Узагальнення І систематизація знань учнів за 2 клас при вивченні теми «повторення матеріалу» По підручнику М. В. Богдановича «Математика 3



Сторінка4/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.27 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Додавання і віднімання вроздріб


  • Щоб додати чи відняти число

  • вроздріб, треба :

  • 1) це число представити у виді суми

  • зручних чи розрядних доданків;

2) по черзі додати чи відняти ці доданки.

Наприклад:

17 + 5 = 17 + 3 + 2 = 20 + 2 = 22
23 – 15 = 23 – 13 – 2 = 10 – 2 = 8
23 – 15 = 23 – 10 – 5 = 13 – 5 = 8







(Ця пам'ятка вкладається в опорний конспект «Обчислювальні прийоми»)



  • № 23 (самостійно)

  • № 24

  • № 125.

  • А тепер числа нам пропонують змагання «Хто швидше розшифрує слово» .(Зміст завдання по зошиті з друкованою основою «Плюс і мінус» М.В.Беденко - № 68,с.12.)

Фізкультхвилинка

Дивися скоріше, котра година (учитель показує вказівкою на цифру 3)

Так, так, так, (діти качають головою 3 рази)

Ліворуч раз! Праворуч раз!

Ми теж можемо так.

Щоб стати схожим на орла

І залякати собак,

Півень розправив два крила...

Ми теж можемо так (діти сідають на корточки і плавно піднімають і опускають руки)

Пастух у лісі сурмить у ріжок,

Лякається русак.

Зараз він зробить стрибок...

Ми теж можемо так. (діти піднімають руки до голови, зображують вуха зайця і стрибають разом)

Йде ведмідь, шумить у кущах,

Спускається в яр...

На двох ногах, на двох руках

Ми теж можемо так (діти стають на четвереньки і качаються)

Кінь через міст йде шажком…

Ми теж можемо так (діти зображують конячок, біжать на місці риссю, а потім шагом)

5. Узагальнення і систематизація навичок рішення простих задач.



  • Числа - дуже веселі хлопці, їм подобається попадати в різні історії, пригоди, тому вони з задоволенням беруть участь у задачах. Ви уже умієте розв’язувати багато видів задач, згадаємо їх! (Учні розглядають опорний конспект «Прості задачі»)

Опорний конспект

«Прості задачі»

1.Задачі на знаходження суми:





+

1 -

?

П -
2.Задачі на знаходження залишку:

Зірвали

Пішли

Списав

Подарував





-
Було –

_

Залишилося – ?


3.Задачі на збільшення чи зменшення числа на декілька одиниць:





1 - 1 -

П - ? , на більше П - ? ,на менше


-



+

4.Задачі на різницеве порівняння:







-

-
1 -

П - на ?

5.Задачі на знаходження невідомого доданка:




1 - 1 - ?

П - ? П -



6.Задачі на знаходження третього числа по сумі двох даних:

1 –


Ш- ?

П -




+


7.Задачі на знаходження суми трьох доданків:


1 -
П - ?
Ш -



+







8.Задачі на знаходження зменшуваного:




Б


+
уло - ?

Забрали -

Залишилося -

9.Задачі на знаходження від'ємника :





-
Було -

Забрали - ?

Залишилося -

10.Задачі на множення:




х




По вять раз - ?

11.Задачі на ділення:



  • Ділення на рівні частини:



:



розділили на , нарівно - ?


  • Ділення по змісту:



:

міститься по - ?




  • Наша присутність у країні «Арифметиці» не залишилася не заміченою її жителями. Числа хочуть довідатися нас, вони пропонують нам усно розв’язати задачі.

(Після прослуховування умови задачі, кожен учень шукає опорну схему цієї задачі й усно її розв'язує. Учитель запитує номер опорної схеми і приклад, що є її рішенням; пояснення вибору арифметичної дії)

  1. В одному будинку 50 мешканців, а в іншому 40.Скільки усього мешканців в обох будинках?

  2. У двох будинках 87 мешканців. Скільки мешканців у першому будинку, якщо в другому будинку живе 80 мешканців.

  3. У будинку було 70 мешканців, 1 з них з'їхав. Скільки мешканців залишилося в будинку?

  4. Коли з будинку з'їхало 6 мешканців, то в будинку залишилося 90 мешканців. Скільки мешканців було в будинку?

  5. У будинку було 75 мешканців. Після того, як кілька людей з'їхало, у будинку залишилося 70 мешканців. Скільки мешканців з'їхало?

  6. В одному будинку 40 мешканців, а в іншому на 5 мешканців більше. Скільки мешканців в іншому будинку?

  7. В одному будинку 36 мешканців, а в іншому на 6 мешканців менше. Скільки мешканців в іншому будинку?

  8. В одному будинку 50 мешканців, а в іншому 40. На скількох мешканців більше в першому будинку, чим у другому?

  9. В 1-ому будинку 50 мешканців, в 2-ому – 6 мешканців, а в 3-ому – тільки 1. Скільки всього мешканців у трьох будинках?

  10. В 1-ому будинку 70 мешканців, а в другому – 9 мешканців. А в третьому будинку мешканців стільки, скільки в першому і в другому будинках разом. Скільки мешканців у третьому будинку?

  • Які види задач розв’язуються дією додавання? Чому? (Задачі, у яких запитується скільки всього; тому що всього більше. Задачі, у яких запитується про число, що на кілька одиниць більше даного; тому що число ,більше на ..., знаходять дією додавання. Задачі , у яких запитується про число, що дорівнює сумі двох інших чисел. Задачі на знаходження невідомого зменшуваних: щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від'ємник.)

  • Які задачі розв’язуються дією віднімання? Чому? (Задачі, у яких запитується скільки залишилося; залишилося менше, ніж було, поему розв'язуємо дією віднімання. Задачі, у яких запитується про число, що на кілька одиниць менше даного; число, менше на кілька одиниць, знаходять дією віднімання. Задачі на порівняння двох чисел: щоб довідатися на скільки одне число більше чи менше іншого ,треба з більшого відняти менше. Задачі на знаходження невідомого доданка; щоб знайти невідомий доданок ,треба із суми відняти відомий доданок. Задачі на знаходження від'ємника; щоб знайти невідомий від’ємник, треба зі зменшуваного відняти різницю.)

  • Прочитайте задачу № 9. Про що говориться в цій задачі?

  • Складемо короткий запис задачі. Які ключові слова можна виділити?

У. – 30 шт.

?

Г. – 20 шт.



На ?

К. – 40 шт.





  • Чи знаємо ми скільки виростили качок юннати? Запишемо це.

  • Чи відомо скільки виростили юннати гусаків? Запишемо це.

  • Чи знаємо ми скільки виростили юннати кроликів? Запишемо.

  • Яке перше питання? Як позначити його на короткому записі?

  • Яке друге питання? Як його позначити на короткому записі?

  • Чим цікава ця задача? Чи можна відразу відповісти на друге питання задачі? Чому? А на яке питання можна відповісти відразу? Це питання першої простої задачі. Виділимо першу просту задачу на короткому записі:

К. – 30 шт.

?

Г. – 20 шт.



На ?

К. – 40 шт.



  • Яке друге питання? На це питання ми зможемо відповісти в другій простій задачі. Виділимо її на короткому записі:






У. – 30 шт.

Г. – 20 шт.

На ?

К. – 40 шт.





  • Складіть вирази для відповіді на перше питання задачі. Знайдіть його значення.

  • Змогли б ми відповісти на друге питання задачі, не відповівши на перше питання? Чому? Запишіть рішення.

  • Складіть вирази для відповіді на друге питання задачі. Знайдіть його значення.

  • Розповісти відповідь до задачі. Пам’ятайте, раз у задачі два питання, значить повинне бути і дві відповіді.

  • Числам цікаво брати участь не тільки в простих ситуаціях – задачах, вони дуже люблять брати участь у складених задачах.

  • Чим відрізняється складена задача від простої? ( Складена задача розв’язується декількома діями, тоді проста – одною.)

  • Числа приготували нам задачу, трохи складнішу попередньої. Постараємося і розв’яжемо її!

  • Прочитайте задачу № 10.Про що в ній говориться? Які ключові слова можна виділити? Запишіть задачу коротко:

Вівця – 1 л

Корова - ?, на 20 л б.

Коза – 3 л


  • По короткому записі Поясніть числа задачі. Що позначає число 1? Число 3? Число 20?

  • Яке питання задачі? Що потрібно знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі?

  • Чи можемо ми відразу відповісти на запитання задачі? Чому?

  • А на яке питання ми можемо відповісти відразу? Що для цього потрібно знати? Якою арифметичною дією відповімо на це питання?


?





? + 20



1 + 3

  • Розбийте задачу на прості. На яке питання ми можемо відповісти відразу? Це питання першої простої задачі. Сформулюйте її. Покажіть її на короткому записі:

Вівця – 1 л

Корова - ?, на 20 л б.

Коза – 3 л




  • Сформулюйте другу просту задачу. Покажемо її на короткому записі:

Вівця – 1 л


Корова - ?, на 20 л б.

Коза – 3 л


  • Сформулюйте план рішення задачі. Першою дією ми відповімо на запитання першої простої задачі. Що ми довідаємося першою дією? Другою дією ми відповімо на запитання другої простої задачі. Що ми довідаємося другою дією?

  • Запишіть рішення задачі по діях.

  • Запишіть рішення задачі вираженням.

  • Запишіть відповідь.

  • І прості і складені задачі ми будемо розв'язувати по пам'ятці:





Пам'ятка

1.Прочитай задачу і представ те, про що в ній говориться. Про що говориться в задачі?

2.Виділи ключові слова і склади короткий запис .

3.По короткому записі поясни числа задачі і питання.

4.Повтори питання задачі. Що досить знать, щоб відповісти на нього?

Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі?

Чи можна відразу відповісти на запитання задачі?

Можна Не можна

Чому не можна?

Що потрібно знати, щоб відповісти на це питання?

Чи можна відразу відповісти на це питання?

Можна . Не можна

Таким чином, ми від питання задачі перейшли до числових

Даних. Аналіз закінчений.

5.Розбий задачу на прості. Сформулюй кожну просту задачу.

Покажи опорні схеми до кожної.

6.Склади план рішення задачі. Про що ми довідаємося в 1-оъм дії?

Про що довідаємося в 2-ом дії?

7. Запиши рішення задачі.



8. Запиши відповідь.


  • Молодці дітки! Ми сьогодні дуже багато довідалися про числа і застосуємо свої знання при виконанні завдання, що пропонують нам числа.

4. Підсумок уроку.

  • Які числа ми сьогодні складали чи віднімали?

  • Який спосіб додавання і віднімання ми використовували?

  • Чим характеризується спосіб додавання і віднімання по частинам?

  • Які задачі ми сьогодні повторювали?

  • Скількома діями можна відповісти на запитання простої задачі?


Домашнє завдання: міркуючи по пам'ятці вирішити задачі № 210 і № 220; і по зошиті з друкованій основі «Плюс і мінус» (М.В.Беденко) розшифрувати слова на стор. 12, стовпчики № 69 і 70, при рішенні прикладів обчислювати по частинам – див. пам'ятку.
Додаткові завдання.

Приклади:



  1. «Сложение и вычитание в пределах 100» , № 1 и № 2 (Походжай Н.Я.,Шост Н.Б. Картки оперативного контролю знань з математики 3(2) клас.)

  2. «Переменка»,с. 9, П. 1, П. 2, П. 3 (Гайштут А.Г. Увлекательная математика. Сложение и вычитание. Часть 2.)

  3. № 304,368,378,379,387,388 ( Богданович М.В. Математическая радуга)

Задачи:

  1. № 20* (Учебник) Ответить сначала на вопрос: « Сколько в классе девочек?», а затем - на предложенный вопрос.

  2. №№ 316,337,348,372, 409 ( Богданович М.В. Математическая радуга).


Урок 4.

Тема: Складені задачі.

Мета: узагальнити поняття «складена задача», як задачі, що складається з декількох простих задач, порядок і кількість яких визначає план рішення задачі; класифікувати складені задачі по виду останньої простої задачі, на прикладі задач на знаходження суми, залишку, збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць, різницеве порівняння, знаходження зменшуваного.

(Зауважимо, що на даному уроці всі обчислення виконуються по частинам.)



Хід уроку.

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні наш маршрут пройде по місту « Складені задачі» .Ми побачимо, чим відрізняється складена задача від простої, будемо брати участь у складанні складених задач.

2Усне опитування.

  1. У двох вазах лежать яблука: в одній вазі – стільки скільки й в іншій. Як довідатися, скільки яблук у двох вазах? Якою арифметичною дією можна довідатися, на скільки яблук більше в одній вазі, чим в інший?

  2. У вазі лежало стільки-то яблук, увечері кілька яблук з'їли. Якою арифметичною дією можна довідатися, скільки яблук залишилося?

  3. У двох вазах лежить стільки-то яблук, а в одній – стільки-то. Якою арифметичною дією можна довідатися, скільки яблук лежить в іншій вазі?

  4. Після того, як з'їли стільки-то яблук, у вазі залишилося кілька штук. Якою арифметичною дією можна довідатися, скільки яблук було у вазі?

  5. У вазі було стільки-то яблук, після того, як кілька яблук з'їли, у вазі залишилося ще кілька яблук. Якою арифметичною дією можна довідатися, скільки яблук з'їли?

  6. В одній вазі лежить стільки-то яблук, а в іншій – на кілька яблук менше. Якою дією можна довідатися, скільки яблук у другій вазі?

  7. В одній вазі лежить стільки-то яблук, а в іншій – на кілька яблук більше. Якою дією можна довідатися, скільки яблук у другій вазі?

  8. У першій вазі лежить стільки-то яблук, у другий – стільки-то, а в третьої – стільки, скільки у першій і в другій вазах разом. Якою дією можна довідатися, скільки яблук у третій вазі?

  9. У трьох вазах лежать яблука. Якою дією можна довідатися, скільки усього яблук у трьох вазах?

  10. Яблука лежать у 3-х вазах. У кожній вазі лежить по стільки-то яблук. Якою дією можна довідатися, скільки усього яблук у трьох вазах?

  11. Усього стільки-то яблук, їх розклали в 4 вази порівно. Якою дією можна довідатися, скільки яблук лежить у кожній вазі?

  12. Усього стільки-то яблук, їх розклали у вази по 5 штук. Якою дією можна довідатися, скільки вийшло ваз з яблуками?

  13. Про що повинно запитуватися в задачі, щоб на її питання треба було відповісти дією додавання?

  14. Про що повинно запитуватися в задачі, щоб на її питання відповіли дією віднімання?

  15. Складіть задачу на віднімання з числами 45 і 27.

  16. Складіть задачу на додавання з цими ж числами.


3.Перевірка домашнього завдання.

  • Про що говориться в задачі № 210? Про що запитується в задачі?


1 – 37
П - ?, на 7 м., ніж 1.
Ш - ?, на 20 б.,ніжм П


  • Розбийте цю задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.


1 – 37
П - ?, на 7 м.,чем 1.
Ш - ?, на 20 б.,ніж П

1 – 37

П - ?, на 7 м., ніж 1


1-а проста задача

1 – 37
П - ?, на 7 м.,чем 1.
Ш - ?, на 20 б.,чем П

П
Ш - ?, на 20 б.,ніж П.

2-а проста задача


  • Послідовність простих задач визначає план рішення задачі.

  • Що ми довідаємося в першій дії? Якою арифметичною дією відповімо на запитання першої простої задачі?

  • Що ми довідаємося в другій дії? Якою арифметичною дією відповімо на запитання другої простої задачі? Питання другої простої задачі – це і є питання даної задачі.

  • Прочитайте відповідь.

  • Про що говориться в задачі № 220? Про що запитується в задачі?

  • Покажіть у короткому записі з яких простих задач складається ця задача і визначите послідовність простих задач.


Берези – 25 шт.
Яблуні - ?, на 5 шт. м., ніж бер.

?

Груші – 40 шт.







Березы – 25 шт.
Яблони - ?, на 5 шт. м., чем бер.

?

Груші – 40 шт.



1
Берези – 25 шт.

Яблуні - ?, на 5 шт.м., ніж бер.

-а п. з.





Берези – 25 шт.
Яблони - ?, на 5 шт. м., чем бер.

?

Груши – 40 шт.






Яблуні

?

Груші – 40 шт.



2

-а п. з.




  • Якою дією відповімо на запитання першої простої задачі?

  • Якою дією відповімо на запитання другої простої задачі?

  • Що ми довідаємося в першій дії? В другій дії?

  • Складіть вирази для рішення цієї задачі.

  • Прочитайте відповідь задачі.




  1. Узагальнення поняття «складена задача», як задачі, що складається з декількох простих задач.

  • Як ви вже знаєте, числа дуже люблять попадати в різні ситуації – задачі. Задачі розв'язувані однією дією називаються простими, а задачі, що розв’язуються двома і більш діями називаються складеними.

  • Які задачі ви розв’язували в будинку: прості чи складені? Поясніть, чому ви так розв’язували.

  • Отже, усяка складена задача складається з декількох простих задач, і порядок і кількість простих задач визначає план рішення складеної задачі.

  • Зараз ми займемося творчістю – будемо придумувати прості задачі і складати з них різні складені задачі!

  • З числами 5 і 3 складіть задачу, яка б розв’язувалася дією додавання. Про що можна запитати в цій задачі? (Можна запитати, скільки усього; чи можна запитати про число, що на кілька одиниць більше даного; чи можна запитати, скільки було, після того, як щось витратили.)

  • Нехай у цій задачі запитується про число, що на 3 одиниці більше 5.( У першій вазі було 5 яблук, а в другій – на 3 яблука більше. Скільки яблук у другій вазі?)

1 – 5 ябл.


П - ?,на 3 ябл. більше


  • Знаючи , скільки яблук у першій вазі і знаючи , скільки яблук у другій вазі, що ми можемо довідатися? (Скільки яблук у двох вазах разом чи на скільки яблук більше (менше) в одній вазі, чим в іншій.)


1 – 5 ябл.

?

П – ябл.



1 – 5 ябл.

на,?


П – ябл.








  • Об'єднаєте першу просту задачу з задачею на різницеве порівняння. Одержимо складену задачу на різницеве порівняння. Зверніть увагу: ми одержали складену задачу того ж виду, що й остання проста задача.

  • Запишемо цю задачу коротко:

1 – 5 ябл.

на,?

П - ?,на 3 ябл. більше





  • Розбийте цю задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Виходячи з порядку простих задач сформулюйте план рішення.

  • Розповісти рішення по діях з поясненням.

  • Назвіть відповідь.

  • Об'єднаєте першу просту задачу з задачею на знаходження суми. Сформулюйте складену задачу на знаходження суми.

  • Запишемо цю задачу коротко:

1 – 5 ябл.

?

П - ?,на 3 ябл. більше







  • Розбийте цю задачу на прості.

  • Сформулюйте план рішення.

  • Розповісти рішення.

  • Назвіть відповідь.

  • Отже, в одній вазі 5 яблук, а в іншій – 8 яблук. Скільки яблук усього в двох вазах? – це друга проста задача, з якої складається дана складена задача.

  • А тепер продовжимо ситуацію. Отже , у двох вазах лежала деяка кількість яблук, на полуденок з'їли 9 яблук. Про що можна запитати? (Скільки яблук залишилося?) Якщо в задачі запитується, скільки залишилося, то до якого виду треба віднести цю задачу? Покажіть її опорну схему.

Було -

З’їли – 9 ябл.
Залишилось - ?

1 – 5 ябл.

?

П – 8 ябл.






  • Тепер об'єднаємо ці дві задачі і сформулюємо одну складену задачу на знаходження залишку. Запишемо цю задачу коротко:

Було – 5 ябл. и 8 ябл.


З’їли – 9 ябл.
Залишилось - ?



  • Розбийте цю задачу на прості. Скільки вийшло простих задач?

  • Виходячи з послідовності простих задач, складіть план рішення задачі. Скількома діями розв’язується дана задача?

  • Запишіть рішення задачі по діях з поясненням.

  • Запишіть відповідь.

  • Складіть задачу з трьох простих задач. Помітьте, що 1-а проста задача – це задача, у якій дано обидва числових значення, тобто на її питання можна відповісти відразу.

1

1 – 5 ябл.


П - ?,на 3 ябл. більше

1 – 5 ябл.

?

П -
. 2.



Було -

З’їли – 9 ябл.
Залишилось - ?

3.


(Діти складають задачу: «В одній вазі було 5 яблук, а в другий – на 3 яблука більше. За обідом з'їли 9 яблук. Скільки яблук залишилося?)

  • Як ви думаєте, скількома діями зважується ця задача ? Чому?

  • Отже кількість дій залежить від кількості простих задач, з яких складається дана задача.

  • На питання якої простої задачі ми відповімо першою дією? Що ми довідаємося?

  • На питання якої простої задачі ми відповімо другою дією? Що ми довідаємося?

  • На питання якої простої задачі ми відповімо третьою дією? Що ми довідаємося?

  • Запишіть рішення задачі по діях з поясненням.

  • Запишіть відповідь.

Фізкультхвилинка

Кузнечики

Піднімайте плечика,

Стрибайте ,кузнечики.

Приг-скок, приг-скок.

Сіли, травичку поїмо,

Тишу послухаємо.

Тихіше, тихіше, високо,

Стрибай на носках легко.



  • № 49. Уважно розгляньте 1-ий короткий запис.

  • Про що можна скласти задачу? А ще про що?…

  • До якого виду можна віднести цю складену задачу?(До задач на знаходження залишку.) Чому? (У ній запитується, скільки залишилося.) Про що нам це говорить?( Що остання складена задача також буде на знаходження залишку.)

  • По короткому записі розбийте цю задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Складіть план рішення.

  • Запишіть рішення і відповідь.

  • Уважно розгляньте 2-ий короткий запис. Чим він відрізняється від 1-ого? (У 2-ому запитується, скільки стало, а в 1-ому – скільки залишилося, тобто 2-га задача – це складена задача на знаходження суми. )

(Задачі ці ще відрізняються тим, що в 1-й відомо, скільки було спочатку, а в другій – невідомо; але цей факт не значний для нас , тому вчитель не акцентує увагу дітей на ньому.)

  • Про що складемо задачу? А чи можна про що-небудь інше? А ще? Чи зміниться від цього короткий запис?

  • Який висновок можна зробити? (Ситуація ,описана в задачі не впливає на структуру короткого запису.)

  • Структура короткого запису залежить тільки лише від зв'язків між числовими даними, між даними і шуканим у задачі. Тому, по одному і тому ж короткому запису можна скласти безліч задач з однаковими числовими даними і зв'язками.

  • По короткому записі розбийте цю задачу на прості. Якого виду 1-а проста задача? Якого виду 2-а проста задача?

  • Чим схожі задачі , складені по 1-ому та по 2-ому короткому запису? ( Тим, що й у 1-й і в 2-й задачі, перша проста задача – це задача на знаходження суми.)

  • А чим вони відрізняються? (Відрізняються другими простими задачами: у 1-й – це задача на знаходження залишку, а в другій – на знаходження суми.)

  • Складіть план рішення задачі і запишіть рішення і відповідь.

  • № 99.Уважно розгляньте короткий запис. На яку, з тільки що розглянутих задач, схожа ця задача? (На 1-у задачу: у цих задачах однакові ключові слова – «було», «відрізали», «залишилося».І , скільки відрізали виражається двома числовими даними.)

  • Чим відрізняються ці задачі? (У 1-й задачі відомо, скільки було, а в цієї – невідомо; у 1-й задачі запитується , скільки залишилося, а в 2-й – скільки було.)

  • До якого виду можна віднести задачі, у яких запитується, скільки було, після того, як трохи витратили? (Це задачі на знаходження зменшуваного.)

  • У короткому записі виділіть прості задачі. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Чим схожі 1-а задача і дана? (У них перші прості задачі одного виду – на знаходження суми.)

  • Чим відрізняються ці задачі? (Відрізняються другими простими задачами: у 1-ій – на знаходження залишку , а в 2-ій – на знаходження зменшуваного.)

  • Складіть план рішення задачі.

  • Розв’яжіть рішення по діях.

  • Запишіть рішення вираженням.

  • Запишіть відповідь задачі.

  • № 118.Уважно розгляньте короткий запис до задачі. На яку з розглянутих задач схожа ця задача? (На 1-у складену задачу. Тут однакові ключові слова – « було» і «залишилося», а слова – «відрізали» і «виїхало» мають однаковий сенс – забрали, відняли... В обох задачах запитується, скільки залишилося, тобто - це задачі одного виду – на знаходження залишку.)

  • Розв'яжіть задачу по схемах двома способами.

  • Виходячи з рішення, який висновок можна зробити про кількість простих задач? (Вирази містять дві дії, значить завдання полягає з двох простих задач.)

  • Уважно розгляньте другий вираз. Яку дію треба виконати першою? Що ми довідаємося цією дією?

  • Яку дію треба виконати другою? Що ми довідаємося цією дією?

  • Виходячи з цього розбийте задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Уважно розгляньте перший вираз. Яку дію треба виконати першою? Що ми довідаємося цією дією?

  • Яку дію треба виконати другою? Що ми довідаємося цією дією?

  • Виходячи із цього розбийте задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.




  • Уважно прослухайте зміст задачі: « У їдальню привезли 18 л соняшникової олії. На обід витратили 6 літрів, а на вечерю – 3 літри. Скільки літрів соняшникової олії залишилося?»

  • Про що говоритися в задачі? Про що запитується в задачі?

  • Які ключові слова можна виділити?

  • Запишіть задачу коротко:

Було – 18 л


Витратили – 6 л и 3 л
Залишилося - ?


  • По короткому записі поясніть числа задачі. Що означає число 18? Що означає число 6? Що означає число 3? Яке питання задачі?

  • Покажіть на короткому записі прості задачі, з яких складається дана складена задача.

1

Було – 18 л


Израсходовали – 6 л и 3 л
Залишилося - ?
-а п. з.

Витратили – 6л и 3л л

Було – 18 л


Витратили – 6 л и 3 л
Залишилося - ?

2-а п. з.


(Якщо діти утрудняються відразу розбити задачу на прості, то робота над задачею здійснюється відповідно до пам'ятки.)



  • Складіть план рішення задачі.

  • Розповісти рішення по діях.

  • Запишіть рішення виразами.

  • Запишіть відповідь.

  • Перетворіть цю задачу в задачу на знаходження суми. Чим будуть відрізнятися ці задачі? Що можна сказати про відмінність , що стосується простих задач? ( У перетвореній задачі друга проста задача повинна бути на знаходження суми, і містити ключові слова – « було», «привезли» ( чи інше слово з таким же змістом), «стало».)

  • Складіть короткий запис до цієї задачі.

  • Розповісти рішення задачі.

  • Складіть вирази для рішення цієї задачі.

  • Назвіть відповідь.

  • Уважно прочитайте задачу № 88. Про що говоритися в задачі?

  • Самостійно складіть короткий запис задачі.

  • Поясніть числа задачі .

  • Яке питання задачі? Що ми знаємо про цукор? Яке число треба знайти в цій задачі? (У цій задачі треба знайти число, що на 5 одиниць більше іншого.)

  • До якого виду можна віднести задачу, у якій треба знайти число, що більше на кілька одиниць іншого числа? (Ця задача на збільшення числа на кілька одиниць.)

  • Який висновок звідси можна зробити, щодо виду останньої простої задачі? (Остання проста задача – на збільшення числа на кілька одиниць.)

  • Розбийте задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Самостійно запишіть план рішення і рішення задачі.

  • Запишіть відповідь.

  • Прочитайте задачу №145.

  • Уважно розгляньте її рішення.

  • Скільки буде простих задач? Розбийте задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Поясніть, що ми знаходимо кожною дією.

3. Підсумок уроку.

  • Які задачі ми сьогодні розв’язували?

  • Чим відрізняється складена задача від простої? З чого складається складена задача?

  • Скільки простих задач може містити в собі складена задача?

  • І всі ці прості задачі розв’язуються одночасно чи в якомусь порядку? Яка проста задача розв’язується першою?

  • У чому відображається порядок рішення простих задач?

  • Як ми записуємо рішення складеної задачі? А як ще можна записати?

  • Як скласти вирази виходячи з запису рішення задачі по діях?


Домашнє завдання: № 16 – записати задачу коротко, розбити задачу на прості, записати план рішення ,рішення задачі і відповідь; № 1020; №№ 71,72 із зошита з друкованою основою «Плюс і мінус».
Додаткове завдання

  1. №№ 83,51,94 ( Беденко «Плюс и минус»)

  2. №№ 370,314 ( М.В. Богданович «Математическая радуга»)



Урок 5.

Тема: Узагальнення способу порозрядного додавання і віднімання в межах 100.

Складені задачі на знаходження залишку.
Мета: Актуалізувати спосіб порозрядного додавання двозначних чисел без переходу через десяток і з переходом через десяток, узагальнити його для усіх випадків додавання двозначних чисел; актуалізувати спосіб порозрядного віднімання для випадків віднімання однозначного числа з двозначного з переходом через десяток і спосіб порозрядного віднімання двозначних чисел з переходом через десяток, узагальнити спосіб порозрядного віднімання для усіх випадків віднімання з переходом через десяток; актуалізувати спосіб порозрядного віднімання двозначних чисел без переходу через десяток і узагальнити спосіб порозрядного обчислення для додавання і віднімання без переходу через десяток; узагальнити спосіб порозрядного віднімання для усіх випадків віднімання.

Узагальнити різні типи математичних структур складених задач на знаходження залишку, за допомогою складання задач на знаходження залишку з декількох простих і виділення простих задач із задачі на складання залишку, підвести дітей до висновку , про те що в таких задачах остання проста задача – це задача на знаходження залишку.



Хід уроку.
1Мотивація навчальної діяльності.


  • Сьогодні ми продовжимо вивчення жителів міста «Складені задачі», відвідаємо район за назвою «Задачі на знаходження залишку» і заїдемо в місто «Обчислювальних прийомів»,де нас будуть очікувати жителі кварталу «Порозрядне додавання і віднімання».Заняттям жителів кварталу «Порозрядне додавання і віднімання» полягає в тому, що вони люблять складати приклади на додавання і віднімання, а потім шукати число, що буде результатом. При чому міркують при виборі цього числа, вони трохи інакше. Як? Ми довідаємося простежив за ними. Отже, вперед!


2.Математичний диктант.

  1. У першому стовпчику 16 прикладів, у другому – 18 прикладів. Скільки усього прикладів у двох стовпчиках?

  2. Скільки усього прикладів у 7 стовпчиках по 2 приклади в кожнім?

  3. Всього 24 приклада по 3 приклади в кожнім стовпчику. Скільки стовпчиків із прикладами?

  4. 16 прикладів розташовані в 2-х стовпчиках порівно в кожнім. Скільки прикладів в одному стовпчику?

  5. В одному стовпчику 12 прикладів, а в другому на 5 прикладів менше. Скільки прикладів у другому стовпчику?

  6. У двох стовпчиках 45 прикладів. Скільки прикладів у другому стовпчику, якщо в першому стовпчику їх 18?

  7. Учню треба було розв’язати 35 прикладів. Увечері він розв’язав 14 прикладів. Скільки прикладів йому залишилося розв’язати?

  8. Після того, як учень розв’язав 32 приклада йому залишилося розв'язати 25 прикладів. Скільки прикладів йому треба було розв'язати?

  9. Учню треба було розв'язати 56 прикладів, після того, як він розв’язав декілька прикладів, йому залишилося розв'язати 27 прикладів. Скільки прикладів розв’язав учень?

2.Усне опитування

  • Дати характеристику числам: 56 , 80, 7. ( спосіб одержання, місце числа в натуральному ряді, однозначне чи двозначне, за допомогою яких цифр записується, що позначає кожна цифра в записі числа, склад числа, представлення числа у вигляді суми розрядних доданків.)

  • Чим відрізняються двозначні числа від однозначних?

  • У математичному диктанті вам була запропонована задача: «Після того, як учень розв’язав 32 приклада йому залишилося розв'язати 25 прикладів. Скільки прикладів йому треба було розв'язати?». Які вирази ви склали по тексту цієї задачі? Як ви міркували при обчисленні його значення? (Число 25 представляємо у вигляді суми десятків і одиниць: 25 = 20 + 5. До числа 32 спочатку додамо десятки –20, одержимо 52; а потім до 52 додамо одиниці – 5, одержимо 57.

32 + 25 = 32 + 20 + 5 = 52 + 5 = 57)

20+5


3.Узагальнення способу порозрядного додавання і віднімання чисел у межах 100.

  • При обчисленні цієї суми можна міркувати інакше, використовуючи знання про десятковий склад двозначних чисел: кожне з чисел можна представити у вигляді суми десятків і одиниць. А як далі будемо міркувати? (Десятки складемо з десятками, а одиниці з одиницями; складемо отримані суми:

32 + 25 = 30 + 2 + 20 + 5 = 50 + 7 = 57


30+2 20+5



  • Отже, при даному способі міркування ми складали числа по розрядах: десятки з десятками, а одиниці з одиницями, тому цей спосіб називається порозрядним додаванням.

  • Ми розглянули дуже нескладний приклад – тут немає переходу через розряд. Перевіримо , чи можна застосувати цей спосіб обчислення для випадків додавання з переходом через розряд; візьмемо приклад з математичного диктанту:

16 + 18 = 10 + 6 + 10 + 8 = 20 + 14 = 24


10+6 10+8

(Учні самостійно пояснюють розв’язок, даного приклада)


  • Таким чином, і при додаванні двозначних чисел без переходу через розряд і при додаванні двозначних чисел з переходом через розряд, можна використовувати спосіб порозрядного додавання. Складемо разом пам'ятку. Що ми робили в першу чергу, у другу …

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка