Відділ освіти кіровської районної в м. Донецьку ради педагогічний супровід самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення історії



Сторінка1/4
Дата конвертації23.03.2016
Розмір0.82 Mb.
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ КІРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В М. ДОНЕЦЬКУ РАДИ



ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

(ОПИС ДОСВІДУ)
Рибалка Людмила Дмитрівна,

викладач історії ЗОШ № 97,

учитель-методист

2007-2008 н. р.




«Ніstоrіа еst mаqistrum vіtа», або «історія є вчителем життя». Так говорили ще у давні часи. У сучасній школі викладання історії не повинне перетворюватися лише в тренінг пам'яті, перевантаженої переліком подій та осіб. По-перше, історія як наука має великий виховний потенціал; вона надає приклади патріотизму, громадянської мужності, енергійності. По-друге, в сучасну добу швидких змін, які відбуваються в суспільстві, важливим є розвиток адаптивних якостей особистості. Випускника школи треба навчити вмінню проаналізувати ситуацію, яка змінилася, та обрати для себе правильну модель поведінки. Тому, визначаючи зміст ключових компетентностей випускника школи, вчені АПН України прийшли до висновку, що навчальна компетентність – це, насамперед, здатність особистості до самостійної пізнавальної діяльності, до організації власного навчального процесу, вибору і застосування ефективних стратегій навчання протягом життя .

Ідея досвіду: допомогти учневі стати активним суб’єктом навчального процесу за допомогою організації самостійної пізнавальної діяльності у процесі вивчення історії. Новаційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується в цілях, які ставить перед собою учитель, організовуючи самостійну пізнавальну діяльність учнів. Метою самостійної пізнавальної діяльності стає не тільки набуття знань, але й розвиток інтелектуальних здібностей (оволодіння прийомами розумової діяльності – аналіз, синтез, порівняння та ін.); інтелектуально-творчих якостей (креативність, інтуїція, творче уявлення, оригінальність мислення); вольових якостей (активність, ініціативність, незалежність). Так у процесі вивчення історії створюються умови для формування особистості, готової до життя у сучасному світі, що постійно змінюється (рис.1).





Законодавчою базою для реалізації досвіду є Закон України «Про освіту», державний стандарт з історії, концепція 12-ї річної загальноосвітньої школи, національна програма «Діти України».

Теоретичною основою досвіду є:

-психолого-педагогічні дослідження про особистість як активний суб'єкт життєдіяльності (І.Д. Бех, А.Й. Капська, Л.В. Сохань),

-компетентнісний підхід у навчанні історії (О.Г. Пометун),

-педагогічні дослідження про головні принципи й засоби самостійної пізнавальної діяльності (Л.М. Олексашкіна, К. Баханов),

-інноваційні системи, технології та моделі історичної освіти, використання яких може бути корисним для організації самостійної пізнавальної діяльності на уроках історії (лабораторна система навчання - К. Баханов, блочно-сотова система навчання - О. Фідря; метод демаршів, проектна система навчання – Р. Курбатов; П. Кендзьор, О. Войтенко, автори проекту «Громадянин»; модель навчання у дискусії - К. Бабанов; інтерактивні тренінги щодо формування самоосвітньої компетентності учнів – Н.В. Бухлова).

Автор досвіду впроваджує вищезазначені інтерактивні технології та методи навчання в умовах школи модульного типу. Модульна технологія, за якою Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 97 працює з 1992 р., сприяє ефективній організації самоосвітньої діяльності учнів, оскільки вона інтегрує 1)навчання з випереджальним вивченням теорії; 2) науково-пошукову діяльність учнів; 3)проблемне навчання; 4) індивідуально-диференційований підхід до навчання.



Для того, щоб інноваційні методи і технології створили струнку систему, спрямовану на розвиток навчальної компетентності учнів, автором досвіду розроблена наступна організаційно-функціональна структура процесу вивчення історії (рис.2).

1. Навчальна діяльність під час уроку історії:

1.1. Індивідуальна робота - за методикою організації лабораторно-практичних робіт К. Баханова, блочно-сотової системи навчання О. Фідрі. Завдання із самоосвітньої діяльності виконуються за умовами консультації, корекції, контролю з боку учителя.

1.2. Групова робота – за методом демаршів, проектною методикою, за моделлю навчання у дискусії, у тому числі, під час захисту завдань із самоосвітньої діяльності.

1.3. Випереджальне домашнє завдання – за переліком різнорівневих завдань із самоосвітньої діяльності, розроблених обласною творчою групою під керівництвом І.М. Рибак, зав.відділу суспільних дисциплін облІППО (2004 р.)

2. Навчальна діяльність у позаурочний час:

2.1. Позаурочні масові заходи - конкурсно-пізнавальні програми «Щасливий випадок», «Розумники та розумниці»; виконання учнівських проектів.

2.2. Науково-дослідницька діяльність - робота фольклорно-етнографічної експедиції при шкільній кімнаті народознавства «Берегиня», участь у роботі історико-географічного відділенням Малої Академії Наук.

2.3. Клуб «Пізнай самого себе» - тренінги розвитку комунікативних здібностей учнів, профілактика тривожності (за допомогою шкільного психолога).



Розглянемо, як впроваджуються в процес викладання історії завдання із самоосвітньої діяльності, розроблені автором досвіду у складі обласної творчої групи під керівництвом І.М. Рибак у 2004 р. Зміст завдань спрямований на всебічний розвиток історичної компетентності учнів (табл.1).

Важливо, що до переліку входять різнорівневі завдання: 1)репродуктивного рівня (повідомлення, підбір фактів, ілюстрацій та ін.), 2)конструктивного рівня (історичні умови, оціночне судження, причини та наслідки, порівняльна таблиця, складний план та ін.), 3)творчого рівня (твір-роздум, репортаж з міста події, розповідь екскурсовода, аргументи до дискусії та ін.). Самостійно обираючи одне з цих завдань на наступний урок, учень отримує та розвиває навички самооцінки.

Захист індивідуальних завдань учнів із самоосвітньої діяльності відбувається за моделлю навчання у дискусії. Частіш за все використовуються такі форми захисту як дискусія-симпозіум (після виступу доповідачі відповідають на запитання інших учнів класу); дискусія-дебати (обговорення, побудоване на основі заздалегідь підготовлених і зафіксованих виступів двох (трьох) протилежних за позицією груп). Доцільно організовувати дискусії-дебати під час підсумкових занять, позаурочних масових заходів, коли групи учнів захищають проекти, розроблені ними. За прикладом видатного англійського вченого А.П. Тойнбі автор досвіду обирала темами проектів «паралельну» історію («Що відбувалося б, якщо б...»). Так, учні 8-го класу створюють гіпотези про можливу долю України під час розробки проектів «Що було б, якщо б козаки на Переяславській раді не дали згоду на союз з Москвою», «Що було б, якщо б у Полтавській битві перемогли Карл ХІІ і гетьман І.Мазепа» та ін.

Процес виконання проекту проходить наступні етапи:

1)Підготовка класу до реалізації проекту (пояснювально-інструктивна розповідь учителя). Автор досвіду знайомить учнів з алгоритмом виконання завдання проекту (див.додаток).

2)Дослідження проблеми (визначення джерел інформації, збір інформації, створення учнями індивідуальних проектів). Під час цього етапу кожний учень виявляє особистісне ставлення до проблеми, навчається самостійно обирати напрямки дослідження. Педагог проводить індивідуальні консультації з учнями.

3)Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми (створення міні-груп за принципом подібності тем індивідуальних проектів, групові заняття). Групова робота є необхідною, адже ті учні, які не мають навичок дослідницької роботи, можуть звертатися за допомогою до інших членів групи. Щоб учні в групі не втратили своєї індивідуальності, автор досвіду рекомендує розподілити між ними ролі історика (відбирає факти з історії країни, які свідчать про існування умов для розвитку за обраним напрямком); політолога (готує проект можливого політичного устрою країни), економіста (готує проект можливого економічного розвитку країни), художника, журналіста (відповідають за оформлення результатів).

4)Представлення матеріалів дослідження (підсумкова конференція, дебати).

На думку автора досвіду, питання типу «Наскільки іншим було б моє життя, якби це не було б часткою мого світу?» сприяють більш емоційному, а тому більш глибокому сприйняттю історії.



Моніторинг якості знань показав, що залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності на уроках історії сприяє зростанню цього показника ефективності праці учителя (рис.4, 5). Важливим критерієм доцільності упровадження досвіду є також позитивна динаміка самоосвітньої діяльності учнів, збільшення кількості тих, хто має високий (працюють самостійно) та середній (працюють відносно самостійно) рівень самостійності (рис.6, 7). Учні з чітко визначеною пізнавальною орієнтацією залучаються до науково-дослідницької роботи, яка проводиться за допомогою керівників секцій етнографії, археології, історичного краєзнавства Донецького територіального відділення Малої Академії Наук (базовий заклад - Донецький обласний центр туризму і краєзнавства) (рис.3.). Протягом 8 років учні ЗОШ № 97 стають переможцями і призерами II (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницький робіт учнів - членів МАН. У 2004, 2005, 2007 рр. вихованці школи були визначені переможцями Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості (номінація «історія України і українського державотворення») (табл. 2). Це є результатом постійної індивідуальної роботи автора досвіду з обдарованими учнями на основі програм індивідуального розвитку та саморозвитку (допомога у визначенні джерел; корекція аналізу, систематизації, узагальнення наукового матеріалу; оформлення науково-дослідницької праці; підготовка до виступу - проведення шкільної конференції МАН).



У процесі впровадження досвіду в автора виникли певні труднощі. Це 1)перевантаження учнів, нераціональне використання ними часу; 2)фрагментарність історичних знань, які школяри отримують під час самостійної роботи. Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити установчі заняття (ознайомлення учнів з технологічною картою), уроки корекції, на яких за допомогою тренувальних вправ, тестів історичним знанням учнів надається систематичність і цілісність.

Представлений досвід роботи має практичне застосування. Автор досвіду працювала у складі обласних творчих груп, які розробляли різнорівневі завдання із самоосвітньої діяльності (2004 р.), соціально-орієнтовані завдання (2005 р.), питання дистанційного навчання (2006 р.) Елементи досвіду були опубліковані у збірниках «Сучасний урок. Панорама методичних ідей» (Харків: Вид.гр. «Основа», 2004, 2005), «Готуємось до історичної олімпіади» (К.: Вид.дім «Шкільний світ», 2006). У 2007-2008 н.р. на базі ЗОШ № 97 працює об‘єднання «Дослідник» (історія України) Донецького обласного територіального відділення МАН. Учні Донецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 97 з поглибленим вивченням англійської мови продовжують навчання у Донецькому національному університеті (історичний, економіко-правовий факультети), Київському національному університеті (історичний факультет). Авжеж, більшість випускників школи обирають інші професії, стають економістами, програмістами та ін. Але всі вони отримують на уроках навички організації власного навчального процесу протягом життя. Навчальна компетентність – це та якість, яка зв‘язує життя учня сьогодні і життя випускника у майбутньому.

Додаток



Рис.1. Ідея досвіду


Рис.2. Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї



НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Рис.3. Результативність

Таблиця 1

Формування історичної компетентності учня (на прикладі теми «Українські землі у другій половині ХVII ст. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність», курс «Історія України», 8 клас)



Предметна компетен-тність

Основний зміст компетентності: учень вміє

Приклади різнорівневих завдань із самостійної пізнавальної діяльності

Хронолог-гічна

Розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу

(за О. Помєтун)



Хронологічна таблиця «Життя і діяльність гетьмана І. Виговського»

Дата

Головні події в житті І. Виговського

Їх вплив на долю українського народу













Співвідносити історичні події, явища з періодами (епохами)

(за О. Помєтун)



Таблиця «Українські землі у другій половині ХVII ст. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність»

Період боротьби за незалежність

Головні події періоду

Підсумки періоду

(за принципом: хто очолював Гетьманщину)










Орієнтуватися в науковій періодизації історії та використовувати її як спосіб пізнання історичного процесу (за О. Помєтун)

Історична розвідка. Визначте, які події відбулись напередодні «Великої Руїни» - громадянської війни 1663-1687 рр. Чи можна вважати їх причинами «Великої Руїни»?

Просторо-ва

Співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами (за О. Помєтун)

Завдання на контурній карті. Позначте на карті кордони Османської імперії у різні періоди її розвитку (14 ст., 15 ст., 16 ст., 17 ст.) та поясніть зміни у цих кордонах.

Користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної і всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин, пов‘язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища (за О. Помєтун)

1.Завдання на контурній карті. Маршрут походу султана Мехмеда IV.

2.Завдання на контурній карті. Розподіл українських земель за Бучацьким договором між Туреччиною, Польщею та гетьманом П. Дорошенком.

3.Історична розвідка. Як ви вважаєте, чи змінилось на краще життя українців після підписання Бучацького договору?


Характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості (за О. Помєтун)

Історична розвідка. Спираючись на карту, поясніть, у чому полягали особливості розвитку земель Південної України у другій половині ХVII ст.

Інформа-ційна

Користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації (за О. Помєтун).

Історичний портрет. Оберіть одного з історичного діячів: І. Виговський, Ю. Хмельницький. П. Тетеря, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович і напишіть його розгорнуту характеристику

Систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці (хронологічні, порівняльні та ін.), схеми, плани (простий, розгорнутий) (за О. Помєтун)

Таблиця

Прізви-ще гетьмана

Угоди з сусідніми державами

Вплив угоди на долю укр.народу

Ро-сія

Польща

Туреч-чина


































Самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події (за О. Помєтун)

1.Повідомлення «Переяславські статті, схвалені царським урядом при обранні гетьмана Ю. Хмельницького (1659 р.)

2.Дослідження «Чому Ю. Хмельницький та козацька старшина погодилися на зменшення автономії України за Переяславськими статтями 1659 р.»



Виявляти різні точки зору. Визнавати і приймати таку різноманітність

Історична розвідка. У чому, виходячи з тексту Переяславських статей, полягає суть конфлікту між російськими воєводами та населенням українських міст? Як намагаються подолати конфлікт автори документи? Які права автори документу надають воєводам (реєстровим козакам)?

Критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ‘єктивність (за О. Помєтун)

1.Повідомлення. «Оцінка діяльності гетьмана Ю. Хмельницького у працях видатних українських істориків ХІХ ст. (В. Антонович)»

2.Повідомлення. «Оцінка діяльності гетьмана Ю. Хмельницького у працях сучасних українських істориків (В. Смолій, В. Степанков)»

3.Аргументи до дискусії, хто з авторів оцінює діяльність Ю. Хмельницького більш об‘єктивно


Мовленнє-ва

Реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису (картинного, аналітичного), оповідання (образного, конспективного, сюжетного), образної характеристики (за О. Помєтун)

1.Твір-роздум «Якби Гадяцький договір 1658 р. був втілений до життя…»

2.Лист від імені козацького полковника, прихильника незалежності України, до П. Дорошенка.

3.Репортаж з місця події (повстання козаків проти гетьмана І. Брюховецького та ін.)


Викладати історичні поняття, зв‘язки і тенденції історичного розвитку, застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику (за О. Помєтун)

1.Історичне дослідження «Процес диференціації українського суспільства у др.пол. ХVII ст.»

2.Історичне дослідження «Підривна діяльність Росії (варіант – Польща, Туреччина) щодо України у др.пол. ХVII ст.»



Логічна

Визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів (за О. Помєтун)

1. Складний план «Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі»

Аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв‘язки і тенденції історичного процесу (за О. Помєтун)

1.Добірка ілюстрацій. Стара (Чортомлицька) Січ.

2.Підготувати запитання до класу про місце розташування Чортомлицької Січі, оборонні споруди.

3.Виготовлення макету оборонних споруд Чортомлицької Січі.

4.Дослідження «Фортифікаційне мистецтво запорозьких козаків»



Визначати причини, сутність, наслідки й значення історичних явищ та подій, зв‘язки між ними (за О. Помєтун)

1.Повідомлення «Військові походи низових запорозьких козаків у др.пол. ХVII ст.»

2.Завдання на контурній карті. «Військові походи низових запорозьких козаків у др.пол. ХVII ст.»

3.Історична розвідка. Яку роль відіграли військові походи запорожців під час «Великої Руїни».


Визначити роль людського фактора в історії, розкривати внутрішні мотиви і зовнішні чинники діяльності історичних осіб (за О. Помєтун)

1.Повідомлення «Подія, про яку розповідає картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

2.Повідомлення «Подія, про яку розповідає картина О. Мурашка «Похорон кошевого».

3.Дослідження «Роль І. Сірка у боротьбі з турецько-татарською навалою».


Аксіоло-гічна

Порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань (за О. Помєтун)

1.Повідомлення «Корсунська рада 1669 р. та прийняття турецького протекторату П. Дорошенком».

2.Історична розвідка «Спільні риси у побуті українських козаків и кримських татар».

3.Добірка малюнків одягу, зброї козаків та татар, підготовка запитань до них.

4.Аргументи до дискусії: за доцільність / за недоцільність рішення Корсунської ради



Виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб й їх роль в історичному процесі.

Дослідження «Причини поразки П. Дорошенка у боротьбі з гетьманом Лівобережної України І. Самойловичем»

Алгоритм роботи над індивідуальним проектом за темою

«Що було б, якщо б у Полтавській битві перемогли

Карл ХІІ і гетьман І. Мазепа»


Опрацьовуючи історичні джерела, наукову літератури, заповнить спеціальну форму для фіксації результатів – текст з прогалинами.

Якщо б у 1709 р. гетьман Іван Мазепа та його союзник Карл ХІІ перемогли російського царя Петра І, події розгорталися б у напрямі _____ і мали характер _____. Цьому варіанту можливого розвитку подій сприяли б такі умови: ____. Основними рушійними силами процесу були б _____. Основними результатами цього було б те, що _____. Це б вплинуло на подальший економічний розвиток України так: ____. На її політичне становище так: _____. На культурний розвиток так: ____.


Розподіл ролей під час роботи над проектом у міні- групі


Зведена таблиця

результативності роботи за участю учнів в олімпіадах,

конкурсах науково-дослідницьких робіт

Вчитель – Рибалка Л.Д.



Навч.

рік


Вид діяльності

Кількість переможців

Прізвища пере-

можців обласного і всеукраїнсь-кого етапів



Районний етап

Обласний етап

Всеукраїн-

ський етап



2000-2001

Олімпіада

І місце (10-й кл.)










МАН

І місце (істор.краєзнав-ство)

І місце (істор.крає-

знавство)






Кашкарова Дар‘я

2001-2002

Олімпіада

І місце (10 кл.)

ІІ, ІІІ місце

(11-й кл. )











МАН

І місце (археологія)

ІІ місце (археологія)







2002- 2003

Олімпіада

І місце (11-й кл.)










МАН

І місце (археологія)

ІІІ місце (археологія)







2003-2004

Олімпіада

ІІ місце (8-й кл.),

ІІІ місце (9-й кл.)












МАН

І місце (археологія)

І місце (археологія)

ІІІ місце (археологія)

Дунь Сергій

Всеукраїн.

конкурс учнівської творчості



Переможець

Переможець

Переможець

Дунь Сергій

2004-2005

Олімпіада

І місце (10-й кл.)











МАН

І місце (етнографія)

ІІ місце (етнографія)







Всеукраїн.

конкурс учнівської творчості



Переможець

Переможець

Переможець

Дорошенко Сергій

2005-2006

МАН

І місце (етнографія)

ІІІ місце (етнографія)







«Роль козацтва в історії Донбасу»

І місце

Номінація «реферат»



Переможець

Номінація «реферат»






Моісеєнко Тетяна

Всеукраїн.

конкурс учнівської творчості



Переможець

Переможець




Дорошенко Сергій

2006-2007

МАН

І місце (етнографія)

ІІІ місце (етнографія)







«Роль козацтва в історії Донбасу»

І місце

Номінація «реферат»



Переможець

Номінація «реферат»






Стативка Євген

Всеукраїн. конкурс учнівської творчості

Переможець

Переможець

Переможець

Шевченко Олексій


Рис.4. Діаграма «Моніторинг якості навчання учнів»


Пояснення: у діаграмі були застосовані дані про якість навчання учнів, які у 2004-2005 н.р. навчалися у 9-В, 9-Г кл. (2-й рік викладання історії Рибалка Л.Д.), у 2006-2007 н.р. перейшли до 11-В кл. (4-й рік викладання історії Рибалка Л.Д.).

Рис.5. Діаграма «Моніторинг якості навчання учнів»


Пояснення: у діаграмі були застосовані дані про якість навчання учнів, які у 2005-2006 н.р. навчалися у 9-х кл. ЗОШ № 97 (2-й рік викладання історії Рибалка Л.Д.), у 2007-2008 н.р. перейшли до 11-х кл. ЗОШ № 97 (4-й рік викладання історії Рибалка Л.Д.).

Рис. 6. Діаграма «Моніторинг рівня самостійності учнів 9-х класів»




Рис. 6. Діаграма «Моніторинг рівня самостійності учнів 11-х класів»




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Тема «Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр.» є шостою темою в курсі «Новітня історія України (1914-1939)» для 10 класу за лінійною програмою середньої загальноосвітньої школи. У розробці системи уроків подається чотири урока в межах цієї теми. Оскільки автор досвіду працює в умовах школи модульного типу, уроки об’єднані в модулі (2 х 45 хв.). Модульна технологія сприяє ефективній організації самоосвітньої діяльності учнів, оскільки вона інтегрує 1)навчання з випереджальним вивченням теорії; 2) науково-пошукову діяльність учнів; 3)проблемне навчання; 4) індивідуально-диференційований підхід до навчання.

Тема 1-го модулю: Українські землі у складі Польщі (20-30-і рр. ХХ ст.). Модуль складається з двох уроків. На 1-му уроці учні виконують лабораторно-практичну роботу «Економічне становище, культурний розвиток західноукраїнських земель у складі Польської держави», завдання якої розроблені автором досвіду (індивідуальна самостійна робота). На 2-му уроці здійснюється перевірка результатів, отриманих під час виконання лабораторно-практичної роботи (колективна робота). Учні створюють гіпотези про найбільш ефективний шлях політичної боротьби українського народу за свої права.

Тема 2-го модулю: Український національний рух на території Польщі (20-30-і рр. ХХ ст.). За структурою модулю на 1-му уроці відбувається захист (представлення, обговорення) випереджального домашнього завдання «Центристський рух, діяльність УНДО», «Ліворадикальний рух, діяльність КПЗУ», в якому беруть участь міні-групи учнів (групова самоосвітня робота).

На 2-му уроці захищає випереджальне домашнє завдання міні-група, яка працювала за темою «Праворадикальний рух, діяльність УВО, ОУН».

У запронованих уроках показано технологію застосування в процесі вивчення історії:

-лабораторно-практичних робіт;

-моделі навчання за методом «демаршів».

Виконання учнями лабораторно-практичних робіт під час уроків історії стає підґрунтям для формування в учнів самоосвітньої компетентності, адже в процесі роботи відбувається цілеспрямований розвиток загально навчальних умінь і навичок самостійного набуття знань (аналіз, синтез, систематизація та порівняння фактів, отриманих з різних джерел; самостійна інтерпретація). Учитель допомогає учневі, виконуючи функції консультанта, контролера і коректора.



Метод «демаршів» був впроваджений французьким дидактом А. Басісом. Фактично цей метод є різновидом учнівського проекту, скороченого до меж одного-двох уроків. Метод заснований на підключенні підсвідомості, на створенні особистісного емоційного ставлення учня до події. Саме цим він приваблює автора досвіду, оскільки емоційне сприйняття історії є більш стійким. Питання, яке обговорюється за методом «демаршів», повинно бути не тільки історичною, але й моральною проблемою. У пропонованій розробці це проблема застосування насилля у відповідь на свавілля влади. Впровадження методу «демаршів» проходить наступні етапи: 1)індукція, або наведення (створення емоційного настрою за допомогою слова, образу, мелодії); 2)самоконструкція (індивідуальне створення гіпотези) (у розробці - 1-й модуль); 3)соціоконструкція (створення гіпотези групою учнів) (у розробці – випереджальне домашнє завдання до 2-го модулю); 4)соціалізація, афішування (оприлюднення результатів роботи учнів); 5) розрив (внутрішнє усвідомлення учнями неповноти або невідповідності отриманих знань) (у розробці – 2 модуль).

Застосування методу «демаршів» дозволяє розвивати такі складові самоосвітньої компетентності учнів, як



  • критичне ставлення до інформації, вироблення певної позиції при набутті знань;

  • впорядкування власних знань, знаходження зв’язків між ними;

  • уміння розв’язувати проблему, знаходити нестандартні рішення на основі отриманих самостійно знань;

  • вміння співробітничати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

  • толерантне ставлення до опозиційної точки зору;

  • представлення, обґрунтування та захист отриманого результату

І, головне, розуміння власних потреб. Метод «демаршів» дозволяє учневі набути досвіду участі в політичної діяльності. Цей досвід є необхідним, щоб у дорослому житті не перетворитися в об’єкт маніпуляції з боку будь-якої політичної сили.

Під час роботи за методом «демаршів» кожний учень опрацьовує матеріали, які містяться у підручнику, додаткової літературі (індивідуальна форма самоосвітньої діяльності). Але для економії навчального часу, набуття навичок співробітництва з оточуючими створюються міні-групи (за подібностю морального вибору, зробленого учнями). В групах обов’язки розподіляються так: лідер групи, оратори, опоненти, упорядники підсумкового документу.

Символічне зображення:

▲ - форма організації класу;

►- вивчення ключових понять теми;

■ - прийом, що буде використовуватися вчителем;

◘ - демонстрація слайдів комп‘ютерної презентації.

Автором не подається розробка уроків «Українські землі в складі Румунії», «Закарпаття в складі Чехо-Словаччини», оскільки стримують рамки умов конкурсу щодо матеріалів з досвіду роботи вчителя, що обмежуються 4 уроками з теми.

До розробці системи уроків додається технологічна карта, яку отримує кожний учень класу напередодні вивчення теми.

Технологічна карта

ОГЛЯД ТЕМИ

Тема надає знання з історії західноукраїнських земель у 20-30-і рр. ХХ ст. Характерними рисами цього періоду були:

-Втрата здобутків національно-визвольних змагань, української державності. Східна Галичина входила до складу Польщі, Північна Буковина – Румунії, Закарпаття – Чехо-Словаччини.

-Посилення національного гніту українців з боку правлячих кіл Польщі та Румунії. У Польщі діяв закон про заборону використовувати українську мову в урядових установах. Влада Румунії відмовилася визнавати українців за окрему нації й закрила всі українські школи, культурні установи.

Але водночас відбувається пожвавлення українського національного руху. Українці борються за свої права з використанням парламентських методів боротьби (Східна Галичина: УНДО, Північна Буковина: УНП), насилля, терору (Східна Галичина: УВО, ОУН). Знаковою подією в історії української державності стало проголошення незалежності Карпатської України (15 березня 1939 р.)

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ



Після вивчення теми ви зможете дати визначення поняттям:

-центристський рух, праворадикальний рух, ліворадикальний рух;

-акція «паціфікації», політика «нормалізації».

Зверніть увагу! «Інтегральний націоналізм»

Поняття застосовувалось спочатку щодо французького радикального монархічного націоналізму початку XX ст. (ідеї Шарля Мора та Моріса Бареза). Потім у західній науковій літературі під цим терміном почали об'єднувати всі європейські право-радикальні, тоталітаристські рухи першої третини XX ст. Поняття „інтегральний націоналізм" є усталеним терміном для окреслення ідеології та політичної практики ОУН 1930-х років. За автором праці про ОУН Дж. Армстронгом, ознаками „інтегрального націоналізму" є:

1)віра в те, що нація є найвищою цінністю, якій мають бути підпорядковані всі інші;

2)апеляція до містичної ідеї єдності всіх особистостей, які складають націю, основаної на припущенні, що в одне органічне ціле їх об'єднують біологічні характеристики або незворотні наслідки спільного історичного розвитку;

3)підпорядкування раціональної думки „інтуїтивно правильним" емоціям;

4)наявність харизматичного лідера чи еліти націоналістів-ентузіастів, які вважають себе уособленням „волі нації";

5)культ дії, війни та насильства, які вважаються вираженням вищої біологічної життєздатності нації [4, с. 31].

Після вивчення теми Ви зможете локалізувати у часі наступні події:

Лютий 1919 р. - установчий з’їзд Комуністичної партії Східної

чини у Станіславі.

Липень 1920 р. - нарада Стрілецької ради.

Серпень 1920 р. - з’їзд представників військових організацій у

Празі. Створення УВО.

11 липня 1925 р. - установочний з’їзд УНДО, який прийняв полі-

тичну платформу.

19-20 листопада 1925 р. - 2-й з’їзд УНДО у Львові. Ухвалено програма і

статут.


Травень 1926 р. - державний переворот у Польщі. Встановлення

диктатури Ю. Пілсудського.

1928 р. - вибори до польського парламенту, в яких бере участь УНДО.

1928 р. - виключення КПЗУ-більшість (васильківці) з Ко- мінтерну за «національний ухіл».

28 січня – 3 лютого 1929 р. - І Конгрес українських націоналістів. Створення ОУН.

Восени 1930 р. - масові репресії щодо українського населення

Галичини, проведених урядом Польщі на чолі

З Ю. Пілсудським.

1933 р. - знищення керівників КПЗУ (Косар, Бараба) в

СРСР за справою «Української військової

організації»

1934 р. - замах на організатора політики «пацифікації»

міністра закордонних справ Польщі Б. Пераць-

кого, здійснений членами ОУН.

29 травня 1935 р. - переговори представників УНДО на чолі з

В. Мудрим з міністром внутрішніх справ Поль-

щі М. Зиндрамом-Косцялковським.

23 травня 1938 р. - загибель Є. Коновальця, керівника ОУН у Рот-

тердамі (Голландія)

1938 р. - постанова Виконкома Комінтерну про розпуск

КПЗУ.

Вересень 1939 р. - припинення існування УНДО.



Після вивчення теми Ви зможете дати оцінку поглядам і діяльності історичних осіб:

Євген Коновалець

Євген Михайлович Коновалець народ. 14.06.1891 р. в с. Зашкові поблизу Львова. Його батько керував народною школою; дід і прадід були священиками. Закінчив учительську семінарію у Львові. З 1909 р. вивчав право у Львівському університеті, слухав лекції М. Грушевського. На формування світогляду Є. Коновальця значний вплив мали М. Міхновський (праця „Самостійна Україна"), Дм. Донців (знайомство під час II Всеукраїнського студентського з'їзду у Львові в липні 1913 р.), Ю. Пілсудський (реферат „Організація стрільців" та усвідомлення необхідності створити національні збройні сили). На фронтах Першої світової війни боровся в лавах австро-угорської армії, потрапив у російський полон у боях на горі Маківці. У вересні 1917 р. втік з табору біля Царицина та приїхав до Києва, став одним із засновників Галицько-буковинського куреня січових стрільців. Січові стрільці на чолі з полковником Є. Коновальцем зіграли головну роль у придушенні заколоту більшовиків у Києві у січні 1918 р.; розгромі військ гетьмана П. Скоропадського під Мотовилівкою, У грудні 1919 р. головний отаман С. Петлюра видав наказ про самодемобілізацію військових частин. Є. Коновалець опинився в таборі для військовополонених у Луцьку. Навесні 1920 р. переїхав до Чехо-Словаччини. У серпні 1920 р. став одним з засновників УВО. 20.07.1921 р. повернувся до Львова і очолив Начальну команду УВО. На 1-му конгресі українських націоналістів (1929 р.) був обраний головою проводу. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьбі за незалежність України сформував військовий штаб, школи з підготовки старшинських кадрів для укр. армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії. Встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії. 23.05.1938 р. Є. Коновалець загинув у Роттердамі внаслідок вибуху міни з годинниковим механізмом, підкладеної агентом ДПУ Судоплатовим [3].



Степан Бандера

Степан Андрійович Бандера народився 01.01.1909 р. в с. Угринові Старому на Станіславщині в сім'ї греко-католицького священика. Батько Андрій служив капеланом в УГА, був послом до Української національної ради в Станіславі. Закінчив Стрийську українську гімназію (1927 р.) Належав до юнацької скаутської організації „Пласт". Навчався на агрономічному факультеті Львівської вищої політехнічної школи, брав участь в студентській Групі української націоналістичної молоді, УВО (з 1928 р., відділ розвідки, потім пропаганди). У 1929 р. вступив до ОУН. У червні 1933 р. був призначений Крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом УВО. Після вбивства Б. Пєрацького (1924 р.) засуджений до смертної кари під час Варшавського процесу (1935-36) та львівського процесу (1936 р.). Внаслідок амністії вирок було замінено довічним ув'язненням. Під час нападу Німеччини на Польщу (1939 р.) утік з Брестської тюрми. Був в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу укр.націоналістів під кер. А. Мельника. 10.2.1940 р. у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Бандерою. За його розпорядженням у 1941 р. було сформовано 3 похідні групи ОУН з метою відновлення укр. державності. 6.7.1941 р. заарештований німцями, відмовився скасувати акт відновлення Української держави, ув'язненний (Берлін, потім концтабор Заксенхаузен). Звільнений союзниками з концтабору. У повоєнні роки голова проводу ОУН, автор теоретичних праць з питань політики та ідеології. 15.10.1959 р. вбитий в Мюнхені співробітником КДБ Богданом Старшинським [3].



Дмитро Донців

Народився 29.8.1883 р. у м. Мелітополі. Студіював право у Петербурзькому (1900-1907) та Віденському (1909-1911) університетах. В 1917 р. у Львові здобув ступінь доктора юриспруденції. Був членом РУП, УСДРП. В 1905 і 1907 рр. Арештовувався царською владою. У 1908 р. переїхав до Львова. Друкувався в журналах „Дзвін", „Украинская жизнь". У 1914 р. очолив Союз визволення України. В період гетьманату - голова Українського Телеграфного Агентства в Києві. Протягом 1919-1921 р. – шеф Українського пресового бюро при посольстві УНР в Берні (Швейцарія). З 1922 р. - у Львові, редагував журнал „Літературно-науковий вісник" (1922-1939). У 1939 р. емігрував за кордон. У 1948-1953 рр. викладав українську літературу в Монреальському університеті (Канада). В працях „Націоналізм" (1927), „Де шукати наших традицій" (1938) та ін. Обстоював ідею виховання української нації в дусі сильних народів-володарів [3].



Ви зможете набути вміння і навички:

  • використовувати для отримання знань різноманітні джерела інформації;

  • виробляти власну позицію при набутті знань на основі критичного осмислення інформації;

  • впорядковувати власні знання, знаходити зв’язки між ними;

  • розв’язувати проблему, знаходити нестандартні рішення на основі отриманих самостійно знань;

  • співробітничати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

  • толерантне ставитися до опозиційної точки зору;

  • представляти, обґрунтовути та захищати отримані результати.

Завдання із самоосвітньої діяльності до теми

Тема і номер уроку

Зміст завдання

Форма і об’єм виконання

Рівень

зацікавленості учнів



Тема модулю:

Українські землі у складі Польщі (20-30-і рр. ХХ ст.).



1-й

урок


Адміністратив-но-політичний устрій західноукраїнських земель у складі Польщі

Електронна презентація




2-й

урок


Економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Польщі в 20-30-і рр. ХХ ст.

-Повідомлення «Аграрна реформи польського уряду та створення осадницьких господарств» (3-5 хв.)

-Повідомлення «Стан промисловості на західноукраїнських землях у 20-30-і рр. ХХ ст.) (3-5 хв.)

-Оціночне судження. Вплив економічної політики польського уряду на майновий стан українського населення (2 сторінки).

-Реферат (7 сторінок)






Посилення національного гніту українців у Польщі (20-30-і рр. ХХ ст.)

-Повідомлення «Акція «пацифікації» (1930 р.)» (3 хв.)

-Моделювання історичного процесу. Як українці відреагують на посилення національного гноблення? (3 хв.)

-Твір-роздум. Що заважає нам толерантно ставитися до представників іншої культури (3 сторінки)





Тема модулю:

Український національний рух на території Польщі (20-30-і рр. ХХ ст.)



1-й урок

Створення УНДО

Повідомлення (3 хв.)




Програма та діяльність УНДО

-Таблиця «Центристський рух на західноукраїнських землях у складі Польщі» (1-2 стор.)

-Оціночне судження. Програма УНДО (2 стор.)

-Лист українського патріоту до Василя Мудрого щодо політики «нормалізації» (2-3 сторінки)


Створення КПЗУ

Повідомлення (3 хв.)




Програма та діяльність КПЗУ

-Таблиця «Ліворадикальний рух на західноукраїнських землях у складі Польщі» (1-2 сторінки)

-Оціночне судження. Вплив керівництва ВКП(б) на діяльність КПЗУ (2 стор.)

-Виступ прихильника Крілика (Васильківа) на засіданні Комінтерну у 1928 р.(2-3стор.)


2-й урок

Створення УВО

-Повідомлення (3 хв.)

-Історичний портрет. Євген Коновалець (2-3 стор.)






Створення ОУН

-Повідомлення (3 хв.)

-Репортаж з Конгресу ОУН в Відні (1929 р.) (2-3 стор.)





Програма і діяльність ОУН

-Таблиця «Праворадикальний рух на західноукраїнських землях у складі Польщі» (1-2 сторінки)

-Оціночне судження. Історичні, філософські та політичні погляди Дмитра Донцова (2-3 стор.)







Для виконання цих завдань Вам потрібно ознайомитися з літературою:

1.Турченко Ф. Г. Новейшая история Украины. Часть первая. 1914-1939: Учебн. для 10-го кл. общеобразоват. учебн. завед. - К.: Генеза, 2004. - 368 с.

Додаткова література:

2.Довідник з історії України: Посібн. для серед, загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. - К.: Генеза, 2001. - 1136 с.

3.Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст.Л. Войцехівська (кер.авт.кол.), В. Абліцов, О. Божко та ін. - К.: Україна, 1995. - 479 с.

4.Касьянов Г. В. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз //Український історичний журнал. - 2004. - № 1. - С.29-42.

5.Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). - Т. 11. - К.: Видавничий дім „Альтернативи", 1999. - 336 с.

6.Політологія. Кінець XIX - перша половина XX ст.: Хрестоматія / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1996. - 800 с.

8. 9. Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.

Модуль 1.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка