Відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської рда методичний кабінет Інформаційно- нормативні матеріали Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво



Сторінка1/4
Дата конвертації17.03.2016
Розмір0.97 Mb.
  1   2   3   4
Відділ освіти, молоді та спорту

Новоархангельської РДА

Методичний кабінет
Інформаційно- нормативні матеріали


Мистецтво в школі: музика,

образотворче мистецтво,
художня культура

124233432

Новоархангельськ – 2014
Сучасні умови розвитку художньо-естетичних дисциплін
Освітня галузь «Мистецтво» розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу. Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво», які кожний загальноосвітній навчальний заклад може обирати самостійно

Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Найбільш досконало вирішити це завдання покликані предмети художньо-естетичного напряму в системі загальної середньої освіти.

Зміст художньо-естетичної освіти розкриває перед учнями найяскравіші зразки творів музичного та образотворчого мистецтв, розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань.

Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених


в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних планах, програмах.

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як: особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти); діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

Компетентнісний підхід полягає в зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку
в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки
й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Перспективність компетентнісного підходу полягає в тому, що він передбачає високу готовність учня до успішної діяльності в різних сферах.

Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

Компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. Із цією метою вчителі готують для учнів алгоритми міркувань, різноманітні пам'ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань.

При цьому необхідно враховувати, що засоби навчання мають охоплювати:

• цілісну систему завдань і вправ, доступних для учнів певної вікової категорії;

• диференційований матеріал з урахуванням рівнів розвитку дітей; раціональне співвідношення завдань для тренування і творчого використання;

• завдання на вільний вибір;

• завдання, що передбачають індивідуальну роботу, роботу в парі
й групі.

Компетентності, що формуються у процесі загальної мистецької освіти поділяються на три групи: особистісні, соціальні, функціональні.

Група особистісних компетентностей розподіляється на:


  1. загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації);

  2. спеціальні –художньо-естетичні (естетичний досвід, художньо-творчі здібності, художньо-образне мислення, естетичне ставлення).

Функціональні компетентності тісно пов’язані з певною предметною діяльністю учнів. З-поміж функціональних компетентностей у галузі мистецької діяльності виокремлюються:

1) предметні (музичні, образотворчі, театральні, хореографічні тощо);

2) міжпредметні, до яких входять: галузеві (художньо-естетичні)
та міжгалузеві (художньо-гуманітарні);

3) метапредметні (ключові), до яких належать: інформаційно-пізнавальні (здатність до пошуку та оперування художньою інформацією); саморегуляції (уміння організувати та контролювати власну художню діяльність, здатність до самовдосконалення шляхом мистецької самоосвіти та самовиховання).

Окрему групу складають соціальні компетентності, які формуються під час різних форм колективної художньо-творчої діяльності учнів (робота
в парах, трійках, міні-групах, великих колективах). Їх розподіляють на:1)комунікативні (здатність до спілкування з приводу мистецтва, естетичних цінностей); 2) соціально-практичні (здатність до співпраці у сфері мистецтва, до роботи в команді).

Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей


у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Вивчення молодшими школярами предметів: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», які є складовою освітньої галузі «Мистецтво», дає можливість учням цілісно осягати духовно-моральні цінності людства як невід’ємну частину світової мистецької культури, опановувати специфіку художньо-образної мови.



Початкова школа.

У 2014-2015 навчальному році організація навчання з предметів освітньої галузі «Мистецтво» в 1, 2 і 3 класах буде здійснюватися за навчальними програмами, розробленими відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»:

- Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із

навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011.

- Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений

с обучением на русском языке. 1-4 классы.– К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

Організація навчання в 4 класах ЗНЗ здійснюватиметься за затвердженими Міністерством освіти і науки України навчальними програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання».

Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури, рекомендованої для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році, які розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www. iitzo.gov.ua.

Для реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти та з метою впровадження оновленого змісту освіти для 1, 2 і 3 класів розроблені нові підручники.

Підручник «Образотворче мистецтво. 3 клас» (авт. О. Калініченко,


В. Сергієнко) продовжує змістову лінію підручників для 1 і 2 класів. Школярі знайомляться з образотворчим мистецтвом разом з героєм-комунікатором – чарівницею Гармонією та її друзями – знавцями мистецтва. Оригінальність подання навчального матеріалу полягає у тому, що для оптимального художньо-естетичного розвитку молодших школярів зміст підручника побудовано за наскрізним тематичним принципом та з урахуванням варіативності художньо-практичних завдань, які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів, що дозволяє втілити особистісно розвиваючу парадигму освіти.

У 3 класі учні розширюють знання про графіку, живопис, скульптуру, декоративно-прикладне та театральне мистецтво, знайомляться з жанрами образотворчого мистецтва, а також опановують нові художні матеріали


та техніки. Через систему запитань, звертань (зверни увагу, пригадай, пофантазуй, визнач, роздивись тощо) здійснюється безпосередній вплив
на сприйняття учнями навчального матеріалу, його краще усвідомлення
і закріплення, підвищується зацікавленість та мотивація до навчання.

У підручнику передбачено поурочне, щосеместрове повторення та узагальнення навчального матеріалу. Для підвищення зацікавлення учнів образотворчим мистецтвом, створення можливостей для їхнього саморозвитку та врахування індивідуальних здібностей запропоновано виконання самостійної пошукової роботи. Окремі завдання пропонується виконувати у групі або колективно.

Підручник «Образотворче мистецтво. 3 клас» (авт. М. Резніченко,
С. Трач) побудований з урахуванням традицій українського національного мистецтва в контексті зі світовою культурою. Інформаційно-ілюстративний матеріал є наочним джерелом формування художньої та духовної культури особистості. Він розкриває жанрові особливості та специфіку зображальних
і виражальних засобів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури та дизайну, а також ознайомлює
з багатогранністю творчості театрального художника.

Підручник запропоновано у комплекті з альбомом-посібником, книгою для вчителя (поурочними розробками) та набором таблиць. Навчальний матеріал подається за структурно-логічними блоками і забезпечує формування предметної компетентності, диференційований підхід


до навчання та стає основою для подальшого накопичення досвіду образотворчої діяльності учнів в основній школі.

Тематика поурочних матеріалів відокремлена одна від одної спеціальною ілюстративною вставкою. У кожній темі спеціальні (художні) терміни, які є бов’язковими для засвоєння та розуміння учнями, виділені кеглем і кольором. Тлумачення окремих образотворчих понять наведено наприкінці підручника у спеціальному словнику.

Крім підручників на уроках образотворчого мистецтва доречно використовувати альбоми. Для учнів 1-2 класів вчителями нашої області розроблені альбоми з образотворчого мистецтва, які схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах комісією дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист від 31.03.2014 №14.1/12-Г-515):

Абетка образотворчого мистецтва. 1 клас: Альбом з образотворчого мистецтва / О.В. Агєєва, В.В. Кондратова, Ю.О. Назаренко, Т.М. Шлєєнкова. – Х.: ТОВ «Видавничий дім Весна», 2014. – 120 с. Мова образотворчого мистецтва. 2 клас: Альбом з образотворчого мистецтва / О.В. Агєєва,


В.В. Кондратова, Т.М. Шлєєнкова. – Х.: ТОВ «Видавничий дім Весна», 2014.

В альбомах пропонуються репродуктивно-творчі завдання і вправи для уроків образотворчого мистецтва, розроблених відповідно до нової програми Міністерства освіти і науки України. Цікаві завдання допоможуть сформувати елементарні уміння і навички використовувати художні техніки й матеріали, засоби художньої виразності у власній творчій діяльності. Зразки поетапного виконання складних завдань і яскраві малюнки до них допоможуть сформувати поняття про гармонію; створювати образи в різних художніхтехніках; правильно передавати форму та колір предметів, будувати композицію; розвинути просторове мислення тощо.

В альбомах, також, запропоновані шаблони або білі чи тоновані аркуші для виконання тематичного завдання.

Навчальний зміст підручника «Музичне мистецтво. 3 клас» (авт. О.Лобова) побудований у формі подорожі до країн пісні, танцю та маршу,

розкриває учням сутність, особливості і різновиди цих провідних музичних жанрів. До тематичного контролю подані чотири комплекси
«10 завдань для перевірки знань», а узагальнення з вокальної роботи відбувається на семестрових уроках-концертах.

В основу навчально-методичного апарату підручника покладено систему дидактичних завдань, які пропонують конкретні методи і прийоми музичного навчання. Комплексне використання завдань різних типів створює передумови для забезпечення систематичності, різноманітності


й ефективності формування музичної культури школярів на всіх етапах уроку.

Для більш ефективної організації музичної освіти молодших школярів за підручником підготовлено навчально-методичний комплект, до складу якого входять робочий зошит, методичний посібник і фонохрестоматія


із записами музичних творів для слухання та виконання.

Підручник «Музичне мистецтво. 3 клас» (авт. Л. Аристова,


В. Сергієнко) спрямований на формування і розвиток в учнів комплексу ключових, предметних (музичних) і міжпредметних компетентностей
у процесі набуття власного естетичного досвіду під час сприймання
та аналізу-інтерпретації музики й практичної діяльності. Головною метою підручника є створення такого інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечує включення кожної дитини в самостійну навчальну діяльність.

У третьому класі, «мандруючи» королівствами Співучих Мелодій


та Танцювальних Ритмів, окрім уже відомих героїв – королеви Мелодії
та короля Ритма, пана Темпа, феї Динаміки та братів Ладів (Мінора
і Мажора), маленькі школярі зустрічатимуться з новими персонажами: феями Інтонацією, Імпровізацією та Музичною Формою.

Чільне місце у підручнику посідають завдання, які, з одного боку, виступають носіями інформації, а з іншого – становлять самостійний компонент підручника, апарат організації засвоєння знань. Вони розподілені на групи, які спрямовані на:

1) засвоєння знань (Пригадай прослуханий твір «Цар Горох». Досліди, у якій із композицій, поданих нижче, переважає пісенність, а в якій – танцювальність; маршовість. с. 12);

2) формування умінь і навичок (Який характер танцю? Добери відповідні слова; Розкажи про характер мелодії, темп музики. Скористайся підказкою Тріольчика. с.21;

3) набуття досвіду творчої діяльності (Придумай назву до кожної прелюдії.; Спробуй створювати голосом різні музичні інтонації, які будуть виражальними й зображувальними водночас. с. 32; 50);

4) формування емоційно-ціннісного ставлення до світу та мистецтва (Роздивись художні роботи Ольги Песчаної. Які враження і почуття вони викликають? Який із краєвидів художниці краще озвучити мажорною музикою, а який – мінорною? Поясни свою думку.; сприяють розширенню словникового запасу (Обери слова, що характеризують музичну мову. с.79) .

Оригінальність підручника «Мистецтво. 3 клас» (авт. Л. Масол,
О. Гайдамака, Н. Очеретяна) полягає в тому, що його зміст побудовано за моделлю поліцентричної інтеграції мистецьких знань, яка передбачає інтегрування домінантних змістових ліній – музичного та образотворчого мистецтв, які органічно поєднуються в єдиний тематичний цикл
і збагачуються елементами хореографії, театру, кіно, які входять
до мистецько-синтетичної лінії.

Інформаційна функція забезпечується завдяки ретельному відбору художньо-дидактичного матеріалу з опорою на шедеври українських і

зарубіжних митців, приклади творчості народних майстрів. Ураховуючи вік

учнів, інформація у підручнику подається у двох формах: текстова інформація, яка мінімізована відповідно до віку учнів; візуальна інформація: зображення поетапного виконання практичного завдання з образотворчого мистецтва, нотний текст пісень, що вивчаються, схеми-завдання тощо.

Розвивальна функція підручника досягається за рахунок спрямування

його змісту на розвиток спеціальних художніх здібностей – музичного слуху та чуття ритму, композиційного бачення та відчуття виразності лінії та кольору. У підручнику передбачено обов’язкове здійснення учнями початкових класів на уроках мистецтва таких видів діяльності як сприймання, аналіз та інтерпретація творів мистецтва (музичного, візуального, театрального, кіномистецтва), а також практичної музичної та образотворчої діяльності – спів пісень, гра на дитячих інструментах, ритмічна і пластична імпровізація, створення композицій у графіці, живопису, скульптурі, декоративному мистецтві тощо).

Виховна функція реалізується через уведення у текст підручника тем про історичне минуле рідного краю, («Козацькому роду нема переводу», «Кобзарі –співці слави України»), гуманістичні цінності й пріоритети, важливі моральні якості особистості – доброта, дружба, любов, повага до родини тощо («Дружба і братство – найкраще багатство», «Дорога до храму», «Образ мадонни в мистецтві», «Найдорожча у світі»).

Мотиваційна функція підручника актуалізується завдяки добору матеріалу, який цікавий і доступний учням молодшого шкільного віку. Для підвищення мотивації навчання у підручнику активізовано ігровий аспект (включення музично-ритмічних ігор і художньо-ігрових вправ і завдань, елементів гумору – створи мелодію, інструментальний та ритмічний супровід, «оживи картину», «створи звукові картини», «придумай і виконай ролі» і т. п.).

Невід’ємною складовою навчального комплекту «Мистецтво. 3 клас»
є робочий зошит, у якому вміщено навчально-ігрові завдання, які допоможуть швидко і цікаво повторити та закріпити матеріал, поданий
у підручнику, а також виконати практичне завдання з образотворчого мистецтва.

У 2014/2015 навчальному році робочі навчальні плани для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання, початкової школи з навчанням російською, іншою мовою національної меншини, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов


та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011р. № 572.В нових навчальних програмах з предметів художньо-естетичного циклу акцентується увага на використанні завдань,
що сприяють розвитку творчих здібностей учнів.

Основна і старша школа

В основній школі навчання мистецьких дисциплін у 5-6-х класах здійснюватиметься за новою програмою «Мистецтво» (авт. Масол Л. та ін.), створеною відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України


від 23 листопада 2011 р. № 1392, та навчальними програмами «Мистецтво» (авт. Масол Л. та ін.), «Музичне мистецтво. 5-8 класи» (авт. Фільц Б. та ін.)
та «Образотворче мистецтво. 5-7 класи» (авт. Бєлкіна Е. та ін.)
вид. «Перун», 2005 р.

У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу


є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» (авт. Л. Масол, Н. Миропольська) вид. «Перун», 2005 р. Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін
у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури
у старшій профільній школі.

Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження


з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

У 2014-2015 навчальному році відповідно до наказу МОН молоді


та спорту від 03.04.2012 № 409 за новими навчальними планами та програмами починають навчатися учні 6-х класів. Якщо у 5 класі було зроблено акцент на вивчення особливостей мови та видів різних мистецтв,
то у шостому класі, згідно з програмою «Мистецтво» (авт. Масол Л. та ін.),
в учнів є можливість усебічно ознайомитися з усіма основними жанрами музичного та образотворчого мистецтва (тема року – «Жанри мистецтва»). На цій ґрунтовній основі учням буде легше опановувати особливості художніх стилів, що вивчатимуться у майбутньому – у 8-9-х класах.

У царині музичного мистецтва шестикласники знайомитимуться


з характерними ознаками жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення (І семестр) та жанрів камерно-інструментальної (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічної музики (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.)
(ІІ семестр); 146вчитимуться інтерпретувати образний зміст музичних творів та визначати їхню композиційну будову (форму), а також типи розвитку музики. Одним із основних видів діяльності на уроках музичного мистецтва
є формування та розвиток вокально-хорових навичок учнів, тому у 6 класі велику увагу слід приділити вокально-хоровій роботі: виконанню одноголосних та багатоголосних (зокрема, двоголосних) творів, формуванню навичок співу в ансамблі, хорі .

З образотворчого мистецтва шестикласники познайомляться


з характерними ознаками й різновидами жанрів цього виду мистецтва: анімалістичний, пейзаж, портрет (І семестр), історичний, міфологічний, релігійний, батальний, побутовий жанри, натюрморт (ІІ семестр), удосконалюватимуть вміння щодо інтерпретації образного змісту творів різних жанрів. У процесі художньо-практичної діяльності на уроках образотворчого мистецтва учні, використовуючи різноманітні художні техніки і матеріали, опановуватимуть закони лінійної і повітряної перспективи, композиції та кольорознавства; прийоми компонування елементів зображення у певному форматі; створюватимуть образи тварин, людей (площинні, об’ємні, у статиці та динаміці); вчитимуться передавати міміку, емоційні стани, жести людини; створюватимуть сюжетно-тематичні
і декоративні композиції.

Для реалізації нової навчальної програми для учнів 6 класів створено


і рекомендовано МОН нові підручники. Зупинимося на особливостях роботи за ними.

Підручник «Мистецтво. 6 клас» (авт. Л. Масол) складається з двох частин «Образ людини у мистецьких жанрах» (І семестр) і «Образи природи в мистецьких жанрах» (ІІ семестр). У ньому детально висвітлено основні жанри музичного мистецтва (камерно-вокальні, хорові, камерно-інструментальні,симфонічні, музично-театральні) і основні жанри образотворчого мистецтва: портрет, історичний жанр і його різновиди (міфологічний, релігійний, батальний), побутовий жанр, пейзаж і його різновиди (сільський, міський, ландшафтний, марина тощо), натюрморт.


Усі теоретичні теми проілюстровано відповідними творами для сприймання
і аналізу-інтерпретації. У блоці «Музичне мистецтво» представлено пісні для співу, а у блоці «Образотворче мистецтво» – художньо-практичні завдання, які супроводжуються методичними малюнками (поетапне виконання композицій, варіанти-зразки або схеми побудови композицій) і порадами. Основний текст доповнюють рубрики «Портрет митця», «Це цікаво: з історії жанру», «Секрети майстерності», «Мистецька скарбничка» (словник термінів, зокрема спільних для різних видів мистецтва понять). Система запитань і завдань для закріплення знань і вмінь передбачає розвиток ключових, предметних, міжпредметних і компетентностей особистості, вона передбачає включення учнів у різні види діяльності: репродуктивно-узагальнюючу і художньо-творчу, ігрову і проектну, індивідуальну, групову
і колективну. Частина завдань варіативні і передбачають особистісний вибір учнів (теми проектів, художньої техніки тощо), самостійну пошукову роботу, зокрема й з використанням можливостей Інтернету.

У підручнику «Образотворче мистецтво. 6 клас» (авт. О. Калініченко, Л. Масол) детально висвітлено жанри образотворчого мистецтва


та їх різновиди. Введено рубрики, спрямовані на систематизацію знань
та набуття компетентностей в образотворчій діяльності: «Секрети художніх технік», «Шедеври жанру», «Портрет митця», «Це цікаво». Творче зростання школярів, їхню самореалізацію має забезпечити виконання «Практичного завдання», варіативного як за змістом, так часто і за вибором художніх матеріалів та технік. «Поради» щодо виконання супроводжуються методичними малюнками (поетапне виконання, композиційні замальовки, схеми побудови тощо). Крім індивідуальних завдань, запропоновано роботу у парах, групах та колективну.

Для узагальнення навчального матеріалу в кінці кожного уроку наведено запитання і завдання. Творчому саморозвитку та самореалізації сприяє проведення «Тематичних виставок», а також виконання «Самостійної роботи для допитливих», професійній художній орієнтації – підготовка «Художнього проекту».

За підручником «Образотворче мистецтво. 6 клас» (авт. С. Железняк, О. Ламонова) учні продовжать знайомство з образотворчим мистецтвом
і його жанрами; поглиблюватимуть знання про деякі художні техніки, секрети перспективи і колориту, про прийоми композиції, дізнаються про творчість нових славетних українських і світових митців.

Підручник «Музичне мистецтво. 6 клас» (авт. Л. Масол, Л. Аристова) присвячений розкриттю особливостей музичних жанрів і складається


з 4 розділів: «Жанри камерно-вокальної музики» і «Жанри хорової музики»
у І семестрі та «Жанри камерно-інструментальної музики» і «Жанри симфонічної музики» у ІІ семестрі. Зміст підручника передбачає розвиток ключових, предметних, міжпредметних компетентностей учнів. Теми уроків, вміщені в підручнику, мають єдину структуру, яка дає змогу вчителеві організувати основні види діяльності учнів: «Я у світі музики: співаю, інтерпретую», «Я у світі музики: сприймаю, розумію», «Я у світі музики: досліджую, дію».

Основний матеріал включає інформацію про певне музичне явище, нове поняття і нерідко супроводжується запитаннями і завданнями


на повторення («Пригадайте…»), а також відповідними ілюстраціями
й визначеннями понять.

Додатковий матеріал, що створює загальний культурологічний контекст, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, розширенню


і поглибленню знань учнів (рубрики «Портрет композитора», «Музичний калейдоскоп», «Музична скринька казок і легенд»). Усі теоретичні теми супроводжуються музичними творами для сприймання і аналізу-інтерпретації (для керівництва сприйманням пропонуються запитання, які стимулюють учнів до висловлювання своїх вражень, суджень, оцінок). Відповідно до усталеної методики вокально-хорової роботи в школі пісні для співу, які подано з нотами, пропонується вивчати протягом 2-х уроків
(на першому – поетапне розучування, на другому –повторення, вивчення всіх куплетів, за потребою – виконання з ігровими або театралізованими елементами. Для зручності вчителів усі теми згруповано по дві навчальні години. Наприкінці кожної теми пропонуються узагальнюючі запитання
і завдання для перевірки й самооцінки набутих знань і компетентностей, виконання самостійної пошукової роботи у позаурочний час, зокрема проектів, «завдань за бажанням» тощо.

Зміст підручника «Музичне мистецтво. 6 клас» (авт. Л. Кондратова) охоплює широкий спектр вокальних та інструментальних жанрів музичного мистецтва: від історії їх становлення й розвитку, особливостей музичної мови та образів, характерних ознак і рис – до історії створення конкретного твору, поданого для музичного сприймання і порівняння його з творами композиторів-сучасників або музичними обробками, аранжуваннями, стилізаціями, реміксами цього твору тощо. Саме аналіз запропонованого музичного твору дає можливість учням відчути й зрозуміти його жанрові особливості, а фрагменти додаткових творів сучасників або стилістичних обробок, поданих на вибір учителя, органічно доповнять відомості


про розвиток жанру і допоможуть шестикласникам набути практичного досвіду порівняння, зіставлення минулого й сучасного. Пізнання жанрових особливостей творів на уроках поєднується з ознайомленням школярів
із творчістю вітчизняних і зарубіжних композиторів.

Репертуар творів, запропонованих для виконання, теж вирізняється різноманітністю: від пісень композиторів-класиків та народних пісень –


до сучасних естрадних композицій. Важливими елементами змісту підручника для 6-го класу є творчі завдання та ігри. Звертаємо увагу на те, що виконання творчих проектів, хоча й не є обов’язковим, допоможе учням набути конкретних дослідницьких навичок і вмінь, а саме: застосовувати музичні знання для самореалізації, створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів, інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, та багато іншого, що може впроваджуватися вчителем не тільки на уроках, а й у позаурочному виховному середовищі.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва,


і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного ставлення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений
в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу


у 1-8 класах може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим
для організації творчої мистецької діяльності.

Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне - не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти
із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Особливості оцінювання результатів навчання

«Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:


  • предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні та діяльно-творчі);

  • міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й ставлення);

  • ключові (загальнокультурні, інформаційно-комунікативні, соціальні).

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів  інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої,  дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.»

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222).

Письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з

музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» не проводяться. Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість


її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування.

З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях тощо).Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є формування та розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка