Відділ освіти виконкому інгулецької районної у місті кривому розі ради комунальний комбінований дошкільний навчальний заклад №207 комунальний дошкільний навчальний заклад №257



Сторінка2/5
Дата конвертації10.03.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛЛОГО РОЗВИТКУ В ДОШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ.

Стратегічні завдання реформування системи освіти України потребують нового бачення можливостей поліпшення її якості та організації. Відповідно, актуальною стає потреба у розробленні нових підходів до організації освітнього процесу з метою розкриття потенційних можливостей кожної особистості – твій власний спосіб життя, оцінити його та змінити так, щоб він більше відповідав потребам стійкого розвитку людства.

Загальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства.

Освіта для сталого розвитку охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

Стійким є такий розвиток людства, який задовольняє його потреби сьогодні, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити їхні власні потреби. Для кожного мешканця землі стійкий розвиток - це необхідність використовувати різноманітні ресурси у такій кількості, щоб бути впевненим, що їх буде достатньо для всіх і сьогодні, і завтра. Тому в освітніх закладах №207 та №257, які стали експериментальними,основний акцент зроблено саме на цих компонентах.


  • Поглиблена робота з питань реалізації завдань обласного проекту «Освіта для сталого розвитку», є пріоритетним напрямом роботи.     

  • Творчою групою ДНЗ були розроблені Моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку. Діяльнісний підхід до реалізації комплексної програми в ДНЗ забезпечив інтеграцію краєзнавчо-екологічного, та економічного виховання в освітній процес. (Додаток 3).

  Під час поглибленої роботи із цієї проблеми було визначено основні напрями роботи та організаційно-методичні рекомендації для реалізації завдань з освіти сталого розвитку в ДНЗ ( діагностика обізнаності дітей і педагогів, вивчення соціально-економічних можливостей відповідно закладу,вивчення стану екологічної освіти, комплексне дослідження рівня освіченості педагогів,планування, комплексні заходи екологічного змісту, організація пошуково-дослідницької роботи в ДНЗ на основі системного підходу до аналізу природного довкілля, робота з батьківською громадськістю), забезпечено інтеграцію екологічного виховання в освітній роботі з дітьми.

 Збереження культури дитинства, створення умов для соціокультурного розвитку особистості дитини в соціумі дорослих та однолітків можливе через засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування.

Концепція освіти для сталого розвитку зорієнтована на зміну концептуальних поглядів щодо організації освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі. Система реалізації заходів спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети й їх свідоме заощадження в життєзабезпеченні людини була збудована в дошкільних закладах за такими напрямками , до них ми віднесли :

Робота з адміністрацією:


  • включає зміни у використанні та впровадженні принципів ресурсо - та матеріально - збереження, що передбачають використання відповідних технологій в закладі

  • чітко визначити , якими вміннями має володіти вихователь, щоб забезпечити достатній рівень керівництва заходами з даної проблеми.

Робота з педагогами:

  • інформаційна освіта з проблем оптимального використання матеріальних та інтелектуальних ресурсів;

  • розкриття змісту поняття «якісне життя» як однієї зі складових концепцій сталого розвитку.

Робота з дітьми:

  • виховання культури розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількість відходів;

  • перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку;

  • засвоєння правил економного і бережливого ставлення до всього, що їх оточує.

  • практичне осмислення використання природних ресурсів;

Робота з батьками:

  • розвиток високої інформаційної культури;

  • впровадження норм та цінностей екологічної етики та етики відповідальності.

Щоб прищепити дітям навички діяльності в реальному житті, педагоги дошкільних закладів № 207 та № 257 вчать мислити й діяти за законами економіки. Вихователі, починаючи з молодшого дошкільного віку, виховують у дітей такі риси,як економність, хазяйновитість, бережливість.

Об’єднавши зусилля вихователів та батьків щодо розвитку такої моральної якості у дітей як ощадливість , ознайомлюючи їх з правилами користування водою та електрикою, з потребою зберігати тепло, були організовані в ДНЗ та проведені такі види спеціально організованої діяльності за темами : «Водичко, водичко умий моє личко», «Вибери ляльці потрібну річ», «В гостях у маленької лампочки», «Лампочка маленька , а світла багато» тощо.

Розподіл знань на «порції» за певною темою,спонукають дітей до самостійних «відкриттів», економно-бережливого ставлення до ресурсів Природи. В групах середнього дошкільного віку узагальнювали уявлення про воду, її цінність для здоров’я дитини, про необхідність її економного використання, в закладах активно проводиться пошуково-дослідницька діяльність, де діти ознайомлюються з властивостями води, вчать розрізняти «Живу» та «мертву» воду, їх підводять до розуміння того, чому треба економити воду ,світло. Саме цим шляхом ми намагаємося розвивати потяг до пошуків самостійних шляхів пізнання, до міркування та умовиводів.

Цікавими для дітей були інтегровані заняття з пріоритетом ощадливості, як моральної якості «Чому в нашій групі тепло,охайно», «Про що розповідає річка», «В гості до королеви бережливості», «Бережливість – крізь краплю води», «Чисте місто – здорова природа – здорова людина», «Економимо електрику».

В групах старшого дошкільного віку уточнювалися і розширювалися знання дітей про побутову техніку, яка полегшує працю людини. Так, планувались і проводились міні-екскурсії: на кухню ( де діти знайомились з діями електроплити, кип’ятильника , м’ясорубки ), на пральні( надавались знання про електрокотел, праску) . Дітей ознайомлювали із роботою пральної машини та центрифуги в дії. Діти знайомились з роботою кастеляни ( як працює швейна машина, її значення для людини та старих речей). Вони мали можливість оцінити своє ставлення до розумного споживання енергії та води. В підсумковій бесіді - роздумі діти обговорювали набутий ними досвід, самі осмислено робили висновки щодо дій у цьому напрямі «Чому треба берегти електроенергію? , «Як можна запобігти марному її витраченню?». Особлива увага дітей педагогами та батьками була привернута до питання зменшення викидання сміття . Такі теми , як «Вулиця не смітник, не сміти сам і не дозволяй це робити іншим», «Користь та шкода сміття для людини», «Ресурси. Природні ресурси. Блага.», гра-заняття «Акція на захист зеленої ялиночки», розвага «Економними будемо з водою – не зустрінемось з бідою», «Земля – наш дім». (Додаток 4). Кращому засвоєнню матеріалу на заняттях сприяє використання педагогами закладів творів художньої літератури. (Додаток 5).

Створення системної моделі гармонізації родинного і спільного виховання дошкільників в екологічному спрямуванні для сталого розвитку стало можливим лише з участю родини.



  • У рамках реалізації проекту «Випереджаюча освіта для сталого розвитку» була створена координаційна група співдружності з родиною.

  • Основна мета координаційної групи співдружності з родиною: привернути увагу до експериментальної діяльності, викликати зацікавлення серед громадськості, розкрити принципи та ідеї екологічному спрямуванні для сталого розвитку в сім’ї.

  • В ДНЗ діють 2 сектори «Сектор здоров’я і екології» в яку входить група у складі батьків, психолога та медичної сестри .

  • Сектор «Освіти і виховання» у склад якої входять - батьки , методист і творча група педагогів.

Робота цих секторів є перспективою до проектування усвідомленого розвитку особистості дитини та вирішення разом з батьківською громадськістю проблемних питань щодо шляхів якісного життя для дитини як умови сталого розвитку.

Ми вважаємо, що особливо велика роль природи у вихованні дітей і тому зміна змісту нашої роботи, це проблема становлення екологічної особистості, яка забезпечить створення умов для еколого - культурного розвитку особистості дитини в соціальному середовищі дорослих та однолітків шляхом розуміння відповідальності за стан природи, яка характеризується екологічно орієнтованою поведінкою, наявністю відповідних знань, прилучення її до природоохоронної діяльності.

Аналіз результатів роботи дошкільних закладів № 207 та 257 засвідчує такі показники формування екозбалансованих споживчих цінностей у дітей, а саме:


  • Розумне споживання енергії та води.

  • Зменшення марних витрат сировини.

  • Зменшення викидання сміття.

  • Зміцнення власного здоров’я.

Ніщо в світі не минає безслідно. Кожен несе відповідальність перед майбутнім за свої діяння. Тому єдиний правильний шлях – узгоджувати свої дії з законами природи, оглядаючись на наслідки та враховуючи їх вплив на майбутнє.

РОЗДІЛ 4. ПРОВЕДЕННЯ КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З ДІТЬМИ В УМОВАХ ОСВІТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ.

У сучасному суспільстві , де щороку посилюються вимоги до маленької особистості, де відбуваються зміни життєвих норм та правил,такі короткочасні стани, як тривожність, агресивність,замкнутість перетворюються на стійкі. Не кожна дитина здатна впоратися з такими вимогами,і це провокує до постійності негативних станів,які суттєво впливають на здоров’я кожного.

Тому на сьогоднішній день актуальним є питання формування у дітей дошкільного віку світогляду,що базується на засадах сталості,системності. Це в свою чергу дасть можливість моделювати різні варіанти напрямків розвитку дитини,з високою точністю прогнозувати результати та виробляти найбільш оптимальний,збалансований варіант розвитку.

Необхідною передумовою повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності є психологічне здоров’я. Основними показниками сформованості психологічного здоров’я у дітей дошкільного віку є:



  • процес адаптації під час вступу до дошкільного закладу;

- рівень розвитку комунікативних навичок:

- рівень позитивної мотивації до соціально важливої для даного віку діяльності;

- відсутність відхилень у поведінці.

На психологічне здоров’я дитини впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники. До об’єктивних чинників відносяться чинники навколишнього середовища(сім’я,ДНЗ,однолітки,суспільство,екологія). До суб’єктивних чинників належать індивідуально особистісні чинники(активна позиція дитини,генетика,темперамент,хвороби,патології фізичного розвитку).

З метою збереження психологічного здоров’я дошкільників,сприяння повноцінному психологічному та особистісному розвитку,профілактики порушень в динаміці розвитку та усунення тих перешкод,які гальмують або деформують розвиток особистості в дошкільному закладі проводиться корекційно - розвивальна робота.

Корекційно-розвивальна робота передбачає активний,цілеспрямований вплив на такі сфери,як:

- когнітивну(розвиток мислення,пам’яті,уваги,мовлення,дрібної та великої моторики ,формування позитивної мотивації):

-емоційно-вольову (зняття напруження,підвищення емоційного тонусу, вивільнення пригнічених емоцій та вироблення конструктивних шляхів від реагування на них , корекція тривожності,агресивності, гіперактивності );

- особистісну (формування позитивного ставлення до себе та інших,робота з порушеннями);

- поведінкову сферу (налагодження партнерських відносин з однолітками,розширення поведінкового репертуару).

Під час здійснення психокорекційної роботи з дошкільниками використовуються такі методи та прийоми:тренінгові вправи,сюжетно-рольові ігри,ігри-драматизації,пальчикова гімнастика,аутогенне тренування, релаксація, арт-терапія (ізотерапія, казкотерапія, пісочна терапія, музикотерапія, танцювальна терапія, колажування, кольоротерапія, лялькотерапія), психогімнастика (етюди).


РОЗДІЛ 5. ОФОРМЛЕННЯ ЦІЛІСНОЇ ПРОГРАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА».

Цілісною програмою освітнього проекту є Міська комплексна програма «Освіта для сталого розвитку», яка охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

В дошкільному закладі створена «Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку» для того, щоб:

- надавати педагогам можливість набути професійного досвіду природоохоронної діяльності;

- сприяти самореалізації екологічно свідомих педагогів і згуртуванню педагогічної громади навколо принципів охорони навколишнього природного середовища;

- формувати імідж ККДНЗ №207 як "екологічно свідомого" навчального закладу Інгулецького району.



Творчою групою школи випереджаючої освіти для сталого розвитку був розроблений освітній проект «Моя щаслива планета». Освітній проект має ігровий сюжет і є складовою частиною системи екологічної освіти в ДНЗ, доповнюючи освітній процес. Метою освітнього проекту «Моя щаслива планета» є розроблення перспективного плану для роботи з дітьми дошкільного віку як складових освіти сталого розвитку та створення моделі школи випереджаючої освіти.

Це дозволить:

  • сформувати осмислену, цілеспрямовану продуктивну взаємодію її зі світом людей, природи, забезпечити розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних,комунікативних,пізнавальних та інших потреб особистості через всі види діяльності.

  • поширити сферу освітніх послуг, що відповідає спектру батьківських запитів з питань освіти сталого розвитку;

  • ознайомити батьків зі змістом і характером сімейного екологічного виховання дитини і у подальшому забезпечити умови для розвитку та підтримки того позитивного, що вже набуто в родині.

  • організувати педагогічну діяльність у ДНЗ шляхом використання в практиці діяльності нових психолого-педагогічних технологій із залученням родини до дослідницько - експериментальної роботи.

  • проводити корекцію соціальних і особистісних можливостей дитини.

Провідний герой проекту – Екотопик, який визначає головну роль для кожного з учасників проекту, як господаря своєї планети Земля, який робить справи, що покращують навколишній світ, приносить радість людям, тваринам, рослинам, самим собі. Проект представлено у вигляді моделі складових школи випереджаюча освіта для сталого розвитку:

  • ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО;

  • Пошук критеріїв ефективного навчання дітей з точки зору потреб суспільства.

  • Використання інноваційних методів та технологій освіти.

  • Орієнтація колективу на вироблення стратегій соціально-відповідальної поведінки.




  • ШКОЛА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО - ЗБАЛАНСОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ;

  • Інтеграція ідей сталого розвитку у зміст навчально-освітньої діяльності.

  • Розвиток краєзнавчо - еколого орієнтованого напрямку експерементальної діяльності .

  • Формування екологічної компетентності, екологозбалансованої споживчої культури .

  • Підтримка природоохоронних заходів в рідному місті.



  • ШКОЛА СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА;

  • Заходи, які сприяють екологічно-краєзнавчому просвітництву педагогів, батьків і дітей.

  • Розвиток громадсько-активних дошкільних систем.

  • Формування комунікативної та толерантної поведінки педагогів, батьків і дітей.




  • ШКОЛА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я - ЗБЕРІГАЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА;

  • Використання здоров’язберігаючих та здоров’я- розвиваючих технологій.




  • ШКОЛА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ.

  • Використання технологій життєтворчості.

  • Робота із обдарованими дітьми.

  • Актуалізація пошуковості та творчої активності засобами інноваційної діяльності .

Проект представлено у вигляді моделі застосування складовими змісту освіти для сталого розвитку в освітньому процесі дошкільного навчального закладу:



  • якість життя, соціальна справедливість та  рівноправність;

  • збереження різноманіття культурного, соціального та біологічного;

  • взаємозв'язок у суспільстві, економіці та довкіллі;

  • усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями;

  • громадянська позиція, права та обов'язки громадян; 

  • потреби та права майбутніх поколінь на якісне життя.

Проект відображає дві найважливіші ідеї:

      • розв'язання економічних, соціальних та екологічних проблем і досягнення рівноваги між ними для забезпечення якісного рівня життя людини;

      • впровадження зобов'язань нинішнього покоління, які  гарантують таке збереження природних, соціальних та економічних ресурсів, щоб  рівень добробуту наступних поколінь  лишався не нижчим за сучасний .

Пріоритетні напрямки  освіти для сталого розвитку:

      • виховання культури розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів;

      • впровадження принципів, норм та цінностей екологічної етики та етики відповідальності;

      • розвиток духовного потенціалу особистості  на засадах особистісно-орієнтованої педагогіки;

      • розвиток інформаційної культури особистості, основ критичного мислення та медіа-грамотності;

      • впровадження норм міжособистісної та міжкультурної взаємодії на засадах принципів полікультурності та толерантності ;

      • розвиток правової культури особистості, основ громадянськості;

      • формування культури здоров’я підлітків на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля.

Сталий розвиток визначено ключовим принципом усіх політик ЄС. Входження України до європейського освітнього простору передбачає інтеграцію основних засад сталого розвитку у зміст освіти.

Виховні принципи які визначають сутність освіти для сталого розвитку:

      • можливість дітьми висловлювати та відстоювати власну точку зору;

      •  мислити критично;

      • вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення;

      • бути толерантними та відповідальними;

      • бути відкритими для навчання та самонавчання;

      • вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті .


Модель охоплює:

Розроблення освітньої моделі «Життєвий світ дитини», щодо певних напрямків роботи відповідної проблематики кожної групи в ДНЗ;



  • методичні рекомендації щодо організації середовища ;

  • перспективне планування занять із розділів: природа рідного краю, навчаємось туризму,екологія і ми,природа космосу, я і довкілля.

  • діагностичні матеріали з розділів: природознавство,екологія;

  • план інноваційної діяльності з проблеми застосування дидактичних матеріалів В.О.Сухомлинського в освітньому процесі;

  • матеріали контролю освітньої роботи вихователів за проектом;

  • матеріали взаємодії з батьками.

Визначення процедур поточного контролю

      Передбачається проведення поточного контролю за результативністю освітньої роботи вихователів за проектом «Моя щаслива планета», а також проведення діагностичних зрізів знань, умінь і навичок дітей за вищеназваними напрямами освітньої роботи з дітьми.

Поточний контроль реалізації освітнього проекту спрямовано на виявлення в дітей двох компонентів: інтелектуального(екологічні знання) та чуттєвого (ставлення до світу природи та економічного і бережливого відношення до неї).

Освітнім проектом передбачається, що головне місце буде відводитись аналізу :


  1. Знань, умінь, навичок за проектом випереджаючої освіти для сталого розвитку в педагогічному процеси і навчального закладу;

  2. Комплексна діагностика обізнаності дітей і педагогів освітнього закладу у питаннях сталого розвитку, розумінні значення сталості як основи збереження довкілля та покращення умов життя людини;

  3. Вивчення стану екологічної освіти та виховання, характеру впровадження принципів ресурсозбереження у педагогічному процесі навчального закладу;

  4. Підготовка педагогічних кадрів у царині освіти для сталого розвитку  для проведення експерименту за результатами до та після проведеної роботи.

Реалізовуючи проект у виховному процесі ДНЗ ми забезпечили розвиток дошкільної компетентності через взаємозв’язок змісту, форм та методів , використовували такі напрямки, як екологічно – краєзнавчий, валеологічний, музичний , мовленнєвий, розвиток трудових навичок через ігровий розвиток.

Планування освітнього проекту «Моя щаслива планета» реалізується паралельно з планом освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі та передбачає раціональне співвідношення усіх заходів,форм і методів роботи впродовж року,кварталу,місяця,тижня з урахуванням сезонних змін у природі, які визначають зміст усіх видів діяльності. Такий підхід сприяє ефективності засвоєння знань дітьми на практиці,відповідає їхнім віковим можливостям.

Діти разом з вихователем беруть участь у різних міні-проектах використовуючи теоретичний аналіз науково-педагогічної та методичної  літератури; констатуючий і формуючий експерименти, які включають розробку авторських моделей дошкільних експериментальних закладів випереджаючої освіти для сталого розвитку; пошуково-дослідницький метод, діяльнісний підхід, який дозволяє використовувати інтерактивні методи навчання, активно залучати дітей до практичної реалізації принципів сталого соціально-економічного та екологічного розвитку в умовах освітянських закладів; моніторинг, анкетування, тестування дітей , робота  з батьками; вивчення, узагальнення досвіду шкіл  випереджаючої освіти зі сталого розвитку у Дніпропетровській області.

      Припускаємо, що перспективне та календарне планування реалізації освітнього проекту надасть можливості методично правильно, послідовно, систематично розподіляти програмовий матеріал екологічного виховання за принципами сталого розвитку на тривалий проміжок часу, поступово ускладнювати його, досягати реалізації кожного етапу проекту випереджаючої освіти в педагогічний процес освітнього закладу.

      Позитив для дитини:


  • Розвиток навичок соціокультурної поведінки.

  • Стимулює процес їхнього розвитку.

  • Орієнтує дитину на створення певного продукту.

  • Відповідати за результати своєї діяльності

  • Пробудження потенційних сил та можливостей.

  • Розвиток комунікативних, організаційних, пізнавальних, образотворчих здібностей, передумов навчальної діяльності.

      Позитив для педагога:

  • Формування та розвиток інноваційних форм діяльності.

  • Спрямованість на перетворення

  • Зверненість до потреб майбутнього, соціокультурних засад освіти

  • Пізнання дітей (їхніх нахилів, бажань, здібностей, особистісно-творчих здібностей).

  • Створення умов для навчання як провідного виду діяльності.

  • Створення разом із батьками розвивального середовища як умови розвитку й саморозвитку дитини випереджаючої освіти для сталого розвитку.

      Сутність технології полягає в об’єднанні:

  • Спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування(від бажання – до творчого рівня реалізації задуму).

  • Бути гнучкими у стосунках – співпрацювати і бути партнерами

  • Бажання спільно діяти (сім’я +ДНЗ) , бути екологічно свідомими і передавати це дітям

      Працюючи над спільним освітнім проектом, дітям надається можливість користуватися правом вибору:

  • самостійно шукати способи досягнення мети, добирати партнерів, визначати час і місце реалізації задуму;

  • випробовувати свої здатності, зіставляючи їх із бажаннями;

  • практично застосовувати набуті знання та навички у взаємодії з дорослими та однолітками;

  • реалізовувати своє природне прагнення діяти творчо, активно виявляти власне ставлення до людей і середовища.

Технологія проектування по сталому розвитку забезпечує інтеграцію всіх видів дитячої діяльності та створює оптимальні умови для всебічного розвитку дитини. Під час впровадження проекту ми використовували конкретні практичні прийоми – заняття, ігри, розваги, пошукова - дослідницька діяльність, практична діяльність,створення схем, моделей, макетів тощо. Ми зрозуміли, що правильно організована діяльність за цим напрямком сприяє формуванню активно – пізнавального ставлення дитини до навколишнього середовища. На нашу думку,буде доречним впровадити метод проектів в організацію еколого - педагогічної роботи починаючи з дітьми молодшого дошкільного віку на основі принципів сталого розвитку у формі сюжетно-рольової гри, яка передбачає розвинення сюжету гри (де головні дійові особи – діти ) та конкретні практичні справи які спрямовані на раціональне ставлення до використання ресурсів планети й їх свідоме заощадження.

Участь дітей у екологічній проектній діяльності надала можливість дітям спостерігати, пізнавати, запам’ятовувати та надала дітям змогу не лише цікаво проводити час, а й багато чого навчитися.



РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ, ОСНОВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА МЕДІА-ГРАМОТНОСТІ ЯК ЧИННИК ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ.

Людство за останні десятиліття зіштовхнулося з досить серйозною проблемою - справжнім інформаційним бумом. Ми повною мірою пізнаємо всі "принади" роботи з великими потоками інформації. Маючи можливість доступу у світовий інформаційний простір, завдяки різним Інтернет - службам, можна працювати вдома з бібліотеками миру, з матеріалами десятків газет, журналів, дисертаційними матеріалами і так далі, можна майже миттєво встановлювати зв'язок з будь-яким місцем нашої планети й спілкуватися в Інтернеті з людьми з різних країн світу, вкінці-кінців, просто отримувати вищу освіту. Але при цьому потрібно вміти швидко обробляти цю інформацію і розміщувати результати обробки там, де їх легко можна буде знайти в потрібний час. Інакше користі від цієї інформації буде не більше, ніж від мотлоху, а ми будемо одержувати необхідну нам інформацію і не розуміти при цьому її значення і змісту. Сучасній, інтелігентній і освіченій людині необхідно вміти орієнтуватися у великих потоках інформації.

Під інформаційною культурою особистості ми розуміємо певні норми поведінки людини в інформаційному суспільстві, її вміння спілкуватися із системами штучного інтелекту, уміння користуватися глобальними й локальними інформаційно-обчислювальними мережами і т.д. Ця культура містить у собі здатність людини усвідомити й освоїти інформаційну картину світу як систему символів і знаків, прямих і зворотних інформаційних зв'язків, вільно орієнтуватися в інформаційному суспільстві, адаптуватися до нього.

Важливість формування інформаційної культури полягає ще й у тому, що вона необхідна для успішного навчання в школі, у вузі, для ефективної соціальної адаптації, для успішного входження в професію. Крім того, інформаційна культура необхідний компонент освіченості й інтелігентності сучасної особистості. Отже, її формування підвищує конкурентоспроможність особистості, незалежно від того, чи буде вона займатися інтелектуальною роботою чи ні.

Відомо, що залежно від наявних потреб і мотивів формується особистість із активною життєвою позицією (активно впливає на оточення) або пасивною (пасивно ухвалює цілі, ціннісні орієнтації групи). Тому інформаційна культура необхідна особистості, що прагне активно впливати на навколишнє, особистості з активною життєвою позицією.

Інформаційному суспільству потрібні грамотні люди, здатні обробляти більші потоки інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій. Наше суспільство формує соціальне замовлення освіти на підготовку таких фахівців. Отже, повинні з'явитися спеціальні програми навчання майбутніх фахівців, їхньої методичної підготовки й перепідготовки, а також програми підтримки таких інноваційних процесів у кожній конкретній освітній установі.



Інформаційна культура виступає одночасно і необхідним ефективним фактором в освоєнні людиною культурної реальності, оволодінню всім тим багатством, яке виробило людство, і самою реальністю, цінністю, що з’явилася в результаті культурно-творчої діяльності, і атрибутом безпосереднього культурного буття, особистісних проявів (поведінки, різних форм спілкування і т.п.).

Якщо розглядати поняття інформаційної культури більш широко (виходячи за межі комп’ютеризації), то слід признати, що загальні методи представлення знань і умінь не слід шукати лише в навколокомп’ютерній ситуації. Реальна область застосування інформаційної культури набагато ширша.

Формування інформаційної культури якісно впливає на розвиток мислення особистості, сприяючи вмінню мислити категоріями, відділяти головне від другорядного, аналізувати ситуацію та робити висновки, розвиваючи образну, абстрактну та творчу спрямованість.

В умовах, що склалися, інформаційна культура особистості стає областю мета знань, рівень володіння нею – важливим фактором професійної компетентності та соціальної диференціації, а шлях її формування – пріоритетним напрямком модернізації навчального процессу у сфері освіти.



На сьогодні можна виділити такі популярні на Заході, і ще боязко заявляючі про себе напрямки:

  • медіаграмотність (media literacy),

  • медіакомпетентність (media competence),

  • медіаосвіта (media education).

«Медіаосвіту» можна визначити як «здатність мати доступ, аналізувати і здійснювати комунікацію в шорокому діапазоні форм». Інформаційно-культурологічний підхід при педагогічному проектуванні медіаосвітнього середовища та наповнюючих його медіаосвітніх ресурсах (електронних, мультимедійних) розглядає навчальну діяльність в середовищі як взаємодію з культурою, перш за все з її екранними формами.

Нові інформаційні технології, що з'являються, підвищують інформованість суспільства у декілька разів, радикально міняючи об'єм і глибину знань, а разом з ними і рівень культури в цілому. Таким чином, інформаційну культуру слід розглядати як досягаємий рівень організації інформаційних процесів, як задоволення людей в інформаційному спілкуванні, як ступінь ефективності створення, збору, зберіганя, переробки, передачі та використання інформації, яка забезпечує цілісне сприйняття світу, аналіз та оцінку наслідків рішень, що приймалися. Людина в інформаційній культурі виступає одночасно творцем, «приймачем», охоронцем і "передавачем" інформації.

Нині є усі підстави говорити про необхідність формування нової інформаційної культури, яка може стати елементом загальної культури людства. Її основою повинні стати знання про інформаційне середовище, закони її функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках.

Інформаційна культура поки що є показником в основному професійної культури, але в найближчому майбутньому стане важливим чинником розвитку кожної особистості в цілому.

Як показала практика, нині високого рівня майстерності у вибраній сфері діяльності вже не досить. Ефективність повсякденної роботи, що носить в більшості випадків творчий характер, вимагає від особи широкої і якісної освіти і культурного розвитку. Іншими словами, змістовне наповнення праці обумовлює необхідність неодмінної і постійної підтримки потенційної професійної готовності фахівців до безперервного самовдосконалення. Особливе значення навичкам інформаційної культури надається у сфері освіти, де умовою готовності педагога до роботи є культ пізнання як мотиваційна основа діяльності, основа професійно-пізнавальної і загальнокультурної активності.

Набуття досвіду здійснення прийомів професійної діяльності піднімає людину до рівня ремесла, який є системою методичних навичок (прийомів, доведених до автоматизму). Перехід на рівень майстерності можливий тільки після освоєння елементу культури - творчості. Система умінь (майстерність) виникає лише на основі оволодіння здатністю перетворювати освоєні прийоми (досвід) і переносити їх в нові умови.

Процес становлення рівня майстерності обумовлюють два чинники:

а) рівень грамотності: чим вище грамотність, тим швидше ремесло переходить в майстерність;

б) певні якості педагога як індивідуальності.

Розділяючи погляд на тісний зв'язок між інформаційною культурою і творчою діяльністю, спираючись на теорію формування творчих умінь в процесі навчання, можна виділити три рівні інформаційної культури особи: загальний (базовий), професійний, вищий (логічний).

Для загального (базового) рівня інформаційної культури особистості головною особливістю набору знань, умінь і навичок буде їх міжпредметність, можливість застосування практично без змін в різних видах діяльності, тобто вони носять узагальнений характер.

Для професійного рівня інформаційної культури особистості знання, уміння і навички характеризуватимуться специфічністю, більшою складністю, але в той же час обмеженістю сфери застосування. Вони будуть прив'язані до професійної діяльності людини. Багато показників цього рівня включають, як елемент, показники загального (базового) рівня. Саме це дає нам основу вважати професійний рівень інформаційної культури вищим в порівнянні із загальним (базовим).

Для вищого (логічного) рівня інформаційної культури знання, уміння і навички також носять міжпредметний характер. Вони відрізняються від базових мірою складності, і обумовлені творчим мисленням, гнучкістю, можливістю здійснювати аналіз і синтез, комбінувати раніше освоєні знання, уміння і навички, приймати рішення в нестандартних ситуаціях, вести альтернативний пошук засобів і способів рішення завдань. Знання, уміння і навички цього рівня включають знання, уміння і навички професійного рівня інформаційної культури.

Саме безперервна освіта, сприяюча перетворенню знань на інформацію і навпаки, відповідає потребам інформатизації і може стати умовою розвитку культури інформаційного суспільства. Важливою частиною, а по суті справи, ядром майбутнього інформаційного суспільства буде його освітня система (разом із засобами інформатизації).

Формування інформаційної культури особистості є соціальним замовленням цього етапу розвитку суспільства, оскільки культура інформаційного суспільства, що будується, визначатиметься рівнем культури людей. А найближчим часом успішність інформатизації в тій або іншій країні визначатиме роль і місце цієї держави у світовій спільноті.

Відкривається доступ до світової культурної спадщини за допомогою Інтернет - технологій, з'являються нові професії в області масових комунікацій. В умовах культурного обміну і взаємодії стираються просторові, часові, соціальні і інші бар'єри, формується єдиний інформаційний простір. З'являється нова область діяльності - електронна культура, пов'язана з оцифруванням культурної спадщини, із створенням електронних версій установ пам'яті, а також з народженням нових синкретичних форм художнього вираження і творчості. Проте, це не означає виникнення нової суто інформаційної або спеціальної свідомості або мислення.

Інформаційна глобалізація культури зачіпає і сферу освіти, вона безпосередньо залежить від інтелектуального потенціалу країни, від наявності добре підготовлених, високоосвічених професіоналів. Вже не матеріальна сфера визначає собою рівень розвитку країни, а сфера інформаційних технологій, освіта і культура.

Людина, яка вміло і ефективно володіє технологіями та інформацією, має новий стиль мислення, принципово інакше оцінює проблеми, які виникають, організовує свою діяльність. Як показує практика, без нових інформаційних технологій уже неможливо уявити сучасну освіту. Комп’ютер, мультимедійні засоби як інструменти для оброблення інформації можуть стати потужними технічними засобами навчання, комунікації, необхідними для спільної діяльності педагогів, батьків та дошкільників.

Одна з головних умов упровадження інформаційних технологій у дошкільному закладі – з дітьми повинні працювати фахівці, які знають технічні можливості комп’ютера, мають навички роботи з ним, чітко виконують санітарні норми і правила його використання, володіють методикою залучення дошкільників до нових інформаційних технологій. Тому одним з головних завдань на сьогодні є підвищення комп’ютерної досвідченості педагогів, освоєння ними роботи з програмними освітніми комплексами, ресурсами глобальної комп’ютерної мережі Інтернет для того, щоб у перспективі кожен з них міг використовувати сучасні інформаційно-комп’ютерні технології для підготовки та проведення занять з дітьми на якісно новому рівні.

Цілком очевидно, що педагог, який веде заняття з використанням мультимедійного проектора, комп’ютера, має вихід в Інтернет, володіє якісною перевагою перед колегою, що діє лише в межах традиційних технологій.

Мультимедіа - заняття, які проводяться на основі комп’ютерних освітніх програм, передбачають можливість інтегрувати інформацію, яка представлена у формі відеофільму, анімації, слайду, музики, стимулюють мимовільну увагу дітей завдяки демонстрації явищ і обєктів у динаміці. Але часто педагоги стикаються з труднощами у використанні комп’ютера в освітньому процесі внаслідок того, що мають низький рівень інформаційно-комп’ютерної компетентності (ІК-компетентності).

Розвязання проблем формування професійної компетентності педагога в умовах інформатизації освіти вимагає зміни вмісту існуючої системи підготовки педагогічних кадрів і створення сприятливих організаційно-педагогічних умов для впровадження сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій у освітній процесс.

Для вивчення освітніх потреб педагогів, доцільно проводити :

- діагностування (анкетування, складання діагностичних карт, які містять проблемні питання, теми); (Додаток 6).

- індивідуальні співбесіди;

- систематизацію та аналіз виявлених проблем – запитів педагогів.

Причинами осбистої зацікавленості педагога у підвищенні рівня ІК-компетентності є:

- заощадження часу під час розроблення дидактичних матеріалів;

- презентабельність оформлення матеріалів;

- перехід на новий рівень педагогічної майстерності.

Критерії ІК - компетентності педагогів:


    • уміє створювати текстові і графічні документи;

    • уміє формувати запити до бази даних;

    • використовує комп’ютер як педагогічний технічний засіб;

    • уміє розробляти і застосовувати електронні дидактичні і педагогічні програмові засоби;

    • уміє використовувати засоби інформатизації та інформаційні технології в освітньому процесі;

    • володіє способами представлення педагогічної інформації за допомогою засобів інформатизації.

  • Базовий компонент дошкільної освіти підкреслює, що «у сучасному світі комп’ютер є своєрідним «інтелектуальним знаряддям», що дає людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Його можна розглядати і як сучасний засіб діяльності старшого дошкільника». Використання комп’ютера як ще одного принципово нового знаряддя дитячої діяльності у системі дидактичних засобів сприяє успішному розв’язанню завдань розвитку дитини. Під час роботи за комп’ютером у дитини розвивається уява, пам'ять, мислення, швидкість реакції. Робота з маніпуляторами дає змогу формувати у дошкільників здатність швидко переключати та концентрувати увагу, докладати вольових зусиль, координувати свої дії.

  • Завдяки планомірній роботі старші дошкільники спроможні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, знакового опосередкування та символічного моделювання. Вони вміють виділяти істотне у явищах навколишнього світу, порівнювати, бачити схоже та відмінне, розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки.

  • Сьогодні точиться чимало дискусій навколо того, можна чи ні дошкільникам займатися за комп’ютером. І у противників комп’ютерного навчання, і у його прибічників чимало аргументів. Звісно, неможливо ігнорувати негативний вплив комп’ютерної техніки на здоров’я, зокрема на зір, тим більше, що процес формування зорового аналізатора у дошкільників ще не закінчився, і таке навантаження може бути дуже шкідливим. Але будемо реалістами: уявити сучасне життя без комп’ютерів уже неможливо. Переваги комп’ютерного навчання безперечні, а необхідність володіння комп’ютерною грамотою очевидна. Як би ми не хотіли, ми не можемо повністю виключити доступ дитини дошкільного віку до комп’ютера. То чи не правильніше буде не забороняти, а максимально виключити негативний вплив, навчити дітей поводитися з комп’ютером так, щоб це не було безпечно для них.

  • Отже, сьогодні, як ніколи, потрібне об'єднання зусиль педагогів, громадськості в реалізації наукового і освітнього потенціалу учбових закладів. Украй потрібна розробка і впровадження інноваційних технологій підготовки фахівців у сфері освіти на основі використання передового вітчизняного і міжнародного досвіду, розширення міжнаціональної і міжнародної співпраці.


ВИСНОВКИ

Дослідивши основи випереджаючої освіти для сталого розвитку у дітей дошкільного віку, можна зробити наступні висновки:

1. Екологічне та економічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

2. Завдання екологічного та економічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних, економічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі та економне споживання природних ресурсів.

3. Дошкільне дитинство – сенситивний період розвитку дитини, який відіграє важливу роль у формуванні моральних особистісних рис, що включають і екологічну культуру.

4. Педагогічний експеримент спрямований на виховання культури дошкільників щодо розумного споживання енергії, води, зменшення марних витрат та кількості відходів на Землі. Для здійснення цієї мети педагогічний колектив дошкільної установи творчо моделює необхідні педагогічні технології та їхні компоненти:



  • зміст випереджаючої освіти для сталого розвитку в дошкільних навчальних закладах апробує ефективність різних виховних програм, визначає оптимальний варіант проекту Базового компонента дошкільної освіти з урахуванням специфіки дошкільного дитинства, коли пріоритетними є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали;

  • зміст та форми організації виховної роботи через реалізацію авторських програм;

  • залучає до природоохоронної роботи з дітьми батьків;

  • комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, спрямований на емоційно-ціннісне ставлення до природного довкілля;

  • експериментує методи і прийоми творчої діяльності вихователів, керівників гуртків, ґрунтуючись на принципах гуманізації, що орієнтують на виховання цілісної особистості, здатної до самовираження через позитивний діалог з природою.

5. У дошкільних закладах екологічне та економічне виховання дітей доцільно розглядати насамперед у моральному аспекті, оскільки в основі ставлення людини до світу природи мають лежати гуманні почуття, тобто усвідомлення цінності будь-якого прояву життя, а отже – бажання захистити і зберегти його. Формуючи в дитини гуманний погляд на природу, педагог повинен допомогти їй зрозуміти: людина і природа тісно пов'язані між собою, тому турбота про довкілля є водночас турботою про людину, про її майбутнє, а отже, те, що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим. Недбалі дії, внаслідок яких руйнується природа, є аморальними. Нищення довкілля є наслідком занепаду особистості і її моральних вартостей.


Додаток 1

Перспективне планування освітньої роботи з економічного виховання.

Місяць

Молодша група

Середня група

Старша група

Вересень


1.Дружна сім'я.

2.Порядок удома.



1.Де я живу?

2.Сімейна економіка.



1.Економіка навколо нас.

2.Золоті правила

економіки.


жовтень

1.Здорове харчування.

2.До крамниці за покупками.

3.Гості на порозі.


1.Гроші.

2.Бюджет родини.

3.Епектроенергія –наша помічниця..

4.Електростанції.



1.Наші потреби ростуть із

нами.


2.Скоро до школи.

3.Виробництво цукерок.



листопад

1.Домашні рослини.

2.Обмін.Гроші.




1.Економимо електроенергію.

2.Вітаміни.Лікарі бувають різні.

3.Щоб здоровим я зростав.


1.Хліб-усьому голова.

2.Бажання та можливості

дитини.

3.Планування сімейного



бюджету.

грудень

1.Продавець,касир.

2.Дбаємо про здоров'я.



1.Бартер.

2.Спермаркет.

3.Рекламуємо товари.


1.Обмеження

природних ресурсів.

2.Обираємо якісні

продукти.

3.Електростанції.


січень

1.Ресурси.

2.Лікар.Медсестра.



1.Садівник.

2.Куточок живої природи(догляд за рослинами).



1.Чиста водиця.

2.Енергозбереження

вдома та дитсадку.


лютий

1.Обираємо товари. Ціни.

2.Бубівництво.

3.Хлібзавод.

4.Ресурси.



1.Професії бувають різні.

2.Виробництво меблів.

3.Щоб у домі було тепло (шахтар).


1Теклама товарів

та послуг.

2.Працюємо з

комп’ютером (програміст, Інтернет).

3.Банк-місце

збереження грошей.



березень

1.Реклама на телебаченні.

2.Порядок удома.

3.Кухар.Пекар.


1.Послуги нашого міста(пошта,лікарня,ремонт взуття).

2.Дизайнер.

3.Подарунки природи(природні ресурси)


1.Банківські операції.

2.Будуємо чисте

місто майбутнього.

3.Друге життя

старим речам.

4.Страхування в

житті людини.


квітень

1.Гарна вулиця.

2.Садівники навесні.

3.Двірник,прибиральниця.

4.Молокозавод.



1.Робочі професії,виробництво.

2.Час планую-все встигаю.

3.Я люблю своє місто.


1.Реклама на телебаченні (ведучий,актори,

звукооператор).

2.Юні фермери.

3.Юні садівники.



травень

1.Економимо воду (чисті пруди).

2.Відпочинок. Збираємо речі.



1.Літня подорож (транспорт).

2.Літні розваги.



1.Щоб навколо

було чисто.

2.Туристичне бюро.



Додаток 2

ІГРИ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ.

«Види витрат».

Мета:навчати дітей визначати види витрат,виділяючи серед них основні; розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Хід гри: вихователь показує дітям картки із зображенням театру, хліба, помешканням (дому), дитячого садочка, меблів, іграшок, цукерок. Пропонує вибрати ті картки, на яких зображеннях основні види витрат будь-якої людини.

«Банк».

Мета :Закріпити знання дітей про діяльність банку; розвивати мислення; формувати вміння рахувати, аналізувати.

Хід гри: діти,ознайомлені з діяльністю банку можуть виконувати банківські операції: знімати гроші з картки, обмінювати валюту, вносити плату за комунальні послуги, за дитячий садок, обмінювати старі купюри на нові. Декілька дітей виконують ролі касирів,інші – відвідувачі банку. Гра може повторюватися декілька разів зі зміною ролей.

«Якість товару».

Мета:закріпити знання дітей про взаємозалежності якості товару на його ціну:учти дітей співвідносити якість їх ціною;розвивати вміння аналізувати,робити висновки,виховувати дбайливе ставлення до речей.

Хід гри: вихователь пропонує оглянути предмети,серед яких можуть бути зламані іграшки,книжки з відірваними сторінками тощо і обрати ті, які, на думку дітей, мають не дуже гарний вигляд,тому їх ціна має бути низькою. Діти отримують завдання поліпшити зовнішній вигляд цих речей, а отже, й підвищити їхню вартість.

«Корисна річ».

Мета:закріпити знання дітей про товар,виховувати дбайливе ставлення до предметів,розвивати фантазію, уміння аналізувати.

Хід гри: вихователь пропонує дітям уважно розглянути запропонований предмета визначити його основне призначення. Після цього діти намагаються згадати якомога більше способів застосування цього предмета.

«Упізнай професію».

Мета: закріпити знання дітей про професії людей, розвивати кмітливість, увагу,спостережливість.

Хід гри:1.Діти зображують за допомогою пантоміми людей різних професій.

2.Кожен з дітей загадує собі професію. Після починає розповідати про себе. Діти намагаються впізнати професію.



«Послуги».

Мета: Закріпити знання дітей про види послуг,розвивати кмітливість, увагу, спостережливість, виховувати ввічливість.

Хід гри:діти розподіляються на групи,кожна з яких представляє один із закладів:банк, перукарня, лікарня, пошта. Діти докладно розповідають про види послуг,які вони можуть надати в своєму закладі.

«Природні ресурси»

Мета: Формувати в дітей уявлення про природні ресурси: що означає слово «ресурси», що належить до природних ресурсів. Уточнити відомості про важливість природних ресурсів для економічної діяльності й життя взагалі. Виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів.

Матеріал. Чотири демонстраційні картини із зображеннями води, землі, рослини, тварини. Чотири картки з великими літерами В, З, Р, Т. Предметні малюнки всіх видів природних ресурсів: джерела, риби, водорості, корисні копалини, рослини, тварини. Табличка зі словом «Ресурси».

Зміст. Гномик-Економік повідомляє, що завітав у гості до дітей із дуже цікавим словом «ресурси». У нашу мову це слово прийшло з Франції. Воно позначає цінності, запаси, щось дороге. Існують трудові ресурси — трактор, книга, комп'ютер. їх виготовили люди. А є природні ресурси — їх нам дарує природа. Вони теж різні: водні (дарує вода), земельні (дарує земля), рослинні (дарують ліси, поля), тваринні (дарує нам живий навколишній світ). Гном показує дітям чотири демонстраційні картини та їхні початкові літери, а потім пропонує всім розглянути предметні картинки в себе на столиках. Як тільки, наприклад, він назве літеру «В», підходять і відповідно прикріплюють на стенд малюнки лише ті діти, у яких опинилися зображення водних ресурсів. Потім діти разом із Гномом згадують казки, у яких ідеться про природні ресурси: «Казка про рибалку й рибку» («В»), «Царівна-жаба» («В»), «Троє ведмедів» («Р» — ліс), «Снігуронька («В»), «Дюймовочка» («З»), «Лисиця, Заєць і Півень» («Т») і т. д.

«SOS»

Мета. Продовжити закріплювати знання про різні природні ресурси. Звернути особливу увагу на скінченність багатьох видів природних ресурсів. Навчати розуміти й установлювати взаємозв'язок і взаємозалежність: стане менше природних ресурсів — гірше буде всім — і людям, і в цілому планеті Земля. Виховувати почуття господаря, раціональне, вдумливе ставлення до дарів природи.

Матеріал: Предметні малюнки всіх видів природних ресурсів; для кожної дитини по два кружки – червоний і зелений; табличка «SOS».

Зміст: Під тривожну музику вбігає Гномик-Економік із табличкою «SOS» у руках. Він каже:

- Сьогодні я рятувальник природних ресурсів. Чи ви знаєте їх? (Діти називають). Запрошую всіх вас так само стати маленькими рятувальниками. Адже багато ресурсів зменшуються або зникають зовсім. Особливо їх стає менше, коли люди погано, легковажно до них ставляться: засмічують озера й річки (вони висихають), розводять багаття (стає менше рослинності), відстрілюють тварин (деякі види зникають), вирубують ліси (стає менше грибів, ягід, тварин і птахів) і т. д. Адже є такі ресурси, які відновити неможливо: дерева можна посадити, а вугілля в землю не додаси. Зараз я, покажу вам малюнок. Якщо на ньому зображено той ресурс, який можна відновити, показуйте зелений кружок, а якщо не можна — червоний. Причому після показу кружків одразу потрібно казати «SOS» (врятуйте) і свій варіант порятунку. Ведучий показує картинки:

• ліс — діти (поодинці, доповнюючи одне одного) показують зелений кружок і кажуть: «Потрібно берегти рослини, висаджувати молоді дерева»;

' риба в річці — зелений кружок, слід зберігати водойми чистими, не ловити рибу сітями;

• вугілля, залізо, золото, срібло, нафта — червоний кружок, ці ресурси потрібно берегти для своєї країни, розумно використовувати.

Кожному рятувальникові Гномик-Економік дарує своє величезне «спасибі!».



Додаток 3
ПЛАН РОБОТИ ОПОРНОГО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

З УПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

«ШКОЛА ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»


п/п

Зміст роботи


Дата

1.



Провести інструктивно – методичну нараду для всіх категорій працівників ККДНЗ з питань продовження глибокого вивчення та впровадження обласної програми «Освіта для сталого розвитку»

Вересень 2013н.р.



2.

Відстеження рівня професійного росту педагогів з питань реалізації інноваційних технологій (4й-етап роботи)

Жовтень 2013

Травень 2014



3.

Проблемний стіл «Нові орієнтири економічної освіти на засадах сталого розвитку»

листопад

4.

Продовжувати здійснювати виховний процес щодо засад сталого розвитку на основі знань народної педагогіки,з використанням народних рухливих ігор,святкової обрядовості, багатовікового досвіду культури народу.

2013-2014р.р.

6.

Забезпечення оптимального впливу принципів сталості у навчання та виховання на особистість педагога та вихованця в ході їх творчої взаємодії.

2013-2014н.р.

7.

Передбачити  в календарному плануванні дошкільних навчальних закладів тематичні   заходи по вивченню, ознайомленню  традицій, звичаїв народу щодо збереження, зміцнення та відновлення природних багатств(етнічний аспект освіти для сталого розвитку), формуванню екобезпечного способу життя, правил екологозберігаючої поведінки, здійснювати методичне забезпечення цього процесу.

2013-2014н.р.

8.

Приймати участь в роботі факультативного курсу «Суспільство сталого розвитку»

Протягом року

9.

Тренінгові заняття з питань впровадження програми «Освіта для сталого розвитку».

На протязі року

при КДПУ


10.

Розвивати дитячий туризм, організовувати піші переходи та турпоходи.

Протягом року

11.


Впроваджувати нетрадиційні, творчі форми і методи роботи з екологічної освіти та екологічного виховання з використанням місцевих матеріалів, підготувати необхідні для цього посібники та методичні рекомендації.

2013-2014н.р.

12.


 Розробка та апробація моделі особистісної компетенції для сталого розвитку у педпрацівників та дітей.

  •  *забезпечення оптимального впливу принципів сталості у вихованні та навчанні на особистість вихователя і дітей в ході їхньої творчої співпраці.

  •  *формування екологічного світогляду та екокультури дошкільнят, гармонізації стосунків між людиною та природним середовищем;

  •  *здійснення особистісно-орієнтованого підходу  до дітей;

  •  *формування відповідальності за своє  здоров’я  і життя

  •  взаємопроникнення системи виховання  екологічної культури та культури здоров’я  сім’ї та дитячого садка.



Грудень


Січень
Лютий
Березень

10.

Ток-шоу

«Створення цілісної системи формування культури здоров’я, стійких принципів екологічно-врівноважених звичок і традицій на засадах розуміння єдності природи та людини для сталого розвитку дошкільників»



Травень

11.

Організувати та провести тематичний тиждень : «Стале домогосподарство»

лютий

12.

Організувати та провести сумісно-спільну діяльність з батьками:

*виставку дитячих робіт , методичних посібників педагогів,конспектів занять на тему: «Моя ЕКО -Україна»



травень

13.

Презентація:

« Освіта для сталого розвитку: досягнення та перспективи». »



квітень

14.

  • Публікація матеріалів кожного етапу освітнього проекту « Моя щаслива планета на сайті «Класна оцінка» kdnz207dnepredu.com

2013-2014р.р.

15.

Творчий звіт «Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку про наслідки експериментальної роботи»

травень


Додаток 4
КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ТА РОЗВАГ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка