Відділення «хімії та біології» Секція «Хімія» Власов Ілля Сергійович



Сторінка4/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.84 Mb.
1   2   3   4   5

Метою нашого дослідження є теоретично та емпірично дослідити особливості психологічного благополуччя старшокласників з ознаками інтернет-аддикції.

Об'єктом нашого дослідження є старшокласники як суб’єкти інтернет-комунікації.

Предметом дослідження є особливості психологічного благополуччя старшокласників з ознаками інтернет-аддикції.

Гіпотезою нашого дослідження є припущення, що у старшокласників з ознаками інтернет-аддикції будуть знижені показники емоційного благополуччя, усіх складових психологічного благополуччя (само прийняття, позитивних відносин з іншими, автономії, управління оточенням, цілей в житті, особистісного зростання) та будуть мати місце підвищені показники негативних комунікативних установок.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези необхідно вирішити такі завдання:

1. Теоретично узагальнити дослідження психологічного здоров'я і інтернет-аддикції.

2. Теоретично уточнити психологічні характеристики людей з ознаками інтернет-залежності.

3. Організувати і провести емпіричне дослідження особливостей психологічного благополуччя старшокласників з ознаками інтернет-аддикції.

4. Обробити та узагальнити результати.

5. Зробити висновки.

6. Накреслити шляхи подальшого дослідження обраної проблеми.

Емпіричне дослідження проводилося в Дніпропетровському міському юридичному ліцеї (МЮЛ). У ньому взяли участь старшокласники двох 10-х класів у кількості 47 осіб, у віці 15 років.



Висновки:

1.З’ясували, що проблема позитивного психологічного благополуччя стала привертати увагу дослідників, починаючи із середини ХХ століття.

2. Проаналізували та узагальнили поняття «психологічного благополуччя» як злагодженість психічних процесів і функцій, відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги.

3. Уточнили, що зовнішніми чинниками відчуття психологічного благополуччя у підлітковому віці є матеріальний статок родини, шкільне життя, можливості спілкування з однодумцями у гуртках за інтересами та у неформальних групах, заняття фізичною культурою та ін. Внутрішніми (особистісними) чинниками, що впливають на відчуття психологічного благополуччя у підлітковому віці, є порівняння себе з іншими, особливості адаптації, особливості самовідношення, самооцінка, самосприйняття, рівень автономності, свободи волі та ін.

Проведене емпіричне дослідження показало, що:

1. У старшокласників 10-х класів МЮЛ інтернет-аддикція в цілому має низький рівень.

2. Показники суб’єктивного (емоційного) благополуччя в обох групах старшокласників МЮЛ мають середній рівень і в групі старшокласників з високим рівнем інтернет-аддикції, і в групі з низьким рівнем прояву інтернет-аддикції, що свідчить про те, що особи з такими оцінками характеризуються помірним суб’єктивним благополуччям, серйозні проблеми у них відсутні, але про повний емоційний комфорт говорити неможливо. Крім того, у старшокласників з високим рівнем інтернет-аддикції вищий рівень прояву емоційного неблагополуччя, ніж у старшокласників з низьким рівнем інтернет-аддикції. Статистична обробка отриманих результатів за t – критерієм Стьюдента показала, що мають місце статистично значущі відмінності у прояві суб’єктивного (емоційного) благополуччя між групами досліджуваних старшокласників з різним рівнем прояву інтернет-аддикції.

3. У старшокласників з високим рівнем інтернет-аддикції показники за всіма складовими психологічного благополуччя є нижчими порівняно з показниками старшокласників з низьким рівнем прояву інтернет-аддикції. А саме, самоприйняття, позитивні відносини з іншими, автономія, управління оточенням, цілі в житті, особистісне зростання є нижчими у старшокласників з високим рівнем інтернет-аддикції ніж у старшокласників з низьким проявом інтернет-аддикції.

4. У старшокласників з високим проявом інтернет-аддикції вищими є показники негативних комунікативних установок порівняно з показниками старшокласників з низьким проявом інтернет-аддикції, а саме відкритої жорстокості, брюзжання, негативний досвід спілкування. У старшокласників з низьким проявом інтернет-аддикції дещо вищими виявилися показники завуальованої жорстокості та необґрунтованого негативізму. Статистична обробка показала, що суттєві відмінності у старшокласників з різним рівнем інтернет-аддикції мають місце за показником негативного досвіду спілкування з оточуючими з вищим показником у старшокласників з високим рівнем прояву інтернет-аддикції.

Отримані результати можуть бути використані практичними психологами, педагогами в роботі з старшокласниками для врахування ролі інтернет-аддикції в переживанні старшокласниками почуття психологічного благополуччя з метою своєчасної корекції його складових. Отримані результати також можуть бути цікавими для батьків старшокласників.



Сорокіна Анастасія Ігорівна

учениця 11 класу КЗО "Гімназія №3" Дніпропетровської міської ради

ПСИХОГЕНЕТИКА: ГЕНЕТИКА Й НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

В ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ ЛЮДИНИ

Науковий керівник: Ковтун Наталія Василівна, вчитель біології КЗО «Гімназія №3» Дніпропетровської міської ради, вчитель вищої кваліфікаційної категорії

В Розділі І нашої роботи було досліджено основні особливості спадковості й мінливості людини, показано головні характеристики психогенетики як науки. Ми простежили деякі відкриття психогенетиків світу щодо успадкування й набування психологічних ознак, визначили певні закономірності успадкування.

В Розділі ІІ ми провели анкетування дітей 9-12 років і їх батьків, встановили відсоткове співвідношення різних психологічних показників (екстраверсії й нейротицизму) серед опитуваних. Було виявлено закономірності наслідування цих показників, обраховано відсоток їх успадкування.

У результаті вищеописаної роботи було встановлено, що психогенетика є перспективною наукою, бо багато механізмів наслідування психологічних якостей були доведені вченими з усього світу. Було виявлено, що психофізіологічні складові темпераменту успадковуються приблизно в 70% випадків, у інших 30% показники дітей відрізняються від наявних батьківських показників. Було наочно показано реальні закономірності психогенетичної науки, тож ми висунули припущення, що незабаром розвиток психогенетики зробить величезний внесок і в генетику, і в психологію.



Струкуленко Ганна Олександрівна

учениця 10 класу Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради
Дніпропетровської області


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Науковий керівник: Вінничук Тетяна Михайлівна, вчитель біології Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У теоретичній частині досліджувалася проблема мотивації і мотивів поведінки та діяльності особистості. Дослідженнями Л.І.Божовича, Л.С.Виготського, І.С.Кона, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, С.Д. Максименка, А.К.Маркової, Ф.Райса, Х.Ремшмидта встановлено, що від змісту навчання та від вікових особливостей підлітка залежить спрямованість, тобто мотиви учіння.

У практичній частині систематизовано результати емпіричного дослідження мотивації поведінки підлітків. У молодшому підлітковому віці мотиватором міжособистісних взаємин переважно виступає страх відчуження у групі однолітків, боязнь самотності. У підлітків середньої стадії вікового розвитку у структурі мотиваційних тенденцій переважає прагнення до прийняття, що зумовлює адаптаційні моделі поведінки, уникнення протистояння лідерам групи, конформізм. Старші підлітки знову виявляють страх відчуження як мотиваційну спонуку міжособистісної взаємодії у групі однолітків, що пояснюється прагненням долучення до суспільно-корисної діяльності у складному світі дорослих.

Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати, що важливе місце у становленні особистості підлітка займає міжособистісне спілкування, тому проблема мотивації спілкування та відповідальної поведінки є однією із важливих у віковій та педагогічній психології

Отримані під час роботи дані можуть бути покладені в основу подальшої дослідницької роботи із визначенням проблеми мотивації діяльності та поведінки у підлітків.

Секція «Загальна біологія»

Загородній Дмитро Олегович,

учень 11 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради

ВПЛИВ НІТРАТНИХ ДОБРИВ СПІЛЬНО З СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ DROSOPHILA MELANOGASTER

Науковий керівник: Бригадиренко Віктор Васильович, к.б.н., доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Застосування мінеральних добрив – один з основних прийомів інтенсивного землеробства. Порушення балансу хімічних речовин, що входять до складу добрив, наприклад, збільшення вмісту нітратного азоту в рослинах має патологічний вплив на стан живих організмів, здоров’я населення.



Актуальність дослідження. У науковій літературі недостатньо висвітлений вплив нітратного забруднення у поєднанні з негативною дією важких металів на біологічні об’єкти. У даному дослідженні здійснено спробу проаналізувати дію калійної селітри у поєднанні з іонами важких металів Cd2+, Hg2+, Mn2+ на личинок дрозофіли.

Мета роботи – оцінити дію калійної селітри та її сумішей із солями Кадмію, Меркурію та Мангану в концентраціях 10–5–100 М на морфологічні ознаки D. melanogаster.

Завдання роботи: 1) охарактеризувати вплив калійної селітри та її сумішей із солями Кадмію, Меркурію та Мангану на тривалість циклу розвитку D. melanogаster; 2) дослідити мінливість морфометричних ознак D. melanogаster у нормі та під впливом калійної селітри та її сумішей із солями важких металів різних концентрацій (розмір голови, грудей, черевця та вусиків); 3) визначити, які з досліджуваних розчинів здійснюють найсуттєвіший вплив на окремі тест-ознаки.

В умовах лабораторних досліджень встановлено, що вміст у поживному середовищі важких металів практично не впливає на тривалість стадій яйця і, головним чином, збільшує личинкову та лялечкову стадії розвитку. Графіки зміни морфометричних ознак D. melanogаster під впливом різних концентрацій сумішей іонів NO3, Cd2+, Hg+, Mn2+ вказують на високу мінливість дослідженого об’єкту під впливом даних іонів.



Висновки. У результаті досліджень впливу нітратних добрив із солями важких металів на морфологічні ознаки D. melanogaster з’ясувалось, що найбільші зміни досліджуваних ознак викликає суміш NO3 із Mn2+ в концентраціях 10–5 – 100 М. Достовірні зміни ширини черевця, грудей та вусиків D. melanogaster спостерігаються під впливом суміші KNO3 та іонів Cd2+ і Hg+.

Найбільших змін під впливом суміші NO3 та солей важких металів зазнають довжина та ширина вусиків, голови, грудей, черевця, а також співвідношення цих морфометричних ознак. Отже, особини D. melanogaster можуть бути використані як біоіндикатори рослинної сільськогосподарської продукції, забрудненої нітратами та важкими металами.



Іпатов Анатолій Володимирович

учень 11 класу КЗО «Спеціалізована школа № 67 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради

РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНО-БЕЗПЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИЛУЧЕННЯ І ЗАХИСТУ

Β-КАРОТИНУ З БІОМАСИ ГРИБА

BLAKESLEA TRISPORA

Науковий керівник: Жук Лариса Петрівна, к.х.н., доцент кафедри аналітичної хімії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Актуальність теми дослідження: до недоліків відомих способів можна віднести тривале нагрівання і, як наслідок, недостатньо високий ступінь чистоти отриманого каротину і утворення нестабільних суспензій, а також використання токсичних органічних розчинників. Досі до кінця не вирішені питання стабілізації концентратів та захисту β-каротину від окиснення.

Хітозан загальновідома полімерна речовина, має унікальні властивості, що обумовлює інтерес до нього і пошуку нових шляхів його застосування.



Наукова новизна: вперше показано, що введення добавки хітозану впливає на екстракційне вилучення β-каротину з біомаси гриба Blakeslea trispora і стійкість отриманих екстрактів і кристалів.

Метою даного проекту було застосування поліаміносахариду хітозану для отримання стійких екстрактів β-каротину і захисту його кристалів від окиснення.

Практичне значення отриманих результатів: олійні екстракти і кристали зручно транспортувати і легко дозувати. В роботі не використовували токсичних органічних розчинників, що дає можливість рекомендувати отримані результати до використання в медицині, харчовій, фармацевтичній і косметичній промисловостях.

Обгрунтованість отриманих результатів: дослідження процесів екстракційного вилучення і контроль якості отриманих екстрактів і кристалів β-каротину в часі проводили сучасними методами спектрофотометрії, вимірюючи значення оптичної густини розчинів на спектрофотометрі Specord M-40 в ультрафіолетовій і видимій областях. Фотографували кристали за допомогою цифрового мікроскопу Digital Microscope Qx500.

Кретов Владислав Олегович

учня 10 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради

ТРОФІЧНІ ЗВЯ’ЗКИ КІВСЯКА СІРОГО З ОПАДОМ РІЗНИХ ДЕРЕВНИХ ПОРІД

Науковий керівник: Бригадиренко Віктор Васильович, к. б. н., доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Трофічна активність сапрофагів визначається багатьма чинниками навколишнього середовища: температурою, зволоженням субстрату, довжиною світлового дня і сезоном спостережень, набором харчових субстратів, ступенем розкладання і глибиною їх залягання в ґрунті, мікробним населенням кишечнику і їжі.



Актуальність дослідження полягає в описанні ролі Rossiulus kessleri в утворені лісової підстилки, визначенні переваг різного опаду деревних порід.

Мета – з’ясувати вагомість впливу R. kessleri на розкладання листкового опаду та перетворення його на підстилкову поверхню, яка відіграє важливу роль у лісі.

Завдання: охарактеризувати роль R. kessleri в екосистемах, зокрема у лісових ділянках, в біоценозах;

  1. Оцінити трофічні уподобання Rossiulus kessleri по відношенню до листового опаду 16 деревних порід;

  2. Оцінити роль даного виду Diplopoda в розкладанні листового опаду найбільш поширених в ареалі її проживання деревних порід;

  3. Порівняти результати лабораторних експериментів із літературними даними щодо впливу Rossiulus kessleri на природні екосистеми.

Запорожець Сергій Валентинович

учень 11 класу КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області

ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВНИХ ТА ЕКСТРАПОЛЯЦІЙНИХ РЕФЛЕКСІВ У КРОЛІВ

Наукові керівники: Комісар Іван Олексійович, керівник гуртка «Регіональна флористика» КПНЗ «Станції юних натуралістів Жовтневого району м. Кривого Рогу»; Яковенко Зоя Михайлівна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, вчитель біології КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області

На сучасних етапах розвитку суспільства і трансформації його в інформаційне, великого значення набуває пізнання процесів розумової діяльності людини, яке неможливе без розгляду елементарної розсудливої діяльності тварин. Саме її дослідження дає змогу встановити передумови виникнення мислення у філо- і онтогенезі людини; удосконалити форми і методи навчання; створити технічні пристрої, які моделюють можливості людського мислення тощо.

Мета дослідження полягала у вивченні умов і механізмів формування та згасання екстраполяційних рефлексів у кролів як основи розсудливої діяльності тварин на основі зоопсихологічних методів дослідження.

Проведені нами дослідження дають можливість стверджувати, що кролі здатні до розсудливої діяльності.

Протягом 15 днів в них можна виробити екстраполяційний рефлекс, заснований на здатності тварини визначати напрям подальшого переміщення значущого подразника (їжі), що рухається по прямій лінії, після зникнення його з поля зору тварини. Здатність до екстраполяції базується на емпіричному уловлюванні тваринами закону руху.

Вироблений рефлекс у кролів доволі стійкий: про його міцність переконує час згасання рефлексу – 6 днів.

Результати дослідження можуть бути використанні у навчальній та науково-дослідницькій діяльності учнів.

Пилипенко Єлизавета Сергіївна

учениця 11 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс №33»
«Маріїнська багатопрофільна гімназія - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» Дніпропетровської міської ради


СЕЗОННІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ХИЖИХ РИБ (PERCA FLUVIATILIS ТА LEPOMIS GIBBOSUS) НА МАЛИХ РІЧКАХ ПРИДНІПРОВ’Я

Науковий керівник: Новіцький Роман Олександрович, к.б.н., доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Метою роботи є з’ясування складу живлення, особливостей трофіки, харчової поведінки хижих видів риб (на прикладі Perca fluviatilis та Lepomis gibbosus) на малих річках Придніпров’я (рр. Самарчук, Підпільна).

Актуальність роботи. Вперше піддати порівняльному аналізу трофічні взаємини в українських водоймах двох видів хижих риб – аборигенного (окунь річковий Perca fluviatilis) та чужорідного (сонячний окунь Lepomis gibbosus). З метою їх подальшого використання в сучасних біомоніторингових іхтіологічних дослідженнях на водоймах Придніпров’я та України.

Результати досліджень, їх новизна. Вперше порівняльному аналізу піддані трофічні взаємини в українських водоймах двох видів хижих риб – аборигенного (окунь річковий Perca fluviatilis) та чужорідного (сонячний окунь Lepomis gibbosus). Проаналізовано трофічні уподобання цих риб, трофічний спектр, залежність вгодованості від віку та сезону. Знайдено трофічну конкуренцію між окунем річковим та сонячним окунем. Зафіксовано перекриття трофічних ніш обох видів.

Висновки. Трофічні уподобання і трофічний спектр їжі досліджуваних видів значно співпадають у весінньо-літній період, що свідчить про високу міжвидову конкуренцію за кормові ресурси.

Кан Ангеліна Олегівна

учениця 11 класу КЗ «Середня загальноосвітня школа № 5 ім. Г.Романової
м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради


ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ МАКРОМІЦЕТІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Науковий керівник: Горєлова Тетяна Володимирівна, заступник директора Дитячого екологічного центру м. Дніпродзержинська

Серед величезного різноманіття живих організмів, що заселяють різні біотопи землі, значне місце займають гриби. Як і царство тварин або рослин, гриби потребують доскональної обізнаності з ними, раціонального використання та охорони. Однією з найбільш актуальних проблем в мікології залишається достовірна інформація про наявність представників мікобіоти в тих чи інших конкретних регіонах. Така інформація є принциповою основою для складання регіональних списків та дослідження стану місцевої мікобіоти, вивчення біорізноманіття регіону в цілому.

Основною метою роботи є дослідження представників царства Fungi в Дніпропетровській області. Базовим методом вивчення мікобіоти була інвентаризація видів на основі польових досліджень на території області за період з 2008 по 2013 роки.

В результаті досліджень зібрана база даних фотоматеріалів, складений інвентаризаційний список мікобіоти Дніпропетровської області, який на налічує 144 види грибів, що належать до 81 роду з 48 родин 15 порядків 5 класів 2 відділів (Агарикоміцетів та Базидіоміцетів) Справжніх грибів, та 2 види Слизовиків (Міксоміцетів). Був проведений таксономічний аналіз макроміцетів, охарактеризовані їх лікарські, їстівні якості, визначені рідкісні види.

Отримані дані можуть бути використані для складання сучасного списку мікобіоти Дніпропетровської області. Дані про місця зростання рідкісних видів можуть увійти до Червоної книги України.

Федоренко Катерина Романівна

учениця 11 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа №84»
Дніпропетровської міської ради


ЖИВЛЕННЯ OPATRUM SABULOSUM (COLEOPTERA, TENEBRIONIDAE) ЛИСТЯМ КУЛЬТИВОВАНИХ І ДИКОРОСЛИХ ВИДІВ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН В УМОВАХ ЛАБОРАТОРНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Наукові керівники: Бригадиренко Віктор Васильович, к. б. н., доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Стоякіна Вікторія Аркадіївна, вчитель біології КЗО «Середня загальноосвітня школа №84» Дніпропетровської міської ради

Актуальність дослідження: у науковій літературі недостатньо відомостей про споживання імаго O. sabulosum (L.) листя різних видів деревних, чагарникових та ліан них рослин в умовах лабораторного експерименту.

У даному дослідженні здійснено спробу проаналізувати зміну маси тіла імаго Opatrum sabulosum (L.), темпи споживання листя різних дерев, інтенсивність утворення екскрементів, оцінити інтенсивность трофічних зв'язків імаго Opatrum sabulosum (L.) з опалим листям різних дерев, чагарників і ліан в умовах лабораторного експерименту.



Об’єкт дослідження – імаго O. sabulosum (L.).

Мета роботи – оцінити вплив живлення опалим листям різних деревних і чагарникових рослин імаго O. sabulosum (L.) на масу його тіла та інтенсивність утворення ним екскрементів.

Предмет досліджень – живлення імаго O. sabulosum (L.) листям різних трав’янистих рослин, чагарників і ліан в умовах лабораторного експерименту.

Секція «Біологія людини»

Савицька Євгенія Олександрівна,

учениця 11 класу Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро»
РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОСТОРОВОЇ БУДОВИ СЕРЦЯ ЕМБРІОНІВ КУРКИ У СТАНІ ДІАСТОЛИ ЗА ДАНИМИ УЛЬТРАМІКРОСКОПІЇ
Науковий керівник: Твердохліб Ігор Володимирович, д. мед. н., завідувач кафедри гістології Дніпропетровської медичної академії МОЗ України.
Мета: визначення онтогенетичних просторових, гістоструктурних і ультраструктурних змін камер ембріонального серця курки у стані діастоли.

Актуальність: отримані дані поширюють сучасні уявлення про кардіогенез та можуть бути цікавими для фахівців у галузях медицини та біології. Також ці результати можна застосовувати у навчальних курсах, таких як «Ембріологія», «Анатомія людини і тварини» та використовувати для досліджень відхилення просторових змін у камерах серця при виникненні патологій на ранніх етапах ембріогенезу.

Завдання: провести трьохвимірне комп’ютерне моделювання серця ембріонів курки з визначенням об’ємних і лінійних параметрів камер серця під час діастоли; визначити зміни тканинної структури міокарда шлуночків і передсердь у куриних ембріонів у період кардіогенезу.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка