Виховання культури праці студентів



Скачати 369.78 Kb.
Дата конвертації02.04.2016
Розмір369.78 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ


МАЛИК ЛЕСЯ БОГДАНІВНА

УДК 377.03:377.62(043.5)




ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРАЦІ СТУДЕНТІВ

ТЕХНІЧНИХ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.07 – теорія і методика виховання




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.





Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, доцент

НЕВМЕРЖИЦЬКА Олена Василівна,

професор кафедри загальної педагогіки

та дошкільної освіти Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка.




Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

РАШИДОВ Сейфулла Фейзуллайович,

професор кафедри педагогіки

Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля;







кандидат педагогічних наук, доцент

СЄДАШОВА Оксана Анатоліївна,

доцент кафедри української мови

та культури Гуманітарного інституту

Національного авіаційного університету.



Захист дисертації відбудеться 17 грудня 2015 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема 52-А, Президія НАПН України, конференц-зала (1-й поверх).


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою 04053, м. Київ, вул. Артема 52-Г (3-й поверх).

Автореферат розісланий 16 листопада 2015 р.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради






О.Є. Крсек


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. В умовах ринкової економіки актуалізуються завдання трудового виховання молоді, педагогічного забезпечення процесу виховання культури праці, а також реформування змісту підготовки до трудової діяльності. У сучасному суспільстві виховання культури праці є інтегративним компонентом усієї системи освіти.

Сучасний випускник вищого технічного навчального закладу повинен оволодіти таким рівнем професійної підготовки, який дав би йому змогу швидко опановувати нову техніку та ефективно її використовувати, працювати творчо й продуктивно, бути конкурентоздатним на ринку праці. Для цього йому необхідно оволодіти не лише потрібними професійними компетенціями, але й опанувати культуру праці.

Особливої ваги сьогодні набуває проблема виховання культури праці студентів технічних коледжів. Загальнотехнічні дисципліни якнайкраще сприяють формуванню таких її елементів, як уміння планувати, раціонально організовувати та здійснювати контроль за навчально-трудовою діяльністю, уміння технічно мислити і творчо осмислювати трудові процеси, користуватися технічними засобами та інструментами, працювати колективно.

Важливе значення для визначення мети й завдань нашого дослідження мають праці відомих педагогів минулого та сучасності, зокрема О.Б. Авраменка, С.Я. Батишева, В.І. Ковальчука, С.Є. Матушкіна, А.С. Макаренка, В.А. Полякова, Л.В. Сліпчишин, В.П. Струманського, В.С. Ступака, В.О. Сухомлинського.

Дослідженню проблем формування особистості з розвиненою культурою праці завжди надавалася належна увага. Зокрема, науковці досліджували такі її аспекти, як: професійна підготовка фахівців у вищій школі (А.М. Алексюк, В.А. Козаков, Т.В. Крилова, М.І. Лазарев, Л.І. Нічуговська, П.І. Підкасистий, О.О. Романовський, В.К. Сидоренко, О.Г. Ярошенко та ін.); питання політехнічної освіти, виховання культури праці особистості (П.Р. Атутов, Б.І. Адаскін, С.Я. Батишев, С.Є. Матушкін, Г.І. Ойзерман, В.А. Поляков, В.П. Струманський).

Психолого-педагогічні особливості формування культури праці молоді висвітлено у працях сучасних науковців Є.А. Мілеряна, В.В. Чебишевої, В.А. Ядова. Дослідження В.Г. Машиністова, В.В. Рибалки, Я.А. Рожнєва, І.П. Фрейтаг присвячені питанням особистісного розвитку майбутнього фахівця.

Окремі педагогічно-методичні аспекти формування різних елементів культури праці стали предметом спеціального аналізу А.І. Воловиченка, І.В. Зельдіса, Д.М. Зембицького, С.В. Журавля, С.В. Лісової, С.Є. Матушкіна, В.К. Сидоренка, С.М. Солдатова, В.П. Струманського, М.Б. Ханіна та ін.

Проте, незважаючи на ґрунтовну розробку у наукових працях проблематики трудового виховання, окремі питання не розв’язані або ж розв’язані лише частково. Це передусім стосується досліджень особливостей виховання культури праці студентів технічних коледжів.

Одночасно необхідно зауважити, що на сьогоднішній день у суспільстві накопичилася низка суперечностей між:

– потребою суспільства в особистості, здатної до самостійного керування власною діяльністю і обмеженими можливостями задоволення цієї потреби в умовах технічного коледжу;

– об’єктивною необхідністю у вихованні культури праці в студентів технічних коледжів та реальним станом розв’язання цієї проблеми у практиці роботи цих навчальних закладів;

– потребою систематичної роботи з виховання основ культури праці студентів та відсутністю обґрунтованої моделі щодо забезпечення названої діяльності.

Наявність цих суперечностей значно актуалізує необхідність розв’язання проблеми трудового виховання студентів технічних коледжів, що зумовило вибір теми дослідження: «Виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка як складова комплексної наукової проблеми «Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів» (державний реєстраційний номер 01084007644).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 26.01.2012 року) та узгоджено на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 28.02.2012 року).



Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці розробленої моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення ними загальнотехнічних дисциплін і виявлення оптимальних педагогічних умов її впровадження до навчально-виховного процесу.

Завдання дослідження:

  • на основі всебічного аналізу наукової літератури розкрити теоретичні засади виховання культури праці студентів технічних коледжів у сучасних умовах;

  • охарактеризувати сутність культури праці та розкрити структурні компоненти її сформованості у студентів технічних коледжів;

  • розробити теоретичну модель виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін;

  • визначити педагогічні умови виховання культури праці у студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін;

  • експериментально перевірити ефективність педагогічних умов виховання культури праці у студентів технічних коледжів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін;

  • розробити методичні рекомендації щодо виховання культури праці студентів у навчально-виховному процесі технічного коледжу.

Об’єкт дослідження – процес виховання культури праці студентів технічних коледжів.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання у студентів технічних коледжів культури праці на заняттях із дисциплін загальнотехнічного циклу.

Методи дослідження:

– теоретичні: аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури для з’ясування історико-педагогічного контексту проблеми; систематизація й узагальнення педагогічного досвіду для визначення оптимальних педагогічних умов виховання культури праці студентів технічних коледжів засобами загальнотехнічних дисциплін; моделювання для обґрунтування структури і характеристики компонентів моделі процесу виховання культури праці студентів технічних коледжів засобами загальнотехнічних дисциплін;

– емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування, вивчення документації, метод експертних оцінок для проведення констатувального етапу дослідницько-експериментальної роботи; педагогічний експеримент – для перевірки ефективності педагогічних умов процесу виховання культури праці студентів технічних коледжів засобами дисциплін загальнотехнічного циклу;

– статистичні: для обробки результатів дослідження.



Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж». Загалом в експериментальній роботі взяли участь 252 студенти: 113 студентів державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» та 139 студентів державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу». До експериментального дослідження також було залучено 38 викладачів дисциплін загальнотехнічного циклу (технічної механіки, основ теплотехніки, технології металів, основ стандартизації і технічних вимірювань, зварювального виробництва, інженерної графіки, гідравліки, обчислювальної техніки, креслення, безпеки життєдіяльності, охорони праці) обох навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін (підвищення кваліфікації та методичне забезпечення викладачів загальнотехнічних дисциплін; професійна спрямованість викладання загальнотехнічних дисциплін; інтеграція навчання з виробництвом; здійснення науково обґрунтованого діагностування, планування, організації і контролю процесу виховання культури праці студентів; цілеспрямоване формування у студентів мотивації до праці, внутрішньої потреби працювати, що забезпечується, зокрема, стимулюванням до самостійного набуття знань та організація самостійної роботи студентів), що є компонентами моделі процесу виховання культури праці, у якій взаємопов’язані такі елементи: мета, методи, форми і принципи виховання, педагогічні умови, а також компоненти культури праці, критерії і показники її сформованості;

– на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури уточнено сутність поняття «культура праці»;

– обґрунтовано критерії, компоненти та показники визначення рівня сформованості елементів культури праці та рівні сформованості культури праці у студентів технічних коледжів;

– подальшого розвитку набуло обґрунтування педагогічного інструментарію процесу виховання культури праці в студентів технічних коледжів засобами загальнотехнічних дисциплін.

Практичне значення дослідження полягає у розробці й апробуванні змісту та методики виховання культури праці студентів технічних коледжів засобами дисциплін загальнотехнічного циклу; визначенні та експериментальній перевірці критеріїв і рівнів сформованості культури праці; педагогічних умов, які можуть бути використані на заняттях із загальнотехнічних дисциплін з метою підвищення якості навчально-виховного процесу.

Матеріали дослідження можуть застосовуватися у практиці вищої школи при підготовці викладачів загальнотехнічних дисциплін, при розробці курсів «Педагогіка», «Професійна педагогіка», варіативних спецкурсів, при проведенні педагогічної практики. Доцільним уважаємо використання матеріалів дослідження у системі післядипломної освіти.



Впровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали і рекомендації щодо виховання культури праці та підвищення ефективності професійної підготовки студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін впроваджено до навчально-виховного процесу Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» (№ 66а від 17.03.2015 року), Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» (№ 362 від 09.04.2015 року), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (№ 630 від 08.04.2015 року), Національного університету «Львівська політехніка» (№ 348/29 від 19.03.2015 року), Міжнародного гуманітарно-педагогічного інституту «Бейт-Хана» (м. Дніпропетровськ) (№ 24 від 11.03.2015 року), Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій (№ 318/15 від 08.04.2015 року), Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ) (№ 68-15-355 від 05.06.2015 року).

Особистий внесок. Основні концептуальні ідеї, положення, узагальнення і висновки, що викладені у дисертаційному дослідженні та оприлюднену у наукових виданнях, належать авторові. У спільній з Г.О. Грицик статті автором розкрито специфіку навчально-виховного процесу у технічних коледжах.

Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом доповідей і обговорень на засіданнях кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Основні положення та результати дослідження викладено також у доповідях автора на науково-практичних конференціях:

міжнародних – «Педагогіка та психологія: наука, реальність, застосування» (26 – 27 жовтня 2012 р., м. Одеса, Україна); «Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця» (15 – 16 травня 2013 р., Україна, м. Харків); ІХ міжнародній конференції «Стратегия качества в промышленности и образовании» (31 мая – 7 июня 2013 г., Варна, Болгария) (IX International Conference. «Strategy of Quality in Industry and Education» May 31 – June 7 2013, Varna, Bulgaria); «Педагог третього тисячоліття: теоретико-методологічний дискурс» (26 – 17 вересня, 2013 р., м. Дрогобич, Україна);

всеукраїнських – «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи» (8 квітня, 2013 р., м. Дрогобич, Україна); «Педагогіка та психологія: традиції та інновації» (17 – 18 лютого 2012 р., м. Харків, Україна); «Нафта і газ. Наука – Освіта – Виробництво: шляхи інтеграції та інноваційного розвитку» (8 – 9 травня 2015 р., м. Дрогобич, Україна);

регіональній науково-практичній конференції: «Формування цінностей особистості: європейський вектор і національний контекст» (10 – 11 квітня, 2014 р., м. Дрогобич, Україна).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 12 наукових публікацій автора: 7 з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях України та зарубіжжя, 2 – статті у зарубіжних наукових виданнях, 3 – у тезах доповідей на конференціях (з них 1 – у співавторстві).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 251 найменування та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 207 сторінок, з них 160 сторінок основного тексту. Робота містить 25 таблиць, 16 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність вивчення проблематики виховання культури праці студентів технічного коледжу та ролі у цьому процесі загальнотехнічних дисциплін; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження; окреслено його методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення роботи, подано інформацію про форми апробації та впровадження результатів дослідження; наведено дані про публікації автора; окреслено структуру дисертації, її обсяг.

У першому розділі – «Теоретичні засади виховання культури праці студентів технічних коледжів» – на основі вивчення наукових джерел здійснено характеристику базових понять дослідження («культура праці», «виховання культури праці»); проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних науковців на виховання культури праці; подано сутнісні характеристики культури праці, визначено вікові та психологічні особливості студентів технічних коледжів, які мають значення для процесу виховання культури праці.

Дослідженням встановлено актуальність проблеми формування творчої особистості студентів технічних коледжів, що передбачає виховання у них культури праці. Доведено важливу роль у цьому процесі загальнотехнічних дисциплін, знання і вміння з яких мають галузевий, підгалузевий, а іноді й міжгалузевий характер.

Констатовано, що головною метою освіти є підготовка гармонійно розвиненої цілісної особистості, що забезпечується процесом виховання. У дослідженні подано різні трактування поняття «виховання» і акцентовано на його розумінні як інтеріоризації цінностей, що складають ядро базової культури особистості, а також культури праці як її складової.

У дослідженні проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів минулого і сучасності на виховання культури праці. Зокрема, розкрито погляди класиків педагогічної науки: Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, А. Лая, Г. Кершенштайнера, Дж. Дьюї, К. Ушинського та ін.; вчених, які працювали в радянський період: А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Шацького та ін., а також сучасників: О. Авраменка, В. Ковальчука, Ю. Кузьменко, С. Лісової, С. Літвінчук та ін., які зробили вагомий внесок у розвиток теорії і практики трудового виховання молоді. На цій основі сформульовано авторське визначення цього поняття як складного особистісного утворення, яке характеризується рівнем оволодіння певною системою знань; досвідом трудових відносин у колективі; вміннями та навичками з планування і раціональної організації процесу праці; здатністю контролювати якість виконання роботи; дотриманням правил техніки безпеки. Будучи взаємопов’язаною з компонентами загальної культури особистості, культура праці сприяє самоствердженню і вільній самореалізації майбутнього фахівця не тільки в трудовій, але й у професійній, пізнавальній, комунікативній, суспільній, побутовій та інших видах діяльності; характеризує продуктивність, доцільність, особистісну і суспільну значущість діяльності.

У роботі схарактеризовано проблему єдності освіти і культури. Подано різні визначення поняття «культура», розмежовано поняття духовної і матеріальної; елітарної, народної та масової культури, визначено основні елементи (мова, вірування, переконання, цінності, норми поведінки, складні види поведінки тощо) та концепції (богословська, просвітницька, концепція культури як гри, ідеологічна, культура як сублімація, трудова) культури, а також виокремлено методологічні підходи (функціональний, конфліктний) до її вивчення. Доведено зв’язок культури та діяльності; подано характеристику діяльності (матеріальний чи духовний; індивідуальний чи колективний; соціальний, суспільний і природний характер), її основних типів та форм (матеріальне виробництво, виробництво самого життя, продовження людського роду, стосунки статей, заходи, пов’язані із вихованням і формуванням нових поколінь, передаванням їм набутого досвіду, знань та навичок праці). Встановлено, що культурним можна назвати виробництво, що базуються на даних науки і набутого досвіду, встановлених вимогах і нормах. При цьому важливо враховувати забезпечення нормальних умов життєдіяльності працівників (режим праці, відпочинку, харчування та гігієни), використання найновіших досягнень технічної естетики та дотримання у колективі стосунків, заснованих на здорових моральних нормах.

У розділі розмежовані такі аспекти культури праці, як технічна культура (включає вироби, створені людьми, знаряддя праці, машини і механізми, які допомагають у процесі праці, а також способи виробництва та новітні технології); культура організації (організаційна структура закладу праці, коло повноважень, обов’язків, відповідальності, окремі структури, підрозділи і всі загальні правові норми, які окреслюють типову поведінку в процесі праці); культура управління (прийняття і передача рішень, методи оцінювання результатів праці, поведінки та ставлення до підлеглих, використання матеріальних стимулів, передбачення покарань і нагород, організація проінформованості підлеглих, їх співпраця, допущення критики і спосіб реагування на неї); культура спілкування у процесі праці, культура робочого місця (загальні правила техніки безпеки та гігієни праці; естетика робочих приміщень і майстерень); культура відпочинку, а також подана їх характеристика. Означено критерії оцінки культури праці (рівень компетентності і кваліфікації працівників; умови праці: організація праці, безпека праці, освітлення, порядок, чистота, відповідна якість засобів, інструментів і матеріалів праці тощо).

Охарактеризовано зміст виховання культури праці. Зокрема встановлено, що виховання культури праці передбачає усвідомлення молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства, шляхів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації в умовах ринкових відносин, сформованість працелюбності й мобільності як базових якостей особистості. Високий рівень розвитку морально-психологічної підготовки до майбутньої професійної діяльності передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, умінням визначати мету, розробляти реальний план її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами, аналізувати процес і результат власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи. Відтак виховувати культуру праці – означає закріплювати позитивне ставлення до майбутньої професії, схильність до неї, прагнення набути якісних знань і застосувати їх до розв’язання завдань виробництва, розвивати ідеали, погляди, переконання, престиж професії в очах студента. Зміст виховання культури праці студентів технічних коледжів включає також формування у них уявлень про ринок праці, затребуваність і перспективи опановуваної професії, про якості сучасного професіонала, його професійну компетентність та різнобічний розвиток, продовження навчання впродовж усього життя. Виховання культури праці спрямовується також на формування лідерських якостей, організаторських здібностей, а також таких рис характеру, як виконавчість, акуратність, точність, сумлінність.

Доведено, що в сучасних умовах зростає роль освітнього чинника у формуванні культури праці особистості. Сучасна система освіти повинна стати більш гнучкою, інтенсивніше використовувати контакти між різними навчальними дисциплінами, а також давати можливість студентам набувати важливі, ключові знання і вміння, пов’язані з розвитком мислення, здатністю до аналізу і синтезу, з наявністю власного погляду, зі здатністю керувати прийняттям рішень у групі, з навичками колективної роботи, що не шкодить розвиткові індивідуальних здібностей, із бажанням оволодіти новими технологіями. Основними педагогічними завданнями виховної роботи у вищому навчальному закладі є створення умов для забезпечення динамічного розвитку професійно-значущих якостей особистості майбутнього фахівця і, зокрема, такої інтегративної якості, як культура праці. При цьому виховання елементів культури праці студентів повинно здійснюватися у формі цілеспрямованої педагогічної дії, яка охоплює всі ланки навчально-виховного процесу і будується на основі єдності педагогічного і студентського колективів, на розширенні сукупності знань і практичних умінь культури праці студентів. Культура праці складається із комплексу культур, фундамент яких становить духовна культура, яка включає інтелектуальну, моральну, естетичну, фізичну, екологічну, культуру спілкування, культуру взаємодії у колективі. Результатом культури праці виступає натхненна праця, оповита людським розумом, мудрістю і творчістю, що приносить трудівникові духовну насолоду.

У контексті аналізу задекларованої у дослідженні проблеми охарактеризовано вікові і психологічні особливості студентів технічних коледжів.

Наведено характеристику студентства як мобільної соціальної групи, метою діяльності якої є організована за визначеною програмою підготовка до професійної діяльності. Окреслено суперечності, з якими стикаються юнаки та дівчата при виборі професії (недостатня проінформованість особи про професію та вимоги усвідомленості у її виборі; раціональні способи розв’язання завдання вибору професії і необхідність щось і якось обрати; професійні плани особи та її особистісні якості; професійні плани молодої людини і плани на неї батьків чи ровесників; високі запити молоді до рівня культури праці на виробництві і реальним рівнем у конкретних умовах; об’єктивні вимоги трудових посад, які історично склалися, і стійкі особистісні якості людей; робота, яка вимагає певної професійної підготовки, і бачення себе у певній професійній ролі); охарактеризовано кризи професійного становлення, притаманні студентам коледжів (навчально-професійна, пов’язана із професійним становленням).

Подано характеристику розвитку пізнавальних процесів, а також самосвідомості юнаків і дівчат.

Охарактеризовано специфіку формування мотивації діяльності у юнацькому віці, перелічено мотиваційні чинники діяльності (зовнішні – тиску: рекомендації, поради, вказівки з боку інших людей, а також приклади героїв кіно, літературних персонажів; вимоги об’єктивного характеру (наприклад, матеріальне становище сім’ї); індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я, здібності); чинники тяжіння-відштовхування: приклад безпосереднього оточення людини; буденні еталони «соціального успіху» (мода, престиж тощо); чинники інерції: стереотипи наявних соціальних ролей (сімейні, членство у неформальних групах); звичні заняття; внутрішні: власні мотиваційні чинники професії: предмет праці; процес праці (привабливий/непривабливий, естетичні аспекти, різноманітність/ одноманітність діяльності, детермінованість/випадковість успіху, індивідуальна/ колективна діяльність); результати праці; умови праці: фізичні (кліматичні, динамічні характеристики роботи); територіально-географічні (близькість розташування); організаційні умови (самостійність/підпорядкованість, об’єктивність/суб’єктивність в оцінюванні праці); соціальні умови (складність/ легкість отримання професійної освіти, можливості наступного працевлаштування; вільний/обмежений режим; соціальний мікроклімат); можливість для реалізації позапрофесійних цілей: можливості для громадської роботи; досягнення бажаного суспільного становища; створення матеріального благополуччя; для збереження і зміцнення здоров’я; психічного самозбереження і розвитку. У розділі визначено і сформульовано вимоги до розвитку психічних процесів відповідно до головних тенденцій змін процесу праці, до яких належать: а) механізація і автоматизація (визначають головним завданням людини опанування щоразу більшою кількістю технічних засобів); б) зведення безпосередньої участі людини у процесі виробництва продукції до контролю за допомогою допоміжних технічних засобів (екранів, таблиць); в) прискорення темпу виробництва, що завдяки сучасній техніці спричинило інтенсифікацію діяльності людини і виконуваної нею праці. Визначено особливості культури взаємодії «педагог – студент» як умови формування загальної культури особистості, у тому числі культури праці. Встановлено, що культура взаємин у системі «педагог – студент» може бути забезпечена дотриманням певних принципів, до яких належать такі: розвивальної соціальної інтеракції; стимулювання саморозвитку особистості; морального саморегулювання; самоактуалізації ситуації; емпатійної взаємодії; варіативності; діалогічності.

У другому розділі – «Організаційно-методична система виховання в студентів технічних коледжів культури праці у процесі вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу» – подано результати вихідної діагностики рівнів вихованості культури праці студентів технічних коледжів; охарактеризовано педагогічні умови виховання культури їх праці у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін; проаналізовано основні результати формувального етапу експериментального дослідження. З урахуванням здійснених раніше досліджень подібного характеру, а також результатів діагностики рівня культури праці студентів технічних коледжів нами було обґрунтовано модель її формування під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу, основними елементами якої є мета, методи, форми і принципи виховання, педагогічні умови, а також компоненти культури праці, критерії і показники її сформованості (див. рис. 1).

Мета експериментального дослідження передбачала теоретичне обґрунтування і експериментальну перевірку авторської моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення ними загальнотехнічних дисциплін та виявлення оптимальних педагогічних умов її впровадження до навчально-виховного процесу.

Перший етап експериментального дослідження – констатувальний – передбачав вивчення стану виховної роботи щодо виховання культури праці у технічних коледжах, міри готовності педагогічного персоналу відповідних навчальних закладів до проведення такої роботи, виявлення сприятливих і несприятливих умов формування культури праці під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у них, а також діагностику рівнів сформованості культури праці студентів. Під час другого етапу – формувального – проводилася експериментальна перевірка розробленої нами моделі виховання культури праці з метою визначення її ефективності.

Завдання констатувального та формувального етапів експерименту взаємно узгоджувалися і полягали у: а) виявленні недоліків формування культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу і причин цих недоліків; б) усуненні виявлених недоліків у процесі впровадження авторської моделі виховання культури праці.

Педагогічний експеримент проводився на базі Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж».

Із метою отримання необхідних даних в експериментальній роботі використовувався комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема, бесіда (обмін думками у вільній формі); інтерв’ю (система заздалегідь підготованих запитань, які ставить дослідник опитуваному, утримуючись від власних коментарів); анкетування, експертна оцінка (були залучені експерти з числа викладачів зі стажем роботи не менше п’яти років, при цьому їх вибір визначався компетентністю і зацікавленістю); математичні та статистичні методи обробки інформації. Одним із основних методів отримання даних було педагогічне спостереження, що ґрунтується на безпосередньому й опосередкованому сприйманні педагогічних явищ і характеризується цілеспрямованістю, послідовністю, чіткою фіксацією отриманих результатів.

У процесі педагогічного експерименту вивчалися напрацьовані методики та особливості виховання культури праці в Державному вищому навчальному закладі «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державному вищому навчальному закладі «Дрогобицький механіко-технологічний коледж», наявність у викладачів конкретного досвіду у сфері виховання культури праці під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу, а також стан сформованості культури праці студентів названих навчальних закладів. Із цією метою проводилося тримісячне цілеспрямоване спостереження за навчально-виховним процесом у коледжах. Окрім того, викладачі загальнотехнічних дисциплін навчальних закладів, на базі яких проводився експеримент, узяли участь в анкетуванні, питання якого передбачали: окреслення змістового наповнення поняття «культура праці»; з’ясування сутності та методів виховання культури праці; визначення ролі вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу у процесі виховання культури праці студентів; виокремлення конкретних форм, методів і засобів виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у Державному вищому навчальному закладі «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» та Державному вищому навчальному закладі «Дрогобицький коледж нафти і газу»; встановлення причин, які ускладнюють виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін та пошуків можливих шляхів їх усунення. Ранжування отриманих даних констатує досить обмежене уявлення викладачів з дисциплін загальнотехнічного циклу про структуру культури праці, її об’єктивні показники і характеристики, що, зрештою, загалом корелює із результатами викладацької самооцінки.

Для отримання об’єктивних даних щодо рівня сформованості культури праці студентів Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» він визначався поетапно, різними методами. По-перше, аналізувалося розуміння студентами самої суті культури праці за допомогою анкетування. По-друге, проводилася письмова перевірка знань та умінь із загальнотехнічних дисциплін за допомогою спеціально складених завдань. По-третє, враховувалася експертна оцінка сформованості культури праці за основними вибраними нами для експериментальної роботи показниками, яка здійснювалася через спостереження.

Для оцінки ефективності виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу нами були визначені основні компоненти (інтелектуальний (інформаційний), поведінковий, особистісний), критерії (володіння основами наукової організації праці, якість праці, сформована мотивація та особистісні риси професіонала) та показники (знання про культуру праці та знання, вміння і навички із загальнотехнічних дисциплін, самостійність і творчість у праці, точність, уміння контролювати і оцінювати якість роботи, вміння працювати у колективі, естетика праці, ставлення до праці) культури праці. На основі визначених показників діагностовано рівні (найвищий, низький, середній, високий) сформованості культури праці та встановлено, що найбільше (приблизно половина) студентів технічних коледжів перебувають на низькому рівні. На констатувальному етапі експерименту було встановлено, що найбільше студентів Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» перебувають на низькому та середньому рівнях сформованості культури праці – 31 % і 46 % відповідно. Найкраще у них сформований інтелектуальний (інформаційний) компонент культури праці (в основаному за рахунок знань, умінь і навичок із дисциплін загальнотехнічного циклу), найгірше – поведінковий, особливо це стосується такого параметра, як самостійність праці.

У процесі дослідницько-експериментальної роботи було встановлено, що ефективне виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін можливе при врахуванні низки педагогічних умов, зокрема: 1) підвищення кваліфікації та методичного забезпечення викладачів загальнотехнічних дисциплін; 2) професійної спрямованості викладання загальнотехнічних дисциплін; інтеграції навчання з виробництвом; 3) здійснення науково обґрунтованого діагностування, планування, організації і контролю процесу виховання культури праці студентів; 4) цілеспрямованого формування у студентів мотивації до праці, внутрішньої потреби працювати, що забезпечується зокрема стимулюванням до самостійного набуття знань та організація самостійної роботи студентів. Їх створення дало змогу реалізувати розроблену нами модель (див. рис. 1).

Формувальний етап експерименту дав можливість створити систему педагогічних впливів на всі компоненти культури праці студентів експериментальної групи, чітко спрямувати весь навчально-виховний процес на






Рис. 1 - Модель виховання культури праці студентів технічних коледжів

зростання їх кількісних показників. Основними ознаками експериментальної програми, на відміну від контрольної (традиційної для технічних коледжів), було впровадження розробленої нами моделі виховання культури праці під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу.

Формувальний етап експерименту розпочався із активної роботи з викладачами загальнотехнічних дисциплін Дрогобицького коледжу нафти і газу, з якими проводилися бесіди і семінари, круглі столи і диспути, конкурси, надавалися консультації щодо організації занять зі студентами, котрі входять до експериментальної групи. Використовувалися також такі форми роботи, як педагогічні семінари-практикуми, ярмарки педагогічних ідей, відкриті уроки, студентські конференції й олімпіади.

Для успішного формування інтелектуального (інформаційного) компонента викладачам, які працювали в експериментальній групі, було запропоновано використовувати такі методи, як бесіда і пояснення, що стосувалися здебільшого самої проблеми культури праці та форм її вияву у професійній і повсякденні трудовій діяльності; екскурсії студентів експериментальної групи на виробництво, аби наочно продемонструвати практичні аспекти проявів трудової вихованості. Навчаючи студентів нових прийомів та операцій, викладачі давали їм можливість для роздумів, стимулювали їхнє творче і технічне мислення, пояснюючи, що кожен новий прийом також може бути вдосконалений, створювали виховуючі ситуації. При цьому широко застосовувалися групові й колективні форми роботи. Окрема роль у роботі з таким показником, як уміння працювати в колективі, в експериментальній групі належала діловим іграм.

Завданням формувального етапу експерименту стосовно ставлення до праці була спроба перенести акценти із зовнішніх мотивів трудової діяльності студентів (необхідність, примус батьків) на внутрішні (бажання і потреба вчитися та працювати). Для цього в експериментальній групі широко застосовувалися виховні бесіди, що стосувалися проблем ролі праці у житті людини, важливості правильного вибору професії, соціальних і громадянських аспектів праці.

Перевірка ефективності розробленої нами методики дала підставу констатувати про наявність істотних якісних розходжень між контрольною і експериментальною групами в динаміці рівнів вихованості культури праці. Відсоток студентів експериментальної групи, котрі мали низький рівень її вихованості, зменшився з 50 % до 12 % порівняно з констатувальним етапом експерименту; відсоток студентів, які мали середній, високий та найвищий рівні, – збільшився відповідно з 32 % до 58 %, з 12 % до 29 % та з 6 % до 14 %. У контрольній групі тенденція переходу студентів із середнім рівнем вихованості культури праці до групи з високим і відповідно із групи з низьким рівнем до групи із середнім виражена значно меншою мірою (високий рівень: з 14 % – до 16 %, середній: з 30 % – до 34 %, низький: з 48 % – до 42 %), а переходу студентів із групи з високим розвитком культури праці до групи з найвищим не виявлено взагалі.

Вірогідність результатів проведеної експериментальної роботи була забезпечена ідентичними діагностичними методиками і показниками стосовно експериментальної і контрольної груп, аналогічними умовами їх проведення й оцінювання. Вивчення динаміки змін якісних характеристик здійснювалося за однаковими критеріями та з використанням однакових засобів. Аналогічні методи були використані і на етапі обробки отриманих даних. Застосування t-критерію Стьюдента засвідчило наявність статистично достовірних змін показників за більшістю термінальних шкал, що підтверджує ефективність розробленої нами моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу.

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено наукову проблему виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін і запропоновано її розв’язання на прикладному рівні, що уможливлює удосконалення процесу трудового виховання молоді.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати дослідницько-експериментальної роботи стали підставою для формулювання низки висновків.

1. Проблема виховання культури праці стала предметом досліджень багатьох науковців минулого та сучасності. Вона розглядалася у контексті поєднання навчання з продуктивною працею (Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці та ін.), обґрунтування провідних засад діяльності трудової школи (П.П. Блонський, Г. Кершенштайнер, В. Лай, С.Т. Шацький та ін.), поєднання культури праці і загального розвитку особистості (С. В. Журавель, Д. М. Зембицький, С. В. Лісова, С.Є. Матушкін, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський та ін.), колективного характеру праці (А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький та ін.).

Натомість вивчення сучасної практики трудового виховання студентів технічних коледжів засвідчило певні проблеми й прогалини. Зокрема, дослідженням констатовано наявність у студентів знань про культуру праці, які, однак, не стали переконаннями й не відображаються у практичній діяльності, що є наслідком епізодичної уваги викладачів до виховання культури праці з переважанням акценту лише на окремі його аспекти, зокрема, дотримання порядку на робочому місці та створення умов безпечної роботи, тобто культура праці не розглядається як цілісна система в процесі формування особистості.

2. На основі вивчення наукових джерел було сформульовано таке визначення дефініції «культура праці»: це складне особистісне утворення, яке характеризується рівнем оволодіння певною системою знань; досвідом трудових відносин у колективі; вміннями та навичками з планування і раціональної організації процесу праці; здатністю контролювати якість виконання роботи; дотриманням правил техніки безпеки тощо. Сутнісними характеристиками культури праці є властиві їй якості, що виражають її суть як способу самоорганізації людей. Сутність культури праці визначається такими поняттями, як творчість, свобода, предметність та якість. Культура праці передбачає наявність в особистості ціннісного ставлення до різних видів трудової діяльності.

3. У процесі дослідження розроблено теоретичну модель виховання культури праці студентів технічних коледжів, яка поєднує такі елементи: мету (виховання культури праці студентів технічних коледжів), принципи (дидактичні й виховні), методи (бесіди, переконання, приклад педагогів, створення виховуючих ситуацій, ділові ігри, змагання, заохочення), форми (конкурси, екскурсії на виробництво, вечори, конференції, олімпіади), компоненти культури праці та критерії їх оцінки, а також результат (сформована культура праці).

На основі аналізу наукової літератури і власного педагогічного досвіду визначено компоненти (інтелектуальний, практичний, особистісний) і показники вихованості культури праці студентів технічних коледжів. Так, сформованість інтелектуального компонента визначалася за такими показниками: необхідний мінімум загальнотехнічних знань і знань про культуру праці, наявний політехнічний кругозір, уміння користуватися технічними засобами навчання, довідковою літературою, контрольно-вимірювальними приладами. До показників сформованості практичного компонента було віднесено: якість результатів навчальної і трудової діяльності, прагнення до засвоєння раціональних прийомів праці, володіння навичками раціональної організації праці, самоконтролю, вимогливість до себе та товаришів, самостійність, готовність до прийняття рішень. Показниками особистісного компонента стали: сформованість мотивації до праці, морально-вольових якостей, комунікабельності та мобільності, готовність до співробітництва і порядності у ділових стосунках.

4. Встановлено, що процес виховання культури праці студентів технічних коледжів значно активізується за таких педагогічних умов:

1) підвищення кваліфікації та методичне забезпечення викладачів загальнотехнічних дисциплін, що реалізовувалося шляхом лекцій і бесід з викладачами з метою донесення до них інформації про доцільність виховання у студентів професійно-особистісних якостей у процесі навчання;

2) професійна спрямованість викладання загальнотехнічних дисциплін, інтеграція навчання з виробництвом, яка забезпечувалася донесенням до студентів інформації про можливості застосування отриманих знань – як у професійній діяльності, так і в побуті; наданням інформації не лише із загальнотехнічних дисциплін, але й тієї, що стосується раціональної організації праці;

3) здійснення науково обґрунтованого діагностування, планування, організації і контролю процесу виховання культури праці студентів, яке забезпечувалося чіткою організацією і плануванням експериментальної роботи; застосуванням доцільних форм, методів і засобів навчання загальнотехнічних дисциплін і виховання культури праці у процесі їх вивчення, динамічним контролем рівня вихованості у студентів технічних коледжів культури праці;

4) цілеспрямоване формування у студентів мотивації до праці, внутрішньої потреби працювати, що здійснювалося засобами особистого прикладу викладачів, естетизацією навчально-виховного процесу та матеріальної бази коледжу, формуванням особистісних рис характеру, завдяки яким забезпечується сумлінне виконання трудових обов’язків;

5) стимулювання до самостійного набуття знань та організація самостійної роботи студентів, що відбувалося шляхом спонукання студентів до самостійного планування й організації роботи на заняттях з дисциплін загальнотехнічного циклу, самоконтролю і самооцінювання виконаних завдань.

5. Аналіз результатів дослідження засвідчив позитивну динаміку рівнів вихованості культури праці студентів експериментальних груп, а звідси – ефективність педагогічних умов виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

Так, в експериментальних групах кількість студентів з найвищим рівнем вихованості культури праці зросла на 8 %, з високим рівнем – на 17 %, із середнім – на 26 %; із низьким рівнем вихованості культури праці зменшилася на 38 %. У контрольних групах також відбулися зміни показників рівня вихованості культури праці, проте тенденція переходу студентів до груп із вищим рівнем вихованості культури праці виражена значно меншою мірою. Так, кількість студентів з високим рівнем вихованості культури праці зросла на 2 %, середнім – на 4 %, із низьким рівнем вихованості культури праці зменшилася на 6 %. При цьому переходу студентів до групи з найвищим рівнем розвитку не відбулося узагалі.

Таким чином, перевірено ефективність обґрунтованих і апробованих педагогічних умов виховання культури праці студентів технічних коледжів засобами загальнотехнічних дисциплін. Здійснені математичні розрахунки доводять статистичну достовірність відмінностей між експериментальними та контрольними групами, що пояснюється впровадженням до навчально-виховного процесу обґрунтованих педагогічних умов виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

6. Розроблені методичні рекомендації щодо виховання культури праці студентів у навчально-виховному процесі технічного коледжу втілені у методичних розробках і завданнях для виконання самостійних робіт, методичних вказівках для виконання графічних, лабораторних, розрахункових і практичних робіт студентів усіх спеціальностей, презентаціях навчального матеріалу, виконаних у комп’ютерній програмі Power Point, плакатах, макетах, інструктивних і роздаткових матеріалів.

Дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективу дослідження вбачаємо у розробці індивідуальних моделей формування культури праці дітей та молоді на основі психолого-педагогічного проектування виховного процесу у закладах освіти, вивченні можливостей самовиховання студентів технічних коледжів у закріпленні набутих якостей і навичок культури праці під час цілеспрямованого педагогічного процесу; визначення оптимальних шляхів наступності в роботі загальноосвітньої школи та технічних коледжів при вихованні культури праці дітей і молоді.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:


  1. Малик Л.Б. Праця як основа всебічного розвитку особистості / Леся Богданівна Малик // Молодь і ринок. – 2010. – № 10 (69). – С. 142–144.

  2. Малик Л.Б. Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського і сучасність / Л.Б. Малик // Наукові записки : збірник наукових статей. – К. : НПУ ім. Драгоманова, 2010. – Вип. LXXXIX. – С. 110–115.

  3. Малик Л.Б. Завдання трудового виховання студентської молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства / Л.Б. Малик // Наукові записки : збірник наукових статей / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т М.П. Драгоманова ; укл. Л.Л. Макаренко. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – Випуск СV (105). – (Серія педагогічні та історичні науки). – С. 130134.

  4. Малик Л.Б. Основні шляхи формування культури праці студентів технічних коледжів у сучасних умовах / Л.Б. Малик // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Випуск 64. – Херсон : ХДУ, 2013. – С. 166–170.

  5. Малик Л. Вітчизняна педагогічна думка про формування в особистості елементів культури праці / Л. Малик // Нова педагогічна думка. – Науково-методичний журнал. – Рівне : РОІППО. – № 2 (78). – 2014. – С. 77–81.

  6. Малик Л.Б. Культура праці студентів технічних коледжів як важлива складова навчальної та трудової діяльності майбутніх фахівців / Л.Б. Малик // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. – Ялта : РВВ КГУ, 2014. – Вип. 43. – Ч. 2. – С. 195–203.

  7. Малык Л.Б. Отечественные педагоги о воспитании культуры труда личности / Л.Б. Малык // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – Курск. № 10 (100) Октябрь 2014 г. С. 119–121.


Наукові праці апробаційного характеру:
8. Малик Л.Б. Тестовий контроль як один із найважливіших методів визначення рівня знань і вмінь студентів на заняттях з іноземної мови / Г.О. Грицик, Л.Б. Малик // Педагогіка та психологія: наука, реальність, застосування. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 26 – 27 жовтня 2012 року). – Одеса : Громадська організація «Південна фундація педагогіки», 2012. – с. 55–59.

9. Малик Л.Б. Якість освіти майбутніх інженерів як важлива проблема їх професійного становлення / Л.Б. Малик // Педагогіка та психологія: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, Україна, 17 – 18 лютого 2012 року). – Х. : Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2012. – С. 57–59.

10. Малик Л.Б. Дисципліни загальнотехнічного циклу як засіб формування культури праці студентів технічних коледжів / Л.Б. Малик // Сборник материалов ІХ Международной конференции «Стратегия качества в промышленности и образовании» (31 мая – 7 июня 2013 г., Варна, Болгария) издан в трех томах. Третий том сборника содержит 255 докладов (тезисы), поступивши в оргкомитет и принятые к опубликованию. (IX International Conference. «Strategy of Quality in Industry and Education» May 31 – June 7 2013, Varna, Bulgaria). – Дніпропетровськ-Варна, 2013. – С. 361363.

11. Малик Л.Б. Професійна компетентність як базовий компонент професійної культури майбутніх фахівців – студентів технічних коледжів / Л.Б. Малик // Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця : зб. наук. ст., матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15 – 16 трав. 2013 р. / Харк. нац. екон. ун-т. – Х. : ХНЕУ ; ХОГОКЗ, 2013. – С. 236242.

12. Малик Л.Б. Роль загальнотехнічних дисциплін у формуванні культури праці студентів технічних коледжів / Л.Б. Малик / Нафта і газ. Наука – Освіта – Виробництво : шляхи інтеграції та інноваційного розвитку : матеріали Всеукр. науково-технічної конференції (м. Дрогобич, 8 – 9 травня 2015 р.). – Дрогобич : ТзОВ «Трек-ЛТД», 2015. – С. 211–216.

АНОТАЦІЯ
Малик Л.Б. Виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2015.

У дисертаційному дослідженні усебічно висвітлено проблему виховання культури праці у науковій літературі та практиці трудового виховання. Обґрунтовано компоненти та показники вихованості культури праці студенів технічних коледжів. Визначено педагогічні умови як компонент моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов виховання культури праці у студентів технічних коледжів засобами загальнотехнічних дисциплін.



Ключові слова: культура праці, виховання, технічний коледж, студенти технічного коледжу, загальнотехнічні дисципліни, праця, культура.

АННОТАЦИЯ
Малык Л.Б. Воспитание культуры труда студентов технических колледжей в процессе изучения общетехнических дисциплин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины. – Киев, 2015.

В диссертационном исследовании глубоко раскрыто проблему воспитания культуры труда в научной литературе и практике трудового воспитания. Констатировано наличие у студентов определенных знаний о культуре труда, не ставших, однако, их убеждениями и не реализованных в практической деятельности, что является результатом эпизодического внимания преподавателей к воспитанию культуры труда с преобладанием акцента только на отдельных его аспектах (в частности, соблюдение порядка на рабочем месте и создание условий безопасной работы). Сегодня, к сожалению, культура труда не рассматривается в качестве целостной системы в процессе формирования личности.

Обосновано компоненты (интеллектуальный, практический, личностный) и показатели воспитанности культуры труда студентов технических колледжей. Так, сформированность интеллектуального компонента определялась по следующим показателям: необходимый минимум общетехнических и знаний о культуре труда, имеющийся политехнический кругозор, умение пользоваться техническими средствами обучения, справочной литературой, контрольно-измерительными приборами. Критериями сформированности практического компонента культуры труда являлись: качество результатов учебной и трудовой деятельности, стремление к усвоению рациональных приемов труда, овладение навыками рациональной организации труда, самоконтроля, требовательность к себе и товарищам, самостоятельность, готовность к принятию решений и т.п. Личностный компонент включал: сформированность мотивации к труду, морально-волевых качеств, коммуникабельность и мобильность, готовность к сотрудничеству, порядочность в деловых отношениях и т.д.

Определены педагогические условия воспитания культуры труда студентов технических колледжей в процессе изучения общетехнических дисциплин: 1) повышение квалификации и методическое обеспечение преподавателей общетехнических дисциплин; 2) профессиональная направленность преподавания общетехнических дисциплин, интеграция обучения с производством; 3) осуществление научно обоснованного диагностирования, планирования, организации контроля процесса воспитания культуры труда студентов; 4) целенаправленное формирование у студентов мотивации к труду; 5) стимулирование к самостоятельному приобретению знаний и организация самостоятельной работы студентов и т.п.

Экспериментально проверена эффективность педагогических условий воспитания культуры труда студентов технических колледжей средствами общетехнических дисциплин.



Ключевые слова: культура труда, воспитание, технический колледж, студенты технического колледжа, общетехнические дисциплины, труд, культура.

Annotation
Malyk L.B. Education of Work Culture of Students of Technical Colleges in the Process of Studying Technical Disciplines. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – East Ukrainian Volodymyr Dahl National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2015

In the thesis problems of education of work culture in the scientific literature and practice of labour education are considered. The components and indexes of education of work culture of students of technical colleges are analyzed. Pedagogical conditions as a component of the model of education of work culture of students of technical colleges by means of technical disciplines are determined.

It is also experimentally proved the effectiveness of pedagogical conditions of education of work culture of students of technical colleges by means of technical disciplines in it.



Key words: culture, education, labor, students of technical colleges, technical college, technical disciplines, work culture.

Підписано до друку 12.11.2015 р. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Гарнітура «Times New Roman».

Вид. арк. 0,9. Зам. № 355. Тираж 100. Друк на ризографі.


Видавничий відділ Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка



82100, Дрогобич, вул. І. Франка, 24.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка