Відділ освіти Володарської районної державної адміністрації Володарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1



Скачати 135.14 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір135.14 Kb.
Відділ освіти Володарської районної державної адміністрації

Володарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1


Протокол № 1

засідання педагогічної ради

Володарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

06.01.2016

Голова Аврамчук П.Ф.

Секретар Савенок О.Я.

Присутні: 34 педагогічні працівники школи.

Порядок денний:

1.Про визначення претендентів на нагородження медалями

2.Про стан викладання предметів та результати директорських контрольних робіт за І семестр поточного навчального року

3.Про спільну роботу педагогічного колективу, батьків з вдосконалення виховної роботи

4.Про стан відвідування учнями занять у І семестрі

І. СЛУХАЛИ:

Про претендентів на нагородження медалями учнів 11-го класу.

ВИСТУПИЛИ:

Лісова Н.М., класний керівник 11-го класу, яка повідомила, що за результатами навчання за І семестр 2015/2016 навчального року претендентами на нагородження золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» пропонує вважати Ящук Наталію Олександрівну, на нагородження срібною медаллю «За досягнення у навчанні» – Гірянського Богдана Петровича.

Безручко Є.І., вчитель математики; Барилович В.І., вчитель хімії; Щинкарук Г.С., вчитель біології підтримали пропозицію класного керівника.

УХВАЛИЛИ:

Вважати претендентами на нагородження золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» Ящук Наталію Олександрівну , на нагородження срібною медаллю «За досягнення у навчанні» – Гірянського Богдана Петровича.

ІІ. СЛУХАЛИ:

Курманчук О.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи

Про стан викладання предметів та результати директорських контрольних робіт за І семестр поточного навчального року

В І семестрі адміністрацією школи було вивчено стан викладання фізичної культури та музичного мистецтва, у ІІ семестрі буде вивчатися стан викладання математики, зарубіжної літератури, хімії, Захисту Вітчизни.

Згідно плану роботи школи, з метою перевірки рівня знань, умінь та навичок в грудні 2015 року було проведено контрольні роботи з української мови та математики.

З української мови вчителями Лісовою Н.М., Когут М.В., Турніцькою О.М., Кропивкою Н.А. були запропоновані диктанти, тести, контрольні роботи; проведено також контроль аудіювання, читання мовчки, говоріння. Учням 5-х класів ( вчителі

Когут М.В., Лісова Н.М.) було запропоновано диктанти. Учні 5-Б класу показали хороший результат (якісний показник 57%), без початкового рівня, але порівняно з результатами контрольної роботи в 4-му класі показник якості знань з української мови нижчий, у 4-Б класі 86 %. У 4-А класі останній диктант написали з показником 76 % (тобто із 13 учнів – 3 мали оцінки 5,6). В 5-А класі із 10 учнів тільки 4 мають високий та достатній рівень, а 2 навіть початковий.

За результатами успішності за І семестр з української мови (порівняно з 4-ми класами) показники набагато нижчі в 5-А класі, а в 5-Б результат учні підтвердили.

В 4-А класі за рік 85 % учнів, в 4-Б класі – 86% учнів мали високий та достатній рівні, за І семестр в 5-Б класі із 21 учня 19 мають такі результати, це 90 % якості, в 5-А класі – 42 %.

В 11-му класі (вчитель Лісова Н.М.) був написаний диктант, проведено тестування, писали роботу 12 учнів, з них 3-є мають високий рівень, 7-достатній, що складає 83 % - показник високий, але початковий рівень у 1 учня, що неприпустимо у випускному класі і 3 були відсутні, тому реальні результати можуть бути дещо інші.

Непогані результати з української мови показали учні 9-А, 10-А, 9-Б, 7-А класів (Лісова Н.М, Когут М.В., Кропивка Н.А., Турніцька О.М.)

Низький результат з контрольних робіт у 6- А класі (44 % якісний показник), в 8, 6-Б класах (42,41%), вчителі Когут М.В., Турніцька О.М..

В 5-А, 7-Б класах не всі учні дотримуються вимог єдиного мовного режиму, частина учнів має незадовільну каліграфію, не у всіх учнів є зошити для контрольних робіт.

Результати проведення контрольних робіт з математики свідчать про те, що учні в основному засвоїли програмовий матеріал, більшість логічно мислить, користується різними способами для розв’язання задач, але багато учнів мають труднощі у математичних обчисленнях, розв’язанні задач. В 5-х класах виконували роботу 30 учнів, з них 10 учнів показали високий рівень, 7 – достатній, початковий рівень – 4 учні, якісний показник – 57%, (вчителі Савенок О.Я., Дубок З.Б.). Порівняно з успішністю в 4 класі якісний показник змінився несуттєво: річний бал на високому та достатньому рівні був 100 %, за І семестр 95% в 5-Б класі, в 5-А класі було 69 % - є 66 %.

В 11-му класі (вчитель Ходаківська Г.Я.) були написані контрольні роботи з алгебри та з геометрії, якісний показник відповідно 45% та 50 %, без початкового рівня.

Низький результат контрольних робіт в 7-А, 7-Б, 9-А алгебра, 8 класах не відображають реальної картини через низьку явку учнів через хворобу (вчителі Дубок З.Б., Деренюк Т.О., Ходаківська Г.Я.).

Також недостатній результат на кінець семестру показали учні 9-А класу з геометрії –

39 % (вчитель Деренюк Т.О.), 6-Б, 10-Б ( геометрія) класів – 38% (Ходаківська Г.Я.).

Хороший результат з математики показали учні таких класів 10-А (геометрія), 9-Б (алгебра), 10-Б (алгебра), вчителі Дубок З.Б., Безручко Є.І., Ходаківська Г.Я.

ВИСТУПИЛИ:

Когут М.В., вчитель української мови та літератури.

Розповіла про особливості проведення узагальнюючих та підсумкових уроків в середніх класах, про труднощі, які виникають в 5-х класах.

Аврамчук П.Ф., директор школи.

Про умови успішної адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі, про необхідність координації дій адміністрації, практичного психолога, педагогів, їхній професіоналізм та досвідченість. Про необхідність якісного аналізу проведення контрольних робіт для учнів.

УХВАЛИЛИ:

1.Вчителям базових дисциплін звернути увагу на вивчення тем, які засвоєні учнями на низькому рівні, приділити увагу формуванню у школярів практичних навичок і вмінь, індивідуально працювати з відстаючими через пропуски учнями, використовувати диференційовані завдання, різні види роботи, для здібних учнів добирати завдання підвищеної складності, домагатися систематичного й самостійного виконання учнями домашніх завдань, дотримуватися вимог щодо обсягу домашніх завдань, широко використовувати різні форми проведення тематичного оцінювання, проводити його за критеріями чинної програми, дотримуватися орієнтовної кількості контрольних робіт.

2. Вчителям початкових класів працювати індивідуально з учнями, які не виконують норми темпу читання.

ІІІ. СЛУХАЛИ:

Кропивка Н.А., заступник директора з навчально-виховної роботи.

Про спільну роботу педагогічного колективу, батьків з вдосконалення виховної роботи.

Серед пріоритетних напрямків реформування освіти відзначено, що в основу сучасного виховного процесу повинні бути покладені такі чинники: принцип єдності сім’ї і школи, наступності і спадкоємності поколінь, організація родинного виховання та освіти.

Соціальні психологи стверджують: якщо сім’я зацікавлена у вихованні особистості учня, то сили школи потроюються. Якщо ж союз сім’ї і школи слабкий або не склався взагалі, сили школи зменшуються вдвічі. Тільки 70% батьків визнають всю відповідальність за виховання своїх дітей, не посилаючись на школу і суспільство. Чверть батьків вважає, що виховувати дитину повинні в однаковій мірі сім’я, школа і суспільство, тому відповідальність за її поведінку, зокрема правопорушення, має розподілятися порівну. Близько 5% батьків взагалі знімають із себе відповідальність за виховання своїх дітей, за ступінь готовності їх до життя в суспільстві.

Як відомо, на взаємодію школи і батьків в значній мірі впливає авторитет педагогічного колективу та окремих вчителів, що визначають репутацію школи. Це зумовлено якістю освіти, яку здобувають учні в школі, досягненням учнів за межами школи (конкурси, олімпіади, змагання); ставленням випускників до школи, їх бажанням приходити в школу і зустрічатися зі своїми вчителями. Репутація школи визначається також вже накопиченим досвідом спілкування та взаємодії з батьками. Формальні, нецікаві батьківські збори, виклики батьків до школи з метою не стільки об’єднати зусилля, скільки насварити їх, дорікнути поганою поведінкою чи навчанням їхніх дітей – все це має серйозні наслідки: цей досвід передається від одних батьків до інших, «відбиває» бажання бути в школі. Навпаки, зацікавлене ставлення школи до батьків, уміння в кожному учневі побачити своє «я», позитивний початок, помітити успіх, залучити батьків до загальношкільних справ – все це сприяє росту авторитету школи і бажання батьків допомагати їй.

Як показує життя, сучасна сім’я дуже часто не в змозі справитись з самостійно покладеними на неї виховними завданнями. На допомогу їй повинні прийти інші соціальні інститути, насамперед школа. Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки й позбавлена громадської відповідальності за гідне виховання своїх дітей, саме класний керівник повинен виступати, з одного боку, зв’язуючою ланкою між школою та сім’єю, а з другого, - організатором піднесення педагогічної культури кожного батька й матері.

Наскільки зуміли налагодити такі партнерські відносини з батьківською громадськістю класні керівники нашої школи?

Родинне виховання в школі проводиться за Програмою «Українська шкільна родина» (з 2012 року)

Як показало проведене діагностичне дослідження, в дев’яноста відсотків випадків класні керівники знаходять взаєморозуміння з усіма батьками.

У нашій школі класні керівники використовують традиційні форми роботи з батьками (батьківські збори, бесіди, спостереження, анкетування, диспути).

Серед традиційних масових форм роботи з батьками найбільш популярними є батьківські збори, що проводяться не менше, як 2 рази в семестр. Причому практикуємо проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюються різні сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаються актуальні проблеми виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, попередження насильства в сім’ї та дитячих колективах, здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, патріотичне виховання школярів. Часто класні керівники нашої школи запрошують на батьківські збори вчителів, які викладають у їхніх класах. Такі виступи вчителів-предметників допомагають батькам краще ознайомитись із особливостями тих чи інших предметів, вимогами програми, змальовують реальну картину підготовки учнів до уроку та якості їхньої роботи на самому уроці. Щоб батьківські збори були цікавими, більшість класних керівників проводять попереднє анкетування, визначають теми наступних зустрічей. Для активності відвідування батьківських зібрань, класні керівники середніх і старших класів залучають до підготовки зборів членів батьківського комітету.

Особливо повинно бути результативно, коли класний керівник запрошує на збори практичного психолога, який проводить батьківські тренінги. Бо сучасні діти дорослішають швидко‚ і‚ зберігаючи типологічні риси підлітків попередніх поколінь‚ несуть слід нового часу‚ що відбувається на змістовому рівні їх дорослішання. Це потребує глибокої уваги до психологічної освіти педагогів та батьків.

Усе частіше класні керівники використовують інноваційні форми роботи з батьками:

- родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей);

- дерево родоводу ( родинні свята, зустрічі поколінь);

- день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків, дітей);

- родинна скарбничка (добірка матеріалів з досвіду родинного виховання);

- дні відкритих дверей (запрошуються всі батьки, вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, ведуть спостереження за працею дітей на уроках). Але обираючи ту чи іншу форму роботи з батьками, класний керівник повинен пам’ятати, що результативність цієї роботи залежить не від назви форми, не від того, буде вона називатися звичним словом «бесіда» чи незвичним і красивим «родинний міст», а від вкладеного змісту, актуальності піднятої проблеми і практичного спрямування.

Робота учителів з батьками – вагомий аспект у вихованні підростаючого покоління. Для того, щоб результативно організувати профілактичну роботу з дітьми, схильних до правопорушень, необхідно знати про них якомога більше: починаючи від морального клімату у сім’ї і закінчуючи захопленнями та мріями дитини. Протягом року класні керівники та класоводи разом з соціальним педагогом, практичним психологом повинні відвідати учнівські сім’ї вдома. Адже саме у таких сім’ях найчастіше виникають проблеми у вихованні дітей. З батьками проводяться індивідуальні бесіди як класними керівниками, так і адміністрацією школи. Така форма роботи є ефективною у тому плані, що батьки йдуть на відвертість при індивідуальному спілкуванні і діляться проблемами, які виникають у вихованні дітей.

Однією з активних і дієвих форм роботи з батьками є засідання штабу профілактики правопорушень. Вони проходять (за потреби) спільно з представниками КМСД, комісією у справах дітей та неповнолітніх, опікунською радою. У тому навчальному році на таких засіданнях розглядалися питання правопорушень підлітків та дрібних крадіжок, пропуски навчальних занять без поважних причин, насильство та жорстокість серед неповнолітніх та ін. У вересні 2015 року засідання проводилося по питанню поведінки та пропуску уроків учня 9-А класу Короленка Віктора.

Насамкінець хочу сказати про роль батьківських комітетів класу, школи. Відомо, що батьківські комітети створюються саме для допомоги класному керівникові у навчально-виховній та господарській діяльності. Звичайно, добре, якщо в батьківському комітеті побуває хоча б раз кожен з батьків, тому склад його варто змінювати, але при цьому потрібно пам’ятати, що принаймні головою батьківського комітету повинна бути людина, яка є вашим однодумцем і підтримає ваші ініціативи. «Чи задоволені ви роботою батьківського комітету вашого класу?» - таке запитання було поставлено всім класним керівникам школи. Переважна більшість відповіли ствердно. Результатом такої співпраці є сучасні ремонти та матеріальне забезпечення класів у нашій школі. За останні роки налагоджено постійний зв’язок із батьківським комітетом школи, який бере активну участь у всіх шкільних проектах (голова – Данчук О.М.).

Хочеться відзначити велику роботу класних керівників у залученні батьків до участі дітей у різних конкурсах, виступах, виготовленні виробів на виставки. Приємно бачити небайдужих батьків на спортивних та туристичних змаганнях.

Звичайно, як і в будь-якій роботі в в цьому напрямку у нас є недопрацювання. Трапляються випадки прояву з боку педагогів нетактовності‚ нетерпимості‚ домінування‚ нерозуміння в спілкуванні з дітьми та їхніми батьками. У свою чергу‚ багато батьків не зовсім чітко усвідомлюють свою громадянську й особисту відповідальність за розвиток‚ виховання та навчання своїх дітей. Є й такі батьки‚ які вважають своїм обов’язком забезпечити дітей матеріально‚ а виховання перекладають на педагогів. Часто батьки не ідуть до школи радитись із педагогами‚ а сподіваються‚ що проблеми вирішаться самі собою. Основною причиною є те‚ що батьки не вірять‚ що вчителі допоможуть вирішити їхні проблеми.

Тому слід пам’ятати‚ що від компетентності‚ комунікабельності та небайдужості залежить ступінь довіри батьків до класного керівника.

Як висновок, хочу сказати: батьки не повинні боятися школи. Вони не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята або на ремонт класу, або безрозмірними гаманцями, з яких треба «витрушувати» необхідну суму в разі потреби. Для того, щоб якомога більше батьків стали справжніми партнерами школи у справі виховання дітей, необхідно:

- підвищувати авторитет родини;

- враховувати інтереси батьків;

- опиратися на життєвий досвід батьків;

- вірити, що будь-яка сім’я має сильні, позитивні сторони.

Не забувайте, що спільними зусиллями ми – учителі й батьки – виховуємо майбутнє покоління.

ВИСТУПИЛИ:

С.М.Глусцова, класний керівник 5-Б класу

При пошуку відповіді на питання «Наскільки учні та їхні батьки задоволені життєдіяльністю у класному колективі?» у полі зору класного керівника повинні знаходитися такі аспекти, як комфортність і захищеність особистості учня, його ставлення до основних сторін життєдіяльності у класі, наявність у батьків почуття задоволеності результатами навчання і виховання своєї дитини, її становищем у класному колективі.

В.А.Добровольська, класовод 2-А класу

Сьогодні родинне виховання перебуває на новій стадії розвитку. Так у Державній національній програмі «Освіта» одним із пунктів основних шляхів реформування виховання є організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків.

Особливий тягар по забезпеченню реальних зв’язків з сім’єю лягає на плечі класовода. Свою діяльність він організовує через класний батьківський комітет, батьківські збори. Важливою частиною практичної діяльності класовода є відвідування учнів вдома, вивчення умов, в яких вони проживають. Батьки будуть співпрацювати тоді, коли будуть бачити зацікавленість класовода долею їхніх дітей.

О.М.Чепіль, класний керівник 7-Б класу

Кожна дитина у власній поведінці відтворює модель поведінки у власній родині. Так уже склалося, що виховання більшості дітей у родині йде «саме собою», хоч батьки і стверджують, що переймаються освітою і вихованням своїх дітей. Однак, зайнятість батьків, авторитарність та невміння виховувати дають негативні результати. Потрібно жити за принципом «Не вчіть як жити, а живіть, як учит»". Недосконалі, ми намагаємось виростити досконалих дітей. А це неможливо.

Спілкування з батьками при дітях – це рівноправ’я. Тому і батьківські збори, і індивідуальні зустрічі з батьками проводжу у присутності дітей. Це дає можливість кожній дитині не лише пояснити власну поведінку, але і усвідомити наслідки скоєного, проаналізувати реакцію батьків. Успішним є і анкетування «Батьки - дитина», яке дає можливість проаналізувати стосунки в родині, контроль за навчанням і поведінкою.

УХВАЛИЛИ:

1.Залучати батьків у навчально-виховний процес школи й організовувати спільну діяльність адміністрації, педагогів і батьків, активізувати роботу шкільної ради.

2.Адміністрації школи надавати методичну допомогу класним керівникам у вирішенні проблем з важкими сім’ями, дітьми, батьками, відзначати найбільш активних, творчих батьків на шкільних урочистостях.

3.Класним керівникам активізувати роботу з батьківським комітетом, використовувати нові шляхи залучення батьків до співпраці, здійснювати підвищення психолого-педагогічних знань батьків через використання різних форм співпраці з батьками, створювати партнерські відносини з батьківською громадськістю, враховуючи інтереси батьків, підвищуючи авторитет родини, шукаючи в кожній сім’ї сильні, позитивні сторони.

4.Класним керівникам майбутніх 1-х та 5-х класів проводити попереднє ознайомлення з дітьми, батьками для успішної подальшої праці.

IV. СЛУХАЛИ:

Курманчук О.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи.

Про стан відвідування учнями занять у І семестрі

Проаналізувала роботу класних керівників з обліку відвідування учнями занять, повідомила про вимоги до цієї роботи.

ВИСТУПИЛИ:

Кузьменко О.С., класний керівник 10-А класу. Розповіла про проблеми з відвідуванням школи Братківської Наталії та про проведену роботу.

Рінсевич Н.В., класовод 2-Б класу. Розповіла про нестандартну ситуацію з ученицею її класу Гайдабурою Віталіною.

Барилович В.І., класний керівник 7-А класу. Повідомила про проблеми з відвідуванням школи Припишнюка Давида через його хворобливість.

УХВАЛИЛИ:

1.Посилити контроль за відвідуванням учнями занять з боку класних керівників.

2.Вжити заходів для попередження пропусків під час уроків.


Голова педагогічної ради П.Ф.Аврамчук



Секретар О.Я.Савенок






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка