Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації Волинської області Ківерцівський районний центр дитячої та юнацької творчості



Сторінка1/6
Дата конвертації16.03.2016
Розмір1.21 Mb.
  1   2   3   4   5   6



Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації

Волинської області

Ківерцівський районний центр дитячої та юнацької творчості

Інформаційно – методичний збірник

Укладач: практичний психолог ЦДЮТ



Алла Володимирівна Денісова
м. Ківерці

Редакційно-видавничий центр ЦДЮТ

2014

Автор-впорядник: А.В.Денісова, практичний психолог Ківерцівського районного ЦДЮТ.

Координатори: Л.В. Куліба, директор Ківерцівського районного ЦДЮТ,

Г.П.Поліщук, методист Ківерцівського районного ЦДЮТ, С.А.Киричук, методист Ківерцівського районного ЦДЮТ.



Технічний редактор: О.М.Пивовар

Інноваційний проект — це документ, у якому визначаються мета, завдання, пере­лік і послідовність дій, виконавців і сфера їхньої відповідальності, необхідні ресур­си, процедура контролю за ходом реаліза­ції передбачених заходів для поліпшення діяльності навчального закладу, досягнен­ня визначених результатів у встановлені терміни. Сучасне позашкілля повинно допомагати своїм вихованцям вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації, відчувати себе впевненими на ринку праці. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу. Саме такою формою є інноваційні проекти, реалізація яких має на меті всебічне та систематичне дослідження певних проблем, розробку способів досягнення поставленої мети та отримання конкретного кінцевого результату.


Зміст
Вступ………….……………………………………………………..………………..5

Інноваційні проекти у сучасній освіті………………………………….……..……6

Навчально – виховний проект «Я і Україна»………………………………….…18

Соціально – психологічний проект «У призмі творчості»……………..….….…33

Виховний проект «Здорова дитина – здорова нація»……………………………47

Міні проект «Повір у себе»………………………………………………..………61

Висновки………………………………………...………………………………….82

Додатки………………………………..……………………………..……………..84

Список літератури……………………………….………………………………....92



ВСТУП

Закономірно постає питання про нову позашкільну освіту, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасне позашкілля повинно допомогти своїм вихованцям відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних інноваційно – педагогічних напрямків навчання та виховання. У методі проектів можна побудувати програму розвитку діяльності установи як серію взаємопов’язаних проектів, що витікають із тих чи інших життєво важливих завдань. Проект – це тимчасова справа, що є засобом або ж інструментом для здійснення зміни. Він має чітко окреслені початок і кінець, конкретну мету і завдання, призводить до отримання реальних результатів.

Через проектну діяльність створюються умови для творчої самореалізації вихованців, учнів, слухачів, стимулюється розвиток інтелектуально-творчих здібностей.

Проекти мають на меті: розкривати та розвивати творчий потенціал гуртківців; навчати та виховувати творчу особистість гуртківців засобами сучасних педагогічних технологій; розвивати творчий потенціал керівника гуртка; залучити дітей-інвалідів до творчих дитячих об’єднань, визначити форми та методи роботи з такими дітьми; формувати виховану, інтелектуально розвинуту, віддану своїй Батьківщині людину, здатну відповідати за збереження себе і свого природного та суспільного довкілля;виховувати бажання піклуватися про своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя;

Проектна діяльність характеризується як навчальний процес, в якому обов`язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.


Інноваційні проекти у сучасній освіті.

Що таке проект? Проект — це тимчасова справа, що є засобом або інструментом для здійснення зміни. Він має чітко окреслені початок і кінець, конкретну мету і завдання, призводить до отримання реальних результатів. За нього несе відповідальність окрема особа або структура, проект потребує фінансових витрат, часу, передбачає використання різноманітних ресурсів, не лише матеріальних, а й людських, а також знань.

Що таке інноваційний проект? Інноваційний проект — це документ, у якому визначаються мета, завдання, пере­лік і послідовність дій, виконавців і сфера їхньої відповідальності, необхідні ресур­си, процедура контролю за ходом реаліза­ції передбачених заходів для поліпшення діяльності навчального закладу, досягнен­ня визначених результатів у встановлені терміни. Таким чином — це унікальна послі­довність дій, комплекс заходів на досягнення певної мети. Він інтегрує в собі певну ідею, задум та дії із втілення цього задуму в життя.

Проектна діяльність спрямована на вирішення таких психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних завдань:

• розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей дітей;


  • інтеграція освітнього середовища позашкільного закладу та сім'ї, ширше залучення батьків до освітнього процесу;

  • соціалізація дітей, розвиток ключових компетентностей — комунікативної, кооперативної, інфор­маційної тощо;

  • формування в гуртківців активної життєвої по­зиції;

  • створення єдиного колективу вихованців і пе­дагогів, атмосфери співпраці.

Інноваційні проекти мають на меті всебічне та система­тичне дослідження проблеми й розробку конкретного кінцевого продукту; передбачає отримання практич­ного результату, а не тільки пошук певної інформації, проект передусім є результатом колективних зусиль виконавців, тому на завершальному етапі діяльнос­ті передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника. Такий процес здійснюється як упродовж навчання, так і в процесі спеціально організованої позакласної та позашкіль­ної діяльності учнівської молоді.

Відповідно до основного методу чи виду діяльності дослідники розрізняють:



  • прикладні проекти, які вирізняються чітко ви­значеним результатом діяльності його учасників (на­приклад, проект документа, словник, аргументоване пояснення будь-якого явища тощо). Такі проекти пе­редбачають ґрунтовне осмислення структури, розпо­діл функцій між учасниками, оформлення результа­тів діяльності, їх подальшу презентацію та зовнішнє рецензування;

  • дослідницькі проекти, що мають на меті ор­ганізацію діяльності колективу, спрямовану на розв'язання творчих завдань із заздалегідь невідомим результатом, і передбачають наявність певних етапів роботи (обґрунтування актуальності теми досліджен­ня, предмета та об'єкта, визначення мети і завдань, виявлення методів пошуку та джерел інформації, висунення гіпотези, визначення шляхів розв'язання проблеми, збирання даних, їх аналіз і синтез, обгово­рення та оформлення отриманих результатів, виступ із повідомленням чи доповіддю, визначення нових проблем для подальшого аналізу);

інформаційні проекти, скеровані на вивчення ха­рактеристик будь-яких процесів, явищ, об'єктів, які передбачають їх аналіз та узагальнення виявлених фактів. Структура такого проекту схожа на структуру дослідного, що часто є основою для їх інтеграції.

В реальній практиці здебільшого застосовують змішані типи проектів, де поєднуються ознаки кіль­кох типів проектів. Вони є практично-орієнтованими. Такі проекти не лише допомагають отримати нові знання, а й сприяють отриманню певного соціально­го досвіду, тобто є соціальними проектами.

Етап вибору проблеми та її дослідження передба­чає аналіз широкого переліку проблем місцевої гро­мади, що потребують розв'язання, вибір однієї з них, яка й стане об'єктом дослідження. Цей етап має на меті не лише накопичення інформації з проблеми до­слідження, вивчення джерел і накопичення матеріа­лів, а й безпосереднє навчання та набуття досвіду ак­тивної діяльності. На цьому етапі відбувається аналіз правової бази вибраної проблеми та систематизація інформації про проблему, отримана з різних джерел (газет, журналів, інтернету, книжок, архівів тощо) на основі особистого дослідження, соціологічного опи­тування, спілкування зі спеціалістами, представника­ми влади та громадськості. Далі ці матеріали презен­тують, наводять факти, статистичні дані, висновки спеціалістів, доводять наявність самої проблеми до громади; збирають інформацію про проблему; роз­робляють план дій команди проекту; реалізації про­ектної діяльності.

Головним завданням етапу вибору шляху розв'язання проблеми та розроблення плану її вирішення є планування на основі систематиза­ції та аналізу отриманого матеріалу діяльності розв'язання проблеми. Мета цього етапу — ви­значити найоптимальніші шляхи розв'язання про­блеми, які підтримує більшість групи. Результати дослідження проблеми обговорюють колективно. Пропонують ідеї та варіанти розв'язання пробле­ми. Критикуючи, аналізуючи зібраний матеріал, учасники робочої групи визначають різноманітні шляхи розв'язання проблеми та вибирають найоптимальніший. У процесі обговорення планується майбутня проектна діяльність: учасники формулю­ють її конкретні завдання, методи, засоби реаліза­ції; моделюють остаточний результат; формують і визначають завдання робочих груп; розробляють або визначають критерії контролю тощо.

Результатом проектної діяльності є презентація та захист кінцевого продукту. Успіх проекту значною мірою залежить від оформлення його результатів. Пре­зентація матеріалів дослідження перед широкою ауди­торією є неодмінною умовою роботи над проектом. Успішна демонстрація результатів дослідження може дати поштовх для подальшого розв'язання проблеми. Завданнями етапу презентації матеріалів дослідження є інформування громадськості про важливість обраної проблеми, демонстрація практичної діяльності під час реалізації проекту, ознайомлення з її результатами.

Роботу над проектом не можна вважати ефектив­ною без аналізу перебігу та результатів діяльності на різних етапах його дослідження, тобто рефлексії. На завершальному етапі проекту доцільно організувати обговорення, під час якого можна оцінити проектну діяльність загалом та особистий внесок кожного у спільну справу, виявити недоліки діяльності та обго­ворити шляхи їх подолання.

Під час реалізації соціального проекту важливим є не лише створення певного кінцевого продукту, а і громадсько-виховний результат демократичної вза­ємодії учнів, учителів, батьків, усієї громади в про­цесі його виконання.

Кроки реалізації проектів.

Найчастіше, коли вживають слово «проект», зазвичай мають на увазі навчальні проекти як одну з тих технологій, що істотно збагачують на­вчальний процес сучасної школи. Але функції та можливості проекту на цьому не закінчуються.



Проекти мають низку характеристик, а саме:

  • їх виконують люди;

  • обмежені доступністю ресурсів;

• їх планують, виконують та управляють ними;

• вони мають досягти конкретної мети.

У реалізації проекту може бути задіяна як одна людина, так і десятки, й навіть сотні. Тривалість проектів може становити від кількох тижнів до кількох років. Більшість проектів здійснюється для досягнення стійкого, тривалого результату.

Учасниками проекту, які беруть участь у розробці та реалізації про­екту, їхні інтереси можуть впливати на результати використання чи завершення проекту. Учасники також можуть впливати на мету і результати про­екту. Команда управління проектом (директор проекту, координатор) має визначи­ти учасників проекту, їхні вимоги та очікування щодо успішної реалізації проекту і, наскільки це можливо, керувати їхньою діяльністю з метою за­безпечення успішного завершення проекту.

Успіх проекту рідко є результатом щасливого ви­падку. Він тісно пов'язаний з відповідним плануван­ням і розумінням основи положень його створення. Ідея проекту є одним із ключових "чинників, від яких залежить його подальша доля. Тому треба ретельно визначити та вибрати проблему.

Після визначення проблеми, на яку спрямовано проект, слід починати збирання та аналіз інформа­ції: про­аналізувати базову інформацію з даної проблеми у регіональному чи місцевому масштабі, зіставити проблеми та зібрану інформацію з напрямом діяльності, статусом і мож­ливостями закладу.

Наступний крок — визначення мети та завдань проекту. Метою проекту є досягнення очікуваних змін певної ситуації. Вона має бути реальною, соці­ально важливою, досяжною, співвідноситися з очіку­ваними результатами та планом реалізації проекту. Найпоширеніший спосіб формулювання мети—одне або два речення, що починаються з дієслівного імен­ника: розвиток, сприяння, посилення, надання тощо. Важливо зазначити, як ви цього досягнете, викорис­товуючи слова «шляхом», «через» тощо.

Мета і завдання проекту логічно витікають з ви­значеної проблеми. Мета — загальний результат того, чого ви прагнете досягти.

Завдання не є процесом, це швидше покроковий результат, визначення стану справ, якого ви сподіва­єтеся досягнути по закінченні проекту. Тобто це кон­кретні кроки до мети. Тому під час їх формулювання необхідно уникати слів, які змальовують процес, і використовувати слова, які означають завершеність. Завдання слід формулювати чітко, щоб, виконавши чергове з них, можна було легко оцінити, чого досяг­нуто, яку частину проекту реалізовано. Вони мають бути:



  • специфічними та конкретними (що й коли має бути зроблено);

  • такими, що піддаються обчисленню;

  • визначеними в часі;

  • визначеними за територією;

  • реалістичними у здійсненні.

Після виконання кожного завдання завжди має бути конкретний результат: зібрано матеріали з оцін­ки ситуації, видано вісник, навчено персонал тощо.

Визначивши мету, окресливши завдання, можна переходити до наступного етапу — етапу складання плану реалізації проекту. План реалізації проекту — це розподілені в часовій послідовності всі види діяль­ності, передбачені проектом. План реалізації проек­ту має відповідати поставленим меті та завданням, а також очікуваним результатам проекту. Якщо проект передбачає значний час (більше шести місяців), то його доцільно розбити на кілька етапів.

Визначитися з потребами — це лише один бік справи. Інший — порахувати витрати, тобто скласти бюджет проекту.

Ще один етап—моніторинг та оцінка виконан­ня проекту. Моніторинг проекту — це процес контр­олю проектних завдань, фактичного стану виконан­ня проекту. Це також невпинний процес збирання інформації з певних аспектів проекту для аналізу змін ситуації та проблем, що виникають з його реа­лізацією, для дотримання графіка робіт і перегляду плану (за необхідності), для остаточної оцінки проек­ту. Метою моніторингу, в першу чергу, є визначення ефективності заходів, передбачених планом реаліза­ції проекту.

Оцінювання виконання проекту здійснення для того, щоб учасники проекту ще раз переконалися, наскільки успішно просувається виконання завдань, зазначених у проекті, як створюється основа для реа­лізації наступного проекту.

Отже, моніторинг та оцінка є важливими компо­нентами планування проектів, оскільки вони:



  • доводять, що проект спрацював (проект справді щось змінив);

  • мають вирішальне значення для підтримки авто­ритету вашої школи, довіри з боку людей та органі­зацій;

  • є основою для постійного вдосконалення;

  • дані оцінки є основою для ухвалення рішень, пов'язаних із плануванням і вдосконаленням проекту;

  • вони дають змогу побачити переваги проекту, а також його недоліки, які слід усунути (подолати);

  • люди, які фінансують проект (донори) або їхні представники найчастіше вимагають вимірювання якості впровадження та ефективності програми;

  • чіткі оцінні показники ефективності є найкра­щим захистом проекту, які часом трактуються як ні­бито «марнування грошей».

Проектна діяльність у позашкільній освіті

XXI століття називають епохою проектної діяльності. В освітньому просторі проектна діяльність забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання; сприяє формуванню в учнів життєвих компетенцій. Проектна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проекту. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням майбутнього, створення його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів.

З точки зору учня (вихованця), навчальний проект - це можливість щось виконати в групі чи самостійно, максимально використовуючи свої можливості. Це діяльність, яка дає змогу виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести реальну користь, публічно показавши результат. Виконання проекту - це діяльність, спрямована на розв’язання значущої проблеми, зазвичай сформульованої самим учнем (або учнями). Результат такої діяльності має практичний характер та важливе прикладне значення.

З точки зору педагога, проектна діяльність - це освітня технологія, націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме:



  • планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

  • використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання з інформаційного поля;

  • самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;

  • проводити дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези, деталізація та узагальнення);

  • співставляти факти, аргументувати свою думку;

  • приймати рішення;

  • установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

  • створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, журнал, сценарій);

  • презентувати створене перед аудиторією;

  • оцінювати себе та інших (здійснювати самоаналіз успішності та результативності вирішення проблеми проекту).

У науковій педагогічній літературі існує ціла низка обов’язкових вимог до сучасного визначення проекту, а саме:

  • наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів (вихованців);

  • дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;

  • структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

  • моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

  • самодіяльний характер творчої діяльності учнів;

  • практичне або теоретичне значення результату діяльності і готовність до впровадження;

  • педагогічна цінність діяльності (які нові знання та навички здобули учні в процесі здійснення проекту).

Проекти доцільно розрізняти за такими параметрами:

  1. За характером домінуючої діяльності:

- дослідницький проект, який включає обгрунтування актуальності обраної теми; визначення мети, завдань дослідження, гіпотези з наступною її перевіркою, аналіз отриманих результатів; використання таких дослідницьких методів, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та інші;

- інформаційний проект, спрямований на збирання інформації про певний об’єкт, явище з метою аналізу, узагальнення і представлення її широкій аудиторії. Результатом такого проекту може бути публікація в ЗМІ, зокрема в Інтернеті;

- творчий проект, який передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театральні виступи, витвори образотворчого або декоративно-вжиткового мистецтва, відеофільми;

- рольовий (ігровий) проект. У ньому проектанти беруть на себе ролі літературних або історичних персонажів. Результат проекту залишається відкритим до самого закінчення;

- практично орієнтований проект, націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника. Результат заздалегідь визначений і може бути використаний у житті класу, школи, міста, держави. Результатом може бути наочний посібник для навчального кабінету, будинки для птахів і под.

2. За предметно-змістовими ознаками:

- монопроект у рамках однієї галузі знань;

- міжпредметний проект (на суміжжі різних галузей знань).

3. За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий, колективний, масовий).

4. За тривалістю в часі:

- міні-проект (на 1 заняття);

- короткотерміновий (до 1 місяця);

- довгостроковий (семестр, навчальний рік).

Кінцевий результат проектної діяльності вихованців може бути представлений у вигляді:


  • Web-сайту;

  • аналізу даних соціологічного опитування;

  • бізнес-плану;

  • відеофільму;

  • відеокліпів;

  • електронної газети;

  • колекції;

  • моделі;

  • пакету рекомендацій;

  • листа в ...;

  • рекламного проспекту;

  • статті;

  • сценарію;

  • казки;

  • колективної творчої роботи (витвору декоративно-прикладного мистецтва та ін.).

Критеріїв оцінки якості виконання проекту не повинно бути багато. Їх заздалегідьі повідомляють та пояснюють учасникам проекту. Наприклад, критерії оцінки проектної діяльності вихованців можуть бути такими:

1.Самостійність роботи над проектом.

2. Актуальність і значимість теми.

3. Повнота розкриття теми.

4. Оригінальність вирішення проблеми.

5. Презентація змісту проекту.

6. Використання наочних та технічних засобів.

7. Точність відповідей на запитання.

8. Виховна значимість проекту.

9. Навчальна значимість проекту.

10. Якість апробації версій

Прикладами кінцевих продуктів можуть бути:

• Альбом із творами та ілюстраціями;

• письмовий звіт;

• стіннівка;

• тематичний концерт, підготовлений учнями;

• радіо- або відеопрограма;

• класний куточок; Wеб-сайт; відеофільм; виставка;

• журнал; костюм;

• мультимедійна презентація;

• публікація;

• серія ілюстрацій;

• словник англійського молодіжного сленгу.

Проектна робота надає учням можливість спілкуватись у реальній життєвій ситуації, що вимагає від них застосовувати та адаптувати вивчений мовний матеріал. Зацікавленість вибором теми та процесом роботи над проектом підвищує їх мотивацію та інтерес до вивчення мови.

Проектна робота стимулює учнів із різними здібностями до співпраці над метою, що є однаково важливою для всіх учасників. Ті з них, хто має порівняно низький рівень володіння іноземною мовою, можуть застосувати інші свої таланти та здібності.

Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Після успішного втілення проекту слід скласти звіт про оцінку реалізації проекту з метою інформу­вання громадськості, можливих донорів і для його використання під час розробки заявки на наступний грант.

Поширення інформації про реалізацію проекту повертає вас до початку проектного циклу, і ви знову починаєте пошук, використовуючи набутий досвід і результати для просування реалізації наступної ідеї та поліпшення життя.




  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка