В. І. Миколайчук Сучасний погляд на інноваційну модель керівництва сільською школою. Кам'янець-Подільський «Абетка Нова»



Скачати 305.91 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір305.91 Kb.
В. І. Миколайчук

Сучасний погляд на інноваційну модель керівництва сільською школою.

Кам'янець-Подільський

«Абетка Нова»

2014


Рецензенти: С. Д. ВЕНГРИН, завідувач районним

методичним кабінетом управління освіти

Кам'янець-Подільської РДА;

М. В. Гакман, заступник директора з

навчально-виховної роботи Грушківського

навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

і агротехнічний ліцей»



Схвалено на засіданні методичної ради РМК Кам'янець-Подільської РДА (протокол №1 від 15.01.2014 року)

В. І. Миколайчук

Сучасний погляд на інноваційну модель керівництва сільською школою. - Кам'янець-Подільський: Абетка Нова, 2014. – 56с.

У даному посібнику розкрито сучасний погляд на інноваційну модель керівництва сільською школою, дано характеристику формам і методам менеджменту. Звернено увагу на необхідність реформування сільської школи, розроблено концепцію її сучасної моделі.

ПЕРЕДМОВА

XXI століття — це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного й со­ціального поступу країни, інтеграції і глоба­лізації соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі. Освіта XXI століття — це освіта для люди­ни. Її стрижень розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистос­ті, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, уміє використо -вувати набуті знання й уміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьо -вувати різноманітну інфор­мацію, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

Закони України «Про освіту», «Про за­гальну середню освіту», Положення про за­гальноосвітній навчальний заклад, Національна доктрина розвитку освіти України в XXI сто­літті головною метою проголошують створення умов для розвитку й саморегуляції кожної особистості як громадянина України, формуван­ня поколінь, які «здатні навчатися впродовж усього життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Перспективи розвитку української держави вимагають глибокого оновлення системи освіти. На шляху модернізації освіти в Україні голо­вне для нас — це створення компетентнісно зорієнтованої системи навчання та виховання школярів.

Проблема сучасного управління освітою залишається у теорії і практиці дискусійною і тому потребує постійного дослідження. Бо сучасність вимагає від педагогічних теоретиків і практиків перегляду багатьох управлінських аксіом і канонів. Сучасний середній заклад нового типу може розвиватися лише на основі нових сучасних ідей і підходів до управління ним, які відповідали б потребам часу. При цьому парадигма управлінської моделі має співпадати з парадигмою моделі навчально-виховного процесу, інакше буде порушена єдність змісту, форм, засобів системної роботи навчального закладу. У ХХІ столітті здійснюється перехід до нового етапу управління. Такий вид управління орієнтується на краще в людині, на партнерство в ім'я дитини, в ім'я духовного становлення особистості, впровадження нової етики управління, на рівноправний стиль відносин, відмову від декларативного спілкування та дріб'язкової опіки.

Сьогодні сільська школа має підготувати своїх вихованців до активної діяльності , в першу чергу в сільському соціумі , з метою забезпечення благополуччя і процвітання села. Основною метою будь-яких інноваційних перетворень в освіті є створення оптимальних умов для розвитку особистості дитини, формування її соціальної готовності до саморозвитку, самореа -лізації,творчого життя.Стратегія школи полягає у вихованні конкурентно -спроможного випускника з високим рівнем моральності та соціальної комунікативної компетентності.

Професійна компетентність директора школи

Справжній керівник той , хто бачить

більше, аніж бачать інші, хто бачить

далі, аніж бачать інші, і той, хто

бачить раніше, аніж побачать інші

Управління- це організація діяльності людей з метою досягнення значущих цілей, що забезпе -чують успішне функціонування та розвиток освітньої системи. Тому вважаю, що таке розуміння управління означає діалог, співпрацю, партнерство, розуміння того,що керівник залежить від діяльності своїх колег більше, ніж вони від нього, що саме реальні працівники забезпечують можливість існування системи, а отже , існування керівника. Директор сучасної школи - це не просто посада керівника, але й велике педагогічне мистецтво. Сьогодні він покликаний поєднувати в одній особі вчителя, методиста, державного інспектора, господарника, організатора навчально-виховного процесу, чуйного й уважного наставника дитячого і дорослого колективу. Якість праці керівника - це сукупність властивостей процесу трудової діяльності, обумовлених здатністю і прагненням виконувати певне завдання відповідно до встановлених вимог.

Виходячи із сучасних положень освітнього менеджменту, керівник навчального закладу повинен:


  • прогнозувати розвиток школи і формувати дух позитивних змін;

  • забезпечувати відкрите керівництво;

  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб ставити нові цілі;

  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

  • працювати над забезпеченням різних ресурсів для якісного досягнення цілей;

  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів колективу.

Професійна діяльність керівника школи визначається трьома чинниками:

  • рівнем його компетентності;

  • обраною концепцією власної діяльності.

  • рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу (сукупності норм, цінностей, правил, моделей, традицій, що поділяються всіма або принаймі більшістю співробітників).

Керівник має спиратися на « три кити» наукового менеджменту: повагу, довіру, успіх. Час вождів, які ставлять себе над людьми, минув, настав час лідерів, які живуть і діють разом, спільно з людьми. Керівник – це менеджер, який організовує, координує діяльність людей для досягнення професійних успіхів, результатів. Сучасний характер суспільного розвитку висуває до керівника більш значущі вимоги. Всі нові тенденції громадського життя зробили його роботу незрівнянно більш складною і відповідальною. Підвищилися і вимоги ,запропоновані до цієї посади. Згідно з нормативними документами висуваються завдання управлінської діяльності, які має вирішувати директор школи:

  • організація та керівництво навчальним процесом;

  • організація та вдосконалення методичного забезпечення навчального процесу;

  • підбір та розстановка педагогічних кадрів та допоміжного персоналу, відповідальність за рівень їх кваліфікації;

  • розробка та затвердження навчальних програм та навчальних планів;

  • матеріально-технічне забезпечення та оснащення навчального процесу;

  • створення у закладі необхідних умов для роботи підрозділів, які відповідають за харчування, збереження життя та здоров' учнів;

  • сприяння діяльністю педагогічного колективу та методичних об'єднань.

Рішення вище зазначених завдань потребує від керівника навчальногозакладу наступних професійних якостей :

  • управлінська компетентність;

  • досвід педагогічної роботи в школі;

  • широкий кругозір;

  • знання психології та педагогіки;

  • організаторські здібності.

Компоненти професійної компетентності

* Знання

- державного законодавства про освіту і виховання молоді;

- трудового законодавства;

- з педагогіки, психології та основ педагогічної майстерності;

- змісту навчальних програм і підручників навчального закладу.

* Обізнаність

- з наказами та інструктивними документами МО України.



* Уміння

- виділяти головні проблеми та концентрувати зусилля колективу на їх розв'язання ;

- заохочувати педагогів опановувати мистецтво навчання і виховання , передовий педагогічний досвід;

- створювати доброзичливий психологічний клімат у педагогічному і учнівському колективах.



* Досконале володіння мистецтвом управління і керівництва.

Керівник сучасного освітнього закладу - центральна фігура всього освітнього процесу. Він має вміти розв'язувати різноманітні управлінські проблеми, уміти не тільки керувати освітнім закладом з усталеними традиціями, але перевести його на якісно новий рівень, що потребує спеціальних знань теорії та практики управління, певних особистісних якостей. Адже керівник навчального закладу – це не лише посада, але і професія.

Особа керівника , його професійні та моральні якості можуть служити основою для згуртування педагогічного колективу, успішного рішення в сучасних умовах складних завдань навчання та виховання нових поколінь громадян України. Негативні сторонив характері та стилі керівництва можуть привести до зниження ефективності роботи освітнього закладу.

Як організувати діяльність всіх структурних підрозділів, не оминувши якихось дрібниць? Як оптимально організуватисвій час директору школи, щоб успішно розв'язувати поставлені завдання і вимоги держави, як не заблукати у великому потоці інформації, як уміло поєднати у собі всі якості керівника і знайти час на вирішення різноманітних управлінських проблем, уміти не тільки керувати навчальним закладом, але й перевести його на якісно новий рівень.

Управлінська діяльність завжди передбачає самодіяльність і творчість . Саме тому управлінські дії спрямовую на врахування всієї багато -манітності закономірностей і зв'язків, які виникають між учасниками управлінського процесу. Вони потребують розумного використання людських ресурсів в управлінні: врахування індивідуальних, психологічних, фізіологічних, мотиваційних особливостей особистості, що сприятиме отриманню значного соціального, економічного та морального ефекту в організації. Щоб відпові -дати вимогам сучасного керівника, постійно працюю над собою в підтримці працездатності; раціональної витрати сил; подолання труднощів, уникнення стресів; раціонального розподілу робочого часу. Велике значення в роботі має постійний саморозвиток, навички вирішення проблем, творчий підхід до роботи, уміння оцінити індивідуальні потреби працівників.

Управління сучасним закладом освіти є складною системою з багатьма внутрішніми та зовнішніми взаємозв'язками. Його ефективність багато в чому залежить від успішної управлінської діяльності керівника. Управлінську діяльність розглядаю як сукупність скоординованих дій та заходів, спрямованих на досягнення певної мети в межах школи. Втіленням її є дії, операції, виконувані в процесі управління.

Головним у змісті управлінської діяльності керівника має стати вироблення цілісної системи діяльності закладу освіти, яка б відповідала вимогам часу і створювала передумови для цілеспрямованого розвитку учнів. Керівник у структурі управлінської діяльності повинен бути наділений вищою внутрішньою мотивацією, високою відповідальністю, налаштованістю на зворотний зв'язок, умінням подати себе і свою організацію, прогностичним мисленням тощо.

Якими наші учні підуть у життя? Чи досягнуть того, чого прагнуть? Чи зігріють їх промінці удачі, щастя? Чи розтане в душах крига байдужості, впертості, нерозуміння? Безліч запитань, які потребують сьогодні відповідей. І я, як директор, спрямовую весь педагогічний колектив, раду НВК, піклувальну, педагогічну ради, батьківський комітет, батьків зробити все, аби наші вихованці були здоровими, усміхненими, аби відчували красу прийдешнього дня, аби зігрівало їх сонце України.

У своїй діяльності керуюся основними нормативними документами про школу, зокрема „Законом про освіту”, „Законом про повну загальну середню освіту”, „Концепцією про загальну середню освіту”, „Положенням про середній навчально-виховний заклад”, новим Держстандартом, Статутом НВК, тощо.

Реформування освіти у сільській місцевості як основний чинник розвитку держави

Роботу всіх служб НВК спрямовую на забезпечення особистісно -орієнтованої освіти, виховання розвиненої та освіченої особистості.

Під особистісно - орієнтованим навчанням я і мій педагогічний колектив розуміємо органічне поєднання та процес вивчення окремого суб’єкта – учня, в чому реалізується досвід його життєдіяльності. Бо навчання – це мистецтво, яке закликає до використання таланту і творчості двох зацікавлених осіб – учня та вчителя. Талановитий учитель, як актор, - це той, хто додає до свого „репертуару” творчість та натхнення. Ось чому я, як директор, мої заступники, керівники методичних об’єднань, голова профкому дбаємо, щоб вчитель в першу чергу був сам особистістю цікавою і сильною, творчою самобутньою особою. Цілком поділяю думку Г.Тютюнника: «Мало – бачити, мало – розуміти. Треба любити. Немає загадки таланту. Є загадка любові», яка стала педагогічним кредом колективу.

Сьогодні в структурі керівництва НВК звичні вертикальні відносини „керівник-підлеглий” відступають на другий план, а основну роль відіграють більш горизонтальні демократичні зв’язки, за яких кожен педагог має можливість впливати на організацію навчально-виховного процесу, проявляти свої індивідуальні риси за для покращення спільного результату. Крім того, до процесу управління залучаються методичні об’єднання, батьківський комітет, учнівське самоврядування, рада НВК, піклувальна рада.

Кожен наш педагог, йдучи в клас, чекає на зустріч не просто з учнями, а з юними особис -тостями. А індивідум дітей проявляється на 3 році життя, коли дитина починає наполягати: „Я сам”.

Глибоко розумію, що кожна шестирічна дитина, переступаючи поріг школи, є вже особистістю з певним життєвим досвідом, проблемами, бажаннями, почуттями, надіями. А тому спрямовую діяльність вчителя на враховування індивідуальних особливостей кожної дитини, щоб продовжити її формування не шляхом наказів, заборон, а через створення сприятливих умов для гармонійного та всебічного розвитку. Тому знайомство з майбутніми першокласниками у нас відбувається задовго до 1 вересня, ще в період відвідування ними дитячого садочка, де з’ясовується рівень психологічного і фізичного розвитку дитини, стан її здоров’я, інтереси та вподобання, особливості характеру. В цьому вчителю значно допомагають і бесіди з батьками. Після чого вчителю вдається краще зрозуміти сильні і слабкі сторони дитини, щоб під час навчання спиратись на ці знання.

Саме для створення відповідних умов в школі протягом кількох останніх років вироблено демократичний стиль керівництва, який передбачає активність, ініціативність, потребу у творчості, відповідальність за свій вибір як учителем,так і учнем.

КОНЦЕПЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НОВОГО ТИПУ

І. Загальна характеристика навчального закладу

Грушківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів і агротехнічний ліцей заснований Грушківською сільською радою (рішення ХІІ сесії ХХІІІ скликання №11 від 27 лютого 2001 року) на базі середньої школи.

Це заклад нового типу, що об’єднує загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів і агротехнічний ліцей.

Мета закладу:

Формування загальнокультурної, науково-теоретичної, агротехнічної підготовки на рівні державних стандартів і понад державний освітній мінімум з опорою на культурно - історичний досвід людства , що знайшов відбиток в одному з найпотужніших пластів цивілізації – агротехнічному виробництві.

Враховуючи сучасні тенденції впровадження профілізації навчання у старшій школі, учні ліцейних класів (10-11 клас) орієнтуються на здобуття сільськогосподарських професій. На III ступені завершується загальноосвітня підготовка учнів , широко реалізуються можливості врахування їх інтересів та нахилів , здійснюється вибір предметів , факультативів , гуртків , групових та індивідуальних занять. Забезпечується рівень обов’язкової соціально-необхідної загальноосвітньої підготовки.

До послуг школярів кабінети світової літера- тури, української мови та літератури , математики , фізики , хімії , інформатики, історії, географії, допризовної підготовки, виробничого навчання, комбінована майстерня.

Центром забезпечення умов для всебічного гармонійного розвитку і виховання учнів є шкільна бібліотека, яка має читальний зал. Бібліотечний фонд становить 5693 примірники, з них фонд підручників 3437, інформаційне забезпечення за професією: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1» становить 141примірник.

У навчально-виховному комплексі започат -ковується надання освітньої послуги у сфері професійно - технічної освіти. Для цього створені всі необхідні умови: автотракторний клас , розбірні вузли і деталі , діючі моделі сільськогосподарських машин, розрізи гусеничного трактора Т-74 і трактора МТЗ-50. Для практичного водіння використовуються трактори ЮМЗ-6 і ДТ-75.

На навчально-дослідній ділянці площею 0,51 га учні проводять різноманітні досліди; а на полі НВК площею 5,6 га мають можливість вирощу -вати різноманітні сільськогосподарські культури та проходити навчально-виробничу практику.

Навчально-виховний комплекс тісно співпрацює з Подільським державним аграрно-технічним університетом, який надає освітні послуги у сфері аграрного виробництва понад державний мінімум.

Усі спецкурси: агробіологія , агротехніка , основи фермерської діяльності, хімія в сільському господарстві , основи підприємницької діяльності читають викладачі університету. Вони також надають методичну та практичну допомогу у вирощуванні сільськогосподарських культур, проведенні профорієнтаційної роботи щодо підготовки ліцеїстів для навчання в сільськогосподарському університеті та здобутті професій аграрно - технічного напряму. Для застосування набутих знань, крім власної техніки та поля , учні проходять навчальну практику у СТОВ АФ «Нефедівське», з яким укладено відповідний договір.

В результаті реформування сільського господарства в Кам'янець - Подільському районі на базі колишніх колгоспів та радгоспів утворилися нові господарства , спілки , товариства , яким необхідні кваліфіковані робітничі кадри. Жителі мікрорайону села Грушка знаходяться в одній із найвід -даленіших точок Кам'янець – Подільського району . Найближчі заклади , в яких можна здобути майбутню професію , розташовані на відстані 45 кілометрів , що не зручно ні для батьків, ні для дітей. Саме тому, рішенням ХІІ сесії сільської ради Грушківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів було реорганізовано в Грушківський навчально - виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів і агротехнічний ліцей», заклад , що орієнтує учнів на роботу в аграрному виробництві.

Селу сьогодні потрібні висококваліфіковані молоді творчі особистості. І відповідно до законів України «Про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України» , Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, прийнятої постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 року №1158, «Програми розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області та за бажанням батьків і учнів виникла потреба у здійснення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1».

Значну роботу з педагогічним колективом проводимо по створенню умов загальної середньої освіти, яка забезпечує загальнокультурну, науково-теоретичну, аграрно-технічну підготовку на рівні державних стандартів і понад державний освітній мінімум, що передбачає орієнтування на підготовку і здобуття учнями професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва категорії «А1».

І в кінцевому результаті наші випускники єдині в усьому районі разом з атестатами одержують посвідчення тракториста - машиніста сільсько -господарського виробництва категорії «А1».

Велика увага приділяється збереженню мережі класів, відвідування учнями занять, забезпеченню їх підручниками, створенню оптимальних умов для рівного доступу кожного учня до знань.

З цією метою ми постійно піклуємось, аби всі кабінети, класи, коридори та інші підсобні приміщення мали привабливий вигляд. В цьому питанні величезну допомогу надають нам батьки під керівництвом батьківського комітету.

Інтелектуально розвинена дитина сьогодні повинна мати не тільки високий коефіцієнт розвитку, заснованого на оволодінні основами наук, а й розвинуті інші здібності: вміння спілкуватися з людьми, наполегливо йти до поставленої мети, планувати своє життя тощо. Саме проектування цих завдань надає ліцеїстам однакові можливості для використання вмінь і навичок при застосуванні набутих знань в нестандартній ситуації.

А названі знання, вміння і навички в нашому ліцеї формуються під час уроків, в позаурочний та канікулярний час шляхом проведення інтелектуальних ігор, розумового спілкування з педагогами, які націлюють кожного на організацію власної інтелектуальної діяльності, що є інформацією для роздумів, корекції роботи вчителів, матеріалом для обговорення на засіданнях педрад, методичних об’єднань, семінарських занять тощо. Сьогодні дуже багато приходиться працювати над саморозвитком, самовдосконаленням власної фахової майстерності і кожного педагога зокрема під час відвідування уроків, педрад, семінарів, методичних засідань, тижнів передового педагогічного досвіду і т. д.

Визначившись з кінцевим результатом – моделлю випускника ліцею – ми разом з вчителями спланували навчальну діяльність педагога та учня, використовуючи інваріативну складову та варіативну з урахуванням вікових особливостей учнів, з конкретно зазначеною метою для всіх років навчання, спрямованих на всебічний розвиток ліцеїстів, визначили такі напрями:



  • інтелектуальний;

  • інформаційний;

  • дослідницький;

  • саморозвитку;

  • самоорганізації;

  • спілкування;

  • лідерства.

Оволодівши всіма напрямами діяльності можна виконати головне завдання, яке сьогодні стоїть перед школою , тобто підготувати всебічно розвинену людину.

Головні завдання навчально-виховного комплексу

  • забезпечення реалізації права школярів на повну загальну середню освіту;

  • надання освітніх послуг понад державний мінімум, розвиток дитини як особистості, її нахилів, інтересів, здібностей;

  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

  • самореалізація учня з подальшим навчанням у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах або організації трудової діяльності в аграрному виробництві;

  • навчання, виховання і розвиток дітей, збагачення інтелектуального, творчого потенціалу України;

  • створення оптимальних умов для навчання та морального, психологічного, фізичного розвитку учнів, їх наукового світогляду;

  • пошук та відбір дітей, які мають нахил до роботи в сфері аграрного виробництва та виробництва в цілому;

  • реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

  • підняття на якісно вищий рівень системи виховної роботи, створення власного виховного орієнтиру шкільних традицій школи-ліцею.

Нова парадигма навчання:

  • навчання, зосереджене на учневі;

  • повага думок, поглядів, цінностей;

  • кооперативне, а не конкурентне оточення, демократичність управління;

  • рівновага між змістом і процесом навчанавчання на основі різноманітних матеріалів, інтерактивних методів;активне залучення до співпраці батьків , громадськості;

Організаційна структура :

1 – 4 класи - початкова школа;

5 – 9 класи - основна школа;

10 – 11 класи - старша школа



  • Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким на 1 вересня, як правило, виповнилось 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними в початкових класах є прийняття рішень на рівні «учень - учитель – батьки - громада».

загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції.

Основна школа дає базову загальну освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору та реалізації форм подальшого одержання освіти та профілю навчання.

Старша школа впроваджує профільне навчання з таких напрямків: філологічний, технологічний (тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1», швея другого розряду).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екс­курсій у 1-4 класах, навчальних екскурсій та практики у 5-8 і 10 класах, річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів та державної підсумкової атестації випускників по­чаткової, основної і старшої школи.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні , зимові, весняні.



Школа працює в режимі п'ятиденного навчального тижня.

Навчання розпочинається о 8 год. 30 хвилин.



Тривалість уроків:

в 1-х класах І ступеня - 35 хвилин,

в 2-х - 4-х класах І ступеня - 40 хвилин,

в 5-х - 11-х класах - 45 хвилин.

Мова навчання - українська.

Інваріативна частина навчального плану усіх класів забезпечує соціально необхідний для кожного учня комплексу обсяг знань, умінь та навичок.

Варіативна частина опрацьовується згідно з умовами та потребами комплексу та згодою батьків.

Випускники школи із атестатом про повну загальну середню освіту будуть отримувати посвідчення про здобуття робітничих професій: «Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва категорії «А1» та посвідчення швеї другого розряду.

Загальна освіта, допрофільна підготовка і профільне навчання учнів 5-11 класів орієнтовані на збільшення життєвих шансів у мінливих умовах життєдіяльності особистості й індивідуальності, інакше кажучи, така освіта забезпечує зустріч людини з самим собою, зокрема через набуття своєї майбутньої професії, що цілком можна вважати частиною людського щастя – коли вільна людина стверджує, що її трудова діяльність, професія, спеціальність не входить у протиріччя з її уявленнями про своє призначення.

Фінансово -господарська діяльність НВК здійснюється відповідно до статуту на основі прийнятого бюджету. Джерелами формування кошторису є:

-кошти управління освіти райдержадміністрації;

-благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

-кошти від утримання власного підсобного господарства.

Одним з елементів збагачення освітнього середовища має бути в наявнисті сучасна матеріально-технічна база:


  • сучасний дизайн приміщень та території комплексу;

  • наявність сучасних технічних засобів навчання;

  • наявність спортивного залу та відповідної спортивної бази;

  • естетичність усіх засобів навчання;

  • наявність відповідної матеріально-технічної бази.

Роль професійного саморозвитку вчителя у формуванні позитивного іміджу сучасної школи

Стає майстром педагогічної праці той, хто відчув себе дослідником.

В. Сухомлинський

Учитель постійно має працювати над підвищенням свого фахового та професійного рівня. Адже життя постійно змінюється, підштовхуючи школу так само до змін. ЇЇ розвиток вимагає нових форм оргаізації навчально-виховного пороцесу, нових ритмів, навих методів узгодження системи освіти з вимогами сучасного життя та з потребами особистості.



Самоосвіта педагога є одним з найважливіших шляхів впровадження педагогічної науки в шкільну практику.

Самоосвітня діяльність вчителя включає:

- науково-дослідницьку роботу над проблемою;

- вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

- участь у колективних та групових формах з методичної роботи;

- теоретичну роботу й практичну апробацію особистих матеріалів;

- вивчення досвіду колег.



Організація навчально-виховного процесу.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, з конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

Навчально-виховний процес у НВК регламентується розкладом уроків, позакласних занять на півріччя. Календарне та поурочне планування навчального матеріалу здійснюєтья вчителями-предметниками. Навчально-виховний процес у 1-11 класах – це велика складна система заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчання, формування ключових компетентностей школярів, на усунення втрати навчального часу, зниження втомлюваності учнів і вчителів у процесі діяльності в школі, покращенні якості підготовки домашніх завдань.

Щоденна кількість і відповідність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається на кожний семестр, погоджується профспілковим комітетом, управлінням освіти та затверджується директором школи.



Науково-методична робота в НВК має бути спрямована на процес постійного примноження педагогами теоретичних знань та практичних навичок і вмінь з метою підвищення рівня професійної майстерності. Внутрішкільна науково-мсетодична робота є цілісною системою взаємопов'язаних мір, дій та заходів, направлених на різностороннє підвищення кваліфікацій і професійної майстерності кожного вчителя, на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу взагалі, а в кінцевому результаті на вдосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіченості, вихованості й розвитку школярів.

Форми методичної роботи

  • Колективні: семінари, практикуми, науково-практичні конференції, педагогічні ради, огляди навчальних кабінентів, тижні педагогічної майстерності і т. д.

  • Індивідуальні: консультації, робота над науково-методичною темою, майстер- класи, опрацювання методичної літератури, опрацювання фахових журналів і т. д.

  • Групові: методичні тренінги, консультативні пункти, шкільні семінари, творчі групи, школа передового педагогічного досвіду.

  • Методичний кабінет – центр методичної роботи, банк усіх педагогічних ідей, дій та починань. Методичний кабінет має план роботи на рік, діяльність його націлена на виконання єдиної методичної теми НВК, на підвищення професіоналізму педагогічного колективу.

  • Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Вона проводиться для вирішеннята розгляду основних питань навчально-виховного процесу.

  • Науково-методична рада є «мозковим центром», колективним прозробником проблеми розвитку НВК. Науково-методична рада (НМР) готує та планує педради, навчально-виховні загальноосвітні заходи, організовує роботу над єдиною методичною темою, керує вивченням і узагальненням передового педагогічного досвіду.

  • Відкритий урок – загальноприйнятий методичний захід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропоганда нових педагогічних надбань з актуальних питань педагогіки.

  • Творчий звіт учителя – це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропоганду передового педагогічного досвіду вчителя, як підсумок атестації або шкільний етап конкурсу «Вчитель року»

  • Педагогічні читання - важлива форма науково-педагогічної роботи, колективного вивчення й обговорення актуальних науково-методичних проблем. Ця форма є масовою формою самодіяльності педагогів, важливим засобом залучення їх до вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду.



Стратегічні завдання виховання в сучасній школі

Завдання виховання – змусити

Людину не лише чинити добре,

А й насолоджуватись добром;

Не лише працювати, а й робити

роботу.

Джон Рескін

Виховна система НВК є ядром загальноосвітнього механізму цілеспрямованого формування соціального досвіду вихованців. Вона враховує:

- соціальне замовлення;

- досягнутий рівень сформованості в учнів окремих соціальних якостей і соціального досвіду;

- особливості і традиції школи.

Виховна система базується на меті і завданнях, змісті, формі й методах виховання, діагностиці результатів виховної роботи.



Головна мета виховання:

- формування і розвиток високоінтелектуальної свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті;

- формування цілісної особистості, яка має такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, повага й любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

Схема. Вимоги до виховного процесу



Основні принципи виховання:

* самоорганізація, самостійність, самовиховання, самоврядування й самоаналіз;

* творчість - основа діяльності;

виховання колективом;

* виховання звички турбуватися про людей та отримувати від цього задоволення;

* гуманізація та демократизація .

Завдання школи - формування громадянина України :

- створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів ;

- забезпечення науково-теоретичної, гуманітарної , загальнокультурної підготовки обдарованих і здібних дітей;

- створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, їх повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку;

- виховання національної свідомості, любові до рідної Батьківщини, життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір й приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

- збереження й зміцнення морального, фізичного та психічного здоров'я вихованців;

- формування в школярів бажання й вміння вчитися, виховання потреби й здатності до навчання впродовж всього життя;

- вироблення умінь практичного й творчого застосування здобутих знань;

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, комунікативної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого й професійного самовизначення, готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

- виховання школяра як людини відповідальної, моральної, розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу та самої себе.



Висновки та пропозиції

Отже, можна виділити перелік чинників, необхідних для успішного особистісно зорієн­тованого управління сучасним навчальним за­кладом: вміння створювати результати і наявність бажання багато працювати для їх досягнення; готовність починати процеси змін, управляти ними і викори -стовувати в інтересах закладу; готовність використовувати відкритий спосіб управління, ві­таючи співпрацю; здатність передбачати майбутнє та зосереджуватися на сучасності; здатність бачити зміни, які відбуваються як всередині закладу, так і за його межами; творчість у роботі; готовність до близьких соціальних взаємовідносин; постійне самовдосконалення і необхідна загальна психічна і фізична форма; уміння правильно використовувати свій час; готовність до мотивації себе і персоналу; міжнародний світогляд; готовність до ризику і здат­ність швидко приймати рішення; відмінна спеціальна підготовка; готовність до несподіваних і швидких змін соціального середовища.

Але для того щоб педагога визнали успішним керівником, він має володіти такими рисами: по­вага до інших; добра репутація; бажання і готовність брати на себе відповідальність; внутрішня сила і віра у свої здібності; бажання допомогти іншим у їх­ньому прагненні до самовдосконалення і здатність відчувати задоволення з приводу досягнення успіху цими людьми; чесність і надійність; помірний ризик і готовність до дій, спрямованих на полегшення пере­ходу до перетворень; здатність передбачити і оціни­ти ситуацію; творчо впливати на педагогів, дітей; почуття реальності; високий рівень наполег -ливості; здатність до співпраці і створення духу колективізму на принципі загальної відповідальності.

Зараз створення закладу нового типу в сільській місцевості вимагає від керівництва розробки принципово нової моделі системи управління, перетворення сучасного середнього закладу на відкриту систему навчання і ви­ховання, діяльності в ній науково-дослідницької лабо­раторії зі створення нової моделі управління (директор, заступники, вчителі, учні, батьки, громадськість).

Принципи сучасного навчального закладу ви­значаються як конкретні правила, які базуються на об'єктивних закономірностях і врахування яких, полегшуючи управлінську діяльність, неодмінно спрямовує процес на позитивний результат і гарантує його досягнення.

. Контроль у школі є гнучким і його мета—запобігати помилкам, надання допомоги. Відносини «керівник — учитель», «учитель — учень» є партнер-ськими. Я, як керівник, на­магаюсь втілити в життя умови для зростання та розвитку вчителя як особистості та професіонала. Планування роботи здійснюється самим закладом за бажанням учасників навчально-виховного про­цесу (учителі, батьки, діти). Дотримуюсь принципу диференціації та індивідуалізації стосовно кожного суб'єкта навчального процесу.



У нашому закладі втілена демократична система управління, що має такі рівні:

рівень 1 — директор (вирішує стратегічні завдан­ня, кадрові питання, є генератором ідей);

рівень 2 — заступники (забезпечують організацію навчально-виховної роботи), наукові консультанти;

рівень 3 — учні, батьки, громадськість.

Таким чином, управління закладом не можливе без визначення головних пріоритетів, так званих принципів роботи.



  • детермі­нованості (тобто в управлінні необхідно враховувати потреби людини, визначати реальну соціальну мету);

  • цілеспрямованості і критеріальності (встановлення мети з подальшим прогнозуванням, програмуванням; створенням моделі бажаного результату);

  • адаптивнос ті (встановлення ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій управління);

  • розподілу компетенції та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій (детальний розподіл функцій);

  • професіоналіз­му (компетентність керівника);

  • науковості (вивчення методологічної основи управління, законодавчих освітянських документів);

  • демократизації і гумані­зації управління (делегування повноважень, прийняття рішень, підвищення самостійності людини, свободи вибору засобів, методів, способів діяльності, підви­щення відчуття власної гідності, причетності до за­гального управління справою);

  • фінансово-економічної забезпеченості праці (створення бази функціонування та розвитку сучасного навчального закладу, джерела позабюджетного фінансування, режим фінансової самостійності

  • ; принцип відкритості (вільний обмін інформацією управлінських структур із зовнішнім і внутрішнім середовищем для потокового коригу­вання своїх цільових функцій).

Реалізація названих принципів сприяє форму­ванню позитивного іміджу сучасного навчального закладу за такими напрямами:

1.«внутрішній» — у процесі формування творчого середовища та соціально-психологічного настрою у колективі, а саме: обгрунтування та впро­вадження інноваційних підходів до діяльності членів адміністрації, вчителів, учнів (конкурси, презентації, видання журналів тощо); формування творчої «управлінської команди», налагодження оптимальних міжособистісних відносин у колективі, становлення «духу» сучасного навчального закладу, почуття патріотизму у вчителів та учн

2.«зовнішній» — при взаємодії ліцею з соці­альним середовищем, передусім у районі, об­ласті (розробка символіки, атрибутики, форми одягу, бланків, грамот, процедури посвячення у ліцеїстата переходу з одного ступеня навчання на інший; оформлення приміщення; підготовка ділових папе­рів, інформаційних проектів, буклетів, презентацій сучасного середнього навчального закладу; розробка проекту розвитку ліцею), власної концепції сучасного навчального закладу, яка приваблювала б новизною та актуальністю; робота з кадрами, їх добір їх і роз­становка; укладання угод з вузами, створення оптимальних умов, які забезпечували б універсальність та елітарність освіти).

Таким чином, особливе значення для здійснення успішного управління має формування ефективної «управлінської команди» («ядра» сучасного на­вчального закладу) як колективу однодумців, який прогнозує, координує всі основні завдання успішної діяльності закладу.



Основними умовами формування ефективної управлінської команди, на мій погляд, є: спільне ви­значення стратегічних і тактичних цілей навчального закладу; обґрунтування специфіки та інноваційних підходів у діяльності ліцею; чіткий розподіл функцій між членами «команди»; використання різноманітних форм комунікації (прямих, опосередкованих, індиві­дуальних, групових); налагодження успішної взаємо­дії різних творчих груп; розвиток інтелектуального, творчого потенціалу «команди» (шляхом проведення «мозкових атак»); колегіальність у прийнятті управ­лінських рішень; поєднання власне менеджерського та психологічного підходів в управлінні; формування високої управлінської та психологічної культури членів «команди».

На мою думку, сучасний сільський навчальний заклад зацікавлений у розробці особистісно зорієн­тованої моделі управління. Хоча не у всіх навчаль­них закладах вона може бути втілена і зрозуміла для самого директора. Бо деякі керівники бояться щось змінювати або просто хочуть пливти за течією і не хочуть удосконалюватися самі й удосконалювати свій заклад. Тому пропоную для реалізації цієї ідеї такі принципи втілення: створення в колективі атмосфери, яка сприяє розвитку учителя і учня; визнання успіху вчителя та сприйняття росту його педагогічної майстерності; зменшення контролю над діяльністю вчителя; формування своєї творчої, ком­петентної, управлінської «команди», ядра колективу («ядра» сучасного навчального закладу) як колективу однодум­ців, який прогнозує, координує всі основні завдання успішної діяльності закладу; налагоджен­ня і підтримка постійної спів­праці з батьками, громадськістю; глибокий і всебічний аналіз проблеми на методологічному рівні.



У разі виконання цих завдань можна сподіватись на дійсно інноваційну модель управління сучасною сільською школою, яка має відповідати вимогам часу.

Список використаної літератури

  1. Бабенко Т. Формування особистості менеджера освіти / Т. Бабенко // Директор школи. Шкільний світ. — 2007. — № 21—22. — С. 3—36.

  2. Бербака О. Г. Соціальне управління: [навчальний посібник] / О. Г. Бербака — Львів: Б. І., 1984. — 282 с.

  3. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти / В. Ю. Биков. — К.: Атіка, 2009. — 684 с.

  4. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. — К.: Міленіум, 2004. — 358 с.

  5. Інноваційна модель підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах кредитно-модульної форми організації навчання: Науково-метод. пос. / За заг. ред. Л.І.Даниленко. — К.: МОН і Світовий банк, 2011.

  6. Луговий В. 1. Управління освітою: [навчальний по­сібник] / В. І. Луговий. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — 302 с.

  7. Мармаза О. Визначення рівня кваліфікації керівника школи / О. Мармаза // Освіта управління. — 1997. — Т. 1. № 1, —С. 59—63.

  8. Освітній менеджмент / [За ред. Л. Даниленко, Л. Ка- рамушки]. — К.: Шкільний світ, 2003. — 400 с.

  9. Ренькас Б. М. Особливості управління загально­освітнім навчальним закладом в умовах профільного навчання / Б. М. Ренькас // Освіта Донбасу, 2010. — № 4—5 (141—142). — С. 17—22.

  10. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі / В. Г. Кремень. — 2-ге вид. — К.: Т-во «Знання» України, 2010. — 520 с.

  11. Цимбал І. І. Програмно-цільове управління роз­витком загальної середньої освіти в Луганській області / 1.1.



Зміст

Передмова…………..…………………………………….….3

Професійна компетентність директора школи…………6

Компоненти професійної компетентності…………….10

Реформування освіти у сільській місцевості як основний чинник розвитку держави……………………15

Концепція діяльності навчального закладу нового типу……………………………………………………….…18

Роль професійного саморозвитку вчителя у формуванні позитивного іміджу сучасної школи…………………………………………………… …33

Стратегічні завдання виховання в сучасній школі…..40

Висновки та пропозиції......................................................45

Список використаної літератури……………………….54



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка