Верхньопокровська зош І-ІІ ст. Іванов Олексій Якович, учитель географії



Скачати 228.44 Kb.
Дата конвертації10.03.2016
Розмір228.44 Kb.
Верхньопокровська ЗОШ І-ІІ ст.

pict1156


Іванов Олексій Якович, учитель географії.

Верхньопокровська ЗОШ І-ІІ ст.

pict1133

2013 рік
ПЛАН

ВСТУП

1. Туристсько-краєзнавча та пошукова робота – важлива ланка у вихованні особистості – справжнього патріота України.



2. Ефективність використання різноманітних методів у пошуково-краєзнавчій роботі.

    1. Інформаційний та пошуковий методи.

    2. Дослідницький метод і його застосування у проведенні дослідницької роботи школи.

    3. Метод взаємного збагачення знаннями.

3. Форми туристської краєзнавчої роботи.

ВИСНОВКИ


ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Виховувати Людину, Громадянина, Патріота та справжню Особистість – одне з головних завдань школи на сучасному етапі. На це вказують основні програмні орієнтири щодо виховання громадянина України, що визначені в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти та інших документах. Ними і керується у виховній роботі колектив Верхньопокровської школи.

Виховна робота школи спрямована на формування такої особистості, в якій синтезуються всі якості громадянина.

Важливу роль у вихованні у молоді почуття патріотизму, любові до України, у вивченні історії рідного краю відіграє туристсько-краєзнавча та пошукова робота. Вона вимагає творчого підходу і аналізу, розробки нових інноваційних технологій, пошуку та апробації нових форм роботи організаторів дитячо-юнацького туризму і краєзнавства. Завдяки багатству змісту і різноманітності форм туристсько-краєзнавча та пошукова робота стала важливим засобом реалізації принципу комплексного підходу у вихованні учнів. Вона є ефективним засобом пізнання і успадкування історичних і культурних надбань свого народу, формування в учнів національної свідомості, любові до рідної землі.

Форми туристсько-краєзнавчої роботи є різноманітними: гуртки, екскурсії, туристичні походи, вечори, зустрічі, олімпіади, диспути, вікторини, краєзнавчі конференції та ін.

Мета нашої роботи показати важливу роль краєзнавства та пошукової роботи як багатогранну діяльність: освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну та суспільно-корисну.

Ця тема є дуже актуальною, бо вона дає можливість залучати велику кількість дітей до вивчення історії та краси рідного краю, вчить їх розуміти і правильно оцінювати минуле і сьогодення.

Завдання роботи показати великий потенціал та розкрити значення у виховній роботі вищевказаних напрямків краєзнавства.





  1. Туристсько-краєзнавча та пошукова робота – важлива ланка у вихованні особистості – справжнього патріота України.

Пошуково-дослідна діяльність здійснюється переважно членами краєзнавчих об’єднань під керівництвом вчителів, місцевих краєзнавців, учених. Це – діяльність юних істориків, геологів, археологів, етнографів, географів, фенологів. Зміст і обсяг роботи юних дослідників зумовлений їхніми інтересами, рівнем підготовки, наявністю відповідних об’єктів вивчення, можливостями вчителів.

Суспільно-корисна праця – це різнобічна діяльність учнів у інтересах суспільства, насамперед виробнича праця. Крім того, це – турбота про стан школи, участь у громадській роботі, волонтерському русі, збереження та охорона природи, впорядкування населених пунктів, різні види шефства школярів тощо.

Ми висвітлимо один з найважливіших напрямків роботи з виховання учнів на кращих традиціях українського народу, його історичному минулому. Ці матеріали допоможуть в організації роботи шкільних музеїв, краєзнавчих гуртків, вчителів історії, педагогів-організаторів.

Ми вважаємо, що кожен із напрямків краєзнавства дуже важливий і актуальний. Вони відкривають широкі можливості для пізнавально-дослідницької і суспільно-корисної діяльності.

Ідея комплексного вивчення краю може і повинна об’єднати дітей різного віку і різних інтересів. Слідопити і археологи, ботаніки і геологи, етнографи і фольклористи, зелені і голубі патрулі прагнуть якомога глибше пізнати рідний край.


  1. Ефективність використання різноманітних методів у пошуково-краєзнавчій роботі.




    1. Інформаційний та пошуковий методи.

В пошуково-краєзнавчій роботі ми використовуємо різні форми і методи, що дає можливість ефективно проводити цікаву роботу.

Інформаційний метод допомагає реалізувати використання краєзнавчого матеріалу як на уроках, так і в позакласній роботі (проведення бесід, лекцій, усних журналів, диспутів, круглих столів тощо).

В основі всіх напрямків туристсько-краєзнавчої лежить пошуковий метод. Педагогічна цінність пошукового методу полягає в тому, що він сприяє розвитку ініціативи, самостійності, громадської активності учнів, вихованню в них почуття господаря землі. Залучення дітей до багатогранної пошукової роботи стимулює їх пізнавальну діяльність, сприяє підвищенню якості.

У Верхньопокровській ЗОШ І-ІІ ступенів учнями школи під керівництвом вчителів проводиться велика пошукова робота за такими напрямками:pict0404



1. Свята спадщина. Берегиня.

(Збір матеріалів про історію села, традиції, обряди, місцевий фольклор, предметів побуту та інше.)pict0400

2. Доторкнись серцем до подвигу.

(Матеріали про героїв та ветеранів Великої Вітчизняної війни, героїв тилу, солдатських вдів.)

3. Трагічні сторінки історії: Голодомор 1932-1933 рр. scan10140

(Спогади очевидців голодомору – Книга скорботи, тематична виставка, розробки виховних заходів.)

4. Мій рідний край.

(Матеріали про рідне село Верхня Покровка, його визначні місця, про кращих трударів села.)

5. Чудові шкільні роки. pict0407

(Матеріали з історії школи, її досягнення і успіхи, про її випускників.)

Ми намагаємося залучити до пошукової роботи якомога більше школярів, відзначаємо активістів.

Результатом багатогранної пошукової діяльності стало створення шкільного краєзнавчого музею «Берегиня», де сконцентровані всі зібрані матеріали. Музей виконує освітньо-пізнавальну, виховну, методичну та пропагандистську функції. Він є організаційно-методичним центром краєзнавчої роботи і дитячого туризму. Тут працює керівний орган учнівського об’єднання, редколегія, здійснюється підготовка майбутніх екскурсоводів, інструкторів-краєзнавців. У музеї розробляють масові заходи (бесіди, конференції, екскурсії, вікторини), маршрути майбутніх походів, методичні матеріали для пошукових груп. У «Берегині» оформлено 5 експозицій і відображено всю пошукову роботу. Це різні експонати, фотоматеріали, тематичні папки, виставки, альбоми , стенди та інше.

Важливою функцією музею є пропаганда краєзнавчих знань серед школярів і населення. Її здійснюють екскурсоводи і лекторська група, створена з найбільш підготовлених учнів.

Шкільний музей дає можливість класним керівникам використовувати у виховній роботі цінний місцевий матеріал для проведення різноманітних виховних заходів з виховання майбутніх патріотів України.

В нашій школі працює гурток «Ми – краєзнавці» під керівництвом учителя Сідак Ніни Миколаївни.


    1. Дослідницький метод і його застосування у проведенні дослідницької роботи школи.

Дослідницький метод – це вища форма пошуку. Дослідництвом займаються переважно старшокласники. Оволодівши відповідними методиками, старшокласники вивчають доступну наукову літературу, архівні документи, а в експедиції досліджують історичні об’єкти, народну творчість, етнографічні явища. Під керівництвом фахівців вони можуть проводити дослідження.

Одним з найважливіших напрямків формування особистості є національно-патріотичне виховання учнів, вивчення історії рідного краю. Неоціненний виховний потенціал має краєзнавчо-пошукова робота, яка залучає до багатогранної діяльності учнів школи, сприяє вивченню історії та краси рідного краю, вчить їх розуміти і правильно оцінювати минуле і сьогодення. Вона об’єднує діяльність дітей різного віку і різних інтересів.

Найголовніша увага у дослідженні історії рідного краю приділяється увічненню подвигу нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Прикладом колективної дослідницької діяльності служать пошукові експедиції.

Краєзнавцями школи були організовані і проведені районна та місцева експедиції «Шляхами Перемоги», під час яких учні дізналися про вагомий внесок наших земляків у Велику Перемогу.




Верхньопокровська ЗОШ І-ІІ ст.


p1110040



Схема маршруту

районної історико-краєзнавчої експедиції

«Шляхами Перемоги»
scan0048

Районна експедиція «Шляхами Перемоги» (2005 р.), в якій ми брали участь, була присвячена 60-річчю Великої Перемоги (керівники Кобиляцький Ю.І., Іванов О.Я., Гончаров А.В.).



Мета експедиції – вшанування подвигу славних воїнів-визволителів нашої Батьківщини і тих, хто загинув за її визволення, відвідування місць поховання героїв Великої Вітчизняної війни на Старобільщині, зустрічі з ветеранами війни, очевидцями грізних воєнних подій, зібрання матеріалів для шкільного музею.

В Старобільському районі в кожному селі стоять пам’ятники з викарбуваними на них іменами загиблих героїв війни. Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, то віддав за нас своє життя, увійшовши у безсмертя і вивчаємо їх величний подвиг.

Маршрут історико-краєзнавчої експедиції охопив 5 сіл Старобільського району і місто Старобільськ. Початок експедиції – це село Половинкіне. Ми побували в центрі села, де знаходиться пам’ятник Герою Радянського Союзу Євгену Власовичу Биковському, який загинув у нерівному повітряному бою з фашистськими літаками. А ще ми дізнались дуже цікаву історію створення цього пам’ятника. Потім ми побували на місці падіння літака Є. Биковського і на колишньому військовому аеродромі.

З великим хвилюванням ми слухали розповідь Шейко М. А. – очевидця бою літака Є. Биковського з ворожими літаками, падіння його літака в болото та інші подробиці воєнних подій у селі Половинкіне.p1110015p1110014



p8090002

Потім ми вирушили до с. Байдівка. Побували у Байдівській ЗОШ, де дізнались про грізні воєнні роки, героїзм жителів села та про Героя Радянського Союзу Петра Осиповича Болото, на честь якого встановлена меморіальна дошка у школі, де він навчався. А ще ми поклали вінки до пам’ятникам загиблим односельчанам. p1110010p8120002

Наступне село – Шульгінка. Ми поклали тут квіти до пам’ятника Скорботної Матері, вшанували загиблих хвилиною мовчання. В селі бережуть пам’ять про події Великої Вітчизняної війни. Багато цікавого нам розповіли вчитель історії Сорока Ніна Іванівна та Язєва Валентина Петрівна, які збирають матеріали з історії села, про воєнні роки.p8120003p8120006

Далі ми відвідали місця бойової слави міста Старобільськ:



p1110022p1110020



Вічний вогонь у Парку Слави.

Стела загиблим героям-солдатам.



p1110024p1110023



Братська могила загиблих воїнів-визволителів Старобільщини.

Стела старобільчан-Героїв Радянського Союзу та кавалерів 3-х Орденів Слави.

Пам’ятник воїнам, померлим у госпіталях Старобільського району у 1942-1944 рр.
p1110029
Ми також вшанували пам’ять воїнів-залізничників, що віддали життя за незалежність нашої Батьківщини і поклали квіти до пам’ятника.

p1110034

Потім ми побували на східній околиці м. Старобільськ біля пам’ятника «Воїнам-визволителям» і меморіального комплексу з встановленим танком Т-34. Ми поклали гірлянди Слави, схилили голови перед тими, чиє життя обірвала ворожа куля, вшанували пам’ять всіх загиблих хвилиною мовчання.



p1110037p1110038

Незабутні і хвилюючі розповіді про страшне воєнне лихоліття ми почули в Старобільському краєзнавчому музеї, в музеї Старобільської гімназії та в ЗОШ І-ІІІ ст. №3.



p1110032p1110019

Далі наш маршрут прямував до рідного села Верхня Покровка, його священних і пам’ятних місць: пам’ятникам загиблим воїнам.



pict1178p1110006

У шкільному краєзнавчому музеї «Берегиня» Верхньопокровської школи зібрано дуже багато матеріалів про війну, які представлені в експозиції «Доторкнись серцем до подвигу».



pict1074p1110004

Кінець нашого маршруту – це село Нижня Покровка. Ми не тільки побували біля пам’ятника загиблим воїнам, а й зустрілись з Рагрою В.Т. і Шапарем В.Г., які розповіли нам про героїв-визволителів села.



p1110002p1110001

Крокуючи шляхами Перемоги, ми усвідомили, що саме завдяки подвигу героїв-солдатів Великої Вітчизняної війни ми живемо в мирний час. Це вони врятували рідну землю, зберегли життя мільйонів людей, принесли жадану Перемогу. Тому ми завжди будемо пам’ятати і вивчати їх безсмертний подвиг, дорожити своїм мирним сьогоденням.




Верхньопокровська ЗОШ І-ІІ ст.


pict1147

scan0046


Схема маршруту краєзнавчої експедиції

«Місця бойової слави с. Верхня Покровка»



Важливу роль у вихованні у молоді почуття патріотизму, любові до України та своєї малої Батьківщини відіграє військово-патріотичне виховання та пошукова робота.

9 травня 2010 р. ми відзначали визначну дату 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. 65 років – це і багато, і мало. Немає в Україні сім’ї, якої б не торкнулася війна. Цю війну всі пам’ятають і ніколи не забудуть.

Війна – це не тільки вдалі військові операції, перемоги та ордени і медалі. У війні були задіяні цілі країни, десятки мільйонів людей. Долі наших людей склалися по-різному. Одні були в діючій армії, інші – на окупованій території, де були в підпіллі, а також в партизанських загонах. Неможливо уявити роки війни без обслуги. А це медичні санітарні батальйони, через які пройшли мільйони поранених бійців, яких на своїх дівочих плечах виносили медичні сестри з поля бою. Досить велику підготовчу роботу виконували тилові та ремонтні частини. В тилу на заводах, фабриках, полях героїчно працювали радянські люди. А це були в основному жінки, старі та діти.

Мільйони наших людей під час Великої Вітчизняної війни були в німецькому полоні, а також мільйони людей було вивезено до Німеччини на примусові роботи. Всіх цих людей, які пережили ті страшні часи, ми повинні пам’ятати.

З кожним роком кількість людей, які пройшли через горнило Великої Вітчизняної війни, стає все менше і менше і нам, сучасному поколінню, необхідно зібрати їхні спогади і бережно зберігати їх у шкільному музеї для майбутніх поколінь.

Україна, Луганська область, Старобільський район і в тому числі село Верхня Покровка були повністю окуповані гітлерівською Німеччиною. Шрами від цієї війни на території села видно навіть і сьогодні. Це не зважаючи на те, що на території села боїв не було.

Для вивчення і дослідження подій Великої Вітчизняної війни на території села Верхня Покровка ми розробили пішохідний маршрут.

Маршрут починається зі шкільного краєзнавчого музею «Берегиня», де учні знайомляться з експозицією, що присвячена Великій Вітчизняній війні.pict1074

Після музею шлях пролягає по автодорозі на Старобільськ до Братської могили №1. У цій могилі поховані бійці Радянської Армії, які померли від ран. Також у цій могилі похований воїн, якого знайшли жителі села на хлібному полі померлим.



pict1147

Після братської могили наш маршрут пролягає до поля, на якому був знайдений загиблий воїн.




pict1144pict1156

Потім наш маршрут прямує у зворотному напрямку по дорозі на захід. По цій дорозі рухались війська 23 січня 1943 року і визволили наше село.



pict1177

Зупинку робимо біля братської могили №2. У цій могилі також покояться тіла воїнів Радянської Армії. А ще в цій могилі похований наш односелець на прізвище Безпалий. Молодим парубком він пішов разом з нашими військами на захід. Але як тільки підрозділ, у якому був хлопець, вийшов за село, його було обстріляно німецькими військами. Під час обстрілу наш односелець загинув, так і не зробивши жодного пострілу по ворогові.


pict1181pict1183

Перед виїздом із Верхньої Покровки ми на Поповому яру повертаємо ліворуч і в 500 м від дороги бачимо залізобетонні залишки. Це одна із довготривалих вогневих точок. Її, як і ряд інших на території села, на найвищих точках побудували в 1941 році. З цієї точки досить добре проглядається місцевість і тому могла прострілюватись. Під час відступу наші війська не скористалися цією та іншими довготривалими вогневими точками.

pict1162pict1106

Маршрут наш знову продовжується на захід. І на виїзді з Верхньої Покровки за колишнім колгоспним садом ми бачимо зліва від себе ярок, який з обох сторін засаджений лісосмугами та заріс чагарниками та тернинням. Розміри його приблизно 10 м завширшки, 3 м вглиб і завдовжки 2 км.



img044

Його копали місцеві жителі лопатами у 1941 році. Він перекривав рух німецьких танків зі сторони Рубіжного і Лисичанська. Від протитанкового рову повертаємося назад до школи.



pict1171

Цифрою 5 на картосхемі позначено місце розташування колишнього хутора Воскресенського, жителів якого в кінці 80-х років минулого століття переселили до села Верхня Покровка. Під час визволення нашого краю в цей хутір у ніч з 22 на 23 січня заходили розвідники. Вони були на трьох танках. Їх цікавило, де знаходяться німці, їхня кількість і озброєння, а також дороги та їх стан. Після розвідки та звільнення Старобільщини 23 січня 1943 року на захід пішли основні війська. Жителі хутора Воскресенський зацікавилися долею цих танків і танкістів, які побували в них вночі 23 січня 1943 року. З’ясувалося, що вони загинули під Лисичанськом де були тяжкі бої.

Загальна протяжність пішохідного маршруту «Місця бойової слави с. Верхня Покровка» складає близько 14 км.

Основні об’єкти маршруту:



  1. Музей «Берегиня» Верхньопокровської ЗОШ І-ІІ ст.

  2. Поле, на якому був знайдений жителями села загиблий радянський воїн.

  3. Братська могила №2.

  4. Протитанковий рів.

  5. Колишній хутір Воскресенський.

  6. Залишки довготривалої вогневої точки.

  7. Братська могила №1.

Побувавши на місцях бойової слави нашого села, ми зібрали нові матеріали про події війни, доторкнулись серцем до подвигу воїнів-визволителів, які принесли Велику Перемогу. Ми свято шануємо їх величний подвиг і будемо його достойні.

Проведення таких експедицій сприяє вихованню справжніх патріотів, кращих громадських якостей, активній життєвій позиції.





    1. Метод взаємного збагачення знаннями.

Важливим методом краєзнавчо-пошукової роботи є метод взаємного збагачення знаннями. Він полягає в активному обміні знаннями і досвідом краєзнавчої роботи в процесі бесід, конференцій, уявних подорожей по Батьківщині, диспутів. Метод взаємного збагачення сприяє активізації пізнавально-пошукової діяльності учнів. Вони прагнуть самостійно здобувати знання, щоб утвердити себе в очах ровесників справжніми краєзнавцями.

У школі проводиться цікава різноманітна виховна робота з використанням даного методу: уроки мужності «Вклоняємося великому подвигу», зустрічі з ветеранами війни і праці «Слава вам, ветерани», конференція «Подвигу жити у віках», бесіди на патріотичну тематику: «Воєнні дороги наших ветеранів», «Діти війни», «Трудовий подвиг героїв тилу», «Спогади остарбайтерів», «Солдатські матері і вдови села» та багато інших.

Розглянуті методи, як правило, застосовуються комплексно. Вибір методів зумовлений конкретними завданнями і змістом краєзнавчої роботи, віковими особливостями і індивідуальними інтересами дітей, можливостями кожної школи.


  1. Форми туристської краєзнавчої роботи.

Дитячий туризм – це засіб масового залучення учнів до пізнання рідного краю шляхом здійснення багатоденних походів, мандрівок, екскурсій, експедицій.

У школі належна увага приділяється туристсько-краєзнавчій роботі. Ми використовуємо різноманітні її форми. Найпоширенішими формами, які використовуються у практиці нашої школи є велосипедні та піші подорожі, які можна проводити в різні пори року. Такі подорожі не потребують надто тривалої підготовки і складного спорядження. Як приклад ми наводимо опис велосипедного туристичного маршруту «Вивчаємо природу та історичні місця рідного села Верхня Покровка» (керівник Іванов Олексій Якович).

Педагогічна цінність дитячого туризму полягає в тому, що він оптимально поєднує в собі різні функції – освітньо-пізнавальну, виховну і оздоровчу. Подорожуючи рідними просторами, діти пізнають природу країни, її багатства, збагачують свої знання про економіку, культуру, історію краю. Мальовничі пейзажі, панорами заводів і новобудов, дбайливо оброблені лани усвідомлюються ними як образ Вітчизни. Це викликає в них почуття патріотичної гордості, прагнення своєю працею звеличувати рідну землю, примножувати її багатства.

Проводячи туристсько-краєзнавчу і пошукову роботу, учні школи досягли певних успіхів у різноманітних пошуково-дослідницьких конкурсах. Робота учениці 9 класу Кононенко Ольги «Голодомор 1932-1933 рр. – болюча пам’ять українського народу» зайняла І місце в районному етапі і ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу вчинених дій щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Голодомор 1932-1933 років. Пам’ять народу».

Велику пошукову роботу школярів Верхньопокровської ЗОШ І-ІІ ступенів було відзначено в обласній газеті «Золотий колос» (видання аграріїв Луганщини), №14, 11 грудня 2008 року, С.15. Також був створений відеофільм про районну експедицію з участю учнів школи, який демонструвався на обласному і Старобільському телебаченні.

Робота волонтерського загону школи «Пошуковці» «Добро й милосердя єднають серця» стала призером Всеукраїнського конкурсу Товариства Червоного Хреста України «Волонтер року-2009».

Робота волонтерського загону «Милосердя» «Волонтери – вісники добра і милосердя», яка була присвячена участі в акції «Шляхами подвигу і слави» до 65-річчя Перемоги, зайняла перше місце у районному і обласному конкурсі ЛОБФ «Благовіст».

Пошуково-дослідницька робота «Славетні випускники Верхньопокровської школи – гордість рідного краю» зайняла перше місце в районному етапі і стала призером обласного конкурсу ЛОБФ «Благовіст» «Їх імена – наша гордість! Випускники школи, які прославили наш край».




Туристичний маршрут

«Вивчаємо природу та історичні місця рідного села Верхня Покровка»

(Керівник Іванов Олексій Якович)

Велосипедний маршрут починається зі школи, де учні детально знайомляться з експозиціями шкільного музею «Берегиня». Група рухається на схід дорогою Старобільськ-Рубіжне і зупиняється біля пам’ятника загиблим у Великій Вітчизняній війні.




Пам’ятник загиблим воїнам
pict0346
pict0347

Поруч у парку стоїть пам’ятний хрест жертвам голодомору 1932-1933 рр. Діти покладають квіти до пам’ятника та до хреста. Біля цих пам’ятних місць знаходяться ще один хрест та камінь, які свідчать про те, що на цьому місці буде побудований православний храм.




Скіфський курган



Пам’ятний хрест жертвам голодомору

Далі маршрут іде на північ, де біля соснового бору розташоване кладовище №1. Тут, у братській могилі, поховані численні жертви голодомору 1932-1933 рр. Учні покладають квіти.




Сосновий бір
pict0352
Продовжуючи маршрут на північ, на краю поля ми бачимо скіфський курган. З нього відкривається дуже гарний вид і місцевість звідси проглядається на декілька кілометрів.


Скіфський курган
pict0361
Від кургану велосипедисти рухаються степовою дорогою понад лісосмугою на захід і роблять заїзд на кладовище №2, де, як і на попередньому, розташована братська могила жертв голодомору і покладають квіти.


р. Гнила Плотва
Далі маршрут продовжується вулицею Соснова. Ми зупиняємося біля струмка, який витікає із ставків села Кринички. На правому березі струмка ми бачимо залишки будівель. Це колишня садиба поміщика Кармазина. У 50-60-ті роки минулого століття тут було учбове господарство «Радгосп-техніки». На лівому березі струмка є залишки поміщицького водяного млина. Поряд знаходиться криниця з цілющою водою. Цю воду беруть не лише жителі нашого села, а й з інших населених пунктів. pict0397

Потім ми рухаємося на захід уздовж правого берега річки Гнила Плотва. Тут ми також бачимо залишки колишніх будівель. Це були будинки колгоспників 5-ї бригади. На початку 60-х років вони переїхали звідси до центру села.

Наступним пунктом нашого маршруту є Морозів Яр. Це незвичайне місце. Особливо гарно тут навесні, коли розпускаються і квітнуть рідкісні рослини – піони степові, які в народі називають воронцями. Ця рослина занесена до Червоної книги України і знаходиться під охороною.pict0393


Результати меліорації

Морозів Яр
Потім група велосипедистів рухається у зворотному напрямку. Ми перетинаємо міст через річку Гнила Плотва. Раніше ця річка була повноводною і займала значно більшу площу разом із заболоченою місцевістю. Свого часу в ній водилося дуже багато риби і раків. Саме завдяки цій рибі мешканцям 5-ї бригади вдалося вижити під час голодомору. Але в кінці минулого століття цю територію осушили меліоратори. У результаті осушення річка значно зменшилася в розмірах і стала схожа на невеличкий канал і майже вся річкова живність загинула. Все це сталося в результаті діяльності людини. pict0388

Маршрут ми продовжуємо по дорозі Рубіжне-Старобільськ, перетинаємо місцевість із заходу на схід і закінчуємо в школі. Учні брали з собою мішки, в які на шляху збирали сміття (пляшки, пакети та ін.), яке потім було завезене на сміттєзвалище.

Довжина маршруту склала близько 20 км. Під час маршруту учні знайомляться з природою, пам’ятками історії, роблять фотозйомку, збирають гербарій рослин своєї місцевості.

Туристичний маршрут по рідному краю поєднує різні сторони пізнавальної діяльності учнів: вони вивчають природу рідного краю, історичні місця села та дбають про екологію, дбайливо ставляться до природи, відчувають відповідальність за рідну землю.



pict0355


Краєвид села


ВИСНОВКИ

Багатство змісту, різноманітність форм і методів краєзнавчо-туристської діяльності робить її важливим засобом реалізації принципу комплексного підходу до формування в учнів активної життєвої позиції. Кожний напрям краєзнавства має невичерпні можливості для патріотичного, інтернаціонального, естетичного і фізичного виховання учнів.

Педагогічна цінність краєзнавства полягає в тому, що воно може успішно використовуватися всіма педагогами – учителями-предметниками, класними керівниками, вихователями, вихователями шкіл-інтернатів, шкіл і груп подовженого дня, іншими працівниками школи.

Виняткового значення краєзнавство набуває в роботі дитячих організацій шкіл.

Створення в кожній школі системи краєзнавчо-туристської роботи і забезпечення її оптимального функціонування – одне з важливих завдань педагогічних колективів.

Таким чином, туристсько-краєзнавча й пошукова робота, багатство, зміст, різноманітність форм і методів її проведення, комплексний підхід до формування особистості з активною життєвою позицією дає невичерпні можливості для виховання громадян – справжніх патріотів України.




ЛІТЕРАТУРА

  1. Баринова И.И., Елховская Л.И., Николина В.В. Внеурочная работа по географии. – М.: «Просвещение», 1988.

  2. Жук Г.П. Северский Донец – Донбасс. – Донецк: «Донбас», 1982.

  3. Краеведение: Пособие для учителя/ А.В. Даринский, Л.Н. Кривоносова и др., Под ред. А.В. Даринского. – М.: «Просвещение», 1987.

  4. Подов В.И. Открытие Донбасса. – Луганск, 1991.

  5. Памятники природы Ворошиловградщины: Путеводитель/Сост. В.П. Якимец. – Донецк: «Донбас», 1978.

  6. Прус І.Т. Краєзнавча робота в школі. – К.: «Радянська школа», 1984.

  7. Сафиуллин А.З. Географическое краеведение в общеобразовательной школе. – М.: «Просвещение», 1979.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка