Відділ освіти Ярмолинецької райдержадміністрації Методичний кабінет Маленькі пізнайки ст. Ярмолинці 2012 рік Упорядник: Колектив Ярмолинецького днз №3



Сторінка3/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4

V. Заняття з формування уявлень з елементами експериментування

Мета: дати дітям уявлення про те, що дерев'яні та пластикові предмети плавають, а металеві - тонуть. Ознайомити малят з утворенням числа 8, вправляти у порядковій та кількісній лічбі у межах 8. Заохочувати до пошукової діяльності.

Матеріал: миски з водою, дерев'яні, пластикові, металеві речі, 8 дрібних іграшок, скриньки з цифрами, м'яч, 8 обручів, демонстраційні цифри, каштани, кошики, тарілочки, пиріжки з пластиліну.

Вихователь. Я запросила до вас, діти, гостей - іграшки. Але вони живуть за морем.

Як їм допомогти дістатися до нас? З чого можна зробити пліт або човен? Які матеріали у нас є під руками?

Діти висловлюють різні пропозиції щодо матеріалів, з яких можна побудувати пліт або човен, а потім разом з вихователем розглядають їх та обговорюють. Ці матеріали мають бути легкими та не тонути у воді. Дошкільнята перевіряють на практиці - тонуть обрані матеріали чи ні. Аж ось пліт збудовано, і гості з-за моря

прибувають.

Але знову постає проблема: гостей треба приймати, пригощати, а невідомо, скільки їх. Треба полічити. Діти рахують до 8, вправляючись у порядковій та кількісній лічбі.

- Ми знаємо, що іграшок вісім. А як записати це число?

Вихователь ознайомлює дітей з цифрою 8. За допомогою гри "Попади в обруч" закріплює знання дітьми цифр від 1 до 8.

- Тепер ми знаємо, скільки у нас гостей. Треба їх пригостити пиріжками. Хто принесе 8 тарілочок?

Хто порозкладає пиріжки по тарілочках?

Іграшкових гостей ми добре зустріли та пригостили. Коли прийдуть справжні гості, ми вже знатимемо, як їх полічити, прийняти та пригостити.

- А зараз час готуватися до прогулянки. Сьогодні на прогулянці ми збиратимемо каштани.

Візьміть із собою кошики. Є одна умова: виберіть собі пару й запам'ятайте, що ви маєте зібрати 8 каштанів на двох.

Подумайте, скільки каштанів може зібрати кожний з вас. (Діти називають різні комбінації чисел, які в сумі становлять число 8) [7, с. 31].



Висновки

Після написання педагогічної ідеї та вивчення достатньої кількості літературних джерел за темою можна зробити наступні висновки:



  1. Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв'язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях. Ця якість не є вродженою. Вона формується протягом усього свідомого життя людини. Два основні чинники визначають пізнавальну діяльність як умову подальшого успішного навчання: природна дитяча допитливість і стимулювальна діяльність педагога.

  2. Пошук невідомого, непізнаного спирається на вже сформовані знання. Бажання пізнати нове, пояснити незрозуміле, заглибитись у сутність предметів і явищ свідчить про наявність пізнавальних інтересів.

Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес переходить ряд етапів, які належить враховувати у роботі з дітьми. Динаміка його розвитку така. Перший етап: пізнавальний інтерес має споглядальний характер. Переважає емоційний структурний компонент. Завдання вихователя: викликати інтерес, зацікавити дитину; другий етап: пізнавальний інтерес має оцінний характер. Переважає пізнавальний компонент. Завдання вихователя: розширювати обсяг інформації; третій етап: пізнавальний інтерес має дійовий характер. Переважає вольовий структурний компонент. Завдання вихователя: розвивати свідоме ставлення до пізнання. Методика роботи щодо розвитку у дітей старшого дошкільного віку пізнавальних інтересів розрахована на творче керівництво з боку вихователя. Робота з вихованцями вимагає від педагога творчого вибору домінуючих методів реалізації змісту (розповідь, бесіда, пошукова робота) і допоміжних, які б регулювали участь дітей у пізнанні. До них належать: ситуація успіху, опора на життєвий досвід, дидактична гра, інші засоби зацікавлення (наочність, іграшки, сюрпризи). Процес формування у дітей пізнавального інтересу потребує знань педагога про індивідуальні прояви, нахили і можливості вихованців, твого підходу до стимулювання їхньої діяльності.

3. Завдання на формування у старших дошкільнят різних структурних компонентів пізнавального інтересу поза заняттями у відповідно організованому навчально-ігровому середовищі можна поділити на три групи: завдання на формування


емоційного компоненту пізнавального інтересу; завдання на формування інтелектуального компоненту пізнавального інтересу; завдання на формування вольового компоненту пізнавального інтересу.

Систему завдань індивідуального характеру для розвитку у старших дошкільнят пізнавальних інтересів на заняттях з математики слід будувати на поєднанні методів прямого навчання (словесних, наочних, практичних) та ігрових.

Ці завдання можуть бути наступними: завдання загального характеру "З'єднай крапки"; завдання на розвиток емоційного компонента "хто любить математику?"; ігрова вправа "Відтвори візерунок за зразком"; гра-змагання "Весела лічба"; ігрова вправа "Постав запитання числу"; "Заповни таблицю"; заняття типу "Порівняння величин".

4. Експериментування - вид специфічної діяльності, яка стимулює пізнавальну активність дитини. Для дошкільняти важливо не що робити, а - з ким. Тому педагог має заслужити довірче ставлення до себе з боку дітей та вважати це головною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. Плануючи та організовуючи дитяче експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію, визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з дітьми.



Заняття з проведення дитячих експериментів типу: "Таємниці магніту", "Що вміє магніт?", "Де я живу", "Будуємо зоопарк" та ін.

Список літератури


  1. Аншукова Е. Занятия познавательного характера с дошкольниками //Начальная школа плюс до и после. - 2003. - №5. - С. 28-33

  2. Бондарева Т. Дитяче експериментування //Дошкільне виховання. - 2002. - №4. -С. 8-11

  3. Брежнєва О. Формування пізнавальної активності у старших дошкільнят //Дошкільне виховання. -1998. - №2. - С. 12-14

  4. Даниленко Н. Розвиток пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку //Управління школою. - 2005. - №22-24. - С. 15-16

  5. Землянухина Т. Познавательная и коммуникативная активность ребенка //Начальная школа. - 2002. - №6. - С. 50-53

  6. Іванова Г. Через пізнання -до світогляду//Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2001. - №17. - С. 6-Ю

  7. Комлева И. Дети зкспериментируют? Да! //Дошкольное воспитание. - 2004. -№8. - С. 29-31

  8. Ладивір С. Пізнавальний розвиток: пошук ефективних шляхів//Дошкільне виховання. - 2002. - №10. - С. 4-6

  9. Лебедева С Развитие познавательной деятельности дошкольников //Вопросьі психологии. -1997. - №5. - С. 20-23

  1. Лохвицька Л. Формування пізнавальних інтересів у навчально-ігровому середовищі //Дошкільне виховання. -1999. - №10. - С. 8-10

  2. Лучук В. Активізація пізнавальної діяльності //Розкажіть онуку. -1999. - №17-18. - С. 26-29

  3. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності //Дошкільне виховання. -1999.-№11-12.-С. 7-9

  4. Машовець М. Активізувати процес пізнання можуть батьки дитини //Дошкільне виховання. - 2004. - №3. - С. 6

  5. Ткачук Т. Радість пізнання //Дошкільне виховання. - 2002. - №9. - С. 10-11

  6. Шевчук Л. Від допитливості до інтересу //Початкова освіта. - 2006. - №20. - с. 2


ДОДАТКИ
Заняття для молодших дошкільнят.
Програмовий зміст: сформувати у дітей уявлення про повітря як природне середовище. За допомогою простих дослідів показати, що повітря є всюди, воно рухоме, невидиме й може мати певний запах. Розповісти про значення свіжого повітря для життя людини. Сприяти розвиткові зв'язного мовлення: вчити віднаходити слова, які характеризують якості та властивості повітря(невидиме, прозоре, чисте, легке, холодне, пахне травою) тощо. Розвивати увагу. Допитливість, виховувати дбайливе ставлення до довкілля. Матеріал: образно розмальована повітряна кулька на паличці, поліетиленові торбинки, шпильки, дрібні іграшки, паперові смужки, пір'їнки, картинна схема «Таємниці повітря» і картинки до теми заняття: «Що забруднює повітря», «Що очищує повітря»; плакат із правилами щодо забезпечення чистоти повітря. Підготовча робота: проведення бесід та екскурсій екологічного спрямування;розучування віршів, загадок, прислів'їв та приказок про повітря; проведення дихальної гімнастики та рухливих ігор; виконання дітьми трудових доручень ( витирання пилу з іграшок, меблів. Кімнатних рослин).

Хід заняття.

Перш ніж зайти до групового приміщення діти відгадують загадку про повітряну кульку: Легка, кругленька Злітає високо в повітря, їй дітвора радіє дуже. Побався з нею милий друже.

У кімнаті розкидані різнобарвні повітряні кульки. Вихователь пропонує дошкільнятам пограти з ними в ігри: «Хто найвище підкине», «Хто найшвидше впіймає», «Хто найдалі кине». Під час ігор-вправ запитує: «Якого кольору твоя кулька, Сашко? Чи легка, чи важка в тебе кулька? » і т.д. потім діти розглядають велику образно розмальовану кульку в руках у вихователя. Вихователь(зміненим голосом)Я- Повітряна Кулька. Погляньте, яка я гарна, легка, барвиста. А ще я вмію літати. На вашу думку, що в мене всередині? Я допоможу ось таким чином. Відгадайте: «Очима не побачиш, руками не візьмеш, але куди не підеш - усюди ти знайдеш». (Діти відгадують). Правильно, це повітря, тому й називають мене Повітряною Кулькою. А повітря дуже важливе для всіх на землі. Хочете познайомитись з ним?(- Так).

Вихователь пропонує дітям роззирнутися довкіл і запевняє: те, про що вони зараз дізнаються, буде цікавим і корисним для них.

- Знайте, діти: повітря є всюди і завжди навколо нас (показує рукою) - ось тут, і тут, і там. але воно особливе, бо ми хоч би як хотіли, не бачимо його. Повітря невидиме, прозоре. (Бере нову поліетиленову торбинку). Ось в мене в руках торбинка. Яка вона? (- Порожня, прозора). Зараз я покладу в неї іграшки - бачте як багато вмістилося. Вам їх добре видно? Торкніться торбинки - відчуваєте, що вони тут? А тепер Я візьму іншу порожню торбинку (розриває, струшує. Зав'язує відкритий край). Якою тепер стала торбинка?Що ви бачите? (- Вона опукла). Торкніться її. Як ви гадаєте, всередині щось є? (- Мабуть є,але ми цього не бачимо). Що ж наповнює торбинку? (Діти міркують).

Почувши припущення, що в торбинці, напевно, міститься повітря, педагог повідомляє, що це можна перевірити простим дослідом. Протикає зв'язану торбинку гострою шпилькою й, запропонувавши кільком дітям підставити свої щічки, спрямовує на них струмінь повітря з дірочки. Ви щось відчуваєте? Що саме? (- Повітря), а ви бачите цей повітряний струмінь? Правильно, з проколеної торбинки виходить повітря, але воно непомітне для ока, невидиме, прозоре. Однак якщо повітря не можна побачити, то його можна відчути нашою шкірою, чи не так? А тепер поміркуйте і скажіть мені: повітря може рухатися?(Відповіді дітей).

Вихователь проводить досліди. Пропонує кожному: 1) Взяти за кінчик паперу і подмухати на неї.(- Що ви побачили?); 2) помахати долонею біля обличчя.(- Що ви відчули?). Діти роблять усе це і відповідають на запитання дорослого.

- А ось що зроблю я. (Показує). Беру новеньку торбинку, наповнену повітрям, проштрикую її й спрямовую повітряний струмінь на пір'їнки, що на тарілці. Чому всі вони розлетілись? Хіба хтось торкався їх? (Діти міркують), правильно, пір'їнки зрушило з місця те повітря, яке виходило з дірочок, що в торбинці. Отже, повітря теж може пересуватися і рухатися. А ще повітрям дихають люди, тварини, рослини. Ми вдихаємо й видихаємо його через ніс. Покладіть руку собі на живіт - що ви відчуваєте? (- Рухи живота). Тепер прикладіть долоню до рота. Видихніть повітря носом і видихніть його ротом. Що ви зараз відчуваєте? (-Повітря). Яке повітря ви вдихаєте? (- Прохолодне,кімнатної температури). А яке видихаєте? (- Тепле). Отже, повітря може бути холодне й тепле. Проводиться гра «Повітряна кулька». Діти присідають навпочіпки, а вихователь мовить:

«Зараз ви для мене порожні повітряні кульки. Щоб вам не було сумно, я надуватиму вас». Дме, діти повільно підводяться і під віршований супровід весело стрибають, повторюючи за дорослим слова: Моя кулько надувна, ти маленька і прудка. То червона, то зелена, чом тікаєш ти від мене? Потім вихователь гучно плескає в долоні й каже: «Кулька луснула!». Діти знову повільно присідають навпочіпки, промовляючи: ш-ш-ш.

Повітряна кулька(Вихователь). Діти я принесла вам чарівні картинки. Ви вже багато дечого дізнались про повітря, то й розкажіть мені:які таємниці повітря ви відкрили для себе? Діти розповідають за картиною-схемою(мал..1)

Кулька. Тепер розгляньте цю картинку. На ній намальовано, що саме забруднює повітря, а коли повітря забруднене, ним важко дихати, ми відчуваємо також неприємні запахи.

Діти розглядають картинку(Мал.2) й називають те, від чого повітря стає брудним і шкідливим: пил; дим від цигарок; від вогнищ; вихлопи від авто.



Кулька. Інший малюнок розповідає нам, що ж може очистити повітря, зробити його свіжим. Корисним для здоров'я.

Діти розглядають картинку(мал..З) і називають очисні для повітря засоби: дерева, трава, квіти, дощ, сніг, пилосос.



Кулька. Дякую! Ви все правильно розповіли й розкрили чимало секретів повітря, на прощання хочу нагадати вам правила. Яких обов'язково треба дотримуватися, щоб повітря у ваших кімнатах було чисте. Показує плакат(Мал.4), читає правила, діти повторюють їх.

Вихователь. Дякуємо тобі, Повітряна Кулько, за корисні поради. Зараз ми підемо на прогулянку й подихаємо надворі свіжим морозяним повітрям, а наша нянечка в цей час добре провітрить нашу групову кімнату.






















Пам'ять «Наші розумні голівки»
Пам'ять називають вхідними воротами інтелекту. Вивчення пам'яті почалось іще багато сторіч тому, коли людина стала звертати увагу на те, що має здатність запам'ятовувати інформацію. А відомий фізіолог І. Сєченов назвав пам'ять «ледь не найбільшим дивом тваринної і особливо людської організації». Часто люди скаржаться на погану пам'ять, але психологи стверджують, що перш за все це не провина природи, а самої людини, котра не докладає достатньо зусиль для покращення пам'яті.

Для психологів пам'ять є традиційним об'єктом експериментального вивчення. Виділяють різні види пам'яті:

  • рухову. Що пов'язана із запам'ятовуванням і відтворенням рухів;

  • образну (ейдетичну), до сфери якої належить запам'ятовування чуттєвих образів предметів, явищ та їхніх властивостей (залежно від тилу аналізатора. Що сприймає інформацію, буває зорова, слухова, тактильна, тощо);

  • словесно-логічну, що безпосередньо пов'язана з навчанням;

  • емоційну.

Метод послідовного асоціативного мислення.

Цей метод запам'ятовування інформації є одним з найдієвіших ейдетичних прийомів для роботи з дітьми. Він полягає у тому, що кожне наступне слово пов'язується з попереднім будь-якою дією. Чим незвичнішою і смішнішою буде ця дія, тим краще запам'ятається асоціативний ряд слів. Звісно, в роботі з малюнками термін «асоціативний ряд» не використовуйте, а пропонуйте їм скласти із словами казочку чи оповідку. Наприклад: ялинка, на ялинці виросла книжка, з книжки вистрибнуло курча, курча вдягнуло шапку, з шапки вийшов клоун, він поливав ромашки, під ромашкою стояв годинник, замість стрілок в годинника була ложка, ложкою черпали море, по морю плавала шафа, на шафі сидів півень... тепер можете перевірити дієвість цього методу на собі. Отож закрийте текст і спробуйте пригадати ті слова, що були виділені. Без сумніву, ви запам'ятали не тільки всі слова без винятку. Але й порядок розташування. Такий вид роботи дуже подобається малюкам. За цим методом можна починати працювати з дітьми молодшої групи. На початковому етапі для наочності краще проводити заняття з іграшками. Для цього підготуйте 5-8 предметів, і можете починати.

Вихователь складає всі іграшки в коробку і пропонує послухати казку. Називаючи предмет, потрібно зразу виставляти його в ряд. Після того, як всі іграшки будуть стояти перед дітьми, складіть їх назад у коробку і запропонуйте дітям розповісти ту саму історію.

Коли діти згадають всі іграшки та знову виставлять їх у ряд по порядку, можна пограти в гру «Що зникло?» (вихователь ховає одну із іграшок, а діти мають відгадати, яку саме). На наступному занятті згадайте малюкам «казочку», потім складіть іграшки в торбинку та пограйте в гру «Вгадай на дотик» або «Знайди на дотик».

Порада з досвіду: якщо дітям якісь предмети із запропонованих були раніше не доступними, спочатку проведіть попереднє обстеження з відповідними коментарями: пухнастий, колючий, гладенький, тощо.

Якщо ви назбираєте 2-3 набори іграшок. Можна буде проводити ці вправи як окреме заняття для розвитку пам'яті. Також спробуйте змішати ці набори іграшок і пропонуйте скласти нову історію.

У тій самій віковій групі, паралельно з використанням іграшок можете робити вправи на запам'ятовування за предметними зображеннями.

Наприклад: приїхав автобус, з автобуса вийшла лисичка,лисичка одягнула окуляри, вона побачила мишку, мишка ховалася за іграшки, іграшки охороняв удав, удав був схожий на мотузку.

Важливо, щоб предметні зображення були не кольоровими, з максимально простою графікою, адже це дає простір для подальших видів роботи, які як сприяють розвитку пам'яті, так і збагачують уявлення про навколишній світ, спонукають до мовної активності.

Ось як це відбувається. Вихователь бере кольорові смужечки і говорить, що картинки стануть кольоровими: автобус- зеленим, бо він завжди їхав тільки на зелене світло світлофора; лисичка - червона, бо у неї язичок червоний; окуляри білі, бо вони лежали на білому футлярі; мишка - сіра, бо у неї сіра шубка; іграшки - коричневі, бо барабан і палички дерев'яні; удав - жовтий, бо в нього на тілі жовті плями; нитки - сині, бо вони схожі на струмочок. Далі педагог забирає кольорові смужки, що були прикладені до відповідної картинки, і запитує: «Якого кольору автобус? А якого кольору лисичка, тощо». У цьому виді роботи ми не даємо дітям можливості пофантазувати і запропонувати свої варіанти кольорів до предметних зображень, оскільки метою завдання є не розвиток асоціативного або творчого мислення, а розвиток пам'яті. Щоправда, діти старшого віку можуть давати свої пояснення, чому цей предмет того чи іншого кольору.

На наступному занятті, коли ви пропонуєте торкнутися картинок, підготуйте заздалегідь набір тактильних карток, і нехай діти викладуть їх перед собою. Педагог показує, яку табличку потрібно взяти, називає предмет і його характеристику, а потім пояснює чому:


  • автобус - шорстка картка, бо він їздить асфальтованою дорогою;

  • лисичка - хутряна картка, бо в неї пухнасте хутро;

  • окуляри - гладенька картка, тому що скельця холодні і гладенькі;

  • миша-велюр, як шубка в мишки;

  • іграшки - картка з довгими паличками - як барабанні палички;

  • удав-дерматинова картка - така гладенька шкіра в удава;

  • нитки - картка з мотузкою, бо схожа на нитки.

Далі вихователь називає різні предметні зображення і просить дітей показати відповідну тактильну картку. На наступному занятті можна згадати і кольори, і тактильні картки, що співвідносилися з предметним зображеннями.

На одному з наступних занять, використовуючи ті самі предметні зображення, вихователь пропонує «послухати » картинки. Наприклад: автобус-свисток, бо його зупинив міліціонер; лисичка - водичка ллється, бо вона прийшла до струмка напитися водички; окуляри - пластмасові палички. Дужки окулярів видають подібний звук; миша - папірець, адже мишка так шарудить тощо. Потім вихователь чинить навпаки -дає послухати звук і запитує: «Хто або що це?»




ДОПИТЛИВІ ОЧЕНЯТА
У час гуманізації дошкільної освіти та зміни пріоритетів на плекання особистості/її різнобічний,а не лише інтелектуальний розвиток з перших років життя,центральним завданням нас ,педагогів,є забезпечення сприятливих умов та позитивної психологічної атмосфери для розвитку кожної дитини.

Розвивальними слід вважати умови,які підживлюють природні сили дитини,допомагають її реалізувати свої потенційні можливості,формують уявлення про світ та власне «Я», особливого значення набуває правильна організація життєвого простору малюків у ранній період їхнього розвитку,коли формується особистість,закладаються основи індивідуального досвіду,урізноманітнюється практика і розумова діяльність, реалізуються фізичний,психологічний,соціальний потенціали. Від створених умов у ранньому дитинстві залужить подальша діяльність дитини/її ставлення до світу,компетентна поведінка тому вкрай важливо реалізувати життєдіяльність малюка у всіх сферах:»Природа», «Культура», «Люди», «Я сам».

Відповідно до вимог Базової програми «Я у світі» до організації природного та предметного розвивального середовища у групах раннього віку облаштовано різноманітні осередки таким чином ,щоб малюк міг вільно користуватися всім що йому цікаве,пізнавати і досліджувати світ.

Осередок сенсорного розвитку

З метою сенсорного розвитку малюків обладнано осередок з різноманітними дошками, килимками, доріжками, ширмами, іграшками, столиками тощо. Є тут тканині доріжки з різною фактурою; доріжка з наждачного паперу, предмети з ґудзиками, кнопками, змійками, гачечками; дерев'яна коробка з обох боків по 1 розрізу різних форм. Для закріплення вміння шнурувати, застібати взуття,протягувати тасьму в отвір.

У цьому осередку діти вчаться групувати предмети за кольором,формою,здійснюючи одночасний вибір з 1-6 означених форм і кольорів;порівнювати порівнювати різноманітні предмети за цими ознаками:застібати ґудзики,кнопки, змійки, гачки, протягувати тасьму в отвір,порівнювати площину й об'ємні форми в практичних діях з предметами. Безперечно цей осередок сприяє розвитку дрібної моторикидактильних відчуттів,уточненню рухів пальців рук.

Осередок конструювання

У кожній групі раннього віку є осередок конструювання, де знаходиться дерев'яний та пластмасовий будівельний матеріал різного кольору, величини та форми. З дітьми проводяться ігри,які розвивають просторову орієнтацію,стимулюють розумову активність,координують рухи рук.

Крім фабричних конструкторів діти користуються й виготовленими дбайливими руками педагогів.

Осередок пошуково-дослідницької діяльності

Однією з вимог Базової програми «Я у Світі» є надання кожній дитині можливості пізнавати навколишню діяльність у безпосередній діяльності. Для забезпечення цієї вимоги у групах створені спеціальні осередки пошуково-дослідницької діяльності,де малюки мають можливість досліджувати світ не лише візуально ай на дотик,запах,смак. У власній експериментальній діяльності діти встановлюють властивості об'єктів дійсності,взаємозв'язки між ними,причини та наслідки певних явищ. Для роботи об лаштовані різноманітні столики.

Наприклад для ознайомлення дітей з властивостями води,сухого та вологого піску,іграшками що плавають,а також вироблення вміння користуватися сачком та вудочкою для виловлювання іграшок з води,розвитку уваги,спритності, мислення створено столик для ігор та дослідів з піском та водою.

Це стіл заввишки 45 см з вирізаними посередині двома отворами діаметром 35 см,у які поміщено миски глибиною 18 см з піском та водою.

Біля мисок діти можуть знайти пластмасові та дерев'яні іграшки, відерця, формочки, лопатки, сачки, вудочки, кубики льоду, камінці, мушлі.

Крім різноманітних дослідів малюкам пропонуються ігри: «Дістань кільце», «Ловись рибко», «Яке гарне печиво», «Напичем пирогів для ляльки».

Також є столик для експериментів з різними речовинами. Він має шестигранну форму з довжиною грані 40 см і загальним розміром 80x80 см. Посередині отвір,куди вставляється миска з водою діаметром 25 см. По краях столу розміщені пластмасові овальні ємкості 20x10 см для сипких речовин,закриті прозорими кришечками у вигляді звірят. Для ігор з водою підібрані іграшки з різних матеріалів - паперу,пластмаси,дерева,гуми.

В ємкостях знаходяться такі матеріали: борошно, манна крупа,; камінці; гречка, горох; глина. Час від часу вони замінюються іншими.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка