Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу



Сторінка9/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ЛЕЛЕКА

Загадки

Відлітають за моря, у краї далекі,

На будинках гніздо в'ють,

Звуть же їх ... (лелеки)


Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовшки.

Хату на хаті має,

Всім жабам рахунок знає. (Лелека)


Довгоногий, чорно-білий,

У гніздо на хату сів,

Довгим дзьобом знай стукоче,

Ніби щось сказати хоче.

— Де ж це ти був?

— Далеко!

— Як звуть тебе? (Лелека)
Ходить на болотах в червоних чоботях. (Лелека)
Ноги як лопати,

хату поверх хати має,

рахунок жабам знає. (Лелека)
Пісня

ЛЕЛЕКИ

З далекого краю

Лелеки летіли.

Та в одного лелеченьки

Крилонька зомліли. Двічі

Висушила силу

Чужина проклята.

— Візьміть, лелеченьки,

На свої крилята. Двічі

Ніч накрила очі

Мені молодому.

Несіть мене, лелеченьки,

Мертвого додому. Двічі
Діалог

Журавель і лелека

Вчитель. Діти, люди досить часто плутають лелеку із журавлем, не розрізняючи їх. Зараз ви почуєте діалог між журавлем і лелекою і зрозумієте, яка між ними відмінність.

(Виходять два хлопчики у відповідному одязі і розігрують діалог).

Лелека. Ти хто?

Журавель. Я — сірий журавель.

Лелека. А чому ти не мостиш собі гнізда на даху будинку чи електричному стовпі?

Журавель. Ми, журавлики, дуже обережні птахи і не підпускаємо людину ближче, ніж за кілька метрів, тому і оселяємося на глухих берегах.

Лелека. Зате ми, лелеки, користуємося любов'ю і повагою у людей. Нас називають носіями щастя. Ти якийсь дивний і не зовсім такий, як ми. Чому це у тебе у кладці так мало яєць і гніздо на землі?

Журавель. Ми, журавлики, відкладаємо одне-два яйця і гнізда влаштовуємо на купинах болота, іноді у ямці на землі.

Лелека. Так ось ти який, журавлику! А ми, лелеки, тулимося ближче до людей і у нашому гнізді від трьох до шести білих яєць.



Журавель. Лелеко! Це ж про нас з тобою кажуть, що ми на своїх крилах весну приносимо. А людям від цього радісно. Ми з тобою дуже близькі родичі.

Лелека. Так, ми з тобою близькі родичі. Але давай подумаємо, чим ми ще відрізняємося? Коли час відлітати до теплих країв, ви збираєтеся у зграї?

Журавель. Ми, журавлі, відрізняємося способом перельоту. Шикуємося у небесному просторі трикутником або ключем.

Лелека. А ми, лелеки, перед відльотом збираємося у зграї.

Журавель. А хіба ти не живеш на болоті?

Лелека. Ні. Ми влаштовуємо собі гнізда на вершинах зламаних дерев, на дахах сільських хат і навіть на електричних стовпах.

Журавель. Зовнішній вигляд у нас не однаковий: у журавликів оперення сіре і на голові зверху червона плямка.

Лелека. А ми, лелеки, маємо біле оперення, тільки на крилах є чорні пір'ячка. Дуже рідко трапляються чорні лелеки.

Лелека і журавель. Ми близькі родичі, тому що приносимо людям радість і щастя.
Легенди

ЯК ЛЕЛЕКИ ДІТЕЙ ВРЯТУВАЛИ

Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок і дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко вони були, не почули. І тоді птахи, підхопивши на крила потерпілих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали їх. Відтоді кажуть, що лелеки малюків приносять. З того часу лелекам в Україні завжди раді.


ЛЕГЕНДА ПРО ЛЕЛЕКУ

Якось Господь одному чоловіку

Дав повний міх на спину

І попередив так:

Неси його і не розв'язуй,

А скинь у прірву, добрий сину.

Той чоловік занадто був цікавий,

Щоб стриматись.

Порушив він Господній заповіт,

І розв'язав мішок той раб лукавий,

А з нього різна нечисть розповзлась.

Безумцю! Ти порушив слово

З цікавості, забувши про обіт.

З цих пір збиратимеш

Ти вічно це поріддя,

Допоки існуватиме цей світ!

Перетворився чоловік в лелеку

Через цікавість, гордість

І непослух нашому Творцю.

Тепер постійно ходить по болоту

І все збирає ту нечисть всю.

Прислів'я та приказки

• Де лелека водиться, там щастя родиться.

• Лелеко, лелеко, до осені далеко?

• Де лелека не літає, а на весну — додому повертає.

• Де лелека водиться, там щастя родиться.

• Лелеки на хаті — то щастя, бо від лиха бережуть господарів.

• Лелека хату від лиха береже.

• Прилетіли лелеки — весну принесли здалека.


Вірші

ЛЕЛЕКИ

Журавлі курличуть,

Забирають літо

І несуть з собою

У чужі краї.

Не спішіть журавлики.

Гляньте — недогріте

Залишилось поле

В рідній стороні.

М. Кулик

ЛЕЛЕКИ

На старій вербі похилій,

Під дощем і спекою,

Жила собі лелечиха

Із лелекою.

На болото вдвох літали,

Жаб в болоті ловили.

Свого сина лелеченка

Жабами кормили.

Полетіла раз на лови вдень,

Як отепер би.

Де взялася шура-буря,

Похилились верби...

Зруйнувала шура-буря

Те гніздечко тихе.

Де синочок? Плаче батько,

Плаче лелечиха.

Діти знайшли лелеченка.

Відігріли: — Ач, ти!

Ось вам, — кажуть, — ваш синочок,

Нате і не плачте!

Ще й нове гніздо їм звили —

Колосок до колоска,

А щоб буря більш не здула —

Положили колесо.

На старій вербі похилій,

Під дощем і спекою,

Живе й досі лелечиха

Із лелекою.

І. Нехода

ЛЕЛЕКА

Ще дідусь мій примостив

Колесо на хаті,

І лелеки з тих часів

Стали прилітати,

Мов сторожа нагорі,

Зверху поглядають,

Від мишей, комах, щурів

Двір оберігають.

У старе гніздо несуть

Очерет, солому.

Пір'я і траву кладуть —

Буде тепло в ньому.

І висиджують малят

У дощі і спеку,

Пройде літо — полетять

У краї далекі.

В.Поронова

ЩО СКАЗАВ МЕНІ ЛЕЛЕКА

Довгу зиму жив лелека

У далекій стороні.

А тепер вернувсь здалека

І таке сказав мені:

«У краю тім — вічне літо

І нема снігів, зими,

Та свою країну, діти,

Найщиріше любим ми».

М. Познанська

Цікаво!

• Довжина дзьоба у лелеки 19 см.

• Вага білого лелеки досягає 3,5—4 кг, довжина крила 58-61 см.

• Живуть боцяни близько 20 років, зимують на берегах Середземного моря.

•Лелеки у гнізді перебувають близько 70 днів.

• Протягом дня бусли приносять їжу одномісячним пташенятам 9 разів.

• Влітку гайстер живе в Європі, а зимує в Пв. Африці. До неї далеченько: 13 тисяч кілометрів.

• Чорногузи долають водний простір лише в тому випадку, якщо бачать протилежний берег.

• Летять лелеки до вирію зі швидкістю 150 км/год., а коли вертаються додому — вдвічі швидше.

• У лелеки білого 112 родичів. Є серед них лелека чорний. Ці птахи, на відміну від своїх родичів, тримаються глушини, живуть близько 30 років. Чорних лелек у Європі дуже мало, тому вони потребують охорони. Лелеку чорного занесено до Червоної книги України.

• Більшість лелек селяться біля житла і вважають священними птахами, які дарують щастя

• Лелека в'є своє гніздо на хаті, на електричному стовпі, або на великих деревах, дубі чи липі, що ростуть на подвір'ї чи в саду. І в'є своє гніздо лелека не на один рік Якщо птахи оселяться десь, то живуть там. багато років. Старі лелеки летять на свої гнізда, а молоді будують собі, якщо хтось хоче запросити бузька до себе на подвір'я, то треба покласти на хату, стовп чи дерево — колесо, птахи обов'язково приймуть ваше запрошення, якщо ви добрі люди.

• Повертаючись з вирію, лелеки відкладають 2 або 7, а найчастіше 4 білих яйця, які птахи насиджують по черзі, через місяць з'являться голі, безпорадні пташенята. В народі називають їх Лесиками. Лесики дуже швидко ростуть, вони, на відміну від дорослих, мають голос — пищать. А дорослі лелеки клацають дзьобами. Вони голосу не мають.
Прикмети

• Лелеки гніздяться лише біля осель добрих людей.

• Гніздо на хаті віщує щастя і достаток.

• Не можна руйнувати гніздо лелеки, бо згорить хата.

• Якщо чорногузи вилітають із двору несподівано і не повертаються до гнізда — бути пожежі.

• Випаде погожа днина —

Боцян на нозі одній

Стане, де очеретина.

Мов порине в царство мрій.

• Міцно став на двох ногах,

Провища негоду птах.

Буря щоб не підняла,

Не розгорне він крила.

• А коли немов приріс

До землі двома ногами,

Під крило сховає ніс, —

Буря вже не за горами!

О.Ющенко

• Чорногуз приносить і забирає тепло назад у вирій.

• Активно тріскочуть надвечір дзьобом — завтра буде сонячний день.

• Починає непокоїтись на погану погоду.

• Якщо поважні птахи поспіхом вирушають на перезимовку — чекай суворої зими.
Скоромовка

- Брів лелека через брід,

лелечатам ніс обід.

Брів лелека через став,

в чобіток води набрав.
- Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

ЛИСИЦЯ

Загадки

•В темнім лісі проживає,



Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її ... (Лисиця).

•Хвіст пухнастий,

Хутро золотисте.

В лісі живе,

А в селі курей краде.

— Здогадалися, хто це? (Лисиця)

•Ходить свашка із мітлою,

Заміта до лісу слід,

Де недавньою порою

Тут відбувсь її обід. (Лисичка)

•Я руда, низького зросту,
Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми ласа —

В них таке смачненьке м'ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене... (Лисиця)

•Прийшло воно із довгим віником

На бесіду, із нашим півником,

Схопило півня на обід

Та й замело мітлою слід.(Лисеня)

•Живе в лісі, хижа, дика,

Любить курку та індика. (Лисиця)

Вірші

ЛИСИЦЯ

Хто такий, хто такий

Лине в спокій лісовий?

То руда летить лисиця

Крізь кущі, немов жар-птиця.

Ми злякалися на мить —

Нас не дума підпалить? (М.Гончаров)

ЛИС

Під горою хвойний ліс,

За горою хижий лис,

Вкрита травами гора,

Збоку — лисяча нора.

В ній хитрюга неспроста

Від собак хова хвоста:

Як навідався в курник,

То відразу півень зник. ( В.Гринько)

РУКАВИЧКИ ДЛЯ ЛИСИЧКИ

У лисички пальчики замерзли

Намочила в крижаній воді.

Посмішка і гарний настрій щезли.

— Хто мені зарадить у біді?

— Ми, — озвались подруги-сестрички.

— Як вас звати?

— Теплі рукавички. ( Ігор Січовик)



ЛИСИЧКИ

А дві лисички біля річки

умивали свої личка.

Ці лисички-чепурушки

мили лапки, мили вушка,

потім хвостики помили

і на сонечку сушили.(Тамара Іщенко.)

ЇЖАК І ЛИС

З їжака сміявся лис: —

В тебе чуб не так поріс,

це не чуб — якийсь клубок

чи то голок, чи шпильок.

В перукарню б ти побіг —

там шпильки б свої постриг

чи гребінчика б придбав —

чуб по моді причесав.

Тільки це промовив лис,

а до нього змій підліз.

З жахом лис подавсь назад,

та повзе на лиса гад.

Лис до пня скоріше — верть,

та повзе за лисом смерть.

Коли враз клубок шпильок

підкотився під пеньок,

покотився до змії

і шпильками вбив її.

Бачить лис: це не клубок,

а завзятий їжачок!

їжачку вклонився лис,

лапку з вдячністю потис

та й од радості аж плаче:

— Не стрижи шпильки, їжаче!( Михайло Стельмах)

Прислів'я та приказки


  1. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь носить.

  2. Дивиться лисичкою, а думає вовчиком.

  3. З лисами і сам лисом станеш.

  4. 1 на хитру лисицю капкан знайдеться.

  5. Лис лиса не кусає.

  6. В очі лисицею, а за очі — вовчицею.

Пісня

Пісня лисички ( з дитячої опери Миколи Лисенка «Коза-дереза».)



Я лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла:

Я гусятка пасла,

Полювать ходила.

А тепер мені в неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

А щоб краща, а щоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у гайочок

Квіточок нарвати.

Скоромовка

- Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

- Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс. (А. Качан)

Цікаво!

- Зовні лисиця нагадує невеликого собаку, проте в її поведінці є багато спільного з кішками. Подібно до кішок, вона підкрадається до здобичі на невелику відстань, а потім кидається на неї раптовим стрибком.

- Основна їжа лисиці — гризуни: миші, полівки. Проте, при нагоді, вона може вполювати молодого зайця, пташок, їсть яго­ди, насіння. Має дуже добрі нюх і слух.

- Лисиця цінний хутровий звір, на якого полюють. Як хижак, вона знищує багато гризунів — шкідників сільського і лісового господарств. Живуть лисиці 15—25 років.

- Лисиця — хижак. Довжина тіла 60—90 см, маса 6— 10 кг. У неї пухнастий хвіст, яким вона користується як кермом, роблячи різні повороти під час переслідування. Ним вона вкривається. У березні-квітні з'являються на світ 4—6 сліпих лисенят. З батьками знаходяться 3—4 місяці, а в кінці літа починають вести самостійне життя.

Опис

Питання

Словничок

Де живе лисичка?

У лісі, у норі, у дуплі.

Яка в неї шубка?

Пухнаста, руда, золота, сіра, м'яка.

Яка мордочка?

Витягнута, гостренька, широка.

Які вуха?

Чутливі, маленькі, великі.

Які лапи?

Короткі, великі, м'які.

Який у лисиці хвіст?

Довгий, пухнастий, кра­сивий.

Як можна назвати цю тваринку?

Хитра, прудка, обережна.

Казки

ЛИСИЧКА І ГЛЕЧИК

(Українська народна казка)

Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

Де б це глечика поставити ?

Постав, стара, під кущем.

Баба послухала діда і поставила під кущем. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови назад не витягне. Ходить, крутить головою, приказує:

Ну, глечику, пожартував і годі. Випусти мою голівоньку!



А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.

Підожди ж, клятий глечику, — каже лисичка. — Ось я тебе втоплю.



Побігла вона до річки. Встромила голову в воду. Напов­нився глечик, а лисиця шушіль — і скупалася.

ЇЖАК І ЛИСИЦЯ

(Естонська народна казка)

Їжак і лисиця впали у вовчу яму. Два дні якось терпіли, годі почав допікати їм голод. На третій день лисиця сказала:

— Не вибратися нам звідси, старий друже. Спрага жене вола до криниці, а голод — мене до тебе. Для твого ж блага з'їм тебе.

їжак подумав собі: «Де сили обмаль, беруть на поміч розум»,— і сказав лисиці:

— Удвох легше терпіти голод, ніж одному знемагати в полоні, та й моя смерть не врятує тобі життя. А я вже придумав, як нам вибратися звідси. Але чи варто тобі, такій голодній, говорити про це?

— Добра порада — завжди до речі,— відповіла лисиця,— я вже чую дихання смерті. Та все ж кажи! Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди, а мій рід говоритиме про тебе тільки з пошаною. Кажи!

— Людину пізнаєм по словах, а вола — по рогах,— мовив їжак.— Я вірю твоїй клятві і раджу ось що. Коли близько проходитиме мисливець, прикиньмося обоє мертвими: людина не така дурна, щоб убивати мертвих. Мисливець викине нас з ями, і ми знову опинимося на волі.

— Добре придумав,— зраділа лисиця.— А тоді гайнемо до лісу.

Незабаром прийшов мисливець подивитись, чи не потрапив, бува, вовк у пастку. Аж бачить: лежить у ямі лисиця — зуби вишкірила, хвоста відкинула, язика висолопила.

— Хм, докрутилася стара! — сказав мисливець і спустився в яму. «Заклякла на кістку,— подумав він.— І їжачок здох. Яка з вас користь?» — і викинув за ноги обох з ями.

Поки мисливець виліз нагору, звірі зникли.

Здивований чоловік плюнув з досади і пішов додому.

Після цього на їжака кілька разів нападали пастухові собаки та різні бешкетники, а лисиця й не згадувала про свою присягу захищати й допомагати їжакові. Та коли лисиця викрала з кубельця їжаченя, старий їжак вирішив покарати лиходійку.

Якось він знайшов пастку на лиса.

«Ну, постривай,— подумав він,— оце нагода поквитатися!»

Зустрів ото їжак лисицю на стежині. Вони привіталися, ніби нічого не сталося, поговорили про землю й погоду, про роботу й мандрівки.

— Ох, мене ноги далеко не носять, але вчора я знайшов чудовий музичний інструмент,— ніби між іншим сказав їжак.— За одну струну смикнеш — усі звучать.

По цьому він хотів перевести розмову на інше, але лисиця так і причепилася: покажи та й покажи ту музику. Після довгих умовлянь їжак повів руду до пастки.

— Глянь,— сказав він,— коли отут натиснути, то озвуть­ся всі струни.

— Постривай, я трохи пограю,— попрохала лисиця. Але тільки торкнулася краєчка пастки,— трах! — її лапу затисло, мов лещатами. Марно благала в їжака поради, як їй вирватися з пастки.

Прислів'я «Про добро пишуть на піску, а про зло — на камені!» — наче про лисицю сказане.



Лисиця і яструб

(Шотландська народна казка)

Сів якось яструб на березі річки і задрімав на теплому від сонця камені. Підбігла до яструба хитра лисиця і вхопила його своїми гострими зубами.

— Ой, не їж мене! — заблагав її яструб.— Відпусти мене на волю, а я за те знесу тобі яйце завбільшки з твою голову.

«Ох, і пощастило ж мені! — подумала лисиця.— Такого птаха впіймати! Справжнісінький скарб!»

Розтулила вона зуби і випустила яструба.

А яструб сів на гілці дерева і почав дражнити дурну лисицю.

— Не знесу я тобі яйця завбільшки з твою голову,— сказав він.— Не знесу через те, що не можу. Зате дам тобі три поради. Ось вони. Перша порада: ніколи не вір абикому. Друга порада: не засмучуйся через дрібниці. І третя порада...— Тут яструб подивився на голодну лисицю й помовчав.— Третя порада така: що впіймала, те тримай міцно.



Лічилка

Їхав лис через ліс,

Поламав п’ять коліс,

Треба стать погадать,

Скільки йому грошей дать.

МЕТЕЛИК

Загадки


•Живе лише улітку він,

Шовкові крила має,

Із квіточки на квіточку

Він весело літає. (Метелик)
•На дорозі лежить квітка,

Пелюстки згортає.

Я хотів її підняти –

А вона літає! (Метелик)


•На капусті я вродився

І капустою живився.

На капусті я умер,

Але знов ожив тепер

Тільки вже не той я став,

Що в капусті плазував.

Не плазую, а літаю,

Бо прекрасні крильця маю. (Метелик)


Вірші

Я з метеликом дружу

Я з метеликом дружу

В зеленому лузі.

Не боїться він мене,

Сіда на картузик.

Лиш прийду я на лужок,

Здалеку радіє,

Мов ромашка у траві,

Крильцями біліє. (В. Басюк)
Я НЕ ХОЧУ

Метелика ловити я не хочу,

Він — квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх. ( А. Костецький)
Метелики

Нас люблять всі на світі:

Дорослі і малі.

Ми — чарівні створіння

Для нашої землі.

Наче чарівні квіточки

Літаєм навкруги,

І друзями є старших ми

Й малої дітвори.

Тепер осіннім холодом

Повіяло сюди,

Тому ми поспішаємо

Сховатись, хто куди.

Аж тут підкралась осінь,

Настали холоди.

Ховаймось під корою

У затишні ходи,

У щілини парканів

Ховаймось від зими!
МЕТЕЛИК

Діти бігають, стрибають,

Далі — весело гукають:

—Ах, метелик!., подивіться

Ось він, ось він метушиться

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший!

Олена Пчілка
Прикмети

Якщо метелики зранку весело літають, пересідаючи з квітки на квітку, - вдень буде гарна погода.



МИШКА

Загадки

Маленьке, сіреньке,



а хвостик — як шило. (Мишка)

Маленьке, сіреньке,

Тонкий хвостик має,

А по білому сніжку

Сліди – двокрапки залишає. (Мишка)

Хвіст — як ниточка,

Сама — як калиточка,

А очі — як сім'ячко.

Любить дуже ніч і тишу

Ця маленька, сіра... (миша)



Вірші

МИШІ

Є миші сірі, польові,

Є жовто-чорні, лісові,

Є й хатні, що живуть в коморах.

Полівки — переважно в норах.

Зимують в скиртах польові,

їдять зерно, а лісові

Живуть у норах під корінням,

Гризуть горішки та насіння.

Шукають дупла восени,

Таскають корм туди вони —

Насіння, жолуді, горішки.

Запас на зиму роблять мишки!

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка