Узагальнення І систематизація знань учнів за 2 клас при вивченні теми «повторення матеріалу» По підручнику М. В. Богдановича «Математика 3



Сторінка12/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.27 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

Пам'ятка

Складання зворотної задачі до даної

  1. Виписую числа задачі і пояснюю кожне число.

  2. Заміняю одне з даних чисел знаком питання.

  3. Складаю задачу, у якій запитується про це число.







  • Чим цікаві всі три задачі?

  • Розв'яжіть третю задачу. Яке число ви одержали? (Те число, що було дано в умові попередньої задачі.)

  • Таким чином, рішення зворотної задачі – це перевірка рішення початкової задачі. Тому, що при рішенні зворотної задачі ми повинні одержати число, дане у початковій задачі.

  • Самостійно розв'яжіть задачу № 79. Прочитайте відповідь задачі.

  • Складіть зворотну задачу до даної, користуючись пам'яткою. Спочатку прочитайте завдання пам'ятки, а потім на нього дайте відповідь. Розв'яжіть цю задачу. Яке число ви одержали у відповіді? Який висновок можна зробити про правильність рішення задачі № 79.

  • Чи можна скласти ще одну зворотну задачу? Користаючись пам'яткою, складіть ще одну зворотну задачу. Розв'яжіть її. Який висновок можна зробити? Чому?

  • Прочитайте задачу № 157*(1). Про що говориться в цій задачі? Запишіть задачу коротко.

  • Поясніть числа задачі. Яке питання?

  • Що досить знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання цієї задачі? Чому?

  • Запишіть рішення задачі і відповідь.

  • Прочитайте задачу (2). Про що в ній говориться? Запишіть задачу коротко.

  • Поясніть числа задачі. Яке питання?

  • Що досить знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання цієї задачі? Чому?

  • Запишіть рішення задачі і відповідь.

  • Порівняйте умови цих задач. Чим вони схожі? ( В обох задачах говориться про олівці, що розклали в коробки, по 2 олівці в кожну. Обидві задачі містять однакові числа.)

  • Чим вони відрізняються? ( Число 6 у першій задачі означає кількість коробок, а в другій задачі – кількість олівців. У першій задачі запитується, скільки усього олівців у цих коробках; а в другій – скільки знадобилося коробок. )

  • Чи можна сказати, що друга задача є зворотною до першої задачі? ( Ситуація задачі та сама: у кожній коробці по 2 олівці, у першій задачі запитується, скільки усього олівців у 6 коробках; а в другій – скільки знадобитися коробок, щоб розкласти 6 олівців. В другій задачі запитується про кількість коробок, про що говориться в умові першій задачі. Але ці задачі не є зворотними, тому що число 6 позначає різний зміст: у першої – кількість коробок, а в другої – кількість олівців.)

  • Як варто змінити числове дане другої задачі, щоб друга задача стала зворотною до першої задачі? ( Треба замінити числове значення загальної кількості олівців – узяти відповідь першої задачі – число 12.)

  • Сформулюйте задачу, зворотну до першої задачі.

  • Складіть ще одну просту задачу до даної. Про що в ній повинно запитуватися? (Про кількість олівців в одній коробці.)

  • Прочитайте задачу (3). Про що говориться в цій задачі? Запишіть задачу коротко.

  • Поясніть числа задачі. Яке питання?

  • Що досить знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання цієї задачі? Чому?

  • Запишіть рішення задачі і відповідь.

  • Порівняйте цю задачу з задачею (2). Чи є вони взаємно-зворотними? Чому?

  • Складіть зворотну задачу до даної, так щоб у ній запитувалося про кількість купок олівців. Якою дією розв’язується ця задача? Якого виду ця задача?

  • Складіть зворотну задачу до даної так, щоб у ній запитувалося про загальну кількість олівців. Якою дією розв’язується ця задача? Якого виду ця задача? Отже зворотною задачею, до задачі на ділення, може бути задача на множення, тому що множення і ділення взаємно-зворотні дії.

  • Уважно прочитайте задачу № 163 (1). Про що говориться в цій задачі? Запишіть задачу коротко.

  • Поясніть числа задачі. Яке питання?

  • Що досить знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання цієї задачі? Чому?

  • Запишіть рішення задачі і відповідь.

  • Виконайте завдання № 163 (2). Про що повинно запитуватися в цій задачі?

  • Самостійно розв'яжіть цю задачу.

  • Прочитайте відповідь. Порівняйте знайдене числове значення з даним в умові першої задачі.

  • Який висновок можна зробити? (Що першу задачу ми розв’язали вірно, тому що числове значення, що вийшло у відповіді, ми використовували як дане в умові зворотної задачі; і у відповіді зворотної задачі ми одержали числове значення, що було дано в першій задачі. Таким чином, звідси випливає, що перша задача розв’язана вірно.)

  • Якою дією розв'язувалася перша задача? А зворотна задача? Чому з задачі на ділення можна скласти зворотну задачу на множення?

( Тому ,що зворотним до дії ділення є дія множення.)

  • Але, з одного приклада на ділення можна одержати не тільки приклад на множення, але і ще один приклад на ділення. А з одного приклада на множення можна скласти два приклади на ділення? Чому? (Тому що є два види ділення: ділення на рівні частини і ділення по змісту, що відрізняються друг від друга процесом ділення.)

  • У першій задачі , про який вид ділення мова йде?

  • Складіть зворотну задачу, щоб у ній говорилося про ділення на рівні частини.

  • Прочитайте задачу № 1030. Про що в ній говориться? До якого виду можна віднести цю задачу? Самостійно розв'яжіть задачу № 1030.

  • Прочитайте відповідь до задачі. Випишіть числа задачі і поясніть їх.

  • Скільки можна скласти зворотних задач до даної? Про що в них повинно запитуватися? Якщо запитується, скільки усього, то до якого виду можна віднести цю задачу? А інші задачі, якого виду?

  • Розкажіть зворотні задачі до даної на знаходження невідомого доданка.

  • Розкажіть зворотну задачу на знаходження суми.

  • Отже, до задач на знаходження невідомого доданка можна скласти зворотну задачу на знаходження суми.




  1. Складання зворотних задач до складених задач.

  • Уважно прослухайте задачу: «На автобазі було 36 машин. Після обіду приїхали ще 17 легкових і 24 вантажні машини. Скільки усього машин стало на автобазі?» Про що говориться в задачі?

  • Самостійно запишіть задачу коротко. По короткому записі поясніть числа задачі. Яке питання?

  • Які прості задачі містить дана задача? Сформулюйте кожну. До якого виду можна віднести дану складену задачу? Чому? Сформулюйте план рішення.

  • Самостійно запишіть рішення виразом.

  • Прочитайте відповідь.

  • Як перевірити чи вірно розв’язана задача? (Можна розв'язати цю задачу другим способом: у першій дії довідаємося, скільки машин стало, після того, як приїхали легкові машини; а другою – скільки стало машин, після того, як приїхали вантажні машини. Якщо ми у відповіді одержимо то ж саме число, то задача розв’язана вірно.)

  • Як по-іншому перевірити, чи правильно розв’язана задача? (Потрібно скласти зворотну задачу і розв'язати її, якщо у відповіді до зворотної задачі ми одержимо число, що було дано у початковій задачі, то початкова задача розв’язана вірно.)

  • Випишіть числа задачі і поясніть кожне з них.

  • Складіть зворотну задачу так, щоб у ній запитувалося, скільки машин спочатку було в автопарку.

  • Самостійно запишіть цю задачу коротко. Розбийте її на прості, сформулюйте кожну просту задачу. До якого виду можна віднести дану складену задачу? Чому? Який висновок можна зробити? ( Зворотною задачею до задачі на знаходження суми може бути задача на знаходження невідомого доданка.)

  • Запишіть план рішення і рішення задачі по діях.

  • Назвіть відповідь. Порівняйте знайдене числове значення зі значенням, що було дано у початковій задачі. Який висновок можна зробити?


9. Ознайомлення з задачами на знаходження зменшуваного.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка