В. О. Сухомлинський стверджував : у сім ї шліфуються найтонші грані



Скачати 171.99 Kb.
Дата конвертації22.03.2016
Розмір171.99 Kb.
Вступ

В.О.Сухомлинський стверджував : « У сім”ї шліфуються найтонші грані

людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особис-

тості . У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін, і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. » Виховання учня в школі й сім’ї - це єдиний нерозривний процес.

А тому дуже важливо, щоб учителі і батьки об’єднали свої зусилля й можливості та перейшли до тісної співпраці в організації спільної

діяльності з виховання дітей.

Така співпраця передбачає виявлення та активізацію виховних можливостей

Сім’ї, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної діяльності сім’ї та школи. Виховний феномен, як і саму сім’ю, нічим замінити не можна. Він полягає у формуванні особистості дитини, розвитку

її здібностей, інтересів, світогляду, духовної культури, передачі дорослими

членами сім”ї соціального досвіду. Сім’я – це середовище, у якому дитина

засвоює суттєві правила поведінки, вчиться правильно діяти в предметному

та соціальному світі, що оточує її, згідно з виробленими в суспільстві формами і способами предметних операцій.

Родина формує ставлення до праці, до іншої людини , до світу природного і

надприродного, до суспільства, до себе самої. Досвід переконує,що ніякі

виховні заклади, навіть найкращі, не можуть виконувати роль, яку відіграє сім”я у вихованні дітей, не можуть ефективно функціонувати без участі й

допомоги сім’Ї, без взаємодії з батьками. Родина залишається тією вічною

цінністю, що створює для людини порівняно незалежне від соціальних

катаклізмів середовище, атмосферу психологічної захищеності. Вона

допомагає подолати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє

віру у власні сили і краще майбутнє.

Із плином часу проблеми сімейного виховання ускладнюються. Збільшилася кількість дітей, які тривалий час залишаються без догляду дорослих, батьків та вихователів. Це пояснюється тим, що нині родина переживає важкі часи .

У нинішніх соціальних умовах ( прискорений ритм нашого життя,справи, робота, потік інформації, домашні клопоти) стає помітним брак спілкування

дорослих з дітьми в сім’ї. Хоча діти вважають, що час для спілкування з ними батьки, якщо бажають, можуть знайти.

Сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, сучасна сім’я і сама потребує як матеріальної , так і педагогічної та культурологічної допомоги.


Ефективність виховання в сім’ї залежить від багатьох факторів-

цілеспрямованої діяльності педагогів з формування рівня педагогічної

культури сім’ї, єдності педагогічного впливу школи і родини у вихованні дітей, оновлення змісту роботи з батьками ,оновлення змісту їх педагогічної освіти, індивідуальної роботи вчителя з батьками.

Серед найважливіших факторів – оновлення змісту педагогічної освіти батьків засобами культурно-освітньої роботи та їх самосвідомості.



Батьківська педагогіка –це педагогічна освіта батька, матері, освіта тих, кому завтра бути батьками і матерями. Без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв’язати жодного завдання щодо навчання і виховання

дітей. Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною – це фундамент,

основа всієї педагогічної теорії і практики.

Сьогодні, на жаль, розрив між сім’єю і школою посилюється. У сім’ї відбувається переорієнтація на інші цінності, діти включаються у ринкові відносини. Нові ідеологічні установки часто призводять до конфліктів у стосунках дідів, батьків і дітей. Школа ж продовжує захищати ідеали добра

й безкорисливості, чесності й милосердя.

Ось ці проблеми й зумовили підготувати розробку проекту «Батьківське віче».

У першому розділі «Батькам про дітей» висвітлено питання розумного організованого сімейного виховання, права дитини.

У другому розділі «Школа для батьків» широко висвітлено питання спільної роботи школи і сім’ї, організації навчання батьків, морально-правового виховання тощо.

У «Додатках» розміщені розробки родинних свят, цікава інформація для батьків, анкети, план роботи батьківського комітету, тематика батьківських

зборів .



«Учіть батьків мистецтву виховання як найблагороднішої ,

найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого

громадського обовязку.»

В.Сухомлинський.
П Р О Е К Т « БАТЬКІВСЬКЕ ВІЧЕ»
МЕТА: сприяти розвитку виховної активності батьків, сімї та школи;

створенню у кожній родині умов для всебічного розвитку і виховання

дітей;

активізувати навички емоційного спілкування між членами сімї;

прищеплювати вміння збирати інформацію з різних джерел,

осмислювати її для виконання даного проекту;

досягти гармонізації сімейно-шкільного виховання,

створювати умови для розвитку природних здібностей дітей;

навчити батьків поважати гідність дитини,виховання працелюбності,

почуття доброти і милосердя,шанобливого ставлення до рідної мови,

культури,поваги до національних та культурних цінностей.
РЕЗУЛЬТАТ : розуміння дитиною і батьками ролі сімї в житті людини.

Практичним втіленням результату стане фотоальбом про

свої родини, родовідне дерево, спільний захід школи, батьків і

громадськості села «Родинне свято».
УЧАСНИКИ:батьки, учні, вчителі, громадськість села.
КЕРІВНИКИ : Стеценко В.М.- заступник директора з виховної роботи.

Надобенко О.М. – педагог-організатор.
КЛЮЧОВЕ (ПРОБЛЕМНЕ) ПИТАННЯ – В чому полягають особливості

сімейного виховання?
ТЕМАТИЧНІ ПИТАННЯ (РОЗДІЛИ):
І.Батькам про дітей.
ІІ.Школа для батьків.
ІІІ.Дадатки.

ТИП ПРОЕКТУ: творчий, груповий.
ФОРМА ВИРАЖЕННЯ ПРОЕКТУ: Родинне свято, родовідне дерево,

фотоальбоми.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Батьківські збори. Харків 2006р. 31 с.

2.Демянюк Т.Д. «Організація виховного процесу в сучасному

загальноосвітньому навчальному закладі»

Суми «Антей» 2006р. 181 с.

3.Журнал «Завуч» .2004р. № 22 3с.
4.Ерастова Л. «Вплив батьківського ставлення до дитини на

розвиток особистості» Завуч. 2004р.№14 12 с.
5.Косогова О.О. «Метод проектів у практиці сучасної школи»

«Ранок» 2011 р. 27 с.
6.Книга класного керівника. Харків 2006р. 235 с.
7.Книга заступника директора з виховної роботи.

Харків 2006 р. 145 с.
8. « Навіщо батькам ходити до школи».

«Шкільний світ» 2006р. 26с.
9.Романовська М.Б .»Метод проектів у виховному процесі»

«Ранок» 2007р. 164 с.

РОЗДІЛ І: БАТЬКАМ ПРО ДІТЕЙ.
Виховний процес – це процес, який триває постійно,

тож окремі його деталі вирішуються в загальному

тоні родини, а загальний тон не можна видумати і

штучно підтримувати . Загальний тон, дорогі батьки,

створюється вашим власним життям і вашою

власною поведінкою.»

А.С.Макаренко.
Ставлення батьків до дітей визначається двома головними мотивами-

батьківською любов”ю і соціальним обов”язком. У нашому суспільстві вони не суперечать одне одному, бо любити дитину означає бажати їй щастя, а в наших уявленнях бути щасливим рівносильно бути максимально корисним

суспільству.

Із плином часу проблеми сімейного виховання ускладнюються.Збільшилася кількість дітей, які тривалий час залишаються без догляду дорослих, батьків та вихователів .Це пояснюється тим, що нині родина переживає важкі часи –

Ідеологічну та професійну переорієнтацію, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, а також нерозвиненість соціальних інститутів.

Сьогодні духовні контакти батьків і дітей різного віку відчувають значний голод безпосереднього спілкування, яке не замінять ні екран телевізорв , ні друзі , ні музика. І вчені наголошують, що слід постійно цікавитися справами і проблемами дітей, бо дефіцит спілкування, який сьогодні виникає між батьками і дітьми, спричиняє важкі психологічні наслідки. Виховна функція може бути успішно реалізована лише в благополучній сім”ї, де приділяється увага спілкуванню, а не тільки матеріальному забезпеченню дітей.

В окремих сім”ях виявлені такі недоліки спілкування батьків і дітей, як конфліктність, наявність психологічних бар”єрів у спілкуванні, обмеженість його змісту.

Які знання необхідні для успішного виховання в родині? Це насамперед, знання психології. Саме вони дають можливість збагнути об”активні закономірності розвитку дитини, специфіку проявів цих закономірностей у різні вікові періоди; зрозуміти індивідуальність дитини, з”ясувати психологічний зміст своїх помилок, труднощів у вихованні.

Проте психологічні знання залишаються мертвими, якщо не підкріпити їх

могутньою базою педагогічних знань; потрібно володіти технікою застосування виховних прийомів. Крім спеціальних педагогічних знань, величезне значення для сімейного виховання мають загальна ерудиція батьків, їхнє вміння (і здатність) стати для дитини спочатку джерелом

інформації про те, що її оточує, а згодом надійним провідником у світ знань,

людських взаємин. Якщо батьки не дбають про постійне збагаченняя своїх знань, про розширення свого досвіду, то дитина, підростаючи, засвоїть поблажливо-зневажливе ставлення до них, і тоді, батьки, на жаль, втратять авторитет, на який спиралась традиційна педагогіка українців.

Пам”ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім”ї,

працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.


ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ПРАГНУТЬ РОЗВИВАТИ
ЗДІБНОСТІ СВОЇХ ДІТЕЙ.
1.Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
2.Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
3.Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу

дитячої енергії, рухливості, емоційності.


4.Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття

безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих),оскільки людина, енергія

якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти

висот самовираження.


5.Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами.

Пам”ятайте : “Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися

без вас”.
6.Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до

невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.


7.Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини.

Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять

за рамки дозволеного.
8.Навчайте не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за

допомогою дорослого, показу, підказки.


Виховуючи дитину, не можна використовувати як вплив свою любов, грати й маніпулювати любов”ю.Шукайте інших батогів та пряників! Батьківська

любов – це те, чого дитина потребує без висування жодних умов.Вона має одержати любов просто так, даром. Хочете мати обдаровану дитину?


  • Обдаруйте її любовю.

А для цього слід скористатися ДЕСЯТЬМА ЗАПОВІДЯМИ ДЛЯ БАТЬКІВ.
1.Не навчайте того, в чому не обізнані: для правильного виховання дитини

потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3.Довіряйте вашій дитині, розтлумачуйте те, що вона робить краще, а що гірше. Залишайте за нею право на власні помилки: дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти.
4.Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово, і з неї виросте відповідальна особистість.
5.Будьте терплячими.
6.Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам”ятайте:твердість лінії у вихованні досягається не покараннями, а стабільністю обов”язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7.Потурбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі.Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів.Нехай син або донька потроху самі вчаться розпоряджатися собою.
8.Виключіть зі своєї практики вислів: Роби , якщо я наказав,замініть цю

форму вимоги іншою: Роби тому, що не зробити цього не можна, це

принесе користь.

Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпорядженню, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно.
9.Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній радує.Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками.Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.


10.Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати : Мені ніколи її любити”.
Батькам слід також знати і тримуватися прав дитини.Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини.Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має

рівні людські права.Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89.

діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя, системи власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми та ін..Особливу роль у вихованні дитини в сім”ї відіграє загальний мікроклімат , настрій , уклад, спрямованість. Усе це, безперечно, потрібно враховувати класоводам та класним керівникам у роботі з батьками.



ІІ.ШКОЛА ДЛЯ БАТЬКІВ.
“…Спілкування з дорослими є основним

шляхом виявлення особистої активності

дитини…

Л.Виготський.
Найповніше духовну культуру особистості забезпечує виховна функція сім”ї.

Таким чином, сучасна сім”я все більше стає головною ланкою у вихованні дитини.Вона має забезпечити їй достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального і духовного розвитку.

Сьогодні в основу роботи навчальних закладів з батьками повинно бути покладено конкретну систему педагогізації населення.Батькам необхідно

самим знати всі особливості виховання своїх дітей. З цією метою і організовано роботу “Школи для батьків”. Адже ми перебуваємо в постійному пошуку і шукаємо нові, нетрадиційні форми роботи з сім”ями для підвищення ефективності навчально-виховного процесу учнів.

Школа для батьків повинна сприяти особистісному розвитку школярів шляхом гармонійного поєднання і взаємодії шкільного і сімейного виховання. Конкретні заходи передбачають:залучення батьків до спільної діяльності з дітьми; надавання батькам допомоги в коригуванні виховання в сім”ях окремих учнів;організації діяльності батьківських комітетів.
НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ
“Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблем виховання

дітей в організаціях,де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок.


“Дерево родоводу “ – зустрічі представників різних поколінь, звернення до джерел народної мудрості.
“У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам через консультації, практичні поради.
“Родинний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблеми виховання дітей.
“Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу,спільна діяльність батьків, дітей і педагогів.

“День добрих справ”- спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей.


“Вечір великої родини” – участь беруть батьки, школярі, педагоги. Організація відпочинку, ігри, театральні вистави; альбом-естафета “Як ми відпочиваємо”, досвід організації відпочинку в родині.
“Дискусійний клуб” – обговорення проблем виховання школярів.
Співпраця школи та сім”ї передбачає такі цільові настанови та зміст їхньої діяльності:

І.Вивчення можливостей середовища школярів – вивчення умов сімейного

виховання школярів, соціально-професійного статусу батьків.Сфера діяльності практичного психолога та класних керівників.
ІІ.Психолого-педагогічна допомога батькам у навчанні, вихованні дітей у сім”ї- проведення загальношкільних батьківських зборів, конференцій.

ІІІ.Включення батьків у педагогічний процес – визначення єдиного батьківського дня, надання соціально-матеріальної допомоги дітям із

сімей, які цього потребують,організація роботи психологічної служби в школі.
ІУ. Виконання угоди між школою, батьківською і сільською громадськістю-

проведення заходів, визначених спільною угодою: Свято першого дзвоника,

виставка-ярмарок “Осінні дари”,новорічні свята, свято для мам, свято останнього дзвоника, випускний бал.
Але все ж таки,традиційною формою роботи з батьками є – батьківські збори.

На який проходить спілкування з батьками,аналізуються питання навчання і виховання даного колективу учнів,підбиваються підсумки навчально-виховної роботи , обговорюються шляхи виконання єдиних вимог учителя і батьків до дітей, вирішення різних проблем.

Ефективність зборів значною мірою залежить від педагогічної доцільності, продуманого виступу вчителя перед батьками. На завершення доцільно зробити педагогічно обґрунтований підсумок і дати рекомендації . Щоб привчити батьків до систематичного читання педагогічної літератури, яка сприятиме підвищенню їх педагогічної культури слід на батьківських зборах практикувати обговорення актуальних статтей і педагогічних ситуацій.

Не останнє місце в організації навчання для батьків відіграють батьківські лекторії, зокрема такі розділи і їх тематика:



РОДИННЕ ВИХОВАННЯ

  • Виховання умінь керувань бажаннями;

  • Родинне виховання і підліток;

  • Сім”я – колиска людства і людяності;

  • Сучасна сім”я та її виховний потенціал.


ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ

  • Організація правової освіти та виховання;

  • Формування здорового способу життя;

  • Права батьків і дітей;

  • Роль сім”ї у вихованні поваги до нашої держави та її символів.


ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

  • Народна педагогіка про морально-естетичне виховання дітей у сім”ї;

  • Виховання піснею, вишивкою.

  • Роль сім”ї в забезпеченні духовної єдності поколінь.

Окремо працює і лекторій для молодих батьків, які потребують особливої уваги з боку педагогів. Адже правильно навчені батьки - правильно виховані діти. Тематика лекторію для молодих батьків:


  • Індивідуальні особливості та їх врахування у вихованні молодших школярів;

  • Роль методів стимулювання у навчально-виховному процесі молодших школярів;

  • Методи формування поведінки у молодших школярів;

  • Проблеми формування трудового виконання молодших школярів.

Сьогодні понад 65% молодих батьків, народжуючи дітей, не мають

ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім”ї; 20 % - керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою.

Для подолання проблем потрібно підвищувати виховний потенціал сім”ї, цілеспрямовано орієнтувати внутрішньо сімейну взаємодію. Ефективну допомогу сім”ї у вирішенні даних проблем повинна надати школа. На перший план виступають взаємодія школи, учителя із сім”єю, спільна робота вчителя і батьків, яка зумовлена спільністю цілей виховання дітей.

Сфера спілкування вчителя з батьками учнів особливо заслуговує на увагу. Адже від узгодженості зусиль і єдності вимог до учнів у сім”ї й школі значною мірою залежить підвищення ефективності виховання.

Коли родини активно залучені до занять у школі, то всі – учителі, батьки та діти – можуть мати вигоду. Учителі створюють відкриту атмосферу для залучення батьків, спонукаючи ставити запитання, відвідувати заняття й ділитися з учнями своїми інтересами та вміннями.

Дружня привітна школа створює особливий клімат залучення батьків .



Регулярне спілкування між школою та батьками важливе з багатьох причин. Відкриті канали для спілкування налагоджуються на початку навчального року. Можливість зустрічатися й обговорювати програму та плани батьків є установкою на цілий рік. Слід взяти батьків для себе в партнери і таке партнерство повинно бути довготривалим. Тільки в спільній праці буде досягнуто основної мети виховання своїх дітей.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка