Відділ освіти Тлумацької райдержадміністрації Методичний кабінет Гостівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів



Скачати 89.84 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір89.84 Kb.




Відділ освіти Тлумацької райдержадміністрації

Методичний кабінет

Гостівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ТА ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Опис досвіду роботи вчителя математики Василенчука Зеновія Зеновійовича

м. Тлумач

2015 р.

Основною метою освітньої галузі “Математика” Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. Тому перед школою стоїть важливе завдання математичного розвитку учнів.



АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Інтенсивне прискорення науково-технічного прогресу, лавиноподібне наростання інформації про світ і необхідність оволодіти нею поставили перед педагогами і психологами ряд складних завдань. У всіх галузях народного господарства потрібні такі спеціалісти, які б не тільки досконало володіли своєю спеціальністю, але й уміли працювати творчо. Проблема творчих здібностей переросла у соціальну. Знання все швидше починають «старіти», «відмирають» одні професії і «народжуються» інші. Частка розумової праці постійно зростає. Отже, творчі здібності людини слід визнати найістотнішою складовою її інтелекту, а завдання їх розвитку — одним із найважливіших у педагогічній роботі.

Особливо актуальною, на сучасному етапі розвитку суспільства і школи зокрема, є проблема розвитку пізнавальних інтересів та творчих здібностей. Як зазначала вітчизняний педагог Софія Русова, основним у діяльності школи має стати девіз «Допоможи мені це зробити самому». І завдання вчителя полягає в, тому, щоб не тільки не «замулити» джерела здібностей, якими обдарувала дитину природа, а й розвинути ці здібності, створити всі умови для самореалізації, самовдосконалення, самоосвіти дитини, спрямовуючи її діяльність у правильне русло. Адже, за висловом А. Дістервега, «...справжній учитель не повідомляє істину, а вчить її шукати». Визначення стратегічних напрямків розвитку систем освіти хвилюють практично все світове співтовариство. У книзі «Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти» американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, працедавців, шкільних функціонерів, підкреслює, що на запитання: «Що ви хочете від школи?» отримував одну й ту саму відповідь: «Нам потрібні люди, які вміють учитися самостійно».

Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.



НОВИЗНА ДОСВІДУ. ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСВІДУ.

Проблема, над якою я працюю: «Розвиток пізнавального інтересу та творчих здібностей учнів на уроках математики». Реалізуючи цю проблему, я добираю ефективні методи навчання. Мій педагогічний досвід дає підстави стверджувати, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.

Математичні здібності — це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи. До складових математичних здібностей слід віднести:


  • здатність до формалізації математичного матеріалу, відокремлення форми від змісту, абстрагування від реальних ситуацій і їх кількісних відношень та просторових форм;

  • оперування структурами відношень і зв’язків;

  • здатність до узагальнення матеріалу;

  • здатність, до логічних міркувань, пов’язаних з потребою доводити, робити висновки;

  • здатність до скорочення процесу міркувань;

  • здатність до переходу від прямого до оберненого ходу думки;

  • гнучкість мислення незалежно від впливу шаблонів.

Математика сприяє виробленню особливого виду пам’яті, спрямованої на узагальнення, творення логічних схем, формалізованих структур, виховує здатність до просторових уявлень. Наявність математичних здібностей в одних учнів і недостатня розвинутість їх в інших вимагає від учителя постійного пошуку, шляхів формування і розвитку таких здібностей у школярів.

На мою думку, інструментом для формування пізнавального інтересу та розвитку творчих здібностей учнів є сучасний урок. Сучасний урок – це ефективний урок, де активізована розумова діяльність учнів, де вчитель постійно має вдосконалювати відомі методи роботи, шукати засоби, які б сприяли глибокому засвоєнню програмового матеріалу, це урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями і як кажуть мої старшокласники це веселий, пізнавальний, цікавий урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку – сходинки вгору у розвитку кожного учня та його пізнавальної діяльності. Стараюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданню, вчу аналізувати дані, підбирати методи розв’язування, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки.

Вважаю, що на ефективність уроку значною мірою впливає правильна постановка мети, яку визначаю разом з учнями. Тому перед вивченням нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу учнів на сприйняття мети уроку. Проблемна ситуація – це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. В свою чергу проблемні ситуації забезпечують мотивацію навчальної діяльності учнів на уроці. Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи. Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу стараюсь створити доброзичливу робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал, не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовую інтерактивні технології кооперативного навчання: роботу в малих групах, роботу в парах.

Під час вивчення нового матеріалу використовую також фронтальну форму роботи, яку організовую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя. Розв’язуючи ці завдання, я застосовую інтерактивну технологію кооперативного навчання «Карусель», або технології колективно-групового навчання: «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Дерево рішень».

З метою розвитку творчих здібностей учнів, використовую дослідницький метод навчання, де учням я пропоную самостійні роботи творчого характеру, пошук нових методів доведення теореми, оригінальне розв’язування складної задачі, розв’язування задач прикладного характеру. У процесі дослідження учні можуть використовувати різні літературні джерела, виконують малюнки, схеми, аналізують результати, відповідають на запитання, одержуючи, за потребою консультацію вчителя.

Рівнева диференціація з урахування психології математичних здібностей учнів збільшує можливості роботи вчителя. Такий підхід створює умови для розвитку здібностей учнів, які мають природжені задатки до знань математикою, і забезпечує посильною роботою учнів, які не мають таких задатків. Виконуючи посильні завдання, учень отримує впевненість у своїх силах.

Усі задачі я поділяю на три типи:

1.Задачі, які розв’язують для кращого засвоєння теорії;

2.Тренувальні вправи, мета яких – виробити навички;

3.Задачі, за допомогою яких розвиваю математичні здібності учнів.

Розв’язування задач – це робота дещо незвичайна, адже це розумова робота.

Творчі здібності учнів проявляються в ситуації, коли треба знаходити в реальній дійсності нові проблеми, бачити їх нові сторони. Для цього задана діяльність повинна бути новою (хоча б на першому її етапі) і цікавою для всіх. Пропонований матеріал повинен містити (у прихованому вигляді) ряд цікавих проблем, які не слід відкрито формулювати. Наприклад, у добірці однотипних задач кожна окремо взята задача може не виступати як проблемна, але в сукупності з іншими задачами дає можливість знаходити нові прийоми розв’язування, ставить перед учнем завдання, в ході розв’язування яких він відкриває для себе окремі або загальні закономірності. Тому задачі добираю так, щоб учень міг творити, мислити, щоб він сам мав можливість досягти вершин інтелектуальної творчості. Будучи простою, задача має бути достатньо цікавою і викликати інтерес до неперервної, довготривалої діяльності. Адже, як відзначав психолог Лев Виготський, «...задачі, які ставляться перед учнями, мають випереджати вже досягнутий ними рівень на один крок». Тільки так серед дітей можна виявити обдарованих. Важливим є не стільки те, чи розв’яже учень задачу, скільки те, як він буде думати, розв’язуючи її.

Тому на уроках я намагаюся створити умови, що забезпечують формування пізнавальних інтересів, які я поділив на дві групи:

1) пов’язані зі змістом навчального матеріалу новизною (нові факти, закономірності, способи пізнання тощо.); зіткненням особистого досвіду учнів з системою наукових понять; виявленням історичного аспекту шкільних знань, включенням до матеріалу, що вивчається, фактів з історії та сучасного етапу науки;

2) пов’язані з організацією різних самостійних робіт, у ході яких учні ознайомлюються з новими способами розв’язування задач, включаються у нові види пізнавальної діяльності, зіштовхуються з різними тенденціями і точками зору; залученням учнів до дослідницької роботи, виконання творчих робіт (реферати, доповіді кросворди.)

В практиці своєї роботи використовую метод проектів. Головна мета цього методу: зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися у житті. Орієнтований на самостійну діяльність учнів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, гіпотези, прогнозувати їх розв’язання.

Метод проектів дає змогу працювати з учнями з різним рівнем підготовленості. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи – здійснюється за участю всіх співавторів проектів. Під час захисту проектів учні вчаться чітко й переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити запитання, слухати одне одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, в себе.

Результатом проектної діяльності є презентація та захист її кінцевого продукту. Успіх проекту значною мірою залежить від оформлення його результатів. Практичний досвід роботи підтверджує результативність застосування методу проектів у поєднанні з комп’ютерними технологіями. Як наслідок метод проектів дозволяє формувати в учнів інформаційно-комунікаційну компетентність – здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих.

Добрий результат дає впровадження на уроках комп’ютерних технологій. Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають нові інформаційні технології – як системний метод навчання. Демонстрація малюнків, фотографій, математичних завдань за допомогою комп’ютера розширює кругозір учнів, підносить математику на високий рівень. У своїй роботі використовує прикладне програмне забезпечення «Математика 5», «Математика 6», «Gran 1», «Gran 2D», «Gran 3D», різноманітні конструктори уроків, власні розроблені презентації.

З метою формування пізнавального інтересу учнів до вивчення математики значне місце приділяю позакласній роботі. Однією з форм є проведення тижня математики. Під час цього тижня проводжу цікаві виховні заходи, конкурси, вікторини, вивчаємо з учнями життєвий і творчий шлях українських математиків. На заняттях гуртка «Математика+» є можливість опрацювати складний, цікавий матеріал. Заняття проходять в більш швидкому темпі, учні мають можливість провести самостійні дослідження, попрацювати з довідковою літературою. Вони дізнаються про нові, нестандартні задачі, ознайомлюються з темами, які виходять за межі шкільного курсу математики, поглиблюють свої знання.

Позакласна робота дозволяє створювати умови для формування й закріплення в учнів навиків дослідницької роботи, розвиває вміння розглянути проблему, знайти способи її розв’язання.



Як результат, в 2010–2012 роках мої учні ставали призерами ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики, а в 2014 та 2015 роках – учень, якого я навчаю був переможцем. Серед моїх випускників, є ті хто здобув фах вчителя математики, і зараз є моїми колегами по роботі. За рахунок успішного складання вступних іспитів або тестів ЗНО з математики мої колишні учні навчалися, або зараз навчаються на технічних спеціальностях Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, на економічних спеціальностях Прикарпарського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного економічного університету.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка