Узагальнення вивченого матеріалу з теми "Іменник"



Скачати 200.77 Kb.
Дата конвертації20.02.2016
Розмір200.77 Kb.


КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ “УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ З ТЕМИ “ІМЕННИК”

Вчитель української мови та літератури колегіуму №98 Івахненко Наталія Павлівна

(спеціаліст вищої категорії)


Запоріжжя

2013 - 2014

Тема уроку: Узагальнення вивченого матеріалу з теми “Іменник”
Мета уроку: 1)систематизувати та узагальнити вивчений учнями матеріал, поглибити їх знання про лексичне значен­ня іменника; формувати вміння визначати його лексико-семантичні та граматичні категорії, з'ясовувати синтаксичну роль у ре­ченні; ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу; 2) розвивати навички і вміння уважно слухати, навички усного монологічного мовлення, вміння вести дискусію; 3) виховувати потребу в спілкуванні рідною мовою, естетику мовлення; формувати бережливе ставлення до результатів праці.

Обладнання: малюнки; картки; таблиці; речі, що продаються на ярмарку; “саморобні гроші”; музичний супровід.

Тип уроку: узагальнення матеріалу за вивченою темою.

ХІД УРОКУ


І. Організаційний етап.

Святолік



Вчитель. Календарні свята та обряди живуть з нами вже багато віків. Знання про них ви отримуєте на кожному уроці української мови та літератури. Головне завдання цієї частини уроку, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе. Безпосередньо ви оволодіваєте народною культурою, духовним набуттям своєї нації і, я надіюсь, зростаєте її палкими патріотами.

- Діти, а ви знаєте, які були свята з 6 по 9 грудня за народним календарем?

Доповідь учениці:

Канун святої Катерини (6 грудня). З цього вечора дівчата починали гадати. Робили це в такий спосіб: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж.

Катерини (7 грудня). Дівчата роблять те, що і на канун. Брали стільки гіллячок, скільки членів сім'ї. Які галузки не розвивалися, то начебто стільки чоловік помре в родині.

Ворожили і в такий спосіб. Дівчата насипали в миску каші і йшли гуртом на двір кликати судженого на вечерю, б'ючи по воротах макогонами по черзі, прика­зуючи: «Іди, іди, суджений, кашу їсти!»

Звідки загавкає пес, туди й заміж піде.

З приходом Катерини сподівалися на люті морози.

На святу Катерину ховайся під перину.

Катерина по воді, то Різдво по льоді.

Як на Катерини холодно, то буде голодно.

Георгія Побідоносця, Єгорія, Юрія, Юр'їв день (9 грудня).
II. Оголошення теми та мети уроку.

 Вчитель. Більше місяця тому ми з вами почали мандрувати розді­лами мовознавчої науки «Мор­фології». Першим про себе почав розповідь Імен­ник. І сьогодні, перш ніж пе­рейти до контролю отриманих знань та вмінь з теми “Іменник”, ми повинні повторити, закріпити, систематизувати наші знання про нього. До того ж побудова нашого уроку нетрадиційна: урок-подорож на ярмарок. Саме на ярмарок ми повеземо свої знання, навички, вміння спілкуватися, використовувати багатства рідної мови. А отримаємо за це “саморобні гроші” різних кольорів за рівнями знань: червоний – високий; жовтий – середній; синій – достатній; зелений – низький.

Закінчиться подорож, коли у вас будуть повні гаманці “грошей”, а в мене “корзинка покупок”. Сідаймо на вози за групами!

Отож у подорож!



Доповіді дітей:

1-й учень. Життя наших предків було нелегким і водночас романтичним. Багато випало на їх руки й долю роботи — тяжкої, одноманітної. Але сірі будні скрашувалися святами, що неодмінно приносили пісню і жарт, хороший настрій і надії.

2-й учень. А часом робота і свято перепліталися. Праця поєднувалася з обрядовістю, ставала святко­вою, загадковою, святою. Тому й здається нам життя наших предків скоріше романтичним, ніж важким, бо час - майстер стирати погане, а лишати неповторне і вічне.

3-й учень. Так і ярмарок. Кілька разів на рік селянин мав посувати там, адже це був один із засобів його існування. На ярмарку можна було продати результати своєї праці, придбати необхідний реманент, побутові речі, худобу.

4-й учень. Саме на ярмарку могли оцінити і вашу майстерність, саме тут люди вчилися спілкуватися, торгувати, економити, саме тут дізнавалися про новини, знайомилися, пізнавали географію та ази бізнесу.

5-й учень. До нашого часу дійшло чимало приказок і прислів'їв, у яких згадується ярмарок: гарно як собаці в ярмарці, загубився як теля на ярмарку, повезли як козу на ярмарок, скривився як циган на ярмарці, водить очима Як злодій по ярмарку.

6-й учень. Ярмарок дав Україні багатющий фольклор та цікаві традиції, які оспівали Гоголь і Квітка-Основ'яненко, Остап Вишня і Стельмах. І досі слово «ярмарок» асоціюється з дотепами, запальним танком і цікавими бувальщинами.

7-й учень. Тут речі умільців ні з чим не зрівняти,

Барвисті стрічки, рушники вишивані,

Сопілки-хлоп’яткам, намиста – дівчаткам.

Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

Музичний супровід (діти співають народну пісню).
III. Основна частина. Виконання тренувальних вправ.

Вчитель. Кожна частина мови має властиві тільки їй лексичні значення, морфологічні ознаки, форми змінювання та словотворчі засоби. Жодну частину мови не можна сплутати з іншою (див. додаток №1). Іменни­ки дуже люблять давати всьому назву і відповідати на питання: Хто? Що? Ви можете зустріти іменників чоловічого, жіночого і середнього роду. Іменники — товариський народ. Вони залюбки спілкуються з інши­ми частинами мови і можуть змінюватися. Зміню­ються іменники за відмінками, відмінами і числами. Поєднуючись з іншими частинами мови, імен­ники утворюють словосполучення. У словосполу­ченні вони можуть бути і головним, і залежним словом. У реченні іменник може бути будь-яким членом речення.

Ось і перший конкурс на нашій ярмарці - конкурс “силачів”, де хлопці покажуть не фізичну, а розумову силу

1. Конкурс “силачів” (два хлопця ставлять один-одному запитання за темою “іменник”).

2. Творчі повідомлення про іменник (вірші, історичні довідки та ін.).

3. Індивідуальні завдання.

 Випишіть подані нижче іменники в чотири колонки за відмінами, поясніть орфограми в словах , виділених курсивом:

сходинка, взуття, ясність, блакить, плем'я, стаття, погода, клен, хутір, зустріч, каченя, яйце, вдих, ожеледь, сонце, синь, обличчя, охорона, роззява, старість, курча, учениця, край, лелека, будень, тьмяність.

Контроль виконання: У словах перших трьох колонок підкреслити другу від початку букву. З цих букв повинно скластися закінчення вислову І.Франка: “Не може при добрі той жить, ...».

 Визначте, яким членом речення виступає імен­ник море.

1) Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною. 2) А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. 3) Поле — що безкрає море. 4) З моря дув вітер. 5) Грай же, море, мовчіть, гори. 6) Глибини моря таять у собі ве­ликі багатства.

4. Робота з текстом.

Ярмарок починається ще за воротами. Продається тут усе: коні, корови, вівці, вози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, штани, гвіздки, молотки, ножиці. І таке все смачне, свіже та гарне на ярмарку: садовина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!

А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують, і ні одна не слуха. Собаки скавучать. Музики грають. Парубоцтво витинає гопака. Малеча, погубивши матерів, пищить. Мабуть, і на тому світі той галас чути!

 Вчитель. Перед вами текст.

Дайте визначення поняттю “текст”.

Прочитайте текст мовчки. Яка тема цього тексту? Який стиль і тип мовлення автор використовує? Прочитайте виразно текст.

Завдання №1.

З поданих іменників, виписати іменники ІІ відміни, підкреслити третю літеру від початку, скласти слово. Це слово і є назвою гуморески О.Вишні:



свято, гарбуз, помідор, картопля, злак, цукерка, пиріг, ковбаса, курка, паляниця, курча, каченя, льон, баклажан

Завдання №2.

За поданою схемою (див. додаток №3) знайти речення у тексті, пояснити розділові знаки.

Завдання №3.

Виписати в дві колонки іменники збірні (група А, Б) і множинні (група В). Провідміняти за відмінками іменник “гроші”.

Завдання №4.

Виконати морфологічний розбір та розбір за будовою іменника “ярмарок”. Зробіть його звуковий аналіз (транскрипція) та пояснити лексичне значення.

Завдання №5 (перевірка домашнього завдання в групі В).

Скласти діалог-гумореску, або вірші, пісні, пов'язані з темою «Ярмарок».

(найкращі зачитати на уроці)



5. Творчі групи (лексична, словотворча, граматична).

Лексична група.



Гра «Знайди пару».

До слів з першого рядка дібрати антоніми з другого.

а) оптиміст, нелад, знайко, рай, кривда

б) песиміст, незнайко, пекло, порядок, правда



Гра «Темне лошатко».

Відгадайте, про кого або про що йдеться.

а) Свіжий, смачний, священний, пшеничний, твердий, запашний, рум'яний, хрумкий, тяжкий, білий, чорний.

б) Кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м'ясистий, картоплиною, рівний, римський.

в) Золотава, холодна, мінлива, врожайна, зажурена, поетична, прекрасна, дощова, багата, сумна, жовтогаряча.

г) Легковажна, пуста, серйозна, розумна, працьовита, освічена, порядна, хороша, несправедлива, щаслива, гуманна, сумна, хвора.


 Словотворча група


Від поданих іменників утворити іменники жіночого роду: киянин, полтавчанин, полтавчанин, німець, англієць, поет, індик.

Кросворд


Заповніть порожні клітинки кросворду іменниками, утвореними суфіксальним способом, і у виділеному вертикальному рядку прочитайте назву цього способу. У разі потреби скористайтеся орфографічним словником.
Завдання. 1. Синонім до слів згуртованість, неподільність. 2. Пустотлива дівчинка. 3. Невеличкий шарф. 4. Гравець у шахи. 5. Автор або оповідач казок. 6. Плаксивий хлопчина. 7. Патлатий хлопець. 8. Весе­ла життєрадісна людина. 9. Синонім до слова задава­ка. 10. Працівник, що стежить за чистотою подвір'я. 11. Водій таксі. 12. Синонім до слова господиня.

1















2



















3













4











5











6















7













8













9













10













11













12












Граматична група



Тестові завдання

Знайдіть іменник, який в родовому відмінку однини має закінчення — А:

а) гурт; в) метр;

б) інститут; г) вітер.

Знайдіть іменник, який в родовому відмінку однини має закінчення — У:

а) робітник; в) бетон;

б) трактор; г) малюнок.
Знайдіть правильно перекладене сло­восполучення БЛАГОДАРИТЕ ДРУГА:

а) дякувати друга;

б) дякувати другом;

в) дякувати другові.



Виразно прочитайте текст, підкресліть у ньому іменники.

Там, де вересень в долині

З пензлем походив,

Стали сливи сині-сині

Скільки ж бо тих сливі

(М. Чепурна)
Зробіть морфологічний розбір слова вересень. Утворіть словосполучення.

Контроль творчих груп.



6. Орфографічний аукціон (назвати орфограми, яким відповідають подані іменники):

льон, сіллю, нероба, гарбузиння, верф’ю, водичка, палиця, злістю, ніччю, Василіївна, Андрійович.
Вчитель. От скрізь ми побували і спродалися, і скупилися. Час і додому!

Музичний супровід.
IV. Підсумки уроку

Вчитель. Які розділи за темою “Іменник” були вивчені?

Відповіді учнів:

- загальне значення іменника; лексико-семантичні та граматичні категорії; незмінювані іменники; основні способи творення іменників; основні орфограми; написання та відмінювання чоловічих імен по батькові; синтаксична роль.

Оцінювання (за кількістю та за кольором “саморобних грошей”.

Учні. На доброму ярмарку ми побували,

Одні продавали – інші купували,

Співали, сміялись та ще й жартували,

Та про предків наших славних з шаною згадували.
Вчитель. Наш ярмарок закінчується.

Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток,

Щоб було що продавати і було за що купувати.
V. Домашнє завдання

- повторити теоретичний матеріал за темою “Іменник”;

- диференційовані завдання (картки).

Література

1. Вишня Остап. Ярмарок // Остап Вишня. Твори: У 5 т. - К., 1974. — Т. 2.

2. Квітка-Основ'яненко Г. Салдацький патрет // Г. Квітка-Основ'яненко. Твори: У 7т.— К., 1981. —Т. 3.

3. Народні оповідання. — К, 1986.

4. Білоус Д.Г. Чудо калинове. Вірші. - К. «Жовтень».- 1988.- 160 с.

5. Вихованець І.Р. Усвіті граматики.- К. «Радянська школа». – 1987.- 192 с.



Домашнє завдання .

Завдання для групи А, Б:

Допоможіть іменникам вишикуватися (записати іменники у потрібний рядок). Визначте, які з цих іменників означають назви істот, а які — не­істот?

Назви

Людей: Явищ природи:

Тварин: Суспільних явищ:

Речей: Організацій, установ:

Рослин: Почуттів:

Підручник, кошеня, лікарня, лікар, гордість, віче, дівчинка, конвалія, референдум, калина, жирафа, не­нависть, вибори, фіалка, град, внучка, сором, туман, видавництво, олівець, меблі, читач, школа, слон, аба­жур, ведмідь, бузок, мжичка, банк, страйк, веселка, ніжність.

Завдання для груп Б, В:

Знайдіть зашифровані слова, визна­чивши відміну:

М'ЯІЧ БИТАМ ХААТС УТЬБАКО
Завдання для групи А:

Визначити рід поданих іменників:



день, тиша, земля, вечір, сирота, ніч, шум, обличчя, ніж, круча.

Знайдіть антоніми.



Завдання для групи А, Б:

Гра «Весела школа»

Знайти помилку у слові; букви, які виправили, записаіть у зошит.

1) Ми лягли на гарячий лісок



І п’ємо прохолодний квасок.

2) Росте звір зелений.



Під моїм вікном

Поливаю щоденно

Я його перед сном.
3) Я іменини відзначаю

З їв порт і випив кухоль чаю
4) Кіно по вулиці іде

Його товариш мій веде.

Завдання для групи В:

Іменники І і II відмін поставте в орудному відмінку однини і запишіть у дві колонки: 1) з –о- в закінченні; 2) з –е- в закінченні.



Арф'яр, коваль, здогад, обруч, коло, обов'язок, си­ниця, яр, страйкар, тиша, торба.

З других букв кожного слова повинно скластися закінчення прислів'я: «Жити — ...».



Завдання для групи В:

Іменники III відміни поставте в орудному відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) з подвоєнням букв; 2) без подвоєння букв.



Узгодженість, пристрасть, одіж, жовч, зелень, здат­ність, щирість, цвіль, старість, тьмяність, подорож, бла­кить, ясність, лякливість, п'ядь.

З других букв кожного слова повинен скластися початок вислову Д.Павличка: «..., там загиба зневіра*.



Завдання для групи Б:

Іменники II відміни поставте в родовому відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -а. -я; 2) із закінченням -у, -ю.



Вжиток, спрут, кут, дим, струс, степ, ясен, атом, ляк, гектар.

З других букв кожного слова повинен скластися початок вислову Йоганна-Вольфганга Гете: «... — це передчасна старість*.



Завдання для групи А, Б:

Загадки-жарти (пояснити значення омонімів)

1. Яке місто ширяє над головами?

2. З якого крана не набереш води?

3. Яку річку можна зрізати ножем?

4. Яку державу влітку можна носити на голові?

5. Що спільного між неслухняним хлоп'ям і по­рожнім будинком?
Завдання для групи А, Б:

Дайте відповіді, використовуючи іменники.

1. Винагорода, яку вручають переможцеві в кон­курсі.

2. Масове інфекційне захворювання.

3. Музичний супровід.

4. Льодова гора, що плаває в морі.

5. Слова, що мають протилежне значення.

6. Завіса з тканини на дверях.

7. Певний режим харчування.

8. Відступ у першому рядку тексту.

9. Прохід, прокладений під землею.)

10. Жорстока, самовладна людина.)



Завдання для групи А, Б:

Дайте відповіді, використовуючи іменники.


1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад.

2. Людина, що ставить над усе особисті інтереси.

3. Передова частина якоїсь суспільної групи.

4. Слова, різні за звучанням, але близькі за значен­ням.

5. Умовні знаки для секретного письма.

6. Той, хто любить свою батьківщину.

7.Розмова між двома особами.

8. Пристосування живих організмів до кліматич­них умов.

9. Старовинне слово, що вийшло з ужитку.

10. Особа, яка виголошує промову.



Завдання для групи Б:

Тепер давайте подивимось, які звичаї були на ярмарку. Випишемо іменники спільного роду.



На ярмарку кожен має своє місце. Он натовп зібрався: божого старця слухають. Си­дить сивий дід-каліка та на кобзі грає. А поруч нього малий хлопець-сирота, худий та босий, шапчину тримає для мідяків. А он далі циган до дядька причепився, божиться, шельма, і жінкою, і дітьми та проклина свою душу, і батька, і матір, іцоб стару, сліпу, з вибитою ногою кобилу продати замість молодої, здорової. А отам знов галас учинився: якийсь волоцюга потяг у баби мішок а грушами.

А он, дивіться, поспішають перекупки з паляницями, з бубликами, з пиріжками, з печеним м'ясом. А перед веде Явдоха Колупайчиха — мордата, рум'яна молодиця. А балакуча вона яка! Де таке базікало і вродиться?! Над усіма бабами верховода. І всі її слухають. Та нехай би не послухала її яка, зараз же нещастя на бідолаху нашле: або свиня бублики похвата, або собака м'ясо вкраде, або п'яниця якийсь спіткнеться та олію виверне, а вже даром не пройде. От Явдоха взяла з чужої коробки паляницю, стала на схід сонця лицем, тричі перехрестилася, а тоді покотила ту паляницю проти сонця. Котилася тая паляниця, котилася, а де впала, так там Явдоха сама з своїм товаром сіла, а молодиць розсадила, де якій по черзі припало. А чужу паляницю, що нею ворожила, Явдоха-ледащо тихцем підняла та між свої булки положила... (Г. Квітка-Основ'яненко).

Завдання для групи Б:

Підкреслити у тексті іменники як члени речення.


Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину, добрі гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку, молодій доньці везе коралі та червоні чобітки, а меншим — солодкі цукерки «від зайчика». Хай дітвора радіє!

Поволі бредуть воли, порипує віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.

Завдання для групи В (див. пам’ятку)


Виписати з поданого тексту іменники, що позначають назви домашніх тварин. Зробити морфологічний розбір іменника [сонце].
Благословилося на світ. Виткнуло заспаний писок сонце, стьобнуло промінням по луках, по степах, по садках, по левадах...

І видко: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися... І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... З кучами, з сіном, з соло­мою... А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і порося верещить... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з телятками.

Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но!



На ярмарок!

І їдуть, і їдуть, і їдуть, і їдуть... І дорога вже недорога, а строката величезна гадюка, жива й покручена, що за отой лісок, не поспішаючи, полізла... І де її голова, і де її хвіст — невідомо...

А наш віз вискакує з тої гадюки, торохтить по грудках, шелестить травою... (Остап Вишня, “Ярмарок”).


Завдання для групи А, Б.

Кросворд





1











2











3











4











5











6










1. Той, хто користується мовою.

2. Частина слова без закінчення.

3. Значуща частина слова, що стоїть між коренем та закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.

4. Головна частина слова, що виражає його основне (лексичне) значення.

5. Завдання, що виконується для на­буття певних умінь і навичок.



6. Сукупність літер, прийнятих у писем­ності якої-небудь мови і розміщених в усталеному порядку.

Завдання для групи Б


Поясніть, чому у словах друкарня, лікарня виділяють два суфікси –ар- і -н-, а в словах сушарня, пташарня – один - -арн-. Іменник друкарня розібрати за будовою.

ЧАСТИНИ МОВИ

Іменник

Прислівник

Прикметник

Прийменник

Числівник

Сполучник

Займенник

Частка

Дієслово

Вигук

Слова, які змінюються

Слова, які не змінюються

Схема-опора №1. Частини мови.

Малюнок. „Віз".

Піктограма

Схема-опора №2. Категорії іменника
КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА



Лексико-семантичні: Граматичні:

- власні – загальні назви - рід

- назви істот-неістот - число

- речовинні - відмінок

- конкретні-абстрактні -словозміна(4 відміни)



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка