Відділ освіти центр професійного розвитку маркетингове планування роботи бібліотеки навчального закладу



Скачати 384.83 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір384.83 Kb.


ВІДДІЛ ОСВІТИ

ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ


Маркетингове планування роботи

бібліотеки навчального закладу
(Матеріали до проведення школи майстерності

бібліотечного працівника. Заняття № 3)

Славутич-2007
ББК 78

Укладачі: Т.М. Панченко, В.М. Короткевич

Відповідальний за випуск: В.П. Дегтяренко

Комп’ютерна верстка: Т.Г. Ковальчук

Маркетингове планування роботи бібліотеки навчального закладу: Матеріали до проведення школи майстерності бібліотечного працівника. Заняття № 3. – Славутич, 2007. – 27 с.

Планування бібліотечної діяльності — це наукове визначення цілей її розвитку, завдань та засобів їх реалізації, показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрями роботи бібліотеки навчального закладу на поточний період та на перспективу, що забезпечує єдність діяльності. Бібліотечний маркетинг найтіснішим чином пов'язаний з інноваційною діяльністю бібліотеки, оскільки включає вивчення потреб в інноваціях та можливостей їх реалізації, розробку інноваційної стратегії, організацію просування інновацій на ринок бібліотечних послуг.

Матеріал розрахований на бібліотечних працівників для проведення занять школи майстерності бібліотечного працівника.

Схвалено на засіданні методичної ради ЦПР

Протокол № 4 від 07.03.2007 р.

© Центр професійного розвитку

Славутицької міської ради Київської області

Зміст
1. Зміст та специфіка бібліотечного маркетингу с 4

1.1. Основна мета бібліотечного маркетингу с 5

1.2. Напрямки маркетингової діяльності с 6

2. Суть і значення планування с 7

2.1. Модель системи планів с 9

2.2. Структура плану роботи с 9

2.3. Річний план бібліотеки с 10

2.4. Методи планування с 13

3. Схема етапів планування с 15

3.1. Визначення функції бібліотеки с 16

3.2. Аналіз ресурсів с 16

3.3. Вибір стратегії с 17

3.4. Мета та завдання с 18

3.5. Вибір пріоритетних напрямів с 19

3.6. Асортимент послуг, форми і методи роботи с 20

3.7. Реалізація плану с 23

4. Список рекомендованої літератури с 24

5. Додаток с 25


1. ЗМІСТ І СПЕЦИФІКА БІБЛІОТЕЧНОГО МАРКЕТИНГУ
Бібліотечний маркетинг – технологія управління, зорієнтована на максимальне задоволення потреб реальних та потенційних користувачів послугами та інтелектуальною продукцією бібліотеки (додаток №1). Він спрямований на вдосконалення роботи бібліотек навчальних закладів в умовах ринкової економіки, на адаптування їх діяльності до змін інформаційного попиту населення, на формування та активізацію попиту на бібліотечні послуги.

Користувачами бібліотечних послуг є учні, педагогічні працівники, працівники навчального закладу, населення.

Бібліотечний маркетинг спирається на загальну теорію маркетингу як систему виявлення та задоволення ринкового попиту, включає як некомерційний (безкоштовний), так і комерційний (платний). У бібліотеках навчальних закладів, які здійснюють безкоштовне бібліотечне обслуговування, провідне місце посідає некомерційний маркетинг. Комерційний маркетинг є засобом додаткового отримання фінансових коштів за рахунок ініціативної господарської діяльності, що включає комерційну (підприємницьку) діяльність бібліотеки, надання платних послуг, продаж продукції бібліотеки, пошук додаткових засобів функціонування бібліотеки — фандрайзинг. У бібліотечному маркетингу виділяють маркетинг послуг та маркетинг продукції. У бібліотеках навчального закладу провідне місце займає надання користувачам різноманітних бібліотечних, інформаційних, комунікативних та сервісних безкоштовних та платних послуг.

Тиражування та розповсюдження інтелектуальної продукції бібліотеки навчального закладу (методичні матеріали, бібліографічна допомога, путівники та пам'ятки і т. п.) займають незначне місце в її діяльності. Інтелектуальна продукція найчастіше розповсюджується безкоштовно.

До структури бібліотечного маркетингу входять книжково-бібліотечний та бібліотечно-інформаційний маркетинг. З останнього нерідко виділяють, як самостійний вид інформаційний маркетингвсебічне вивчення інформаційних потреб та їх задоволення.

Бібліотечний маркетинг найтіснішим чином пов'язаний з інноваційною діяльністю бібліотеки, оскільки включає вивчення потреб в інноваціях та можливостей їх реалізації, розробку інноваційної стратегії, організацію просування інновацій на ринок бібліотечних послуг.

Специфіка маркетингу в бібліотеках виявляється в його переважній орієнтації на надання користувачам безкоштовних бібліотечно-інформаційних послуг, на розширення їх асортименту. Платні послуги є додатковими, такими, що вимагають від бібліотеки додаткових фінансових та матеріальних витрат на їх надання. Їх введення в бібліотечну діяльність виправдане лише за умови, що вони підвищать якість та культуру обслуговування користувачів. Тому неправомірно обмежувати маркетингову діяльність наданням тільки платних послуг. Слід також мати на увазі, що і послуги, що надаються безкоштовно, мають свою ціну, свою вартість. Тому бібліотека повинна шукати внутрішні резерви для економії засобів, для зниження собівартості безкоштовних послуг.

Іншою специфічною ознакою бібліотечного маркетингу є його соціальна орієнтація на інформаційні потреби населення, на забезпечення соціальних гарантій членів суспільства, на безкоштовне бібліотечне обслуговування, на вільний доступ до інформації. Ця сторона діяльності бібліотеки базується на понятті соціального маркетингу. Тому бібліотеки в своїй діяльності повинні виходити з морально-етичних принципів маркетингу, які полягають:

• у безкоштовному наданні основних бібліотечних послуг;

• у обґрунтованості, доступності цін на платні послуги для користувачів та безкоштовне обслуговування або введення пільгових цін для окремих категорій населення (дітей з багатодітних сімей, інвалідів, біженців і т. п.);

• в неприпустимості переведення безкоштовних послуг у платні;

• у відмові від введення плати за послуги, що не вимагають від бібліотеки додаткових матеріально-фінансових та кадрових ресурсів і витрат;

• у прагненні замінити платні послуги безкоштовними за рахунок прибутків, отриманих від ініціативної господарської діяльності бібліотеки;

• у дотриманні етики взаємин із користувачами, конкурентами та партнерами;

• у дотриманні моральних норм рекламної практики.

1.1. Основна мета бібліотечного маркетингу
• максимальне задоволення потреб користувачів у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні;

• розширення асортименту послуг, що надаються користувачам за рахунок розвитку інноваційної діяльності бібліотек;

• розвиток перспективного попиту на бібліотечно-інформаційні послуги;

• формування та підтримка позитивного іміджу бібліотеки у органів місцевої влади, громадських організацій, педагогічної та батьківської громадськості, населення.

Найбільший ефект від маркетингової діяльності отримують ті бібліотеки, які розвивають її по декількох напрямах. Грамотне ведення такої діяльності дозволяє бібліотеці не тільки підвищити ефективність свого функціонування, збільшити фонди, істотно розширити номенклатуру та урізноманітнити асортимент послуг, але і максимально реалізувати творчий потенціал працівників, підвищити їх економічну та соціальну захищеність.

Для реалізації цих напрямів маркетингової діяльності в бібліотеці навчального закладу повинна виділятися маркетингова група (сектор і т.п.). До її функцій входить проведення маркетингових досліджень, стратегічне та поточне планування маркетингової діяльності бібліотеки, розробка бізнес-планів, координація діяльності всіх структурних підрозділів бібліотеки, що здійснюють надання користувачам різноманітних документних, інформаційних, комунікативних та сервісних послуг.


1.2. Напрямки маркетингової діяльності бібліотеки

навчального закладу
1. Аналітичний (інформаційний), який включає моніторинг:

• зовнішнього середовища, соціально-освітнього профілю обслуговування, чисельності та складу потенційних користувачів послугами бібліотеки;

• потреб різних груп користувачів у бібліотечних послугах;

• задоволеного та незадоволеного попиту на послуги бібліотеки серед різних груп користувачів;

• потребу в тому чи іншому виді бібліотечних послуг.

Аналітичний напрям дозволяє виявити існуючі інформаційні потреби різних груп користувачів, ступінь їх задоволення та користування різними видами бібліотечних послуг. Цей напрямок забезпечується проведенням маркетингових досліджень, тобто комплексним вивченням бібліотечно-інформаційного ринку, попиту на бібліотечні послуги.

2. Стратегічний напрямок має за мету визначити перспективи діяльності бібліотеки на базі маркетингових досліджень та включає:

• відстеження динаміки (зміни) на ринку інформаційних, зокрема бібліотечних послуг;

• прогнозування перспективних інформаційних потреб користувачів;

• виявлення конкурентів та можливих партнерів, які надають бібліотечно-інформаційні послуги;

• формування асортименту (номенклатури) безкоштовних та платних послуг, запропонованої інтелектуальної продукції бібліотеки відповідно до виявлених потреб;

• визначення обсягу ресурсного забезпечення бібліотечно-інформаційних послуг, собівартості безкоштовних послуг та цін на платні послуги;

• розробку системи стимулювання попиту та просування бібліотечно-інформаційних послуг до користувачів, реклами пропонованих послуг;

• створення позитивного суспільного іміджу бібліотеки.



Правильний вибір стратегії має важливе значення, оскільки саме з нього починається процес стратегічного планування маркетингової діяльності.

3. Управлінський напрямок зорієнтований на реалізацію маркетингової стратегії бібліотеки та базується на маркетингових дослідженнях. Він включає:

• контроль за ходом реалізації планів та програм маркетингової діяльності;

• аналіз її результатів та коректування у зв'язку зі змінами ситуації на ринку бібліотечно-інформаційних послуг;

• оцінку конкурентної здатності послуг бібліотеки та внесення відповідних змін до асортименту (номенклатури);

• стратегічне планування діяльності бібліотеки, розробку планів та бізнес-планів.



Стратегічне плануванняце метод перспективного планування, що полягає у встановленні цілей маркетингової діяльності бібліотеки, визначенні необхідних для їх досягнення ресурсів та вибору найбільш раціональних шляхів використання цих ресурсів. Завдання стратегічного планування — цілеспрямований інноваційний розвиток маркетингової діяльності (маркетингової стратегії) бібліотеки.

2. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПЛАНУВАННЯ



Планування бібліотечної діяльності — це наукове визначення цілей її розвитку, завдань та засобів їх реалізації, показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрями роботи бібліотеки навчального закладу на поточний період та на перспективу, що забезпечує єдність діяльності.

Основною метою планування є визначення оптимального співвідношення часу, витрат та якості виконання завдань бібліотек, а також максимальна мобілізація для цього всіх необхідних ресурсів. План роботи будь-якої бібліотеки визначає:

• цілі, завдання та основні напрями діяльності;

• тематику, зміст, форми, методи, техніку та технології роботи бібліотеки в цілому або з даного напряму;

• об'єми роботи, що виражаються в системі планових (статистичних) показників;

• ресурси бібліотеки: фінансові, матеріально-технічні, кадрові та тимчасові.

Від того, наскільки професійно, грамотно та якісно складений план роботи, багато в чому залежатиме ефективність та продуктивність всієї подальшої діяльності бібліотеки. Добре складений план приводить до значних змін як для його розробника в процесі планування, так і для бібліотек в процесі його реалізації.

Планування - це технологія вирішення виниклої проблеми через складання плану дій, спрямованого на розвиток. Планування забезпечує рішення трьох комплексних задач:

1. Встановлення реальних можливостей бібліотеки при відповіді на питання "Де ми знаходимося в даний час?". Тут визначаються сильні та слабкі сторони бібліотеки, її ресурсне забезпечення, наявність портфеля нових розробок.

2. Встановлення реальних цілей, відповідаючи на питання "Куди ми хочемо рухатися?". Оцінюються внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на діяльність бібліотеки, визначаються цілі та обмеження в їх здійсненні.

3. Встановлення способів досягнення мети або відповідь на питання "Як ми збираємося зробити це?". У загальних рисах та конкретно визначаються основні завдання, ресурси, оцінюються витрати, намічається, що необхідно зробити бібліотекареві для виконання поставлених цілей.

Залежно від ступеня директивності (обов'язковості виконання) розрізняються плани прогнозні та директивні. Прогнозні плани виражають деякі орієнтовні уявлення про планований період, виявляють найбільш вірогідні тенденції розвитку бібліотеки. Вони є теоретичною передумовою для ухвалення конкретних планових рішень. У директивних планах міститься чітке визначення завдань планових показників з вказівкою точних термінів виконання.

Залежно від терміну дії розрізняють перспективні і поточні (річний, квартальний, місячний) плани. За об'ємом планованої роботи — план бібліотеки, індивідуальний план співробітника бібліотеки. План може бути універсальним, тобто що охоплює роботу бібліотеки в цілому, або тематичним, таким, що відображає тільки один з напрямів її діяльності. Всі плани повинні забезпечити в сукупності планомірність та узгодженість розвитку бібліотеки навчального закладу та систематизовані, які забезпечать безперервну роботу згідно плану та виключать їх дублювання.
2.1. Модель системи планів роботи
Принципова модель системи планів роботи бібліотеки навчального закладу включає: перспективний план бібліотеки; річний план бібліотеки; індивідуальні місячні плани співробітників бібліотеки.

Перспективний (стратегічний) планце сукупність конкретних установок по розвитку ресурсної бази та основної діяльності. Основне призначення перспективного плану — розкрити на майбутнє (як правило, на 5 років) основні напрями діяльності колективу, позначити динаміку основних показників. Такий план може бути комплексним, таким, що відображає всі напрями діяльності бібліотеки, або може бути довгостроковою програмою розвитку поодинці або декількох пріоритетних напрямів (тематичний план комплектування бібліотечних фондів, план науково-дослідницької роботи і ін.).
2.2. Структура плану
Структура плану може включати декілька частин:

1. Характеристика найбільш важливих цілей, які належить реалізувати в плановий період, виходячи з об'єктивних умов

2. Заходи по досягненню мети.

3. Ресурсне забезпечення.

4. Вдосконалення організаційної структури, заходи щодо комплектування, соціального розвитку колективу.

Сучасним інструментом розвитку бібліотеки навчального закладу в умовах змін в зовнішньому середовищі є метод стратегічного управління. Його суть полягає в тому, що існує чітко організоване комплексне стратегічне планування, а структура управління бібліотекою побудована так, щоб забезпечити вироблення довгострокової стратегії для досягнення мети бібліотеки.



Стратегічний план можна представити у вигляді розділів, кожен з яких присвячений певному напряму діяльності бібліотеки. Розділ містить розклад ситуації, що склалася на момент розробки плану, з обґрунтуванням її позитивних та негативних сторін, список планованих заходів з вказівкою пріоритетів, оцінку вартості та термінів виконання наміченого плану, обґрунтування пропонованих нових напрямів діяльності та видів послуг (з оцінкою витрат та розподілом за терміном виконання). План повинен мати розділи, що відносяться до всієї бібліотеки навчального закладу в цілому (наприклад, автоматизація та устаткування). Стратегічний план може підкріплюватися комплексом програм та планів-проектів, бізнес-планом, його положення конкретизуються в поточних планових документах.

План (бізнес-план) — це економічне обґрунтування маркетингової діяльності бібліотеки. Він включає також розробку плану впровадження платних послуг, розвитку підприємницької діяльності бібліотеки, якщо така існує.

План (бізнес-план) бібліотеки може носити характер як поточного (на один рік), так і перспективного (на 3-5 років). Його завданням є визначення цілей та стратегії діяльності бібліотеки. Він базується на результатах маркетингових досліджень зовнішнього середовища, потреб користувачів, поведінки конкурентів і т.п.

До бізнес-плану входить:

• асортимент (номенклатура) послуг та інтелектуальної продукції бібліотеки, їх об'єм та число передбачуваних індивідуальних та колективних користувачів;

• собівартість та ціни на послуги, передбачувані надходження грошових коштів від реалізації платних послуг та напрями їх витрачання;

• заходи щодо просування послуг до користувачів та стимулювання попиту на них;

• матеріально-фінансові та кадрові ресурси для реалізації послуг


2.3. Річний план бібліотеки
Річний план бібліотекиосновний та обов'язковий документ для всіх бібліотек. На першому етапі його підготовки здійснюється аналіз стану об'єкту планування з метою виявлення досягнутого рівня розвитку, ступеня ефективності використання ресурсів, а також наявних недоліків та шляхів усунення. Потім розробляється концепція плану — вибір на основі даних передпланового аналізу оптимального варіанту основних напрямів розвитку планованого об'єкту з урахуванням об'єктивних потреб та реальних можливостей. Заздалегідь визначаються конкретні завдання по розвитку бібліотеки. Розробка плану починається за 2-3 місяці до початку наступного року. Порядок складання річного плану включає: формулювання напрямів роботи та основних завдань, яку здійснює керівництво бібліотеки з урахуванням пропозицій всіх співробітників та користувачів; складання плану та його обговорення в трудовому колективі; затвердження директором навчального закладу річного плану роботи.

До річного плану роботи бібліотеки навчального закладу доцільно включати лише основні, тобто головні напрями її діяльності, які є загальними для всіх бібліотек які потребують координації та кооперації їх діяльності.

Структура річного плану бібліотеки навчального закладу:

1. Основні завдання (події) року.

2. Зведення головних цифрових показників по основних напрямах діяльності.

3. Формування фонду та його відображення в довідковому апараті.

4. Заходи щодо залучення читачів, користувачів, вдосконалення їх обслуговування, реклама бібліотеки.

5. Організаційна та методична діяльність на допомогу самій бібліотеці та іншим бібліотекам.

6. Розвиток матеріально-технічної та технологічної бази.

7. Доходи та витрати, заходи щодо зміцнення фінансової бази, економного та ефективного використання ресурсів.

8. Соціальний розвиток колективу, підвищення кваліфікації кадрів.

9. Заходи по вдосконаленню управління бібліотекою.

Розділи плану можуть бути розкриті в текстовій, табличний-цифровій або змішаній формах. У першому розділі немає необхідності повторювати те, що записане в Положенні бібліотеки навчального закладу, слід виділити лише головні орієнтири на даний рік та послідовність забезпечення їх досягнення.

Показники основних напрямів діяльності бібліотеки доповнюють основні завдання. Плановий показникце кількісно певна величина, що є результатом вимірювання або розрахунку, яка служить формою виразу конкретного завдання, що міститься в управлінському рішенні (плані бібліотеки). Найважливіші вимоги до системи показників — єдність та обов'язковість для всіх рівнів, зведеність, комплексність та адресність.

Існують наступні види показників:

1. Кінцеві — орієнтують на досягнення перспективної мети.

2. Кількісні — характеризують розвиток бібліотеки з кількісного боку (число читачів, об'єм фонду, число відвідування та книговидача).

3. Якісні — визначають умови розвитку, ефективність використання бібліотечно-бібліографічних ресурсів (відносні величини — читаність, відвідуваність, обертаність, книгозабезпечення).

4. Директивні — затверджуються міністерствами та відомствами, характеризують головним чином кінцеві результати діяльності. До них відносяться показники, що характеризують витрати на виробничу та наукову діяльність, соціальний розвиток колективу та ін.

5. Інформаційні (довідкові) — аналітичні показники, наприклад, відсоток обхвату учнів, населення, книгозабезпеченість мешканців міста та ін.

Об'єми планових завдань повинні відповідати штатному забезпеченню та допустимому навантаженню.

Розділ «Заходу щодо залучення читачів, користувачів, вдосконалення їх обслуговування, реклама бібліотеки» відображає заходи щодо розширення видів послуг, введенню нових форм обслуговування, поліпшенню його якості, інновації та заходи по формуванню привабливого іміджу бібліотеки.

У розділі «Формування фонду та його відображення в довідковому апараті» розкриваються питання вивчення тематичного та видового складу фонду, уточнення профілю комплектування, розвитку та використання фонду, заходу щодо його збереження; вдосконалення єдиного довідково-пошукового апарату.

Забезпечення єдиної організаційної та науково-методичної діяльності, інноваційна діяльність, надання методичної допомоги бібліотекам інших відомств відбиваються в розділі «Організаційна та науково-методична діяльність».

У розділі «Розвиток матеріально-технічної та технологічної бази» намічаються заходи щодо придбання бібліотечного устаткування, бібліотечної техніки, технічних засобів, транспортних засобів і т. д., по ремонту і переобладнанню будівель чи приміщень.

Питання поліпшення умов праці, вирішення проблем матеріального, побутових пристроїв, різних видів соціальної підтримки членів колективу, проведення оздоровчих заходів та т. д. Підвищення кваліфікації кадрів освітлюються в розділі «Соціальний розвиток колективу».

Розділ «Заходи по вдосконаленню управління бібліотекою» включає заходи щодо вдосконалення процесів праці в колективі, впорядкуванню структури апарату управління, зміні функцій окремих органів і т.д.

У річних планах повинен обов'язково передбачатися резерв часу, трудових та інших ресурсів на випадок необхідності виконання позапланових робіт. Складовою частиною річного плану бібліотеки є кошторис доходів та витрат.

Крім річних комплексних планів можуть бути складені також плани на окремі напрями роботи — плани комерційної діяльності, проведення соціологічних, маркетингових досліджень, підготовки та проведення ювілейних заходів і т.д. При необхідності можуть складатися плани, розраховані на коротші періоди часу (квартал, місяць).

У практиці планування широко використовуються індивідуальні плани роботи. За погодженням адміністрації навчального закладу вони можуть складатися всіма працівниками або окремими категоріями фахівців.



Форма плану уніфікована. Вона включає коротку ввідну частину, кількісні показники по основних напрямах роботи структурного підрозділу, узагальнений перелік заходів. Процес розробки річного плану структурного підрозділу включає розрахунок річного фонду робочого часу та складання кошторису його витрати, щоб було забезпечено виконання заданого об'єму робіт. Трудовитрати на всі роботи не повинні перевищувати річний фонд робочого часу.
2.4. Методи планування
У реалізації функції планування керівники бібліотеки навчального закладу використовують різні методи планування, а саме: аналітичний, нормативний, балансовий, мережевий або цільовий.

Аналітичний метод (метод екстраполяції) полягає в перенесенні (екстраполяції) на планований період тенденцій та закономірності, виявлених в результаті аналізу попереднього періоду роботи. Застосування цього методу припускає наявність вичерпної інформації про діяльність бібліотеки та аналіз цієї інформації. Джерелами аналізу служать дані оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку. Аналітичне планування може бути інтуїтивним та формалізованим. Інтуїтивні методи застосовуються тоді, коли об'єкт планування або настільки простий, що для екстраполяції достатньо здорового глузду, або, навпаки, настільки складний, що неможливо врахувати роль різних чинників. До інтуїтивних методів можна віднести експертні оцінки, аналітичні записки, досліди і т.д. Формалізовані методи спираються на впорядковані процедури, на використання інструктивних документів та моделювання. Аналітичний метод не є універсальним, оскільки його можливості обмежені. Даний метод орієнтований на зростання кількісних показників діяльності бібліотеки, але не на поліпшення якості роботи.

Нормативний метод полягає в обґрунтуванні плану нормами та нормативами. Ефективність даного методу визначається наявністю нормативної бази, яка включає чітко певну систему нормованих показників; їх класифікацію; методику визначення та розрахунку їх кількісних значень; систематичний перегляд діючих норм та нормативів. Нормативний метод має, проте, певні межі застосування, оскільки метою цього методу є прагнення до подолання відмінностей в діяльності бібліотек, і тому норми носять упереджений характер, що не дозволяє зважати на специфіку конкретних бібліотек. Будь-яке нормування направлене на рівень, нижче або гірше за який працювати не можна, але норма сама по собі не стимулює роботу вище цього середнього рівня.

Програмно-цільовий метод планування заснований на наступних принципах: строга цільова спрямованість планованих проблем; комплексність в розробці складних проблем; багато варіантність вибору, планових рішень, оперативність в процесі розробки показників плану. Будь-яке планування направлене на досягнення мети управління за допомогою мінімальних витрат, мінімуму засобів. Дана методика полягає в послідовному розписі (декомпозиції) головних цілей на завдання, рішення яких необхідне для досягнення мети, завдань — на дії і т.д. Послідовність такого цільового опрацьовування може бути представлена в наступному вигляді:

  • Цілі — уявлення про бажаний результат.

  • Завдання — що необхідно вирішити для досягнення кожної мети.

  • Дії — що необхідно виконати для вирішення завдань.

  • Ресурси — матеріальні, фінансові, трудові, необхідні для виконання тих або інших робіт.

Цей метод дає можливість комплексного планування, обліку та координації діяльності бібліотеки.

Балансовий метод пов'язаний з цільовим та нормативним методами, оскільки здійснення будь-якої цільової програми припускає обґрунтування можливості її реалізації за допомогою координації та взаємо згоди наявних матеріальних, фінансових та трудових ресурсів з необхідними відповідними матеріальними, фінансовими та трудовими витратами. Розрізняють баланси фінансові (вартісні), матеріальні та трудові. Баланси складаються при розробці поточних та перспективних планів, при підготовці та проведенні окремих заходів. Складання балансів припускає певну нормативну базу. У практиці управління бібліотеками найчастіше використовується складання вартісних балансів — кошториси доходів і витрат.

Метод планування у бібліотечній мережі допускає:

а) розділення всієї планованої роботи на операції, з яких вона складається, та складання повного переліку цих операцій з вказівкою їх тривалості, а також відповідальних за їх виконання;

б) вибудовування окремих операцій в певній послідовності їх виконання та графічне представлення отриманих ланцюжків («мереж») операцій у вигляді графіка, побудованого за певними правилами;

в) покладення цього графіка на календар відповідно до тривалості виділених операцій.

У практиці планування також знаходять застосування інші методи:



  • метод математичного моделювання

  • метод індексів та кореляцій

  • метод лінійного програмування.

Ці методи зв'язані із застосуванням математичних методик та використанням комп’ютерної техніки.

Кожний з методів планування володіє певними перевагами, але не є єдино вірним. На різних етапах планування можуть використовуватися різні методи:



  • аналітичний — на етапі прогнозування;

  • цільовий — на етапі розробки цілей на планований період;

  • нормативний — при визначенні системи показників;

  • балансовий і в рамках мережі — при обґрунтуванні плану та організації контролю за його виконанням.

Найбільш ефективне поєднання різних методів, їх єдність та систематичне застосування.
3. СХЕМА ЕТАПІВ ПЛАНУВАННЯ
Робота з планування бібліотечної діяльності включає декілька ступенів або кроків. Весь процес планування можна представити в наступній схемі.

Розглянемо кожен етап планування докладніше.

3.1. Визначення функції бібліотеки

Функція бібліотеки пояснює, по суті, доцільність її існування те, що відрізняє її від інших бібліотек, робить необхідною і унікальною. Сформульована функція є:

• по-перше, засобом представлення бібліотеки в зовнішньому середовищі і формування її іміджу (оскільки визначає, до чого прагне бібліотека, в чиїх інтересах вона діє і що для цього готова зробити);

• по-друге, засобом для формування організаційної культури бібліотеки (оскільки у формулюванні функції видимою є сукупність норм і цінностей бібліотеки).

При визначенні функції бібліотеки потрібно перш за все поставити питання: у чиїх інтересах працює бібліотека, задоволення чиїх потреб для неї є пріоритетним. Пріоритетні інтереси - перша підстава визначення функції бібліотеки. Друга підстава - це та модель, на якій передбачається будувати весь процес роботи бібліотеки. Вона визначає інтереси потенційних споживачів і якою мірою бібліотека їх зможе задовольнити. Наприклад, функція інформаційного центру: інформаційно-бібліографічна підтримка всіх загальноміських освітніх проектів і програм.

3.2. Аналіз ресурсів

Наступний крок планування - зовнішній та внутрішній діагноз (аналіз ресурсів), його можна провести через дуже зручну та універсальну схему, яку можна використати не тільки в плануванні, але і для аналізу будь-якої діяльності. Ця схема називається SWOT - аналіз.




S – сильні сторони внутрішніх ресурсів

W – слабкі сторони внутрішніх проблем

Внутрішній діагноз















О – зовнішні сприятливі умови для розвитку

Т – зовнішня загроза

Внутрішній діагноз

1.

2.



3.

1.

2.

3.



SWOT - аналіз - це популярна методика аналізу ситуації та оцінки ресурсів організації. Її назва складається з перших букв англійських слів Strengths (сильні сторони, наявні внутрішні ресурси організації), Weaknesses (слабкі сторони або наявні внутрішні проблеми), Opportunities (можливості, які існують поза організацією для її розвитку) та Threats (загрози успішної діяльності організації, наявні в зовнішньому середовищі).

Заповнюючи вікна S та W, ви аналізуєте сильні та слабкі сторони своїх внутрішніх ресурсів, і відповідно вікна О та Т визначають зовнішні ресурси, які існують за рамками бібліотеки. При плануванні роботи ми повинні використовувати всі сильні сторони (внутрішні та зовнішні ресурси) для подальшого розвитку бібліотеки (вікна S та О). Ці ресурси необхідно направити на вирішення проблем (слабких внутрішніх та зовнішніх сторін, вікна W та Т).
3.3. Вибір стратегії
Для того, щоб успішно здійснювати місію бібліотеки (або ідею окремої акції), досягаючи при цьому поставлених цілей, необхідно вибрати для себе стратегію всієї подальшої діяльності.

Сьогодні виділяють чотири альтернативні стратегії:

• обмежене зростання

• зростання

• скорочення

• поєднання перших трьох.

Як це впливає на план розвитку бібліотеки?


  1. Стратегія обмеженого зростання найбільш поширена. Для неї характерне встановлення цілей "від досягнутого" в ситуації стабільного становища бібліотеки, задоволеної станом власних справ. Це найбільш легкий, зручний, найменш ризикований спосіб дії.

  2. Стратегія зростання здійснюється шляхом значного підвищення рівня короткострокових та довгострокових цілей над рівнем показників попереднього періоду. Вона застосовується у випадку, наприклад, переходу бібліотеки на нову автоматизовану технологію, за яким наступить розширення асортименту послуг, залучення нових користувачів. Саме такий стрибкоподібний розвиток та передбачає стратегію зростання.

  3. Стратегія скорочення, яку образно характеризують як стратегію "останнього засобу", яка допускає зниження рівня намічених цілей порівняно з досягнутим у минулому. Ясно, що причина цього найчастіше криється в економічних труднощах. В рамках альтернативи скорочення передбачається переорієнтація діяльності бібліотеки, обмеження тільки вузьким колом послуг, наприклад, за тривалої реконструкції або остаточної ліквідації з передачею фондів, матеріальних запасів, активів.

  4. Стратегія поєднання різних альтернатив може застосовуватися крупними бібліотеками, що мають філіали й відділення. Тоді ситуація може диктувати в одних випадках розширення діяльності на певних напрямах і одночасно реконструкцію або закриття інших філіалів або відділів.

Вироблення стратегії - справа творча. Тому жорсткі алгоритми тут навряд чи можливі. На жаль, сьогодні в навчальних закладах іде скорочення чисельності учнів та класів-комплектів, звідси скорочення бібліотечних кадрів та площ, закриття бібліотек навчальних закладів. Для таких випадків прийнятна стратегія скорочення. Той, хто вибирає перші дві стратегії, повинен пам'ятати, що для їх реалізації необхідно враховувати:

• можливості бібліотеки

• ступінь ризику

• достатність необхідних ресурсів

• зовнішні небезпеки та можливості

• способи застосування ресурсів.



3.4. Мета та завдання

Отже, визначені функція та стратегія бібліотеки. Наступний етап планування – постановка мети та завдань. Вони повинні бути конкретними, орієнтованими в часі, досяжними.

Мета та завдання визначаються стосовно всіх напрямів діяльності бібліотеки - формування фондів, обслуговування користувачів, підвищення кваліфікації, поповнення матеріально-технічної бази бібліотеки.

Завдання річного плану формуються з урахуванням специфіки закладу та основних завдань, прописаних в Положенні про бібліотеку даного навчального закладу, але не дублюють їх. Наприклад:



  • забезпечення учасникам освітнього процесу доступу до інформації, знань, ідей, культурних цінностей за допомогою використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;

  • формування навичок бібліотечного користувача: навчання пошуку, відбору та критичній оцінці інформації;

  • вдосконалення послуг, що надаються бібліотекою, на основі впровадження нових інформаційних технологій та комп'ютеризації бібліотечно-інформаційних процесів, формування комфортного бібліотечного середовища;

  • розширення асортименту форм, методів та технологій бібліотечної практики;

  • виховання культурної та громадянської самосвідомості, допомога в соціалізації тим, хто навчається, розвитку творчого потенціалу.

Але в Положенні представлені загальні завдання бібліотеки навчального закладу на тривалий період діяльності, тому щорічно завдання уточнюються та конкретизуються залежно від загальноосвітніх змін та загальної бібліотечної політики міста, держави.

3.5. Вибір пріоритетних напрямів

Вибір пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки - наступний етап планування. Він повинен відображати всю діяльність бібліотеки: від формування фондів до підвищення кваліфікації працівників бібліотеки.

Виділяються традиційні (постійні) напрями та специфічні для цього року, такі, що чергуються (на 1-2 роки). Серед традиційних можна рекомендувати наступні:

1. Формування та використання фонду.

1.1. Вивчення та аналіз.

1.2. Комплектування фонду навчальними, художніми, науковими, довідковими, педагогічними та науково-популярними документами на традиційних і нетрадиційних носіях інформації.

1.3. Поповнення фонду інформаційними ресурсами мережі Інтернет, базами та банками даних інших установ та організацій.

1.4. Використання та розміщення фонду.

1.5. Забезпечення збереження фонду.

1.6. Списання.

2. Інформаційно-бібліографічна та довідкова робота.

2.1. Організація та ведення ДБА бібліотеки.

2.2. Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування користувачів (учнів, педагогів, батьків).

2.3. Формування інформаційної культури.

2.4. Рекламна діяльність бібліотеки (реклама бібліотеки, фонду, послуг).

3. Зміст та організація роботи з користувачами (спілкування з читачами).

3.1. Індивідуальна робота (вивчення читацьких інтересів, аналіз читання, робота з основними читацькими групами, робота з активом).

3.2. Масова робота (залучення учнів до систематичного читання, заходи щодо пропаганди різних видів документів, заходи на допомогу навчально-виховному процесів, уроки позакласного читання, робота клубів та гуртків).

4. Впровадження нових інформаційних технологій.

5. Інноваційна робота (платні послуги, введення нових послуг).

6. Зміцнення матеріально-технічної бази (господарська діяльність).

7. Управління бібліотекою (підвищення кваліфікації, планування та звітність, координація роботи з іншими організаціями та установами).

Щорічно в плані роботи бажано виділяти пріоритетний напрямок роботи.

3.6. Асортимент послуг, форми та методи роботи

Визначення асортименту бібліотечних послуг та інтелектуального продукту, оптимізація форм та методів практичної діяльності, за словами бібліотекарів, найбільш складний та відповідальний етап планування. Він вимагає від фахівців високого професіоналізму, готовності до змін, гнучкості, навичок пошуку та відбору. План роботи повинен відображати різноманіття форм, методів та змісту роботи, за допомогою яких використовуються основні функції бібліотеки навчального закладу - інформаційна, освітня та культурна.

Сьогодні на перший план виходять активні форми та методи роботи, які примушують читача мислити, відстоювати свою точку зору. Така робота, дозволяє залучити учнів, педагогів в загальну діяльність під час заходів, що проводяться. Пропонуємо вам, шановні колеги, витяг із словника бібліотечних форм та методів (скорочений варіант який можна використовувати при плануванні.

В


Вечори - роздуми, запитання та відповіді, задушевної розмови, вечори-сюрпризи.

Г


Годинник - запитань, бібліотечних запитань та відповідей, поетичні міркування, практичні рекомендації, суперечки про..., відверті розмови, корисні поради.

Д


Дискусії.
І

Ігри - літературні, ролеві, інтелектуальні, з профорієнтації, ігри-подорожі.

Ініціативи - інформаційна, літературна, творча.
З
Зустрічі - вересневі, в читальній залі, з цікавою книгою, автором, кращим читачем, зустрічі-фантазії
К

Конкурси - літературні, на кращого знавця поезії, читача періодики, на кращу популярну книгу, на кращу домашню бібліотеку.

Круїзи - екологічний для літератури, історико-краєзнавчий.

Клуби.
П

Посиденьки - дівочі, бібліотечні, краєзнавчі, святочні, фольклорні.

Портрети - політичні, читача, бібліотекаря.

Презентації (презентації-обговорення) - журналів, книг, частини фонду, статті, вірша, альбому, фільму, грамплатівки, диска, сайту.
Р

Рандеву – прес-зустрічі, задушевні розмови.

Репортажі (а також інтерв'ю) - екологічні, актуальні.

Ф

Фантазії - літературні, поетичні, музичні.

Швидкий розвиток телекомунікаційних технологій та мережевої взаємодії сприяють розробці та впровадженню в бібліотечну практику нових форм та методів. Сьогодні вони знаходять особливе, деколи провідне місце в бібліотечних планах. Приведемо в приклад лише деякі форми роботи та інтелектуальні продукти (послуги), які можна включити в свою діяльність, використовуючи комп'ютерну техніку бібліотеки.


Форми роботи:


• інтернет-канікули;

• огляди нових ресурсів Інтернету;

• електронні виставки;

• віртуальні екскурсії по бібліотеках;

• слайд-лекція;

• комп'ютерні презентації;

• прем'єри дисків;

• літературні Інтернет-знайомства;



• мультимедіа-перегляди;

• подорож по віртуальних музеях світу;

• електронна ігротека;

• конкурс мультимедіа-твори;

• відеобесіди, відео-уроки,

• урок-навігація;

• chat-конференція.

Послуги:



• путівники по ресурсах

• тематичні електронні файли і теки

• призначені для користувача інструкції


• бібліотечна веб-сторінка

• бібліотечний сайт

• інформаційні бібліотечні зведення

• електронна візитка



Засоби виробництва:

• включення в роботу нових технічних засобів пошуку, обробки, перетворення і надання інформації;

• комплектування новими носіями інформації;

• автоматизація бібліотечний-бібліографічних засобів обліку, обробки і систематизації інформації (документів).
Послуги та інтелектуальна продукція:

• диверсифікація асортименту (запозичення послуг, застосування нового нетрадиційного вигляду обслуговування, пошук нових потенційних ринків);

• диференціація асортименту (формування нового вигляду послуг відповідно до потреб конкретних категорій користувачів);

• дослідження різних видів спеціалізації бібліотеки навчального закладу (навчальною, галузевою, жанровою, функціональною).

Таблиця інформаційних бібліотечних послуг та продуктів (додаток 1) допоможе бібліотекарям навчальних закладів зробити свій вибір, враховуючи власні ресурси та можливості.

Нарешті ми визначилися в змісті плану: позначили мету, виділили провідні напрями діяльності, визначили основний круг бібліотечних послуг, продуктів, форм, методів, технологій.

Тепер наступив момент все це записати на папері або інших носіях інформації та укласти в певну форму. План бібліотеки навчального закладу складається з декількох частин: статистичних даних, текстового матеріалу та табличної форми.

Статистику можна представити через паспорт бібліотеки (приклад, в додатку) або таблицю контрольних показників.

Часто до річного плану роботи творчі бібліотечні працівники готують окремі додатки. У них детальніше розкривається зміст окремих напрямів діяльності. Як додатки до плану можуть бути представлені:

• бібліотечні програми, наприклад «Формування інформаційної культури учнів» (10-11 кл.);

• проекти, наприклад, «Сходинки читання» (1-3 кл.);

• графіки проведення циклу заходів, присвячених ювілейним датам;

• плани роботи активу бібліотеки, «Книжкова лікарня»;

• схеми, моделі, графіки, таблиці;

• положення про проведення тих або інших акцій, заходів.

Наш план готовий, наступний крок – його презентація (представлення). Презентувати план можна на педрадах, нарадах при директорові, в рамках Дня відкритих дверей, через публікацію в пресі.



3.7. Реалізація плану
Всі етапи реалізації плану добре прописані в книзі І.М. Руслової: «Планування набуває сенс тільки коли воно реалізується. Не можна задовольнятися лише продуманими цілями та завданнями. Цілі – умови досягнення успіху, та лише те хороше існує, що створене. Основними компонентами реалізації плану є тактика, політика, процедури і правила.

Тактика. Зазвичай тактикою називають короткострокові поточні плани, в яких деталізує річний. Наприклад, стратегією в річному плані буде маркетингова діяльність, а тактикою в місячному плані - реклама платних послуг. Тактика дозволяє погоджувати різні управлінські рішення, своєчасно реагувати на ті або інші розузгодження стратегії поточних дій. Випадкові відхилення від стратегії можуть бути ознакою гнучкості у використанні можливостей, реакцією на вимоги зовнішнього середовища. Якщо відхилення від стратегії стали частими і значними, це сигнал про те, що, можливо, стратегія була вибрана неправильно або застаріла. Необхідний перегляд, причому негайний. Проте в нормальних умовах; стратегію аналізують та приводять у відповідність з вимогами часу періодично - один раз в рік.

Політика. Після планування розробляються додаткові орієнтири, щоб уникнути неправильного використання планів. Це підтримка традицій, включення в реалізацію планів користувачів бібліотеки, створення сприятливого, комфортного та психологічного клімату в бібліотеці. Наприклад, політика надання максимальних зручностей для користувачів (швидка доставка літератури, хороша та зручна читальна зала, кваліфіковане обслуговування) сприяє рішенню стратегії зростання.

Процедури. Розробляються на додаток до політики, визначаючи набір дій, які слід зробити в конкретній ситуації. Наприклад, швидка доставка літератури ґрунтується на продуманих технологічних процедурах, оптимальній сукупності процесів та операцій. Процедури - своєрідне запрограмоване управлінське рішення, яке указує напрям дій, які вже довели свою успішність що дозволяють виключити непотрібні повтори, провести точні порівняння з минулими результатами.

Правила. Розробляються тоді, коли необхідно гарантувати виконання конкретних дій конкретними чинниками. Наприклад, якщо врахувати, що помилка при науковій обробці фактично вилучає книгу з читацького обороту, то особливе значення в забезпеченні повного задоволення запитів набуває наявності стандартизованих правил: шлях книги в процесі обробки, шлях читацької вимоги, шлях бібліографічної довідки».

4. Список рекомендованої літератури


  1. Андреева М.С. Открываем календарь: Начинается сентябрь // Школьная библиотека. – 2006. - № 5. – С 42-46.

  2. Андреева М.С. Приступая к работе над планом // Школьная библиотека. – 2005. - № 5. – С 28-30.

  3. Андреева М.С. Еще раз о нем, «любимом»…: Методические рекомендации по составлению плана работы // Библиотека в школе: Прил. газете «Первое сентября». – 2001. - № 3, 1-15 февраля. – С 7.

  4. Василенко О.М. Метод стратегічного планування діяльності бібліотеки // Шкільна бібліотека. – 2002. -№ 8. – С 112-115.

  5. Дейнеко И. План работы как вид творчества // Библиотека в школе. – 2006. - № 07 (163). – С19-30.

  6. Козлова О. Книжный фонд на кончике пера // Библиотека в школе: Приложение к газете «Первое сентября. – 2000. - № 1 (25). – С 8-9.

  7. Маркетинг: Принципи і функції: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів – 2-е вид., перероб. та доп. / за ред. О.М. Азарян. – К.: НМЦВО Міністерства освіти і науки України, МНФ “Студцентр”, 2001. – 320с.

  8. Офицерова Н. План работы библиотеки муниципальной общеобразовательной гимназии № 9 на 2001-2002 учебный год // Школьная библиотека. – 2001. - № 8. – С 37-41.

  9. Перспективне та поточне планування: Використання ресурсів освітнього середовища // Підручник для директора. – 2007. - № 1. – С 4-27.

  10. Планирование и отчетность в работе школьной библиотеки: Методические рекомендации / М.С. Андреева, Е.В. Баханская, И.В. Дейнеко, И.В. Маршева. – М.: ООО «Чистые пруды», 2005. – 32с. – (Библиотечка «Первого сентября», серия «Библиотека в школе»).

  11. Столярук Г. Орієнтовна структура плану роботи шкільної бібліотеки // Шкільний світ. – 2002. - № 34.

  12. Справочник библиотекаря / Научная редколлегия: А.Н. Ванеев, В.А. Минкина. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Профессия, 2006. – 496с. (Серия «Библиотека»).

  13. Суслова И.М. Основы библиотечного менеджмента: Учебно-практическое пособие. - М.: Ліберія, 2000. – 232с.

  14. Сучасна шкільна бібліотека: традиції та новації: Методичний посібник / Упор. Федоренко Ірина Володимирівна. – Харків, 1998. – 44с.

  15. Хороший план работы методиста по бибфондам // Школьная библиотека. – 2000. - № 5. – С14-19.

  16. Чумак Т.Л. Робота бібліотеки гімназії: план роботи бібліотеки гімназії № 48 на навчальний рік // Шкільна бібліотека. – 2002. - № 1. – С 143-18.

  17. Щуріна. Готуючись до планування // Бібліотечна планета. – 2000. - №1. – С 16-18.

Додаток 1



п/п

Види послуг

(назви)

Визначення


1

Документні послуги

Послуги, що забезпечують доступ до видань, архівних документів, музейних предметів, на різних носіях (паперових, електронних, компакт-дисках, аудіо - та відеокасетах, мікро картах та ін.), на різних мовах (шляхом перекладу), в режимі реального часу (он лайн), в режимі відкладеного часу (через електронну пошту, бронювання), для ознайомлення та тимчасового використання (абонемент, читальна зала, МБА, експозиції, нестаціонарні форми – бібліотечні пункти, бібліобуси і т. п.) для постійного користування (копіювання на різних носіях текстів, продаж копій, електронна доставка документів).

2

Довідкові

послуги


Послуги, що надають доступ до бібліографічних, фактографічних, концептографічних банків та баз даних (в т.ч. мультимедійним, гіпермедійним) та відповідають (форма-довідка) на бібліографічні запити користувачів усно, письмово, в режимі онлайн та через електронну пошту.

3

Новинні

послуги


Послуги, які повідомляють про актуальні події та теми, надають рекламну інформацію, сповіщають про нові видання та показують їх, зокрема через телекомунікаційні канали в режимі реального та відкладеного часу (у формах: новин, ІРІ та ін.)

4

Навчально-консультаційні (орієнтуючі)

послуги


Послуги, які сприяють ознайомленню користувачів з можливостями доступу до інформації усно, в режимі он лайн та через електронну пошту

5

Дослідницькі послуги

Послуги, які доводять до користувачів аналіз ситуації в сфері, що цікавить їх, зокрема через телекомунікаційні канали

6

Організаційно-допоміжні

послуги


Послуги, організуючі передачу інформації в різних режимах та для різних груп користувачів

7

Комплексні послуги

Обслуговування користувачів за договорами та наданням різних послуг за вибором замовника



п/п

Види

послуг

(назви)

Перелік послуг


1

Документні послуги

  • Видача документів додому, тимчасове використання документів в читальній залі

  • Придбання електронних документів, закріплених на матеріальному носієві

  • Систематизація власних фондів з подальшою організацією доступу до них як в режимі мережі, так і за допомогою перенесення інформації на матеріальні носії

  • Організація доступу до повнотекстових електронних документів, розміщених в мережі Інтернет та доступному в режимі он лайн

  • Організація електронної доставки документів користувачам

  • Послуги з ксерокопіювання, сканування та підготовки цифрових копій документів

  • Послуги з оренди персональних комп'ютерів

  • Організація комфортності обслуговування

2

Довідкові

послуги


  • Організація chat- обслуговування в режимі «користувач – бібліографія»

  • Організація доступу до веб-сайтів (розділ «Запитай у…») віртуальної довідкової служби

  • Виконання запитів по електронній пошті

  • Випуск бібліографічних покажчиків, допомоги, списків, дайджестів на різних носіях інформації

  • Організація доступу до усіх можливих електронних бібліотеках

  • Організація електронного бібліотечного каталогу.

  • Використання довідкових баз даних мережі Інтернет

3

Новинні

послуги


  • Випуск дайджестів, прайс-листів, бібліотечних зведень

  • Організація Днів інформації, Днів фахівця

  • Організація ярмарок ідей, виставок нових надходжень

  • Організація всіляких презентацій

4

Навчально-консультаційні

(орієнтуючі)

послуги


  • Організація консультацій, семінарів, лекцій, уроків, екскурсій, комп'ютерних курсів

  • Організація роботи за програмою «Формування інформаційної культури особи»

  • Робота в дистанційному режимі

  • Випуск інформаційних продуктів типу «Інформаційні ресурси…» або «Навігатор по…»

  • Організація елективних навчальних курсів.

  • Випуск путівника по бібліотеці (сайти)

5

Дослідницькі послуги

  • Надання аналітичних довідок, аналітичних оглядів, маркетингового дослідження, кон’юнктурного дослідження, матеріалів рекламного аналізу, рейтингової інформації, наприклад, визначення рейтингу письменників, кращих творів, читачів бібліотеки і т.д., прогнозного дослідження, прес-досьє і т. д.)

6

Організаційно-допоміжні

послуги


  • Розповсюдження та прокат баз даних

  • Організація секторів обслуговування, в т.ч. комп'ютерних, відеосалонів і т.д.

  • Передача факсу

  • Прийом запитів по телефону, електронній пошті

  • Запис інформації на дискети або касети користувачів

  • Палітурні роботи

  • Тиражування інформації

  • Видавнича діяльність

7

Комплексні послуги







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка