Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня



Сторінка8/14
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.58 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Інтерв`ю з письменником О.Генрі

Диктор. Розпочинаємо нашу радіопередачу. До вашої уваги інтерв`ю з американським письменником О.Генрі, видавцем газети «Пост», літературним критиком.

Журналіст. Містер О. Генрі, розкажіть про своє дитинство.

О.Генрі. Народився 11 вересня 1862 року, справжнє ім`я – Вільям Сідні Портер. Провів дитинство в містечку Грінсборо (штат Південна Кароліна). Батько, лікар, був здібною людиною, доброю, трохи дивакуватою. Він залишив медицину через захоплення механікою, витратив усі сімейні кошти на невдалі винаходи. Нас із братом виховувала тітка (мати померла, коли мені було три роки). Підрісши, я був змушений прийняти пропозицію дядька піти до нього учнем в аптеку.

Журналіст. Хочу нагадати читачам, що в маленьких американських містечках аптека – не тільки медичний заклад, а й свого роду клуб, куди сходяться обмінятися новинами, поговорити про політику й комерцію, зіграти в шахи чи доміно. Життя в маленьких містечках нудне, і, щоб якось розвеселити відвідувачів, ви, кажуть, стали карикатуристом?

О.Генрі. Так, я малював шаржі та карикатури на відвідувачів і мав славу «гумориста». Тут я здружився з доктором Холпом, конкурентом батька. Той запропонував поїхати з ним у Техас на ранчо його брата, щоб я зміг вилікуватися від туберкульозу.

Журналіст. І ви стали ковбоєм?

О.Генрі. Мені було 20 років. Ковбой – це північноамериканський пастух-вершник. Ковбоєм я не став, але навички, необхідні ковбою, засвоїв: чудово їздив верхи, навчився зганяти худобу. У мексиканських батраків навчився іспанським словам, а потім вивчив цю мову. І насолоджувався свободою і роздоллям!

Журналіст. Як склалася ваша подальша доля?

О.Генрі. Життя на ранчо набридло, і я переїхав до містечка Остін, де працював у аптеці, потім влаштувався у контору і навчився бухгалтерії. Кілька років прослужив креслярем у земельній конторі, потім у банку.

Журналіст. А своє захоплення карикатурою залишили?

О.Генрі. Та ні, малював шаржі на знайомих, до того ж грав на гітарі, брав участь у місцевому вокальному квартеті.

Журналіст. Всіх цікавить ваше особисте життя. Кажуть, у вас була дуже красива дружина?

О.Генрі. Це так. Зовнішністю і характером вона була схожа на героїню мого оповідання «Дари волхвів». Кому цікаво, можуть прочитати й уявити, якою вона була.

Журналіст. Як ви з нею познайомилися, як вам вдалося причарувати таку красуню?

    • Мені було тоді 24 роки, їй – 18. Ми познайомилися на танцях. Я був тоді в гуморі, щось розповідав, вона сміялася. Ми стали зустрічатися, але батьки хотіли для Атол Естес чоловіка зі статком. Вони віддали перевагу іншому. Але я вмовив Атол обвінчатися таємно. Після вінчання ми пішли до друзів, у яких я жив, і ті повідомили батьків дівчини.

    • Друзі ваші згадують, що Атол була люблячою дружиною. Вона бачила ваше майбутнє в літературі і спонукала у вільний час писати оповідання, їх стали публікувати. Батьки її пробачили потім вам?

    • Так, але не тому, що я став письменником, тут інша причина: у 1889 році народилася донька Маргарет, але тяжко захворіла. Знадобилася допомога батьків Атол, і примирення сімей відбулося. Ще деякий час я працював у банку міста Остін, потім придбав газету. Вона виходила щотижня під назвою «Камінь, що котиться». Писав нариси, вірші, карикатури. Потім до мене нав`язався в компаньйони англієць, який розвалив усю справу.

    • Чому ви покинули місто і сім`ю?

    • Випливла якась історія з моєю роботою у банку. Після піврічного судового процесу мене звинуватили у недостачі. Я залишив місто і втік. Перебрався через кордон. Жив у Гондурасі, працював на плантаціях. Але, отримавши звістку, що помирає дружина, повернувся. Атол померла у мене на руках. Влада дізналася про моє повернення, заарештувала, визнала винним, і вироком стали 5 років тюрми. Але «не було б щастя, так нещастя помогло»

    • Що ви маєте на увазі? Вам сподобалося у в`язниці, як Сервантесу?

    • Майже так. Піклування про доньку Маргарет взяли на себе батьки дружини. Вирішили приховати мою долю і сказали, що я поїхав у справах. Але щоб не викликати підозри у доньки, я повинен був робити їй гарні подарунки на Різдво і на день народження. Я став писати оповідання і розсилати їх у редакції журналів. Звісно, друкувати твори засудженого ніхто не взявся б. допоміг мені співкамерник, фінансист, у якого в Новому Орлеані жила сестра. Їй я надсилав оповідання, а вона носила їх до редакції.

    • Містер Портер! Зрозуміло, що за таких обставин необхідне було вигадане ім`я. Чому саме О.Генрі?

    • Працюючи аптекарем, я постійно користувався фармацевтичним довідником, автором якого був Етьєн Оссіан Генрі. Перша літера одного з імен та прізвище фармацевта стали моїм псевдонімом, під яким з`явилось перше оповідання – «Різдвяний подарунок Свистуна Діка» в журналі Мак Клюра 1899 року.

    • Як склалася доля після того, як вийшли з в`язниці?

    • Через три роки і три місяці, вийшовши на волю, отримав запрошення відразу в кілька журналів. Обрав один у Нью-Йорку і переїхав до цього міста.

    • За короткий час ім`я О.Генрі стало популярним, оповіданнями захоплювалася вся Америка в 40 років до вас прийшла слава.

    • У 1906 році я видав першу збірку оповідань «чотири мільйони». Усього вийшло 8 збірок оповідань. Головною їх темою було зображення побуту звичайних людей.

    • Яка головна тема творів?

    • Про звичайних простих людей. «Дари волхвів», «Останній листок» - про те, якими чуйними, шляхетними, здатними на високі почуття можуть бути бідняки.

    • У чому ви вбачаєте секрет успіху оповідань?

    • Причин, на мою думку, може бути декілька. По-перше, кожному оповіданню намагався надати загадковості. Будував його звичайно так: виникає певна ситуація, в якій задіяні герої, читачеві здається, що він знає розв`язку, але незабаром з`ясовується, що він помиляється. По-друге, фінал завжди несподіваний. Вгадати його неможливо, бо в запасі завжди сюрприз. По-третє, гумор, доброзичливий сміх, комічні ситуації теж до смаку читачам.

    • Тепер можете поспілкуватися з вашими читачами і обрати кращого знавця вашої біографії.(Далі О.Генрі задає питання учням, вони відповідають, найуважніший читач отримує приз).

Вікторина (Запитання задає О.Генрі)

  1. Представником якої літератури є О.Генрі? (Американської).

  2. Моє справжнє прізвище. (Вільям Сідні Портер).

  3. Від кого успадкував схильність до літератури?( Від матері і від діда).

  4. Де навчався?(У приватній школі своєї тітки Евеліни Портер після смерті матері).

  5. Яке улюблене завдання тітки?(Скласти продовження оповідання, початого нею.)

  6. Чому покинув навчання? (Довелося працювати у дядька в аптекарському магазині, де здобув диплом фармацевта).

  7. Хто такий ковбой? ( Ковбой – це північноамериканський пастух-вершник.)

  8. Чому мене відвезли на ранчо у Техасі?(Захворів на туберкульоз).

  9. Який обряд пройшов серед мешканців Заходу?(«Посвячення у ковбої»).

  10. Яку мову вивчив, спілкуючись з ковбоями? (Іспанську).

  11. Які ще мови вивчав?( Іспанську, німецьку і французьку, вдосконалював англійську).

  12. Як звали мою дружину?(Атол Естес).

  13. Героїня якого оповідання наділена її зовнішністю та характером? («Дари волхвів»).

  14. За які твори і коли отримав перший гонорар?(Гуморески у 1889 році.)

  15. За що і на який час ув’язнили? ( Нестача у банку, де був касиром, 5 років ув’язнення).

  16. Назва першої книги. («Королі і капуста» - 20 новел).

  17. Чому у Портера виникла необхідність взяти псевдонім?( У в’язниці працював аптекарем і користувався довідником Оссіана Генрі, прізвище і першу букву імені взяв собі за псевдонім.)

  18. Яке оповідання вперше підписав псевдонімом?( «Різдвяний подарунок свистуна Діка»).

  19. Для чого використав свій гонорар?(На подарунок доньці Маргарет Ворз).

  20. Літературна спадщина. (10 збірок новел).

  21. Чим збагатив жанр новели?( Ввів дві розв’язки).

  22. Перший перекладач моїх творів українською мовою. (Остап Вишня).

  23. Якими рисами наділені твори?( Співчуття до простої, «маленької людини», доброзичливий гумор, незнищенний оптимізм.)

  24. Які оповідання читали?(«Вождь червоношкірих», «Останній листок»).

Аукціон знань

Лот І: «Біографічний»

  1. Назвіть прізвища письменників, приєднавши до імен:




Роберт

Олександр

Герберт

Шандор


Антон

Франсуа


Михайло

Генріх


Фрідріх

Джеймс


Микола

Редьярд


Артур

Вальтер


Адам


Війон

Шиллер


Пушкін,

Твардовський

Стівенсон

Бернс


Міцкевич

Скотт


Гоголь

Дойл


Олдрідж

Белль


Шолохов

Веллс


Петефі

Чехов


Кіплінг

Відповідь: Роберт Бернс, Роберт Стівенсон. 2. Олександр Грін, Олександр Пушкін, О.Твардовський. 3. Герберт Веллс. 4. Шандор Петефі. 5. Антон Чехов. 6. Франсуа Війон. 6. Михайло Шолохов, М. Лермонтов. 7. Геріх Белль. 8. Фрідріх Шиллер. 9. Джеймс Олдрідж. 10. Микола Гоголь. 11. Редьярд Кіплінг. 12. Артур Конан Дойл. 13. Вальтер Скотт. 14. Адам Міцкевич.

  1. Яке значення має слово «псевдонім»? Назвіть справжнє ім`я письменника.

Айзек Азімов -, Шандор Петефі - , О.Генрі -, О.Грін _?

(Псевдонім – від латинського – несправжній, це вигадане наймення, якими автор підписував власні твори. Ісаак Озімов, Шандор Петрович, Вільям Сідні Портер, Олександр Гриневський).

  1. Доля яких зарубіжних письменників пов`язана з Україною?(Адам Міцкевич, Микола Гоголь, Шандор Петефі, Антон Чехов, Райнер Марія Рільке, О.Пушкін).

  2. Назвіть поета чи прозаїка, про якого йдеться.

  1. Народився на Полтавщині.

  2. Загинув на Кавказі.

  3. Він є засновником жанру історичної повісті.

  4. Народився у сучасній Білорусі.

  5. Ці три письменники за фахом були лікарями.

  6. Його називають батьком детективної літератури й одним із творців наукової фантастики

  7. Три письменники народилися в Единбурзі.

  8. Герої цього письменника стали знаменитішими, ніж їх автор.

  9. Засновник жанру байка.

  10. Великий сатирик Англії.

Відповіді: 1. Микола Гоголь. 2. Михайло Лермонтов. 3. Вальтер Скотт. 4. Адам Міцкевич. 5. Артур Конан Дойл , Антон Чехов, Шіллер. 6. Едгар По. 7. Вальтер Скотт і Артур Конан Дойл і Роберт Стівенсон. 8. Конан Дойл. 9. Езоп. 10. Джонатан Свіфт.

  1. «Впізнайте письменника». Демонстрація слайдів із зображенням портретів письменника та поступовими п`ятьма підказками в порядку зниження ступеня складності.


Гра «Насправді було так»

1.Чехов – єдина в сім’ї дитина.(П’ятеро братів і сестра).

2.Дитинство минуло в Краснодарі.(Таганрозі).

3.Батько залучав сина до танців.(До торгівлі, церкви, співав у церковному хорі).

4. Свої перші оповідання підписував псевдонімом Антоша Чевишкін. (Чехонте).

5.На літні місяці 1888 і 1889 років виїздив до Грузії.(До України).

6.Мав дачу неподалік від Харкова (Від Сум).

7.У 1879 році поступив до Казанського університету (Московського) на педагогічний факультет. (Медичний).

8.Після закінчення університету працював учителем.(Лікарем).

9.Писав короткі фантастичні оповідання. (Гумористичні).

10.Чехова називають великим байкарем. (Майстром маленьких оповідань).

11.У Львові Чехов купив твори Котляревського. («Кобзар» Шевченка).

12. «Біла дача», будиночок Чехова, де зараз діє музей, знаходиться у Грузії. (Крим, в Ялті).

13. На березі моря в Ялті можна побачити цікаву скульптурну композицію: Чехов і герої із «Хамелеона». («Дама з собачкою»).


Чарльз Діккенс (Сторінка 77)

Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

  1. Шановний Чарльзе, чому Гілберт Честертон назвав вас найбільшим оптимістом століття?(Бо я все життя намагався оптимістично сприймати всі прояви життя. І хоча дитинство моє не було безтурботним, я сподівався на краще, захоплено і наполегливо вчився, а пізніше намагався своє творчістю принести користь людям).

  2. Що вам найбільше запам’яталося з дитинства? (Чарівний світ театру та літератури. У родині часто влаштовували домашні спектаклі, а я був неодмінним учасником, говорили, що я мав дар перевтілення. Думаю, що допомагала мені в цьому моя спостережливість).

  3. Чи любили Ви читати?(Я годинами пропадав у кімнаті, де знаходилася бібліотека).

  4. Які книжки вас найбільше захоплювали?(Дефо «Робінзон Крузо», Сервантес «Дон Кіхот», збірка арабських казок «Тисяча і одна ніч»).

  5. Чому ж ви говорили на початку, що дитинство ваше не було безтурботним? (Бо коли мені виповнилося 10 років, сім’я збідніла і переїхала до Лондона. Батько потрапив до боргової в’язниці – почалося моє рабство).

  6. Що ви називаєте рабством?(Роботу на фабриці вакси. Я змушений був працювати по 10-16 годин на день, наклеювати етикетки на банки з ваксою. Це було найважчим випробуванням у моєму житті.)

  7. Чи можна сказати, що матеріали для своїх творів ви черпали із життя, з власного досвіду?(Так, це для мене були роки навчання в Школі Життя. Відлуння тих страшних років відчутне в моєму романі «Пригоди Олівера Твіста»).

  8. Про що цей твір?(Про самотнього хлопчика, якому доля, як і мені, приготувала численні випробування).

  9. Які риси характеру сприяли Вашому становленню як письменника?(Оптимізм, спостережливість, віра у дива, бажання дарувати людям милосердя, співчуття, щедрість).

  10. Ваше улюблене свято?(Як і всі англійці, особливо люблю Різдво).

  11. Як святкують Різдво в вашій країні?(Англійці збираються біля каміна, який прикрашають гілками гостролиста, пригощаються фаршированою яблуками гускою та прикрашеним гілкою гостролиста пудингом. Традиційний ритуал цих свят – веселі ігри, танці).

  12. Що таке пудинг?(Національна англійська страва – запіканка з рису чи інших круп або макаронів з різними приправами).

  13. Коли ви почали писати?(У 1833 році надрукував перше оповідання»Обід в алеї тополь», потім ще 9 оповідань, які підписував іменем Боз, на честь молодшого брата, якого дома називали цим прізвиськом).

  14. Чи описували в своїх книгах Різдво?(Так, у 1843 році я написав першу з п’яти повістей «різдвяного» циклу «Різдвяна пісня у прозі»).

  15. Чому ви обрали для свого твору форму розповіді про фантастичні подорожі головного персонажа?(В.Гюго писав: «Подорожувати – означає кожної хвилини народжуватися й помирати» . Я хотів показати, що зробила зі Скруджа його жага до збагачення: втрата близьких, родичів, коханої, байдужість навіть до власної особистості. Щоб усвідомити сенс буття, необхідно побачити себе зі сторони, проаналізувати своє життя і виправити помилки. Мій герой подорожує з духами і перероджується: серце його звільняється від байдужості й жорстокості та стає здатним на милосердя).

  16. Дякуємо Вам за інтерв’ю. Із бесіди з вами ми зрозуміли, що Честертон, англійський державний діяч і письменник, мав рацію, коли писав про Вас: «Довершені оптимісти, одним з яких був Діккенс, не приймають світ, не захоплюються світом – вони в нього закохані».

  17. Хто з українських письменників шанував творчість Діккенса?(Шевченко, Франко, Леся Українка).

  18. Хто з українських шанувальників таланту славетного англійця назвав Діккенса «найвеличнішим маляром побуту, звичаїв і пристрастей людських»? (Пантелеймон Куліш).

  19. Як шанують пам’ять Діккенса англійці?(У Лондоні музей на Даут-стріт, де жив письменник, у Британському музеї в читальному залі, де він самотужки здобував освіту).


Урок – подяка

1.Вручення медалей зі словами подяки. (Робота в парах. Кожна пара отримує по одній символічній медалі та обговорює, кому її слід вручити відповідно до змісту тексту на зворотному боці медалі, а також готує текст до урочистої промови. У класі виставка портретів письменників без підписів. Учні підходять до портрета, називають прізвище письменника, проголошують урочисту промову і прикріплюють поряд із портретним зображенням символічну медаль.)



Підписи на зворотному боці символічних медалей:

    1. За заснування байкарського мистецтва.

    2. За стислість та мистецтво скорочувати.

    3. За найкращі різдвяні подарунки.

    4. За сприяння народження величезної кількості «робінзонад».

    5. За роман, який можна назвати гімном можливостям людини.

    6. Великому мрійнику і фантазеру, автору незвичайних пригодницьких романів.

    7. За надзвичайну любов до життя.

    8. За рецепти мужності в поезії.

    9. За засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступності.

    10. За застереження про майбутнє бездуховного науково-технічного прогресу.

    11. Мрійнику, який любить небо і зорі, за мудрі істини для дорослих і дітей.

2.»Хто більше» Знайти у підручнику імена перекладачів художніх творів і вшанувати їх занесенням червоною пастою до зошитів. (Ольга Бондарук, Ганна Єрмановська, Катерина Словацька, Юрій Мушак, Андрій Білецький. Микита Годованець, Микола Терещенко, Антон Хуторян, Сергій Воскрекасенко, Ольга Кривинюк, Євген Крижевич, Марко Вовчок, Петро Соколовський, Леонід Первомайський, Юрій Корецький, Андрій Євси, Анатолій Жаловський ).

3. Лист-подяка автору підручника. (Шановна Жанна Валентинівна Клименко! Щиро вдячні Вам за прекрасний підручник, який Ви створили для нас. Відкривати його завжди було цікаво, на кожній сторінці нас чекали не тільки улюблені персонажі дитячих книжок, а й провідники Прометей, пані Алегорія, Маленький принц, Дух Різдва, Дік Сенд. Завдяки Вашому підручнику зарубіжна література – наш улюблений предмет. Дозвольте вшанувати Вас почесним ім’ям «Неперевершений майстер захоплюючого підручника» і побажати Вам творчої наснаги, успіхів у створенні нових шкільних книжок.)

4.Лист – подяка улюбленим персонажам (моральні чесноти персонажів).

1.Вручення медалей зі словами подяки. (Робота в парах. Кожна пара отримує по одній символічній медалі та обговорює, кому її слід вручити відповідно до змісту тексту на зворотному боці медалі, а також готує текст до урочистої промови. У класі виставка портретів письменників без підписів. Учні підходять до портрета, називають прізвище письменника, проголошує урочисту промову і прикріплює поряд із портретним зображенням символічну медаль.)


Підписи на зворотному боці символічних медалей:

    1. За збирання і збереження скарбів народної творчості.

    2. За неперевершену майстерність у стилі хоку.

    3. За перший у світовій літературі поетичний пейзаж.

    4. За дивовижні казки, у яких поєднуються побутовість і фантастика.

    5. За уславлення народної казки і створення найпоетичніших казок.

    6. За тонкий ліризм поезії.

    7. За найкращі переклади творів англійської літератури та створення дитячих казкових п’єс.

    8. За яскраве зображення світу тварин.

    9. За створення поетичних шедеврів пейзажної лірики (2 медалі).

    10. За уславлення в поезії справжніх людських чеснот.

    11. За зображення радісно-бешкетного світу дитинства.

2.»Хто більше» Знайти у підручнику імена перекладачів художніх творів і вшанувати їх занесенням червоною пастою до зошитів. (Р.Терещенко, О.Іваненко, Н. Забіла, Л.Солонько, М.Бажан, Г. Турков, А.Сіренко, М.Лукаш, І. Бондаренко, М.Рильський, Ю.Клен, Ю.Корецький, О.Сенюк, С.Сакидон).




  1. Лист-подяка автору підручника. (Шановна Євгенія Валентинівна Волощук! Щиро вдячні Вам за прекрасний підручник, який Ви створили для нас. Відкривати його завжди було цікаво, на кожній сторінці нас чекали не тільки улюблені персонажі дитячих книжок, а й Кіт Учений, Мудрий Папуга, Сашко та Софійка… Завдяки Вашому підручнику зарубіжна література – наш улюблений предмет. Дозвольте вшанувати Вас почесним ім’ям «Неперевершений майстер захоплюючого підручника» і побажати Вам творчої наснаги, успіхів у створенні нових шкільних книжок.)


Урок - роздум в 11 класі

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

(після теми «Габріель Гарсіа Маркес «Стариган з крилами»)

Як завжди до уроку учні отримали випереджальні завдання:

Виготовити паперову заготовку у вигляді крила. Виконуючи завдання, «заповнити» крило.

1 група. Вказати відомі твори (і українських, і зарубіжних авторів), що вміщують символіку «крила», «польоту», узагальнити зібраний матеріал та зробити висновки про значення та ідейну завантаженість відповідних символів.

2 група. Аналізуючи оповідання «Стариган з крилами», відшукати ключову думку, яка наближає нас до відповіді на запитання: «Чому люди не готові до гостини ангела?»

3 група. Приготувати інсценоване виразне читання вірша І.Драча «Крила». Що спільного у творах Маркеса і Драча?
Вчитель. Розпочати наш урок хочу віршем, адже за словами Гоголя, «благоухающими устами поэзии навеивается в души то, чего не дашь ей никакими нравоучениями». А також, я думаю, ви пам`ятаєте слова Блока: «В душе каждого человека есть клапан, открывающийся только поэзией ». Я хочу, щоб цей клапан у вас сьогодні відкрився. Нехай поезія завжди пробуджує вас до глибокої душевної роботи, до бажання стати кращим. Яка основна думка вірша, який ви зараз почуєте?

Вчитель. Шагал я пешком и крался ползком,

Нащуывал носом путь. А встретился лес,-

На дерево влез — вокруг с висоты взглянуть.

Свой собственний след за несколько лет

Я вмиг оттоль рассмотрел!

И понял, каких, беспутен и лих,

Успел накрутить петель!

А что впереди? Неисповедим всевышний разум Богов!

Под солнцем искрясь, гора вознеслась в короне белых снегов!

И понял я: вот с каких высот

Земной увидеть предел! Я ногти срывал. Валися со скал.

Я сам, как снег, поседел.

Но все же достиг! Взобрался на пик. Открылся такой простор!...

Вблизи и вдали все страны земли нашел любопитный взор.

Куда же теперь? И снова я вверх гляжу, мечтой уязвлен.

Там синь высока. И в ней облака. И солнца сизый огонь.

Там Правды престол... Но божий орел пронесся рядом со мной:

„Мой друг, не тянись в запретную высь,

коль нету крыл за спиной!

Немногим из вас та тропка далась; тебе они не чета .

Мой друг, ты и так душой не бедняк.

О большем - и не мечтай!..

Я спорить не стал. Я попросту встал,

Не жалуясь и не кляня, и прыгнул вперед...

Паденье? Полет? Пусть Небо судит меня.
Про що цей вірш?

Людина здавна мріє літати, долати простір, розширювати пізнання світу. Боги карають особливо зухвалих («Дедал та Ікар»), коли вони зазіхають на роль, не притаманну людям. Про це попереджає і орел, аби не тяглася, якщо немає крил за спиною. Проте подає надію. Яку? «Мій друг, ти і так душею не бідняк». Отже ці два питання і стануть ключовими на нашому уроці: Що означає не бути бідним душею? І що означає мати крила? Записуємо тему нашого уроку.

Епіграфом стануть слова Байрона:

«О, як мені з душного світу,

Мов голуб до свого кубла,

У небо грозове злетіти,



В кочівлю сонця та орла?»
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка