Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу



Сторінка11/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Гра «Вгадай за описом»

- А цю пташку люди не люблять за її голос. Вважають, що вона біду приносить. Та якби не вона, довелося б декому сидіти без хліба. Подумайте і назвіть цього птаха.

- Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким, гачкуватим дзьобом.

- Хижий птах. Розмах крил — понад півтора метра. Важить він близько трьох кілограмів. Лапи дуже міцні, кігті довгі й гострі. Почути можна його всюди — і в лісі, і в степу, і в пустелі, на рівнинах і високо в горах.

- Свої жертви вони підстерігають, їхньою здобиччю можуть стати зайці, глухарі. А звичайна їжа — миші та інші дрібні гризуни, яких вони ловлять на льоту, жаби. (Сова)



«Впізнай мене»

Ох не люблять мене люди! Голос мій не подобається і очі, кажуть, у мене негарні. Вважають, що я приношу горе. А чи так це? Якщо б не я, дехто б сидів без хліба. Так добре поміркуйте, ображати чи поважати мене треба? ( Сова)



Прислів'я та приказки

  1. Не бачить сова, яка сама.

  2. Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.

  3. Сові сонце ріже.

  4. Сова вдень мовчить, а вночі кричить.

  5. Мудрий, як сова.

Прикмети

Сова кричить — холод накликає.



Цікаво!

- Сіра сова видає звуки, схожі на сміх людини. «Пернаті коти» так називають інколи сов. Зоологи вважають, що сова бачить тільки вночі, а вдень вона сліпа. Сови — єдині птиці, у яких обоє очей розміщені поряд, а не по бокам голови, як у інших птахів. Вона і голову може повертати як завгодно і без зайвих зусиль побачити власну спину. Тим більше, деякі сови можуть повертати голову на 270 градусів.

- Слух теж феноменальний: в 50 разів гостріший, ніж у людини.

- Оперення сови влаштоване так, що гасить звук, і тому сова з'являється безшумно, як тінь.

- Одна сова за літо з'їдає таку кількість мишей, які мо­жуть знищити тонну зерна.

СОЛОВЕЙКО

Загадки

- В мене є великий хвіст,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловейко)

- Ну хто співця весни не знає?

Закривши очі, він співає,

Та пісня радісна й дзвінка,

Скажи, як звати співака? ( Соловей)

- Люблю співати ввечері

в садку, або на калині. (Соловей)

- Ми пішли до гаю вдвох –

Я й сестра Марина.

А в гаю тім тьох та тьох,

Та іще так дзвінко…

Що за співанки? Чиї?

То співають… (солов’ї).

Вірші

Дощик, дотик, ти вже злива!

Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився,

соловейко застудився.

А тепер лежить під пледом,

п'є гарячий чай із медом.

Ліна Костенко.



ОЙ ТИ, СОЛОВЕЙКУ

— Ой ти, соловейку, ти, рання пташко!

Ой чого так рано

ти з вир'їчка прилетів?

А ще по горах та сніги лежать,

а по дорогах та криги стоять!

— А я тії сніги крильцями розмету,

а я тії криги ніжками потопчу.



Пісня-гра

СОЛОВЕЄЧКУ, СВАТКУ, СВАТКУ



(Діти показують рухами все те, про що співається у пісні).

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як сіють мак?

Ось так, ось так, ось так сіють мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як ріс мак?

Ось так, ось так, ось так поріс мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як рвуть мак?

Ось так, ось так, ось так рвуть мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як їдять мак?

Ось так, ось так, ось так їдять мак.
Соловейковий спів навесні

Соловейковий спів навесні

ллється в гаю, в зеленім розмаю,

та пісень тих я чуть не здолаю,

і весняні квітки запашні

не для мене розквітли у гаю,—

я не бачу весняного раю;

тії співи та квіти ясні,

наче казку дивну, пригадаю — у сні!..

Вільні співи, гучні, голосні,

в ріднім краю я чути бажаю,—

чую скрізь голосіння сумні!

Ох, невже в тобі, рідний мій краю,

тільки й чуються вільні пісні— у сні?(Леся Українка)



Гра «Вгадай за описом»

- Маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо під час гніздування.



Прислів'я та приказки

1. Не потрібна солов'ю золота клітка, краще йому зелена вітка.



  1. Хоч соловейко і маленький, та пісеньки удаленькі

  2. І соловейко не співає, коли їсти він не має.

  3. Соловей співає, поки голос має.

  4. Гарний соловейко голосом, а жито — колосом.

  5. Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з'явився колос — пропав голос.

Казка

СОЛОВЕЙКО СПІВАЄ

Якось навесні в «казковому» лісі сиділи на гілках дерев різні пташки: синиці, горобці, ластівки, дятли, зозулі, сороки. До них підлетів соловейко.

— Чи не сумно тобі одному літати лісом ? — зацвірінькали крилаті друзі.

Зовсім ні, — вимовила пташка. — Я прилетів до вас, щоб мати багато друзів. А в подарунок я приніс пісню, бо музика всіх єднає, робить добрішими.

І він заспівав...

Принишкли дерева, слухаючи цю чудову арію. Зупинилась білочка на дубі, зайчик настовбурчив свої довгі вуха і принишк. Лисичка завмерла від подиву, замовкла зозуля. Навіть вовк зупинився на місці, немов причарований. А соловейко все співав і виводив свою чарівну пісню.

І кожен, хто слухав цю мелодію від серця, думав так: «Зупинись, мить, соловейко співає».

Легенда

Одна дівчина дуже запала в серце вужеві. Та й сама закохалася в нього. Він і повіз її до себе в палац. А в нього палац весь був з кришталю. Стояв він під землею, в якійсь могилі, або що. Ну, звісно, старенька мати попервах побивалася за донькою. Та й як, насправді, не побиватися?.. А донька — спізналася вона там з вужем, чи не спізналася, але, як би там не було, за­вагітніла і, коли настав час, розродилася близнятами — хлопчиком і дівчинкою. Обоє як з воску вилились у матір. А вона з себе була така гарна, мов квітка. Ось, коли Бог дав діток, вона й каже: «Як вже наші діти людьми народилися, то ми їх у людей і перехрестимо». Сіла в золоту карету, поклала діток собі на коліна й поїхала в село до священика. Іще карета не докотилася до царини, а матері вже хтось доніс про це. Стара зчинила галас на все село, схопила косу та й до царини. Бачить дочка неминучу смерть, та як заголосить до діток, а тоді

й каже: «Літайте ж ви, мої дітки, пташками по світу: ти сину, соловейком, а ти, донечко, зозулею». Випурхнули — соловейко у праве, а зозуля в ліве віконце карети.

Карета, коні та інше все не знати, де й поділися.



Скоромовка

Соловей солов'ят од сонечка заслонив.



СОРОКА
Загадки

Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)


Сіла на берізці білобока.

Обережно примощається вона.

Роздивляється, щоб ненароком

Обіг десь не пропустити кабана,

Лиску, зайця, вепра чи людину.

А помітила — стрекоче без упину. ( Сорока)


Літає по лісі, розносить новини на хвості. (Сорока)
Вірші

ТАНОК СОРОК

На поляні під сосною — гарно, весело весною.

Дві сороки-білобоки повпирали крила в боки,

Їм на скрипці коник грає — вниз і вгору смик літає.

Чорний жук із зелен-листу дме в трубу у голосисту.

А дзвіночки голубенькі дзеньки-бреньки!

Дзеньки-бреньки! Ну й таночок!

Ну й танок у білобочок у сорок!

Володимир Лучук
Гра

«Вгадай за описом»

- Лісовий птах з довгим хвостом і чорно-білим пір'ям, що видає характерні звуки — скрекотіння.


Прислів'я та приказки

Дружні сороки і орла заклюють.


Легенда

Чому сорока будує кілька хатинок

Не за високими горами, не за глибокими морями, а в темному лісі жила-була Сорока-білобока. Мала вона діток маленьких у своїй хатинці.

Та одного разу, десь узявся дикий Кіт. Захотів він поласувати пташенятами. Довідалася про це Сорока.

Забрала вона своїх діток і втекла. З тих пір сорока будує кілька хатинок, щоб було де сховатися.


Цікаво!

- В зимові дні я підлітаю ближче до житла людей. Тут я швидше знайду їжу для себе. Стрекочу, сидячи на дереві, кущику, шукаю, чим наїстися.



- Сорока-білобока — це відповідає дійсності. По боках у сороки пір'ячко біле-біле, а голова, крила і хвіст — чорні. Птаха вона граціозна, дуже красивий у неї хвіст — довгий, прямий, ніби стріла. Пір'я на ньому не просто чорне, а із зеленкуватим блиском.

- Сороку не сплутаєш ні з якою іншою пташкою. Її не видно, а голосне, задерикувате «ча, ча, ча» видає її.

- Має сорока-білобока ще одне, образливе, прізвисько — «злодійка». Підстави для того є: вона краде і ховає блискучі предмети.

- Густого лісу сорока не любить. Оселяється у відкритому місці, де є дерева й кущі. Гніздо в неї оригінальне — велике, зверху прикрите колючим «дахом». На сухі гілочки наносить вона шар глини, болота, а тоді вже «вимуровує» гніздечко з корінців, стебел, листя, шерстинок. Дім свій вона ховає в густій кроні дерева. До речі, будує вона кілька гнізд, а потім вибирає одне, де й відкладає 5-8 яєчок.

Сорочиха висиджує їх сама близько двох тижнів. А сорока-тато допомагає вигодовувати діток. Вони дуже прожерливі. Тільки через місяць після народження сороченята вилітають з гнізда.

- Сороки не групуються в зграї. Тримаються парами, сім'ями. Ні восени, ні взимку вони далеко від гнізда не відлітають. Найчастіше з воронами і галками шукають собі їжу.

- Пташенят годує комахами, гусінню, а також дрібними тваринками. Може, наприклад, хапати курчат. Отож не хочуть люди, щоб вона оселялася поблизу житла. Сорока може спустошувати гнізда. Тоді скривджені птахи летять в інше місце, а шкідників знищувати нікому.

- Сорока охоче поїдає і зерно, і ягоди, і фрукти. Живе в Європі, Азії, Північній Африці. В Пів­нічній Америці водиться сорока з жовтим дзьобом, а на Піренейському півострові живе голуба.


Скоромовки

- Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок сорок морок.

- На одній сосні високій десь-колись жили сороки,

Дві сороки білобокі дві сороки.



ШПАК
Загадки
Шовкове пір'ячко замерехтіло,

Пташина зграя прилетіла,

А разом з ними і весна

Красу на крилах принесла. (Шпаки)


Це перелітний птах.

Здебільшого живе у наших садках.

Діти будують для них будиночки. (Шпак)
Перший я приніс весну.

Розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном.

Люди звуть мене ... (шпаком).


Пісня
ШПАЧОК ПРОЩАЄТЬСЯ

Музика Т. Попатенко Слова М, Івенсен
Осінь. Дощик сіється,

Клен весь пожовтів,

А шпачок на гілочці

Пісеньку завів.



Приспів:

Гілка ледь гойдається,

Дощик не кінчається,

З нами шпак старесенький

До весни прощається.
В путь-доріжку дальнюю

Треба відлітать.

Пісеньку прощальную

Як не заспівать?



Приспів.

Де ясні веселі дні,

Сонце золоте?

Сумно над шпаківнею

Пісню шпак веде.

Приспів.


Вірші

ПЕРЕКИНУТА ШПАКІВНЯ

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори,

Що шпаківню вітер чорногривий

Перекинув денцем догори.

Борсаються бідні пташенята,

Як його зарадити біді?

Кліпають із пітьми оченятами:

— Випадемо, татку, що тоді?

Ще якби їм день чи півтора дні,

Ще якби їм днів хоча б із п'ять!

Бо вони ще зовсім безпорадні —

Падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопці, хатку ви прибили,

Що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори...

Л. Костенко


ПРИЛЕТІЛИ ШПАКИ

Прилетіли шпаки.

Дорогі співаки,

Прилетіли весну зустрічати.

У шпаківнях нових

Скоро будуть у них

Жовтороті малі шпаченята.

Г. Бойко

Хвилинка-цікавинка
- Шпак за сніданок з'їдає 50—60 комах.

- Шпак вміло підтримує голосом багатьох птахів. У пташенят рот червоний або оранжевий. Це тому, що коли вони кричать, то подають яскравим ' кольором сигнал тривоги. Птахи - батьки сують корм у розкритий дзьоб.



Прикмети

- Побачив шпака — знай: весна біля порога.



- Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати — осінь буде тривала.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Журнали «Розкажіть онуку» №1 - №36, 2003.

  2. Енциклопедія «Тваринний світ» - Харків «Промінь», 2005.

  3. «У народі кажуть…» - К.: «Мистецтво», 1992.

  4. А. Кондратюк «З вишневого саду» - К.: «Молодь», 1991.

  5. К. С. Прищепа, В. Г. Лук’яненко «Тематичний словник школяра» - К.: «Гала», 1997.

  6. «Де живе жар-птиця?» - К.: «Веселка», 1991.

  7. О. Пчілка «Годі діточки, вам спати!» - К.: «Веселка», 1991.

  8. «Українські прислів’я та приказки» - К.: «Дніпро», 1984.

  9. Початкова школа. №10-2006.

  10. Л. Є. Ярошенко «Весела абетка» - Чернігів «Десна», 1992.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка