Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр



Скачати 145.81 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір145.81 Kb.
Тема: Відновлення Української Народної Республіки. Директорія УНР.

Цілі заняття: розглянути питання про утворення та прихід до влади Директорії її зовнішню та внутрішню політику,розкрити її суперечливість, розвивати в учнів навички аналізу, вміння знаходити спільне й особливе в подіях та явищах; сприяти формуванню історичної пам’яті, пов’язаної з державними традиціями в Україні.

План заняття:

  • Утворення Директорії. Відновлення УНР в умовах збройного конфлікту з радянською Росією.

  • Внутрішня політика Директорії УНР.

  • Зовнішня політика Директорії УНР.

  • Друга україно - радянська війна (листопад 1918р. - червень 1919р.)

Рекомендації щодо вивчення дистанційного модулю
План діяльності слухача

  1. Опрацювання навчальних матеріалів розділів.

  2. Засвоєння базових понять з теми.

  3. Знайомство з комп’ютерною презентацією.

  4. Перегляд відео фрагменту «Хроніка української революції частина 3 »

  5. Відповідь на запитання і виконання практичних завдань, надсилання їх у письмовому вигляді тьютору.

А) Практичне заняття: «Проаналізуйте період перебування Директорії при владі за планом: причини приходу до влади, соціальна підтримка, основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики, реальні політичні заходи та кроки, причини поразки.»

Б) Візьміть участь у форумі на тему: «Чому Директорія, так швидко захопивши владу, не змогла утримати її? Які з її помилок ви б поправили, яким чином?



imagesca5v7chk.jpgСловник термінів:

Директорія- тимчасовий орган управління державою під час надзвичайного стану. Наприклад, Директорія періоду Великої Французької революції; Уфимська Директорія, після розгону більшовиками Установчих Зборів в Росії; Директорія УНР.

Отаманщина (як синонів використовується термін махновщина)- 1)засилля різноманітних збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади. 2) період в історії визвольних змагань.

Біла армія генерала А.Денікіна - (також «Біла гвардія», «Біла справа» «Білогвардійці») — загальна назва політичних рухів, організацій і військових формувань, які воювали проти більшовиків в роки Громадянської війни в Росії.

  • Утворення Директорії. Відновлення УНР в умовах збройного конфлікту з радянською Росією.

Революція в Німеччині та розпад Австро-Угорщини різко змінили політичну ситуацію в Україні. Союзні війська почали покидати її територію. П.Скоропадський, залишившись без їх підтримки, здійснив спробу порозумітись з політичною опозицією, яку представляв Український Національний Союз(укр.есери, соціал-демократи, партія українських соціалістів - федералістів,ряд дрібних громадських організацій ). Однак, ці спроби виявились безрезультатними, як і спроби знайти підтримку з боку Антанти. В ніч на 14 листопада у Києві на засіданні УНС була створена Директорія, до складу якої увійшли В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко, О.Андрієвський. Вона мала на меті організацію збройної боротьби проти гетьманського режиму. Наступного дня Директорія закликала до повстання проти гетьмана і пообіцяла відновити демократичні завоювання УНР.

http://osvitanet.com.ua/base_book/uhistory10/uh10_18.files/image009.jpg

Члени Директорії. Кам'янець-Подільськ, 1919 р.



http://osvitanet.com.ua/base_book/uhistory10/uh10_18.files/image006.jpg

Українська Держава. Утворення Директорії та відновлення УНР (травень-листопад 1918 р.)

Найбільш активну підтримку Директорії надало селянство. Згодом на її бік стали переходити і гетьманські війська, які також в основному формувались із селян. 18 листопада збройні формування Директорії вступили у бій з гетьманськими військами під селом Мотовилівка поблизу Києва. Бій тривав цілий день, а під вечір війська П.Скоропадського відступили. Збройні загони Директорії блокували столицю. Становище гетьмана стало безнадійним і 14 грудня П.Скоропадський зрікся влади і покинув Україну разом з німецькими військами.

Наступного дня Директорія урочисто в’їхала до Києва, проголосила відновлення УНР та призначила уряд на чолі з В.Чехівським. Було прийнято постанову про звільнення з посад усіх чиновників, призначених за часів гетьманщини. Політичні лідери, враховуючи популярність серед зубожілого українського населення більшовицьких ідей, планували встановити в Україні національний варіант радянської влади. З цією метою уряд оприлюднив ряд відозв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії.

Директорія була утворена як тимчасовий уряд, отже головним її завданням було підготувати вибори до представницького, установчого за метою, органу влади. Їм став Трудовий конгрес, вибори до якого проводились за куріальною системою (соціально-класове представництво). Трудовий конгрес працював 22-28 січня 1919 р. у Київському оперному театрі, в складі близько 400 делегатів, .і ухвалив важливі юридичні акти. Зокрема, був проголошений Акт злуки УНР та ЗУНР. “Універсал Трудового конгресу України” 28 січня 1919 р. став тимчасовим конституційним актом України.
Рішення конгресу. «Універсал трудового конгресу України»:


      • Вища влада передавалася Директорії

      • Виконавчі функції мала здійснювати Рада народних міністрів, підзвітна Трудовому конгресу, а в перервах між його засіданнями — Директорії

      • Влада на місцях мала перейти під контроль губернських і повітових трудових рад, що обиралися пропорційно від селянства і робітництва

      • Підготовка роботи наступної сесії Трудового конгресу покладалася на комісії з оборони республіки, земельну, освітню, бюджетну, закордонних справ, харчових справ

      • Уряд і комісії мали виробити інструкцію про вибори до трудових рад і закон про вибори Всенародного парламенту Незалежної соборної Української Республіки

      • Конгрес доручив Директорії та Раді народних міністрів працювати в напрямі вирішення таких завдань: а) здійснення земельної реформи шляхом передачі землі трудящим селянам без викупу; б) ліквідація безробіття серед пролетарських верств населення шляхом відновлення роботи промислових підприємств; в) оборона незалежності республіки

Структура влади Директорії УНР

http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/lspace/history_ukr_10/schedule.nsf/d862e82eafb758368525663c004f385c/ae3fc59f58f119afc225707d004eb74b/body/0.1fac?openelement&fieldelemformat=gif

  • Внутрішня політика Директорії УНР

    Галузь

    Основні заходи

    Промисловість

    Скасовувалися всі закони і постанови гетьманського уряду у сфері робітничої політики. Відновлювався 8-годинний робочий день, робітничий контроль на підприємствах, право на укладення колективних договорів, на створення коаліцій і проведення страйків


    Сільське господарство

    Передбачала конфіскацію поміщицьких земель. Земельні наділи площею до 15 десятин не конфісковувалися. Не підлягали конфіскації також землі промислових підприємств,цукрових заводів, а також іноземців

    На малоземельному Правобережжі Польща домоглася визнання за поміщиками польського походження статусу іноземних громадян, у зв’язку з чим їхня власність оголошувалася недоторканною. Термін і порядок розподілу землі не визначалися; лишалося непорушним дрібне селянське землеволодіння.



    Збройні сили

    Створити боєздатну армію зі збройних формувань, що виникли під час антигетьманського повстання, не вдалося. Директорія фактично опинилася без армії. Тоді Головний отаман С. Петлюра почав призначати отаманами будь-кого, хто міг командувати, мав зброюі виказував лояльність до Директорії, а також заявив про своє прагнення боротися з

    більшовиками. Кожен такий отаман отримував грамоту від Петлюри і декілька мільйонів українських карбованців. Ніякого контролю над отаманами не існувало. Із середини 1919 р. С. Петлюра розгорнув активну діяльність з реформування армії і боротьбу з отаманщиною, що сприяло зростанню боєздатності армії. Проте безперервна війна, епідемії, чвари в керівництві, вичерпання воєнних і фінансових ресурсів, що дісталися у спадок від П. Скоропадського, відсутність зовнішньої підтримки зумовили поразку армії УНР



    imagesca5v7chk.jpgОтаманщина (як синонім використовується термін махновщина) —

    1) засилля різноманітних збройних формувань в умовах відсутності

    реальної державної влади; 2) період в історії визвольних змагань.

    Íàéâïëè(Див. Мультимедійну презентацію слайд 2,3)âîâ³ø³ îòàìàíè*

    1918—1919 ðð. Òåðèòîð³ÿ ä³é

    Зелений (Д. Терпило) Київщина

    М. Григор’єв Херсонщина, Миколаївщина, Черкащина, частина Катеринославщини

    Н. Махно Північна Таврія, Катеринославщина

    Ангел Чернігівщина

    Божко Катеринославщина



    Національно-культурна політика

    Не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток української освіти, бо Директорії доводилося вести постійні бойові дії. Певна територія України тривалий час залишалася поза впливом Директорії.

  • Зовнішня політика Директорії УНР

Мета зовнішньої політики Директорії

Забезпечити міжнародне визнання України

Здобути вихід з міжнародної ізоляції

Пошук союзників у боротьбі з більшовицькою агресією



Союз з радянською Росією

В. Чехівський, М. Грушевський

Україну визнали Угорщина, Чехо-словаччина, Голландія, Ватикан, Італія та інші країни.

Угода з Антантою

С. Петлюра, В. Винниченко



Дипломатична місія, яку надіслали до Москви, заявила, що Директорія погоджується на радянську форму влади в УНР за умов:

• Пропорційне представництво в радах селян і робітників

• Укладення економічного союзу з РСФРР

• Проголошення нейтралітету України

• Допомога в боротьбі з арміями Денікіна, Антанти, Польщі

• Припинення наступу військ радянської Росії на Україну

• Визнання незалежності УНР

Але радянська Росія, ведучи переговори, ні на день не припиняла вторгнення в Україну. Зважаючи на це, прихильники союзу України з Антантою (С. Петлюра, В. Винниченко) оголосили війну

радянській Росії. Однак це не зупинило наступу радянських військ. 5 лютого більшовики вступили в Київ. Становище Директорії стало критичним


Директорія переїхала до Вінниці й розпочала переговори з Антантою. Перед делегацією Директорії були поставлені ультимативні вимоги:

• Реорганізувати Директорію і її уряд, вивівши з їх складу представників соціалістичних партій

• Відмовитися від «більшовицької» соціально-економічної політики

• Реорганізувати армію УНР і підпорядкувати її союзному командуванню

Виконання цих вимог означало ні що інше, як ліквідацію суверенності УНР.

У відповідь В. Винниченко і П. Чехівський подали у відставку, С. Петлюра вийшов із соціал-демократичної партії. Але ці кроки нічого не дали. Допомоги з боку Антанти не надійшло. Директорія зазнала поразки





  • Друга україно - радянська війна (листопад 1918р. - червень 1919р.)

Звільнившись від умов Брестського мирного договору, більшовики розпочали підготовку до захоплення влади в Україні. Вони створили з незадіяних на фронтах військових формувань Українську радянську армію, яка в грудні 1918 р. розгорнула наступ на Харків і Київ. У січні 1919 р. радянські війська захопили Харків.

Звернімося до джерел

Телеграма В.Леніна і Й.Сталіна головкомові В.Вацетісу(29 листопада 1918 р.)http://osvitanet.com.ua/base_book/uhistory10/images/book.jpg

З просуванням наших військ на захід і на Україну створюються обласні тимчасові радянські уряди, покликані зміцнити ради на місцях. Ця обставина має ту хорошу сторону, що позбавляє змоги шовіністів України, Литви, Латвії, Естляндії розглядати рух наших частин як окупацію і створює сприятливу атмосферу для дальшого просування наших військ. Без цієї обставини наші війська були б поставлені в окупованих областях у неможливе становище, і населення не зустрічало б їх як визволителів. З огляду на це, просимо дати командному складові відповідних військових частин вказівку про те, щоб наші війська всіляко підтримували тимчасові радянські уряди Латвії, Естляндії, України і Литви, але, зрозуміло, тільки радянські уряди.



question[1].jpgКому адресований документ? Без якої обставини радянські війська «були б поставлені в окупованих областях у неможливе становище»? Яку владу в Україні, Литві, Латвії, та Естляндії закликає підтримувати телеграма?Чому?http://osvitanet.com.ua/base_book/uhistory10/uh10_18.files/image017.jpg

Друга радянсько-українська війна. Встановлення в Україні більшовицького режиму (грудень 1918 – червень 1919 р.)

6 січня 1919 р. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР)

16 січня 1919 р. Директорія УНР офіційно оголосила війну РСФРР

5 лютого 1919 р.Вступ більшовицьких військ до Києва (Богунський полк під командуванням М. Щорса і Таращанський полк під командуванням В. Боженка)



image015.jpg

Більшовицьке військо входить у Київ. 5 лютого 1919 р.


Лютий 1919 р. Спроба Директорії УНР знайти спільну мову з країнами Антанти для спільної боротьби з більшовизмом. Реорганізація Директорії, уряду, відмова від «соціалістичних експериментів» тощо. Поразка та евакуація військ Антанти з Півдня України

Березень 1919 р. Утрата Директорією контролю над більшою частиною України



Квітень 1919 р. Оволодіння більшовиками Кримом. В Україні (крім Надзбруччя і західних областей ) вдруге було встановлено радянську владу.

  • Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя


Воєнно-політична ситуація в Україні в 1919 р.

http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/lspace/history_ukr_10/schedule.nsf/d862e82eafb758368525663c004f385c/d597e43ad7f4c21ac225716a0048f6f8/body/0.c76?openelement&fieldelemformat=gif

Психологічний клімат у суспільстві та настрої населення значною мірою залежали від військово-політичної ситуації в українських землях, яка швидко змінювалася протягом листопада 1918 – вересня 1919 р. У степах, хуторах і селах йшла війна по всьому просторі, без визначеної лінії фронту. Частина селищ підкорялася білим (Біла армія генерала А.Денікіна), частина підтримувала Н.Махно, частина – С.Петлюру – або створювала власні партизанські сили. Війна носила стихійний, некерований характер.



book.jpgЯк згадував у свої мемуарах А.Денікін: «Український хаос краще за все характеризується становищем злощасного Катеринослава, про яке військове донесення у середині листопаду 1918 р. повідомляло: «Місто розділене на п'ять районів. У верхній частині закріпилися добровольчі дружини; у районі міської думи – єврейська самооборона; далі – кільцем охоплюють німці; добровольців, самооборону і німців оточують петлюрівці і, нарешті, все місто оточено більшовиками і махновцями.»

Часта зміна влади баламутила життя населення України. Якщо в листопаді-грудні 1918 р. С.Петлюра змінив гетьмана, потім більшовики потіснили С.Петлюру, то селяни ледве роздивившись «обличчя» нової влади, почали піднімати повстання по всій Україні – вже проти більшовиків.



image021.jpg

Карикатура. За свободу і мир в Україні. 1919 р.



question[1].jpg 1.Якою є головна ідея карикатури?

2.Які сили несли в Україну «мир і свободу»?

3.Чи дійсно вони несли «мир і свободу»?Відповідь аргументуйте.

4.В якому становищі опинялося населення України?

За цей період в окремих місцях режими влади мінялися 18-20, а інколи й більше разів, що остаточно деморалізувало бідне селянство, підірвавши його довіру до будь-якої влади. Одночасно позиції заможного селянства збереглися, воно, як і раніше залишалося сильним, незалежним від мало не щотижневої зміни політичної ситуації. Згодом, як зазначає історик В. Єрмаков, «це привело до того, що 3/4 складу повстанців і різних банд складала біднота, яка знаходилася на утриманні куркулів, які виділяли їм хлібне постачання».

Отже, в суспільстві панували розчарування у національній демократії, зневага до законів, прав людини, до будь-якої влади. Домінувала атмосфера страху, жорстокості та відчаю. Знецінювалося людське життя.

question[1].jpgЗапитання:


  1. Коли та за яких обставин було утворено Директорію УНР?

  2. Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини падіння режиму П.Скоропадського? Чи можна було за тих обставин утримати владу? Чому? Поясніть.



  1. У листопаді 1918 р. Український національний союз утворює Директорію з метою

А підготовки Акта злуки УНР та ЗУНР

Б боротьби проти наступаючих частин Червоної Армії

В організації повстання проти гетьмана П. Скоропадського.

Г боротьби проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна.

  1. До складу створеної Українським національним союзом Директорії входили

А С. Петлюра, М. Міхновський, С. Єфремов, В. Винниченко, О. Бош.

Б В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андрієвський, А. Макаренко.

В М. Грушевський, Х. Раковський, С. Єфремов, В. Винниченко, С. Петлюра.

Г В. Винниченко, С. Петлюра, Х. Раковський, Н. Махно, Ф. Кричевський
6. Вищий законодавчий орган Української Народної Республіки доби Директорії – це

А Український Національний союз.

Б Всеукраїнські Установчі збори.

В Трудовий Конгрес України.

Г Головна Українська Рада.



http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcq1-acqbk4dwdt3orv0b7dmsc8cku5u2aud1kfkvcsl0mrg6re60qУкраїнська державність

Грудень 1918 – лютий 1919р.р.



imagescaylvox1.jpg


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка