Від зернини до хлібини



Скачати 102.24 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір102.24 Kb.
Сценарій виховного заходу «Від зернини до хлібини»
Упорядник:

Горецька Лариса Іванівна,

вихователь групи продовженого дня Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького р-ну

Полтавської обл.

Тема: Від зернини до хлібини.

Мета: Поглибити знання учнів про походження хліба, розвивати знання про професії, пов′язані з вирощуванням зернових культур,різновиди зернових культур. Виховувати любов до хліба, та бережливе ставлення до нього; повагу і пошану до людей хліборобської професії.

Хід заходу.

Учень.

Відгадайте загадку: «Виріс у полі на добрій землі,



Місце найкраще знайшов на столі!»

Ведучий.


Як ви здогадалися,сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про хліб. Ви повинні бути уважними, бо матимете можливість прийняти участь у вікторині.

Для початку з′ясуємо, що означає слово «хліб».(Відповіді учнів).

Щоб точніше дізнатися,що означає це слово,наші учні звернулися за допомогою до тлумачного словника, в якому дається кілька значень слова «хліб».

Учень.


Хліб-це зерно, яке перемелюють на борошно.

Учень.


Хліб –це випечений із борошна продукт харчування.

Хлібом називають також зернові сільськогосподарські

рослини.

Учень.


Існують і переносні значення цього слова, їх використання також дуже поширене в українській мові.

Учень.


Хліб-це харчі, прожиток. Говорять «Заробляти на хліб».

Учень.


Хліб-це заробіток, засіб існування.»Говорять «Жити на чужих хлібах».

Ведучий.


Без перебільшення можна сказати: без хліба не буде життя ані у нас на Україні,ані у будь-яких інших землях.Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.

Виконується пісня «Ой зелене жито».

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом-

Хорошії гості за столом.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

Ой зелене жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито та й овес-

Тут зібрався рід наш увесь.

Ведучий: Без хліба не відбувається і не відбувалася жодна подія в житті людини, сумна чи весела. Ознакою гостинності, пошани вважається зустріч дорогого гостя із хлібом-сіллю. Так зустрічали новонародженого, молодих на весіллі. У нову оселю теж обов′язково заходили з хлібом. Із хлібом ішли і на поминальний обід.

Учень. Певне, чули ви, малята,

вже не раз такі слова;

«Хліб потрібно шанувати!

Хліб усьому голова!»
Учень. –Не кидайсь хлібом, він святий!-

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій

Учень. – Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Учень. Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Учень. Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Учень. Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов′ю трударів

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб-

Духмяно пахне хліб!

Виконується «Пісня про пшеницю»

Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

Наша мати – пшениченька золоту сорочку тче.


А в тій золотій сорочечці, як маля,

Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.


Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

Наша мати-пшениченька золотий коровай пече.


А той золотий коровай на столі засія-

Буде веселитися і благословитися вся земля.

Незнайка.

Тепер і я зрозумів, що без хліба неможливе життя, що хліб

потрібно шанувати. Як же ж утворюється хліб?

Тракторист.

Я- тракторист, і без мене хліб не може утворитись.

Незнайка.

А до чого тут трактор? Моя мама хліб пече у духовці.

Тракторист.

Не перебивай, Незнайку, це неввічливо, а краще послухай і все зрозумієш. Хліб твоя мама пече із борошна, а борошно утворюється з зерна, а зерно росте у полі.
Незнайка.

Звичайно, тепер зрозуміло. Для того, щоб зерно росло, його треба посадити у землю за допомогою трактора.

Тракторист.

Ти знову перебиваєш дорослих. Перед тим, як зерно садити, потрібно зорати землю, щоб вона була пухкою і м′якою.

Учень.

Раз, два, три!



Їдуть трактори.

На переднім тато з братом

Їдуть з плугом степ орати.

Я у братика питаю,

Чи мене він покатає.

Братик каже: « Підростеш-

Сам цей трактор поведеш».

Агроном.


А я –агроном, і без мене ніхто не може точно визначити дні, коли земля готова до польових робіт

Незнайка.

Ой, ой,- головне в землю закопати і хай росте собі.

Агроном.


Ні, Незнайку, навесні земля з кожним днем нагрівається, підсихає. Якщо почати роботу раніше, коли земля ще сира й холодна, зерно в такій землі стане кволим,або й зовсім загине.

А якщо запізнитися-земля перестоїть, пересохне, хороша рослина на такому грунті не виросте. Недарма кажуть: «Посієш вчасно-збереш рясно».

1 Зернинка.

Я зернинка пшениці і можу підтвердити, що агроном і тракторист говорять правду. Спочатку землю орють, а потім, саме зараз,навесні сіють нас у м′яку, пухку землю.

2 Зернинка.

Стривай, сестричко, я теж зернинка пшениці і точно скажу тобі, що не навесні треба сіяти, а восени. Я це добре пам′ятаю.

Зернинки сперечаються.

Ведучий.


Діти, можливо ви допоможете зернинкам, підкажете, коли потрібно сіяти пшеницю-навесні чи восени?

Агроном.


Хоч ці дві зернинки дуже схожі, але, як не дивно, вони обидві говорять правду. Адже перша зернинка-це зернинка ярої пшениці, і сіють її навесні, а друга-озима, цей сорт пшениці сіють восени, щоб

до початку зими з′явилися сходи, які потім зима сховає під сніговою ковдрою.

Учень. В чистім полі вересневої пори

З сівалками розмовляють трактори.

Йде за трактором сівалка не одна,

Добре сіється в полях озимина.

Учень. Любий дощику, тепер не заважай,

Бо у полі йде розмова про врожай.

Як засіяли до вечора весь лан,

А вночі на чисте поле впав туман,

Вранці – дощик, потім сонця промінці,-

То й зійшли такі, як щітка, пшениці.

Учень. Під снігами, в підземеллі,

В земляній м′якій постелі,

Де немає світла дня,

Причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці,-

Спить вона, мов на перинці,

Й тихо снить хороші сни

Про веселі дні весни.

Учень. Ой весна, весна,

Днем красна.

Що ж вона принесла?

Від ранку до вечора-

Орання, орання.

Від ранку до вечора-

Сіяння, сіяння.

Ой рано, рано

Півні співають,

А ще раніше

Люди в поле виїжджають,

Золотом ниви засівають.

Співають пісню. ( Засівна пісня )

Гей, прослала нива

Чорне полотно,

Ллється жовта злива,

Сіється зерно.

Сійся-родися,

Колосом розвийся,

Засівайся, ниво,

Людям на добро…

Учень. Проростай, зерно, із землі;

Вже вернулися журавлі,

І над полечком- синя вись.

Проростай, зерно, не барись.

Знову зеленню вкрий лани,

Мідним колосом задзвени.

Проростай, зерно, виростай,

На багатий наш урожай.

Учень. Сьогодні за хмари

Сховалося сонце.

Краплинки дощу

Стукотять у віконце,

І стежить за ними

Маринка сумна:

-Погана погода!

Зітхає вона…

А в полі зеленім

Хвилюються сходи:

-Хороша погода!

-Найкраща погода!

Ой дощику, дощику,

Лий, поливай,

Готуй для людей

Золотий урожай!

Виконується пісня «Зернятко» Слова О. Старикова

Музика Є. Карпенка

Переклад О. Лобової

Учень. На сонечку пишається

І соком наливається

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно…

Учень. Ой, буде втіхи кожному

Невтомному, тривожному,

Хто виростив і виплекав

Це золоте зерно.

Незнайка. Як багато зернинок виросло! Але чому вони несхожі одна на одну?

Агроном.


Тому, що це зовсім різні культури. Послухай, що з них буде.

Учні( по черзі)

-З нас буде пшениця, як стояниця.

-А з нас жито, сонцем налите.

-А з нас будуть вівси ряснії.

-А з нас ячмені золотії.

-А з нас гречка смачна.

Гречка. Ой ячменю русий, русий,

Нащо тобі такі вуса-

Довгі, довгі та колючі?

Іди з ними в ліс дрімучий.

Ячмінь. Твоя мова, гречко біла,

Не до ладу, не до діла!

Чого б ховавсь лісами я,

Коли вуса - краса моя!

Як я собі подивлюся,

То й сонечко має вуса.

Такі гарні, такі гожі-

Геть на мої вуса схожі!

Агроном. Із гречки, пшениці, ячменю, жита, вівса виготовляють борошно та крупи.

Учень. Тільки вийду на поля:

Шу-шу-шу шумить земля-

То вусатий колосок подає свій голосок.

А й у тому колоску ще зернята у пушку.

Колосочку, дозрівай,

Зерно туго наливай.

Учень. Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Пустила вона вусики

І стала половіть.

Ішли дощі все літечко

Крізь неба синє ситечко.

Зерно до зерна тулиться

І починає зріть.

Учень. З погодою нас доброю

Схід сонечка віта.

Од обрію й до обрію

Красуються жита.

Вітрець війнув пшеницею,

Колосся нахиля.

За труд людський сторицею

Врожай дає земля.

Учень. Наступили дні щасливі,-

У полях збирають жниво.

Усі люди тепер в полі,

Бо роботи всім доволі.

Учень. Руки в серпня пахнуть полем,

Сонцем, житечком доспілим,

Бо, багато, як ніколи,

На жнивах у нього діла.

Там, де ниви урожайні,

Де дорідний колос гнеться,

Він жнивує на комбайні,

Хоч і досі серпнем зветься.

Комбайнер.

Я – комбайнер,і знаю, що дуже важливо вчасно розпочати жнива.

Якщо пізніше вийдеш в поле, дозріле зерно обсиплеться з колосків, і врожай буде втрачено. « Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі» - кажуть мудрі люди.

Ведучий.


Господарі були спокійні за врожай лише тоді коли він потрапляв у сховища.

Учень. Немов дива жнив′яні дні

Пройшли по сонячній стерні.

Над степом - бронзові шоломи –

Стоги гарячої соломи.

А на токах віддяка нив:

Важке зерно мільярдних жнив.

Учень. В святковім сяєві зорі

Оджнивували жниварі,

В амбрах збіжжя не вмістити.

Яке то щастя хліб ростити!

В село везуть останній сніп,

Медово пахне свіжий хліб!

Ведучий.

Зібрали врожай, перевезли зерно до сховищ, але ж ми з вами не їмо зернятка. А що з ними робити далі, ви пригадаєте, коли подивитесь невелику казочку.

Інсценізація казки « Колосок»

Ведучий.

Отже. пшеницю потрібно змолоти на борошно, замісити тісто, аж потім пекти хліб.

Незнайка.

Чи й не щастя пиріжки, паляниці! От тістечка, бублики значно смачніші!

Учень. Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:



  • Ти засмагла, чорнолиця, -

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

посмішку щасливу,

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:


  • Ти – для діток подарунок,

Я - буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж - як рідна мати.

Ведучий.


Діти, назвіть хлібобулочні вироби, які ви знаєте.(відповіді дітей)

Всі їх треба шанувати. Адже дуже важка хліборобська праця. Але на превеликий жаль деякі діти цього не розуміють, і тоді трапляються дива,як ось у цьому вірші називається він «Літаючий рогалик». (Оксана Сенатович.)

Учень. Ви чули, щоб рогалик,

Рогалик – та літав?!

Літаючий рогалик

Юрбу людей зібрав.

Про блюдця, що літають,

Вже чули всі … Однак

Літаючий рогалик –

Тут певно, щось не так.

А може все простіше?

А може, може ж буть:

Літаючі рогалики –

В крамницях продають?

Тут продавець озвався,

Аж гам навколо стих:



  • В крамницях не буває

Рогаликів таких!

У гору пекар брови

Здивовано підняв:

-Таких не випікаємо!-

Сказав, як відрубав.

Мірошник, звісно, має

Роботу нелегку-

Не меле для забави

Літаючу муку…

-Та звідки у рогалика

Цей дивовижний хист?-

Здвигнув плечима скрушно

Поважний тракторист.-

Не раз до ночі поле

Орав я навесні-

І місяця рогалик

Сил додавав мені:

Світив так ясно-ясно,

Світив та не літав,-

Ніколи для літаючих

Я поля не орав!

Однак літав рогалик

Між партами двома,-

Хоч,-як у всіх рогаликів,

У нього крил нема.

Літав…Але у цьому

Нема його вини,-

А тих вина, хто досі

Не зна йому ціни!

Ведучий.


Діти, чи не спостерігали ви часом чогось подібного до літаючого рогалика. Я думаю ми такого ніколи не будемо спостерігати, бо тепер, ще краще зрозуміли якою тяжкою хліборобською працею дістається нам хліб.

Учень. Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.

На руках у них буває

Пил, земля – та це дарма,

Кожен скаже, кожен знає:

Кращих рук, як ці, - нема!

Хлібороб в просторім полі

Нам вирощує врожай,

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте –

Не забудьте уклониться

Хліборобові за це.

Ведучий. Сьогодні ми дізналися багато цікавої, нової інформації про хліб. А тепер дізнаємося як ви її засвоїли. Для цього проведемо вікторину.



Підсумок.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка