Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» Голенкова Марина Валеріївна



Сторінка4/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4   5   6

3. Запишіть рослини у відповідні стовпчики:

Ліс Поле Луки

Льон, ряст, пролісок, королиця, конюшина, пирій, осот, кукіль, гусяча цибулька, анемона, тимофіївка, жито, буряк, кукурудза.

Тема. Бур'яни поля. Шкідники поля.

1. Продовжить речення.

Бур'яни завдають шкоди культурним рослинам тим, що

1)_________.

2) _____________________

2. Дізнайтеся і запишіть, які бур'яни поля є лікарськими рослинами. 3. Запишіть, яким культурним рослинам завдають шкоди ці тварини.

Озима совка: ________________

Колорадський жук:_ _____________

Клоп-черепашка: _ ______________

Ховрахи, миші, хом'яки: ____________

Тема. Охорона природи. (Підсумковий урок з розділу "Рослини і тварини лісів, лук, полів").

1*. Дізнайтесь, які джерела забруднення навколишнього середовища існують у вашій місцевості. Що робиться для того, щоб зменшити їх негативний вплив на природу? Запропонуйте у короткій письмовій роботі свій шлях вирішення цих проблем.

2. Згадайте правила поведінки в природі, з якими ви ознайомилися в цьому навчальному році. Подумайте, які з них вам знадобляться під час літніх канікул

2. ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПОНЯТЬ
Сучасна початкова школа потребує нових підходів до формування теоретичних знань у молодших школярів. Нині вже в школі І ступеня пріоритети надаються розвивальній функції навчання, самостійності та. нестандартності думки, особливо у процесі формування наукових понять, у тому числі й природничих. Цей процес надто складний, оскільки ґрунтується на певній послідовності теоретичного мислення.

Враховуючи те, що формування природничих понять неможливо досягнути тільки шляхом запам'ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови. Серед цих умов ми вирізняємо конструювання системи пізнавальних завдань.

Під пізнавальним завданням у педагогіці розуміють завдання, результат розв'язання якого збагачує школярів новими знаннями про об'єкт та спосіб діяльності. Для таких завдань характерним є те, що "учень, маючи всі необхідні дані, не може, однак, отримати результат безпосередньо з них. Для цього необхідно перетворити ті дані та самостійно виконати з ними ряд практичних та розумових операцій у потрібній послідовності" (І.Я-Лернер). Отже, пізнавальне завдання — це таке завдання, яке потребує для свого розв'язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту.

Пізнавальні завдання можуть бути у вигляді: запитання (це завдання, яке сформульоване у питальній формі та не містить спеціальної інформації, необхідної для його виконання); вправи (це завдання, яке запропоноване у будь-якій формі, але спрямоване на відпрацювання в учнів набутих умінь та навичок); задачі (це завдання на знаходження якогось результату, коли дії для його виконання не вказані, але в умові задачі є основна частина необхідної інформації) (Л.М.Фрідман, К.К.Джумаєв). Всі ці види завдань застосовуються у процесі формування природничих понять, які передбачені державним освітнім стандартом.

Крім того, пізнавальні завдання можуть бути у формі головоломок, кросвордів, ребусів, загадок, ігрових вправ. Розв'язання таких завдань потребує певної незалежності мислення дитини, творчих самостійних пошуків, оригінальності, винахідливості, моделювання різних видів зв'язків, схематичної побудови системи істотних ознак поняття та системи понять тощо.

У процесі формування природничих понять переважають пізнавальні завдання на: порівняння з наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмінності між об'єктами і явищами природи; класифікація; використання аналогії, як засобу перенесення способу дій; визначення головного; визначення та пояснення зв'язків між причиною і наслідком; узагальнення та конкретизація; доведення істинності суджень (Н.С.Коваль).

Для розв'язання цих завдань учневі необхідно проаналізувати факти, встановити зв'язки, відношення та залежності між ними; використати набутий досвід; виділити ознаки та їх співвідношення; сформулювати узагальнення, висновки. усі ці дії виконуються у формі різноманітних прийомів розумової діяльності. З огляду на це ми і виділили типи пізнавальних завдань, про які йшлося вище.

За ступенем самостійності учнів у виконанні цих завдань вони можуть бути: репродуктивними, частково-пошуковими, продуктивними. Нагадаємо, що репродуктивні завдання — це такі, які спонукають дитину до відтворення раніше здобутих знань.

Частково-пошукові завдання учень розв'язує, користуючись інформацією з підручників, засобів унаочнення, результатами спостережень, дослідів, практичних робіт і т.п.

Продуктивні завдання потребують здійснення учнями операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми (Т.М. Айбара).

Зауважимо, що результативність процесу формування природничого поняття забезпечує не стільки кожне окремо взяте завдання, скільки система пізнавальних завдань, які поступово ускладнюються і тим самим ведуть до зростаючого напруження розумових сил школярів, пошуку і застосування відповідних прийомів мисленневої діяльності. "Слід крок за кроком привчати кожного учня до такого використання своїх знань, умінь і навичок на практиці, яке потребує виявлення більшої самостійності, ініціативи, наполегливості, більших зусиль для переборення труднощів". (А.М.Алексюк).

Пізнавальні завдання забезпечують як цілий процес формування поняття, так і кожен з його етапів. (Поетапність процесу формування природничою поняття ми розкрили у статті "Формування природничих понять". — Початкова школа. — 1999. — № 5, с.20—23).

На кожному з етапів домінує певний компонент сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація. Вони виконуються у чіткій логічній послідовності і для здійснення вимагають розв'язання пізнавальних завдань, застосування прийомів учіння, які відповідають психологічній природі та конкретному змістові поняття. Це в свою чергу зумовлює відповідні способи управління з боку вчителя.

Розглянемо системи пізнавальних завдань на прикладі формування природничих понять: рівнини, гори, ґрунт.

На першому етапі (мотиваційна та змістова підготовка учнів до формування поняття) вчитель застосовує такі пізнавальні завдання, які збуджують і закріплюють у дітей позитивні емоції у процесі засвоєння нового поняття (зокрема, уривки з оповідань, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, досліди тощо), викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі. А також завдання, що передбачають виявлення в учнів глибини і міцності програмових знань та вмінь, які необхідні у процесі формування нового поняття, а також готовність учнів до засвоєння змісту та обсягу цього поняття. Це потребує спеціального запровадження на даному етапі активізуючих запитань, завдань, які мають випереджуючий характер, поєднання репродуктивних, частково-пошукових і продуктивних завдань.

Однак зауважимо, що мотивація діяльності не завершується на цьому етапі, а здійснюється упродовж процесу формування природничого поняття.

Завдання для першого етапу

1. У ребусі зашифровано форму земної поверхні. З'ясуй її назву.



2. Підкресли у віршах назви форм земної поверхні, які зустрічаються на рівнинах.

На зеленому горбочку,

у вишневому садочку,

притулилася хатинка,

мов маленькая дитинка.



(Леся Українка. "На зеленому горбочку")

Он ярочки зелененькі,

стежечки по них маленькі,

перевиті, мов стрічечки,

збігаються до річечки.

Онде балочка весела,

в ній хороші, красні села.

Там хати садками вкриті,

срібним маревом повиті...

(Леся Українка. "Красо України, Подолля!")










1




























2

























3




















































3. Розв'яжи кросворд. Слово, що утвориться між подвійними лініями, підкаже назву найвищої форми земної поверхні.

Зліва направо

1. Підвищення на рівнині.

2. Щоб порівняти предмети, треба визначити їх-

3. Великі, глибокі, з крутими схилами заглибини.

4. Великі, широкі, з пологими схилами заглибини.

4. Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослини.

Другий етап (організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи) забезпечують пізнавальні завдання, пов'язані з добором і демонстрацією дітям предметів, явищ природи, які за змістом повинні відповідати змістові того поняття, що формується. Ці завдання допомагають учням побачити незмінність істотних ознак вибраних об'єктів чи явищ природи і змінність неістотних. Вибрані об'єкти, як засіб унаочнення у пізнавальному завданні, мають за своїм змістом зацікавлювати дітей, викликати у них позитивні емоції, естетичні почуття.

В іншому випадку, до сприймання слід підготувати дітей з допомогою різних завдань і запитань, які одночасно можуть актуалізувати опорні знання, для сприймання необхідних ознак через живе та друковане слово. Для створення основи для усвідомлення тексту під час такого опосередкованого сприймання необхідно дібрати завдання, які активізують опорні знання, життєвий досвід дітей через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об'єктів, про які йдеться.

Якщо у матеріалі розділу, теми логічно вичленовуються окремі взаємопов'язані елементи знань, то на цьому етапі варто вдаватися до розв'язання проблемних завдань.

Чуттєве сприймання має усвідомлюватися молодшими школярами, тобто у свідомості дитини повинна відобразитися сутність окремих предметів і явищ реального світу або їх груп, їх взаємозв'язки і залежності. Проте, на даному етапі це здійснюється на рівні аналізу зовнішніх ознак і властивостей об'єктів та явищ, виявлення залежностей між ними.

Завдання для другого етапу

1. Якій формі земної поверхні властиві ознаки, передані у такому вірші?

Радо глянути навкруг

І дорогу, й поле, й луг —

Все далеко й добре видно.

Навіть гуси десь кричать:

И-ги-ги, и-ги-ги,

Невеликі й є горби,

А на схилах і яри.

2. На с.56 підручника* розглянь малюнок горба. Чи зустрічав ти таку форму земної поверхні, коли був на екскурсії? Чим горб відрізняється від рівнини?

3. Розкажи про гори, зображені на картині (за вибором учителя). Чим вони відрізняються від горба?

4. Згадай, яким ти бачив верхній шар земної поверхні, коли був на екскурсії біля яру (урвища річки, котлована)?

5. Прочитай передостанній абзац на с60 підручника. Намалюй ґрунтовий розріз на основі прочитаного.

Наступні етапи процесу формування природничих понять (організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття, узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном, введення сформованого поняття у систему знань) забезпечують пізнавальні завдання, що сприяють осмисленню змісту та обсягу понять, які формуються, тобто виявленню його істотних і неістотних ознак, виділенню істотних та встановленню взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними, а також між сформованим поняттям та іншими формами знань (фактами, уявленнями, поняттями).

Серед різних типів пізнавальних завдань на цих етапах переважають завдання на: порівняння, аналогію, визначення головного, узагальнення і конкретизацію, виявлення і встановлення родо-видових, причиново-наслідкових, функціональних, просторових зв'язків між поняттями в середині системи понять та поняттями й іншими елементами знань.

Виконання таких завдань потребує сформованості в учнів загально-пізнавальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв'язки та відношення).

Наведемо приклади пізнавальних завдань для кожного з цих етапів (третій, четвертий, п'ятий).

Завдання для третього етапу

1. Для якої форми земної поверхні є істотними такі ознаки: великий простір суходолу, його поверхня майже рівна, на ньому інколи зустрічаються горби, яри?

2. У ребусах зашифровано істотні ознаки горба. З'ясуй їх.

3. Користуючись малюнком підручника на с.56, визнач істотні ознаки горба.



4. Що позначено цифрами на малюнку? Запиши:



5. У статті "Яри", с.57 підручника, прочитай останній абзац. Випиши істотні ознаки яру.

6. Підкресли істотні ознаки яру: заглиблення, в якому не росте трава; великі і глибокі борозки; довгі заглиблення на поверхні землі; велике, глибоке, з крутими схилами заглиблення.

7. Внаслідок чого круті схили ярів стають пологими? Як називаються яри з пологими схилами? Чим балка відрізняється від яру?

8. Порівняй горб і гору. Що спільного між ними? Назви істотні ознаки гори.

10. Пригадай оповідання О. Довженка "Матусин город" (Читанка, 3(2) клас).

"Город до того переповнився рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились і дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи сповзали з тину прямо на вулицю". Чому так гарно все росте? Що можна сказати про ґрунт на цьому городі?

11. Пригадай свої спостереження, коли ти був біля яру, урвистого берега річки або біля котлована. Чому верхній шар землі тут значно темніший?

Одні ґрунти світліші, інші — темніші, одні швидше пропускають воду, інші — повільніше. Чому?

Завдання для четвертого етапу

1. Встав пропущене слово.

На великих просторах суші колоситься пшениця. Десь далеко блищить на сонці невелике озеро, а на обрії видніється ліс. Ніщо не заважає бачити велику, простору, безкраю ....

2. Доповни речення. Рівнини — це ... .



3. На схематичному малюнку зображено горб. Доведи це.

4. На схематичному малюнку зображено яр. Доведи це.

5. Склади розповідь за малюнком підручника на с.57 "Як утворюється яр".

6. Перед тобою схематичні малюнки рівнини, горба, яру, балки. Підпиши їх.

7. Зобрази схематичним малюнком торб, яр, балку.

Завдання для п'ятого етапу.

8 Доповни речення: Сукупність гір, які простягаються окремими рядами на багато кілометрів, називається ... .

9. Вибери правильну відповідь. Гори — це ... .

ділянки земної поверхні;

схили, на яких ростуть дерева;

ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівниною;

місцевість для відпочинку людей.

10 Де більша товщина родючого ґрунту — на схилах гір чи на рівнинах? Чому?

11 Чорноземні ґрунти родючі. Доведи це.

12 Користуючись малюнком на с.61 підручника, розкажи, чому верхній шар ґрунту пухкий?

13 Продовж речення: Якщо вміст перегною в ґрунті більший, то ґрунт ... .

14 Продовж речення: Якщо хлібороби щорічно збирають з поля великі врожаї зернових, то грунт на ньому ... .

3. Запиши слово, яке з'єднає ланцюжок:

рівнина — горб — гора — ... — гірська долина.

4. Склади розповідь за схемою. Зверни увагу на напрям стрілок.



5. У горах проживає дуже мало людей. Поясни, чому.

6. Доповни схему.

7. Поясни, чому так кажуть: "Добре землю поливай і удобрюй, будеш мати гарний урожай".

3. ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА
За допомогою тестування на уроці тематичного опитування учнів підсумовується вивчене, перевіряються їхні знання.

Тестові завдання допомагають досконаліше перевірити знання школярів, розвивати швидку реакцію мислення дитини, а також підготувати учня до перевідних випускних екзаменів, які проходять саме таким чином на сучасному етапі розвитку школи і вузу.


ТЕСТ: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
1. Організм складається з:

а) кісток

б) м’язів

в) органів*


2. Органи є:

а) зовнішні

б) внутрішні

в) зовнішні і внутрішні*


3. Органи забезпечують людині:

а) ріст


б) життєдіяльність*

в) працю
4. До органів відносяться:

а) серце легені

б) шкіра, скелет, м’язи

в) свій варіант відповіді
5. Серце виконує функцію

а) постукування

б) перекачування крові*

в) руху
6. Легені потрібні для:

а) мислення

б) дихання*

в) життя
7. Органи травлення забезпечують:

а) рухомість організму

б) перетравлення і засвоєння їжі*

в) працездатність


8. Внутрішні органи захищають:

а) шкіру, м’язи

б) скелет

в) зовнішні органи*


9. Щоб жити людині потрібні:

а) тепло


б) скелет

в) зовнішні органи*


ТЕСТ: ТВАРИНИ
1. Всі тварини поділяються на:

а) комах, мурашок, метеликів

б) комах, птахів, звірів, риб, плазунів *

в) звірів, ящерок, лисиць


2. Основними ознаками птахів є:

а) пір’я, забарвлення

б) вміння літати

в) пір’я, дзьоб, крила *


3. Основними ознаками звірів є:

а) шерсть, народження і вигодовування малят молоком *

б) полювання на інших звірів

в) чотири лапи


4. Тварини поділяються на групи:

а) дикі і свійські *

б) свої і чужі

в) домашні і приручені


4. ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ-КОНФЕРЕНЦІЇ НА ТЕМУ: «ЗЕМЛЯ НАШ ДІМ».
Тема. Охорона природи.

Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести дітей до усвідомлення не­обхідності зберігати і примножувати природні багат­ства, раціонально їх використовувати.

Ознайомити школярів із заходами щодо відтво­рення і збереження природи.

Збагачувати словниковий запас учнів, розширюва­ти кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислен­ня, уміння працювати групами, колективно і са­мостійно.

Виховувати бережливе ставлення до навколиш­нього середовища.

Обладнання: карта, глобус, ілюстрації, енци­клопедія, платівка "Голоси лісу", кросворд, індивіду­альні картки, прилади для дослідів.

Тип уроку. Конференція.

ХІД УРОКУ.

І. Організація класу.

Привітання.

II. Актуалізація опорних знань. Вступна частина.

Казка (розповідає вчитель).

— Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жи­телів та видзвонював • крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з пе­реплетеного березового та вербового гілля. А ще кра­суня мала чарівну вдачу. Ступить крок і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється ~ і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється рожевий обрій...

— Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).

— Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною.

... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся, затихати голос...

У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля — це наша домівка. (Так).

— Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).

— Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).

— Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).

III. Робота за темою уроку.

— Це і буде темою для нашої сьогоднішньої до­рослої серйозної розмови.

Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу експертів та лаборантів. Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опра­цюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого малень­кого читального залу. Секретарем буде Катя К Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.

1. Охорона повітря.

— До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе — знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, Індійський, Атлантичний і Північно-Льодовитий).

— Постривайте, відносно п'ятого океану говори­ лось, що він:

Не прісний, не солоний,

Хоча блакитний і прозорий,

Без берегів і без води,

Пливем у ньому я і ти,

І легкокрилі літаки.

— То що ж це за океан? (Повітряний океан).

— Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я впевнена, що ви знаєте набагато більше.

Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а ми послухаємо інформаторів. а) Інтелектуальна атака.

(Проводить група інформаторів).

— Повітря необхідне живим організмам. Для чо­го? (Щоб дихати, а, значить, жити).

— Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря має блакитний колір).

— Повітря нерухоме. Бо, воно весь час ру­хається. Це і є вітер, який ми відчуваємо).

— Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, ґрунті, крейді? (Так. У цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка