Уся система навчання і розумового розвитку в нинішній школі потребує докорінного наукового вдосконалення. Нехай у школі панують яскрава думка, живе слово і творчість дитини



Скачати 187.57 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір187.57 Kb.



Уся система навчання і розумового розвитку в нинішній школі потребує

докорінного наукового вдосконалення. Нехай у школі панують яскрава

думка, живе слово і творчість дитини.

В.Сухомлинський

Життя постійно змінюється, підштовхуючи школу так само до змін. Її розвиток вимагає нових форм організації навчального процесу, нових ритмів, нових методів узгодження системи освіти з вимогами сучасного життя та з потребами особистості. Сьогодні суспільству потрібна людина творча.Тому задача школи дати дитині можливість отримати не тільки все готове, але і відкривати щось самостійно; допомагати дитині побудувати наукову картину світу і створити умови для реалізації дитини в цьому суспільстві .

Властивість чітко мислити, повноцінно логічно розмірковувати і ясно викладати свої думки в теперішній час необхідна кожному. Вдосконалювати мислення і творчість необхідно все життя. Від того, наскільки успішно вдасться розв’язати цю задачу, залежить багато, і перш за все прогрес суспільства, науково-технічний розвиток, економічне і культурне процвітання. Суспільство, яке не турбується про свій інтелектуальний потенціал, приречене на деградацію, на втрату раніше завойованих позицій.

Моя мета, як педагога, як вчителя математики навчити учнів думати, самостійно приймати рішення, навчити робити наукові відкриття, самостійно здобувати знання, оскільки в сучасному світі кожній людині потрібно знову і знову вчитися. Саме тому моїм педагогічним кредом є слова: «Навчаючи когось-постійно сам учись…».

Для мене важливим в школі є можливість поділитися з дітьми знаннями, бажання зробити їх щасливими, готовими до життя. Крім того кожен учень для мене є особистістю, яку можна і хочеться багато чому навчити, і від якого можна багато чому навчитися. На мій погляд, щастя для педагога, якщо його учні в кінцевому результаті знають і вміють більше вчителя.

Цінним для мене, як математика,є точність, науковість, логічність. На мій погляд, математика є однією із найважливіших наук. Але це наука не тільки абстрактного мислення, але й прикладного напрямку. Тому однією із задач для мене, як вчителя математики, є навчити учнів застосовувати математичні знання на практиці.

Математика має великі можливості для виховання звички до чіткого мислення і логічно завершеної мови. Щоб успішно відповісти на запитання вчителя, провести доведення теореми чи самостійно розв’язати задачу, потрібно не просто завчити матеріал, а самостійно розмірковувати.

Учень, який розібрався в ідеї доведення, розібрався в структурі роздумів, змісті умов теорем, буде знати значення кожного слова в означенні, самостійно мислити.

Вчитель повинен бути психологом, щоб вміти вловити настрій в класі, і скористатися цим, захопивши учнів розповіддю і повести за собою, за предметом викладання. Учнів потрібно поважати і вони повинні бути переконані, що вчитель зустрічається з ними, щоб зробити їх співвласником власних знань і вмінь, показати нові шляхи в науці і, освіті, практичній діяльності. Якщо вчителю вдалося знайти контакт з учнями, то для обох сторін справа буде набагато полегшена.

Для того, щоб розвивати логічне мислення і творчі здібності учнів, потяг самостійно поповнювати запас знань і вмінь, критично ставитися до вивченого і загальноприйнятого з метою його вдосконалення, потрібно перш за все навчити учнів вчитися. Це в першу чергу не запам’ятовувати вивчене , а розуміти його, самостійно розв’язувати задачі, навчитися перевіряти кожен крок своїх власних роздумів і поповнювати їх, якщо бачиш неповноту логічних висновків.

Ще Колмогоров сказав, що математичні відомості можуть застосовуватися вміло і з користю лише в тому випадку, якщо вони засвоєнні творчо, так, що учень бачить сам, як можна було б прийти до них самостійно.



Важливим аспектом для розвитку творчого мислення є активне використання технічних навчальних засобів, зокрема таблиць, слайдів, фільмів, роликів, відеокліпів, відеотехніки, за допомогою яких ілюструється навчальний матеріал, тобто використання наочності. Зокрема, на своїх уроках я використовую таблиці, опорні схеми, комп’ютерні презентації, комп’ютерні програми. Презентація може стати захоплюючим способом залучення учнів в освітню діяльність. Вони дозволяють: мобілізувати увагу учня; активізувати процеси сприйняття, мислення, уяви та пам'яті; подають інформаціїю в різних формах: текст, графіка, аудіо, відео, анімація і т. д.

Наприклад, при вивченні на уроках математики у 5 класі теми «Числові вирази. Буквені вирази та їх значення. Формули» для кращої наочності використовую таку презентацію:





Примітка. Це деякі слайди із презентації. Машини рухаються відповідно із різними швидкостями

На уроках геометрії в 11 класі при вивченні теми «Тіла обертання» використовую для кращої наочності при побудовах навчальну програму Gran 3D.





Примітка. Крім побудованих фігур за заданими вимірами обчислюються об’єми, площі основ, бічних поверхонь і повних поверхонь.

Використання наочності має такі переваги:

розвивається логічне мислення;розвиваються творчі здібності;в учнів формуються навички виділяти головне;учні вчаться систематизувати інформацію;досягаються найкращі результати, при найменших затратах навчального часу на вивчення великої кількості навчального матеріалу;вивільняється час, який можна використати для формування вмінь і навичок;підвищується мотивація навчання.

Зазвичай учні з ентузіазмом сприймають ігрові форми проведення занять. Ігрові форми навчання забезпечують можливість ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми спілкування з елементами змагання, що сприяє зацікавленості у вивченні математики, дає можливість дитині відчути радість від навчання. Граючись, діти виявляють творчість, працюють. У них виробляється звичка самостійно мислити, виділяти головне і зосереджувати на ньому увагу. У дітей розвивається потяг до знань. Залучені до ігрової діяльності, захопившись нею, учні навіть не помічають, що вони вчаться, запам’ятовують нове, раніше вивчене, застосовують нові знання в нестандартних ситуаціях.

Доцільність використання гри полягає ще в тому, що в її процесі учні самостійно набувають нових знань, активно допомагають один одному. На своїх уроках, особливо в 5-8 класах використовую різноманітні ігри, зокрема «Світлофор», яка дозволяє виграти тій команді, яка набирає найбільше балів за кількістю правильних відповідей. Дана гра дозволяє перевірити математичні знання і вміння по деяких темах у всього класу. Багато ігор описано в випущеній мною збірці «Ігри на уроках математики у 6 класі».



Важливе значення для розвитку логічного мислення і творчих здібностей учнів відіграють інтерактивні методи. Вони дають змогу задіяти не тільки свідомість дитини, але й її почуття, емоції, вольові якості, тобто залучають до процесу навчання.

Інтерактивні методики містять творчі (проблемні) завдання, що потребують від учнів не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у своїх умовах елемент невідомості, і мають, як правило, якусь кількість «правильних відповідей». Часто «правильна відповідь» невідома і вчителеві. «Визначна функція проблемного навчання, – доводив І. Я. Лєрнєр, – це підготовка молодого покоління до творчої праці, до виявлення творчих потенцій у всіх сферах майбутньої діяльності. Без розв’язання проблем і проблемних задач, оволодіння досвідом творчої діяльності нездійснене.Те, що досягається проблемним навчанням, не досягається ніякими іншими шляхами» .

Важливим для розвитку творчого потенціалу дітей є робота в групах. Вона надає учням можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, володіння прийомами слухання, вироблення загального рішення, розв’язання протиріч). Роботу в групах використовую тоді, коли потрібно вирішити проблему, з якою важко впоратися індивідуально, коли є інформація, досвід, ресурси для взаємного обміну. У процесі групової діяльності зникає страх спілку­вання з учителем (воно зведене до мінімуму, співробіт­ничають усі, навчальна задача розв'язується індивіду­ально, але з елементами взаємодопомоги; виникає мож­ливість учитися не лише за підручником, а й один в одного. Покращується контроль і корекція знань.

Групова навчальна діяльність учнів побудована на спільних діях і спілкуванні. Учні опитують один од­ного, разом працюють над виконанням завдань і вправ, перевіряють правильність виконання, оціню­ють результати навчання кожного члена групи.

Як свідчить шкільна практика, під час групової ро­боти активізується діяльність всіх її виконавців, не було жодного випадку, щоб її продуктивність була нижчою за продуктивність навчання, побудованого на викорис­танні фронтальної та індивідуальної роботи. Пояснюєть­ся це тим, що при груповій роботі слабкі учні викону­ють на 20—30 % більше вправ, ніж при фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня. Високі результати засвоєння знань, формування вмінь і навичок у процесі групової діяльності пояс­нюються також тим, що кожний її учасник спрямо­вує свою активність не лише на об'єкт, а й на інших суб'єктів і хоче побачити в них собі подібних і разом оволодівати об'єктом.

Як показує практика, працюючи в групі, слабкі учні збагачують знання новою інформацією, мають можливість своєчасно одержувати додаткові пояснен­ня з незрозумілих питань, завдяки контролю сильні­ших учнів допускають менше помилок. Середні учні в умовах групового навчання оперативно з'ясовують незрозумілі питання, опановують ефективні способи розв'язування задач. Корисна групова діяльність і сильним учням, які, як правило, є консультантами. Допомагаючи засвоювати навчальний матеріал това­ришам по групі, вони перевіряють і зміцнюють свої знання. У них виникає потреба систематично вивча­ти теоретичний матеріал, шукати додаткові відомості, знати більше за членів групи. Незважаючи на зазначені позитивні сторони гру­пової діяльності, абсолютизувати її або підміняти нею індивідуальну і фронтальну роботу не варто. В реаль­ному навчальному процесі їх необхідно оптимально поєднувати.



В своїй роботі досить часто я використовую ще такі інноваційні методи:

1) Мікрофон». Даний метод надає можливість кожному учневі швидко по черзі дати відповідь на запитання або висловити свою думку.

2) Мозковий штурм – це метод, за допомогою якого група людей, зібравшись разом, намагається розв’язати якусь проблему.

Мозковий штурм починаю з того, що всім пропоную поділитися ідеями, які прийшли їм на думку з приводу обговорюваної проблеми. Особливо вітаються незвичайні ідеї. Учасникам мозкового штурму пропонується відійти від традиційного підходу до проблеми.



Метод мозкового штурму припускає, що кожна людина має творчі здібності, але певні внутрішні та соціальні чинники не дають їй змоги повною мірою використовувати свій творчий потенціал. У ході мозкового штурму всі обмеження усуваються, і потенціал може бути використаний повністю.

3) Проект

Завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань, що дають потім змогу краще розуміти життя та по-науковому творити його. В основі проектної діяльності лежить розвиток творчої та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. На передній план виступає випереджальний розвиток самої людини як творчої особистості. Традиційний зв'язок «учитель-учень» змінюється на «учень – учитель». Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителями. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату.

Під час роботи над проектом я виконую функцію консультанта. Допомагаю учням у пошуку інформації, координую процесом роботи над проектом, підтримую і заохочую учнів. Знаючи добре свій предмет, вчитель має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим.

Проекти, що розробляються учнями, бувають суто інформаційними, практично-орієнтованими, творчими або ігровими. Але суть самого методу, його ідея залишається незмінною - самостійна пошукова, дослідницька, проблемна, творча діяльність учнів, спільна чи індивідуальна.

Тематика проектів, які обирають учнями, формується наступним чином: ряд тем пропоную я, з урахуванням навчальної ситуації, інтересів і здібностей учнів, а деякі теми пропонують самі учні, природно, що молоді орієнтується при цьому на власні інтереси, не тільки чисто пізнавальні, але й творчі, прикладні. Тематика проектів може стосуватись якогось теоретичного питання шкільної програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання. Найчастіше теми проектів відносяться до якогось складного питання, актуального для практичного життя і разом з тим що вимагає залучення знань учнів не з одного предмета, а з різних областей, їх творчого мислення, дослідницьких навичок

Учні 6 класу працювали над творчим проектом «Цікава математика» . Результатом є випуск методички «У світі цікавої математики», що містить такі творчі роботи учнів: вірші, загадки, казки, ребуси, задачі-жарти, кросворди, гуморески. Створення учнівських робіт потребувало знаннь математичних термінів, означень, певних понять. Дана збірка – це лише перший випуск. Другий випуск буде зроблено на основі матеріалів 7 класу. Тобто проект розрахований на 3 роки від 6 класу по 8 клас. Учні 11 класу працювали над проектом «Математика – наука прикладна. . Результат – створення учнями комп’ютерних презентацій.

4)Метод «Акваріум».. Цей метод є ефективним для розвитку вмінь дискутування в малих групах. Після того як об'єднала учнів у три-чотири групи (4-6 учнів) і надала кожній із них завдання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр кола (класу), утворивши внутрішнє коло. Поки група займає місце в центрі, я знайомлюь клас із цим завданням і нагадую правила дискусії у малих групах.

На розвиток творчих здібностей значною мірою впливає атмосфера, в якій працює людина. Атмосфера всередині має бути такою, щоб кожен учень мав якомога ширший доступ до інформації Учасники та учасниці цієї групи обговорюють запропоновану проблему таким чином:



  • один з групи прочитує вголос ситуацію,

  • група обговорює ситуацію у ході дискутування;

  • приймається спільне рішення, або підсумовується дискусія.

На цю роботу групі відводиться 3-5 хвилин. Усі інші учні класу не втручаються в обговорення, а лише спостерігають за ходом дис­кусії — вони знаходяться начебто за товстим склом акваріума. Після цього група повертається на свої місця, а я ставлю класу запитання:

    1. Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

    2. Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

    3. Який аргумент ви вважаєте найпереконливішим?

Така бесіда триває 2-3 хв., а місце першої групи в "акваріумі" займає інша група та обгово­рює наступну ситуацію. Усі групи почережно мають побувати в "акваріумі", і діяль­ність кожної з них мусить бути обговорена класом.

Наприкінці коментую ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звертаю увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення цих навичок – 2-3 хв. У межах „Акваріуму» можна підсумувати весь урок, або, за браком часу, обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

Для того, щоб розвивати творчі здібності потрібно привчати учнів думати самостійно, прививати тверду звичку надіятись при розв’язанні складних завдань на власні сили і розум, а також виховати впевненість в практичній необмеженності своїх можливостей, необхідно заставити їх пройти через певні перешкоди, а не давати їм все в “розжованому”. Для цього використовую нестандартні уроки.. На них спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням де мають змогу заробити і витратити власний капітал, це урок – міні-модель сучасного життя . Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок- “круглий стіл”; урок-гра, інтегровані уроки та ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Так у 8 класі практикую проведення уроків-змагання під час узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Наприклад, урок узагальнення і систематизації знань за темою “Чотирикутники”. Клас поділено на 5 команд: “Ромб”, “Квадрат”, “Паралелограм», «Прямокутник», «Трапеція». При цьому на етапі актуалізації опорних знань учнів (міні-іспит) – у формі змагання між п’ятьма командами. Кожна з команд задає чотирьом іншим командам по 1 запитанню, причому питання мають бути по фігурі, що є назвою їх команди; за правильну відповідь – плюс 1 бал, за неправильну – мінус 1 бал. Згодом,математичне лото. Кожній з команд пропонується завдання, яке складається дев’яти задач. До них додається стільки ж (квадратних) карток, на яких записані відповіді. Номер ставиться на тому боці картки, на якому записана відповідь. На зворотному боці картки написана частина висловлювання про математику. Така організація учбової діяльності на уроці дає можливість реалізувати принципи диференціації навчання, оскільки гарантує участь кожного учня на тому чи іншому етапі уроку.

В своїй практичній діяльності я застосовую різні форми організації учбового процеса: індивідуальну, групову, колективну. Найбільш досконалими методами навчання рахую: проблемні (бесіда, проблемна ситуація, гра, узагальнення), частково-проблемні (спостереження, самостійна робота), дослідницькі (дослідницьке моделювання, збір нових фактів, проектування)

. На шляху розвитку мислення і творчості провідну роль в математиці відіграють задачі і вправи. Саме вони активізують розумову діяльність учнів на уроці. Тому математичні задачі повинні бути підібрані так, щоб могли збуджувати думку учнів, заставляти їх працювати, розвивати, удосконалюватися

Розв’язуючи математичні задачі, учні не тільки виконують побудови, перетворення і запам’ятовують формулювання, а й навчаються чіткому мисленню, умінню міркувати, порівнювати і протиставляти факти, знаходити в них спільне і різне, робити правильні висновки.

Правильно організоване навчання розв’язанню задач привчає до повноцінної аргументаціїї кожного кроку розв’язання, з посиланнях у відповідних випадках на аксіоми, введенні означення, раніше доведені теореми.

Уміння міркувати передбачає і вміня оцінювати істинністть або хибність висловлювань, правильно складати складні висловлення і судження, тобто логічно правильно вживати сполучники”і”, “або”, заперечення “не”.

Навчання правильному застосуванню цих сполучників допомагає вихованню в учнів математично грамотної мови, а творчість, як відомо, пов’язане з мовою, мовленням людини.

Так на уроках я задаю такі запитання:

Правильні чи неправильні такі формулювання:

1.Число 4 задовільняє нерівності х<8 i x>2,5.

2.Не всі прості числа непарні.

3.Число 0,5 задовільняє нерівність:

а)х<0,5; б)x<=0,5; b)x>=0,5;г)x>0,5.

Доцільно навчити учнів правильно формулювати заперечення тих чи інших тверджень. Такі вміння мають особливо велике значення при розв’язуванні задач зведенням до протиріччя.

Істотним для розвитку творчих здібностей учнів є формування вмінь правильно виділяти посилки і висновки. Такі вміння формуються звичайно, під час розв’язування задач на доведення. Але вже в 5-7 класах необхідні вправи для розчленування деяких тверджень на посилки і висновки. Так в цих класах я задаю такі завдання:

Виділіть з нижче поданих тверджень умову і висновок.

1.”Сума двох парних чисел – парне число”.

2.”Добуток будь-яких трьох натуральних чисел ділиться на 3”.

3.”Вертикальні кути рівні”.

Ефективність навчальної діяльності з розвитку творчості у великій мірі залежить від ступення творчої активності учнів при розв’язуванні математичних задач.



Необхідні математичні вправи і задачі, які б активізували розумову діяльність школярів.

До таких вправ належать:

  1. Задачі і вправи, які мають елементи дослідження.

Для прикладу в 6 класі я задаю наступні задачі.

1.Чи існують числа обернені самі собі. Скільки таких чисел ? Назвіть їх.

2. При яких значенях а і в правильні:

а) Рівності а/b=0;a/b=1;a/b=-1.

Б) Нерівності ab>1; a/b>1; a/b<-1.


  1. Задачі на доведення.

Саме при виконанні доведень відточується логічне мислення учнів, розробляються логічні схеми розв’язування задач, виникає потреба в обгрунтуванні математичних фактів.

3) Задачі і вправи на встановлення помилок.

Такі задачі навчають звертати увагу на особливо тонкі місця в логічних міркуваннях, допомагають розрізняти в багатьох випадках схожі поняття, привчають до точності суджень і математичної строгості. Перші вправи на знаходження помилок можна дати нескладні. Потім поступово ускладнювати. До таких задач відносяться і задачі на знаходження помилок, що допущенні у відомих софізмах. Розгляд софізмів прищепдює навички правильного мислення. Виявити помилку в софізмі – значить осмислити її, а осмислення помилки є попередженням її повторення в інших міркуваннях.

Розгляд софізмів розвиває спостережливість, вдумливе і критичне ставлення до того, шо вивчається, виховує в учнів критичне мислення

Математичні софізми привчають ретельно стежити за точністю формулювань, правильністю записів і креслень при розв’язуванні задач. За допустимістю узагальнень. До того ж розгляд софізмів захоплюючий.

Так наприклад в 6 класі при вивченні теми «Ділення раціональних чисел» для зацікавлення учнів і розвитку в них логічного мислення використовую такий софізм:

Стверджую, що 5=6. Для доведення цього використовується числова рівність: 35+10-45=42+12-54. Отримаєм:5(7+2-9)=6(7+2-9). Поділимо обидві частини на спільний множник. Отримаємо5=6. Де помилка?

Учні, які засвоїли, що на нуль ділити не можна дають відповідь на задане запитання.

При вивчені у 8 класі теми «Властивості арифметичного квадратного корення» розглядаю такий софізм: Стверджую, що 2=3. Маємо: 4-10=9-15,4-10+=9 - 15+, (2- =(3-,2 - =3 - .Отже 2=3. Де помилка?



4)логічні задачі

Сюди відносяться, перш за все, текстові задачі, в яких потрібно розпізнати об'єкти або розташувати їх в певному порядку за наявними властивостями. При цьому частина тверджень умови задачі може виступати з різною оцінкою (бути істинною або помилковою). До класу логічних завдань відносяться також задачі на переливання і зважування (фальшиві монети і т.п.). Вирішувати логічні задачі дуже захоплююче. У них начебто немає ніякої математики - немає ні чисел, ні функцій, ні трикутників, ні векторів, а є тільки брехуни і мудреці, правда і брехня. У той же час дух математики в них відчувається найяскравіше - половина рішення будь-якої математичної задачі (а іноді і значно більше половини) полягає в тому, щоб як слід розібратися в умові, розплутати всі зв'язки між об'єктами., що беруть участь.Приклади логічних завдань, які досить часто я даю на уроках зібані мною у збірку «Цікава математика».



Крім того, корисно на уроках математики розв’язати одну задачу кількома способами – це приносить більше користі, ніж розв’язання підряд кількох задач. Розгляд учнями різних варіантів, вміння вибрати з них найбільш раціональні, прості, витончені свідчать про його здібність мислити, міркувати, робити правильні висновки. Розгляд різних варіантів однієї задачі дає можливість учневі застосовувати весь арсенал математичних знань, виховує гнучкість мислення. Пошук раціонального варіанта лише на перших порах вимагає додаткових витрат часу на розв’язання задачі, у подальшому ж ці витрати окуплюються з лихвою.

Важливу роль у розвитку мислення відіграє складання учнями задач. Такі задачі ближче стоять до життєвої практики і допомагають краще розуміти залежності між даними й шуканими величинами, а це вкрай необхідно для вироблення в них уміння розв’язувати задачі взагалі .

Робота по складанню задач може мати різні форми: наслідування (копіювання) певних задач із стабільного задачника; складання задач на “вільну тему”, але з певними наперед заданим математичним змістом; складання задач з різноманітними даними за даною темою і без конкретної теми, за певним запитанням і без запитання.

Досвід показує, що вибір тематики й життєвих ситуацій для складання умови задачі здебільшого не викликає труднощів в учнів. Скласти ж математичну схему задачі, встановити зв’язки між даними й шуканими величинами й підібрати числові дані, які відповідали б певним життєвим ситуаціям, без відповідної підготовки учні не можуть.

Можна по–різному формулювати завдання по складанню задач і надавати учням різний ступінь самостійності. Для складання задач використовуються матеріали шкільного життя, дані про роботу батьків учнів, різні довідники, підручники споріднених предметів.

Складання учнями задач не можна розглядати як самоціль. Воно є лише засобом вироблення в дітей певних навичок мислення, розвитом творчих здібностей, необхідних зокрема для розв’язування задач. Немає потреби складати задачі на кожному уроці й на всі розглянуті види. Для цієї мети необхідно відібрати найважливіші для життєвої практики й дальшого вивчення математики групи задач, а також задачі при розв’язанні яких учні допускають типові помилки або відчувають певні труднощі. При цьому, по-перше, виховується самостійність – школярі оперують вивченими об’єктами і фактами математики, і тими, що вивчають, тобто розглядають і оцінюють властивості, відмінності і характерні особливості цих об’єктів, по-друге розвивається творча розумова діяльність учнів.

Конструювання задач спонукає учнів використовувати великий обсяг інформації, застосовувати міркування обернені тим, що застосовувалися при звичайному розв’язуванні задач. При складані задачі учень застосовує логічні засоби, відмінні від тих, за допомогою яких розв’язуються звичайні задачі, відкриває нові зв’язки між математичними об’єктами, що розвиває мислення. Так, наприклад, при вивченні перших понять алгебри – дій з раціональними числами, пропоную учням складати вправи на обчислення, в яких для спрощених обчислень застосовують закони дій. Дуже корисні вправи на складання рівнянь, корені яких задані, систем рівнянь за даними розв’язками задач, для яких задані рівняння або їх системи.



Отже, підводячи підсумки, хочу сказати, що сучасний урок повинен:
1. Мати, насамперед, виховний характер
2. Формувати в учнів позитивне ставлення до навчання та потребу в отриманні знань
3. Розвивати конкретні здібності кожної дитини
4. Проводитися з використанням сучасних технічних засобів (найкраще для цього підходить комп'ютер)
5. Озброїти учнів міцними й глибокими знаннями
6. Формувати в учнів самостійність, активність, творчу ініціативу
7. Формувати в учнів вміння самостійно навчатися, здобувати й поглиблювати свої знання     та творчо застосовувати їх на практиці.

Німецький психолог Фромм сказав:

Творчість – здатність дивувати і пізнавати вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях.”

Література



  1. Методика викладання математики в середній школі; [навч.посібник для пед.ін-тів за спец.2104 «математика» і 2105 «Фізика»: Пер.з рос./О.Я.Блох, Є.С.Канін, Н.Г.Килина та ін.];Упоряд.Р.С.Черкасов,А.А.Столяр.-Х.:Вид-во»Основа» при Харк.ун-ті.1992.-304с.:іл

  2. Педагогічна рада. Ч.2,Упоряд. Н.Мурашко.-К.:Ред. загальнопед.газ., 2005.-128с.-(Б-ка «Шк..світу»).

  3. Проектна діяльність в школі/ Упоряд. М.Голубенко._К.: Шк..світ,2007.-128 с.- (Б-ка «Шк..світу»).

  4. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання/ Упоряд. Л.Галіцина.-К.: Ред. загальнопед.газ., 2005.-128с.-(Б-ка «Шк..світу»).

  5. Робота психолога з педколективом/ Упоряд. Т.Гончаренко.-К.: Вид.дім «Шкіл. Світ»: Вид.Л.Галіцина, 2005.-120с.-(Б-ка «Шк..світу»).

  6. Методика преподавания математики в средней школе: Частная методика: Учеб. Пособие для студентов пед. Ин-тов по физ.-мат. Спец./А.Я.Блох, В.А.Гусев,Г,В.Дорофеев и др..,Сост.В.И.Мишин.-М.::Просвещение,1987.-416 с.:ил.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка