Василя Сухомлинського це концептуальна основа особистісно зорієнтованого підходу, що пролонговується у комптентнісно орієнтовану освіту. Саме тому ідеї видатного українського педагога актуальні сьогодні



Дата конвертації21.02.2016
Розмір78.3 Kb.

Саукова Г.М.


Педагогічна система Василя Сухомлинського – це концептуальна основа особистісно зорієнтованого підходу, що пролонговується у комптентнісно орієнтовану освіту. Саме тому ідеї видатного українського педагога актуальні сьогодні.

Увійшовши в нове сторіччя, суспільство зіткнулося з низкою принципових питань, породжених складними реаліями сьогодення. Докорінних змін зазнали уявлення про сучасний світ, світогляд людини набув неочікуваних форм, виникла потреба в усвідомленні причетності українського суспільства до глобальних процесів, що здійснюються у світовій інформаційно-технічній і гуманітарній сферах.

Головним завданням географії є формування розвиненої, активної, особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.

Учень сучасної школи має володіти певними якостями, зокрема:



  • самостійно набувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці;

  • грамотно опрацьовувати інформацію;

  • бути комунікабельним, контактним у різних соціальних группах;

  • самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Працював великий педагог над розкриттям індивідуальних обдарувань і задатків, нахилів. В.Сухомлинський писав: «Кожна людина – особистість неповторна, виховання нової людини полягає насамперед у розкритті цієї неповторності, самобутності, творчої індивідуальності». Ці слова видатного педагога намагалися впроваджувати в практику викладання географії в школі.

Традиційні методи викладання іноді стають перешкодою для становлення самостійної творчої особистості учня. Тому використовую особисто зорієнтований підхід у процесі викладання географії. Мета – створення умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності та суспільних відносин. Особисто зорієнтована освіта акцентує увагу на розвитку ціннісно-смислової сфери діяльності учнів, яка виявляється в їхньому ставленні до діяльності, що пізнається, її переживанні, усвідомлені як цінності. Учень в такій системі виступає суб’єктом не лише навчання, а й життя.

Учні не просто слухають розповіді вчителя, а й постійно співпрацюють з ним у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують однокласники, за допомогою вчителя ведуть відбір змісту, закріпленого науковими знаннями.

У педагогічній системі В. Сухомлинського через різні форми організації навчання та виховання дітей було реалізовано принцип культуровідповідності, який спирався на педагогізовані народні традиції, та природовідповідності як складової особистісно орієнтованого і розвивального навчання, які включали «інтелектуальний фон школи», «створення радості пізнання», «емоційний фон», школу під голубим небом, школу радості, уроки в зелених класах, уроки мислення, уроки розвитку мовлення, «вузлики знань» (проблемні запитання), «Книгу природи», дві програми навчання (обов'язкова і розширена) тощо.

Велику увагу В.О.Сухомлинський приділяв проведенню уроків на природі. Я намагаюсь дотримуватись такого підходу до виконання навчальної діяльності. А саме проводжу уроки на місцевості, наприклад в 6 класі при вивченні теми «Компоненти природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними», (це може бути заплава, схил берега, яр, пагорб, болото тощо). Учні працюють за методикою малих груп, коли кожний із членів групи отримує індивідуальне завдання, наприклад один вивчає рослинність, другий – рельєф, третій – ґрунт тощо. Учні, працюючи в групах, виявляють взаємозв’язки між компонентами природи місцевості, і роблять висновки. При цьому краще запам’ятовується такий матеріал, до розуміння якого вони дійшли самостійно, шукаючи відповіді на запитання, і як наслідок, учні глибше розуміють саму суть питання, причини та можуть виявити взаємозв’язки природи тощо.

Однією з форм роботи є самостійна робота учнів на уроці.

Діти працюють з текстом підручника, додатковою інформацією, в групах. Самостійна робота сприяє активізації розумової діяльності. Вони визначають основний зміст, розкривають суть явища. Наприклад, вивчаючи «Природні зони Євразії», в 7-му класі, формую групи (по 2-3 учня) і даю завдання охарактеризувати природну зону за типовим планом: поширення зони, клімат, ґрунти, рослинний та тваринний світ (1група - зона арктичних пустель, тундри та лісотундри, 2 – зона тайги, 3 – зона мішаних та широколистяних лісів і т.д.).

d:\mva\спадщина сухомлинського\img_1992.jpg

Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, експедиції, екскурсії, які сприяють розкриттю творчої особистості учня.

Наприклад, вивчаючи тему: «Екологічні проблеми материків та океанів», (8-й клас) можна використати «клуб-дискусію», де учні об’єднуються в групи та їм пропонується аргументовано підтвердити або спростувати проблемне запитання. Учені підтверджують, що за сучасних умов масштаби діяльності людини можна порівняти з природним. Якщо це так, то чи може людина нейтралізувати негативні наслідки своєї діяльності позитивним впливом на природу?

Сучасний урок передбачає визначення разом з учнями особистісно-значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку. На це вказував В.О.Сухомлинський. Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети навчання-найважливіший стимул навчальної діяльності учнів. Тому залучаю учнів до визначення мети уроку, націлюю їх на те,що дасть цей урок для їхнього майбутнього життя. Так, вивчаючи в 10 класі тему: «Населення» можна провести конференцію. На початку «конференції» краще поставити проблемне питання, розв’язуючи яке, учні поступово будуть знаходити відповідді на завдання та дійдуть певного висновку. Виступаючи, учні аналізують, як змінювалася кількість населення, будуть шукати причини зменшення населення, тобто будуть розв’язувати проблему.

Великі можливості для розвитку особистості на уроках географії має створення проблемної ситуації. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню знань. Тому створюючи проблемну ситуацію, намагаюся викликати у школярів прагнення до самостійного пошуку нових способів вирішення проблемних завдань.

Шляхом проблемно-пошукової роботи формую в учнів систему знань. Наприклад, під час вивчення руху води у Світовому океані (6 клас) учні обговорюють у малих групах такі проблеми:



  1. Причини виникнення рухів води (хвиль, цунамі, течій, припливів та відпливів)?

2. В яких районах океану зустрічаються найбільше?

3. Яке значення або наслідки мають для життя та господарства людини ?

Іноді, щоб проблемні завдання не залишилися нерозв’язаними, пропоную учням підказку, своєрідний алгоритм відповіді.

Знання, здобуті під час проблемного пошуку більше осмислюються, запам’ятовуються і швидше перетворюються на власні переконання.

«Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину, що розуміння причини і закономірного наслідку допомагає людині підкорювати сили природи, її мислення набуває цінної риси, вона намагається знайти, пояснити причину кожного явища». (В.О.Сухомлинський)

Вивчаючи тему: «Моря України» в 8 класі пояснюю, що одеські вчені встановили, що Чорне море наступає на сушу зі швидкістю до 5 мм за рік. Мешканці Чорноморського узбережжя Херсонщини відчули на собі вищесказане пророкування повною мірою, особливо селище Блакитне в 2003 році. У цьому селищі 2 км території вже зникло під водою. Учням пропоную подумати, що може статися з Причорноморською низовиною через 1000 років. Звичайно, результати ідентичні. Вся територія буде затоплена, Кримський півострів зменшиться, о.Джарилгач зникне.

Вивчаючи клімат материка, наприклад Америки, встановлюємо, що клімат любої місцевості залежить від географічної широти, (від кута падіння сонячного проміння). Учні визначають причину – географічна широта, а наслідок – кут падіння сонячних промінів, кількість сонячного тепла – температура повітря.d:\mva\спадщина сухомлинського\img_1990.jpg

В.О.Сухомлинський підкреслював: «Дуже важливо, щоб учень оволодів знаннями в процесі активної праці, бачив, усвідомлював, переживав результати своїх зусиль; розумів, що глибина знань, сталість умінь і навичок – усе це залишить від нього». Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні форми і методи проведення уроків. Треба, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яку В.О.Сухомлинський вважав: «небезпекою, що морально калічить людину і щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним».

Під час вивчення теми «Глобальні проблеми людства» (10 клас) практикую семінари, прес-конференції. Естетичні смаки формую, використовуючи на уроках поезію. Наслідуючи В.О.Сухомлинського, намагаюся виховувати любов до рідного краю, до України, почуття власної гідності.

Головна мета – учити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати логічне мислення; удосконалювати прийоми роботи з різноманітними джерелами; формувати естетичний смак; розвивати пізнавальний інтерес учнів.

Свого часу Василь Сухомлинський писав: «Колектив – це дуже чутливий інструмент, який творить музику виховання, необхідну для впливу на душу кожного вихованця, - творить тільки тоді, коли цей інструмент настроєно. А настроюється він лише особистістю педагога, точніше настроюється він тим, як дивляться вихованці на педагога, як на людину, що вони в ньому бачать, відкривають. Силою, яка примушує кожного вихованця глянути на себе, замислитися над власною поведінкою, управляти собою – а з цього по-суті починається справжнє виховання – є особа вихователя, його ідейні переконання, багатство його духовного життя».

Ці мудрі слова великого педагога доводять, що вчитель географії повинен в комплексі формувати інтерес учнів до географії як навчального предмета, а поряд з цим здійснювати процес виховання учня. У різних навчальних ситуаціях залежно від змісту матеріалу відбувається екологічне, естетичне, патріотичне, моральне, громадянське та родинне виховання. Кожен урок це творчість, пошук нових, ефективних засобів спілкування з дітьми вимогливість, гуманність.

Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті і діяльності дитини, а й показав природу як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Екологічним вихованням вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним

Навчання географії – складний і багатогранний процес, у якому учні не лише здобувають знання, а й оволодівають певними вміннями. У них формуються погляди на навколишній світ, відповідне ставлення до нього розвиваються здібності й інтерес.



g:\img_2210.jpg

Педагогічна діяльність вчителя географії пов’язана з живим емоційним учнівським колективом, чутливим до всього прекрасного справедливого цікавого, розумного.



Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка