Вибір методів навчання зумовлений



Скачати 75.13 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір75.13 Kb.
Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу. Традиційне тлумачення терміну “методи навчання” є таким: це “упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань”.

На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

Вибір методів навчання зумовлений:

цілями навчання;

змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;

темпом та терміном процесу навчання;

стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;

дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;

рівнем підготовки учнів.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

активну участь учнів у процесі навчання;

встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог–учень”;

можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;

розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах);

мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;

можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;

учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;

відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання (ІАМН). Слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

ІАМН передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;

4. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують:

80% того, що висловлювали самі;

90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Останнім часом учителі змушені частіше зосереджуватися на граматиці, готуючи учнів до складання іспитів до вузів, а це призводить до обмеження можливостей формування в учнів усних мовних навичок та вмінь. У світовій методичній скарбниці вчителів іноземної мови є великий набір інтерактивних форм роботи, які, адаптувавши до нашої навчальної програми, можна успішно використовувати під час навчання граматики. При цьому граматичні явища перестають сприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а граматичні вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.

На жаль, в діючих шкільних підручниках домінують некомунікативні граматичні вправи. Вони є легшими для виконання й контролю, але зовсім не сприяють активізації учнів, тобто, перетворенню їх з об’єкта в суб’єкт навчального процесу.

Вислів Бенджаміна Франкліна “Tell me and I forget, teach me and I remember, involve me and I learn” мають стати гаслом роботи сучасного педагога: пропонуючи учням активні форми роботи для навчання, тим самим створювати умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного використання набутих знань у реальному житті.

Використовуючи активні форми навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.

Нові вимоги, які висуваються державою до підготовки спеціалістів у різних галузях, зумовлюють пошук таких технологій навчання, які б відповідали світовому стандарту освіти, забезпечували б підготовку майбутніх поколінь на високому професійному рівні. Незважаючи на соціально – економічну та політичну нестабільність українського суспільства, вже сьогодні помітні певні передумови суттєвого оновлення системи освіти. Одна з них – розвиток освітніх процесів за рахунок інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогів.

1. Інтерактивні технології навчання

Звернення до інтерактивних технологій зумовлено новими завданнями, які поставлені перед системою освіти країни: формування активної, діяльної, творчої, конкурентноспроможної особистості. Розв’язати це завдання в рамках старої організаційно – методичної інформативної системи неможливо. Одним із інноваційних підходів, здатним формувати активну, творчу, самодостатню особистість, виступає інтерактивне навчання, яке реально забезпечує перехід від педагогіки знаннєвої до розвивальної, до опанування студентами умінь і навичок, саморозвитку особистості.

За інтерактивного навчання освітній процес організовується таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процесі пізнання, при цьому кожний робить свій індивідуальний внесок у загальну справу. Обмін знаннями, ідеями, думками відбувається в доброзичливій атмосфері, в умовах взаємної підтримки, взаєморозуміння, взаємодії.

Педагогічна взаємодія з учнями організовується з урахуванням таких специфічних принципів:

-    неперервності та цілісності розвитку особистості, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх аспектів;

-  особистої зорієнтованості;

-  професійно практичної спрямованості;

-   альтернативності, свободи вибору (спільні планування, диференційовані завдання тощо );

-     усвідомлення професійно – особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії (рефлексія, корекція власної діяльності); творчого самовираження, співробітництва та співтворчості.

Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть студентів у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання: або кожен має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання [1, с. 23 -24]

Кожну технологію характеризують два принципових аспекти: гарантованість кінцевого результату і проектування майбутнього навчального процесу, тоді як методика розглядається як сукупність рекомендацій щодо організації та перебігу навчального процесу .

У педагогічній літературі в дослідженнях О. Пометун, Л. Пироженко, О. Пєхоти, Н. Побірченко, С. Сисоєвої, Г. Селевко, П. Щербаня та ін. розкриваються теоретичні й методичні засади організації інтерактивного навчання, описано багато типів і форм інтерактивного навчання (за рівнем активності учнів, рівнем залучення їх до продуктивної діяльності, дидактичною метою, способами організації тощо) .

Зокрема О.Пометун та Л. Пироженко [1, с.33] виділяють чотири групи інтерактивних технологій:

-інтерактивні технології кооперативного навчання;

-інтерактивні технології колективно-групового навчання; -----технології ситуативного моделювання;

-технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учнів, але й на їх почуття, волю (дії, практику). Було експериментально доведено, що ефективність засвоєння навчального матеріалу за умов інтерактивного навчання є значно вищою у порівнянні з такими формами навчання, як лекція (де засвоєння матеріалу становить – 5%), читання (10%), у той час як навчання в дискусійних групах – 50 %, практика через дію - 75%, навчання інших або негайне застосування знань – 90 %. Це є дидактичною закономірністю.

Інформація, що потрапляє в мозок людини, не просто фіксується чи записується, а аналізується, обробляється. Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Цьому сприяє зворотній зв’язок, обговорення проблем з іншими, постановка питань, спрямованих на пошуки шляхів розв’язання проблеми, тобто діалог і взаємодія з іншими.



Проте, технології інтерактивного навчання не можна розглядати як самоціль. Їх не можна також абсолютизувати. Вони потребують серйозної підготовки педагога і студентів, Головне – створення в аудиторії атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості, реалізація особистісно орієнтованого навчання. Очевидно, що інтерактивні технології мають великий потенціал щодо забезпечення пізнавальної активності, саморозвитку та самореалізації студентів та підвищення якості їх професійної підготовки в цілому.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка