Ведуча (кланяється)



Скачати 188.65 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір188.65 Kb.


Підготувала

вчитель початкових класів

Красненської ЗОШ І-ІІІ ст.. №2



МАНДИБУРА Ірина Дмитрівна


Заходять ведучі у стилізованому українському вбранні

Ведуча (кланяється):

– Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?



Ведучий:

– Та ні, когось не вистачає…



Ведуча:

– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.


Пісня «Ми браві першокласники»,

на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»
Ми браві першокласники,

І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися,

Щоб вам прозвітувать.

Приспів

Щоб все на світі знати,

Потрібно працювати,

Щоб школу закінчить,

В престижний ВУЗ вступить.
Ми щиро всіх вітаємо

І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

Приспів
Щоразу на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в країну знань.

Приспів
1.Любі гості, мамо й тато,

В нас - букварикове свято

Добре, що прийшли до нас

Привітати із святом нас.


2.Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.


3.Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.


4.Ми смішинки готували,

В них усю ми душу вклали,

Як сподобається вам,

То плещіть завзято нам.


- Марійко, навіщо ж ти усі цукерки поїла сьогодні!- розсердилась мама,

зазирнувши у буфет.

- Мамо, ти ж сама мене вчила, не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодні.
- Помий, Василько, руки. Як ти підеш у школу з такими руками?

- Та це не обов’язково.

- Як то не обов’язково?

- Бо я у школі руки не піднімаю.


- Чого в чорнилі руки, Таню?

- Це в нас було чистописання.

- А на щоках чому чорнило?

- Бо я руками щоки мила.


Школярика вчитель спитав

- Хто приклад тобі розв'язав?

Бабуся, матуся чи тато?

- Не можу я точно сказати, Бо вчора зарано ліг спати.

Який, скажи, тобі з предметів, Лізо,

Найбільше до вподоби?

- Телевізор.
Дівчинка з лялькою:

Мені мама кубики купила.

Щоб читати лялечку я вчила.

Я усі давно всі букви знаю,

І слова я з ними складаю.

Ну а лялечка моя іще мала,

Тільки й вивчила : «Уа! Уа!»
Хлопчик з котиком:

Ну й розумний в мене котик!

Де такий і взявся?

Чи у школі десь навчався?

Чи такий вже вдався?

Казку хоч яку вам скаже

Про жар - птицю, змія,

Пісню всяку заспіва вам –

Чисто чудасія!

Звідки ж котик теє знає?

Все читає, розбирає та на вус мотає.
5.І дзвінок веселий кличе

Першокласників на свято,

Не запізнюйтесь! Скоріше!

Час з буквариком прощатись!


6.В першім класі - урочистий

День прощання з букварем.

Пригадай, що ти колись - то

Був маленьким школярем.


7.Ми всі вчимося залюбки.

Гартуємось, міцнієм.

Читаєм з захватом книжки,

І про майбутнє мрієм.


8.Татусю наш! Мамо рідна!

Ну як же вам не дякувать в цей час!

Зате, що розум, щедрість, вміння -

Все віддаєте ви для нас.

За вашу працю, ласку і любов

Всі «Спасибі» вам скажемо знов.
9.Буквар взяли ми перший раз,

Як зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер вже вміємо читати.


10.Ми Букварика чекаєм…

А його усе немає…

Де ж так довго забарився?..

Може, в лісі заблудився?.


МЕЛОДІЯ «СОРОКИ»

Сорока:

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято Букваря, іменинника ж нема!

Не прийшов до діток вчасно!

Може, трапилось нещастя?!


Ведмідь:

Та дивіться, в нашім лісі диво коїться якесь:

Усі десь-то подівались,

І казки забунтували!

Усі назви поміняли…

І сюжети, і героїв…

Лихо хто ж таке накоїв?
Разом:


  • Ой, не знаю! Ой, не знаю!



ФРАГМЕНТ ПІСНІ «НЕЗНАЙКА НА ЛУНЕ»

Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе) заходить Незнайко
Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку.

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Ведуча. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

Незнайко. Добрий вечір!

Ведуча. Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день?

Ведуча. А чому це ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія тікав!

Ведуча. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!

Ведуча. Який твій капелюх? А навіщо він йому?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Ведуча. Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»). Яка це літера?

Незнайко. Пів жука.

Ведуча.А точніше?

Діти. Літера «К».

Ведуча. (показує літеру «О»). А оце?

Незнайко. Та це кругле яйце!

Ведуча А ви, діти, як вважаєте?

Діти. Це літера «о».

Ведуча. Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш.

Незнайко (співає):

У світі написано сотні книжок,

Може мільйони, а може й трильйони,

Їх прочитаєш – і ти вже дідок,

Сивий дідок з довгою бородою!
Хлопчик

Ось хто лиха нам накоїв!

Хто читати не хотів!

Хто не вчився гарно в школі!

Хто Букварик загубив!
Незнайко:

Це все наклеп і брехня!

Доведіть, що винен я!

МЕЛОДІЯ «КАЗКАР»

Казкар (показує героїв і розповідає):

Була Шапочка Червона –

Стала Синя Борода,

А Дюймовочка маленька

Стала вище Гуллівера.

В Буратіно ніс відпав,

А Мальвіну смерч забрав!

Ще продовжувать, чи досить?

Порятунку усі просять!

Що, хлопча ледачкувате,

Скажеш, що не винуватий?!
Незнайко:

Це якась страшна облуда…

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати.

Годі вже мене повчати,

Я пішов Буквар шукати!
Букварик

Мій Букварик, мій Букварик

Він найкращий друг.

Прокидаюсь посміхаюсь

І беру до рук.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ

Завдання просте а, б, в, г, д

Хто такий букварик має

той не пропаде.


Треба всім старанно вчитись

Знати головне.

Книжка ця найкраща в світі

Виручить мене.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ
Голос ведучого:


  • А тим часом у казковому лісі…

МЕЛОДІЯ «ЛІС+БАБА ЯГА»

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду Яглика навчати,

Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Яглику! Ти де сховався?

Подивись-но, в мами цяця!

(шукає Яглика і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує…

(чаклує)

Чуфир-чуфир…



ЗВУК «ВІТЕР»

На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває

Яглик:

Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Чи не татові це штучки?..

А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)


Баба Яга (забираючи книжку, з докором): О!
Яглик:

О-отрута?!. Не бери!

Мерщій викинь, поклади!
Баба Яга:

Нумо, Яглик, угамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати!

600 років лише й знаєш,

Що гуляєш та гасаєш!
Яглик:


  • Я – читати? Ти жартуєш!


Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):

  • Ти мене погано чуєш?!.

Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар

Баба Яга:

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Йому будеш звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Краще справою займися…

Бо підеш до школи вчиться!

Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить, прихопивши мітлу. За сценою звук польоту.

ЗВУК «ПОЛІТ»

Яглик прислухається, радо кидає Буквар на стіл, повертається спиною, шукаючи під лавою приховані солодощі. У цей час лунає звук Букваря (з к/ф «Приключения Буратино»). Яглик злякано обертається і дивиться на Буквар,нервово розгортаючи знайдену цукерку. За сценою лунає голос Букварика у запису

МЕЛОДІЯ «БУКВАР» + ГОЛОС БУКВАРЯ

Букварик:

Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!
Яглик (кидає цукерку до рота і, жуючи):

Ой! Хочу… Хочу! Ну, давай!

Мене вчити починай!

Яглик починає розглядати букви, називає їх і, захопившись навчанням, виходить з зали, прихопивши пакет із цукерками

Лунає музика. Забігають Яглик та Незнайко, сваряться, тягнуть Букварика кожен до себе

МЕЛОДІЯ «СВАРКА»

Яглик:


  • Це мій Буквар! Моя мама його перша знайшла!

Незнайко:

  • А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!


МЕЛОДІЯ «КИЦЯ»

Заходить Киця

Киця:

Мур-няу!..

Хто це галас в лісі зняв?!.

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»

Киця співає пісню на мотив «Что сказать»

Киця (співає):

Безтурботно пісні я співаю,

І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела,

Я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

І крім «Віскас», нічого не їм.
Ну що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

Щоби урок не вчили…

Ну що сказать, ну що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!



Киця намагається викинути Буквар, але на неї нападають Незнайко та Яглик. Забігають діти.

Діти:

  • Ой, що ж тут коїться?!


Киця (вириваючись і залишаючи Буквар у руках Незнайка та Яглика):

От знайшли, за що сваритись!

Зі сміху можна і вдавитись!

Ой, дивіться, що то там?!



Яглик і Незнайко озираються на дітей, а Киця вихоплює у них Буквар.
Киця:

  • Обдурила! Не віддам!

Дражнить Яглика та Незнайка і вони починають плакати

Діти:

  • Не сваріться, не дражніться!

  • Витріть сльози, помиріться!

  • В нас сьогодні свято гарне!

  • І сумуєте ви марно!


Киця:

Свято буде? «Віскас»!.. Няв!..

Я Букварика віддам!

МЕЛОДІЯ «ПРИМИРЕННЯ»

Яглик на радощах згадує про цукерки і починає усіх пригощати, усі миряться


Діти:

На веселе свято щиро

Ми запрошуємо вас!
За Буквариком прийшли ми…

Поспішаймо, бо вже час…


МЕЛОДІЯ «БУКВАРИК»

До зали заходить хлопчик-Букварик
Букварик:

Спасибі, хлопчики, дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний, діти.

В Країну Знань вам шлях відкрити

Я щиро всім допомагав.

Як з літер слово утворити,

Вас, новачків, навчав.

Рік швидко пролетів,

Ви підросли і помужніли.

Тепер вже знаєте багато

Та гарно вмієте читати.

Діти:

Любий наш Букварику!

Наш найперший друже!

Ми тебе порадувать

Хочем дуже-дуже!
Ми іменинників вітаєм –

Є в нас традиція така!

Святковим тортом пригощаєм…

Сюрпризів в нас завжди – гора!


Що ж ми для тебе зготували?

Вже час дізнатися настав…

В чарівнім місті побували,

Куди ти шлях нам показав…


Живуть там літери в словах…

А кожне слово – звір чи птах…

Травиця чи барвистий цвіт…

Отож в похід! За нами вслід!


АБЕТКОВА ПІСЕНЬКА

Абеткову пісеньку

Весело співать.

Абеткову пісеньку

Треба добре знать.

А, Бе, Ве – Коник у траві живе,

Ге, Ге, де, Е – Мама донечку веде,

Є,Же, Зе – По стежині жук повзе,

И, І, Ї і Й – Гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ – Лисенятко під кущем.

еН, О, Пе – Песик носиком сопе.

еР, еС, Те, -в полі житечко росте.

У, уФ, Ха – Я сміюся ха-ха-ха.

Це, Ча, Ща – кіт в дорогу вируша.

Ща, Ю, Я – гарна пісенька моя.

Знак м’який Ь- помічник він мовчазний

Не мовчи, а абеточку учи.
Веселе місто зветься Алфавіт.

В нім кожне слово – цілий світ.

В нім кожна літера жива –

Із них складаються слова.



ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Ось вона яка –

Розбійниця морська!

Всіх би проковтнула

Зажерлива…
Що за дивна непосида

На стежину шишки кида?

З гілки скік на гілку…

Упізнали, друзі, …
І мала, і кучерява,

І тихенька, і ласкава.

Має брата баранця,

Називається…
У селі, а чи в містечку

Біля житла недалечко

Цвірінчить і скаче хлопчик,

Називається…
Годувала…

ґавенят на ґанку.

Згодувала…

Гарну запіканку.
Відгадайте, діти, хто

Має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає.
Будувати помагає

Довгу греблю і завод.

Як він зветься – відгадай-но!

Так, звичайно!


Ні, це зовсім не їжак,

Хоч на тілі голки видно,

Не комаха і не птах…

Цю істоту звуть…
Така велика, довгошия,

І вища за найбільшу шафу,

Така розумна і красива

У зоопарку є …
Сіла пташка на дубку

Завела своє „ку-ку!”

Стрепенулись їжачок,

Заєць і козулі.

Всіх збудив той голосок,

Пісенька…
Буква є у нашій мові,

Спробуйте її знайти.

Зараз слово пригадаєм

Є у ній дві букви и.
Надується, напужиться,

Почне лопотати,

Цікаво белькотати.


У кубельце фрукти носить.

Стріне вас – ховає носик.

Кожушок із голочок –

Хто скажіть це?...

Живе вона не в морі синім,

І не тюлень це, і не морж.

Я підкажу вам: це рибина,

Ну а зовуть цю рибу…
Звірята рогаті

Та ще й бородаті

Ходять пастись в лози.

Хто? Вгадайте!...
Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти,

Рявкне – ох і лютий рев!

Відгадали? Так, це…
Аж чотири крильця має,

По квітках собі літає.

Ні бджола, ні джмелик –

Зветься…
Він не олень і не бик,

В краях теплих жити звик.

Є на носі в нього ріг.

Хто ж це, друзі?...
На скелі він будує дім

І не боїться жити в нім.

Два могутніх крила

У господаря
Хто це пісеньку таку

Нам співа: „Ку-ку-рі-ку!”?
Не козлик, а рогатий.

Повільний, вайлуватий.

На собі носить дім

І ховається у нім.
Поночі літає,

Удень засинає.

Кругла голова

Зветься …
Він такий смугастий,

Він такий ікластий,

Найстрашніший у тайзі,

Перед ним тремтять усі –

Як роззявить пащу – ир-р-р!

Називають звіра …
Він лежить, не ворухнеться,

Схожим на канат здається.

Небезпечний змій, згадав?

Називається…
Живе в теплих він країнах,

Весь в рожевеньких пір’їнах.

Любить плавати, пірнати,

Довгу шию вигинати.

Як же птаха цього звати?
Це який дивак знадвору

Носить здобич у комору?

Не на спині у мішку,

А сховавши за щоку.
Він вправи добре знає,

Ночами навіть грає.

Не маючи ні нот, ні струн,

Всіх веселить малий …
Все життя вона в одній

У сорочці костяній.

Отака невдаха.

Хто це? …
Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну,

Заспіваю під вікном.

Звуть мене усі …
Упіймав Івасик рибу

Але витягнути – мука!

Бо сердита і велика

На гачок зловилась …
Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав!

Кожна з них від А до Я,

Промовля своє ім’я.

Лиш одна із них німа.

В неї голосу нема.

Здогадався, певно, всяк,

Звуть цю букву …

Є ця буква в слові Юля.

І в словах сміюсь, стою.

Ой яка ж вона красуня,

Ця чудова буква …
Хто хвіст залишає,

Як від ворога втікає?
Рідний наш букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо навчив усіх читати.
Добрий Букварику, перша книжко,

Хочеться, навіть, поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоть і треба-

Ми не забудем ніколи про тебе!

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.




Букварик.

Дякую за слово гарне,

Та сумуєте ви марно!

Вам дарую, першачки,

Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови», «Математика», «Я і Україна»
Читанка.

Я — Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Про дивний світ і про культуру

Вмістила я літературу.

Щоб виучилися й читали,

Цікавого багато знали.

Тут є прислів’я і лічилки,

Ще скоромовки та мирилки.

Щоб всі ви мудрими були

Та в світ розумними ішли.

Що швидше навчитесь читати,

То більше зможете пізнати.

В мені є пісня колискова,

Й звучить чарівна рідна мова.

Щоб ви чудово розмовляли

Та розуму всі набирали.
Рідна мова

Я не з лісу, і не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.
Математика

1, 2, 3, 4, 5 –

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Хай в науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону, й перчиці

Завжди треба намагаться,

Знать уроки на „12”.
Довкілля

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук –

Про все вам, діти, розкажу.



Англійська мова

I am your happy Enlish

Please, look at me, my friend.

I’m very joyful

From the first page to the end.

I have the pretty pictures.

I have got some tests.

Let me be your teacher

And you will be THE BEST!
Букварик.

Вони друзі ваші нові,

Різнобарвні, кольорові.

Їх шануйте і вивчайте,

А мене не забувайте.

До побачення! Прощайте!

Та пам’ятайте повсякчас:

Мої уроки – найпростіші,

Вони вели вас по казках,

Тепер ви друзі – найщиріші!

Бо ваша сила – у словах…

Ви вмієте пісень співати,

Виразно віршики читати,

Навчились навіть танцювати,

Та головне – допомагати!

А ви без мене не сумуйте.

Ось ваша подружка нова –

Така чарівна, кольорова

Сестричка-Читанка моя!
Читанка (звертаючись до Букварика):

Тепер продовжувати буду

Я твою справу нелегку.

Та обіцяю – не забудуть

Цю діти казку чарівну!

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо ти навчив дітей читати!

ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже

М тобі Букварику,

Дякуємо дуже.
Літера до літери

Старанно складали.

Ось тебе Букварику

Ми вже прочитали.


Всі читати вміємо

І читати будем.

А тебе, Букварику,

Друже не забудем.


Не сумуй, Букварику,

З нами ти навіки.

Від малого віршика –

До трудів великих.


Прощавай, Букварику,

В школі перший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже



Ведучий Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко – швидко пролетить,

А потім юність росами – стежками …

Всі роки в школі – найсвітліша мить!


Ведучий Тому у дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.



І перше свято це запам’ятайте.

Нехай щастить вам в добрий час.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка