Вчителів попросили перевтілитися в учнів…



Скачати 51.38 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір51.38 Kb.


Вчителів попросили перевтілитися в учнів…
Весна, мов дитина, - грайлива, як струмочок, весела, як спів жайворонка, ніжна, як паросток підсніжника. Світ перед нею, немов чистий аркуш паперу, сила і енергія, здоров’я і чистота плещуть через край. Подібне порівняння весни з молодістю зустрічалося й у казці, яку слухали зачаровані присутні, вчителі загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 м. Новояво-рівська одного березневого вечора. Це була педрада.
Головною дійовою особою навчального процесу є учень. І об’єктом дискусій того вечора був теж учень, його перспективи розвитку, проблеми, бажання, умови для успішного навчання, виховання з обов’язковим урахуванням інтересів і здібностей. А девізом було: «Не нашкодь!». В.О. Су-хомлинський писав: «Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності: «Я ні на що не здатний». На думку Василя Олександровича, «немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіху в навчанні», «для одного показником успіху є п’ятірка , а для іншого й трійка – велике досягнення».

Народження нового, як і сама весна, - процес непростий. Воно стверджується не одноманітно, іноді проходять тривалі стадії пошуку та сумнівів, щось залишається, вдосконалюється, стверджується, але завжди це бентежить. Так накопичується досвід. І вперше на моїй пам’яті я потрапила на нетрадиційну, нестандартну, захопливу педраду. Спочатку зміна звичного приміщення проведення такого заходу заклала сподівання чогось незвичайного. Замість світлиці ми попрямували до історичного класу. Заходячи, ми помітили усміхнені обличчя, невибагливу, загадкову обстановку, запрошуючи жести. І щось раптом потрапило мені в руки. Схаменувшись, я зрозуміла, що треба було вибрати картку. Витягнула малюнок – жоржини. Промайнула перша думка: «Присвячене 8 Березня». Інтрига зростала. Зізнаюсь, розгубилась, бо відразу не збагнула, що треба було робити.

У класі були розставлені столи із зображенням певних квітів; кожному вчителеві належало сісти за «круглий» стіл зі своїми колегами, які мали подібні квіти. За нашим столом зібралось 7 жоржин: 4 історики, математик, український філолог і я біолог. Таке спонтанне і однозначно з певною метою розсаджування створило атмосферу розкутості, свята, тепла і, звичайно, інтересу. Одна вчителька, проходячи повз мене, промовила: « Хоч раз в житті побуду квіткою». А квіток було чимало: тюльпани, волошки, конвалії…, і всі вони були розташовані колом. Потрібно сказати, що дошка теж виконувала своє призначення: були вивішені цитати відомих людей, висловлювання з уст народу, як то: « Дивись, не забудь: людиною будь!», скринька педагогічних ідей. Заінтриговані вчителі, як рій бджіл, гомоніли, обговорюючи побачене і прогнозуючи наступні кроки організаторів. Та потроху стали освоюватись. Декотрі стали пригадувати пісні, в якій би співалось про їхню квітку. Просили допомогти у сусідів.

І ось час прийшов. Директор школи Ганна Никанорівна Вань відкрила педраду, зачитала заплановані питання і регламент. Все виглядало так:

1. Вплив оцінювання на психологічний стан учня.

2. Роль класного керівника у формуванні особистості учня.

3. Оцінка педагогічною радою роботи вчителів, що атестуються.

4. Різне.

Саме першим двом питанням була присвоєна основна частина педради.

З теоретичним аналізом 12-бальної шкали оцінювання і ґрунтовним порівнянням нової системи оцінювання зі старою 5-бальною виступила завуч із навчальної діяльності Катерина Олександрівна Онуфрієнко. Давши наукову багатогранну, глибоку характеристику в світлі сьогоднішнього знову піднятого питання про можливе повернення до 5-бальної системи, Катерина Олександрівна змусила нас ще раз неабияк переглянути наші плюси і мінуси щодо критеріїв оцінювання, замислитись над проблемами минулого і майбутнього.

Тут мені пригадався один випадок із сільської школи. Маленький Максимко приходить із школи і заявляє своїй мамі: «Я більше, не піду на англійську». У непосидющого третьокласника вже були проблеми із вчителькою. За порушення дисципліни його не раз виганяли з класу. І до цього не дуже успішні результати хлопчика взагалі впали нанівець. Мама підходила до вчительки і просила знайти якийсь підхід до сина. Натомість Максимко наступного разу, перепутавши букви в англійському алфавіті, додому приніс «1». Лише можна уявити почуття хлопчика і його мами.

І буквально в продовження цієї історії ми заслухали виступ Олени Вікторівни Стадник, психолога нашої школи. Зробивши вступне слово про психологічний стан дитини, яка отримує оцінки, навівши статистичні дані, вражаючі результати школярів із цієї теми, вона запропонувала вчителям на деякий час перевтілитися ще раз в учнів, відчути всі переживання, пов’язані з очікуванням оцінки своєї роботи. За мить на уквітчані столи поклали завдання, які належало було зробити за 10 хвилин. Завдання були різноманітні, але для кожних 2 груп однакового змісту з метою наступного порівняння. Досвідченому філологу, що сиділа поряд, так сподобались завдання, що вона запропонувала використати їх на своїх уроках.

Творчість, емоційність, новизна, натхнення, буяння думок носилися у повітрі, мов свіжий вітер весни, подих змін торкнувся його і всіх присутніх. Але ще однією приємною несподіванкою було те, що 2 групам виділили окремі завдання бути експертами, тобто практично залишитись вчителями і оцінити результати виконання завдань чи за 5-бальною чи за 12-бальною системою, аргументувати свою оцінку і дати характеристику лідеру. Не треба пояснювати, що цвіт школи блискуче справився із завданнями і отримав високі оцінки як однієї, так і другої прискіпливої групи експертів. Затамувавши подих, уважно слухали доповідачів як вимогливе «журі» так і «учні» з надією на успіх і справедливість, але досить впевнені в своїх знаннях і доробку та готові відстоювати, переконувати. І мимоволі пронеслося: «Нам би таких учнів». Але всі відчули напруження і не зовсім легко далося оцінити роботи. Були різні, не одностайні думки, адже я попала в групу експертів, тому пересвідчились, що комусь хотілось когось більше виділити, комусь до душі припало виконання іншого завдання, але в цьому мабуть, і була мета: організувати таку дискусію, обмінятись думками, досвідом, врешті, порадитися. Не стільки суперечка тоді володарювала, скільки плюралізм думок і доповнення один одного для вимальовування цілої, чіткої, різнобарвної картини.

З другого питання звітувала завуч з виховної роботи Мирослава Романівна Падляська. Розкривши питання про роль класного керівника як, можливо, першої навчально-виховної ланки контактування, взаємодії, спілкування учня з вчителем, і водночас навівши в протилежність кричущі дані анкетування школярів з цієї проблеми, нас чекала ще одна колективна, дружна робота над вирішенням питання місця класного керівника в системі освіти і допомоги йому в його нелегкій праці. Вже незабаром на столах з’явилося безліч документів для нашого ознайомлення та ще одне неочікуване завдання. Серед документів були: «Традиційні форми роботи учнівського колективу», «Етичні правила стосунків з учнем на основі принципу « не нашкодь», «Меморандум (те, що треба пам’ятати від дитини)» ; «Основні форми виховної роботи», «Десять порад класного керівника», стаття про права дитини. Серед питань для обговорення і прийняття рішень були : « Як організувати роботу учнівського колективу як одного цілого», « Як підняти успішність в класі» тощо. Всі різні, сповнені любові і щирості, загартовані досвідом і знаннями, натхненні молодістю і весною, лаконічні і збагачені життєвою мудрістю думки на папері потрапили в скриньку педагогічних ідей.



Ще багато приємного, корисного, дорогоцінного часу ми провели в тому класі. Сповнена якогось спокою і одночасно рішучості запозичити і втілити багато чого з почутого, проблемного, осягнутого, виправити якісь свої помилки і вдосконалити вже набуте, я їхала додому морозного березневого вечора. Сонце давно сховалось за горизонт, денна відлига поступилась вечірньому холоду, але мене зігрівали море радісних емоцій та квіти, що залишилися на спогад.


Діана Бонішко
Вчитель біології

м. Новояворівськ


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка