Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради Ярешківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»



Сторінка1/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.86 Mb.
  1   2   3   4   5




Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Ярешківський навчально-виховний комплекс « Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Розвиток зв’язного мовлення як передумова успішного розвитку особистості


З досвіду роботи

Онашко Ірини Миколаївни,

вчителя початкових класів

Баришівка - 2013
З М І С Т


  1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

  2. Інтерактивні методи навчання на уроках розвитку зв’язного

мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .. . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 6

  1. Висновок …………………………………………………………….. 8

  2. Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….. 9

Додаток А Урок 1. Усний переказ казки «Гуси – Лебеді» . . . . . . .. … 10

Додаток Б Урок 2. Твір-опис «Світ за вікном» .. . . . . . . . . . . . . . . ... . 12

Додаток В Урок 3. «Брати наші менші» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….16

Додаток Д Урок 4. Хто як до зими готується . . . . . . . . . . . . . . . . . ….18

Додаток Е Урок 5. Складання усного опису тварин(котика) . . . . . 22

Додаток Є Урок 6 Навчальний переказ «Незабаром зима» . . . . . …….24

Додаток Ж Урок 7 «Колючий клубочок прибіг у садочок» . . . . . . . . . 27

Додаток З Урок 8 Відновлення деформованих текстів . . . . . . . . . . . 30

Додаток И Урок 9 «Цирк! Цирк! Цирк!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Додаток І Урок 10 «Хай буде сад» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Додаток Ї Урок 11 «На уроці образотворчого мистецтва» . . . . . . . . . 39

Додаток Й Урок 12 «Слова, слова…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Додаток К Урок 13 Хто як весну зустрічає . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

Додаток Л Урок 14 «Малюємо словом весну» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..46

Додаток М Урок 15 «Наче вулик, наша школа…» . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Додаток Н Урок 16 Казкова подорож колобка мовною країною . . . . 51

Додаток О Урок 17 Дива природи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Додатки 1-3 …………………………………………………. 58

4. Використана література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….. 60



І. Вступ
Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, оскільки дає змогу об'єднати всебічну мовленнєву діяльність учнів.

З перших уроків мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення: як важливого засобу спілкування, обміну думками й почуттями між людьми, передачі й засвоєння певної інформації, колективного досвіду людства.

Як відомо, на розвиток зв’язного мовлення впливає багато факторів: мовленнєве середовище, спілкування з однолітками, слухання радіо і телебачення, читання художньої літератури. Вирішальне значення у формуванні такої інтегрованої якості, як зв’язне мовлення, має навчальний процес, оскільки зв’язне мовлення – це продукт цілеспрямованого систематичного навчання, який потребує постійного педагогічного керівництва. Вчителі мають пам'ятати, що умовою успішного розвитку мовлення, формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей є потреба спілкування, або комунікації, тому під час проведення уроків з української мови необхідно передбачити такі ситуації, які спонукали б дитину висловлювати свою думку, розповідати про щось. Школярі впевнено розкажуть або напишуть лише про те, про що вони знають: у них має бути запас знань, матеріал для розповіді за темою, тоді вони зможуть виділити головне, суттєве.

У розвитку мовлення чітко простежуються такі лінії: покращення артикуляції звуків, підвищення культури мови, робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника, удосконалення граматичного ладу, робота над побудовою словосполучень, речень, тексту. Тема розвитку зв’язного мовлення у початковій школі є досить актуальною на сьогоднішній день і є передумовою успішного розвитку мовленнєвої діяльності особистості.

Цілеспрямована робота з розвитку зв’язного мовлення в 1 класі має здійснюватися з дидактико-методичних позицій, що дозволяє побачити цей процес цілісно. Цю проблему слід розглядати як один із елементів змісту навчання, розвитку і виховання учнів, починаючи з 1 класу. Засвоєння такого змісту в цілісному навчально-виховному процесі передбачає інтегрований характер розвитку мовлення, спрямованого на формування в учнів мовленнєвих умінь з урахуванням «зони найближчого розвитку».

Вправи з розвитку зв'язного мовлення – перекази, твори - є найвищим ступенем у складній системі мовленнєвих вправ, оскільки об'єднують усі вміння – лексичні, синтаксичні, з логіки та композиції тексту, графіко-орфографічні і вміння накопичувати матеріал для аналізу та висновку.

Система мовленнєвих вправ, спрямована на формування умінь накопичувати та готувати матеріал для розповіді чи твору, планувати свій твір чи розповідь з точки зору композиції, структури, добирати мовний матеріал до майбутнього твору чи розповіді, розкривати тему в усній чи письмовій формі, удосконалювати написане, буде ефективною лише тоді, коли постійно зосереджувати увагу учнів на мові та мовленні, на здоровому мовленнєвому середовищі, яке створює школа і яке розширюють уроки рідної мови.

Мовленнєві вправи не дають помітного ефекту за короткий термін.

У розвитку мовлення необхідна тривала й кропітка робота як учнів, так і вчителів. Учні початкових класів постійно використовують зв’язне мовлення,- вони розповідають, виступають на дитячих ранках, висловлюють свої судження, ведуть щоденники спостережень, пишуть твори.

Засвоюючи на уроках читання у 1-4 класах зразки усної народної творчості, а саме казки, загадки, прислів'я, приказки, народні пісні, ігри, лічилки, скоромовки, заклички молодші школярі свідомо ставляться до слова, збагачують словниковий запас.

Великий педагог К.Д. Ушинський надавав народній творчості великого значення не лише з дидактичного погляду, а на сам перед з виховного. Він визначав, що в народній творчості закладають основи світогляду дитини, тому на уроках розвитку зв'язного мовлення я приділяю багато уваги роботі з прислів’ями, приказками і загадками.

На відміну від інших видів народної поетичної творчості, прислів'я, приказки та загадки тісно пов'язані із щоденним побутом, доступні найширшим верствам і не потребують особливих обставин і широкої аудиторії. Вони завжди мають практичне значення, є готовими формулами, правилами для підтвердження певних думок, явищ, подій, повчають, застерігають, дають поради (додатки Ж, З). Ще у першому класі в добукварний період варто ставити питання: «Чому так кажуть?», «Як ти це прислів'я розумієш?». Кожне прислів'я вимагає конкретного пояснення змісту, над яким треба поміркувати, використовуючи знання та чуттєвий досвід. Цікавою для дітей є гра «Відобрази приказку» (додаток М).

Одним із поширених видів вправ, що сприяють розвитку мовлення і мислення учнів, є переказ. У 1-4 класах учитель навчає дітей мистецтву переказу. За характером відтворення учнями сприйнятого матеріалу перекази бувають детальні, стислі, вибіркові, творчі.

У детальному переказі учні передають усі моменти, які змогли запам’ ятати, у викладі зберігаються специфічні вирази, конструкції, звороти, зміст тексту. Такий переказ збагачує лексичний запас, зміцнює пам’ять, виробляє навички послідовного викладу.



Стислі перекази проводяться з метою навчання дітей коротко, лаконічно передавати зміст значного за обсягом тексту. Це вимагає від учня вміння глибоко осмислювати зміст твору, визначати найважливіше, щоб відібрати з усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше, випускаючи другорядні епізоди. ( Додаток А; Є )

Стислий переказ - необхідний етап розвитку мовлення. Однак захоплення ним може призвести до сухості мови, відучить дітей від художніх деталей.



Вибірковий переказ, як і інші види переказів,- є теж важливим засобом розвитку зв’язного мовлення учнів та формування комунікативних умінь. Він базується на попередньому доборі матеріалу на задану тему.

У творчому переказі учні доповнюють , або ж змінюють події чи особу оповідача.

Дуже важливим напрямком роботи з розвитку зв’язного мовлення є навчання учнів висловлювати усно й письмово в зв’язному тексті свої думки і знання, тобто складати твори. Систематичність даного напрямку виступає однією з умов,оскільки школярі вчаться :


  • розуміти задану тему, або знаходити свою власну;

підходити до матеріалу, до теми в цілому;

  • розміщувати матеріал у певній послідовності, складати план;

  • орфографічно та каліграфічно записувати текст, розставляючи розділові знаки, дотримуватися абзаців;

  • перевіряти свій твір, виявляти помилки у мовленні інших дітей.

У школі І ступеня план є обов’язковим компонентом під час підготовки до написання чи усного складання твору. В 2 класі роль плану виконують запитання вчителя; у 3 класі план складається колективно під керівництвом учителя; у 4 класі здійснюється перехід до самостійного складання плану.

Добірка ігор з прислів'ями для учнів 2 класу сприяє закріпленню знань дітей про прислів'я, формуванню у них навичок усвідомленого вибору слів для вираження думок, чіткої та правильної вимови, збагаченню словникового запасу дітей [8, с.16]. Виконання таких вправ на уроках розвитку зв'язного мовлення та в позаурочний час розвиває допитливість, зацікавлення, пам'ять, мислення, уяву учнів, інтерес до пізнавальної діяльності (додаток З ).



II. Інтерактивні методи навчання на уроках розвитку зв'язного мовлення
Новизна розвитку проблеми зв’язного мовлення полягає в тому, що весь навчально – виховний процес має будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самосвідомості й творчої активності. Вчителеві необхідно переорієнтуватися на створення можливості кожному стати самим собою.

Цього неможливо досягти без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. Саме інтерактивні методи «Мікрофон» (додаток И ), «Позначка», «Кубування», «Сенкан» (додаток Л )

«Незакінчене речення», «Асоціативний кущ» та ін.) дають змогу під час проведення уроків розвитку зв'язного мовлення створити таке навчальне середовище, в якому формується соціальна компетентність, розвивається світогляд, зв'язне мовлення, характер дитини. Навчально - виховний процес організовується так, що учні мають змогу вчитися співпрацювати в парах, групах (додаток Л), формувати свої власні ідеї та думки, навчаються критично мислити, сперечатися на задану тему (додаток Б).

Використання інноваційних підходів на уроці мовлення сприяє реалізації мети, передбачає розвиток в учнів інтересу і бажання працювати над збагаченням лексичного запасу, розвитком мовлення, дає можливість розвивати вміння порівнювати, говорити по суті і переконливо (додаток И).

Важливим етапом у розвитку мовлення є робота з основними способами складання казок за методикою Джанні Родарі. Відомий італійський казкар створив цілу майстерню юних казкарів-аматорів. Сам учитель, Джанні Родарі, усе своє життя присвятив розвитку творчості дітей: від зовсім маленьких до школярів різного вік. Та хіба тільки школярів? Він

вчив людей жити повнокровним щасливим творчим життям мислячої людини. Світ його казок різноплановий і надзвичайно різнобарвний, він не повторний, як і сам Родарі [11, с. 29]

Джанні Родарі вважав, що залучення до творчості дарує дитині багато чого по-справжньому важливого, необхідного людині, навіть коли вона і не збирається стати в майбутньому, літератором, композитором або художником.

«Граматика фантазії» корисна всім, хто хоче зрости гармонійно розвинутою щасливою особистістю, мріяти і здійснювати свої мрії.

Дітям дається стільки цікавих казкових ігор, способів створення казки, що чому б і не спробувати їм стати справжніми казкарями. Казка – одне з найважливіших людських надбань, що зберігається, розвивається і передається впродовж віків і, напевно, житиме вічно, бо є втіленням духу і мудрості, надії та мрії людської.

Тому на уроках розвитку зв'язного мовлення дітям доцільно створювати власні казки, дотримуючись усіх правил гри, уявляючи себе на мить Джанні Родарі. Раптом хтось придумає нового Цибуліно… Щоб казка зазвучала незвично, наприклад, змінилися час чи місце подій, ми повинні знайти в ній те місце, з якого можна розпочати переосмислення. Ми «переносимося» через час чи простір – і казка звучить по-новому. Теоретично таких змін може бути безліч. І стара казка по-новому зазвучить зовсім у іншій тональності.

Діти придумують казку за власним бажанням, використовуючи будь-яку методику або декілька разом. Після цього твори аналізують, редагують, оформляють і створюють книжечку казок.

Як же можна створити цікаві казки за методикою Родарі? Дослідники його теорії розробили наступні ігри для складання казок [11, с.30]



І. «Перебріхування казки».

ІІ. «Червона Шапочка на літаку»

ІІІ. « Казка на виворіт».

ІV. « Що було потім?»

IV. Гра «Салат з казок».

VІ. «Гра в речі».

VII. «Казка із заданими змінами».

Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. Тому пропонується учням писати міні-твори, в яких всі слова починаються на одну й ту ж букву. Цей вид роботи цікавий дітям. У них помітно покращується зв'язне мовлення, збільшується словниковий запас та навички читання. В учня виникає потреба працювати з словниками та довідниками.

Велике значення в розвитку зв’язного мовлення, творчої уяви, вихованню доброти, взаємодопомоги, інтересу до художньої літератури, належить використанню на уроках зв’язного мовлення українських народних пісень, потішок, забавлянок, легенд та казок. Слухаючи казку, діти уявляють себе могутніми велетнями і силачами, що можуть здолати злу Бабу Ягу, чарівною Попелюшкою, в яку закохався Принц; маленькою Дюймовочкою, що може спати на пелюстках квітки чи Івасиком-Телесиком, який перехитрив люту Змію. (Додаток А )

Враховуючи психологічні особливості навчання учнів початкових класів, одним із важливих засобів підвищення розвитку зв’язного мовлення молодших школярів слід вважати впровадження в начально-виховний процес ігрових технологій. (Додаток Є)



Висновок
Основною парадигмою навчання виступає принцип дитиноцентризму, тобто в центрі навчально-виховного процесу є сам учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватись з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. А вчитель – невидимий диригент, який вчасно уміє почути, помітити, підправити, підтримати кожного виконавця.

Використовуючи на уроках розвитку зв’язного мовлення різні форми та методи роботи, в тому числі й інтерактивні, вчитель забезпечує виконання основних завдань даних навчальних занять:

- розвиток мовленнєвих навичок;

- розвиток навички спілкування;

- розвиток дикції;

- залучення учнів до надбань світової та української культури;

- адаптування дітей до життя;

- розвиток комунікативності дітей, їх самоутвердження;

- дарування пізнання радості, творчості, перемоги над своїми страхами та побоюваннями;

- виховання почуття прекрасного.

Формування у дітей зв’язного мовлення – тривалий процес. Він вимагає неабияких зусиль, витримки, наполегливості і залежить від багатьох чинників. Лише за правильної організації навчання, добору вчителем оптимальних методів, прийомів і форм роботи зв’язне мовлення може стати підґрунтям до формування у молодших школярів допитливості, яка згодом переросте в стійку рису характеру.

Досягнути цієї мети є завданням кожного вчителя.

Додатки

Плани-конспекти



уроків з розвитку зв’язного мовлення.

Українська мова.

2 клас



Додаток А

Урок 1

Тема. Усний переказ казки « Гуси – Лебеді »

Мета. Вчити дітей слухати, відтворювати прочитане; звертати увагу на слова, що характеризують дійових осіб; робити певні висновки зі змісту прочитаного; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, увагу та спостережливість; виховувати любов до казок, образотворчого мистецтва.

Обладнання: казка «Гуси-лебеді», ілюстрації до неї, альбоми для малювання, фарби, віск, піпетки.

Тип уроку: урок розвитку знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

а) Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось: не шуміти.

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм!



б) Релакс «Емоційний заряд доброти».

  • Діти, з яким настроєм ви прийшли до школи?

  • Що сприяло вашому гарному настрою?

  • Посміхніться, діти, вчителеві, одне одному і давайте побажаємо всім нам добра на цілий день та успіхів на уроці.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей.

  • Розповідаючи про хороші справи, що ми маємо на увазі? Які це хороші справи?

  • Допомагати, виручати з біди – це хороша справа?

IІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Сьогодні ви, дітки, прослухаєте казку « Гуси – лебеді», навчитеся переказувати (відтворювати зміст прочитаного).

1. Робота з мовним матеріалом.

а) Читання казки ( на вибір вчителя)

б) Запитання (з розглядом ілюстрацій до казки):

- Діти, про кого розповідається в казці?

- Які дійові особи є позитивними, а які – негативними? Відповідь обґрунтуйте.

- Коротко перекажіть зміст прочитаного. (Зміст прочитаного переказують ланцюжком).

- Що ви можете сказати про пічку, яблуньку, молочну річку? Чи можна їх назвати друзями дівчинки?

- Кого із змальованих персонажів назвемо недругами? Чому?

- Якої помилки припустилася сестричка по відношенню до братика? Чи можна було її уникнути? Як?

- Яким ви собі уявляєте хлопчика? Змалюйте словесно його образ.

- Якою ви собі уявляєте сестричку? Змалюйте словесно її образ.

- Ця казка називається «Гуси - лебеді». Як по іншому ви назвали б казку?

- Подумайте і скажіть, чому автор назвав цю казку «Гуси-лебеді»?

- Чи є у цій казці вигадані, нереальні персонажі? Які саме? Чому?

- Чи повчальна ця казка? Чого навчає вона ?

- Яку ви придумали б кінцівку ?

- Чи сподобалась вам казка? Чим?



2. Фізкультхвилинка

Гуси-лебеді летіли,

На лужку тихенько сіли.

Посиділи, поклювали,

Покрутились й дружно встали.

Полетіли…

А внизу трава низенька-низенька,

Дерева високі-високі!

Вітер дерева колише-гойдає,

То вправо, то вліво їх нахиляє,

То вперед,то назад прогинає.

А гуси летять, відлітають,

А учні тихенько за парти сідають.

3. Перевірка усвідомленого сприйняття.

Завдання:

- Діти, я зачитуватиму окремі речення, а ви усно розгортатимете події казки:

«Жили собі чоловік та жінка. Була в них дочка та маленький …»;

«Здогадалась дівчинка, що гуси – лебеді братика вкрали, кинулась вона їх здоганяти…»;

«Коли бачить дівчинка - стоїть хатка на курячій ніжці, з одним віконцем, навколо себе повертається…»;

«Схопила дівчинка братика і побігла. А Баба-Яга прийшла до віконця й питає..»;

«Гуси-лебеді політали - політали, погелготали - погелготали та з тим і полетіли назад до Баби-Яги…»



4. Малювання малюнка до казки.

- Діти, а тепер відкрийте альбоми і спробуйте намалювати гусей, які жили у Баби-Яги. (Учні, які сидять на першому ряду малюють воском, а ті, що на другому - піпеткою.)



VI. Підсумок уроку.

Виставка та аналіз дитячих малюнків.



  • Отож, дітки, з якою казкою ви сьогодні познайомились?

  • Якого висновку можна дійти, прочитавши цю казку?

  • Які ви ще знаєте повчальні казки?

  • Що вам найбільше запам’яталось?

Додаток Б

Урок 2

Тема: Твір-опис «Світ за вікном». Побудова і записування речень, що передають, описують вид із вікна

Мета. Вчити складати речення, які пов'язані між собою за змістом; розвивати спостережливість, уміння опису­вати побачений предмет або явище природи; збагачувати активний словник учнів; розвивати пізнавальні інтереси; розширювати світогляд учнів; виховувати спостережливість, бережливе ставлення до природи, культуру мовлення.

Матеріали і обладнання. Зошит з розвитку мовлення, книжка Л.Українки «Мамо, іде вже зима», ширма з надписом «Світ за вікном», малюнки з зображенням «Кіт», «Снігур», олівець.

Тип уроку: урок розвитку знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Девіз уроку:

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!



Релакс.

-Посміхніться одне одному, щоб нам було приємно спілкуватися!

Всі діти, беручись за руки, говорять:

Я – кращий!

Ти – кращий!

Ми – найкращі!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Визначення теми і завдань уроку.

1. Бесіда.

- Діти, подивіться уважно у вікно. Розкажіть, що ви бачите, які ці предмети, які почуття вони викликають. (Учні розповідають).

Вчитель узагальнює відповіді учнів: вони побачили багато різ­них предметів, звернули увагу і на дерева, і на небо, і на дорогу. Але іноді можна розказати про те, чого не бачиш.

2. Уривок з вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима»

- Послухайте розмову мами і дитини, які дивляться у вікно, з вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» -

В неньки спитала дитина.

Ні, не кожна, - одказує мати, -
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати?
Ще зосталась пташина маленька!

Чому ж вона не втіка?


Нащо морозу чека?

Не боїться морозу вона,


Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що знову прилине весна.

Запитання:

- Що дитина говорить про прихід зими?

- На кого звернула увагу дитини мама?

- Як дитина може допомогти цій пташці взимку?


3. Вірш А. Качана «Гості зими».

Гості зими

Сиджу я біля підвіконня, Червоні яблука знялися

Коли дивлюся - у садку І - полетіли! Ну й дива!

На груші - яблука червоні Взяв олівець я із пенала

Аж на самісінькім вершку. І записав в календарі:

Та ось підкрався кіт-гульвіса, «Сьогодні вперше прилетіли

На грушу плигнув, як сова, - До нас у гості снігурі».

Запитання:

- Кого побачив хлопчик з вікна?

- Що було видно хлопчику у вікно?

- Що він помітив на вершку груші?

- Хто це був?

- Чому кота названо кіт-гульвіса?

- Чи зміг кіт спіймати снігурів?

- Чи можна сказати, що хлопчик був спостережливим?
- Доведіть свою думку.

III. Повідомлення завдання уроку.

- Ми сьогодні будемо вчитися передавати, описувати побачене за ві­кном. Придумайте тему нашого уроку відповідно до завдання, мети. (Учні називають свої варіанти, вчитель відкриває тему уроку «Світ за вікном»)



IV. Основна частина уроку.

1. Робота в зошиті. Складання і записування деформованих ре­чень.

Завдання 1. Розгляньте малюнок у зо­шиті.

- Що зображено за вікном на малюнку?

- З чим можна порівняти ластівок?

- Чому так багато ластівок, як ви га­даєте?



Завдання 2. Складіть з поданих слів речення до малюнка. За­пишіть. Мал..

«Скільки ластівок сидить восени вздовж дороги на телеграфних дротах!

Посідають щільно-щільно одна до одної, ніби чорні намистиночки, нанизані на разочок.

Це вони у дальню путь зібралися».



Запитання:

- Прочитайте записані речення.

- З чим порівнюються ластівки?

- Прочитайте окличне речення. Який розділовий знак ставиться в кінці окличного речення?

- Які ще розділові знаки ставляться в кінці речень?

Завдання 3. Придумайте назву до малюнка.

Фізкультхвилинка

Ми берізки і кленці.

В нас тоненькі стовбурці. (Встати).

Ми в стрункі стаєм рядки,

Випрямляєм гілочки. (Руки перед собою).

Ледь зіп'явшись з корінців,

Дістаємо промінці. (Руки вгору).

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Стискання кулаків).

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Нахили тулуба).

Ще й верхівки кожен ряд

Нахили вперед - назад. (Вправи для шиї).

2. Уточнення завдань уроку.

- Сформулюйте ще раз завдання нашого уроку.

(Сьогодні ми будемо розповідати про те, що бачимо за вікном).

3. Самостійна робота учнів.

А) Завдання. Скласти і записати три ре­чення про побачене.

- Ви повинні вибрати один з предметів, які ви бачите за вікном, і скласти про нього три речення, пов'язані між собою за змістом. Речення можуть бути розповідними, питальними, спонукальни­ми. Постарайтеся використати порівняння.



(Вчитель може підібрати вірші, загадки, прислів’я про дерева, які видно з вікна класу, звернути увагу на дорогу, що біжить до горизонту, зів'ялу квітку на клумбі, малопомітні для дітей речі і відповідно підготувати бесіду та додатковий матеріал для учнів, що потре­бують допомоги).

Б) Вправа «Мікрофон»

Використовуючи та передаючи кольоровий олівець як «мікрофон», дати відповідь на запитання: «Які дерева видно за вікном?»

В) Відгадати загадки:

*Стоять стовпи білі, а на них шапки зелені. (Берези)

*Стоїть дід над водою

Та шелестить бородою. (Верба)

*Сам маленький, а шуба дерев’яна. (Горіх)

*Взимку міцно спить вона,

Навесні також дріма,

І у сонній її кроні

Майорять червоні грона.

Любить ягідки пташина,

Що дарує …(горобина).



4. Перевірка написаного.

А) Двоє-троє учнів читають свої речення, інші аналізують, що їм сподобалось, чи використали однокласники порівняння, що треба змінити чи вдосконалити.

Б) Вчитель пропонує прочитати свої речення учням, які склали питальні (окличні) речення.

В) Творче завдання:

Роз’єднай на окремі слова

Прочитай прислів’я, поясни його зміст.

Удоброгохазяїнавосенийсоломинанепропаде.

V. Підсумок уроку.

- Чи сподобалась вам сьогодні робота на уроці?

- Чого ви навчилися на уроці?

- Про що б хотіли ще розповісти?

- Погляньте ще раз у вікно і складіть окличні речення (питальні).

- Чиє речення вам сподобалося найбільше?



VI. Домашнє завдання.

  • Запишіть на аркуші речення, яке вам найбільше сподобалося. Вдома складіть ще два-три речення (усно), пов’язані за змістом.

Додаток В



Урок 3

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка