Відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації Октябрська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів



Скачати 136.7 Kb.
Дата конвертації22.03.2016
Розмір136.7 Kb.
Відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації

Октябрська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Нестандартні уроки математики в початковій школі.

Вчитель: Г.І.Гришаєва

2014р.

Математика – це гімнастика розуму.



М.Ломоносов

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах поряд з іншими методами є нестандартні уроки.

Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи. Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система підбиття підсумків гри передбачає:



  • доброзичливе ставлення до учня;

  • позитивне оцінювання зусиль учня;

  • детальний аналіз утруднень учня і його помилок;

  • конкретні вказівки, спрямовані на покращення досягнутого результату.

Під час ви користування ігрового методу навчання необхідно дотримуватись таких основних вимог:

  • ігрове завдання повинно збігатися з навчальним;

  • математичний зміст має бути посильним для кожної людини;

  • підсумок гри має бути чітким і справедливим;

Таким чином, ігрові уроки є важливим засобом розвитку їхнього інтересу до знань.

Готуючись до таких уроків (маємо на увазі – нестандартних), вчитель має подумати:



  • які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;

  • які виховні завдання вони мають реалізувати;

  • який матеріал краще використовувати для уроку;

  • чітко визначити організацію проведення уроку;

  • підбиття підсумків.

Вивчення математики завжди супроводиться значним розумовим напруженням учнів. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них конкретні уявлення, полегшує оволодіння абстрактними поняттями.

Призначення ігор різноманітне. Це й ознайомлення з новим матеріалом, і закріплення, повторення раніше набутих знань. Доцільною формою гри є змагання. Можна провести гру «Забитий гол». На воротах, які прикріплюються на дошці, розміщуємо м’яч з числом. Діти по черзі називають будь-який приклад, результатом якого є дане число.

В першому класі доцільно провести гру «Назви сусіда» (даного числа). Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів сприяють віршовані задачі. Наприклад:

5 смерічок, 2 берізки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина…

Скільки всіх дерев, скажи-но?

Микола з’їв 4 сливи,

6 з’їла Настуся.

Скільки слив з’їла бабуся?

Півень голосно кричить:

Сто душ можу розбудить!

Скільки півнів посадити,

Щоб душ двісті розбудити?

Якось бігло через ліс 8 кіз.

П’ять з них – білі-білі.

А останні – сірі-сірі.

Скільки бігло через ліс сірих кіз?

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, коли вчитель зуміє зацікавити учнів.

Одним з найперспективніших шляхів виховання активних школярів та озброєння їх необхідними вміннями та навичками є впровадження та раціональне поєднання гри з навчанням.

Потрапляючи до школи, гра для дитини залишається важливим засобом творчого пізнання життя.

А.С. Макаренко писав: «Треба зазначити, що між грою і роботою немає великої різниці. В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля думки».

О.Я. Савченко зазначає, що «у структурі уроку місце гри визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу».

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. В грі всі діти займають активну позицію. Ігри на уроках пов’язані з розвитком пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне мовлення та логічне мислення школярів.

Особливості ваги надається ігровим способам постановки цікавих завдань, які за своєю суттю є конструктивними, потребують зіставлення різних комбінацій.

Дидактична гра в житті кожної дитини займає особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності школярів у процесі навчання.

В.О. Сухомлинський писав: «Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – величезне світло, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ».

Чому гра так подобається дітям? Тому, що вона дарує дітям радість і захоплення, пробуджує у душі кожного з них добрі почуття, розпалює вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Наприклад, одноманітне розв’язування завдань на уроці математики стомлює дітей, виникає байдужість до вивчення предмета. Проте розв’язання цих самих завдань у процесі гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не відвести їх, показати всьому класу, що він вміє, що він знає.

Ось ряд дидактичних ігор, які можна використовувати при вивченні всього курсу математики, добираючи відповідні математичні завдання до дидактичної мети уроку.



Добери множник

Зміст гри. Учитель в одній руці піднімає картку з одноцифровим числом, наприклад 48. Учні піднімають картку з таким числом, яке в добутку з числом 6 дорівнює 48. Отже, піднята картка з числом 8 є правильна.

В якому ряді більше правильно піднятих карток, з того ряду обирається ведучий, який виконує роль вчителя.



Поспішай, не помились

Зміст гри. На дошці записані такі числа: 6,9,8,3,7,5,2,4.

Учні, які сидять один за одним, повинні швидко дати відповідь від множення кожного із цих чисел, наприклад на 8.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:


  1. Готовність учнів до участі у грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дії, мати потрібний запас знань для участі у грі).

  2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

  3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

  4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

  5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

  6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливе порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання й виховання дошкільників, молодих школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Існує кілька поглядів на нестандартні уроки. Їх можна згрупувати наступним чином:


  • бінарні уроки (2-4кл., двічі на семестр);

  • віршовані уроки (1-4кл., раз на місяць);

  • інтегровані уроки (1-4кл., два рази на семестр);

  • уроки-дискусії (4кл., два рази на семестр);

  • уроки-дослідження (3-4 кл., 2 рази на семестр);

  • уроки-звіти (1-4 кл., 3 рази на семестр);

  • уроки-змагання (1-4 кл., 3 рази на семестр);

  • уроки-мандрівки (1-4 кл., 3 рази на семестр);

  • уроки-сюжетні замальовки (1-4 кл., двічі на рік).

Головне завдання педагога – не тільки чітко усвідомлювати мету кожного уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки всього навчально-виховного процесу.

А тепер коротко про різні форми нестандартних уроків.

Бінарні – це такі уроки, на яких матеріал даної теми подобається блоками різних уроків. Урок проводить кілька вчителів: кожен свій предмет.

Віршовані – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими.

Інтегровані уроки ставлять за мету об’єднати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:



  • аналіз календарного планування;

  • зіставлення матеріалу різних предметів;

  • «конструювання» уроку.

Залежно від навчальних предметів, що інтегруються, дані уроки можуть поділятися на:

  • урок української мови з образотворчим мистецтвом;

  • урок української мови з художньою працею;

  • урок української мови з природознавства;

Далі потрібно визначати мету і місце проведення уроку, а також тривалість уроку.

Перший етап уроку – організаційний. Другий – ознайомлення з темою і метою. Третій – актуалізація знань учнів – бесіда. Наступні етапи уроку проводять довільно.

Уроки – дискусії проводять після вивчення теми чи розділу. Вони дають нагороду виявити різні позиції з певної проблеми, сприяти розвитку пізнавальних інтересів, розширюють досвід спілкування.

Уроки-дослідження створюють умови для самостійної роботи учнів. Такі нестандартні уроки мають свої особистості.

Наприкінці семестру з метою перевірки знань, умінь і навичок проводять уроки-звіти. Вони плануються завчасно. Обирають ведучі. Кожній дитині потрібно дати самоствердитися.

Готуючись до уроку-змагання, вчитель ділить клас на команди, опрацьовує ігрові ситуації, роз’яснює критерії оцінювання, виготовляє наочність. Етапами уроку можуть бути: складові КВК:



  1. Вступне слово. Привітання.

  2. Розумова розминка.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. Конкурс капітанів.

  5. Конкурс творчих робіт.

  6. Відповідь на проблемне питання уроку.

  7. Підсумкове слово журі.

Однією з найкращих форм уроку є уроки-мандрівки. Складові компоненти уроку-мандрівники:

  1. Підготовка вчителя та учнів до уроку.

  2. Проведення заняття.

  3. Підбиття підсумків.

Структура уроку-мандрівки.

  1. Організаційний момент.

  2. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівники.

  3. Визначення мети і завдання уроку.

  4. Систематизація, узагальнення, засвоєння знань, умінь та навичок.

  • Фронтальне опитування .

  • Відповідь на проблемне питання.

  • Індивідуальна робота учнів.

  • Поділ класу на групи.

  • Дидактична гра.

  1. Підсумок уроку.

  2. Домашнє завдання.

Уроки – практичні роботи сприяють розвитку і виховання графічних та обчислювальних навичок і вмінь, допомагають робити практичні навички користування креслярським приладдям та вимірювальним пристроями, дають усвідомити суть різних величин та співвідношень між ними в ситуаціях, наближених до життєвих.

Уроки, які ґрунтуються на казкових сюжетах, служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадках вказуються певні властивості об’єкта, за якими його відгадують. Загадки – це своєрідні логічні задачі на виявлення об’єкта за певними ознаками. Казкові сюжети та герої улюблених казок посилюють увагу учнів до запропонованих завдань, викликають зацікавленість у їх розв’язанні, стимулюють і пожвавлюють роботу на уроці.

Для уроків, що пов’язані з колективною творчою справою учнів, важливим моментом є вибір такої справи, визначення мети та відведення часу на її виконання. Крім того, учитель повинен продумати, як забезпечити більш повну її активну участь учнів класу у колективній справі і які висновки слід повідомити учням по її завершенню.

До уроків – вікторин, олімпіад слід ставитись, як не до одноразових заходів, а як до цілої системи змагань. Підготовці таких заходів та їх проведенню слід відвести значний проміжок часу, коли проводиться робота з учнями, яка має масовий характер та є підготовчою до участі в змаганнях для кожного учня.

Важливим у цій справі є також розумне поєднання змагання і засобів заохочення й відзнаки дітей. Безумовно таких що й організаційні заходи і проведення зазначених уроків ґрунтуються на ініціативі вчителя.

При проведення уроків-ігор на перший план завжди слід висувати математичний характер гри. Лише тоді ці уроки будуть виконувати свою роль у математичному розвитку дітей і вихованню їхнього інтересу до математики.

Уроки-засідання клубу «винахідливих» допомагають вести планомірні і послідовну роботу з формування і розвитку логічного мислення молодих школярів, а логічні вправи являють собою один зі засобів, за допомогою якого відбувається формування у дітей правильного мислення.

Урок-тестування урізноманітнюють форми підготовки і проведення тематичного оцінювання в початковій школі. Крім того, як відомо, на сьогодні в усьому світі вони є найбільш поширеною формою контролю знань учнів.

Однак, не зважаючи на всю важливість і значущість нестандартних уроків, слід пам’ятати, що це є самоціллю. Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв’язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нестандартних уроків, мають взаємно доповнюватись з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми, яку викликає інтелектуальна робота.

Слід розуміти, що тематика і форми деяких з наведених уроків стосуються лише розділів першого курсу, тож їх проведення в інші роки навчання є недоцільним.

Наприклад, уроки «Дорогами Циферії» та «Хто краще знає українські народні казки?» найдоцільніше проводити у першому класі. А такі, як «У світі геометричних фігур», «Час і гроші» можуть становити цикл уроків у 2-4 класах.

Ясна річ, форми і методи проведення нестандартних уроків не вичерпуються.

Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків – справа яка потребує значної підготовленості і виняткової творчості вчителя. Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи новизни.

При проведенні нестандартних уроків особливої уваги заслуговує питання обладнання уроку, бо «з нічого – нічого й вийде». Без належного обладнання не можна провести ані урок-практичну роботу, ані урок-казку, ані урок-дослідження. Адже різноманітні наочні посібники та обладнання виконують роль певної предметної або сюжетної наочності, допомагають зробити матеріал, що вивчається, більш доступним, сприяють розвитку конкретного образного мислення. Ілюстративний матеріал допомагає формуванню у дітей спостережливості, уміння порівнювати факти, які вони досліджують, виділити в них риси схожості та відмінності, сприяючи тим самим розвиткові мислення учнів.

Слід пам’ятати, що питання змісту, методики, оснащення уроку треба вирішувати, виходячи з конкретних навчально-виховних задач, які на ньому розв’язуються.

Запорукою дієвості і високої результативності всіх запропонованих форм і методів проведення нестандартних уроків, крім наполегливої роботи, пов’язаної з добором необхідного матеріалу, їх розробкою та обладнанням уроку, є також планомірність ви користування зазначених форм і методів у навчальному процесі.

До нестандартних уроків належать уроки-сюжетні замальовки. Вони побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують «маленькі» ролі. Це і уроки-вечорниці, уроки-казки, уроки-ранки, уроки-спектаклі. До проведення таких уроків залучаються батьки. Діти дуже люблять такі уроки. В 1-2 класах ролі роздає вчитель, контролює їх вивчення. Сам урок – це театральне дійство. Такі уроки викликають інтерес до знань, поповнюють словниковий запас учнів, розвивають мовлення, вчать дітей володіти поставою, мімікою, робити висновки.

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:


  • Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

  • Використання нестандартних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними здібностями, порівняння узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

  • Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителями їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднанні з традиційними формами роботи.

«У світі геометричних фігур»d:\мои документы\7af9282026d52208090fa2708fd87449.jpg



d:\мои документы\96811478_otrew_i_kley6.jpg

d:\мои документы\96811484_otrew_i_kley12.jpg

d:\мои документы\96811480_otrew_i_kley8.jpg

d:\мои документы\9(3).jpg

d:\мои документы\96811476_otrew_i_kley4.jpg


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка