Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький «Малий Тарас чумакує»



Скачати 95.54 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір95.54 Kb.
Тема: Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! А. Лотоцький «Малий Тарас чумакує»
Мета: розширити знання учнів про життя Т.Г.Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета; розвивати навички виразного читання та читання в особах, збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією та творчістю великого кобзаря.

Обладнання: Ілюстративний матеріал, репродукції картин Т.Г.Шевченка, «Кобзар», ІКТ – презентація .

Форма проведення : Усний журнал .

Тип уроку: Узагальнення і систематизації знань
Хід уроку

  1. Організаційний момент
     Чий портрет у кожній хаті –
    І у бідній, і в багатій –
    Прикрашений рушниками,
    Вишитими руками мами?
    (Портрет Шевченка)

  2. Маршрутна криптограма. Розшифрування.



Запитання:

- Які думки виникають, коли читаєте назву розділу

« Шевченкове слово » ?

3. Скарбничка - цікавинка.



Прізвище Шевченко пов'язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця — шевченко—Шевченко.

Ім'я Тарас прийшло до нас з грецької мови, в який слово „тарактіос" означає бунтівливий, бунтівник.

IIІ.Оголошення теми і мети уроку
- Як ви здогадалися, діти,  мова піде про геніального українського поета, нашого земляка . Підкажіть, хто це?(Т.Шевченко)

- Сьогодні ми розпочинаємо вивчати розділ «Шевченкове слово», на уроці ви ознайомитеся з відомостями про раннє дитинство поета з оповідання Антона Лотоцького «Малий Тарас чумакує».



Очікування

- Чого ви чекаєте від цього уроку?

Колективне заповнення таблиці на дошці та в зошитах.

Знаю

Хочу знати

Вивчу

Шевченко – відомий

український поет і

художник


Про дитячі роки поета,

Познайомитися з авто-

біографічними віршами


Вірш „Не називаю її раєм",

(„мені тринадцятий минало")




ІV. Робота над новим матеріалом
1. Біографічні дані про життя і творчість Т.Шевченка

- Що знаєте ви про Т.Г.Шевченка?



а) Виступ учнів : вучить запис «Колискової» у виконанні Ніни Матвієнко. Заходить жінка, одягнена в селянський одяг.

До неї підходить хлопчик).

Хлопчик : Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?

Мати : Так, синку, правда.

Хлопчик : А чому так багато зірок на небі?

Мати : Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик : Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мат: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясне її світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.



Мати : Старайся , мій хлопчику.

Учитель : Так одного разу навесні на небі спалахнула ще одна яскрава зірочка, зірочка Тараса Шевченка.

б) Презентація з використанням ІКТ у формі Усного журналу :

1-ша сторінка журналу «Дитячі роки Тараса»



Учень-презентатор 1-ї творчої групи коментує слайди презентації: 9 березня 1814 року в селі Моринцях у сім’ї селянина-кріпака народився хлопчик Тарас. Він ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його прозвали в сім’ї «малим приблудою».

(Демонстрація ілюстративного матеріалу)

Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку».За найменшу провину він карав своїх учнів різками. Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати. Незабаром помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса. Його розпач і горе описані в таких рядках:

Там батько, плачучи, з дітьми

(А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…А ми

Розлізлися межі людьми,

Мов мишенята. Я до школи –

Носити воду школярам.

Тарас наймитував у школі, а потім пас громадську череду. Через 20 років він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало»



(Третьокласник читає вірш «Мені тринадцятий минало»)
2-га сторінка журналу «Шевченко – художник»
Учитель: Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї, і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком.

Його не полишала думка навчитися малювати у хлипківського маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгарт забрав Тараса в Петербург козачком.


Учень-презенатор 2-ї творчої групи коментує ілюстративний матеріал:

Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

Вночі пише вірші про свою біду…

Зустріч у Петербурзі з художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили великі здібності молодого художника й викупили його з неволі.

Тарас Григорович виправдав їхні сподівання. 1845 року він закінчив Петербурзьку академію мистецтв з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.
Для Тараса Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. До нас дійшло близько 1200 акварелей, малюнків олійною фарбою, олівцем. За значні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.
Діти розглядають репродукції картин Т.Г.Шевченка (перегляд слайдової презентації) і репродукції в підручнику.
3-тя сторінка журналу – «Т.Г.Шевченко – борець за волю народу»

Учень-презентатор 3-ї творчої групи:

Через два роки після визволення з кріпацтва вперше виступив у літературі з маленькою книжкою віршів, що мала таку знамениту потім назву – «Кобзар».

За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Він пише:

Думи мої, думи мої, лихо мені з вами.

Нащо стали на папері сумними рядами?

Чом вас вітер не розвіяв в степу як пилину?

Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?

Коли Т.Г.Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Де б не був поет – у Петербурзі чи в далекому Казахстані – він завжди пам’ятав про милу українську землю, замріяні верби, тихі ставки, зелені левади. Адже туга за Батьківщиною нерозривна зі згадкою про рідну природу. Ось послухайте, як ніжно й тужливо звучать його вірші.


Учитель: Туга за рідною природою, рідним краєм звучить у кожному його вірші. Він також закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.

Доля України завжди хвилювала великого Кобзаря. Він вірив у краще майбутнє свого народу. Віра у краще майбутнє звучить у таких рядках:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.


4-та сторінка журналу - «Ми тебе не забудемо, Тарасе»
Учитель: 9 березня 1861 року Тарасу Шевченку минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітали поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Він був похований у Каневі на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Учитель: У кожній хаті, у кожній школі нехай живе, а не стоїть почесно на полиці мудре, ніжне, гнівне, пророче слово нашого Кобзаря. Адже його твори – це історико-культурні пам’ятки, що житимуть віки, як живуть у народі перекази про народних героїв.

IV. Опрацювання статті про поета.

(с.20 Читанка. О. Савченко).



1. Вступне слово вчителя:

Т.Г. Шевченко прожив усього 47 років. Трагічною була його доля, але водночас і прекрасною. Удача посміхнулася Тарасу тоді, коли йому було 24 роки. Які зміни відбулись у його житті, дізнаєтесь, прочитавши статтю за підручником.



2. Самостійне мовчазне читання статті учнями.

- Яка подія змінила життя Шевченка?

- Про що нове з біографії поета ви дізналися?

3. Гра „Торбинка запитань і відповідей"

(робота в парах).



V. Фізкультхвилинка

Хмарка сонечко закрила

Слізки срібнії зронила.

Ми ті слізки позбираєм

У травичці пошукаєм

Пострибаєм, як зайчата

Політаєм, як пташата,

Потанцюємо ще трішки,

Щоб спочили руки й ніжки

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

Про Тараса будемо читати

І знання все нові здобувати.

VI. Читання та аналіз твору Антона Лотоцького «Малий Тарас чумакує» : Багато письменників присвятило свої твори хвилюючій розповіді про той тернистий шлях, яким пройшов, не схиливши голови, великий поет і художник Тарас Григорович Шевченко. Вам, дітям, цікаво буде знати, яким був у дитинстві наш Шевченко.
1. Первинне читання оповідання кращими учнями

- Які нові факти з життя Тараса Шевченка ви дізналися?



2. Словникова робота:

а) З'ясування лексико-семантичного значення слів та словосполучень:


Чумаки, баня, ясир, пасинки, вольниця.

Очі біжать дальше. Посадити на сто коней. Бігати зором по степу.


б) воли ясне
обабіч милу
пасинки козацькі
товариство вольниця

- Прочитати слова мовчки, звернути увагу на наголоси слів.

-Прочитати колонки слів за вправою „Луна", із сусідом по парті.

3. Повторне мовчазне читання оповідання учнями

- Чому Тарас так хотів чумакувати разом із батьком?



4. Аналіз змісту з вибірковим читанням.

- Скільки років було Тарасику, коли він чумакував?

- Де жила сім'я Шевченків? Знайдіть в тексті опис села Кирилівка.

- Як сприйняв новину про чумакування хлопчик? Доведіть свою думку словами тексту.

- Куди найбільше мріяв потрапити малий Тарас? Чому?

- Які картини малювала його дитяча уява? Прочитайте.

- Розглянь малюнок. Як художник передав почуття хлопчика? Якими рядками тексту можна зробити підпис під малюнком.

5. Творча робота за змістом прочитаного
Ситуація мовлення: Уявіть, що ви зустрілися в степу з малим Тарасиком.

- Про що б ви у нього запитали?



6. Характеристика головного героя:

а) Читання в особах. Діалог між Тарасом і батьком.

- Які риси характеру хлопчика виявились у його розмові з батьком.



б) «Мозковий штурм». Характеристика головного героя.
- На дошці записані слова. З'єднайте з іменем ті, які характеризують хлопця.

допитливий ТАРАС уважний

байдужий вразливий мрійливий

спостережливий злий

Доведіть свої думки словами тексту.

в) інтерактивна гра „Ланцюжок".

- Які риси характеру малого Тарасика ви запозичили б собі?


ІV. Закріплення вивченого

Тести


1. Коли і де відбувалися події, описані в оповіданні?
а) влітку 1824року в Кирилівці;
б) взимку 1821 року в Петербурзі;
в) влітку 1824 року в Моринцях.
2. Чому дідусь попросив батька взяти з собою чумакувати і малого Тараса?
а) хлопчику дуже хотілося поїхати з батьком;
б) щоб був подалі від недоброї мачухи;
в) щоб допоміг батькові з торгівлею.
3. Скільки років минуло з того часу, як хлопчик "їхав з чумаками" до "залізних стовпів"?
а) два роки;
б) чотири роки;
в) десять років.
4. Яке місто минули мандрівники?
а) Одесу;
б) Київ;
в) Гуляйполе.
5. Чому, за словами батька, степ уже не той, що був?
а) трава пожовкла;
б) багато степу зорали;
в) сніг випав.
6. Про кого розмовляли в степу батько з сином?
а) про злу мачуху;
б) про запорожців – козаків;
в) про сіль та рибу.
7. Хто розповідав малому Тарасові різні життєві історії?
а) подружка Оксанка;
б) сестра Катерина;
в) дід Іван.
8. Знайдіть відповідність.
а) проміння 1) шумлять
б) трави 2) ллється
в) очі 3) біжать
9. Що зайве?
а) блискучі церковні бані;
б) залізні стовпи;
в) білі ночі;
г) "захалявна" книжечка.
10. Поставте в правильному порядку.
а) на другий день раненько…
б) тільки в хаті Шевченків невесело…
в) задумався малий Тарас, згадав розповіді…
г) поїздка степом.

VII. Рефлексія уроку

1. Обговорення уроку у вигляді діалогу:
1-й учень: Що сподобалось на уроці?

2-й учень: Для чого Антон Лотоцький подарував нам це оповідання?

(роздуми учнів).



2. „Сплетемо павутинку"
Мені сподобалось...

Тепер я знаю...



  • Чи справдилися ваші очікування ?


3. Домашнє завдання:

І група - Скласти продовження оповідання „Малий Тарас чумакує".

ІІ група - Написати лист автору оповідання зі своїми міркуваннями.

ІІІ група - С.20-22 читати і переказувати


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка