Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна Вихователю групи продовженого дня Схвалено радою методичного кабінету



Сторінка2/6
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.04 Mb.
1   2   3   4   5   6

Організація роботи в групах продовженого дня
Завдання групи продовженого дня


  • Організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках.

  • Створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань.

  • Організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів.

  • Організація дозвілля учнів.

  • Формування в учнів ціннісних орієнтацій.

  • Здійснення заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я учнів, їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя.

  • Виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці.

  • Надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів.

Під час діяльності групи продовженого дня вихователь повинен створити всі умови, щоб не тільки врахувати всі завдання, що поставлені «Положенням», а й зуміти організувати і зацікавити дітей. Утілення вихователем у життя цих завдань буде успішним за умови впровадження ним гуманістичної педагогіки. Гуманістична педагогіка спрямована на такі форми, методи та засоби навчання і виховання, що забезпечують ефективне розкриття індивідуальності дитини – її пізнавальних процесів і особистісних якостей; створення умов, за яких кожна дитина буде зацікавлена у тому, щоб сприймати педагогічний вплив.

Організація та планування групи продовженого дня
Зарахування до групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Наповнюваність такої групи не повинна перевищувати 30 осіб. Згідно з заявами батьків, дозволено відпускати дітей додому в зручний для батьків час. Під час канікул групи працюють для тих дітей, які цього потребують. Розрізняють кілька груп: група-клас, група, що складається з паралельних класів, група з учнів суміжних класів. На перших батьківських зборах необхідно провести анкетування і виявити інтереси батьків та дітей. За групою рекомендується закріпити постійне приміщення. Бажано, щоб це була постійно обладнана кімната. Доцільно, що замість парт у ній будуть стояти столи і стільці, які можуть бути використані для різних видів занять, а також килимок для ігор, казкових мандрівок, шафи для збереження особистих речей – все, що наближає умови до домашніх, робить їх більш затишними. Бажано, щоб у групі було багато квітів, акваріум, пташки або тваринки, телевізор, бібліотека, поробки, зроблені руками дітей, ігри, дитячі журнали, газети. Якщо немає окремого приміщення, бажано виділити найпростіший, світлий клас, забезпечити можливість користуватися бібліотекою, спортзалом, кабінетами. Обов’язково має бути куточок гігієни: мило, індивідуальні або паперові рушники, туалетний папір, аптечка.

Режим дня
Режим дня в групах продовженого дня розробляється у відповідності до «Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», розглядається радою навчального закладу і затверджується керівником навчального закладу.

Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:



  1. організацію:

  • прогулянки тривалістю не менше, ніж 1 година 30 хвилин ( 1-4 класи);

  • харчування тривалістю не менше ніж 30 хвилин;

  • суспільно-корисної праці;

  • денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів 1-го класу, тривалістю не менше, ніж 1 година 30 хвилин;

  1. виконання домашніх завдань для учнів 2-го класу тривалістю 45 хвилин, 3-го класу – 1 година 10 хвилин, 4-го класу – 1 година 30 хвилин;

  2. проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів 1-го класу тривалістю не менше ніж 35 хвилин, 2-4 класів - 40 хвилин.

Робота групи впродовж дня повинна відбуватися за такими етапами:

  1. Прийом дітей (формування групи).

  2. Обід.

  3. Денний відпочинок (сон для учнів перших класів).

  4. Прогулянка.

  5. Самопідготовка.

  6. Вільний час.

Кожен із цих етапів дуже важливий, тому вимагає особливих методичних підходів. Так, наприклад, під час обіду діти навчаються цінити продукти харчування, розуміти їх важливість і корисність для життя, опановують норми поведінки під час приймання їжі, учаться шанувати працю працівників їдальні тощо.

Режим роботи вихователів встановлюється директором загальноосвітнього навчального закладу відповідно до режиму роботи загальноосвітньої школи. Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи, як:

спортивна година;

прогулянка;

самопідготовка (у першому класі - заняття розвивального характеру);

виховна година;

заняття за інтересами;

ігри на свіжому повітрі.

Загальна тривалість повного режиму роботи групи продовженого дня складає шість годин, а тривалість кожної частини залежить від віку дітей.

Активний відпочинок дітей.
Невід’ємною складовою кожного етапу роботи ГПД є заходи щодо збереження здоров’я дітей. Першим і найголовнішим завданням у роботі вихователя ГПД є захист, збереження і розвиток здоров’я учнів. Реалізація цього завдання ґрунтується на розумінні здоров’я людини як стану повного фізичного, психічного, соціального благополуччя, а не просто відсутності хвороби чи фізичних вад. Саме на створення педагогічних умов підвищення ефективності виховання здорового способу життя і слід спрямовувати роботу серед вихованців групи продовженого дня:


  • валеологічна освіта (пропаганда здорового способу життя);

  • раціональне харчування; фізкультурно-оздоровча діяльність;

  • режим дня (навчання, відпочинок); родина (пропаганда здорового способу життя).

Режим ГПД як головний засіб здоров’язбереження повинен поєднувати у собі:

  • фізичне виховання (забезпечувати рухову активність, перехід за перших ознак стомлення від розумової діяльності до активного відпочинку та ін.);

  • педагогічну ефективність (частково вільний від навчальних занять день у середині тижня, чергування занять, що різняться за видами діяльності та ін.);

  • гігієнічні вимоги.

Вихователеві необхідно знати про стан здоров’я кожного вихованця й відповідно до цього будувати навчально-виховний процес в умовах ГПД. Заходи щодо здоров’язбереження, повинні проводитися у певній формі щоденно.

Для відновлення працездатності після навчальних занять наступним відповідальним періодом – виконанням домашніх завдань, вихователеві ГПД необхідно організувати активний відпочинок.

Організований руховий режим учнів стимулює підвищення розумової та фізичної працездатності, якості виконання домашнього завдання, компенсує дефіцит рухів, що спостерігається через інтенсифікацію навчального процесу.

Активний відпочинок у ГПД проводять у трьох основних формах: спортивна година, прогулянка, суспільно корисна праця дітей на свіжому повітрі.

З метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, їх фізичного розвитку проводять «спортивну годину». Ці заняття проводять у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: утомленості, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. Незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять до спортивної зали, актової зали, коридорів. Під час проведення години дозвілля на відкритому повітрі використовують м’ячі, скакалки, обручі, санчата тощо.

Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров'я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години - активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість.

Орієнтовна структура спортивної години


  1. Початок заняття з повільного бігу, що чергується з ходьбою (3-5 хв).

  2. Загальнорозвивальні вправи з комплексу ранкової гімнастики (6-8 вправ, 4-5 хв).

  3. Вправи чи комплекс рухів, що рекомендував учитель фізкультури.

  4. Вправи для розвитку витривалості (стрибки зі скакалкою по черзі на правій та лівій ногах, на обох ногах разом (15-20хв)).

  5. Естафета з елементами смуги перешкод, біг із прискоренням.

  6. Рухливі програмові ігри, тобто ті, які вивчають на уроках фізкультури, та за вибором учнів. Основна умова – всі діти повинні активно рухатися.

У режимі продовженого дня 2 - 2,5 год щоденно відводиться заняттям на свіжому повітрі, які проводять у трьох основних формах: спортивна година, прогулянка, суспільно-корисна праця дітей на свіжому повітрі.

Прогулянка - одна із форм активного відпочинку дітей. Мета прогулянок: відновлення розумової працездатності, розширення світогляду дітей, розвиток пізнавальних інтересів, виховання моральних взаємин, дисципліна у колективі. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання.

Орієнтовна структура прогулянки


  1. Організаційний момент: одягання дітей, інструктаж про час та мету прогулянки, правила поведінки, розподіл окремих доручень.

  2. Рух наміченим маршрутом, виконання передбачених завдань, організовані спостереження, бесіда вихователя за темою прогулянки, самостійна діяльність школяра.

  3. Підбиття підсумків прогулянки на постійному місці збору групи.

  4. Повернення до школи, переодягання дітей, гігієнічні процедури.

Типологія прогулянок

  1. Прогулянка спостереження (прогулянка за сезонними змінами в природі).

  2. Прогулянка-практику (відпрацювання необхідних життєвих навичок)

  3. Прогулянка із завданням. Зміст цієї прогулянки визначено завданнями суспільного життя групи. Завдання для прогулянки може бути запропоновано у зашифрованій формі.

  4. Екскурсія (ознайомлення дітей з історією рідного краю).

  5. Творча прогулянка має на меті викликати у дітей емоційний підйом та організувати творчу діяльність. Діти можуть малювати, збирати природний матеріал тощо.

  6. Розваги на свіжому повітрі (проведення масових рухливих ігор, веселих змагань, ритмічних музичних ігор, хороводів).

  7. Суспільно корисна праця. Організовуючи працю школярів, необхідно пам’ятати не лише про її оздоровче значення, але й про моральний вплив на особистість дитини.

Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру.

Наприклад:



    • Знай минуле рідного краю (екскурсія до краєзнавчого музею);

    • Бринить струною гілочка весни (екскурсія в природу);

    • Ніхто не забутий, ніщо не забуте (екскурсія до пам'ятника захисникам Вітчизни) тощо.



Клубна година
У режимі продовженого дня для занять за інтересами щодня передбачено 45-60 хв. Цей час, як правило, призначено для занять гуртків, але досить часто в розкладі ГПД зазначено: «Клубна година».

Гурток – систематична форма позакласної роботи з молодшими школярами, що дозволяють збагачувати та поглиблювати знання, отримані на уроках, застосовувати їх на практиці, розвивати пізнавальні інтереси та творчі здібності дітей.

У групах продовженого дня початкових класів найпоширеніші такі гуртки: «Умілі руки», «М’яка іграшка», «Цікава математика», «Цікава граматика», «Шахи» та ін.

Клуб - найбільш складна методично та різноманітніша за змістом і методами форма позакласної роботи.

Вимоги до клубної години


  1. Зміст клубної години завжди має бути новим., незвичайним, викликати у школярів здивування, активне бажання та прагнення дізнатися про щось нове, взятися за справу.

  2. Клубна година завжди передбачає вільне спілкування дітей між собою, з вихователем, з тими дорослими, які беруть участь у клубному занятті. Іноді вихователям спадає на думку, що дозволяти спілкування означає відмовитися від дисципліни, тому що діти голосно розмовлятимуть, шумітимуть, відволікатимуться.

  3. Клубні години повинні стати школою самовиховання молодших школярів, моментами цілеспрямованого впливу на уявлення кожної дитини про себе.

  4. Рекомендований час для клубної години в режимі ГПД – з 17.00 до 18.00. Але слід ураховувати особливості навчально-виховного процесу закладу. Цей час може бути іншим.

Структура клубної години

І. Підготовчий момент

Передбачає в першу чергу організацію психологічного настрою дітей на клубну годину. Необхідно в повному обсязі використовувати музичний супровід, освітлення, плакати, репродукції картин та ін.

ІІ. Мобілізуючий момент

Необхідно привернути увагу дітей до теми клубної години, переключити їх від попередніх занять (самопідготовки), установити порядок та дисципліну в умовах занять за інтересами. Але дисциплінарні прийоми є недоречними. Зосередити увагу дітей допоможуть хвилюючі поетичні рядки, приказки, прислів’я, загадки та ін.

ІІІ.Основний момент

Реалізує основні виховні завдання клубної години в діяльності молодших школярів. Вихователь в цій частині клубної години має стежити за орорганізацією та підтримкою спілкування і співпраці дітей. Регулювати їх допоможуть «Правила дружньої роботи», «Пам’ятка екіпажам», заповіді, традиційні закони клубу.

ІІІ. Завершальний момент

За методикою колективної творчої діяльності, її учасники мають висловити свої враження про підготовку та проведення справи.

Недоречно ставитися до клубних годин тільки як до засобу проведення вільного часу в режимі продовженого дня. Вони сприяють вихованню у молодших школярів колективізму, почуття дружби та товариськості, навичок співпраці, культури спілкування, самовиховання.



Самопідготовка
Самопідготовка – обов’язкове заняття дітей у групі продовженого дня. На ньому виконуються тільки домашнє завдання. У групі продовженого дня створюються сприятливі умови для організації навчальної діяльності учнів як єдиного процесу пізнання на уроці та під час самостійної роботи самопідготовки. У процесі роботи здійснюється закріплення знань, умінь і навичок на практиці. Для результативності самопідготовки вихователь встановлює певний порядок, якого обов’язково дотримуються всі вихованці. Нормальний хід самопідготовки можливий при виконанні організаційно-дисциплінарних, гігієнічних, дидактичних та виховних вимог.

Успішність навчальної роботи залежить від того, наскільки органічно пов’язані урочна і позаурочна діяльність учнів. У групі продовженого дня учитель має більше можливостей для систематичного формування навичок навчальної праці школярів і виховання в них позитивного ставлення до навчання. Самопідготовка сприяє систематичному закріпленню та засвоєнню знань.. Самопідготовка – це щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня. Самопідготовка складається з таких частин: підготовка до роботи, самостійне навчання, підведення підсумків. Підготовча частина триває 5-10 хвилин. В цей час учні складають план роботи, з’ясовують зміст завдання, виділяють головне в роботі, отримують консультації про необхідний дидактичний матеріал, посібники. Самостійне навчання складається із загальної та індивідуальної роботи. Форми індивідуальної допомоги можуть бути найрізноманітнішими. Це - запропоновані учням пам'ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки тощо. Головне: така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу, розширювати можливості виявлення самостійності міркувань, творчої ініціативи, активності.

Наприкінці самопідготовки підводиться короткий підсумок, вказуються позитивні сторони та недоліки в роботі учнів, оцінюється виконання завдань. Однією з головних проблем організації самопідготовки є саме проблема раціонального використання часу, який відводиться на виконання домашніх завдань. Дуже важливо, щоб діти швидко і повністю включались в роботу. Вчасний початок приготування домашнього завдання – необхідна умова впливу на якість завдання. Уміння діяти послідовно, самостійно планувати цю послідовність – важливий фактор успішності самопідготовки. У першому класі та цей час відводиться для читання, розвитку мовлення, дидактичних ігор та вправ, малювання, ліплення, занять за інтересами. При самопідготовці учнів 2-х класів велику роль відіграє вихователь, бо діти ще тільки вчаться, як треба самостійно працювати. Саме в цей період необхідно приділити значну увагу роботі з пам’ятками. Самопідготовка – не урок, тому оточення тут вільне, при необхідності учні розмовляють пошепки, тихо підходять до вчителя, коли потрібна допомога, або вчитель підходить до учня. Вихователь сприяє виробленню у школярів навичок планування навчальної роботи, розподілу сил і часу; розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення; пробудженню бажання більше знати, використовувати свої знання на практиці. Організаційні задачі вирішуються вихователем шляхом створення обставин, які спонукають дітей до виконання завдань учителя й підтримання порядку, необхідного для успішної роботи. Він вимагає чіткого дотримання режимних вимог, економічного використання часу, відведеного на навчальну роботу, в умовах суворого регламенту.

Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться 45 хв, третього - 1 год 10 хв, четвертого - 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів.

До обов’язкових організаційно-дисциплінарних вимог належать:


  1. Обов’язковість щоденної самопідготовки.

  2. Економний розподіл часу, відведеного на заняття.

  3. Забезпечення порядку на робочому місці. Наявність всіх необхідних для занять підручників і приладдя.

  4. Обов’язкове дотримання кожним учнем правил та заборони.

Правила заборони

Правила заборони. Не можна:

• запізнюватись на заняття;

• витрачати неекономно час на роботу;

• порушувати тишу;

• відволікати увагу товаришів;

• виходити з класу, рухатись в ньому без дозволу;

• займатись сторонніми справами;

• розмовляти з вихователем у повний голос;

• давати голосно консультації;

• недобросовісно виконувати завдання;

• ухилятися від виконання завдань;

• створювати шум поза класом, коли дозволили вийти.

Вихователь групи продовженого дня, керуючись цими вимогами під час самопідготовки, зможе підтримувати порядок самостійної роботи та впливати на її результат.

Вихователь — не вчитель, а самопідготовка — не урок. Тому вихователь використовує інші заходи впливу на учнів. Вони носять гуманний характер.

Для переконання школярів у корисності самопідготовки, вихователь використовує пояснення, прохання, поради, умовляння. Під час самопідготовки доцільно використовувати методи привчання, випробування. Вихователь впливає на дитину різними засобами піклування, захисту, допомоги. Він повинен заспокоїти, підбадьорити учня в разі невдачі.

Як треба працювати під час самопідготовки

1. Підготуй все необхідне до роботи.

2. Прибери з робочого місця все зайве.

3. Навчальні посібники розклади по порядку виконання завдань.

4. Розпочавши роботу, не поспішай.

5. Не працюй до повної втоми.

6. Під час роботи не жуй, не пий.

7. Не відволікайся під час роботи.

8. Якщо щось не виходить, не хвилюйся, заспокойся і продовж роботу.

Правила виконання письмових робіт

1. Приведи до порядку робоче місце, приготуй усе необхідне для роботи.

2 Сядь зручніше, як вчать у школі.

3. Прочитай завдання, подумай, подивись, які правила слід застосовувати у вправі. Згадай. Якщо забув - подивись у підручник.

4. У разі потреби подивись аналогічне речення, виконані в класі під керівництвом учителя.

5. Не поспішай, приступай до виконання.

6. Пиши не кваплячись, але і не надто повільно. Не відволікайся сторонніми справами.

7. Якщо не розумієш змісту вправ, запитай у вихователя.

8. Окремі важкі частини завдання не пиши в зошиті, а користуйся чернеткою.

9 Виконай вправу, перевір, охайно виправ помилки. Якщо брудно, перепиши.

10. Коли бачиш, що без учителя не розберешся, не виконуй усього завдання. Роби те, що зрозуміло. Про незрозуміле запитай учителя.

Пам’ятай, як треба розв’язувати задачі

1. Прочитай уважно умову задачі. Подумай.

2. Прочитай повторно. Виділи істотне для розв’язування.

3. Коротко запиши умову або зроби графічне зображення.

4. Подумай: що треба знати, щоб відповісти на питання задачі; що вже відомо з умови задачі; а що треба знайти.

5. Склади план розв’язання задачі(усно).

6. Розв’яжи задачу і перевір розв’язання.

Як потрібно виконувати завдання з української мови

1. Уважно прочитай завдання до вправи та визнач, яким правилом користуватимешся під час його виконання.

2. Якщо потрібно, знайди і ще раз прочитай правило, наведи власні приклади до нього.

3. Виконуючи вправу, звіряй з правилом.

4. Перевір роботу (використай підручник, таблицю, словник).

5. Помічені помилки виправляй акуратно.

Як треба готувати до чинання

1. Прочитай текст, познач слова і вислови, при читанні яких допущені помилки.

2. Попрацюй над цими словами (прочитай кілька разів).

3. З’ясуй значення незрозумілих слів (із словником у дорослих).

4. Прочитай текст повторно.

5. Дай відповіді на запитання, які стоять у кінці тексту.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності. Вихователь повинен поступово знайомити учнів з різними прийомами самоконтролю виконаної роботи:



    • зістав написане з текстом;

    • зістав написане з вивченим правилом;

    • перевір написання за словником;

    • перевір хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи. Найважливіша роль відводиться змістовому аспекту оцінювання. Вихователь зобов'язаний лаконічно, але достатньо зрозуміло проаналізувати труднощі, зорієнтувати школяра на поліпшення результату. Водночас словесна оцінка має бути об'єктивною щодо кожного учня, враховувати його можливості й зусилля, вкладені в досягнутий результат.

Робота з батьками
Багаторічний досвід учителів початкових класів дає змогу стверджувати, що успіху у виховній роботі з молодшими школярами можна досягнути тільки систематично творчо співпрацюючи з їх батьками. Лише за умов доброзичливої підтримки та допомоги батьків педагог зможе досягти належної ефективності навчально-виховного процесу, здійснити диференційований особистісний підхід до кожної дитини, ураховуючи не лише її індивідуальні здібності, нахили, особливості темпераменту, але й середовище, у якому її виховують удома, - її родину, сім’ю.

Вихователь групи продовженого дня планує свою роботу з батьками в таких напрямах:



  • удосконалення педагогічних знань, педагогічної культури взаємин; розвиток практичних умінь батьків у вихованні дітей;

  • усебічне виховання дитини в школі та вдома; створення атмосфери взаємоповаги на принципах єдиного підходу до виховання і навчання дітей;

  • демократизація і гуманізація всіх процесів виховання та навчання дітей у сім’ї; систематичне залучення дітей до побутової господарської діяльності; виховання до праці дорослих;

  • здійснення індивідуального, диференційованого підходу в роботі з сім’єю з урахуванням навчального рівня батьків, життєвого досвіду, участі батьків у вихованні дітей; формування психологічної готовності до навчання в школі шляхом постійної співпраці батьків і педагогів.

Для роботи з батьками учнів групи продовженого дня можна використовувати високоефективні методи і прийоми: анкетування, тестування, експрес-опитування, оформлення вітань, обговорення педагогічних ситуацій, індивідуальні й групові бесіди та консультації з батьками, відвідування сімей учнів, практичні поради і рекомендації з певної проблеми. Роботу з батьками педагог організовує в різноманітніших формах (бесіда за «круглим» столом, лекція, батьківські збори, педагогічна вітальня, прес-конференція, педагогічний тренінг, вечір запитань та відповідей, ділова гра, педагогічний калейдоскоп).

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка