Відділ освіти Ярмолинецької райдержадміністрації Методичний кабінет Маленькі пізнайки ст. Ярмолинці 2012 рік Упорядник: Колектив Ярмолинецького днз №3



Сторінка2/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4

2. Практика використання цікавого матеріалу та ігрових прийомів для виховання і розвитку у дітей старшого дошкільного віку пізнавальної активності

2.1 Система завдань для формування у старших дошкільнят різних структурних компонентів пізнавального інтересу

У наш динамічний, насичений інформацією час актуальною є проблема інтенсифікації навчального процесу. Одним із засобів підвищення ефективності навчання дошкільнят є формування їх пізнавальної активності.

Пропонуємо орієнтовні завдання на формування у старших дошкільнят різних структурних компонентів пізнавального інтересу поза заняттями у відповідно організованому навчально-ігровому середовищі.

І. Орієнтовні завдання на формування емоційного компоненту пізнавального інтересу


  1. Центр мистецької діяльності. Запропонувати намалювати за власним бажанням "малюнок-фантазію", описати його (схарактеризувати).

  2. Центр ігор з кубиками та блоками. Запропонувати збудувати вулицю за уявною ситуацією.

  3. Центр театралізованих ігор. Проблемні запитання: "Яка твоя найулюбленіша гра? Чому ти любиш у неї грати? Ким ти любиш бути? Яка роль тобі не подобається? Чому? Якби тобі запропонували пограти у підводне царство, яку б роль ти взяв для себе?"

  4. Центр навчання грамоти. Запропонувати дитині розповісти, що вона робила учора, не використовуючи слово "я".

  5. Математичний центр. Запропонувати дітям пограти у дидактичну гру "Складна без простої". Матеріал: квадрати зеленого кольору, поділені на частини; зображення простої фігури (на червоному квадраті), яка так само розміщена і того ж розміру входить у склад інших квадратів, крім одного (рис.1).

6. Музичний центр. Організувати пошукову діяльність дітей: зібрати в груповій кімнаті предмети, з яких можна видобувати звук. Створити шумовий оркестр.



7. Центр ігор з піском та водою. Гра-зарядка для розвитку м'язів пальців рук: "Пальчики борються" - сперти подушечки пальців лівої руки на пальці правої і по черзі натискати на них; "Качечки вітаються" — скласти долоні у вигляді качиних голівок і по черзі опускати і піднімати; "Курочки дзьобають зерно" — постукати пальцями по краю столу.



Рис. 1. Матеріал для дидактичної гри "Складна без простої"


8. Науковий центр. Провести дослід: одну гілочку бузку поставити у підфарбовану синім чорнилом воду, а другу — у підфарбовану червоним. Чи вплине це на колір бруньок? Чому так? Чому ні?

9. Центр приготування їжі. Запропонувати приготувати котлети з пророщеної пшениці. Яка реакція дітей? [10, с. 8]

II. Орієнтовні завдання на формування інтелектуального компоненту пізнавального інтересу



  1. Центр мистецької діяльності. Провести дослід: виготовлення фарби з кукурудзяного крохмалю та овочевих барвників.

  2. Центр ігор з кубиками та блоками. Запропонувати дітям побудувати за схемою казковий палац. Здійснювати опосередковане керівництво.

  3. Центр театралізованих ігор. Проблемні запитання у ході гри: "Що станеться, якщо...? Чи сталося б те саме, якби ти знову зробив це?

  4. Центр навчання грамоти. Пізнавальні завдання:

1) "Хто кращий поет". Вихователь називає слова, а діти придумують такі, що римуються з ними, наприклад: юрба - верба, лічба; коза -коса, краса, роса (і т.д.).

2) запропонувати заповнити порожні клітинки кросворду, щоб можна було прочитати слова: Юля; юрба, юнак, юнга, юний; юрист, юннат; юність, юпітер, ювіляр, ювелір.



ю







ю







ю







ю







3) Розв'язати ребуси (сім'я, Юля, дуб, розум).

5. Математичний центр. Запропонувати пограти у дидактичну гру "Склади квадрат". Матеріал: розрізні картки — спочатку з чотирьох частин (простий поділ), а потім ускладнений розріз за кількістю і способом.





  1. Музичний центр. Запропонувати підготувати пляшки для гри на них (неоднаково наповнені водою пляшки видаватимуть різний звук).

  2. Центр ігор з піском та водою. Провести дослідження піску та води. Запропонувати зафарбувати воду і пісок у різні кольори для будівництва.

  3. Науковий центр.

1) Дидактична гра "Розклади на групи". Матеріал: картинки із зображенням тварин усіх чотирьох класів: риби, птахи, комахи, ссавці. Завдання: розкласти картинки на групи, щоб у кожній з них вони були схожі між собою за певною ознакою. Пояснити істотні ознаки кожної групи,

  1. Розглянути, поміркувати і сказати: чим схожі і чим відрізняються картинки (дається пара). Наприклад: літак — метелик; м'яч — кавун; місто — село; людина — тварина; вовк — собака; береза — ромашка; зима — літо; день — ніч.

  2. Дидактична гра "П'ятий зайвий". Дати дітям картинки із зображенням п'яти предметів, чотири з яких об'єднані загальним поняттям (відносяться до одного класу), а п'ятий предмет відноситься до іншого (зайвий). Чому? Обґрунтувати свій вибір. Наприклад: а) молоток, пилка, обценьки, цвях, ложка; б) книжка, альбом для малювання, зошит, блокнот, нотний зошит; в) пензлик, олівець, фарби, аркуш паперу, картина; г) банка, склянка, пляшка, графин для води, каструля.

9. Центр приготування їжі. Дослідження овочів, описати відмінність між цілою сирою морквиною, сирою морквою, натертою та терці, та запеченою у пиріжку [10, с. 8].

III. Орієнтовні завдання на формування вольового компоненту пізнавального інтересу



  1. Мистецький центр. Виготовляти з дітьми плетиво, яке потребує зосередження уваги, посидючості.

  2. Центр ігор з кубиками та блоками. Організувати прибирання після гри, визначивши, хто з дітей буде працівниками складу: отримуватиме кубики і складатиме їх, а хто — постачальниками: приноситиме кубики до полиць. (Завдання на виховання вольових якостей особистості).

  3. Центр театралізованих ігор. Пізнавальні завдання: використовувати один предмет замість іншого; користуватися жестами, звуками та словами для визначення предмета, ситуації чи події.

  4. Центр грамоти.

  1. "Назви ім'я". Відгадати ім'я хлопчика за першими звуками слів — фотоапарат, елеватор, дах, іскра, радість (Федір).

  2. "Зміни слово". Замінивши лише одну букву, одержати нове слово: фікус — фокус, ферма — форма (і т. д.).

5. Математичний центр.

Запропонувати домалювати візерунок до кінця рядка:






  1. Музичний центр. Завдання на увагу: плескати у ритмі музики.

  2. Центр ігор з піском та водою. Завдання на кмітливість: визначити, які предмети тонуть, а які плавають.

  3. Науковий центр. Класифікувати насіння за кольором (розвиток самостійності).

  4. Центр приготування їжі. Запропонувати дітям приготувати салат за ілюстрацією, без словесної вказівки вихователя (завдання на подолання труднощів). Треба самостійно визначити склад продуктів для приготування салату, їхні смакові якості, чи будуть вони поєднуватися, відповідно подрібнити й естетично подати. (Розвиток ініціативності, наполегливості, здатності завершувати розпочату справу) [10, с. 9].

А тепер пропонуємо зразки завдань індивідуального характеру для розвитку у старших дошкільнят пізнавальних інтересів на заняттях з математики. Але при цьому зазначимо, що працюючи в цьому напрямі, педагог повинен будувати систему зазначених завдань на поєднанні методів прямого навчання (словесних, наочних, практичних) та ігрових.

Специфіка навчання елементарної математики полягає в тому, що з самого його початку передбачається використання кількох дидактичних методів на одному занятті. Причому їх поєднання залежить від мети, завдань, змісту кожного заняття, а також етапу формування пізнавальної активності.

На початку навчання вихователь має зосередити зусилля вихованців на формуванні емоційного компонента. Підтримання його на належному рівні забезпечується переважно за рахунок введення до навчального процесу ігрових методів. Ця тенденція має бути постійною. Особливе місце на першому етапі навчання слід відвести головоломкам та ігровим завданням на кмітливість. Саме такі завдання особливо подобаються дітям, викликають у них бажання долати труднощі, активізують їхні волю та мислення.

На кінець першого етапу навчання педагог має зробити контрольний зріз (у вигляді підсумкового заняття), що виявить зміни у формуванні в дітей пізнавальної діяльності. Мета другого етапу навчальної роботи — формування змістового і особливо вольового компонентів пізнавальної активності [3, с.12].

На третьому етапі навчання робота повинна спрямовуватись на вдосконалення пізнавальної активності, окремих вольових якостей - наполегливості, ініціативності. При цьому вихователь повинен пам'ятати, що застосування методики, що ґрунтується на поєднанні ігрових та неігрових методів навчання елементарної математики, сприяє формуванню в старших дошкільнят умінь, які характеризують високий рівень пізнавальної активності.

Нижче наведені зразки індивідуальних карток-завдань для роботи зі старшими дошкільнятами.

1. Завдання загального характеру "З'єднай крапки":


Мета: розвивати вміння аналізувати й планувати дії, швидко знаходити правильний варіант розв'язання.

2. Зразок завдання на розвиток емоційного компонента "хто любить математику?"



Мета: розвивати уяву, вдосконалювати вміння інтерпретувати сюжетне зображення, давати розгорнуті характеристики, пов'язуючи їх з емоційними переживаннями персонажів, зображених на малюнках.

Завдання: розглянь рисунок і скажи, хто з чебурашок найбільше любить математику. Чому ти так гадаєш?

3. Ігрова вправа "Відтвори візерунок за зразком"

Мета: розвивати вміння подумки відтворювати план дії, у практичному відтворенні рисунка виявляти єдність волі та мислення. Контролювати свої дії, самостійно виправляти помилки.

Матеріал: індивідуальні картки із зразками візерунків, готові деталі.

Принцип викладання візерунка полягає в накладанні одних деталей на інші ("листковий пиріг") [3, с. 12].

4. Гра-змагання "Весела лічба"

Мета: вправлятись в кількісній лічбі, розвивати увагу, вміння швидко знаходити числівники у порядку зростання та зменшення (від 1 до 10 та навпаки).


Матеріал: дві таблиці.

5. Ігрова вправа "Постав запитання числу"

Мета: вправлятись в називанні суміжних чисел, уточнити знання про властивості натурального ряду чисел у межах 10. Формувати вміння самостійно й чітко формулювати запитання. Активізувати мислення дітей у грі, вводячи елементи змагання: хто поставить більше запитань числу. Матеріал: картки з цифрами, предметні картки.

Дитині пропонується поставити якомога більше запитань конкретному числу, які допомогли б характеризувати це число. Наприклад, число 4. На якому місці воно стоїть? Яке число іде після нього? Між якими числами воно розміщене?

6. Зразок індивідуальної картки "Заповни таблицю"

Мета: вправлятись у самостійному пошуку різних варіантів складу числа 5.

Розвивати вміння аналізувати навчальне завдання, знаходити правильне рішення, виконувати графічну роботу.

Матеріал: індивідуальна картка, олівець [3, с. 13].

7. Заняття

Тема: "Порівняння величин"

Мета: розкрити співвідношення між групою предметів за величиною на основі їх порівняння (високий, вищий, ще вищий, найвищий), вправляти дітей у вживанні математичної термінології, у використанні порівнянь. Вчити аналізувати зображення геометричних фігур за величиною та формою, вибираючи "будиночки" для тварин. Закріпити поняття "чотирикутник". Забезпечити емоційний компонент введенням дидактичної гри "Африканські джунглі". Матеріал: зображення тварин, по сім прямокутників різної величини (кожній дитині). Методи: дидактична гра, словесний аналіз процесу пошуку розв'язання, практичні дії.

Вихователь створює ігрову ситуацію, пропонуючи розселити всіх звірів по будиночках. На дошці заздалегідь розставлені фігурки африканських тварин: лева, жирафи, слона, зебри, крокодила, страуса. У дітей на столах - набори прямокутників різної величини. Вихованці пропонують різні варіанти виконання завдання. Правильним є той варіант, в якому пропонується спочатку розмістити тварин та геометричні фігури в порядку збільшення (зменшення), а потім уже робиться логічний висновок, хто в якому будинку (прямокутнику) має мешкати [1, с. 29].
2.2 Робота з проведення дитячого експериментування як засобу стимулювання пізнавальної активності старших дошкільнят

Розумове виховання дітей передбачає формування в них активного пізнавального ставлення до навколишнього світу, здатності довільно регулювати свою пізнавальну діяльність, вміння орієнтуватися у різноманітних явищах та предметах.

Усе це сприяє створенню внутрішніх передумов, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дошкільнят, здатність дітей творчо застосовувати знання для розв'язування практичних завдань.

Відмітимо при цьому, що експериментування - вид специфічної діяльності, яка стимулює пізнавальну активність дитини. Зважаючи на те, що становлення пізнавальної активності відбувається по-різному на різних вікових етапах (у молодшому віці дитина звертається із запитанням "чому?" до дорослого, а старше дошкільня таке запитання ставить собі), то й характер взаємодії дорослого з вихованцями різного віку теж має бути різним.

При цьому дорослий має спрямовувати пізнавальну активність дітей на конкретні предмети та явища.

Кожний рівень пізнавальної активності зумовлений своїми причинами, тож і робота з дітьми відповідно потребує різних видів взаємодії з ними дорослих (насамперед вихователя та батьків) [2, с. 8].

Діти з високим рівнем пізнавальної активності самостійно виділяють для себе пізнавальне завдання та здійснюють цілеспрямований пошук, установлюючи причинно-наслідкові зв'язки та відношення. Вони висувають кілька можливих варіантів, обґрунтовують, оцінюють події, активно розв'язують можливі конфлікти, намагаються з'ясувати причини того, що трапилося, та шляхи виходу із ситуації, легко відтворюють хід подій у минулому та передбачають, як вони складуться в майбутньому.

Діти із середнім рівнем пізнавальної активності розуміють характер зображених подій, але не вміють установити їх причини, виражають своє ставлення не до самої ситуації, а тільки до окремих персонажів, виділяють тільки одну причину того, що трапилося, і вважають її єдиною. Ставлять багато запитань замість

самостійного пошуку відповідей.

Діти з низьким рівнем пізнавальної активності обмежуються переліком зображених персонажів або дій без установлення залежності чи зв'язку між ними.

Вагаються у визначенні причин подій. Тактика взаємодії вихователя з дітьми, які мають різний рівень розвитку пізнавальної активності, вказана в таблиці 1 [2, с.

Таблиця 1

Робота з дітьми, що мають різні рівні розвитку пізнавальної активності


Рівні розвитку і причини недостатнього розвитку пізнавальної активності

Тактика взаємодії вихователя з дітьми

1. Високий рівень

Достатньо сформована пізнавальна

активність


Уважно вислуховувати дітей, заохочувати їхні розповіді типу "Що ти бачив?", "Розкажи, про що нове ти дізнався", "Як ти гадаєш, що буде, коли зробити...", "Спробуй". (Ця робота має привести до відповіді на запитання: "Як ти робитимеш це?")

II. Середній рівень

Недостатньо сформовано пізнавальний

інтерес та ініціативу.

Недостатньо розвинені мислительні

операції.

Несформована довільність пізнавальних

процесів. Несформоване вміння сприймати

та розв'язувати завдання



Спрямовувати пошук: "Відшукай дерев'яні, металеві та інші предмети у групі (в інших

місцях)".

Вправляти з порівнянні, аналізі, синтезі, узагальненні під час ігор та виконання

дидактичних вправ

Спостерігати, як дитина взаємодіє з однолітками у мікрогрупі, залучати її до обговорення

проблем, розв'язання запропонованих ситуацій. Учити виділяти завдання в різних іграх,

діяльності: про що треба дізнатися, що знайти.

Чітко формувати способи розв'язування завдань



III. Низький рівень

Недостатньо розвинені пізнавальні процеси.

Відсутнє довірче спілкування з дорослими -


Спонукати дитину до діяльності: "Я хочу зробити... - Допоможи мені";

"Ходімо разом подивимося, чи справді...".

Спонукати до взаємодії з іншими дітьми.

Давати конкретні завдання.

Залучати до ігор, що сприяють розвиткові психічних процесів.

Створювати позитивний психологічний клімат для спілкування з однолітками



Для дошкільняти важливо не що робити, а - з ким. Тому педагог має заслужити довірче ставлення до себе з боку дітей та вважати це головною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. Плануючи та організуючи дитяче експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію, визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з дітьми.

Нижче наведені плани-конспекти проведення дитячих експериментів зі старшими дошкільнятами.

І. Таємниці магніту

Мета: ознайомити дітей з магнітом та його властивостями.

Обладнання: магніти, аркуші паперу, дерев'яні кубики, клаптики тканини, пластмасові іграшки, скло, металевий дріб'язок.

Проблемна ситуація. "Ось у мене в руках магніт. Що ви про нього чули та знаєте?" — запитує педагогу вихованців.

Пошукові дії: визначити, які речі притягуються магнітом, а які — ні; зробити ланцюжок із скріпок, не з'єднуючи їх між собою, та примусити ці скріпки рухатися; "оживити" скріпки, примусити їх "танцювати"; витягти з банки дрібні металеві речі за допомогою магніту.

Діти обговорюють побачене, те, що їх вразило.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми: не заважати дітям експериментувати; не стояти над ними, повчаючи та оцінюючи словами "так" чи "не так".

Висновки після експериментування. Діти розповідають вихователю, що вони виявили, граючись з магнітом: магніт притягує не всі речі, а тільки залізні, металеві; існують сильні та слабкі магніти [15, с. 3].



II. Що вміє магніт?

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з магнітом, його властивостями. Матеріали: магніти, аркуші паперу, пластмасові літери, клаптики тканини, скріпки, цвяшки, шпильки, дерев'яні кубики, банка з водою.

Проблемна ситуація. Вихователь показує дошкільнятам фокус: на паперовому аркуші, що висить вертикально, тримаються ножиці.

— Діти, спробуйте і ви так, - звертається до дітей педагог. — Чому ж у вас ножиці падають? Хто здогадався, в чому річ?

Вихователь відкриває таємницю, показуючи магніт.

— Хто хоче спробувати сам показати такий фокус?

Пошукові дії: які речі притягує магніт? Які не притягує?; як оживити та примусити рухатися ланцюжок із скріпок?; спробувати витягти скріпку зі склянки з водою, не замочивши пальців.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми:



  • дати дітям можливість вільно маніпулювати предметами в будь-якій послідовності;

  • не робити висновків замість дітей;

  • ускладнювати ситуацію;

  • використовувати помилки дітей, щоб підвести їх до аналізу різних способів розв'язування завдання і знаходження, зрештою, правильного варіанта;

  • спонукати дітей до висловлювання своїх думок з приводу того, про що вони дізналися а результаті спостережень.

Висновки після експериментування. Магніт притягує металеві речі, але не всі: не притягуються монети, бо в них міститься мало заліза. Магніт діє і крізь перепони — папір, скло, воду. Проблема після експериментування. Де використовується магніт? [15, с. 4]

ІІІ. Де я живу

Мета: активізувати пояснювальне мовлення дітей, вчити будувати схематичну модель місцевості, розвивати орієнтування в просторі.

Матеріал: аркуш паперу з початковими орієнтирами для складання моделі, приладдя для малювання, ножиці.

Проблемна ситуація. Треба провідати товариша, який захворів. Ми знаємо адресу, але дорогу не знаємо. Що робити?

Пошукові дії: розглядання плану з початковими орієнтирами:

— Хто знає, які це вулиці? Хтось з вас живе на них? А де знаходяться ваші будинки? Спробуємо намалювати. (Малювання на окремих аркушах).

Вихователь пропонує, щоб першими приклеїли свої будиночки ті діти, які докладно знають свою адресу та можуть показати шлях від дитсадка до свого будинку. Тактика взаємодії вихователя з дітьми: надавати активну роль дітям;

спонукати дітей допомагати одне одному, знаходити на схемі місце для будиночка; не обмежувати час роботи з планом, але водночас не перевтомлювати дітей. Продовження моделювання. Доповнювати план-схему дрібними деталями [2, с. 10].



IV. Будуємо зоопарк

Мета: поглибити знання дітей про життя тварин у зоопарку; показати, чим різняться вольєри та клітки, які тварини можуть у них жити, з яких матеріалів будуються споруди в зоопарку.

Матеріал: іграшкові тварини, будівельний, покидьковий матеріал, дріт, неглибока миска, вода, фанерна основа для макета.

Проблемна ситуація. У групі з'явилися нові іграшкові звірята. Вихователь запитує в дітей:

— Де таких тварин можна побачити всіх разом? (Так, у зоопарку). А що ж таке зоопарк? Як там усе влаштовано? Де живуть звірі? (Так, у клітках). Навіщо звірям клітки? Хто може заходити до кліток? Як люди доглядають звірів у зоопарку? Хто був у зоопарку та може нам про це розповісти?

Але ж не всі тварини живуть у клітках. У зоопарку є ще вольєри.

Хто знає, що це таке?

Як вони виглядають?

Так, клітка закрита з усіх сторін та має невеликі розміри, а вольєр — це велика, простора споруда, і якщо в ній живуть не птахи, і не мавпи, то ця споруда може бути відкритою згори.

А чому для птахів та мавп не можна будувати споруду, відкриту згори? А чи для всіх птахів потрібні клітки та закриті вольєри? Чи бувають птахи, які не літають? (Так, це страус, пінгвін).

А де житимуть наші звірі? У нас же немає зоопарку. Як облаштувати його у групі?

Дивіться, діти, ось дошка, на якій можна розмістити зоопарк, а в нас у групі є різні матеріали, з яких можна виготовити клітки та вольєри. Будуємо разом?

Підчас моделювання вихователь спонукає дітей заздалегідь визначити розмір будівлі, вирішити, що потрібно тварині - клітка чи вольєр, а можливо, їй потрібний басейн; заохочує дітей до розповідей про знайомих тварин [2, с. 10].

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка