Узагальнення І систематизація знань учнів за 2 клас при вивченні теми «повторення матеріалу» По підручнику М. В. Богдановича «Математика 3



Сторінка8/18
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.27 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Пам'ятка

Письмове додавання

  1. Підписую числа стовпчиком: одиниці під одиницями, десятки під десятками.

  2. Додавання починаю з розряду одиниць. Складаю одиниці.

Пам'ятаю, що 10 одиниць нижчого розряду утворять 1 одиницю вищого.

  1. Складаю десятки.

  2. Читаю відповідь.

Наприклад: 56

+25

81





  • Що загального в письмовому додаванні і в усному порозрядному додаванні?

  • Чим відрізняється письмове додавання від усного порозрядного додавання?

  • Запишіть різницю чисел 32 і 27 і знайдіть її значення. Міркуйте усно різними способами.

  • Виконайте віднімання письмово. Як треба міркувати?

Пам'ятка

Письмове віднімання

  1. Підписую числа стовпчиком: одиниці під одиницями, десятки під десятками.

  2. Віднімаю з розряду одиниць. Перевіряю, чи можна з одиниць зменшуваного відняти одиниці від'ємника. Якщо ні, то займаю 1 десяток і роздрібнюю його в одиниці.

Віднімаю одиниці.

  1. Віднімаю десятки.

  2. Читаю відповідь.

Наприклад: 53

- 25

28





  • Що загального в письмовому відніманні і в усному порозрядному відніманні.

  • Чим вони відрізняються.?

  • Як будемо міркувати при відніманні з 100 числа 17? ( 100 – це 9 десятків і 10 одиниць; з 10 одиниць віднімаємо 7 одиниць, буде 3 одиниці; з 9 десятків віднімемо 1 десяток, буде 8 десятків.)

  • № 104( коментованим письмом).

  • Порівняйте письмовий прийом додавання і письмовий прийом віднімання. Що в них загального? Чим вони відрізняються?

  • Підкресліть у пам'ятці для письмового додавання слова, що є загальними і для додавання і для віднімання.

  • Якими словами відрізняються ці пам'ятки? Як сказати в загальному плані :«складаю» і «віднімаю»? (Обчислюю, виконую дії.)

  • Замінимо в пам'ятці слова, якими відрізняється додавання і віднімання, більш загальними словами:


Пам'ятка

Письмове додавання і віднімання

  1. Підписую числа стовпчиком: одиниці під одиницями, десятки під десятками.

  2. Обчислення починаю з розряду одиниць. Виконую дії з одиницями.

Пам'ятаю, що 10 одиниць нижчого розряду утворять 1 одиницю вищого і навпаки: 1 одиниця вищого розряду складає 10 одиниць нижчого.

  1. Виконую дії з десятками.

  2. Читаю відповідь.

Наприклад: 56 53

+ 25 - 25

81 28

- № 126.


  1. Складені задачі, у яких треба знайти число, що більше чи менше іншого числа.


У. Задачі на збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць:

  • Уважно прочитайте задачу № 156. Про що говориться в задачі? (У задачі говориться про масу 100 л води, масі 100 л нафти, масі 100 л бензину.)

  • Запишемо задачу коротко, для цього виділимо ключові слова. ( 100 л води, 100 л нафти, 100 л бензину) Запишемо числові дані , що відповідають ключовим словам:

а

):


100 л води – 100 кг

100 л нафти - ?, на 10 кг м., чим води

100 л бензину - ?,на 14 кг м., чим нафти


  • По короткому записі поясніть числа задачі. Яке питання задачі?

  • Що досить знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Досить знати два числових значення: 1 – масу 100 л нафти, невідомо, і П – на скільки кг маса 100 л бензину менше маси 100 л нафти, відомо – на 14.)

  • Якою арифметичною дією відповімо на дане запитання? (дією віднімання, тому що треба знайти число, що на кілька одиниць менше іншого числа)

  • Чи можемо ми відразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо масу 100 л нафти.)

  • Що досить знати, щоб відповісти на це питання? (Досить знати два числових значення: 1 – масу 100 л води, відомо – 100 кг, і П – на скільки кг мас 100 л нафти менше маси 100 л води, відомо – на 10 кг.)

  • Якою арифметичною дією відповімо на це питання? (Дією віднімання)

  • чи можемо ми відразу відповісти на це питання? (Можемо, тому що нам відомі обоє числові значення. Аналіз закінчений.)

?

? - 14

100 - 10




  • На схемі аналізу виділіть прості задачі трикутниками. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Покажіть кожну просту задачу на короткому записі.

  • Чим цікава математична структура даної складеної задачі? (Це завдання полягає з двох простих задач на зменшення числа на кілька одиниць.)

  • Сформулюйте план рішення задачі і відзначте на схемі аналізу номера дій.

  • Розкажіть рішення задачі виразами, спираючись на схему аналізу.

  • Розкажіть відповідь задачі.

  • Прослухайте умову задачі: « У Тані 47 марок, а в Іри на 19 марок менше, а у Сашка на 34 марки більше, ніж у Іри. Скільки марок у Сашка?» Про що говориться в задачі?

  • Самостійно запишіть цю задачу коротко.

  • Порівняйте короткі записи цієї задачі і попередньої. Зробіть висновок про склад цієї задачі з простих задач. Покажіть на короткому записі прості задачі. Зробіть висновок про план рішення.

  • Запишіть рішення по діях. Обчислення виконуйте письмово – у стовпчик.

  • Запишіть рішення виразом, виходячи з останньої дії.

  • Запишіть відповідь.

  • Що загального в цих двох задач? Який висновок можна зробити про рішення таких задач? (Якщо завдання полягає з двох простих задач на збільшення ( зменшення) числа на кілька одиниць, то першою дією ми знаходимо число, більше чи менше даного числа на кілька одиниць; а другою – шукане число, більше чи менше знайденого числа на кілька одиниць.)

  • Змінимо умову цієї задачі в такий спосіб: « У Тані 47 марок, а в Іри - 19 марок . У Сашка на 34 марки більше, ніж у Тані й у Іри разом. Скільки марок у Сашка?»

  • Чим відрізняється ця задача від попередньої?

  • Як на короткому записі показати, що в Сашка на 34 марки більше, ніж у Тані й у Іри разом? Запишіть задачу коротко.

б):

Таня – 47 м.

Сашко - ?, на 34 м. б. м.

Іра – 19 м.





  • Чим схожі дана задача і попередні? (Шукане число більше чи менше іншого числа на кілька одиниць.)

  • Чим відрізняється ця задача? ( Тим, що друге число тут не більше чи менше даного, а дорівнює сумі двох даних чисел.)

  • На короткому записі виділіть прості задачі і сформулюйте їх.

(Якщо учні утрудняються виділити прості задачі, то проводимо роботу відповідно до пам'ятки.)

  • Виходячи з порядку простих задач складіть план рішення.

  • Розкажіть рішення по діях.

  • Запишіть рішення виразом.

  • Запишіть відповідь.

  • Прочитайте задачу № 730(2). Про що говориться в задачі.

  • Запишіть задачу коротко.

(Зауважимо, що короткий запис до даної задачі можна скласти згідно попередній опорній схемі, але і так само в такий спосіб:

А. – 32 б. кр. и 44 с. кр.


В. – ? ,на 23 кр. М.



  • Чим схожі ці задачі? (Шукане число на кілька одиниць більше ( менше) суми двох інших чисел.) Зробіть висновок про склад задачі з простих задач. Сформулюйте кожну просту задачу. Покажіть прості задачі на короткому записі.

  • Складіть план рішення задачі.

  • Розкажіть рішення задачі по діях .

  • Запишіть рішення виразом.

  • Запишіть відповідь.

  • Змінимо умову цієї задачі: « В Андрія 7 кліток із кроликами, по 3 кролика в кожній. У Василя – на 9 кроликів менше. Скільки кроликів у Василя?»

  • Про що говориться в цій задачі?

  • Складемо короткий запис задачі, попередньо виділивши ключові слова. Назвіть числові значення , відповідно ключовим словам.

  • Чи знаємо ми скільки кроликів в Андрія? А що ми знаємо? (Ми знаємо, що в нього 7 кліток по 3 кролика в кожній.) А як сказати, виходячи з цього, скільки в нього усього кроликів? (Усього кроликів стільки, скільки по 3 кролика взяти 7 разів.) Запишемо це.

  • Чи знаємо ми, скільки в Андрія кроликів? Поставимо знак питання. А, що ми знаємо про кількість кроликів у Василя? Запишемо це.

в):

Андрій по 3 кр. узяти 7 разів

Василь - ? , на 9 кр. м.





  • Чим схожа ця задача з попередньою? (У ній теж треба знайти число, що на кілька одиниць менше чи більше іншого числа.)

  • Відрізняється, умовою по якій знаходимо інше число. В одних задачах – це було знаходження числа, що більше (менше) на кілька одиниць даного числа. У попередньої – знаходження суми двох даних чисел. А в цій задачі – знаходження добутку, тому що по ... узято ... раз.

  • На короткому записі покажіть прості задачі з яких складається дана задача. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Виходячи з порядку простих задач сформулюйте план рішення задачі.

  • Розкажіть рішення задачі по діях.

  • Складіть вирази.

  • Розкажіть відповідь.

  • Змінимо умову даної задачі в такий спосіб: « В Андрія 36 кроликів, вони живуть у двох клітках, порівно в кожній. У Василя в одній клітці живе на 7 кроликів більше, ніж в Андрія в одній клітці. Скільки кроликів у Василя живе в одній клітці?»

  • Про що говориться в задачі? (Говориться про кількість кроликів у клітці у Василя й в Андрія.)

  • Запишемо задачу коротко, для цього виділимо ключові слова. ( 1 кл. в Андрія, 1 кл. у Василя.) Запишемо числові значення, відповідно ключовим словам.

  • Чи знаємо ми, скільки кроликів живе в одній клітці в Андрія? А , що ми знаємо? ( 36 кроликів живуть у 2-х клітках порівно в кожній.) Так, скільки ж кроликів у 1-й клітці? ( У 1-й клітці кроликів стільки, скільки буде 36 кроликів розділити на 2 порівно.) Запишемо це.

  • Чи знаємо ми, скільки кроликів живе в 1-й клітці у Василя? Поставимо знак питання. А, що ми знаємо про кількість кроликів у 1-й клітці у Василя? Запишемо це.

г):

1 кл. Андрій 36 кр. розділити на 2 порівно

1 кл. Василь - ? , на 7 кр. б.




  • Що загального в цієї задачі й у попередніх?

  • Чим вона відрізняється від попередніх?

  • На короткому записі виділіть прості задачі. Сформулюйте кожну просту задачу.

  • Складіть план рішення задачі.

  • Запишіть рішення виразом.

  • Які задачі ми розв’язували на уроці? У чому особливість цих задач?(Остання проста задача – задача на збільшення чи зменшення числа на декілька одиниць.) Що з цього випливає? ( Останнє додавання чи віднімання, у залежності від умови: збільшення зв'язане з дією додавання; зменшення – віднімання.)

6.Гра-змагання.

Правила гри: клас поділяється на дві команди, кожна команда сідає за круглий стіл. Командам пропонуються завдання однакові в міру труднощів, і команда, що знайшла відповідь на питання швидше – виграє раунд.



Завдання 1. Складіть числа в квадратах по рядках , по стовпцях і з кута на кут, і скажіть, у чому полягає особливість цих квадратів:


6

16

2


4


8

12

14


0

10




12

32

4


8


16

24

28


0

20




3

17

7


13


9

5

11


1

15




16

36

8


12


20

28

32


4

24






Завдання 2.Яке число треба додати до кожного рядка, щоб вийшло 100?

25 + 19 + 13 + ? 18 + 24 + 48 + ?

16 + 15 + 69 + ? 23 + 17 + 11 + ?

Завдання 3. Використовуючи три двозначних числа і знаки арифметичних дій додавання і віднімання складіть вирази, результатом яких буде число 70.

Правила: учні повинні в за 3 хвилин скласти, якнайбільше таких виразів. Після закінчення 3-х хвилин учні команди читають вирази: якщо зустрічаються однакові вирази ( з обліком переставної властивості додавання) , то кожна команда викреслює даний вираз. Виграє та команда, у якої залишилося більше виразів.



Завдання 4. Троє товаришів збирали в лісі білі гриби. Коли вони повернулися до стоянки, то почали викладати гриби зі своїх кузовів в одну купу, і при цьому кожний підраховував, скільки грибів він приніс. Ваня порахував свої гриби – їх було 24, потім порахував Гриша – 22, потім прибіг, засапавшись, Коля і прямо без ліку висипав у загальну купу свої гриби. Ваня і Гриша крикнули, щоб Коля не висипав гриби без ліку, тому що хотілося довідатися, хто набрав грибів більше, але вже було пізно. Гриша став докоряти Колю, але Ваня сказав : “Ми зараз довідаємося, скільки грибів висипав Коля в загальну купу. Я буду перекладати гриби по одному, а ви рахуйте”. Він так і зробив: усіх грибів виявилося 79. Як довідалися діти, скільки грибів приніс Коля?

Завдання 5. “Скільки дівчинок у вашому класі?” – запитав Яша в Галі. Галя, подумавши відповіла: “Якщо відняти від найбільшого двозначного числа число, записане двома вісімками, і до отриманого числа додати найменше двозначне число, то саме і вийде число дівчинок у нашому класі.” Скільки ж дівчинок у цьому класі?

  1. Підсумок уроку.

  • Як називаються складені задачі, що ми сьогодні розв’язували?

  • Чому вони так називаються? Що в них загального?


Домашнє завдання: № 1120, 1310.
Додаткове завдання:

  1. Задачі: № 7. Приклади: № 8 (Походжай Н.Я.,Шост Н.Б. Картки оперативного контролю знань з математики 3(2) клас)

  2. Задачі: № 105,83,51, Приклади: № 10,11,12.(Беденко М.В. Плюс і мінус.)

  3. Приклади: П.10,П.11,П.12 (Гайштут А. Захоплююча математика. Додавання і віднімання. 2.)

4. № 155.

Урок 10.

Контрольна робота.

Контрольна робота № 1 ( М.В.Богданович, М.В.Козак,О.П.Корчевська, К.П.Маланюк. Контрольні роботи з математики в 3(2) класі)


Урок 11.

Тема: Буквені вирази. Ознайомлення з поняттям «рівняння».
Мета: актуалізувати поняття математичного виразу: числового і буквеного; узагальнити взаємозв'язок між назвами найпростіших математичних виразів і результатами арифметичних дій; узагальнити подвійний зміст знака арифметичної дії: з однієї сторони він указує на назву математичного виразу, а з іншого боку - вказує яку дію треба виконати між числами; актуалізувати читання найпростіших математичних виразів , вирази з дужками і вирази, що містять дії різного ступеня; навчити школярів читати математичні вирази більш складної структури, називаючи компоненти останньої дії; згадати порядок виконання дій у виразах з дужками; актуалізувати знаходження значень буквених виразів; ввести поняття: «рівняння», «розв'язати рівняння»; навчити розв'язувати найпростіші рівняння на знаходження невідомого компонента дій додавання і віднімання на основі взаємозв'язку між результатом і компонентами цієї дії; навчити доводити, що дане число є рішенням рівняння.

Хід уроку

  1. Мотивація навчальної діяльності.

  • Сьогодні на уроці ми будемо займатися алгеброю: згадаємо , які вирази ви вмієте читати і записувати, як знаходять значення виразів, подумаємо, чим відрізняються вирази від рівності, і познайомимося з особливими рівностями, що містять букву. Будьте уважними, бо від цього залежить ваш успіх при самостійному виконанні завдань.




  1. Математичний диктант

  1. Запишіть суму чисел 37 і 46; знайдіть значення суми.

  2. Запишіть добуток чисел 3 і 8, знайдіть значення добутку.

  3. Запишіть різницю чисел 23 і 19, знайдіть значення різниці.

  4. Запишіть частку чисел 36 і 9, знайдіть значення частки.

  5. Запишіть: добуток чисел 2 і 8 зменшити на 6.Знайдіть значення цього виразу.

  6. Запишіть: частку чисел 12 і 3 збільшити на 18.Знайдіть значення цього виразу.

  7. Запишіть вирази: перший множник представлений різницею чисел 22 і 19, а другий множник – число 5. Знайдіть добуток.

  8. Запишіть вирази: зменшуване представлено сумою чисел 67 і 16, а від'ємник – число 28. Знайдіть різницю.

  9. Запишіть вирази: перший доданок – число 17, а другий доданок представлений часткою чисел 24 і 3. Знайдіть значення суми.

  10. Перший множник – число 3, другий множник – невідомий, а добуток дорівнює 21. Знайти невідомий множник.

  11. Зменшуване – число 75, від'ємник – невідомий, різниця дорівнює числу 38. Знайти від'ємник.

  12. Знайти невідоме ділене, якщо дільник – число 2, а частка дорівнює 6.

  13. Знайти невідомий перший доданок, якщо другий доданок – число 34, а сума дорівнює 52.


3. Усне опитування.

  • Прочитайте приклад декількома способами: 40 + 2 = 42, 18 + 9 = 27.


… додати ...

… скласти ...

… більше ...

… менше ...

… складається ...




  • Як називаються числа при додаванні? Як можна по-іншому прочитати ці приклади?

  • Як називається вирази, записані ліворуч від знака рівності? Прочитайте ці вирази. Чому дорівнює результат цього виразу? Прочитайте цей приклад , указуючи назву виразу.

  • Як називаються числа при відніманні? Множенні? Діленні?

  • Як знайти невідомий доданок? Згадайте, ми проводили аналогію між додаванням і множенням, і за аналогією з правилом знаходження невідомого доданка формулювали правило знаходження невідомого множника. Тому як знайти невідомий множник, хто догадався?

17 + = 32 ·3 = 15

  • Як знайти невідоме зменшуване? Хто здогадався, як знайти невідомий дільник?

- 28 = 16 :2 = 7

  • Як знайти невідомий від’ємник? Хто догадався, як знайти невідомий дільник?

42 - = 24 24 : = 8

  • № 116.

  • Знак якої арифметичної дії треба поставити між двома числами, щоб записати: - різницю цих чисел;

- добуток чисел;

- суму цих чисел;

- частку цих чисел.

- Порівняйте назви чисел при додаванні, відніманні , множенні і діленніі з назвами відповідних виразів. Що загального ви помітили? Який можна зробити висновок? ( Вирази називаються також, як і результат відповідного арифметичної дії.)



  • На, що вказує знак «+» між двома числами? (1-е: записати вираз – сума цих чисел; 2 –ге: між цими числами треба виконати дію додавання.)

  • На що вказує знак «-.» між двома числами? Знак «:»? Знак «. «?

  • Що потрібно зробити, щоб записати суму двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення суми?

  • Що потрібно зробити, щоб записати різницю двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення різниці? Приведіть приклад.

  • Що потрібно зробити, щоб записати добуток двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення добутку? Приведіть приклад.

  • Що потрібно зробити, щоб записати частку двох чисел? Що потрібно зробити, щоб знайти значення частки? Приведіть приклад.

  • Виходячи з цього зробіть висновок про подвійний зміст знака арифметичної дії. На що вказує знак будь-якої арифметичної дії? ( З однієї сторони знак арифметичної дії вказує на назву виразу, а з іншого боку – на дію , яку треба виконати між числами.)

  • Прочитайте вирази: 72 – ( 36 + 17). ( З числа 72 відняти суму чисел 36 і 17.)

  • Знайдіть значення цього виразу. Яку дію треба виконати першою? Чому? Другою?

  • Як можна по – іншому прочитати ці вирази?




1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка