Василя сухомлинського моніторинговий супровід управлінської діяльності заступника директора загальноосвітнього навчального закладу



Скачати 264.27 Kb.
Дата конвертації29.03.2016
Розмір264.27 Kb.


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМ. ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»



Моніторинговий супровід управлінської діяльності заступника директора загальноосвітнього навчального закладу

(Курсова робота)

Роботу виконала:

слухач курсів, заступник директора з навчально-виховної роботи uімназії №9 Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Сімеонова Валентина

Миколаївна

(із досвіду роботи)

Кіровоград 2014


ПЛАН



  1. Нормативно-правова база моніторингових досліджень в освіті.

  2. Зміст моніторингового супроводу управлінської діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи.

  3. Напрями освітнього моніторингу.

  4. Реалізація класичних та модернізованих (оновлених) функцій управлінської діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи за допомогою освітнього моніторинга.

  5. Методи управління навчальним закладом при проведенні освітніх моніторингових досліджень.

  6. Етапи проведення моніторингових досліджень.

  7. Освітні індикатори моніторингового супроводу управлінської діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи.

  8. Результативність моніторингового супроводу управлінської діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи.

  9. Реалізація практичного моніторингового супроводу управлінської діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи та його результати у гімназії.

Моніторинговий супровід управлінської діяльності

заступника директора загальноосвітнього навчального закладу

Сьогодні якість освіти стала пріоритетом у розвитку суспільства, одним з тих критеріїв, за яким оцінюється конкурентоспроможність держави, стрімкість її поступу в суспільному прогресі людства. Не випадково світове співтовариство при оцінюванні якості людського життя неодмінно враховує показники якості освіти.

Якість загальної середньої освіти – доволі різнобічне поняття. Вона залежить від багатьох чинників, зокрема таких як досконалість навчальних програм і підручників, організація навчального процесу, педагогічна майстерність учителів, інформатизація освіти, оснащення сучасним навчальним обладнанням тощо. Найбільш об‘єктивним відображенням якості освіти є результативність навчальної діяльності учнів, їхня здатність застосовувати здобуті знання і вміння в практичній діяльності. Тому важливо знати, який рівень навчальних досягнень мають учні на різних етапах навчання.

Чинною нормативно-правовою базою моніторингових досліджень в освіті є, на сьогодні, методичні рекомендації розроблені з урахуванням законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», наказів Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 р. №995 «Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти» та від 10.10.2013 р. №1412 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 р. №995», інших нормативних документів, що регламентують діяльність Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання стану системи освіти, якими керувалися педагоги під час проведення моніторингу якості загальної освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі протягом листопада-грудня 2013 року.

Сучасні економічні та суспільні відносини потребують пошуку нових шляхів розв'язання проблеми об'єктивного оцінювання якості освіти, надання теоретичного обґрунтування показникам, критеріям якості та методам, які при цьому застосовуються. Саме це спричинило нагальну необхідність розвитку та удосконалення системи оцінювання якості освіти і створення національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти.

В умовах оновлення освіти актуальними стають проблеми педагогічної діагностики. Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу. Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання пов’язані між собою.

Вирішення цієї проблеми стає можливим шляхом моніторингового дослідження. Тому поняття "моніторинг" увійшло в наше життя як необхідність. Слово "моніторинг" походить від лат. "монітор" - той, що попереджає, наглядає, нагадує. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Людство давно "приміряло" моніторинг на себе. Його апробували в різних сферах та напрямках, і ось нарешті він захопив і педагогів.

Замовниками моніторингових досліджень в освіті можуть бути різні учасники освітнього процесу, які зацікавлені в об'єктивному оцінюванні освітніх послуг, що їх надають навчальні заклади. Це й випускники середніх загальноосвітніх шкіл, яких цікавить відповідність здобутого рівня знань і вмінь вимогам вищих навчальних закладів, куди вони вступають, та їхні батьки, які хочуть знати, чи відповідає обраний ними навчальний заклад цим вимогам. Це й педагогічний колектив навчального закладу та його керівництво, які мають переконатися в тому, що вони відповідають вимогам освітніх стандартів. Це й управлінці в галузі освіти, яким важливо бути поінформованими щодо функціонування освітньої системи, щоб приймати виважені управлінські рішення. Це й роботодавці, яких цікавить, наскільки освітні програми підготовки фахівців відповідають реальним потребам виробництва. Це й фінансисти, яких цікавить ефективність використання коштів.

Основний зміст моніторингу полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Педагогічний моніторинг – система відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи.

Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба покликана не тільки зосереджуватись на обробці отриманої інформації, а практично повинна досягти своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.

Моніторинг націлює на постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вони вийдуть у процесі співпраці. А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною. Для того існує Школа.

Для адмінісмтрації освітнього закладу, дуже важливо мати оперативну, об’єктивну інформацію про дійсний стан навчального процесу. За необхідності це дозволить йому своєчасно здійснити методичну підтримку і внести необхідні корективи. Таку інформацію можуть надати регулярно здійснені моніторингові дослідження, які є хорошим інструментом аналізу різноманітних сторін навчального процесу. Вони дозволять одержати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, від мети дослідження можна виділити найрізноманітніші напрями моніторингу. Однак найважливішим з них було і залишається визначення результативності навчального процесу.

Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу:

діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учнів залежно від їх особистості;

статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні навчально-виховного процесу.

Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним фактором управління, його потрібно організувати таким чином, щоб він виконував конкретні функції.

У практичній діяльності керівника провідними залишаються класичні функції управлінської діяльності. Поряд із ними сьогодні використовуються модернізовані (оновлені) функції:

а) класичні функції управлінської діяльності:

• планування;

• організація;

• коригування;

• прийняття управлінського рішення;

• облік, контроль та аналіз;

б) модернізовані (оновлені) функції управління:

• прогнозуюча;

• інформаційна;

• консультативна;

• діагностична;

• політико-дипломатична;

• управлінська (менеджерська);

•педагогічну.

При проведенні освітніх моніторингових досліджень необхідно чітко розуміти наступні методи управління навчальним закладом:

1. Соціальні:

• Соціально-психологічні;

• Соціального стимулювання;

• правового регулювання;

2. Організаційні:

• організаційно-розпорядчі;

• організаційно-педагогічні;

• організаційного впливу.

3. Економічні:

• адміністративно-господарчі;

• фінансово - господарчі;

• матеріального й морального стимулювання.

4. За характером джерела інформації:

• вербальні;

• дослідницькі;

• ілюстративно-показникові;

• технічно-технологічні;

5. За примусом або переконаннями:

• ті, що мають правове забезпечення;

• ті, що не мають правового забезпечення.

6. За типом керівника:

• стартовий;

• автократичний;

• популістський;

• демократичний;

• ліберальний;

• апаратний.

Щоб раціонально організувати моніторинг у навчальному закладі необхідно дотримуватись таких етапів.



Перший етап

Перший крок — визначення об'єкта моніторингу й напрямків, за якими збирається інформація (наприклад, об’єкт – клас і паралель, напрям – якість знань, організація навчального процесу).

Другий крок – відбір критеріїв, за якими визначатиметься стан об’єкта на початковому, проміжному, підсумковому етапах (наприклад, кожна відповідь оцінюється і переводиться у відсоткове співвідношення; потім за результатами складається діаграма для порівняння; в кінці робиться висновок щодо мети моніторингу) .

Третій крок -— підбір інструментарію (засобів і способів отримання інформації про властивості об'єкта).



Другий етап — практичний

Відбувається збір інформації. Це можливо здійснити за допомогою спостереження, аналізу документів, відвідування уроків, рейтингу, контролю, анкетування, тестування, інтерв'ю, самооцінки. Цей етап потребує найбільшої затрати часу, різноманітних видів діяльності.



Третій етап — аналітичний

Обробка й систематизація інформації, яку доцільно накопичувати у вигляді таблиць, діаграм, графіків, різноманітних вимірювальних шкал.

Порівняння показників моніторингу із запланованими дає можливість побачити, наскільки правильними були адміністративні рішення, допомагає відкоректувати, переглянути методи, форми та способи діяльності.

Мета управлінського супроводу полягає у створенні умов для оптимізації навчально-виховного процесу, інноваційної освітньої діяльності педагогів, індивідуального розвитку учня. Адміністрація закладу повинна під час моніторингу якості освіти сприяти створенню гармонічних взаємин між дітьми, педагогами, батьками. Управлінський супровід шкільного моніторингу повинен бути спрямований на поглиблення професійної свідомості вчителя, має орієнтувати педагога на розширення діапазону застосування інноваційних технологій навчання.

За результатами моніторингу якості освіти органи управління отримують інформацію про стан освітньої системи та її окремих складників, виявляють проблеми, що виникли в процесі запровадження педагогічних інновацій, з'ясовують тенденції розвитку освіти та прогнозують зміни, необхідні для перспективного функціонування освітньої системи. Отже, моніторинг освітньої системи стає дієвим інструментарієм менеджменту освіти, зокрема в управлінні її якістю.

Проведення моніторингу якості викладання відповідних предметів у навчальному закладі має на меті аналіз стану викладання його, а також рівня компетентності учнів.

Завдання моніторингу полягають у наданні методичної допомоги вчителям-предметникам, тобто виявленні кращого педагогічного досвіду роботи вчителів-предметників та рекомендації його до розповсюдження в педагогічному колективі.

Досвідчені вчителі, проаналізувавши помилки кожного учня і класу в цілому, розробляють план педагогічних корекційних дій і завдання для самоосвітньої діяльності кожного учня, залучають дітей до пошуково-творчої роботи з метою виявлення динаміки індивідуальних досягнень учнів. Це можуть бути різнорівневі тематичні текстові завдання, різнопланова робота над текстом, складання текстів творчого характеру, вирішення проблемно-пізнавальних завдань, доказ або спростування гіпотези. Саме в цей період роботи надається можливість кожній дитині інтенсивно попрацювати над підвищенням якості знань з відповідних предметів.

Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань: удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи; визначення сильних сторін учителя; планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного само сприйняття й професійної комфортності педагога.

Він також дає змогу оптимально вирішувати проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи. Однак отриманні при цьому матеріали з вивчення, аналізу та оцінки професійної компетентності вчителя дають змогу лише визначити конкретні параметри цієї діяльності.

Для визначення професійного рівня вчителя, ефективності його діяльності можна застосувати такі форми моніторингу:

анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань);

карта відстеження ефективності уроку (зокрема заповнюють учитель та учні, порівнюють їх);

відстеження уроку на діалогічній основі "вчитель-адміністратор".

У системі внутрішкільного управління необхідно здійснювати моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:

знання нормативних документів;

самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно орієнтованого навчання через зміст його предмета;

участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу;

вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;

ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму);

вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи;

виконавська дисципліна;

робота з батьками та виконання громадських доручень.

Загальна структура організації та проведення моніторингу та оцінки діяльності педагогічних працівників є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.

Реалізація в цілісності всіх компонентів моніторингу навчання забезпечує оптимальну організацію об’єктів педагогічного процесу, робить його результативним, конкретизованим та особистісно орієнтованим. Таким чином процес навчання стає обміркованим, цілеспрямованим.

Моніторинг базується на діагностиці. Діагностика — це кількісна оцінка і якісний аналіз педагогічних процесів, явищ тощо за допомогою спеціально розроблених наукових методів. Форми діагностики: анкетування, тестування, опитування, спостереження, складання рейтингу тощо.

Організовуючи моніторинг, необхідно враховувати такі вимоги:

інформація має бути повною, достовірною, точною, своєчасною, доступною, безперервною;

інформація має бути структурованою й специфічною для кожного рівня моніторингу.

Моніторинг корисно проводити на окремих етапах роботи з метою отримання оперативної інформації та своєчасного коректування дій.

Педагогічний моніторинг може здійснюватися за такими напрямами:

1. Ефективність і дієвість внутрішньошкільного управління.

2. Стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в школі.

3. Стан і результативність методичної роботи в школі.

4. Рівень якості викладання й організації процесу навчання.

5. Стан виховної роботи.

6. Фізичне виховання і стан здоров'я учнів.

7. Відвідування уроків.

8. Рівень розвитку і стан успішності, якість знань, умінь і навичок.

9. Аналіз кінцевих результатів функціонування.

У процесі проведення моніторингів вирішуються такі основні питання:

- чи досягається мета освітнього процесу;

- чи існує позитивна динаміка в розвитку учня порівняно з результатами попередніх досліджень;

- чи існують передумови для вдосконалення роботи вчителя;

- чи відповідає рівень складності навчального матеріалу можливостям учня.

Оскільки діяльність керівництва навчальним закладом спрямована на виконання завдань, які випливають із соціального замовлення суспільства на освіту, їй необхідно створити атмосферу захищеності кожного педагога, який би відчував себе комфортно на робочому місці. Тут необхідні якісні керівництво й контроль за навчально-виховним процесом. Тому діяльність керівника ЗНЗ направляється не на пошук недоліків, а на дослідження цікавих методів. Цій роботі допомагають дослідницькі моніторинги. Завдання будь-якого керівника — бачити в людині найкращі риси. Для цього треба виховувати позитивне мислення щодо себе та інших.

Сьогодні вдосконалення інформаційного забезпечення управління здійснюється завдяки створенню персонального фонду керівника (інформаційної картотеки), а також використанню електронно-обчислювальної техніки для зберігання і переробки інформації.

Моніторинг не є винятково справою адміністрації, а й справою кожного вчителя.

Важливим питанням педагогічного аналізу в освіті є: що і як вимірювати. Відомий український педагог С. Гончаренко застерігав - «необхідно врахувати, що проблема вимірювання в педагогіці ускладнюється тим, що багато змінних педагогічного процесу не можна спостерігати і вимірювати безпосередньо. У цих умовах застосовуються методи побічного вимірювання»

Для цього існують певні вимірники, освітні індикатори .

Індикатори-це група освітніх показників, розроблених Радою з освіти Європейського Союзу. До них відносяться такі групові показники:

• навчальних досягнень учнів з основ наук, здатності засвоювати інформацію в процесі навчання;

• успіхів і переходу змін: зростання кількості учнів, хто не закінчив навчання, хто отримав повну середню освіту, хто навчається у ВНЗ, коледжах (після одержання повної загальної середньої освіти);

• моніторингу освіти(оцінювання та управління шкільною освітою);

• ресурсів і структури(освіта та підготовка вчителів).

Сучасна школа використовує чимало способів вимірювання освітніх результатів. Добір показників і критеріїв в Україні має відповідати нормативно-правовим документам, ураховувати особистісну динаміку рівня професійної майстерності педагога, успішності учнів. Для проведення всебічного аналізу якості функціонування системи загальної середньої освіти зараз починають користуватися системою показників її якості. Вимоги цієї системи такі:

• Самодостатність - система повинна містити таку кількість індикаторів, яких буде достатньо для ґрунтовного аналізу;

• Повнота - охоплення різних аспектів і складових частин системи освіти, без чого детальний аналіз і подальший прогноз стосовно напрямів розвитку освітньої системи помітно ускладнюється;

• адекватність основним цілям і завданням, які постають перед конкретним етапом розвитку системи освіти та моніторинговим дослідженням освітньої сфери. Якщо перелік вимірників громіздкий, то система буде нереалізованою;

• динамічність — час від часу систему індикаторів і критеріїв якісної освіти потрібно переглядати й уточнювати, відповідно до мети освіти й напрямів освітньої політики держави;

• легкість в обчисленнях і вимірюваннях — система повинна містити як кількісні, так і якісні показники, але такі, що обраховуються за допомогою об'єктивних засобів та інструментарію.

Актуальним питанням в освіті є створення комплексної системи моніторингу якості освіти, одним із важливих елементів якої є статистика освітньої галузі. Сучасне суспільство живе в цифровому середовищі. До системи показників якості загальної середньої освіти слід залучити й показники, що стосуються соціально-економічного розвитку держави, а також поєднати окремі показники якості функціонування системи загальної середньої освіти з показниками, які характеризують інші рівні освіти.

При проведенні практичного етапу моніторингового дослідження серед учнівських колективів педагогами гімназії найбільше використовувався спосіб анкетування; аналіз та результати моніторингових досліджень подавалися вчителями - предметниками та класними керівниками у вигляді таблиць, діаграм.

Оскільки основним у педагогічному дослідженні, є анкетування всіх учасників освітнього процесу: адміністрації, учителів, учнів, батьків – тому запитання анкет відображали саме ті аспекти роботи, які вивчалися на визначеному етапі, а саме: інтелектуальний розвиток учнів 8-11-х класів; діяльність класних колективів; навчальні досягнення учнів; стартовий рівень навчальних досягнень з математики учнів 5-х класів; рівень методичної роботи. Аналіз та оцінка вищезазначених моніторингових досліджень проводилися педагогами за певною відносною (високий, достатній, середній, нижче середнього, низький, початковий; допустимий, недопустимий; відмінно, посередньо, негативно) та за абсолютною шкалою (у відсотках, балах, коефіцієнтах тощо).

Результати проведених моніторингових досліджень дають можливість вчителям:

• відстежити відсотки рівнів якості та успішності з кожного предмета;

• обчислювати середній бал із кожного предмета та порівнювати його із середнім балом класу;

• визначити бал, що найчастіше трапляється з даного предмета;

• порівнюючи бали, що найчастіше проявляються у вчителів у різних класах, відстежувати суб'єктивність оцінювання знань учнів;

• здійснювати порівняльний аналіз своєї роботи з роботою вчителів однієї кафедри.

Відстеження, збір інформаціі та результати проведених моніторингових досліджень у гімназіі вміщують додатки на диску.

Особливість освітнього моніторингу полягає в тому, що він зазвичай комплексний за предметом оцінювання, оскільки спрямований як на результат освітньої діяльності, так і на сам процес, який привів до такого результату, тобто навчання, виховання, викладання, управління, ресурсне забезпечення тощо.

Сьогодні перед суспільством взагалі і перед школою зокрема, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення та пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. Мова йде про створення нової освітньої школи України ХХІ століття, школи, яка виховує творчу особистість, створює умови для її повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку, для примноження культури та духовності.

Щоб бути гідною України ХХІ століття, освіта повинна бути націленою на майбутнє, на розв’язання проблем століття, розвиток творчих здібностей учнів, формування у них загальнолюдської культури, гуманних способів розв’язання світових проблем. Адже від сучасного випускника вимагається осмислено діяти в ситуації життєвого вибору, свідомо ставити перед собою завдання, досягати власної мети, діяти продуктивно в усіх життєвих сферах.

З 12 листопада по 12 грудня 2013 року у гімназії серед усіх учнів 5 та 10 класів проводився моніторинг якості загальної середньої освіти з метою оцінювання стану системи освіти та отримання об‘єктивної інформації про її якість за результатами навчання учнів гімназії у початковій та основній школі.

Практичні результати з кожного навчального предмету даного моніторингу висвітлюються діаграмами презентації.

Отже, освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості учня методом його навчання та виховання, які ґрунтуються, зокрема, на принципах доступності, науковості, системності, наступності тощо. Це цілеспрямований процес оволодіння учнями систематизованими знаннями, уміннями та навичками з метою досягнення рівня навчальних досягнень, визначених новим Державним стандартом початкової загальної освіти, новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти та навчальними програмами.


Список використаних джерел та літератури:


  • Закон України «Про освіту», К.-2004.

  • Закон України «Про загальну середню освіту», К.-2006.

Накази Міністерства освіти і науки України:

  • від 17.07.2013 № 995 «Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти»

  • від 10.10.2013 № 1412 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 995»




  • Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2013 року №1283 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки якості освіти».




  • Збірник інструктивно- методичних матеріалів для проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній. К.-2013.




  • Крупеніна Н. Моніторинг у середньому загальноосвітньому закладі // Управління освітою. – 2002. - №2. – С. 9.

  • Кучерова Г. Внутрішньошкільна методична робота. // Директор школи. – 2011. - №29-30. – С. 36.

  • Кучерова Г. Шляхи організації НВП. // Директор школи. – 2011. - №29-30. – С. 17.

  • Лукіна Т. Моніторинг якості освіти. Теорія і практика. - К.: Видавничий дім "Шкільний світ", 2006.

  • Матвієнко П. Проблеми оцінювання діяльності навчального закладу // Директор школи. – 2002. - №37. – С. 11.

  • Шарко В. Д. Урок у технології особистісно орієнтованого навчання. - К., 2005.

Додатки до моніторингових досліджень

(анкетування, анкета-тест, цифрове статистичне порівняння)



Управлінський моніторинг (анкета)

1) П.І.Б.

2) Який стаж роботи на управлінській посаді?

3) Який стиль керівництва Ви використовуєте у роботі з підлеглими?

а)авторитарний;

б)демократичний;

в)ліберальний;

4) З якими проблемами Вам доводиться стикатися під час управлінської діяльності?

5) Які досягнення Ви маєте за час роботи на управлінській посаді?

6) Чи користуєтесь Ви у своїй роботі фаховою літературою?

7) Які інновації технології Ви б хотіли втілити у свою діяльність, для покращення Вашої роботи?

8) На Вашу думку, у якому напрямку потрібно реформувати управлінську

освітянську діяльність, для того, щоб приблизити її до європейського рівня?

9) Яке з цих двох тверджень Вам близьке:

а)справжній керівник повинен володіти тим видом діяльності, яким він керує, і брати у ньому участь;

б)справжній керівник повинен вміти тільки керувати іншими і не обов’язково брати участь у діяльності.

10) Якому із двох видів керівництва Ви надаєте перевагу?

а)той, який все вирішує сам;

б)той, який завжди радиться і прислухається до думки інших;

в)Ваш варіант.

11) Чи завжди Ви намагаєтесь у своїй роботі зрозуміти і гідно оцінити підлеглих?

12) На Вашу думку, чи вмієте Ви у дискусії на професійну тему переконати тих, хто з Вами не погоджується?


Моніторинг навчальних досягнень учнів

( цифрове статистичне порівняння)
Успішність учнів за I семестр минулого навчального року

Успішність учнів за II семестр минулого навчального року

Успішність учнів за I семестр поточного навчального року
Результати показати:

- у вигляді таблиці, врахувавши рівні успішності: високий, достатній, середній, початковий та у відсотках по кожному рівню;

- у вигляді діаграм по середньому балу навчальних досягнень за вище зазначені навчальні періоди;

- провести порівняльний аналіз успішності учнів за три семестри;

- якщо є необхідність - надати рекомендації вчителям-предметникам щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу.
Моніторинг діяльності класних колективів (анкета)

1. Твоє самопочуття у класі:

а) мені тут гарно, почуваю себе в колі друзів;

б) маю окремих друзів;

в) скоріше за все, я почуваю себе одиноким.

2. Твоє ставлення до класу:

а) дорожу класом;

б) не міркував про важливість класу в моєму житті;

в) хотів би перейти до іншого класу або до іншої школи.

3. Наявність мети роботи в класі:

а) гадаю, у класі проявляється турбота про кожного учня і про мене також;

б) вважаю важливим, що проявляється турбота не тільки про учнів класу, але й про мешканців мікрорайону;

в) не відчуваю зацікавленості у моєму благополуччі.

4. Твоє ставлення до діяльності класу:

а) цілком задоволений роботою класу;

б) хотів би внести вагомі корективи у діяльність класу;

в) вважаю, що потрібно цілком змінити роботу класу.

5. Твоє ставлення до колективної творчої справи (КТС) класу:

а) у класі проводиться колективна творча справа, я завжди беру в ній участь;

б) хотілося б частіше проводити колективну творчу справу;

в) нашому класу не потрібна колективна творча справа.

6. Твоє спілкування в класі:

а) згоден, що більшість учнів прагне до спілкування одне з одним;

б) вважаю, що дружать у цілому тільки мікрогрупи;

в) вважаю, що дружба між усіма у нашому класі неможлива.

7. Твоє творче самовираження:

а) задоволений, що можна проявити себе в класі;

б) у класі я відкрив у собі деякі здібності й маю можливість їх розвивати;

в) вважаю, в мене є здібності, про які у класі не знають.

8. Як часто відбуваються заходи у твоєму класі?

А)часто;

б) рідко;

в) не проводяться.

9. Чи можеш ти сказати, що тобі пощастило з класом?

а) так;

б) ні;


в) не визначився.

10. Який характер мають класні заходи?

а) бесіди про щось важливе;

б) походи, екскурсії;

в) трудові справи;

г) бесіди щодо успішності й дисципліни;

д) інше.

11. Які класні заходи запам'яталися найбільше?



Моніторинг інтелектуальних здібностей учнів 8-11 класів(анкета-тест)

Інтелектуальні якості учнів:

Здатність до розуміння мовних зв’язків.

Абстрактне мислення

Логічне мислення

Математичні здібності

Здатність до розуміння механічних зв’язків.

Просторова уява.



Анкета-тест

Прізвище, ім’я учня:________________________________

Клас:_____________

Дата проведення:__________________

Визначити зміст слів. (Скласти список слів рідної мови учня, підібрати близько 100 слів, які визначають назви, стани, дії, прагнення людей, тварин, рослин, явищ природи, техніки). Позитивна оцінка – 50 правильних визначень.( Здатність до розуміння мовних зв’язків)

Витлумачення байок. (Довідавшись, що учень знає, що таке байка, дати прочитати йому 5 байок, які не вивчалися в гімназії, і запропонувати витлумачити їх, тобто, сказати, чого навчає байка.) Позитивна оцінка – потрібно одержати 8 балів, які нараховуються так: 2 бали за правильне витлумачення байки і 1 бал – за напівправильне. (Абстрактне мислення)

Задачі з коробочками. Завдання: а) в коробці лежать 2 коробочки, а в кожній з них ще по 1 коробочці. Скільки тут всіх коробочок?; б) у коробочці 2 менших коробочки, а в кожній з них – ще по 2 коробочки. Скільки тут всіх коробочок?; в) у коробочці 3 менших коробочки, а в кожній з них по 3 ще менших коробочки. Скільки тут всіх коробочок?; г) у коробочці 4 менших коробочки, а в кожній з них – по 4 ще менших коробочки. Скільки тут всіх коробочок? На відповідь на кожну задачу дається 0.5 хвилини. Позитивна оцінка – 3 відповіді з 4-х – правильні. ( правильні відповіді: а) 5 короб. б) 7 короб. в) 13 короб. г)21 короб.) (Здатність до розуміння механічних зв’язків)

Стрілка годинника. Запропонувати учневі уявити (не дивлячись на годинник), де знаходиться велика і маленька стрілка на годиннику; а) якщо зараз 6 годин 22 хвилини. А якщо поміняти стрілки місцями? Б) якщо зараз 8 годин 18 хвилин. А якщо поміняти стрілки місцями? В) якщо зараз 2 години 46 хвилин. А якщо поміняти стрілки місцями? Позитивна оцінка – 2 відповіді з 3-х – правильні. ( якщо стрілки поміняти місцями, то правильна відповідь буде така: а) між 4 год.30хв. і 4 год. 35 хв.; б) між 1 год.40хв. і 1 год. 46 хв.;в) між 9 год.10хв. і 9 год.15 хв.) (Просторова уява.)

Математичне міркування. Запропонувати учневі на аркуші паперу 3 завдання : а) якщо робітник заробляє 200 гривень місяць, а витрачає 170, то за скільки місяців він зможе зібрати 1500 гривень? Б) одна кулькова ручка коштує 30 копійок. Скільки можна купити ручок за 2 гривні 10 копійок? В) метр краму коштує 88 гривень. Скільки коштує 2.5 метри? Позитивна оцінка – 2 правильно розв’язані задачі. (Математичні здібності)

Завдання на різні теми. Запропонувати учневі декілька ситуацій зрозуміти їх і описати в чому справа, що сталося? Ситуації: а) йдучи увечері з роботи, робітник почув з канави стогін. Він покликав людей і вони побачили….б) до кімнати сусіда зайшов якийсь чоловік. Почулася сварка. Покликали міліцію, лікаря. Що сталося у сусіда? В) один папуас вперше у житті потрапив до міста і, побачивши міського мешканця, вигукнув: «Який ледар, сидячи ходить!» - на чому сидів міський мешканець, коли папуас міг сказати, що він сидячи ходить? Позитивна оцінка – 2 відповіді з 3-х правильні. (Логічне мислення)



Аналіз проведеної методики здійснюється за наступними критеріями:

Кожна відповідь оцінюється і переводиться у відсоткове співвідношення

За результатами складаємо діаграму для порівняння, рівнів розвитку інтелектуальних якостей учнів.

В кінці робимо висновок щодо інтелектуального розвитку учнів загальний по класу.


Моніторинг методичної роботи (анкета)


  1. Чи ефективна діюча структура Вашої шкільної методичної роботи?

  2. Що вважаєте необхідним для удосконалення структури методичної роботи?

  3. Ваші пропозиції щодо проектування структури методичної роботи в наступному році.

  4. Над якою індивідуальною науково-методичною темою Ви працюєте?

  5. Які актуальні проблеми Ви вважаєте необхідними обговорити на засіданні МО?

  6. З яких питань потребуєте методичної допомоги?

  7. Що Вам сподобалось у роботі МО, що пропонуєте для удосконалення його роботи?

  8. Чи маєте Ви друковані авторські роботи; які саме?

  9. Які форми методичної роботи діють у вашому формуванні: семінар-практикум, круглі столи, школа передового педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, творчі групи, педагогічні читання, конференції, майстер-клас, інше.

  10. Яка форма методичної роботи найбільше допомагає Вам у вашій роботі?

  11. Назвіть складові частини педагогічної майстерності вчителя.

  12. Чи використовуєте інноваційні технології при викладанні предмету?

  13. Як відбувається процес самоосвіти: вивчення наукової літератури, вивчення сучасної педагогічної преси, відвідування уроків колег, друк у періодичній педагогічній пресі або інше.

  14. Ваша активна участь у методичній роботі: педагогічна рада, наставництво, школа молодого вчителя, педагогічні читання, психолого-педагогічний семінар, методична рада, творча група, науково-практична конференція, МО, клуб творчої педагогіки…..


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка