Ведуча Словесність



Скачати 81.27 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір81.27 Kb.
9 листопада - День української писемності
Ведуча Словесність.

9 листопада - День української писемності. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Адже, слово до слова - зложиться мова!..

- Розпочнемо ж наше свято. А допомагатимуть мені Граматика та його величність Слово.
(З різних боків на авансцену виходять учасники).
Граматика.

Добрий день усім, хто в залі, хто прийшов до нас...


Слово.

День Словесності сьогодні (І Граматика і Слово вказують на ведучу - Словесність).


Граматика.

Зі святом цим вітаємо вас!


Ведуча.

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.


Граматика.

Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх...


Слово.

Сприймаєте слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.


Ведуча.

А тим часом мова - одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.


Граматика. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного... І щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні.
1-й читець.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову,

І мову її солов'їну.
2-й читець.

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це - мова моя,

Це - мова моєї Вкраїни.
3-й читець.

Яка у ній сила - і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!
4-й читець.

Ти - сурми на сонці, ти - стягів гаї,

Ти - вибухів огненних повна.

Це - матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...
5-й читець.

О мово вкраїнська!

Хто любить її...

Той любить мою Україну.


Ведуча.

Щасливі ми і горді, що читаємо

Шевченка і Франка, і Лесю Українку

На українській незрівнянній мові

Й не потребуємо більше словників.
Слово.

О, що за мова! Лиш торкнешся слова -

І заспіва воно, немовби вітер

Струни торкнувсь - і враз вона зітхнула, -

Струна? Чи слово? Чи сама душа?
Граматика.

О, що за мова!

Це ж бо мова - пісня...
Ведуча.

Мова... Слово... Здавна люди розуміли велику їхню силу.


Слово.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..
Ведуча.

Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, на сторожі людської гідності, честі поставив слово...


Читець.

Добре, ведіть, показуйте,

Нехай стара мати

Навчається, як дітей тих

Нових доглядати.

Показуйте!.. За науку,

Не турбуйтесь, буде

Материна добра плата.

Розпадеться луда

На очах ваших неситих,

Побачите славу,

Живу славу дідів своїх

І батьків лукавих.

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.
(Звучить пісня "Україночка". Слова А. Демиденка, музика Г.Татарченка).


Ведуча.

Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя.


Граматика.

Ми спілкуємося один з одним... Розмовляємо, пишемо листи, читаємо книжки, дивимося телевізор, слухаємо радіо...


Ведуча.

Та, на жаль, культура нашого мовлення не завжди висока. У спілкуванні трапляються діалектні слова, жаргонізми, слова-паразити, вульгаризми.


Слово.

Не можна бути байдужим до того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне слово.


Граматика.

Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу".


6-й читець.

Слова, слова... Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Ласкаві й чесні, мудрі і смішні...
7-й читець.

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово - вічне і земне.

За часом час нам світ перестилає.

Минуще все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.
8-й читець.

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше!

Повторювалось все: й краса, й потворність,

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія - це завжди Неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.
Ведуча.

Для кожного народу дорога його мова. Для нас найближчою і найріднішою є українська...


9-й читець.

Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісок - лісочок,

Пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс,

Є іще й барак.
10-й читець.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна звідкіля і звідки,

Можна і звідкіль,

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...


11-й читець.

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката...

І за все це, мово, дякуєм тобі.


12-й читець.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наче диво калинове,

Кохана материнська мово!

Несеш барвінь, гарячу, яру

В небесну синь пташиним граєм

І, спивши там від сонця жару,

Зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломешть червоно

В сім'ї великій, вольній, новій.

(Звучить пісня "Рідна мова". Слова Г.Вієру, музика П. Дворського).


Ведуча.

Я знаю силу слова -

Воно гостріщ штика.

І навіть швидше кулі,

Не тільки літака.

Воно проміння швидше,

В нім - думка й почуття.

Воно іде в народи

Для вічного життя...

Граматика.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу слузкить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.
Слово.

Прислухайтесь, як океан співає -

Народ говорить. І любов, і гнів

Утому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів:

У нього кожне слово - це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

13-й читець.

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена,
14-й читець.

Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності слави і гордого духу!


15-й читець.

Мово! Велична молитва у своїй нероздільній Трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби та й висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами і небесним огнем очищення.


16-й читець.

Зцілювала Ти втомлених духом, давала їм силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю; і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою Слово.


Граматика.

Споконвіку було Слово,

Й було Слово в Бога.

Й було Богом святе Слово, -

Все постало з Нього.

І життя було у Ньому

Й життя стало Світлом,

Для вселюдського огрому

В темряві розквітлим.
Ведуча.

Багато слів сказали ми про мову,

Чудову нашу, материнську, калинову,

Яка для нас - життєвий старт...

Адже ж у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт...

(Звучать гуморески у виконанні учнів школи).
Ведуча.

У світі налічується близько 3 тисяч мов. Одні з них перебувають між собою у близькій спорідненості, інші - більш відділені одна від одної...

І те, що усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову аж ніяк не означає, що нам є чужими

чи далекими мови інших народів.


Граматика.

Українська мова - мова серця, мова ласки, мова душі, мова добра...


Ведуча.

І з нагоди свята - бажаємо всім удачі, добра і тепла...


Слово.

Незгоди людські хай не чинять вам зла...


Граматика.

І тільки все добре в житті щоб велося...


Ведуча.

Хай збудеться все, що іще не збулося!


Слово.

Як сонце на небі щоденно сіяє...


Ведуча.

Так щастя в житті вашім хай розцвітає.


Слово.

Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали.

Я їх питав зі щирою душею:

- Яку ви любите найбільше мову?

І всі вони відповідали:

"...Ту, що нею співала рідна мати колискову".


Пісня «Україна – це ти»



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка