Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу



Сторінка8/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

КОТИК

Загадки

Кажуть, ловить спритно він мишей,

І від щурів ніколи не тікав.

Ти, здається, вже його впізнав! (Кіт)


Має вуса й пишний хвіст

І негарну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Після — вмиє личко. (Кіт)


Губить він живії душі,

На печі він спить в кожусі. (Кіт)


Ніс в сметані в нього й ротик.

Відгадайте, хто це? (Котик)


У нашої бабусі сидить дід у кожусі.

Проти печі гріється, без води умивається. (Кіт)


Хто з хвостиком та з вусиками?
В кого лапки з подушечками?

Як ступа, ніхто не чує,

Тихо, крадучись, полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від... (кішки)

Вірші

Киця

Плакала киця на кухні,

Аж очі їй попухли.

«Чого ти, киценько, плачеш,

Їсти чи питоньки хочеш?».

«Їсти ні пити не хочу,

З тяжкої образи плачу:

Сам кухар сметану злизав,

А на мене, кицюню, сказав».

І. Франко

Друзяки

Кіт з Рябком були друзяки.

Котик нишком у собаки

Брав щоразу м'ясо, сало,

Бо котові завжди мало.

А Рябко зітхав у тузі:

«Хай бере, на те ми друзі».

Діти, ви скажіть мені:

Кіт був друг Рябкові?

Є У МЕНЕ КИЦЯ МУРКА

Є у мене киця Мурка

Дуже мудра кішка.

Тільки скажеш: «Замазура» —

Вмиється хоч трішки,

А синок її, Васько, Муркне:

«Мила нене, поки вип'ю молока,

Вмийся ти за мене». (П.Воронько)



КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня —

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста.

Кошеня кричить:

— Ніколи!

Краще я піду до школи!



П. Воронько

Прикмети

- Якщо кіт згорнувся клубочком і лапками приховав писок — похолодає, а коли вмивається, довго полизуючи лапку, — на суху погоду.



- Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дере стіну — на негоду, лежить черевцем догори — на відлигу, згорнеться в клубочок і вткнеться писком в лап­ки — на мороз.

Цікаво!

Запитання

Відповідь

1. Де і чому кота вважають священною твариною?

У Єгипті, тому що коти колись зупинили нашестя щурів. Крім того, у Давній Греції та Римі кішка вважалась симво­лом волелюбності.

2. У кого кращий зір — у людини чи кота?

Кіт бачить у 6 разів краще, ніж людина — впізнає знайомий об'єкт на відстані 100 м, може спокійно дивитись на сонце, добре бачить в темряві.

Котяче око — високо-досконалий витвір природи.



3. Навіщо коту вуса?

Це допоміжний орган відчуття. Навіть якщо нічого не скажуть очі, вуха і ніс, котячі вуса можуть «обстежити» розміри та характер поверхні предметів.

4. Назвіть грізних родичів кота?



Лев, тигр, пантера, леопард, гепард, пума, рись.



  1. Чи живуть коти у морі?




Є риба — морський кіт.

6. Чому японці тримають у своїх акваріумах морських котів?



Вони точно передбачають землетрус і вказують його наближення неспокійною поведінкою.

7. Чому кішка ходить безшумно?

Кігті гострі й сховані в подушечках. Навколо пальців — пухнаста шерсть, тому котяча хода тиха.

8. Як поводиться кішка, коли злякається?



Кішка вигинається дугою і насторожується.



- Найхитріша кішка – це леопард. У нього плямиста жовтувата шерсть, що робить його непомітним серед трави та гілля. Ніхто не вміє підкрастися до жертви так тихо, як він. Якщо це йому не вдається, то він розігрує цілий спектакль. Годинами лежить на пекучому сонці, б'ється в корчах, стогне, вдаючи, буцімто помирає. Довірливі молоденькі верблюди, буйволи, антилопи підходять, а він їх і хапає. Якщо не пощастить, то їсть мишей, ящірок...

- Леопард не такий сильний, як тигр чи лев (вага його сягає 90 кілограмів), не такий прудкий, як гепард, але завдяки хитрості чудово виживає: він найпоширеніший звір серед котячих.

Йому не загрожує вимирання. І хоч дітки народжуються сліпими і зовсім безпорадними, але дуже швидко прозрівають й одразу беруться за роботу — ловлять пташенят, жабенят. Через два місяці вони вже бачать здобич за півтора кілометра...

- Леопард добре лазить по деревах. Кумедний у нього голос. Він може грізно рикати й шипіти, ойкати, лементувати, покашлювати. Лев не любить холоду, тигри страждають від спеки, а леопард чудово почувається і в жару, і при температурі нижче нуля.

- Живе він у лісах, саванах та пустинях Африки, в горах Індії, в Китаї...

- Леопард і пантера — одна й та ж тварина. Чорні пантери — просто темного забарвлення леопарди. В них, хоч і слабо, але проступають плями...



- Найбільша серед кішок -— це тигр.

- Амурські тигри досягають три з 3.5 м довжину, а важать понад 300 кг! Батьківщина тигрів — Південно-Східна Азія. За десять тисяч років розселилися вони по всьому Далекому Сходу. Здавна жили по всій Індії, на островах Малайського архіпелагу, на островах Суматра, Ява.

- Але тепер тигри стали рідкістю. В Індії, наприклад, їх залишилося всього дві тисячі, а зовсім недавно було понад двадцять тисяч. На Суматрі та Яві тигрів зовсім нема. Люди по-хижацькому їх винищили.

- Тигр — хижак, буває дуже рідко, що він може і на людину напасти. Якщо з'явиться такий, то мисливці висте­жують його і вбивають.

- Тигр, справді, надзвичайно грізний хижак. У його меню — корови, буйволи, олені, ведмеді, кабани, рисі, вовки. Їсть він і рибу, і крабів, сарану й мишей, навіть траву і кору дерев.

- Голодний, може напасти і на леопарда, і на крокодила. Ховається тигр в густих хащах, до жертви підкрадається майже впритул і блискавично вгризається їй в горло або ламає шию ударом лапи. Удар цей страшний — кінь одразу падає мертвий. Сім'ї тигр не має. Він вічний бродяга — сам живе, сам полює. Тигриця виховує діток сама. Вони народжуються сліпими й безпорадними, зате в десять-одинадцять місяців уже полюють. З матір'ю залишаються до двох років і разом добувають їжу.

- Є легенда про білого тигра. Його звали «привидом джунглів»... У цієї легенди реальна, основа. 1951 року в Індії зловили такого тигра. Він був білий з блакитними смугами.

- Тигри дуже охочі поплавати. Особливо бенгальські, що живуть у тропіках.

- Нині тигрів узято під охорону в усьому світі. Та чи вдасться їх урятувати від вимирання, не відомо.

Скоромовка

Кіт котив коток по току,

коток попав на лапу коту.

Розповідь

ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

Василь Сухомлинський

Казка

ЧОМУ КІТ УМИВАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ОБІДУ?

Казка народів Африки

Зловив якось кіт необережного горобця та й збирається його з'їсти. А горобець і каже:

— Вихований кіт ніколи не обідатиме невмиваний.

— Твоя правда,— погодився кіт. Кинув він горобця і почав умиватися. А горобець тим часом утік, сів на висо­кій гілці та й глузує з дурного кота.

Обурився кіт:

— Наступного разу,— каже,— я спо­чатку пообідаю, а вже потім вмиватимусь!

От з того часу коти вмиваються завжди після обіду.



КОРОВА

Загадки

І своє дитя не забула,

і чужих нагодувала. (Корова)
Іде в поле — як дощечка,

а з поля — як бочечка. (Корова)


Стоїть гора посеред двора,

спереду вила, ззаду мітла. (Корова)


Роги, як вила,

Хвіст, як мітла.

Кричить: «Му-ууу-у!

Молока кому?» (Корова)


Голодне — мукає,
Сите — жує,

Всім дітям

Молоко дає. (Корова)
Вірші
КОРІВКА

Корівка, корівка —

Рогата голівка,

По лужку ходила,

В росах ноги мила,

Ніженьки-копитця,

Щоб оборониться.

Трави випасала,

Жуєчку жувала,

Молочко давала.

Пийте, пийте молочко,

Щоб було здоров'ячко.



Л. Кондрацька
КОРОВА

Ти, корівонько, чому

Все говориш «му» та «му»?

Певно, їсти хочеш, Лиско?

На лужок піди, він близько.

Та гляди, не забувай.

Молочка, корівко, дай!

Марія Познанська

КОРОВА

Он корівонька пішла

Пастись на травицю,

Та корівонька дала

Молока дійницю.

Вані і Тетянці,

Вийде всім по склянці.

Всім попить дістанеться

І коту зостанеться.

О. Висотська

Прислів'я та приказки


  • І чорна корова біле молоко дає.

  • Корова, що дуже реве, мало молока дає.

  • Корова голодна — дійниця порожня.

  • Нема сіна, то корова й стріху гризтиме.

  • Корова в дворі — харч на столі.

  • Корова в дійницю сама молока не наллє.

  • Не голодна корова, як під ногами солома.

*Не йдуть ясла до корови, а корова до ясел мусить йти.
Прикмети

- Корови лягають спати надворі — буде гарна погода, під навісом — занегодить.

- Череда ввечері повертається спокійно — завтра буде гарна погода, якщо ж корови бунтують, втрачають спокій і ревуть — чекай негоди.

- Якщо корови ввечері пожадливо скубуть траву — назавтра збереться дощ.

- Худоба збивається докупи — на негоду.

- Корови мало п'ють води, вдень сплять — на дощ.

- Корови знехотя й ліниво піднімаються вдень, коли їх гонять у череду, — буде спека, а коли чекають попа сичів — на спад температури.

- Якщо корови, йдучи на водопій, брикають й фуркають — на негоду.

- Якщо корови, йдучи ввечері додому, часто вдихають повітря, здіймаючи голову догори, лижуть ноги, із ревінням заходять до хліва — чекай негоди.

- Корова закидає хвоста на спину— чекай вітру й опадів; увечері п'є багато води — на мороз.


Ребус


Цікаво!

КОРОВА


З усіх домашніх тварин корова дає найбільшу кількість молока. За день корова нашої місцевості дає від 15 до 35 кг молока. Корм корови складається з сіна, соломи, силосу з кукурудзи, соняшника, буряка, картоплі, макухи, висівок, до 60 кг на добу.

Навесні у корів з'являються малята: одне, зрідка два. Як тільки зазеленіє трава, дорослих тварин переганяють на пасовища.

Молочна корова важить до 600 кг. Биків (волів) раніше, коли не було тракторів і автомобілів, використовували в сільському господарстві: орали землю, возили вантажі, селяни їздили на них, як па конях.

Молоко незамінний продукт під час приготування страв: у випіканні хліба, печива, млинців, сирників, тортів.

Із молока можна одержати творог, щоб приготувати багато страв: пудинг з родзинками, сирну запіканку, плав­лений сир.

Із м'яса можна приготувати м'ясні консерви, ковбаси, котлети, пироги, рулети.


Пам’ятник

У Голландії - «За допомогу і службу, за вірність і дружбу».

Тут корову називають годувальницею, матінкою, адже здавна ця країна славиться молочними продуктами.
КВОЧКА І КУРЧАТА

Загадки

Попищали, попищали,

Дружно просо подзьобали.

І до матері стрибочком

Жовті збіглися клубочки.

Заховались під крило,

Наче їх і не було.

Треба загадку кінчати.

Ці клубочки — то ... (Курчата)
Наче сонячні клубочки

Хтось розсипав біля квочки.

Хто це там пищить, малята?

Здогадалися? ... (Курчата)


Кругом бочки бігають клубочки. (Курчата)

Хатинка нова — пожильця нема.

Пожилець з'явиться, хатинка розвалиться. (Курчатко і яйце)
Під великим каменем багато камінців співає. (Курчата)
У матері двадцять діток, всі дітки — однолітки. (Курчата)
Вірші

КУРОЧКА

Курочка-чубарочка по саду ходила,

За собою діточок курячих водила.

- Як ти, курочко, живеш?

Не їси ти і не п'єш,

А все діткам віддаєш!

Зголодніла ти?

- Авжеж!


- Підійди до мене:

Ось зернятка в жмені.

Дзьобай, не лякайся,

Сили набирайся.



Л. Кондрацька

Прислів'я та приказки

  • Всяка курка не дурна, бо не від себе, а під себе гребе.

  • Дай курці грядку, а їй і города мало.

*Добра квочка одним оком зерно бачить, а другим — шуліку.

  • Курчат рахують по осені.

  • Не рахуй курчат, поки не вилупляться.

Прикмети

- Кури починають рано линяти — до ранньої і холодної зими, а коли довго не скидають пір'я, то осінь буде су­хою.

- Курка махає крилами і мотає хвостом — на заметіль. Квочка саджає під себе курчат — на негоду.

Скоромовка

- Кури клювали крупу у кориті.

Катя клопоче, щоб всі були ситі.

- Ходить квочка коло кілочка.

Водить діточок коло квіточок.

- Не клюй, курко, крупку, не кури, котку, люльку.



ЛАСТІВКА

Загадки

Швидко скрізь цей птах літає,



Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
Привітала нас піснями із весною,

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)


Прилетіли гості,

Сіли на помості,

Без сокири, без лопати

Роблять собі хати. (Ластівки)


Спереду шильце, ззаду — вильце,

А зі споду білий шовк,

Зверху чорний оксамит.

Тільки ближче підійшов.

Так і пурхнула умить. (Ластівка)

Хоровод

Повертайся, ластівко!

1 куплет.

Повертайся, ластівко,

До двора, до двора,

За весною скучила

Дітвора, дітвора.

Скоро вже повернуться

Журавлі, журавлі,

Скоро підем босими

По землі, по землі.

(Співають і хороводним кроком за ведучим утворюють велике коло).

Музика — чотири такти: кружляють парами (які знають заздалегідь).



2 куплет.

Тільки ти, весняночко,

Не барись, не барись.

І своєю піснею

Озовись, озовись.

Не барися, ластівко,

Прилітай, прилітай!

В наш гостинний сонячний

Щедрий край, щедрий край!

(Співаючи другий куплет, діти за ведучим вивертають коло і йдуть «змійкою». З кінцем музики зупиняються обличчям до гостей, роз 'єднавши руки). Музика (чотири такти).

Діти кружляють парами. У цей час залітає «ластівка» — дівчинка у костюмі. Усі зупиняються.



Дитина.

Ластівко сизокрила,

Звідкіля ти прилетіла?

Ластівка.

Прилетіла я порану

Із-за моря-океану.

Дитина. Що ти діткам принесла:

Ластівка. Сонця, ласки і тепла!

Веселі фразеологізми

ПЕРША ЛАСТІВКА

Найперші ознаки будь-чого нового, що тільки но з'явилося.

Ластівка - одна з перших пташок, що повертаються до нас навесні з теплих країв. Перша ластівка стала не лише ознакою початку весни, а й у переносному значенні першою ознакою наближення будь-чого радісного, приємного, змін на краще. Але в народі кажуть також «Одна ластівка весни не робить» — тобто «не треба поспішати робити радісні передбачення».


Пісня
ЛАСТІВКИ

1. Ластівка чорно-біла

По весні гніздечко вила.

Над землею кружляла

І на діток споглядала.

2. І питалася сердечно:

— Чи гніздитись тут безпечно?

Ліплю гніздо скоро-духом,

Встеляю м'яким пухом.
Хвилинка-цікавинка

- Ластівка за літо з'їдає до мільйона комах.

- Ластівка буває сільська і земельна. Сільська зветься касатка, а земельна — стриж. (В нашій місцевості).

- Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'ї, лелеки з нашої країни відлітають зимувати в Африку.

- 3 теплих країв більшість птахів повертається в ту ж місцевість, де вони гніздувались раніше.

- Ластівки і соколи найшвидше літають. Їх швидкість — більше 100 км/год.

- Ластівки першими відлітають у теплі краї і повертаються останніми.

- Гнізда ліплять з глини або землі, змішаної із слиною. Прикріплюють їх до будівель або скель, а ще є ластівки, які живуть у норах.

- На рік пташки роблять 1—2 кладки яєць з 2—6 яєць. Насиджує лише самка 14—16 днів.
Опис

1. Голівка і тулуб ластівки темний з металічним блиском.

2. Живіт знизу біленький.

3. Довжина тіла приблизно 20 см.

4. Крила довгі, гострі.

5. Хвіст вилчастий або з вирізкою.

6. Дзьоб короткий, широкий, трикутної форми.
Прислів'я та приказки


  1. Ластівка день починає, а соловей кінчає.

  2. Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.

  3. Ластівка весну починає, ще й осінь закликає.

  4. Одна ластівка весни не зробить.

  5. Першій ластівці завжди холодно, навіть наприкінці тижня.

Вірші
НАШЕ ЛАСТІВ'Я

Над ґанком гніздо ластів'яче,

У нім ластів'ята малі.

Одненьке упало і плаче

В дворі, на холодній землі.

Ми влізли під дах по драбині

Й поклали в гніздо пташеня.

І ластівка хворій дитині

Приносила ліки щодня.

І ми ластів'я доглядали,

Казали:

«То наше пищить».



З драбини його годували,

Давали по крапельці пить.

А вчора дивились, раділи,

Коли до гаїв за село

З гнізда ластів'ята летіли —

Між ними і наше було.


ЛАСТІВКА

Поруч з віконцем людської оселі,

Де підлітають увись каруселі,

Звила гніздечко в причілку пташина.

Люблять її і дорослі, й дитина.

Довго вона і натхненно робила,

Дзьобом тендітним болото місила,

Гарна і затишна виросла хата,

Є де гостей вже тепер зустрічати.

З цими пташками ми давнішні друзі,

Селяться десь чи у лісі, чи в лузі,

А серед міста, де шум не стихає,

Ластівку це аж ніяк не лякає.

Скривдити пташечку ми не даємо,

З нею у дружбі й сусідстві живемо,

Пташка колись нас від змій врятувала —

Так нам легенда про те розказала.

В злості на пташку гадюка сичала:

«В захист людей ти, негіднице, встала,

Винищу весь ластівничий я рід,

Буде немилим тобі білий світ».

Ластівка добра лиш тільки всміхалась,

Мстивих тих змій вже вона не боялась,

Бо після теї погрози зміїхи

Люди її запросили під стріху.

Так повелось вже здавна, що пташину

Всі захищають — дорослі й дитина.
Прикмети

- Горобці і ластівки гніздяться з північного боку — на спекотне літо.



- Ластівки, літаючи низом, граються — на дощ та вітер.

- Якщо ластівка літає низько над землею, то буде дощ, а якщо високо, то буде гарна погода.


Легенда

ПЕРША ЛЕГЕНДА

Одним з найшанованіших в Україні птахів є ластівка. Це — Божа пташка. Створена вона Богом із землі. Благословив її Господь за те, що коли розпинали Христа, ластівки крали в катів цвяхи. Якщо ластівка в'є під чиєюсь оселею гніздо, то це передвіщає щастя тій родині. Знищувати гніздо ластівки і її яєчка — гріх: говорять, все обличчя зразу ж всіється веснянка­ми. А щоб вивести з об­личчя веснянки, потрібно навесні, як уперше побачиш ластівку, вмитись молоком і витертись тим рушником, в якому носили святити паску, і сказати: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки».
ДРУГА ЛЕГЕНДА

Ходять легенди про деякі особливості її зовнішнього вигляду і про походження ластівок з люблячих одне одного чо­ловіка й жінки. Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров'ю, а жінка в цей час підійшла й так в'ється біля нього. Чоловік узяв її за підборіддя й лагідно промовив: «Ластівко моя». Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно під горлечком червоненьку плямочку.


ТРЕТЯ ЛЕГЕНДА

Колись на землі жив страшний змій, який живився кров'ю тварин. Змій послав комара пити у тварин кров, а язик у комара на той час був довшим, ніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змію, що найсолодша кров у коня. Змій посилає його на пошуки вдруге. Через якийсь час комар прилітає й каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на землі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього підлетіла ластівка і відірвала язик, щоб він не говорив про людину. Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась від змія, лишивши в нього середину хвоста. І залишився в ластівки хвіст назавжди в такому вигляді, який він є нині.


ДОБРІ ЛЮДИ

Колись давним-давно, в темному густому лісі, на високому дубі, зі своєї сім'єю жила чарівна пташка, яку називали Ластівка.

Одного літнього дня до лісу прийшло горе. Зірвався сильний вітер. Гілля дерев ламалося, лив сильний дощ. Вмить гніздо Ластівки, вимощене з гілочок, розсипалося, і четверо маленьких ластів'ят потрапили у полон води. Батько ластів'ят, бажаючи врятувати малят, теж загинув.

Коли стихія відступила, убита горем Ластівка, із пошкодженим крилом, сиділа на кущі й жалібно пищала. В цей час проходив мимо Охоронець лісу і побачив безпомічну Ластівку. Він забрав Ластівку, приніс її додому, перев'язав зламане крило. Нагодувавши пташку, доглядав її до повного одужання. Охоронець лісу змайстрував для Ластівки гніздечко, а щоб у ньому було тепло і затишно, обліпив гніздечко глиною. Пташину хатинку повісив Охоронець біля вікна.

Коли Ластівка одужала, настав час відлітати в теплі краї. Дуже важко їй було розлучатися зі своїм Охоронцем і рятівником. Вдячна птиця проспівала Охоронцю лісу веселу пісню і ніби пообіцяла повернутися до цього будиночку, і все життя охороняти і розвеселяти людей.

В теплий краях Ластівка розповідала всім птахам про доброту людей. Весною всі ластівки прилетіли до житлових будинків і побудували свої гнізда біля вікон.

З того часу ластівки стали гніздитися біля людей в містах і селах, розвеселяти їх і охороняти від горя.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка