Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» Голенкова Марина Валеріївна



Сторінка6/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4   5   6

— їстівний чи ні?

— Червоний чи зелений? і т.п.

II. Мозковий штурм.

Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні — заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е.Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І.Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

— вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;

— формується мета його вдосконалення;

— вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;

— ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.

Об'єкт — річка. Випадкові об'єкти:

бджола к і ш к а

працелюбна гнучка

маленька зубата

кусюча пухнаста

Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...

IV. Метод фантограм був запропонований Г.Альтшуллером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій — типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:

вкрита лускою як буде рухатися?

тіло видовжене як дихати? як рятуватися

живе у воді, плаває... від ворогів?

Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

6. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.

Запропоновані картки можуть бути використані для узагальнення і система­тизації та перевірки знань учнів. Вони розраховані на школярів з різним рівнем розвитку. Завдання під цифрою 1 призначені для дітей зі слабким рівнем розвитку. Вони передбачають:

— відтворення учнями знань з різних джерел інформації: підручника, зошита, власних спостере­жень за навколишнім світом;

— знаходження правильної відповіді з кількох запропонованих;

— доповнення речення.

Для дітей із середнім рівнем розвитку призначені завдання під цифрою 2. Ці завдання потребують:

— уміння назвати істотні ознаки предмета чи явища, спираючись на план, схему, малюнок;

— здійснити класифікацію, встановити причино-наслідкові зв'язки на основі власних спостережень;

— довести правильність судження за зразком. Під цифрою 3 — завдання для дітей з високим рівнем розвитку. Вони передбачають:

— застосування учнями набутих раніше знань у нових ситуаціях;

— співвіднесення визначення поняття з об'єктом, якому відповідає це поняття;

— використання теоретичного матеріалу на прак­тиці;

— моделювання власної поведінки та поведінки інших v певних ситуаціях.

ІІІ. ВИСНОВОК.

Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол економічних проблем: забруднені промисловими відходами повітря, грунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси. Економічна криза значно поглибилась у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, що характеризують економічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про мову роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи. Специфіка засвоєння економічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем суспільством та навколишнім середовищем.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов’язково має досягтися творчий рівень оволодіння знаннями.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу в тому числі ігри та вікторини. Ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення. Різноманітні ігри та вікторини можна використовувати на всіх етапах уроку: під час опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань.


Бібліографія.

1 Байченко С. Щоб не згас інтерес // Поч. Школа – 1999.– № 1.– с.49-51.

2. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа – 1999.– № 5 – с. 51-53

3. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа – 1999.– № 8.– с. 53-56

4. Громик Є. Гра – найсерйозніша справа // Поч. школа – 1999.– № 7.– с. 41-43

5. Коваль Н., Воло щук В. Картки з природознавства для учнів 3 (2) класу // Поч. школа.– 2000.– № 2.– с. 31-34

6. Логачевська С. Постійний взаємозворотний зв’язок – одна з передумов диференціації навчання // Поч. школа – 1999.– № 3.– с 49-51

7. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вчителів.– Тернопіль, 1998.



8. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. – К.: Веселка, 1991.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка