Виховання любові до Батьківщини – нагальне питання в країні



Скачати 58.52 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір58.52 Kb.
Виховання любові до Батьківщини –

нагальне питання в країні

…Щоб виплекать любов, самим любити треба

І віддано народові служить.

Тоді й дитятко, що зростає біля тебе,

Вітчизну зможе щиро полюбить.

Н. Андрусич

Перед освітянами гостро й відверто стоїть тема патріотичного виховання. За останні роки вона змінила тональність – з повсякденної на пронизливо актуальну. Ситуація в країні поділила людей на громадян і населення, а перед нами, педагогами, поставила нагальне завдання: виховувати дітей свідомими українцями, відданими своєму народові.

Як виховати не показний, а глибокий, дієвий патріотизм? Як достукатися до дитячих сердечок і посіяти в них, незалежне від особистого національного коріння, почуття приналежності до української нації, вдячності своєму народові, країні, без чого немає любові; як закласти в них щире бажання жити і діяти для людей, для рідного краю? Як навчити дружелюбності й толерантності до чиєїсь «інакшості» й водночас критичності та об’єктивності мислення, що убезпечує від маніпулювання свідомістю? Як прищепити шляхетне прагнення більше віддавати, ніж брати – психологію доброти і щедрості, що є основою добробуту громади, розквіту держави? Як вселити в серця маленьких українців справжню любов до Батьківщини, а не показний патріотизм?

Кажуть, гарних та успішних любити легше: байдуже, йдеться про людину чи про країну. Проблема національно-патріотичного виховання є нині однією з найгостріших. Бути патріотом – означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. Саме ці проблеми і є визначальними у громадському вихованні дітей дошкільного віку. Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а, передусім, серцем. Він починається з любові до людини. Недаремно кажуть: «Успішною буде країна, де квітне любов до людини». З материнським молоком дитина всмоктує любов до Батьківщини. А починається вона з колиски. Основи патріотизму закладаються в родині, тому до освітнього процесу ми активно залучаємо батьків.

Традиції, українські традиції – це чарівний світ. Не діти ідуть до народних традицій, а традиції прийшли до них. Хіба це не диво, переступивши поріг дитячого садка, потрапити зовсім в інший час, переплетений із сучасністю. Інтер’єр закладу просякнутий традиційно українським дизайном, втіленим власноруч творчим колективом. Ми створили цікавий куточок «Калинова Україна – це моя Батьківщина». Дуже важливо змалку навчати дошкільників усвідомлювати себе частинкою своєї країни, любити й берегти свій рідний край, аби вони з гордістю могли сказати «Я – українець / українка!» і пишалися своєю Батьківщиною.

«У цей буремний для країни час милосердя об’єднало нас» – це куточок пам’яті, печалі і шани. Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів –захисників кордонів Батьківщини. Діти із щирою вдячністю разом із батьками та вихователями розглядають матеріали, створені разом про наших сучасних героїв-атовців, які в даний час захищають СУВЕРЕННІСТЬ УКРАЇНИ.

«Ми маленькі Звягельчани» – це куточок-візитівка нашого міста, де, звісно, йдеться про символи та історію рідного краю. Діти разом із батьками вивчали історію міста, відвідували пам’ятні місця і ділилися своїми враженнями. Світлинка «Родинного українського оберегу» забезпечує фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя і дитини, і родини. Ми даруємо їм діалог з історією, через музейні осередки, виховуючи національну самосвідомість, патріотичні почуття. Вони дають можливість милуватися творчими доробками народу минулих часів, прищеплювати повагу до традицій.

У кожного народу є таємничі джерела, з яких людина набирається сили, стає собою. Ці незвичайні джерела – культура народу, традиції народу, пам’ять народу. Використання народної іграшки урізноманітнює ігрову діяльність дітей, збагачує, розширює сферу пізнання дитиною світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Її використання у вихованні сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу. Народна іграшка має не лише екологічну, а й духовну чистоту. З цією метою ми створили музейну кімнату народної іграшки «Забавка». Зроблена з любов’ю, вона розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння.

Формування національної свідомості дітей неможливе без їх прилучення до культурної спадщини народу. Окрім ознайомчих занять, виставок виробів народного мистецтва, гурткової роботи, ми час від часу організовуємо в садку фестивалі творчості, ярмарки, майстер-класи з батьками, фізкультурні розваги, фотовиставки, посиденьки тощо, під час яких малята мають змогу побачити таланти свого народу у різних видах діяльності.

Кожен із таких заходів присвячений певному виду народного мистецтва: гончарству, розпису по дереву, виготовленню ляльок-мотанок, оберегів, народних іграшок. Діти разом із батьками і педагогами мали змогу відвідати кожен із них, послухати цікаві розповіді, розглянути цікаві експозиції, створені педагогами з виробів, виготовлених руками малечі і батьків, пограти у рухливі та музичні народні ігри, взяти участь у майстер-класах, цікавих дефіле і конкурсах, посмакувати і пригостити пирогами і варениками, ліпленими своїми руками. Яскраво та емоційно пройшов захід «Як козаки картоплю рятували», де і діти, і батьки мали змогу скуштувати національні страви з картоплі.

Проводились цілеспрямовані дійства для дітей різновікових груп. Так, наприклад, на хвилі патріотичного піднесення традиційний український одяг набуває дедалі більшої популярності. На родинній зустрічі «А над світом українська вишивка цвіте» батьки і працівники нашого закладу продемонстрували різні види вишиванок. Вихователі розповіли дітям, що вишиванка – це не просто красиве вбрання, а символ приналежності до народу України, духовної культури багатьох поколінь, тож носити її треба гідно. Діти, які займаються у гуртку «Вишиваночка», презентували свої роботи.

Корисним було родинне свято «Найкраща та з рушниками хата, де вміє мати колисанки співати». Багато нового дізналися і діти, і батьки про рушник як оберіг, його значення в житті українського народу. Мистецькі посиденьки (до Андріївських вечорниць) були присвячені народним зимовим гулянням. Діти ліпили вареники, вправлялись в лущенні кукурудзи, квасолі для пирогів. Училися мистецтву пригощання по-українськи не лише діти, а й батьки.

Важливе місце у нас займають і благодійні акції, які дають змогу проявити свої патріотичні почуття, зробити щось корисне на благо співвітчизників, відчути їхню вдячність, радість від доброї справи. У дітей були неодноразові можливості зустрічатись і спілкуватись з тими, кому вони допомагають. Саме це і стало у нас найефективнішим засобом виховання дієвого патріотизму, на противагу показному. Колектив ДНЗ підготував дитячий концерт для військовослужбовців. Їх подякою стали солодощі дітям.

Такі тематичні тижні, як «Україна – єдина родина», «Ми діти твої, Україно!», «Розгорнемо наш український стяг, з любов’ю до країни у серцях» , «Яким я уявляю прапор нашої країни», «Чужого научайтесь і свого не цурайтесь!» сприяють вихованню у дітей почуття приналежності до великого народу. Вони об’єднують усіх маленьких українців, спонукають пам’ятати про своє коріння, єднатися не лише у національні свята, а щодня й щогодини, бо ми всі – одна родина.

Блакиттю і житом увінчаний край,

Колиско моя, Україно!

Прошу, назавжди всіх людей об’єднай

Любов’ю сердець воєдино!

Н.Гуркіна



Ми розуміємо, що національно-патріотична самосвідомість не виникає сама собою. Її ставлення відбувається в результаті накопичення досвіду емоційного сприйняття та осмислення певних особистісних явищ і залежить від засобів і методів виховання, від умов, у яких живе дитина. Саме в дошкіллі дитина має усвідомити своє «Я», своє коріння, культуру, з чого згодом проростає поняття «Ми», бажання жити в мирі та злагоді з собою і Всесвітом.

Література

  1. Стаєнна О. Виховуємо патріотизм засобами народознавства /О. Стаєнна // Палітра педагога. – 2015. – №4. – С.3.

  2. Пентій О. Виховання патріотично налаштованої особистості дошкільника / О. Пентій, І. Новосьолова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – №8. – С.16.

  3. Якименко Т. Як народжується любов до Батьківщини / Т. Якименко // Дошкільне виховання. – 2014. – №11. – С.8.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка