатами хату і підвели до груші. Попливла перед очима груша.

- Не вішайте, не страміть мене. Як же мені висітоньки? Як таки жінка стара. Дайте мені кулю, одну кулиночку, молю вас, благаю. Не дали. Тоді вона хутенько стала на пеньочок, перехрестилася.

- Не трогайте мене недолюдки. Не приторкайтесь до моєї шиї. Сама наділа.

- Діти тай одділилась од землі. Уся її маленька постать неначе линула в холодному повітрі, і сива її голова, похилена на бік, торкалася перед весняних хмар.

Вічна слава, вашому імені, мамо Маріє, красоті вашій.

Не було у вас дорогих черевиків, не душилися ви паризькими духами, а душились полином та коноплями. Не було ні шовку ні сезонних капелюшків, ні кованих сундуків із замками… Але закордон ще приїде до вас, приїде подивитись на вашу піч під небом, на сухенькі гвоздики од пристріту в пічурці, на ваш пам’ятник, і, якщо є нас віті хоч краплина сумління, він поклониться вашій красі, дорога наша матір, слов’янко, українко дорога.

Хай же знає весь світ, як висіли ви, мамо, на старій груші, за други своя у велику всесвітню війну, в українському кривавому селі, на Вкраїні кровавій.»
Слово учителя художньої культури.

Так описати картину страти міг лише кінорежисер.


Слово учням, які готували презентацію: коли ми готували презентацію теми Довженко і кіно, нас цікавила форма і зміст презентації, ми дійшли висновку, оскільки кіно – це праця колективна то до короткого змісту фільму, та в якому форматі він знятий необхідно додати такі позиції як:

  • Режисер

  • Звукооператор

  • Композитор

  • Виконавці головних ролей.

Пропонуємо вам свою роботу. На екрані слайди фільму О.Довженка з музичним супроводом.


  1. Підсумки уроку. Фронтальна бесіда.

  1. Назвіть приклади екранізації української літературної класики.

  2. На вашу думку, чи виправдало висловлювання Чарлі Чапліна про роль Довженка у слов’янському кінематографі.

  3. Яких ви знаєте українських кінорежисерів.

  4. Яких ви знаєте відомих українських кіноакторів.

  1. Висновки. Узагальнення матеріалу, оцінювання учнів.

Слово бібліотекарю з оглядом літератури Олександра Довженка, наявної в бібліотеці училища.

Бібліотекар проводить огляд літератури з творчості О.Довженка, наявної в бібліотеці училища.



VІІ. Домашнє завдання.

За допомогою додаткових матеріалів (зокрема мережі Інтернет) розв’яжіть кросворд і назвіть прізвище всесвітньо відомого українського режисера ХХ століття. (завдання робочого зошита, с. 80)


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка