Відділення «хімії та біології» Секція «Хімія» Власов Ілля Сергійович



Сторінка5/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.84 Mb.
1   2   3   4   5

Висновки: в результаті дослідження було встановлено волюметричні та лінійні параметри камер ембріонального серця курки у стані діастоли упродовж з 29 до 46 стадії за НН, здійснено наукову аргументацію цих змін у відповідності з теоретичними знаннями у галузі вивчення кардіогенезу.

Болгова Катерина Олександрівна

учениця 10 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа №1»
Дніпропетровської міської ради


ФУНКЦІОНАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНИЙ СТАН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЗА УМОВ МОДЕЛЮВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ У ЩУРІВ

Науковий керівник: Хоменко Олена Миколаївна, к. б. н., доцент кафедри фізіології людини та тварин Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Одним із актуальних питань сучасної фізіології та медицини є дослідження морфо-функціонального стану підшлункової залози на різних етапах моделювання хронічного панкреатиту (ХП) у щурів шляхом лігування панкреатичної протоки.



Мета роботи: моделювання ХП у щурів шляхом накладання лігатури, яка не розсмоктується, а також дослідження функціонально-морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ) у різні строки проведення досліду.

Завдання: провести експериментальні дослідження щодо моделювання хронічного панкреатиту у щурів; виявити особливості функціонування ПЗ у щурів за умов проведення моделювання; дослідити морфологічні зміни ПЗ щурів у різні строки моделювання ХП.



Встановлено, що тривала оклюзія панкреатичної протоки (ПП) супроводжується підвищенням у сироватці крові малонового диальдегіду, ензимів, глюкози, оксипроліна білково зв’язаного. Експериментальний панкреатит, індуційований тривалою оклюзією ПП, призводить: на 6 добу – до лімфоцитарної та еозинофільної інфільтрації внутрішньо- та міжчасткових септ, очагів некрозу; на 15 добу – до ділятації протоків та атрофії ацинарних клітин; на 30 добу – до формування пухкої та щільної фіброзної тканини навколо магістральних та внутрішньочасткових протоків зі збереженням нормальної структури ендокринних острівців.

Москалець Інна Олександрівна

учениця 11 класу Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро»
ПОШУК НОВИХ БІОАНТАГОНІСТІВ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Науковий керівник: Гарець Віра Іванівна, д. м. н., завідуюча кафедрою медичної біології, фармакології та ботаніки Дніпропетровської медичної академії МОЗ України

Мета: мета роботи полягає в оцінці впливу свинцю на забруднення навколишнього середовища України, дослідженні впливу ацетату свинцю на ембріогенез білого щура та пошуку нових біоантагоністів ацетату свинцю в експерименті.

Актуальність: свинець є одним з найрозповсюдженіших антропогенних токсичних елементів з групи важких металів, глобальним забруднювачем навколишнього середовища. Пошук можливих антагоністів свинцю серед мікроелементів – задача актуальна і своєчасна. Отримані дані розширюють уявлення про біоантагоністів ацетату свинцю, їхнє дослідження має велике екологічне та медико-біологічне значення.

Завдання: дослідити динаміку впливу ацетату свинцю на ембріогенез білих щурів у порівнянні з контрольною групою. Пошук нових біоантогоністів серед мікроелементів для ацетату свинцю. Дослідити модифікуючу дію нанозаліза стосовно еммбріотоксичності свинцю.

Висновки: в результаті дослідження було виявлено ембріотоксичність свинцю серед тварин, яким вводили низькі його дози. Введення розчину цитрату заліза попереджує негативний вплив ацетату свинцю на репродуктивну систему та процеси ембріонального розвитку плодів в експериментальних умовах та свідчить про його біоантагонізм.

Жир Єлизавета Антонівна

учениця 11 класу Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро»

ІНТЕНСИВНІСТЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ПРИ РОЗВИТКУ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ

Науковий керівник: Штеменко Наталя Іванівна, д. б. н., завідувач кафедри біофізики та біохімії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Мета роботи: дослідження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів у крові при введені щурам з карциномою Герена сполук Ренію з органічними лігандами разом з цисплатином.

Актуальність: дослідження кластерних сполук ренію з різними органічними лігандами показало їх антиоксидантну властивість. Однак механізм дії сполук ренію залишається ще недостатньо вивченим, а пошук найбільш ефективної сполуки і найбільш ефективного способу введення, а також вивчення їх впливу на біохімічні показники внаслідок дії інших несприятливих чинників є актуальною проблемою сьогодні.

Завдання: дослідити рівень ТБК- активних продуктів у плазмі крові та в еритроцитах при канцерогенезі за умов введення сполук Ренію у системі Реній-Платина; визначити відсоток перекисного гемолізу.

Висновки: в результаті дослідження було помічено, що антирадикальні властивості сполук Ренію сильніше проявляються в плазмі, ніж в еритроцитах щурів з карциномою Герена; показано корегуючі властивості при розвитку оксидативного стресу, мембраностабілізуючу та антигемолітичну активність кластерних сполук Ренію з індольним радикалом у системі Реній-Платина; досліджено антиоксидантну властивість сполук Ренію з ідоловим лігандом у наноліпосомній формі.

Нескоромна Вікторія Едуардівна

учениця 11 класу КЗ «Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія № 39
м. Дніпродзержинська»


ВПЛИВ GSM-ВИПРОМІНЮВАННЯ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ

Наукові керівники: Гречихіна Любов Євгенівна, вчитель біології КЗ «Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія № 39 м. Дніпродзержинська»; Кириченко Світлана Василівна, доцент кафедри біофізики та біохімії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Мета роботи: дослідити вплив електромагнітного випромінювання стандарту GSM 900 та GSM 1800 на вміст та склад білків проміжних філаментів мозку щурів в експериментальній моделі хронічного опромінення.

Методи дослідження: електрофорез у градієнтному поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію, імуноблотинг, статистична обробка результатів.

Показано, що дія фракціонованого електромагнітного випромінювання викликає різноспрямовані ефекти на метаболізм астрогліального маркеру гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ). У гіпокампі, мозочку та корі великих півкуль спостерігається збільшення рівня цього білка як на 89 день опромінення, так і на 26, 49 та у групі, в якій щури опромінювались 30 діб і потім утримувалися 14 діб в умовах контрольної групи, що свідчить про індукцію реактивного астроцитозу під дією ЕМП. Визначено зміни поліпептидного складу білка гліальних проміжних філаментів в гіпокампі, корі великих півкуль і мозочку щурів за умов опромінювання НВЧ, що відображається у збільшенні продуктів деградації інтактного поліпептиду 49 кДа. Найбільш інтенсивний вміст продуктів деградації ГФКБ визначений в групі щурів, які отримували фракціоноване опромінення протягом 89 діб.



Гудожник Олексій Дмитрович

учень 11 класу Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро»

ІЗОЛЯЦІЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ГЛЮКОЗООКСИДАЗНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Науковий керівник: Кременчуцький Геннадій Миколайович, д. мед. н., професор кафедри мікробіології, вірусології, імунології та епідеміології Дніпропетровської медичної академії МОЗ України.

Мета: дослідження здатності різноманітних мікроорганізмів виробляти фермент глюкозооксидазу, який окислює глюкозу, визначити організми, які стабільно окислюють глюкозу.

Актуальність: глюкозооксидаза – це фермент, який виділяють різноманітні мікроорганізми, що має здатність окислювати глюкозу. Цей фермент досліджували багато вчених. Він є корисним тому, що його можна застосовувати для визначення рівня цукру в крові у приладах, які називаються глюкометрами. Через те, що в Україні дуже поширена хвороба цукровий діабет, глюкометри є дуже корисними приладами. Проте усі тест-смужки у нашу країну завозять з інших країн, а вітчизняні прилади не є досить правильними та ефективними. Тому визначивши мікроорганізми, які продукують глюкозооксидазу, виділивши її з них, в подальшому можна використовувати фермент у виробництві глюкометрів.

Завдання: виділення з різних еконіш (грунту, води, повітря) мікроорганізмів, що володіють здатністю окисляти глюкозу, вивчення їх культуральних, ферментативних властивостей, випробування спеціальних індикаторних і поживних середовищ.

Висновки: У ході виконання роботи було вивчено 75 зразків повітря, ґрунту та води. Серед них 9 штамів, стабільно окислюючих глюкозу, було віднесено до різних родів грибів. Інші штами, що лишилися не ідентифікувалися.

Час забарвлювання штамів коливався від 3 до 7 діб.

Дослідження штамів відбувалося на різних індикаторних середовищах.

Штами С1, С2, С3 було віднесено до роду Aspergillus; штами W11, W13, M51 віднесено до роду Penicillium; штами S16, B5, B6 – до роду Aureobasidium.



Савко Анна Юріївна

учениця 11 класу Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату «Дніпро»

МОДИФІКУЮЧИЙ ВПЛИВ ГЕРМАНІЮ НА ЕМБРІОТОКСИЧНІСТЬ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ У ЩУРІВ

Науковий керівник: Шаторна Віра Федорівна, професор кафедри медичної біології, фармакогнозії та ботаніки Дніпропетровської медичної академії МОЗ України

Мета: дослідити вплив ацетату свинцю на хід ембріогенезу дослідних тварин. Визначити модифікуючу дію наногерманію на токсичність ацетату свинцю в експерименті на щурах.

Актуальність: як відомо ацетат свинцю виявляє токсичну дію на нервову, серцево-судинну, травну, статеву системи та ембріогенез. Пошук можливих біоантогоністів свинцю – задача актуальна і надважлива. Даний експеримент покаже вплив цитрату германію, отриманого за нанотехнологією, та дасть уявлення про його можливий вплив на ембріотоксичність ацетату свинцю.

Завдання: експериментально дослідити модифікуючий вплив цитрату германію на ембріотоксичність ацетату свинцю у щурів після щоденного введення розчину цитрату германію на тлі свинцевої інтоксикації протягом вагітності щура та проаналізувати викликані зміни відносно контрольної групи.

Висновки: в результаті дослідження було виявлено ембріотоксичну дію ацетату свинцю, а саме зниження кількості живих плодів порівняно з контрольною групою, виявлено антагоністичну дію цитрату германію відносно ацетату свинцю.

Секція «Зоологія, ботаніка»
Спіріна Валерія Андріївна

учениця 11 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 49»
Дніпропетровської міської ради

МОРФОЛОГІЧНІ МІНЛИВОСТІ DROSOPHILA MELANOGASTER ПІД ВПЛИВОМ ІОНІВ Ba2+
Наукові керівники: Бригадиренко Віктор Васильович, к. б. н., доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара; Пахарчук Надія Василівна, вчитель біології та екології КЗО «Середня загальноосвітня школа № 49» Дніпропетровської міської ради
Забруднення навколишнього середовища важкими металами є найбільш небезпечним, оскільки вони не розкладаються і не руйнуються (Prechthai, 2008), їх концентрація поступово зростає, внаслідок чого збільшується негативний вплив на організм: порушення будови та функціонування тканин, органів та їх систем (Tian, 2009; Андриевский, 2005).

Актуальність дослідження: у науковій літературі відсутні відомості про дію поступово зростаючих концентрацій розчинів важких металів на морфологію імаго Drosophila melanogaster Meigen, 1830. У даному дослідженні проаналізовано дію йонiв Ba2+ на розвиток і морфологiчнi особливостi D. melanogаster.

Об’єкт дослідження – популяція D. melanogаster.

Предмет досліджень – дія іонів Барію на індивідуальний розвиток D. melanogаster.

Мета роботи – оцінити дію солі Барiю у концентраціях 10–5–10–1 М на морфометричні ознаки імаго D. melanogаster.

Завдання роботи:

  1. охарактеризувати вплив іонів Ba2+ на тривалість розвитку популяції
    D. melanogаster;

  2. дослідити мінливість морфометричних та якісних ознак D. melanogаster у нормі та під впливом солі BaCl2 різних концентрацій

Загальний об’єм досліджень: 12 експериментів, в яких оцінено 63 імаго D. melanogaster за 24 ознаками (1134 вимірювання).

Під впливом іонів Ba2+ спостерігається достовірне зменшення довжини та ширини голови, грудей, ширини черевця, довжини тіла, крила, кількості відростків аристи, довжини найбільшого відростка аристи. Збільшення співвідношень довжини до ширини голови, довжини грудей до ширини грудей, довжини черевця до ширини під впливом Барію достовірне. Зміни довжини черевця, аристи, ширини крила, аристи, кольору та редукції очей, забарвлення тіла, вигнутості аристи, розташування її відростків недостовірні під впливом Ba2+ у середовищі розвитку личинок.

В результаті досліджень з 24 ознак 12 достовірно змінилися під впливом досліджених концентрацій Ва2+. Це дає можливість використовувати імаго D. melanogaster як біоіндикатор вмісту іонів Ba2+ в навколишньому середовищі.



Чмирь Марія Ігорівна

учениця 10 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
ВИЯВЛЕННЯ МЕТАЛ-АКУМУЛЮЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ РОСЛИН

ЩИРИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ У ВЕГЕТАЦІЙНОМУ ДОСЛІДІ
Науковий керівник: Хромик Ніна Олександрівна, к.б.н., старший науковий співробітник Навчально-дослідницького інституту біології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Забруднення довкілля сполуками важких металів створює несприятливі умови для рослинного і тваринного світу, через харчові ланцюги несе загрозу здоров’ю людей. Новітні підходи до проблеми очищення та відновлення забруднених ґрунтів потребують екологічно безпечних заходів, до яких належить фіторемедіація. Цей метод передбачає застосування рослинних видів, здатних до акумуляції важких металів у значних кількостях, тому виявлення таких рослин в усьому світі є актуальним науковим завданням.

Щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) широко розповсюджена у степовому Придніпров’ї та пристосована до зростання на різноманітних ґрунтах, однак властивості рослини щодо накопичення важких металів наразі не вивчено.



Мета роботи полягала у виявленні здатності щириці звичайної до акумуляції іонів кадмію та нікелю за умов вегетаційного досліду.

Об’єкт досліджень – проростки щириці звичайної, вирощені на ґрунтах, забруднених сполуками кадмію та нікелю.

Предмет досліджень – наявність та розподіл по органах рослин характерного гістохімічного забарвлення для іонів кадмію та нікелю.

Наукова новизна роботи – виявлення можливості використання щириці звичайної для цілей фіторемедіації забруднених важкими металами ґрунтів. Показано, що:

Акумуляція іонів кадмію та нікелю в різних органах проростків щириці звичайної була специфічною відносно важких металів.

Іони нікелю у значній кількості виявлені у листках рослин щириці, тоді як у коренях і стеблах рослин забарвлення не виявлено.

Накопичення іонів кадмію знайдено тільки у коренях та стеблах рослин, при цьому у стеблах у значно більшій кількості.

Щирицю звичайну можна вважати перспективним видом для вилучення кадмію та нікелю із забруднених ґрунтів.

Мурдасов Євгеній Владиславович

учень 9 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ВИДОВИЙ СКЛАД ЕПІФІТНИХ ЛИШАЙНИКІВ В УМОВАХ ГУРІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

Науковий керівник: Бондаренко Наталія Олегівна, вчитель біології та хімії Криворізького Центрально-Міського ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Актуальність дослідження. Епіфітні лишайники є індикаторами забруднення повітря, оскільки вони найбільш чутливі до забруднювачів . Тому, використовуючи закономірності їх видового розповсюдження можна розглядати їх як індикатори стану лісових екосистем. Це і зумовлює актуальність дослідження.

Зокрема, на території Кіровоградської області розпочалось інтенсивне знищення лісових масивів, що пов’язано з масовим використанням деревини у виробництві, а також розширенням орних земель. Фактична лісистість становить 6,2% при її оптимальному значенні 11%.

При цьому окремі компоненти лісових екосистем є досить добре вивченими, але епіфітні лишайники є одним з найменш досліджених компонентів.

Мета дослідження: встановити видовий склад епіфітних лишайників в умовах Гурівського лісництва для оцінки екологічного стану лісових екосистем за допомогою методів ліхеноіндикації.

Для її досягнення були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати сучасні відомості про загальні біологічні особливості та наслідки промислового впливу на епіфітні лишайники;

2. Узагальнити природно-кліматичні характеристики району досліджень;

3. Встановити видовий склад епіфітних лишайників в умовах Гурівського лісництва;

4. Проаналізувати видовий склад лишайників за типом слані для оцінки стану лісових екосистем;

5. Запропонувати рекомендації для оцінки екологічного стану лісових екосистем за допомогою методів ліхеноіндикації.



Об’єкт дослідження: епіфітні лишайники в умовах Гурівського лісництва.

Предмет дослідження: видовий склад епіфітних лишайників в умовах Гурівського лісництва.

Методи дослідження: Для аналізу видового складу використані визначники. Біоморфологічну характеристику епіфітних лишайників встановлено за загальноприйнятими методиками (Боголюбов, 1997).

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати наукових досліджень можуть бути використані для вирішення питань підбору систем біомоніторингу та прогнозування стану лісових екосистем за допомогою методів ліхеноіндикації, а також при розробленні шляхів раціонального використання природних ресурсів в умовах індустріального регіону.

У роботі наведено теоретичні відомості та аналіз експериментальних даних щодо видового складу епіфітних лишайників в умовах Гурівського лісництва.



За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Лишайники є токсикотолерантними організмами, що формують виразні угруповання видів, які відбивають різні варіації вмісту важких металів у субстраті. Загальними наслідками промислового впливу на епіфітні лишайники є деградація таломів, зміна видового складу, зменшення проективного покриття. При підвищенні забруднення повітря першими зникають кущисті лишайники; другими - листуваті і останніми - накипні.

2. Лісові масиви лісництва розташовані на території Середньодніпровського округу Південно-степової області. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів, Середньорічна температура повітря +7,8○С. Середньорічна кількість опадів 450 мм. За час вегетаційного періоду випадає 84% опадів. По видовому складу переважають акацієві насадження, які займають 40% покритої лісом площі, дубові – 27%, ясеневі – 17%, соснові – 12%, інші породи – 4%.

3. Аналіз видового складу лишайників в умовах Гурівського лісництва свідчить, що на його території зростає 16 видів, які належать до 7 родів та 4 родин. Провідне місце серед родин становлять представники родин Physciaceae (7 видів), Parmeliaceae (6 видів), Teloschistaceae (2 види). Представники родини Verrucariaceae представлені поодинокими екземплярами.

4.За типом слані відмічені лишайники належать до листуватих та кущистих, що свідчить про задовільний стан лісової екосистеми.

5.Основними рекомендаціями для оцінки екологічного стану міських екосистем за допомогою методів ліхеноіндикації є складання екологічних карт на основі відомостей про видовий склад, стан таломів та загального проективного покриття лишайникових угрупувань.



Нехорошева Тетяна Олегівна

учениця 11 класу КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов
І ступеня-гімназія №11 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради,
Дитячого екологічного центру м. Дніпродзержинська Дніпродзержинської міської ради

ОЦІНКА СТАНУ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ ТА СИСТЕМА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ЛІСГОСП»)

Науковий керівник: Гаврилюк Антоніна Іванівна, директор Дитячого екологічного центру м. Дніпродзержинська.

Актуальною і гострою є антропогенна трансформація лісів степової зони України, домінуюча роль якої належить рекреаційному навантаженню та пожежам. В процесі досліджень вперше було визначено шляхом польових досліджень рекреаційне навантаження на одиницю площі лісу від 1168 до 1387 людина/га у рік. Кількість пожеж знаходиться в прямій залежності від інтенсивності рекреаційного навантаження. Визначено, що найбільш пожежонебезпечними були 2008, 2009 роки. Створена карта пожеж за 2013 рік у Радянському лісництві. Проведені протипожежні заходи та надані практичні рекомендації.



Основною метою роботи було проведення аналізу стану лісових масивів на території лісництв ДП «Дніпродзержинський лісгосп», визначення рекреаційного навантаження та математична обробка статистичних даних пожеж з врахуванням кліматичних умов.

Методи досліджень: спостережень, польовий, математичний.

Отримані результати можуть використовуватися в екологічному моніторингу лісів, при вирішенні проблеми збереження біологічної біорізноманітності, для удосконалення лісовпорядкування, посиленню їх біосферних функцій.



Савінов Дмитро Ігорович

учень 11 КЗ «Середня загальноосвітня школа №30 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТИВНОЇ СТІЙКОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ КАШТАНА КІНСЬКОГО М. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА ДО МІНУЮЧОГО ФІТОФАГА
CAMERARIA OHRIDELLA
Науковий керівник: Тімофеєва Тетяна Володимирівна, вчитель біології, вчитель-методист.
Мета проекта: вивчення біоекологічних особливостей каштанової мінуючої молі на декоративні рослини – інтродуценти (каштан кінський); дослідження ступеню шкідливості виду-філофага на місцеві популяції каштанів за комплексною характеристикою; виявлення зв’язку між рівнем пошкодженності кінського каштану мінуючою міллю та рівнем атмосферного забруднення міста.

Завдання:

  1. Вивчити поширення та біоекологічні особливості виду каштанової мінуючої молі.

  2. Провести відбір на стійкість до Cameraria ohridella листя дерев кінського каштана в міських насадженнях.

  3. Вивчити просторовий розподіл молі в насадженні та кроні дерева - хазяїна.

  4. Вивчити адаптивні здібності Cameraria ohridella, шляхом визначення їх чисельності в насадженнях різних категорій з використанням низки показників пошкодження ними листя .

  5. Оцінити прийоми і засоби захисту каштана кінського від домінантних видів мінуючих молей .

Актуальність теми. Інтродуценти відіграють важливу роль у формуванні асортименту культурних фітоценозів. В останні роки спостерігається погіршення фітосанітарної обстановки в зелених насадженнях міста, викликане появою на декоративних породах - інтродуцентів видів мінуючих молей, пошкодження якими різко знижують декоративність рослин. Поширення мінерів і різко зростаючий вплив даної групи потребують грунтовного вивчення зазначених лускокрилих для розробки заходів боротьби з ними.

Кінський каштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), будучи відносно молодим компонентом міської дендрофлори, до теперішнього часу став одним з найбільш ушкоджуваних деревних порід. Як інтродуцент, в нових для нього умовах зростання кінський каштан схильний до негативного впливу абіотичних і біотичних факторів. Найкрасивіші листопадні дерева, широко використовувані в озеленювальних цілях, все більше знижують свої природні декоративні якості і екологічну значимість.



Результати. У результаті проведених досліджень описані типи пошкоджень Cameraria ohridella вегетативних і репродуктивних частин каштана, вказані терміни активності цього виду. Виявлені в результаті вивчення ефективні агротехнічні прийоми, рекомендовані до застосування в міських умовах. Інформація про патогенні організми кінського каштана може бути використана в навчальному процесі, а також у практичній роботі фітопатологів і співробітників організацій, що займаються озелененням міста.

Практичне значення результатів досліджень:

  1. Запропонована система заходів дозволить підвищити життєздатність і декоративність каштанових насаджень.

  2. Дані можуть бути використані для моніторингу санітарно - патологічного стану міських насаджень кінського каштана в досліджених регіонах і за їх межами.

  3. Певні найбільш вразливі позиції в етапах патогенезу можуть бути використані для екологічного захисту насаджень кінського каштана.

  4. Складена комп'ютерна міні-енциклопедія з діагностики збудників інфекційних та неінфекційних хвороб кінського каштана може бути використана як в навчальному процесі, так і в практичній роботі з озеленення міст.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка